Міський семінар для класних керівників"Василь Сухомлинський :педагогіка спрямована у майбутнє"

Василь Сухомлинський : педагогіка, спрямована у майбутнє

 

Виховний захід присвячений 100-річчю від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського

 

Мета: вшанувати пам'ять великого педагога і письменника В.О.Сухомлинського; виховувати любов і поважне ставлення до творчості письменника; формувати загальнолюдські цінності.

Обладнання: святково прибраний зал, портрет В.О. Сухомлинського, виставка його творів, мультимедійний проектор.

Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди; значно більше треба для того, щоби бути справжньою людиною, коли тебе ніхто не бачить.

В. Сухомлинський

Ведучий

 Людське життя. Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед і гірке, як полин. Люди, їх мільйони... всі вони зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі,що горять своєрідним світлом.

Василь Сухомлинський говорив: Найпрекрасніші і в той час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись

про щастя інших".

Жити щасливо це бути здоровим, мати улюблену справу, це коли тебе поважають люди, коли у тебе є вірні друзі, коли на землі панує любов і злагода між людьми....

1 учень

H - вчитель.

Я - любов і відданість,

Віра і терпіння.

Я - радість і спів радість,

Страждання і співчуття.

2 учень

 Я істина й серце,

Совість і шляхетність,

Я той, що йде, що дарус,

Жебрак і багатий.

Я вчитель і учень,

Вихователь і вихованець

3 учень

Я той, що прокладає шлях,

1 художник життя.

Я притулок дитинства

Й колискова людства.

Я посмішка майбутнього

И смолоскип сущого.

4 учень

Я вчитель від Бога

Й співпрацівник у Бога

Ш. Амонашвілі

1 ведучий

Ця чудова поезія Ш. Амонашвілі ніби спеціально написана про Василя Олександровича Сухомлинського. У кожному слові звучить образ Василя Олександровича.

2 учень

 Бо він Учитель з великої букви. Завжди знав як навчати дітей, як зацікавити, що треба

знати педагогу, щоб діти розуміли його, ставали розумнішими та мудрішими.

1 ведучий

Всього себе віддавав він школі.

«Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб залишити по собі слід вічний» Ці слова належать тому, хто все життя віддавав дітям.

Уявіть собі... Подвір'я школи. Стоїть учитель з учнями. Ходімо, діти, до школи, сказав загадковим голосом учитель... і попрямував у сад. Так наша школа буде тут, під голубим небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею.Незвичайна школа, незвичайний отель. Хто ж учитель цієї незвичайної школи 7 запитаєте ви. (Учитель показує портрет) А ім'я його Василь Олександрович Сухомлинський. Сьогодні ми поглибимо знания про життя і творчість цієї чудової людини

2- ПРЕЗЕНТАЦІЯ С ЗАПИСОМ Сухомлинського

Володимир Сосюра

УЧИТЕЛЬ

Учитель мій! Як ми тебе любили, слухали тебе в полоні юних мрій! У пам'яті моїй тримає років сила твій тихий карий зір і кашель твій сухий.

Ти нас повів, закохано і сміло, в незнаний світ, чудесних повний чар В твоїх словах, що ми в серцях лишили, пізнали ми любові і дружби жар.Закони вод, вітрів, і хмар, і світла одкрились нам у ті школярські дні. З тобою наша молодість розквіта Я наших душ пориви огняні.

Твій добрий зір в моїй уяві дине.... Чи сніг летів, чи квітнув теплий май, тична любити подвиги людини, красу труда и безсмертний рідний край...Ось ти ідеш повільною ходою і слухаеш, як день шумить життям, а ми, малі, вітаємось з тобою, тепло так всміхаєшся до нас.

Урок останній. Сонце над землею світило нам. Ми радісні були Ту життя тепло душі твоєї ми крізь вітри и негоди понесли. Василь Мефодійович, у скорботі 3 нас не один заплакав і зітхнув, далекій рідній Третій Роті на цвинтарі навіки заснув.

1 хай з тих днів згубили лік ми рокам, бою, у розліті споруд - для нас зоріє подвигом високим твій корисний і благородний труд! (1956)

2 ведучий

А тепер давайте поринемо у спогади...

3 - фото Сухамлинського СТОРІНКАМИ БІОГРАФІЇ. ВАСИЛЯ Сухомлинського.

(ВИСТУПИ ДІТЕЙ)

1 учень

Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (за тогочасним адміністративно- територіальним поділом Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. Батько його, Олександр Омелянович, працю за наймом як тесляр і столяр у поміщицьких економіях та заможних селянських господарствах. Брав участь у керівництві кооперацією та місцевим колгоспом, виступав у пресі як сількор, завідував колгоспною хатою-лабораторією, керував трудовим на учнів (з деревообробної справи) у семирічнійшколі. Мати майбутнього славетного педагога працювала в колгоспі. Разом із чоловіком вона виховала, крім Василя, ще трьох дітей - Івана, Сергія та Меланію. Усі вони стали вчителями.

4 - фото мати з дітьми

ПРО МАТІР ВСТАВИТИ

1."Сина волосина

 

2.Спогади про матір

3. вірш про вчительку 4. пісня про матір 5-Оля чудак

2 учень.

Василь Сухомлинський навчався спочатку у Василівській семирічці, де був одним із кращихучнів. Улітку 1934 р. він вступив на підготовчі курси при Кременчуцькому педінституті й того ж року став студентом факультету мови та літератури цього вишу. Проте через хворобу 1935 р. змушений був перервати навчання в інституті. Сімнадцятирічним юнаком розпочав Василь свою практичну педагогічну роботу

3 учень.

У 1935-1938 рр. він викладав українську мову і літературу у Василівській та Зибківській семирічних школах Онуфріївського району. У 1936 р. Сухомлинський продовжив навчання на заочному відділі Полтавського педагогічного інституту, де спершу здобув кваліфікацію учителя української мови і літератури неповної середньоїшколи, а згодом і викладача цих же предметів середньої школи (1938).

4 учень

З 1938 р. і до початку Великої Вітчизняноївійни Василь Олександрович працював в Онуфріївській середній школі учителем української словесності, а через деякий час і завідувачем навчальної частини школи. Війна внесла свої корективи в розмірений ритм життя: у липні 1941 р. Василя Олександровичабуло призвано до війська. Закінчивши військово-політичні курси у Москві, одержав військове звання молодшого політрука, а з вересня 1941 р. він політрук роти у діючій армії. 9 лютого 1942 р. в бою за село

Клепініно під Ржевом дістав тяжке поранення і понад чотири місяці лікувався госпіталях.

 

5 учень.

3 червня 1942 р. до березня 1944 р. В. Сухомлинський працював директором середньо школи і вчителем російської мови і літератури у селищі Ува Удмуртської АРСР. Навесні 1944 р. Василь Олександрович разом із дружиною Г. Г. Сухомлинською виїждж Україну, у щойно визволений Онуфріївський район Кіровоградської області. Упродовж чотирьох років він працював завідувачем районного відділу народної освіти і одночасно у школі.

Мудрий учитель писав для дітей чудові твори: коротенькі, повчальні і дуже змістовні. Його любов до дітей була такою великою, як сонце.

«Людина, любив повторювати педагог, народжується на світ не для того щобзникнутибезвісноюпорошиною. Людина народжується, щоб залишитипісля себе слідвічний».

6 учень.

Спадщина В.О. Сухомлинського розійшлася по всьому світу, живе своїм життям. Написав 48 книг, 500 наукових статей, 1500 казок і оповідань для дітей. Праці педагога видані 53- ма мовами світу загальним тиражем понад 15 мільйонів примірників. Найбільш відома його книга «Серце віддаю дітям» (видана 32-ма мовами світу, 55 видань). На початку ХХІ ст. вийшло 65 його творів, 371 видання тиражем близько 15 млн. екземплярів. Вони перекладені на 59 мов народів світу.

6 - ВІДЕО-ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЙОГО Книжок

Учень.

Його твори носять виховний характер, тому що це був письменник усім своїм талантом, роботящим умом, всім серцем, педагог за покликанням. Сьогодні ми ознайомимось із оповіданнями, притчами та казками В.О.Сухомлинського з його книги „Казки школи під голубим небом".

6 - А - малюнки до сценок

ТЕАТРАЛІЗОВАНІ ВИСТУПИ ДІТЕЙ

Важко бути людиною...

Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежить у долині за кілька кілометрів од села Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили.

Відійшли з кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:

- А ми ж не подякували жінці за воду. Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

- Що ж... каже Роман, - це невелика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

- Варто, наполягає Марійка. Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе?

Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

- Ви як хочете, каже Марійка, а я повернуся й подякую...

Чому? Скажи, чи ж обов'язково треба це робити? питає Роман. Адже ми так потомилися...

- Бо ми люди... Якби ми були телята, можна було б і не вертатися...

Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі

Роман постояв хвилину її, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.

Важко бути людиною сказав він.

Бесіда по змісту прочитаного,

Звідки поверталися діти?

Куди зайшли і що попросили?

Що забули зробити діти?

Чому це обов'язково потрібно було зробити?

Визначення основної думки оповідання.

Тільки живий і красивий

(Дійові особи: ведучий, метелик, Хлопчик)

Бібліотекар. Величезний красивий метелик Махаон сів на червону квітку... і ворушить крилами. Підкрався до Махаона хлопчик і спіймав його

Хлопчик. Який гарний великий метелик. Такого в моїй колекції ще Метелик. Відпусти мене, хлопчику! Я хочу літати!

Хлопчик. Але ж ти такий красивий! Метелик. Подивись, скільки у твоїй колекції метеликів. І всі вони не живі, тому що ти

приколов їх шпилькою до панеру. Хлопчик. Так, у мене дуже велика колекція, але такого, як ти, ще нем Метелик. Але ж я помру. Та й твої метелики ніколи не будуть літати. І вже ніхто ними не буде милуватися. Де їхня краса? Хлопчик. Так, метелику, ти правий. Лети, я тебе відпускаю. Тільки живий метелик красивий, коли його крильця тріпочуть на квітці, а не на папері.

Що найтяжче журавлям

(Дійові особи ведучий, журавель берез Бібліотекар. Тихого осіннього вечора на узліссі сіли відпочивати журавлі. Вони в теплий край, Притулились журавлі до білокорої берези та й курличуть шось тихо-тих

Береза. Куди це ви летите, журавл

Журавель. У теплий край. Зима наступ зима. Вже й з мене листя осипається. Мабуть далека тяжка вам дорога

Береза. Ой, зима, журавлі

Журавель. Дорога тяжка. Та не дорога нам найтяжча Береза (здивовано). А що ж вам найтяжче? Журавель Найтяжче нам жити кілька місяців на теплій ріці. Називається вона Ніл. Не

там ніколи зими. Вічно цвітуть Береза. Не розумію. Чому ж там найтяжче, адже там, мабуть, так гарно і тепло?

Журавель. Ако нам від того, що то не рідна земля. Бо немає там тебе, білокора,Березо.

Ведучий. Зараз ми з вами впевнилися, що краще жити в тій країні, де панують мир, радість, добро і злагода Так, за словами Сухомлинського «людина починається з добра». І всі твори Василя Олександровича проникнуті добром. Вони навчають мистецтву бути людиною доброю,чесною, щирою, справедливою.

Учень 1.

Якщо людина добре серце мас

Вона іде у світ добро творить, В очах любові

Така людина сонечком горить.

Шукаймо в людях доброти 1 менше стане гіркоти.

Учень 2

Добро творити на Землі

Людині лиш дано. І навіть діточки малі

Всі знають це давно. Краса і море доброти

Оточує нас всіх.

Учень 3.

Подібним будь до сонця ти,

Щоб зазвучав твій сміх Щоб ти освітлював всім шлях, Хай сяє усмішка в очах.

Як сонце з висоти.

Будь завжди добрим ти

Доброта, як промінь сонця,

Що з'явився у імлі, Пригорнувся до віконця

Грозлився по землі. Доброта, як ласка мами,

Віддає любов свою

Ніж серденько так само Як і пісенька

Доброта, як щедрість літа, Радість, щастя і крас

Бібліотекар

Пам'ятайте, любі діти Істина така проста!

Це любов і доброта

Ведучий 2. Василь Олександрович дуже любив дітей і написав для них багато-багато цікавих розповідей про ласкаве сонечко і м'яку травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про кращі риси людини, про дітей. В його творах переважає доброта, бо він сам був доброю людиною, і хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата і маму, свою рідну домівку і нашу велику прекрасну Батьківщину

1 ведучий. Його твори глибоко поетичні, лаконічні, дотепні, з тонким підтекстом

(НА ЕКРАНІ ПРОЕКТУЮТЬСЯ НАЗВИ КАЗОК В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

Учні-казкарі розповідають казки «Куди поспішають мурашки»

Казки проти від голубим небом»

7- малюнки до казок

Василь Сухомлинський

Куди поспішають мурашки

На дереві сиділа білочка. Вона їла горіх. Смачний, болж очі заплющила. Крихітка горішка впала на землю. За нею друга, третя. Багато крихіток впало на землю. А стежечкою між травою бігла Мурашка. Поспішала по їжу маленьким мурашн Вона прямувала на баштан: чула, що там є багато солодких крихіток кавуна. Раптом чус - падають з дерева крихітки горішка. Попробувала Мурашка - горішок запа смачний. Понесла Мурашка крихітку горішка до мурашника, розповіла сусідам: «Біжімо, мурашки, по горішки». Зібралися мурашки в дорогу. А дітки Мурашині Едять крихітку, що принесла мама, діляться з товаришами. Всім діткам у мурашнику вистачил залишилося. А мурашки деревом. Зібрали крихітки й понесли додому. Вистачить трохи на зиму.

Одне-однісіньке в світі макове зернятко

Несла бабуся з городу спілі маківки.

-Куди це нас несуть? - злякано зашепотіло в якійсь маковій коробочці од Воно висунуло свою крихітну голівку у віконце, щоб глянути довкола, і випало зернятко.Перед ним відкрився дивовижний світ. Угорі, десь далеко, під хмарами, шумить

верховіття велетенських рослин. Ана-ще більші рослини, а там, далі, такі великі, що й не видно, де кінчаються.

Цікному маковому зерняткові стало страшно

Йому здалося, що воно лишилося одне-однісіньке в цілому світі. Зернятко заплакало. Потім заснуло. Бачило якісь дивовижні сни: немовби з неба на землю падають велетенські білі конди Прокинулося цікаве макове зернятко від тепла. Воно лежало на м'яких подушках. Усе довкола співало.

Цікавому маковому зерняткові захотілося поглянути, хто там співає. Воно підв оченята й з подивом помітило, що замість голівки в нього зелений паросток. Паросток піднявся над землею й розділився на листочки. Листочків ставало все більше й більше 1 от уже цікаве макове зернятко - -висока, гілляста рослина. На вершечку її за

велика рожева квітка.

 

Усе це його дивувало й тішило. Але найбільшу радість відчуло цікаве макове зернятко, к побачило поруч іще одну рожеву квітку. - То я не одне-однісіньке в світі! — гукнуло цікаве макове зернятко й засміялося.

Пекар і Кравець

Засперечалися Пекар і Кравець: чий труд важливіший і потрібніший людям?

Пекар і каже Кравцеві

- Що станеться, як я не спечу хліба?

Та без хліба ж ні шахтар у шахту не спуститься, ні тракторист за кермо не сяде, ні ти Кравче, ножиць до рук не візьмеш А що станеться відповідає Кравець, як кравців не стане? Хто одяг шитиме? Без одягу ні шахтар у шахту не спуститься, ні тракторист за кермо не сяде, ні ти, Пекарю, до своєї пекарні не підеш.

Так і не прийшли до однієї думки чий же труд важливіший і потрібніший людям. - Я обійдусь і без тебе, Кравче, сказав Пекар.

А я без тебе обійдуся. Пекарю, відповів Кравець.

Пішли вони кожен на свою роботу. Прашое Пекар день, працює другий можна без Кравця обійтись. На третій день повісив Пекар піджак біля печі, рукав і приемалився, та так, що й  попілець посипався. Почухав потилицю Пекар. Що ж його робити? Піджак одним рукавом. До Кравця треба йти...

А Кравець тим часом попрацював день без хліба їв борщ і кашу. Попрацював другий без хліба... А на третій - так живіт підтягло, що й ножиці випали з рук. Треба йти до Пекаря по хліб.

Вийшли вони з дому одночасно Пекар і Кравець. Пекар ішов до Кравця, а Кравець до Зустрілися. Пекар тримає в руці піджак без рукава, а Кравець порожній кошик.Пекаря.

Підлога буде чиста... А душа?

Марійка приходить додому, бачить: підлога в кімнатах чиста, а блищить Як у нашому класі після уроків, каже Марійка.

Чого це після уроків, дивується мати. - A під час уроків?

- Ми витираємо підлогу після уроків. Бо приходить комісія й ставить нам оцінку за чистоту. Навіщо ж витирати на перервах? «Мудрі у вас порядки, всміхається мама.

Тільки закінчили вони розмовляти, як хтось постукав

Мама відчинила двері. До хати ввійшла сусідка - стара-престара бабуся Христина. Бабусі дев'яносто дев'ять років. У неї сім синів, три дочки, сорок в'ять онуків, сто три правнуки.

Мама низько вклонилась бабусі Христині, взяла її під руку й повела до світлиці. Марійка вжахнулась; надворі дощ, взуття бабусине в болоті, де вона пройшла, там

зосталися сліди.

Довго сиділа біля столу бабуся Христина. Мама частувала ч

Як тільки бабуся пішла, Марійк А ми 6 до класу з такими брудними черевиками не впустили... Підлога ж мусить бути чиста

- Підлога буде чиста, доню... А душа? тихо питає мама.

8- ВІДЕО ПРО СЛІД

Учень

Він залишив назад

Слід після себе у світі

Слід той не зможуть змести

Сиві і славні століття.

Ведучий. Слід зазначити, що твори Сухомлинського приваблюють дітей і в наш час Учні великому вчителю, відтворили його казки у сучасному їм виді мистецтва - презентації

9 - ВІДЕО КАЗКИ «ЯК ЗДИВУВУСЯ МУРКО»

 

Ведучий. Мудрі й щирі уроки великого душею й талантом Учителя, залюбленого в дитину, в землю, у мову, в незнищену спрагу духовного відродження.

Хто він педагог-творець?

Дітям життя присвятив Все їм віддав без вагання

Він їх безмежно любив,

Знав їх сердець поривання.

1 ведучий. Ми маємо дуже могутню постать в нашій літературі. Тож звернімось до його золотих розсипів Ведучий 2. Все своє життя Сухомлинський працював у школі з дітьми. Тому він склав 10

правил: чого не можна робити. Послухайте і запам'ятайте їх.

10 ПРАВИЛ: ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ

1 Не можна ледарювати, коли всі працюють

2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.

3 Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо зі старшими

4 Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі.

5 Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.

6 Не можна робити того, що осуджують старші.

7. Не можна залишати старшу рідну людину одинокою

8 Не можна збиратися в дорогу не спитавши дозволу і поради у старших.

9 Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.

10 Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка,

Вчитель

 

Шановні друзі, я повірила і ви повірте в ту чудодійну силу, якою Василь Олександрович Сухомлинський заряджав юні дитячі душі своїх учнів, живив корінчики чутливої особистості, пробуджував до мистецької творчості.

А зараз учні презентують нам самі важливі на їхній погляд наради Сухомлинського про виховання.

20 висловлювань Василя Сухомлинського

Пропонуємо вашій увазі добірку влучних висловлювань видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського. Його мудрі слова заставляють замислитися і направляють на вірний шлях у вихованні дітей.Роки дитинства це насамперед виховання серця. Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе.

Знання без виховання меч в руках божевільного. До хорошого уроку учитель готується все життя. Залізо іржавіє, не знаходячи собі застосування, стояча вода цвіте, а на холоді вкривається кригою, розум же людини, не знаходячи собі застосування, хирі. Вільний час учителя - це корінь, який живить джерела педагогічної творчості.

Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх стосунках з вихованцями, той вже досягнув половини успіху.

Хоча б над тобою було сто вчителів вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе.

Праця - це одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення. Думка, що народжена, збуджена, витончена в праці, стає радісною. Оптимістичною.

Головний зміст і мета сімейного жил виховання дітей. Головна школа виховання дітей - це взаємин чоловік і дружини, батька і матері Для того щоб виховати справжніх чолочав, потрібно виховувати справжніх жінок.

Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що які вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні єдине джерело внутрішніх сил дитини, породжують енергію для переборення труднощів, бажання. Щоб дитина була палко зацікавлена навчанням, їй необхідне багате, різноманітне,

приваблююче, інтелектуальне життя. Школа- не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання школи виховання здібностей. Головною потребою кожного школяра мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини.

Якщо люди говорять погане про твоїх дітей вони говорять погане про тебе. Поважайте дитяче бажання бути хорошим, бережіть його як найтонший рух людської душі, не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрості батьківської деспотичне самодурство.

Дитина- дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у них відбивається моральна чистота матері і батька Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.

Любов - це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість Совість це емоційний страж переконань.

А зараз послухайте вірш Г.Орла «Шана педагогу-творцю».(Читають діти.

1. Вересень квіти зібрав

Скрізь, де вони пломеніли, Тихо пройшов і поклан

Їх на високій могилі.

В ній Сухомлинський лежить,

Учитель народний по праву

 

2. Як нам його не любить!

Він наша гордість і

Учитель, герой і поет, З серцем палаючим Данко, Справжній поет-гуманіст Щастя творив до останку, Світлі ідеї його Вічні, як води Дніпрові. Наш видатний педагог Повен добра і любові.

3. Дітям життя присвятив,

Все їм віддав без вагання. Він їх безмежно любив,

В спадщину нам залишив

Знав їх сердець поривання. Чисті джерела науки, Нас з тих джерел напоїв Духом незмірно високим.

4. Він залишив назавжди

Слід після себе у світі,

Слід той не зможуть змести

Шану творцю від

Юних творців покоління. Як в Сухомлинського, с Сиві і славні століття В школах дитинство дзвенить Росами срібними в

В нього талант і горіння.

Щастям яскравим, як спалах

Вересень тихо бринить

11 - КЛІП ПРО ВЧИТЕЛЯ Н.МАЙ

Ведучий. Ось ми й побували у незвичайній Країні Радості й Добра, яку створив В Сухомлинський. Після такої подорожі, не хочеться повертатися додому. Але ми мусимо повернутися.

Ведучий .А закінчити нашу зустріч я хочу словами Великого вчителя: 43 малих років учись жити так, щоб тобі було добре, приємно, коли робиш добре для людей, і неприємно, коли робиш щось погане, негідне

Запам'ятайте ці слова на все життя. Вчіться бути Справжніми Людь

Заключне слово вчителя

В.О.Сухомлинський все своє життя віддавав серце дітям. Прийміть на пам'ять про нашу виховну годину сердечка з заповідями творчої особистості. Ростіть справжніми лю пам'ятайте настанови Учителя, його поради. Він сто порад нам, друзі, залив

Вони потрібні в праці і в житті

Для нас, як скарб, його поради ті

Ім'я його відоме в цілім світі,

Він з нами завжди: в серці й на вустах.

Він серце до краплини віддав дітям,

Він був, він с, він житиме в віках!