Мета: розширити кругозір учнів про козацтво; закріпити знання, здобуті на заняттях гуртка; формувати духовний світогляд та почуття патріотизму, кмітливості, мужності; поглибити знання учнів про звичаї, обряди, атрибути, козацький побут, відпочинок, розваги, пов’язані з козацькою минувшиною; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати почуття національної гідності, гордості за пращурів, дружбу, колективізм, силу волі, любов до нашого славного минулого.

Обладнання: виставка літератури; плакати гетьманів; українські костюми; музичне оформлення; спортивне знаряддя; вишиванки; рушники; старовинний посуд; калина; атрибути (булава, люлька, сопілка, свисток); картки; грамоти.

Хід заходу

Керівник гуртка. Понад 500 років тому в українських степах за Дніпровськими порогами оселилися перші козаки. Близько 300 років охороняли вони Україну від турків, татар та інших ворогів. Багато славних синів увійшли в історію, зокрема Петро Сагайдачний, Северин Наливайко, Богдан Хмельницький, Іван Підкова та інші. 

Відшуміла козаччина, стали історією її славні походи, славні бої. Але підростають достойні нащадки козаків.

Ми зібралися, щоб ще раз переконатися: ми є нащадками нашого славного козацького роду, в наших жилах тече кров сміливих, відважних, розумних людей — вільних козаків.

У ч н і (по черзі)

1.

Ми є діти українські —

Український славний рід!

Дбайливо, щоб про нас, маленьких,

Добра слава йшла у світ.

2.

Все, що рідне — хай нам буде

Найдорожче і святе!

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе!

3.

Я маленька українка —

Треба всім це знати!

Українець є мій тато,

Українка — мати.

4.

Ось стою я перед вами,

Чим, скажіть, я не козак?

Я козак у мами й тата,

То й у вас хай буде так!

5.

Не біда, що безвусий,

Оселедця нема.

Запорожцем зовуся,

Друзі, я недарма!

6.

Проти чорного війська —

Буду в першій з атак!

Я — козак запорізький,

Запорізький козак!

— Отже, зустрічаємо наших сильних, вихованих, розумних, чесних козаків, приголомшливо прекрасних, чарівних, спокусливих козачок!

Звучить козацький гімн.

Заходить хлопчик — гетьман із грамотою в руках.

Г е т ь м а н. Здорові були, козаки!

К о з а к и. Здорові!

Г е т ь м а н. Сини мої, козаки! Я — гетьман козацького війська — наказую провести змагання двох куренів, щоб підняти бойовий дух і мудрість нашого козацтва.

Отамани, шикуйте курені!

1-й курінь — «Козацька шабля».

О т а м а н (командує). Рівняйсь, струнко!

Наш девіз:

Сам п’ю, сам гуляю,

Cам стелюся, сам лягаю!

2-й курінь — «Сивий коник».

О т а м а н (командує). Рівняйсь, струнко!

Наш девіз:

Степ широкий — то мій сват,

Сивий коник — то мій брат.

Г е т ь м а н. Побратими, привітайтеся!

Привітання куреня «Козацька шабля»

Нехай знає рідна мати — вільна Україна.

Козаки ми ще маленькі — зате гідна зміна.

Привітання куреня «Сивий коник»

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми браття — козацького роду!

Г е т ь м а н. Привітаймо гостей наших, козаки!

Хай, добрі люди, вам щастя буде!

Хай буде доля на все роздолля.

— Чи маєте бажання позмагатися, силу, спритність і відвагу молодецьку показати, як це в козаків ведеться?

К о з а к и. Так, козацька кров у нас вирує!

I етап. «Хто сильніший не руками, а розумом?»

К е р і в н и к. Історія кожного народу має свої символи, атрибути. А чи гарно ви знаєте історію?

Готові до змагань? Починаймо!

Запитання для команд ставлять почергово. Правильна відповідь — 1 б.

Курінь «Козацька шабля»

1. Хто такі козаки? (Вільні, озброєні люди)

2. Де виникла головна фортеця Січі? (На острові Хортиця)

3. Як називали козацькі судна? (Чайки)

4. Навіщо козакам великі штани та просторий жупан? (Для того щоб вільно почуватися в бою.)

5. Символ гетьманської влади. (Булава)

6. Назвіть елементи козацького одягу. (Шаровари, жупан, кожух вишита сорочка, пояс з китицями)

7. Яку назву в давнину мала річка Дніпро? (Борисфен, Славутич)

8. Які посади мали козаки? (Кошовий отаман, кухар, гетьман, піп, курінний, осавул, сотник)

Курінь «Сивий коник»

1. Що таке курінь? (Товариство козаків)

2. Де знаходилася козацька Січ? (За Дніпровськими порогами)

3. Скільки козаків сідало в одну чайку? (50–70)

4. Козаки голили голови, залишаючи довге пасмо на голові, що закладали за вухо. Як воно називалося? (Оселедцем)

5. Який народний танець є бойовим мистецтвом козаків? (Гопак)

6. Назвіть фірмові страви козаків. (Куліш, вареники, галушки, мед, квас, борщ, узвар)

7. Назвіть українські народні символи. (Вінок, верба, калина, рушник)

8. Хто входив до курінної старшини? (Отаман, суддя, писар, кухар)

II етап. «Визволи побратима з полону»

К е р і в н и к. Ми вже знаємо, що побратими — це названі брати, які побратались і дали обіт.

Уявімо, що в кожній команді козаки побраталися. Учасники стають парами у кожному курені. Одного з побратимів полонили турки. Щоб визволити його з полону, слід:

За сигналом керівника учні мають її швидко

лопнути.

III етап. «Конкурс отаманів»

— Поки звучить музика, а побратими відпочивають, запишіть імена відомих гетьманів України. 

(Звучать мелодії «Їхав козак за Дунай», «Засвіт встали козаченьки».)

IV етап. Козацька юшка

— Жінки не допускалися на Січ, тому козакам самим доводилося займатися хатнім господарством, хоча вони і були з ними мало обізнані. Та все у них виходило добре, адже були вони кмітливими і дуже винахідливими. За відсутності металевого посуду варили собі страву у дерев’яних корцях, підкидаючи безупинно, один за одним, у корець розпечені на вогні камені, доки вода не закипала в посудині.

Мабуть, ви вже зрозуміли, що зараз наші козаки готуватимуть їжу. Вони продемонструють, на що здатні без жінок. А щоб їм було трохи легше, готуватимуть добре відому страву — український борщ.

Куреням роздають набори листівок, на яких записано назви різних продуктів. Вони повинні обирати з цього розмаїття лише ті, що придатні для того, щоб зварити борщ.

У кого борщ виявиться смачнішим?

К е р і в н и к. Як зготують було у Січі обід, то кухарі ставлять їжу на низенький столик у дерев’яних ваганках. Прийдуть козаки з отаманом обідати, помоляться Богу і починають трапезувати. Пообідавши, моляться Богові, кланяються один одному, отаманові та дякують кухареві. Виходячи, отаман і всі козаки клали по копійці та розходилися куди кому треба. Кухар збирав гроші та купував на базарі харчі на завтрашній обід. Варили тричі на день у мідних казанах на плитах, вкопаних у землю.

V етап. Козацький відпочинок

— Козаки вміли не тільки воювати, а й відпочивати, зокрема співати пісні.

Послухайте народну пісню козацьку «Гомін, гомін по діброві».

Слухання козацьких байок:

Конкурс «Козацький гопачок» («Хто кого перетанцює?»)

К е р і в н и к. Козацький танець був не просто танцем для душі. Це були спеціальні акробатичні вправи, що допомагали козакові навіть у бою.

Козак, як вихор, міг зі шаблею в руках вистрибуючи виконувати спеціальні елементи танцю. Самі вороги говорили, що важно битися з козаком, у якого вселився, нібито сам біс. (Беруть участь двоє учасників з різних команд. Хто найдовше танцюватиме навприсядки, той — переможець.)

VI етап. Конкурс для козачок «Хто вміє віночок вити — той уміє життя любити»

Козачки отримують листи з назвами квітів, що мають бути вплетеними у віночок.

— Віночок — це не просто краса, але й оберіг від зла та знахар, адже в ньому є така чаклунська сила, що болю позволяє, волосся береже.

Дівчата, будьте вродливими, чесними, здоровими та щасливими!

Виходить гетьман.

Підсумок гри

Г е т ь м а н. Я — гетьман усіх вільних земель українських і всієї держави — даною мені владою і своєю волею запрошую привітати найсміливіших, найдружніших козаків.

Нагородження грамотами.

Звучить пісня М. Поплавського «Україна!».

Додаток

Як запорожці перехитрили царицю Катерину

Якось вирішила цариця Катерина посміятися над козаками.

— Дай,— каже, — посміюся над ними.

Вибрала десять чоловік найвусатіших, посадила за стіл і каже:

— Дайте їм сметани!

Поставили здоровенні миски. Запорожці морг один на одного, а потім кажуть:

— Вели нам, мамо, спершу подати польової сметани, тієї, що бджола наносила, а тоді поїмо й цю.

— Добре,— каже.— Подайте їм меду.

Виїли козаки той мед, понамазували вуса, позакручували їх за вуха і давай стьобати сметану. Настьобались — і вуса не вмочили. Глянула на них Катерина й каже:

— Молодці, ви, запорожці! Вас нічим не проведеш.

Як козаки від ворогів ховалися

Жили на Січі славні козаки-запорожці. Не знали вони зовсім страху, захищаючи рідну землю від різних ворогів. Найважче доводилося тим запорожцям, що жили в степу. Здавалося, немає козакам порятунку від ворогів, адже все видно далеко навкруги. Коні у ворогів були швидкі, як вітер, але все-таки запорожцям удавалося рятуватися. Добіжить козак до якоїсь степової річки або озерця, — і вже він у безпеці. Виріже козак собі очеретину, зробить в її колінці дірочку і, узявши до рота, пірне у воду з головою, лише очеретина гойдається над водою. А її важко розгледіти серед осоки. Так козак і сидить під водою, доки вороги не підуть собі геть.