Микола Вороний. Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів в поемі «Євшан – зілля»

Тема. Микола Вороний.  Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів в поемі «Євшан – зілля»
Мета: стисло ознайомити учнів із життєвим шляхом М. Вороного, опрацювати зміст твору «Євшан-зілля», визначити його головну думку; охарактеризувати образ юнака-половця; співвіднести давноминулі події, описані в поемі, з сучасністю; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; робити висновки та узагальнення; вміння виразно і вдумливо читати твір; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги до творчості М. Вороного, української класики; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, пошану до рідного народу, країни. 
Тип уроку: комбінований  з використанням групових форм роботи.
Обладнання: портрет М. Вороного, бібліотечка творів письменника, історичні матеріали про Україну княжої доби; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), підручник, аудіо запис пісні Ніни Матвієнко,  епіграф:                                                                                                 

                                                                                                                «Людина повинна завжди пам’ятати,

                                                                                                                 Звідки вона пішла в життя.

                                                                                                                Людина не має права бути безбатченком.»

                                                                                                                                               (О. Довженко )                                                                           
                                                                 ПЕРЕБІГ УРОКУ 
I. Організаційний момент. 

 Етап мотивації.

Звучить запис народної пісні «Ой роде наш красний» у виконанні Н. Матвієнко.

Учитель. Наш урок почався чарівним співом Ніни Матвієнко, однієї з найкращих виконавиць українських народних пісень. Нехай він стане своєрідним мостом від розділу «Народні пісні та пісні літературного походження» до розділу «Історичне минуле України», подарує нам гарний настрій та надихне на роботу.

                                                  Вже сніп у полі споловів,

                                                  І став гіркішим дух полину,

                                                  І червоніють кетяги калин

                                                 На взліссі вечорів осінніх.

                                                 Радію квітам я і травам,

                                                 Що ще красуються в гаях.

                                                 Це спогад про життя яскравий,

                                                 Про щось приємне у людських серцях.

  Такі поетичні рядки підказує мені моє серце. А що у ваших серцях? Які виникають почуття чи спогади, коли дивитесь на гілочку верби чи гроно калини?

ІІ. Визначення мети і завдань уроку.

1. Оголошення теми уроку.

   Учитель. Я не випадково заговорила про рослини, які для нас, українців, так багато значать. Адже тема уроку – Микола Вороний. Поема «Євшан – зілля». Українці  цю траву  називають  полином. Візьміть у долоньки цю рослину і потріть. Що ви відчуваєте? Які виникають асоціації? Які почуття сповнили вас, коли ви читали поему? (гіркота, біль, тривога за Україну).

   Отже, твір не залишив нікого байдужими.

2. Робота над епіграфом до уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Учитель.     М. Вороний відомий не лише як поет, а й як літературний і театральний критик, історик, публіцист, актор, режисер, знавець музики й живопису, перекладач . Він народився в один рік з  такими видатними митцями, як Леся Українка та Василь Стефаник.

2. А зараз пропоную літературний  диктант  за життєвим шляхом  письменника.

- Коли і де народився М. Вороний?

- Де минуло дитинство письменника?

- Хто виховував  майбутнього поета - патріота?

- Чим змалку захоплювався М. Вороний?

- Який гурток  він організував?

- Де здобув вищу освіту?

- Хто справив велике враження на письменника?

- Чому твір має таку назву?

- Звідки автор узяв тему та сюжет для своєї поеми?

- Про який народ ідеться у творі?

 3.  Історична довідка. Цікавим і цінним джерелом інформації про Київську Русь є літописи. В одному з них – «Повість минулих літ» Нестора Літописця – ось що  пишеться про половців: «Після смерті князя Всеволода, 1093 р. , пішли половці на Руську землю…» Отже, головні персонажі поеми – представники ворожого на той час половецького народу, який стільки горя приніс нашій землі. Та ми не сприймаємо їх як ворогів, навпаки – співчуваємо батькові, уболіваємо за сина. І в цьому вияв великого гуманізму письменника.

 4. Історія написання «Євшан-зілля». 
Доля України, проблема історичної пам’яті її народу турбувала поета повсякчас, у 1895 році він написав прекрасну зворушливу поему «Євшан-зілля». Цей твір — авторська інтерпретація дуже давньої легенди, про яку  М. Вороний дізнався з Іпатського літопису. 
Автор її не просто переповідає, а переосмислює поему в науку своїм сучасникам, які зневажливо ставилися до рідного краю. Поема переносить нас у часи існування Київської Русі, під час князювання Володимира Мономаха. 

5. Робота над змістом твору.

   Бесіда із зачитуванням  цитат:

- що називається поемою, хто такий ліричний герой? Виразно прочитайте слова ліричного героя.

-про які часи говориться у поемі? Доведіть це, посилаючись на текст твору. 

- як ханський син опинився у Володимира Мономаха?
- що свідчить про ставлення князя до хлопця? 
- чому хлопець забув рідний край? Чи можна його за це осудити?
- опишіть внутрішній стан половецького хана під час втрати сина

- чому саме гудця відіслав хан до сина з надією, що  той поверне сина додому?

- як саме судець мав повернути сина додому?

- як довго йшов судець у Київ?

- чи згадав юнак батьківщину? Назвіть усі спроби повернути хлопця додому.

- які пісні співав судець?

- чи вразили вони душу юнака?

- що використав співець як останню надію?

- яка реакція була в ханського сина на цей пучечок трави?

- як ви вважаєте, до кого звертається М. Вороний  у своєму творі?

- чого вчить нас цей твір? 

6. Дослідницько  – пошукова робота у групах (назвати символ  та приказки  рослини).

Групі «Чорнобривці» - дослідити жанрові особливості твору.

Експозиція: пророкування, суть якого буде розкриватися у творі. Критика тих, хто край свій рідний «…зацурали, занедбали…». 
Зав’язка: ханський син потрапив з ясиром до князя Володимира; бажання половецького хана за допомогою гудця повернути єдину дитину на Батьківщину. 
Кульмінація: хлопець згадав рідний край за допомогою євшан-зілля. 
Розв’язка: роздуми автора над складною долею українського народу, який потрапив у полон до хана і не має вже шляху вороття додому. 

Групі «Калина» - визначити художні засоби і вид римування у творі, а також тема та основну думку .

Тема: зображення перебування у Володимира Мономаха ханського сина, який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан-зілля. 
Ідея: возвеличення любові до рідного краю, його безмежних просторів, природи, народу; засудження тих, хто занедбав свою країну і відцурався від неї. 
Основна думка: 
1) щастя можна знайти тільки на рідній землі; 
2) «…хто матір забуває, того бог карає, того діти цураються, в хату не пускають». 
Горе тій людині, яка відцуралась від свого і, потрапивши на чужу землю, забула рідне слово, блиск материнських очей та мозолисті руки батька. 

Групі «Полин» - виписати характеристику ханського сина та інсценізація уривку  з поеми.

Група «Верба» - довести актуальність поеми для сьогочасної України.

   Можна  сказати, що поема «Євшан-зілля» орієнтована на сучасного читача. 
Проблема, порушена в ній, залишається актуальною і сьогодні, бо розкидала мачуха-доля українців по різних куточках земної кулі. І є нашого цвіту та й по всьому світу. Але хочеться, щоб кожен завжди пам’ятав предковічну, прадідівську землю, що відома всюди своїми рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною звитягою і милосердям до скривджених. 
- Чи правильне твердження, що народ — творець історії? Власні думки обґрунтуйте.

- Такого народу, як половці вже немає. Як ви думаєте – чому?

- За що ми любимо рідний край? 

7. Перегляд відеоролика  «Любіть Україну».
ІV. Підсумок уроку 

Учитель. Збереження історичної  пам’яті  - завдання, важливе для будь-якого народу, бо воно визначає не тільки минуле, а й майбутнє.
V. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів 
VІ. Домашнє завдання : написати можливе продовження твору М. Вороного  «Євшан – зілля».