Ми тепер школярики, а не просто діти

Про матеріал
Ми тепер школярики, а не просто діти. Захід проводимо з дітьми 1 класу на початку навчального року.
Перегляд файлу

Мета:  учити бачити незвичайне у звичайному,

 учити працювати дружно й злагоджено,

 узагальнити знання дітей про осінь, осінні дари,

 виховувати почуття доброзичливості, взаємодопомоги,

 прагнення до навчання;

 розвивати вміння створювати гарний настрій собі та іншим людям.

 

  1. Увага! Увага!

В осінній день всім жителям країни знань

Ми щиро надсилаємо вітань.

 

  1. Любі гості!

В нас сьогодні свято,

Добре, що прийшли до нас.

 

Всі: В наш веселий, дружний клас.

 

 Ми зараз Вам розповімо,

 Що в нас діялось, і що було

 І як ми разом добре вчились

 І як чого ми тут навчились.

 

  1. Ми тепер школярики, а не просто діти,

Ми – шановні люди, нас треба розуміти!

 

  1. Нас тепер не роз’єднати

Ми тепер – одна сім’я

Дружити будем завжди,

Щоб були ми, як рідня!

 

  1. Хто вже вміє рахувати,

Той повинен добре знати,

Що кожен учень провчитись зумів

100 найперших в школі днів.

 

Пісня «Чому вчать в школі».

 

  1. 1 клас, 1 клас

Скільки справ зустріло нас!

Треба фрукти рахувати,

По складах книжки читати.

 

  1. А письмо – це справжні муки

Від напруги ниють руки,

Вам би, пальчики-билинки,

В ляльки гратись, у машинки.

 

  1. Та коли ж? Весь час веди

Знаки, літери, склади…

В зошита позадирались вуха

Ніби й Він уважно слуха.

 

  1. Ма і мА, а разом мама –

Це вже я пишу сама.

Треба знати як писати

Букву «М» і букву «А».

Мама, мама, мама, мама –

Тихо ручкою скриплю.

Подивись, швиденько, мамо,

Дуже я тебе люблю.

 

  1.  Ми вже діти не малі,

Ми у школі – школярі.

Скоромовки промовляєм,

Віршів ми багато знаєм.

 

Вчитель: Наш девіз!

Діти: Граючись навчаймось!

 

А) конкурс зошитів, скоромовок;

Б) конкурс віршів.

 

Вчитель: Назва якої пори року починається на «О»?

Всі: Прийшли до школи 1 вересня.

 

А сьогодні ми теж запросимо до нас Осінь завітати,

Бо їй до побачення слід сказати.

А ще щире спасибі.

 

Згадаємо: Яка вона?!

 

  1. Ходить осінь тихо-тихо,

Чути, як повітря диха

Зачепилась павутинка,

Мов струна, озвалась дзвінко.

 

  1. Скільки всюди срібла, злота

Все це – осені робота

Ось така вона, малята,

Працьовита наче мати.

 

  1. Осінь, осінь

В гості тебе просим

З щедрими хлібами

З високими снопами

З листопадом і дощем

З перелітним журавлем.

Ми тебе уклінно просим:

Заходь у гості, люба осінь.

 

Осінь: Добрий день, в добрий час

 Рада бачить знову Вас.

 Осінь я. За мною йдуть густі тумани

 Осінь я. Трави сонні додолу пригинаю

 Ранками – імлиста

 Вдень, як позолота

 Обриваю листя – це моя робота.

 

Та не сама я до Вас прийшла, своїх синочків привела.

Привела Вам осінніх братів – щедрих, славних, 3х богатирів.

 

Вчитель: Люба осінь, познайом нас зі своїми синочками.

 

Вересень

 Я добрий місяць Вересень

 Тепло всім дарував

 Відкрив я школу вам

 Гостинці припасав.

 

Жовтень

 Жовтень так мене назвали

 Бо кругом все жовтим стало

 Маю пензель золотий

 Розфарбую все навкруг,

 Золотіє листа луг!

 

Листопад

 Листопад, падолист

 Тихий сад, вітру свист

 Ходить садом Листопад,

 Підміта тихенько сад.

 

Дитина: Осінь, осінь

    Добре якщо ти прийшла

    В тебе, осінь, спитаєм,

    Що в дарунок принесла?

 

Осінь: А чи знаєте, що принесла я Вам свято

 Із полів, садів і грядок дуже багато загадок.

 

Диня:

 Я на грядці сонцем сяю,

 Родичів багато маю

 Гарбузову господиню

 Усі знають. Хто я?

 

Цибуля:

 Як не віриш – перевір

 На мені – 12 шкір

 А гризнеш – в сльозах покинеш

 Бо я звуся… (цибулина).

 

Морква:

 В темній я живу коморі,

 А коса моя надворі.

 Гарбузова я сестриця,

 Мене звати… (морковиця).

 

Огірки:

  • Ми зеленої всі масті,

 Всі довгасті, всі смугасті.

 Прив’язали нас в рядках

 На зелених ланцюжках.

  • Гарбуза ми сини й дочки.

 Звати як нас? (огірочки)

 

Гарбуз:

 Повз, мов танк, я на городі,

 Повз на гудині й загруз.

 Та чомусь мене в народі

 Звуть не танк, а як? (гарбуз)

 

Яблуко:

 Кругле, соковите,

 Сонцем налите

 З гілочки котиться,

 В ротик проситься.

 

Калина:

 Я не груша, я не слива,

 Але кажуть, що вродлива.

 Я стою в зеленім листі,

 У червоному намисті.

 

Пісня «Ой, є в лісі калина».

 

Вчитель: Ось така осінь щедра, рясно вродлива. Як тут не радіти?

      Вчасно все доспіло, пригощатимуться діти.

 

Осінь: Тепер спокійна я. Свої турботи лишу на потім, на наступний рік.

 Уже скінчилась моя робота. І дням моїм також скінчився лік.

docx
Додано
12 грудня 2019
Переглядів
398
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку