Цей урок доброти допомогає розширити знання учнів про тварин, які живуть поруч із людиною; розвивати уміння спостерігати за тваринами, описувати зовнішній вигляд тварин найближчого оточення, доглядати за ними; сприяти розвитку активного пізнавального ставлення до природного оточення; вчитися турбуватися про тварин у різні пори року, виховувати почуття милосердя.
Виховна година з елементами гри
«Ми у відповіді за тих, кого приручили »
Мета: Розширити знання учнів про тварин, які живуть поруч із людиною; розвивати уміння спостерігати за тваринами, описувати зовнішній вигляд тварин найближчого оточення, доглядати за ними; сприяти розвитку активного пізнавального ставлення до природного оточення; вчитися турбуватися про тварин у різні пори року, виховувати почуття милосердя.
Хід:
1.Вступ. Переказ ученийцею «Покинуте кошеня» та визначення теми заняття.
2. Основна частина.
Ми будемо говорити не лише про котів, тому що В сучасному світі людина все далі відходить від природи. Спілкування з нею поступово заміщується соціальними мережами, комп’ютерними іграми, віртуальним світом. Дуже часто ми забуваємо, що поряд з нами живуть вірні друзі – тварини. Вони відданими очима дивляться на нас, очікуючи уваги і любові. Наші домашні улюбленці так багато роблять для нас: охороняють, дарують радість спілкування, а іноді навіть рятують життя, чекаючи від нас лише уваги. Вони для нас лише сторінка життя, а ми для них і є все життя.
У всьому світі створено громадські організації борців за права тварин. Вони проводять акції, спрямовані на захист тварин від знущань та жорстокого ставлення.
Він був запроваджений Міжнародним конгресом прихильників руху за захист природи, що проходив у Флоренції в 1931 році. Це рішення підтримали організації, створені з метою захисту тварин у різних країнах світу..
Дата 4 жовтня вибрана не випадково. Це день католицького святого Франциска Ассизського, який вважається покровителем тварин. За переказами, святий міг спілкуватися з тваринами. Звичайно,
домашнім улюбленцем може стати будь-яка жива істота.
( Виконується пісня «Котику, Мурчику» учнями 2 класу)
*** Гра «Пантоміма» (беруть учні 4 класу)
1.котик
2. Рибка
3. Папуга
4. собака
5. Хом’як
6. павлін
7. Кінь
8. Щур
9.Іжачок
10 Кролик
Підсумки гри.
*** Ми настільки вдячні домашнім улюбленцям, що встановлюємо їм пам’ятники. В історії відомо багато подій, в яких тварини виступили рятівниками людей.
**Ось наприклад. В Парижі встановлений пам’ятник голубам. Можливо, присутні тут навіть знають за що саме. Якщо ні, то зараз ви це почуєте.
Пам'ятники голубу встановлені у багатьох країнах світу, але найперший пам'ятник поставлений голубам в Парижі в 1880 році на площі Мейо. Під час облоги Парижа голубів на повітряних кулях відвозили і відпускали з листами. Пам'ятник не зберігся, є тільки листівка з пам'ятником повітроплавцям і голубам під час облоги Парижа.
Пізніше вдячні парижани поставили пам'ятник голубам за допомогу у часи Першої світової війни
** В Римі встановлено пам'ятник гусям, які, як відомо з легенди «врятували Рим». Легенда стверджує, що шум ворожих лазутчиків розбудимо чуйних гусей, а вони свом ґелґотанням розбудили сплячих вартових.
****Капітолійська вовчиця – основна героїня легенди про заснування Рима.
Колись давно жив цар Нумітор. У нього були діти-син і донька. Молодший брат Нумітора Амулій вирішив захопити владу. Амулій вбив Нумітора та його сина, а доньку Сильвію віддав до храму і примусив її взяти прийняти обітницю безшлюбності. Однак через чотири роки Сильвія народила хлопчиків-близнюків від бога родючості Марса. Оскаженілий Амулій, боячись помсти, наказав стратити племінницю, а її дітей втопити в ріцйі Тібр. Раб виконав його наказ, – відніс немовлят на берег річки і там залишив кошик в надії, що вода підхопить їх і погубить, однак прорахувався. Вода зійішла, а голодні близнюки так кричали, що їх почула вовчиця, що опинилася поблизу,она їх воблизала і нагодувала своїм молоком. Вовчиця щодня приходила, щоб доглядати за хлопчиками до тих пір, поки на них не натрапив пастух, який забрав їх, і дав імена – Ромул і Рем. Пізніше хлопці повернули собі владу. Побудували місто та тому місці,де знайшла їх вовчиця и дали йому ім’я-Рим.
** Але найбільше пам’ятників по світу побудовано саме собаці,бо вона справді великий друг людини.
У бронзового пса Балто, що стоїть у Центральному парку, – відполіровані до блиску спина і вуха. Тверду бронзу невпинно вигладжують тисячі дитячих рук, пестять легендарну собаку. У 1925 році Балто врятував від загибелі дітей крихітного заполярного містечка Ном.
Містечко на березі Берингової моря – дітище «золотої лихоманки», що вибухнув на Алясці в кінці XIX століття. Потім золото закінчилося, і тут залишилося всього 1400 жителів довгої арктичної зими відрізаних від цивілізації. 20 січня 1925 року радіостанція Ному передала сигнал лиха: у місті – спалах дифтерії, сироватки немає, почали вмирати діти.
Сироватка знайшлася в Сіетлі, за 1600 кілометрів від Нома. Перекинути її по повітрю було неможливо: пекельна холоднеча заморозила двигун літака. На поїзді пакет доставили в містечко Ненаю, але останні 650 кілометрів належало подолати собачим упряжкам. Два десятки відчайдушних каюров по черзі гнали свої упряжки з усією можливою швидкістю. Хуртовина посилювалася, температура повітря швидко падала (з мінус 30 до мінус 50 градусів).
На завершальному етапі гонки пакет з сироваткою прийняв норвежець Гуннар Каасен. Його упряжку очолював Балто, пес породи хаскі. Він не вважався найсильнішим ватажком, але на цьому маршруті проявив вражаючі волю і хоробрість. Вибухнула така хуртовина, що Каасен не бачив власних рук і втратив всяку орієнтацію. Упряжка рухалася, відома тільки чуттям Балто. Страшний порив вітру підняв нарти і собак в повітря, пакет з сироваткою провалився під сніг, Каасен знайшов його дивом. 2 лютого Балто після восьмидесятикилометрового пробігу привів змучену команду в Ном. Їх зустрічали як рятівників.
У лічені дні Балто став загальнонаціональним героєм. Був знятий фільм з героєм Аляски в головній ролі. У 1926 році скульптор Фредерік Рот виліпив статую пса для Центрального парку – Балто був присутній на офіційному відкритті пам'ятника. Табличка з описом його подвигу завершується трьома словами: «Витривалість, вірність, розум».
Після недовгого тріумфу про подвиг швидко забули, Балто потрапив в недобрі руки, виступав в Лос-Анджелесі в шоу, тут з ним погано поводилися. Врятував його бізнесмен з Клівленда Джордж Кімбл – викупив, привіз у рідне місто, де після привітального параду пса поселили в зоопарку. Там Балто жив в пошані і достатку. Помер він у 1933 році у віці одинадцяти років. У музеї Клівленда виставлено зараз його опудало.
Бронзовий ж Балто зустрічає дітей у Центральному парку – його м'язи напружені, насторожені вуха, він немов раніше чує поклик боргу і готовий долати темряву, заметіль, страх.
*** «Ми відповідаємо за тих, кого приручили», – сказав французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері у своїй повісті «Маленький принц» про слабких і незахищених, які є поряд з нами. (перегляд уривка «Жив – був пес») Чому не слід виганяти із дому саме старих тварин? («Мікрофон по колу»)
Учням 1 класу довелос побувати в гостях у людини, яка бачить сенс свого життя у приручених тваринах . (перегляд відео)
І пам’ятайте,що необов’язково купувати тварину за гроші.