Методика критерій оцінювання знань здобувачів освіти

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Циклова комісія електротехнічних дисциплін

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

з дисципліни «ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ»

напрям  14  Електрична інженерія

спеціальність  141  Електроенергетика, електротехніка та

                                 електромеханіка

            освітньо-кваліфікаційний рівень      фаховий молодший бакалавр

м. Луцьк, 2023

 Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з дисципліни «ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ» підготовки фахового молодшого бакалавра напряму 14 Електрична інженерія, спеціальності 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка.

Укладач:

Астапов С.В.  –  викладач електротехнічних дисциплін, спеціаліст першої категорії  Відокремленого структурного підрозділу Костянтинівського індустріального фахового коледжу Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет».

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з дисципліни «ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ» схвалена на засіданні циклової комісії електротехнічних дисциплін.

Протокол від "31" __08_ 2023 року № _2_

Голова циклової комісії    __________________      Інга ГОЛІК

                                                    (підпис)

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

з дисципліни

«Теоретичні основи електротехніки»

Особливістю «Теоретичних основ електротехніки» (ТОЕ) як навчальної дисципліни є спрямованість на використання знань, умінь i навичок у житті. Навчання електротехніці у кінцевому результаті має не тільки дати суму знань, а й сформувати достатній рівень компетенції. Тому складовими навчальних досягнень здобувачів освіти з дисципліни «Теоретичні основи електротехніки» є не лише володіння навчальним матеріалом та здатність його відтворювати, а й уміння та навички знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та застосовувати в стандартних i нестандартних ситуаціях у межах вимог навчальної програми до результатів нав­чання.

Оцінюються:

– рівень володіння теоретичними знаннями, що їх можна виявити під час усного чи письмового опитування, тестуван­ня;

– рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв’язування задач різного типу (розрахункових, експериментальних);

– рівень володіння практичними уміннями та навичками, що їх можна виявити пiд час виконання лабораторних робіт;

– зміст i якість творчих робіт здобувачів освіти (рефератів, проєктів, творчих експериментальних робіт, зборку схем, комп’ютерне моделювання схемних процесів тощо).

Основними видами оцінювання є: поточне, тематичне, підсумкове за семестр.. Поточне оцінювання носить  заохочувальний, стимулюючий та дiагностико-корегуючий характер, його необхідність визначається викладачем.

Навчальні досягнення здобувачів освіти характеризуються за такими рівнями:

І. «Незадовільно»: діяльність здобувача освіти здійснюється під керівництвом викладача. Здобувач освіти не знає значної частини програмного матеріалу, допускає істотні помилки в практичних розрахунках, не володіє термінологією дисципліни, не знає умовних графічних позначень електротехнічних елементів.

ІІ. «Задовільно»: відповідь здобувача освіти будується на рівні репродуктивного мислення. Недостатньо точні формулювання, неточності при виконанні практичних завдань на вибір і застосування електротехнічних приладів. Програмний матеріал засвоєний у частині основних розділів. Здобувач освіти володіє термінологією дисципліни, знає умовні графічні позначення електротехнічних елементів, але має ускладнення  при рішенні практичних завдань. Слабкі навички при користуванні довідковою літературою та інформаційними матеріалами. Здатний виконувати завдання за зразком.

ІІІ. «Добре»: відповідь здобувача освіти будується на рівні самостійного мислення. Гарне знання структури дисципліни, грамотний виклад матеріалу. Знання елементної бази електротехніки, основних законів і формулювань. Недостатньо точні формулювання, незначні неточності при виконанні практичних завдань на вибір і застосування електротехнічних приладів. Програмний матеріал в основному засвоєний. Несуттєві пробіли в засвоєнні другорядних питань. Здобувач освіти володіє термінологією дисципліни, знає умовні графічні позначення електротехнічних елементів, уміє застосовувати теоретичні знання при читанні принципових схем електротехнічних пристроїв. Здобувач освіти знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв’язки між ними, самостійно застосовує знання у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, робити висновки, виправляти допущені помилки.

IV. «Відмінно»: відповідь здобувача освіти будується на рівні самостійного мислення. Знання задач і структури дисципліни, грамотний і логічний виклад матеріалу. Знання елементної бази електротехніки, основних законів і формулювань. Здобувач освіти виконує  практичні завдання на вибір і застосовує електротехнічні прилади. Програмний матеріал засвоєний цілком. Здобувач освіти вільно володіє термінологією дисципліни. Здобувач освіти має глибокі, міцні, узагальнені знання про явища, поняття, теорії, їхні суттєві ознаки та зв’язок останніх з іншими поняттями; здатний використовувати знання як у стандартних, так i в нестандартних ситуаціях.

Визначальним показником для оцінювання вміння розв’язувати задачі є їх складність. Складність завдання залежить від типу завдання, його комплексності (вимагає знань з однієї або кількох різних тем), типового (за алгоритмом) або нестандартного розв’язку, кількості послідовних логічних кроків та операцій, здійснюваних здобувачем освіти під час її розв’язування. Такими кроками можна вважати вміння (здатність):

─         усвідомити технічну частину задачі;

─         записати її умову в скороченому вигляді;

─         зробити схему або рисунок (за потреби), побудувати графіки та  проаналізувати їх;

─         виявити, яких даних не вистачає в умові задачі, та знайти їх у таблицях чи довідниках;

─         виразити необхідні величини в одиницях СІ;

─         обрати чи вивести формулу для знаходження шуканої величини;

─         виконати відповідні математичні дії й операції;

─         здійснити обчислення числових значень невідомих величин;

─         оцінити одержаний результат та його реальність, раціональність обраного способу розв’язування задачі.

 Чим складнішим є завдання, з яким справився здобувач освіти, тим вищим балом оцінюється його досягнення.

Оцінювання рівня володіння здобувачами освіти практичними уміннями та навичками здійснюється за результатами виконання лабораторних та практичних робіт. При цьому необхідно враховувати вміння здобувача освіти:

─          планувати проведення дослідів чи спостережень;

─          збирати установку за схемою;

─          проводити спостереження, знімати покази приладів;

─          оформляти результати дослідження (складати таблиці, будувати графіки тощо);

─          визначати та обчислювати похибки вимірювання;

─          проводити висновки роботи.

Додатково поставлені лабораторні (експериментальні) роботи викладач може використовувати для створення проблемних ситуацій, мотивації діяльності здобувачів освіти під час вивчення нового матеріалу, з метою вдосконалення практичних умінь i навичок (складати схеми, проводити вимірювання тощо). Такі роботи, як правило, не оцінюються.

Основна частина лабораторних робіт виконується після вивчення відповідного навчального матеріалу на етапі закріплення та узагальнення знань i вмінь здобувачів освіти або під час тематичного оцінювання. 

Рівні складності лабораторних робіт можуть задаватися:

─      через зміст та кількість додаткових завдань i запитань відповідно до теми роботи;

─      через різний рівень самостійності виконання роботи (за постійної допомоги викладача, виконання за зразком, докладною або скороченою інструкцією, без інструкції);

─      організацією нестандартних ситуацій (формулювання здобувачем освіти мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладів та матеріалів, потрібних для її виконання, самостійне виконання роботи та оцінка її результатів).

      Обов’язковим при оцінюванні для всіх рівнів є врахування дотримання здобувачами освіти правил техніки безпеки під час виконання лабораторних робіт. При оцінюванні практичних знань та вмінь здобувачів освіти потрібно користуватися характеристиками рівнів оволодіння цими уміннями, поданими нижче.

Критерії оцінювання рівня володіння здобувачів освіти
теоретичними знаннями

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти
при розв’язуванні задач

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти
при виконанні лабораторних та практичних робіт

Критерії оцінювання іспиту

з дисципліни

«Теоретичні основи електротехніки»

Оцінка «відмінно» виставляється здобувачу освіти, який повністю оволодів програмним матеріалом, точно й повно виконав практичні завдання; виявив творчу самостійність, вільне володіння науковим апаратом, знання спеціальної літератури, тверді переконання та вміння їх захищати, високу комунікативну культуру, уміння робити практичні висновки; на семінарських, лабораторних заняттях, практичних заняттях показав достатній рівень розвитку умінь й навичок точного застосування знань.

Оцінка «добре» виставляється за тих же умов. Відмінність у знаннях здобувач освіти полягає в дещо обмеженому й звуженому прояві тих же якостей, які слугують критерієм відмінної оцінки – творча самостійність, використання наукового апарату, знання літератури тощо. Але вже немає тієї свободи викладу матеріалу, як у першому випадку, можуть допускатися окремі помилки, що легко виправляються самим здобувачем освіти під час бесіди.

Оцінка «задовільно» виставляється за повне знання програми та за виконання завдань. У цьому випадку здобувач освіти може й не виявити самостійності суджень. Відчувається, що він дещо просто «завчив», однак навчальний матеріал він загалом знає. Має певне уявлення про вимоги практики, може знайти нові приклади або умови застосування знань на практиці. Знає літературу, але, можливо, не всю і не може дати достатньої критичної оцінки. Володіє необхідними вміннями. Можливі недоліки в аспекті комунікативної культури.

Оцінка «незадовільно» виставляється, якщо здобувач освіти не має повних знань. Завдання не виконані або виконані невірно. Уміннями й навичками Здобувач освіти не володіє. Навчальної літератури зовсім не знає.

Критерії оцінювання екзаменаційного білету