Методика організації розвивального навчання

Джох Галина Іванівна 1 листопада 65 Відгуки відсутні

Про матеріал

Презентація ,яка розкриває усі аспекти методики організації розвивального навчання учнів.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Методика організації розвивального навчання Велике благо має той, хто навчився вчитися. Фрідман Л.М. Г.І.Джох, вчитель математики та інформатики ЧЗШ № 1

Номер слайду 2

Мета сучасної освіти Життя для людини має зміст і цікаве тоді, коли людина знаходить себе в ньому Головною метою сучасної освіти є: розвиток особистості життєвого потенціалу життєвої компетенції учня Дитина з її потребами, нахилами, здібностями стоїть у центрі освітньо - виховної системи.  Сьогодні вчителі, задаються питаннями: – Яку людину ми хочемо виховати? – Якою має бути особистість, що буде творити майбутнє? Відповіді на ці запитання та багато інших знайшла для себе, працюючи за системою розвивального навчання . Думками з цього приводу й хочеться поділитися. 

Номер слайду 3

Історія становлення розвивального навчання Проблема розвивального навчання має тривалу історію становлення. Термін « розвивальне навчання » належить швейцарському педагогу Йоганну Песталоцці, одному із засновників теорії елементарної освіти. Цю ідею К.Д. Ушинський назвав « великим відкриттям Песталоцці » й усіляко розвивав її у своїх підручниках (« Рідне слово », « Дитячий світ », « Людина як предмет виховання »). У працях багатьох видатних учених були представлені різноманітні факти про розвиток учнів у процесі навчання. Однак сам механізм розвитку школярів у процесі навчання не був розкритий. На початку ХХ ст. ученими в процесі рішення проблеми співвідношення навчання й розвитку були розроблені різні концепції.

Номер слайду 4

Засновник системи розвивального навчання Засновником цієї системи був Лев Семенович Виготський.  Розвивальне навчання базоване саме на його теорії. Принципова новизна ідеї полягала в тому, що в його розумінні соціальне середовище, культура — це не умова чи один з факторів, а джерело психічного розвитку. Рушійну силу розвитку становить навчання як спеціально організований процес впливу на дитину. Він розумів розвиток особистості як оволодіння соціальними відносинами, увів поняття « соціальна ситуація розвитку ».

Номер слайду 5

Послідовники системи розвивального навчання Вихідні положення Л.С.Виготського про провідну роль навчання в розвитку дитини були сприйняті й розвинені представниками його школи. Зокрема Д.Б.Ельконін вважав, що « психічний розвиток відбувається в навчанні — організованому регулюванні процесів взаємодії дитини з тією ідеальною формою, якої вона має досягти ».  У 1959 р. в школі №19 м. Москви під керівництвом Д.Б. Ельконіна і В.В. Давидова стало здійснюватися експериментальне дослідження системи розвивального навчання. Мета системи -розвиток особистості молодшого школяра. Реалізація цієї мети- шляхом формування у школярів теоретичного типу мислення, що припускає оволодіння наступними інтелектуальними уміннями: аналізом, рефлексією, моделюванням, плануванням.

Номер слайду 6

Послідовники системи розвивального навчання Д. Ельконін, розвиваючи ідеї свого вчителя Л. Виготського, досліджував широке коло проблем дитячої та педагогічної психології. Центральною проблемою його досліджень була природа дитинства й глибинні закони психічного розвитку дитини. Спираючись на поняття «провідна діяльність», Ельконін створив розгорнуту періодизацію психічного розвитку в дитячому віці, описав усі основні типи провідної діяльності дитини від народження до 17 років. Він є автором теорії ігрової та навчальної діяльності, ефективної технології навчання дітей на основі звукового аналізу слова.Своєрідність навчальної діяльності школярів Д. Ельконін убачав не в засвоєнні знань і вмінь, а в самозміні дитини. Для розрізнення традиційного поняття « навчальна діяльність », у системі розвивального навчання використовують поняття « цілеспрямована навчальна діяльність ».

Номер слайду 7

Послідовники системи розвивального навчання Спільно з Д. Ельконіним працював його колега В. Давидов,який обґрунтував способи відбору змісту навчання в початковій школі, які враховують особливості та структуру навчальної діяльності й забезпечують формування в учнів теоретичного мислення. Наприкінці 80-х років XX ст. було розроблено програми розвивального навчання для 1—5 класів, видано підручники та методичні посібники. На думку В. Давидова, принцип змістового узагальнення та утворення теоретичного поняття полягає у виокремленні загальної форми різноманітних явищ, у з'ясуванні походження змісту поняття. Подальше засвоєння відбувається « сходженням » від абстрактного до конкретного. Через недотримання цього принципу у процесі засвоєння виникають труднощі для дітей.Наприклад, неусвідомлення учнями закономірностей орфографії, системності її понять і правил спричинене тим, що матеріал з орфографії сприймається не в системі, а як ізольовані правила, поняття.

Номер слайду 8

В.В. Давидов виділяє такі основні відмінності емпіричного і теоретичного мислення:   емпіричні знання є результатом порівняння предметів і уявлень про них, а теоретичні знання -у процесі аналізу їхніх функцій у процесі емпіричного порівняння відбувається виділення формальної якості, а теоретичний аналіз дозволяє відкрити реальні відношення в системі предметів чи явищ   емпіричні знання відображають в уявленнях зовнішні властивості предметів, а теоретичні знання – їх внутрішні відношення і зв'язки   процес конкретизації емпіричних знань полягає у доборі ілюстрацій, прикладів, що входять до відповідного класу предметів, а конкретизація теоретичних знань - у виділенні і поясненні особливих і одиничних проявів цілісної системи   необхідним засобом фіксації емпіричних знань є слова – терміни, а теоретичні знання виражаються за допомогою способів розумової діяльності, а пізніше – ще й різними символознаковими засобами Послідовники системи розвивального навчання

Номер слайду 9

Концептуальні ідеї та положення розвивального навчання українських педагогів С. Ф. Русової, Т. Г. Лубенця ,Я .Ф. Чепіги, О. Ф. Музиченка необхідність раннього розвитку дитини цілеспрямований розвиток умінь спостерігати, аналізувати, порівнювати узагальнювати оволодіння найпростішими дослідницькими процедурами розвиток інтуїції, уяви застосування практичних задач особистісний підхід до дитини оволодіння вчителями методиками індивідуалізації навчання знання психофізіологічних засад дитячого розвитку

Номер слайду 10

розробка теоретичної концепції нового типу навчання створення перших варіантів підручників і робочих зошитів активна практична реалізація Три етапи розвитку системи розвивального навчання

Номер слайду 11

Номер слайду 12

«Педагогіка повинна орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день дитячого розвитку… Навчання лише тоді ефективне, коли воно йде попереду розвитку». Л.С.Виготський

Номер слайду 13

Особливості уроку в системі розвивального навчання Такий урок істотно вирізняється від інших Крім того, в будь-який момент уроку можна якийсь час помилуватися результатами спільної праці. Діти люблять такі уроки, бо вільно почуваються на них і для кожного знаходиться робота до душі. Це – свобода можливість вибору готовність спокійно визнати, виправити свої помилки природний діалог дітей опора на власний досвід відсутність жорстких рамок можливість кожного учня просуватися по власній траєкторії розвитку

Номер слайду 14

Номер слайду 15

Вчитель Учень Учень Учень Традиційне навчання Учитель Учень Учень Учень Учень Розвивальне навчання Форма взаємодії учитель-учень на уроці

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Принципи розвивального навчання Ці принципи розвивального навчання в цілому направлені на формування в учнів теоретичного типу мислення Принцип вікової психології Принцип діяльності Принцип предметності Принципи розвивального навчання

Номер слайду 18

Принципи розвивального навчання Принцип вікової психології Відповідно до цього принципу слід розмежовувати різні стадії навчання учнів у школі. В основі такого розмежування лежать провідні види діяльності учнів на кожному віковому етапі. Для кожної стадії навчання має бути характерним свій зміст і свій спосіб викладання його учням. З приходом в школу дитина повинна чітко відчувати новизну тих понять, які вона одержує, на відміну від дошкільного досвіду. А з переходом дітей в старші класи повинен якісно змінюватися зміст навчальних предметів і методи їх викладання. Принцип вікової психології

Номер слайду 19

Принципи розвивального навчання Принцип діяльності Користуючись ідеєю про те, що розвиток особистості забезпечується діяльністю самої людини, В.В. Давидов зазначає, що діти повинні засвоїти знання в діяльності. А це можливе лише при виконанні учнями специфічних дій. Реалізація даного принципу дозволяє зберегти чуттєву основу знань і одночасно набути достовірно наукові знання на основі теоретичних узагальнень. Принцип діяльності

Номер слайду 20

Принципи розвивального навчання Принцип предметності Даний принцип вказує на те, з чим повинні діяти учні при засвоєнні навчального матеріалу. З позиції даного принципу виявлення змісту засвоюваного поняття спочатку відбувається в ході перетворення різноманітних предметів, а потім цей первинний зміст поняття відтворюється у вигляді моделей. Після цього вже запропонований в матеріальній формі зміст засвоюваного поняття стає доступним для подальших дій перетворення, що направлені на вивчення його суті. Цей принцип націлює на навчання учнів моделюванню, значення якого полягає в заміні одних об'єктів іншими, їх моделями. Принцип предметності

Номер слайду 21

Особливості навчальних програм Особливістю навчальних програм у даній системі є заміна концентричного принципу на лінійний систематичний принцип розміщення навчального матеріалу. Для теоретичного способу засвоєння навчального матеріалу характерні три етапи: 1-й етап – виявлення істотних властивостей, зв'язків, внутрішніх закономірностей і визначення на основі цього змісту поняття 2-й етап – фіксація виділеного змісту поняття в моделях. На цих двох етапах відбувається первинне ознайомлення школярів із змістом поняття 3-й етап – учні дізнаються про конкретні випадки прояву поняття. Відбувається засвоєння змісту поняття в цілому

Номер слайду 22

Вирішення навчального завдання: Узагальнений спосіб вирішення навчального завдання складається з наступних навчальних дій: Здійснення аналізу умови завдання з метою виділення основної властивості об'єкта, що досліджується 2. Побудова моделі об'єкта, що досліджується. Модель – замінник об'єкта, що досліджується, вивчення якого дає нову інформацію про самий об'єкт дослідження. Моделі можуть бути: знакові – різні формули; графічні – малюнки, креслення, схеми; предметні – макети, моделі механізмів. 3. Отримання нової інформації про об'єкт дослідження на основі вивчення його моделі 4. Побудова системи завдань, що розв'язуються загальним способом 5. Контроль за виконанням дій (здійснення самоконтролю). 6. Оцінка засвоєння загального способу дій як результату розв'язання поставленого навчального завдання

Номер слайду 23

Методи розвивального навчання У даній системі відбувається формування у молодших школярів подальшого інтересу до самого змісту навчального матеріалу, а також до процесу оволодіння ним. У даній системі головну роль виконують проблемно-пошукові методи навчання: евристичні бесіди дослідницькі роботи метод пізнавальних ігор метод свідомої педагогічної помилки навчальні дискусії проблемно-пошукові методи навчання:

Номер слайду 24

Завдання розвивального навчання — навчити дітей самостійно міркувати, уміння сперечатися, відстоювати свої думки, ставити запитання, бути ініціативними в набутті нових знань. Психологи стверджують, що "інкубатором" самостійного мислення, пізнавальної ініціативи дитини є не індивідуальна робота під керівництвом найчутливішого вчителя, а робота в групі спільно діючих дітей. УМОВОЮ народження перших пізнавальних запитань до вчителя є суперечка між дітьми, які пропонують різні способи розв'язання спільного завдання. Тут з'являється ще одна важлива проблема для вчителя: організувати спільну роботу дітей так, щоб їхня дискусія була змістовною, не переросла у взаємозвинувачення. Методи розвивального навчання

Номер слайду 25

Для цього співбесідники повинні вміти: 1) сформулювати свою точку зору; 2) з'ясувати точку зору своїх партнерів; 3) виявити різницю точок зору; 4) спробувати розв'язати розходження за допомогою логічних аргументів, не переводячи логічну суперечність у площину особистих відношень. Спільна робота дітей

Номер слайду 26

Метод навчання -дискусія Важлива роль у системі Д.Б. Ельконіна - В.В. Давидова відводиться такому методу навчання, як навчальна дискусія, у ході реалізації якої від учня вимагається вибір власної точки зору і її обґрунтування. Для організацій на уроці дискусій розроблені ігри-казки, герої яких постійно стикаються з проблемами, розроблені також провокаційні питання і завдання-пастки. Пастками є такі завдання, питання, які в підсумку не мають розв'язання. Особливістю всіх форм організації навчання в системі Д.Б. Ельконіна і В.В. Давидова є дискусійний характер їх проведення. В основі проведення дискусій лежать такі дії учнів, які допомагають їм сформулювати свою точку зору, зіставити її з точкою зору інших учнів і виробити загальну точку зору.

Номер слайду 27

безпосередня взаємодія особиста відповідальність міжособистісне спілкування групова обробка інформації індивідуальний внесок кожного члена групи максимальна ефективність реалізації можливостей кожного члена групи Групова робота Форми роботи Парна робота Елементи, характерні для парної та групової роботи:

Номер слайду 28

Ще раз хочеться підкреслити: групова підтримка, дії разом з іншими створюють те почуття захисту, яке полегшує будь-який крок у незвідане, навіть такі важкі ситуації, як вихід до дошки, відповідь з місця, будь-які ситуації самостійної та оцінюваної іншими поведінки. У класі, як і в будь-якому суспільстві, виправдовує себе ідея К. Роджерса про те, що лише людина, яка має групу підтримки, довіри, схвалення, здатна на повне саморозкриття , самовираження, так необхідне і для ініціативного, ненаслідувального співробітництва учня з учителем, і для змістовних дискусій з однокласниками. Спільно працюючи, діти усвідомлюють нові стосунки з дорослими й однолітками, пізнають їх "етикет", заряджаються новими комунікативними цінностями. Метод навчання – групова робота

Номер слайду 29

Школяр, який вміє вчитися , повинен оцінювати свої досягнення: а) гранично диференційовано, точно розпізнавати галузі знань, напівзнань, незнань і точно вимірювати ступінь своєї вмілості, невміння б) якомога більш оптимістично бачити в незнанні та в невмінні не зону свого безсилля й безпорадності, а перспективу свого подальшого вдосконалення. У такому випадку гнітюче питання: "Що я сьогодні роблю погано?" – звучить значно конструктивніше: "Якої допомоги я потребую?", "Хто мені допоможе?" Оцінювання досягнень учнів

Номер слайду 30

безоціночне навчання з різними формами змістового оцінювання послідовне самооцінювання із вказанням своїх досягнень та проблем складання контрольних робіт учнями оцінювання своєї участі у спільній пошуковій діяльності на уроці за колективно ухваленими критеріями порівняння особистої оцінки учня та оцінки вчителя ведення аркушів досягнень учнями, в яких відмічено самостійну діяльність та її оцінку Способи та форми застосування самооцінювання

Номер слайду 31

Висновок:

Номер слайду 32

 Візьми віру І віддай кожному, Хто не має її.   Візьми промінь світла І спрямуй його туди, Де панує темрява... Візьми усмішку І подаруй її тому, Хто так її потребує.  Візьми доброту І яви її тому, хто сам Не вміє віддавати Візьми любов    і неси її всьому світові.

Номер слайду 33

БАЖАЄМО ТВОРЧИХ УСПІХІВ!

Номер слайду 34

Дякую за увагу!

В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів