Микола Магера. Поезія "Тарасе"

МИКОЛА МАГЕРА. ПОЕЗІЯ «ТАРАСЕ!»

МЕТА:   Поглибити знання школярів про подільського письменника М.Н.Магеру; проаналізувати його поезію «Тарасе!»; розвивати вміння виділяти основні мотиви, художні особливості твору; виховувати почуття пошани до творчості земляків, поваги до мужніх захисників Вітчизни.

ОБЛАДНАННЯ: виставка творів М.Магери, портрети Т.Шевченка  і М. Магери, роздрукований текст поезії для всіх учнів, кросворд.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Розгадування кросворду «Що я пам’ятаю про М. Магеру»

По горизонталі:

1) Місто, звання почесного громадянина якого удостоєний Микола Магера.

2) Скільки було років письменнику, коли він вперше познайомився з «Кобзарем» Т. Шевченка?

3) Прізвище відомого письменника, про якого йдеться у творі «Кам’янецькими стежками»ю

По вертикалі:

1) Яке амплуа у М.Н. Магери, як письменника?

4) Оповідання М. Магери про дітей у голодний 1933 рік.

5) Прізвище вчителя чоловічої гімназії у Кам’янці – Подільському, який своєю рукою записав пісні в альбом Тараса Шевченка 1846 року.

6) Який за жанром твір  Магери «Кам’янецькими стежками»?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Передумови написання поезії

22 червня 1941 року. Це день, який став трагічним для мільйонів людей. Розпочався він випускними балами, а закінчився оголошенням про напад німецьких загарбників.  Саме в цей день свій випуск святкував Микола Никанорович Магера разом із своїми однокласниками.

Тривалий час радянські війська змушені були відступати під жорстоким натиском ворогів, залишаючи окупованими землі з рідними і близькими людьми.

Майбутній письменник став до лав захисників від німецько-фашистських загарбників. Твори Шевченка надихали молодого бійця. Часто він декламував їх бойовим товаришам у невеликих паузах між бойовими діями. А одного разу створив навіть свій «Заповіт», у якому звертався до друзів, щоб коли загине від ворожої руки, поховали його при стежці. А щоб легше було лежати  на чужині, посипали йому на груди святої землі, яку приніс з України й беріг, як святиню.

У роки Великої Вітчизняної війни був поранений, контужений, але вірив у перемогу, вірив, що любов до рідного краю, рідного слова допоможе здолати ворога, лише необхідно відчути свою могутність. Для Магери  ця могутність втілена у Шевченковому слові. 13 вересня 1943 року хлопець пише поезію «Тарасе!».

2. Ідейно-художній аналіз поезії

• Виразне читання поезії  ( на фоні стишеної музики)

 

ТАРАСЕ!

Встань , Тарасе, встань з могили,

Глянь на Україну:

Чи пізнаєш ції села,

Цю страшну руїну?

Чи пізнаєш свій народ ти,

Своїх запорожців,

Чорнобрових полтавчанок,

Кармальових хлопців?

Встань, Кобзаре, встань з могили,

Встань і подивися,

Ще одним хоч до народу словом озовися!

Може мій народ проснеться,

Візьметься за зброю,

Як не собі, то нащадкам

Відвоює волю.

Встань, мій батьку.  встань з могили,

А ні то душею

Прилети до мене в хату,

Поговорю з  нею.

Поговорю, пораджуся

І навчатись буду,

Як боротись з ворогами

Нашому народу.

Встань , Тарасе, встань з могили,

Встигнем до півночі

Погуляти по палатах,

Нагострити очі.

Щоб ми знали що робити

І чого навчати,

Як до бою всім народом

Разом вирушати.

Встань , Кобзаре, встань з могили,

Вже терпіть не сила,

Бо такого іще лиха

Земля не родила.

Були турки і французи,

Були і поляки –

Всі знущались, та народам

Не чіпляли знаки.

Встань , Тарасе, встань з могили,

Встань і подивися,

Ще одним хоч до народу

Словом озовися.

Може мій народ проснеться,

Візьметься за зброю,

Дітям своїм, поколінням

Завоює волю!

 

• До якої лірики належить поезія?
•  Тема: Молитва до Тараса Шевченка з проханням навчити боротися з ворогом, завоювати волю дітям, наступним поколінням.
• Ідея: об’єднатися усім  для відвоювання волі, звільнення від фашизму.
• Основна думка: Оптимізм, віра у перемогу.
• Жанр: поезія-молитва.

 

3. Опрацювання змісту твору

• Якою зображена Україна у часи лихоліття? (проілюструйте рядками із твору)
• Чому письменник звертається саме до Шевченка?
• Як називає М. Магера Шевченка?
• Як ви розумієте рядки : 

1.       Щоб ми знали що робити

  І чого навчати,

Як до бою всім народом

Разом вирушати.

2. Були турки і французи,

       Були і поляки –

       Всі знущались, та народам

       Не чіпляли знаки. ?

• Як ви гадаєте, чому поет говорить, що його народ проснеться, невже він спить?
• В образах кого уособлює автор свій народ? Чому , на вашу думку, він обрав саме ці образи?

4. Скласти інформативне гроно про війну на підставі поезії

 

села – страшна руїна

зброя, воєнні дії

боротьба з ворогом                                                

ВІЙНА                               бій всім народом

лихо, яке ще не родила земля

знущання

таврування цілих    народів

5. Художні засоби

Повтори: «Встань , Тарасе, встань з могили…», «Встань і подивися…»,  « Чи пізнаєш…»,  «Поговорю…», « Були…»;

Епітети:  «страшна руїна», «чорноброві полтавчанки», «Кармальові хлопці», «свій народ», «свої запорожці»;

Метафора: нагострити очі,  такого лиха земля не родила, поговорити з душею

Літота: Ще одним хоч до народу

                  Словом озовися.

V. Підсумок уроку. Оцінювання результатів роботи

Бліц-опитування

• Який період історії зображено у поезії?
• Коли був написаний твір?
• До кого звертається автор у вірші?
• У яких рядках звучить оптимістичний настрій, віра у перемогу?

VІ. Домашнє завдання.

Підібрати 2-3 поезії про Шевченка інших подільських авторів.