Міжнародні відносини України (1991-2013 роки)

Міжнародні відносини України (1991-2013 роки)Підготував учитель історіїЛаданського ліцею. Поліщук В. М.

План уроку. Визнання України світовою громадськістю та особливості зовнішньо-політичного курсу Л. Кравчука та Л. Кучми. Без'ядерний статус України. Конфлікт на острові Коса Тузла. Зовнішня політика В. Ющенка.в.янукович і зрада національним інтересам України

Реакція світової спільноти на результати референдуму 1 грудня 1991 року була позитивною: протягом грудня незалежну Україну визнали 68 держав. Уже наступного дня про визнання УКРАЇНИ оголосили Канада та Польща. 3 грудня до них приєдналася Угорщина, 4 грудня – Латвія і Литва. 5 грудня Україну визнали п’ять держав, серед яких – російська федерація. 25 грудня Україну визнали Сполучені Штати Америки. Джордж Буш і Леонід Кравчук, 1991 рік. Леонід Кравчук та Михайло Горбачов. На початок 2004 р. Україну визнали й установили з нею дипломатичні відносини 173 країни.

Звичним курсом перших українських президентів було балансування між Сходом і Заходом, завдяки якому вони намагалися отримати зиск з обох сторін. Зовнішньо-політичну діяльність за президентства Л. Кравчука можна охарактеризувати як спробу маневрувати між росією і НАТО;Зовнішня політика Л. Кучми стала політикою багатовекторності, що по суті відводила роль Україні як єднальній ланці між Заходом і Сходом.

8 грудня 1991 р., президент російської федерації б.єльцин, Президент України Л. Кравчук і голова Верховної Ради Білорусі С. Шушкевич зібралися в Біловезькій Пущі під Мінськом і заявили, що СРСР як суб’єкт міжнародного права та геополітична реальність припиняє існування. Була підписана угода про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Президент України Леонід Кравчук (другий ліворуч), голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич (третій ліворуч) та президент росії борис єльцин (другий праворуч) під час підписання Біловезької угоди, яка констатувала припинення існування СРСР. Біловезька Пуща поблизу Берестя (Білорусь), 8 грудня 1991 року

30 січня 1992 р. Україна стала членом Конференції з безпеки та співробітництва в Європі (з 1995 р. – Організації з безпеки та співробітництва в Європі, скорочено ОБСЄ)

У перші роки незалежності американська адміністрація ставилася до України дуже стримано – як до країни, що, на їхню думку, неочікувано виявилася нелегітимним власником третього у світі за потужністю ракетно-ядерного потенціалу. Він складався зі 176 міжконтинентальних балістичних ракет з 1200 боєголовками, 41 бомбардувальника стратегічної авіації, здатних доставити до цілі 650 ядерних боєприпасів, і понад 2,5 тис. тактичних ядерних ракет. Сукупний потенціал розміщеної в Україні однієї лише 43-ї ракетної армії перевищував потенціал Великої Британії, Франції або КНР. Біля ракетної шахтно-пускової установки під час першого візиту Вільяма Перрі до Первомайська Миколаївської області. Березень 1994 року. Військовослужбовці ЗСУ готують до утилізації балістичну ракету SS-19 (УР-100 Н) на базі в смт Вакуленчук Житомирської області, 24 грудня 1997 р. Утилізація літака-ракетоносця Ту-22 М3

Україна мала третій у світі ядерний потенціал. Налагодження співпраці з країнами Заходу тривалий час наражалося на перешкоди, зумовлені фактичною нерозв’язаністю неядерного статусу України. Лише в 1994 р. після приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї склалися сприятливі обставини для входження України до світової спільноти. Відтоді Україну почали сприймати як державу, що є вагомим чинником міжнародного життя.

16 листопада 1994 р. парламент ухвалив Закон України «Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 р.». 5 грудня 1994 р. у Будапешті відбулася зустріч глав держав і урядів-учасниць Наради з безпеки та співробітництва в Європі. Президенти США і російської федерації, прем’єр-міністр Великої Британії надали Україні гарантії безпеки. Ядерний комплекс «Піонер» в Музеї ВПС України, місто Вінниця. Старт МБР Р-36 М «Дніпро», ракета повністю спроєктована і вироблялася на території України. Ту-95 МС, музей. Чим насправді є Будапештський меморандум? Леонід Кучма:"Ми виявилися не готовими до того, що у світовій політиці такого рівня обіцянки можуть бути порожніми".

“Коли підписували цей меморандум, у мене особисто була стовідсоткова впевненість, що ось Україна отримала такий документ, з яким ми зможемо жити спокійно… А ще там було написано стільки, як у казці про золоту рибку. Але рибка десь швидко зникла”, – зізнався Л. Кучма.

Відмова від ядерної зброї й визначення статусу України як неядерної держави змінили відносини із США. Незабаром серед країн, які одержували фінансову допомогу від США, Україна посіла третє місце після Ізраїлю та Єгипту. Кредити, надані Україні урядами США, ФРН, Італії, інших країн, а також міжнародними організаціями – Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, Європейським банком реконструкції і розвитку, допомогли поліпшити платіжний баланс. Без них, зокрема, не можна було б розплатитися з росією за нафту й газ. Знищення стратегічного бомбардувальника Ту-22 на авіабазі в Полтаві. росія забрала за газові борги не всі бомбардувальники, залишивши ті, що були в поганому стані, для знищення в Україні

У липні 1997 р. під час саміту країн-членів НАТО в Мадриді було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. Однак у червні 2004 р. на саміті НАТО в Стамбулі Л. Кучма визнав, що Україна не відповідає критеріям членства в Альянсі, а 15 липня переглянув Воєнну доктрину України, скасувавши пункт про майбутній вступ країни до Північноатлантичного альянсу. Така зміна позиції була на користь росії, яка сприймала членство посткомуністичних і пострадянських країн у НАТО як наближення ворожих військ до кордонів росії.

Першим важливим етапом співпраці України з Європейським Союзом став вступ України до Ради Європи 9 листопада 1995 р. Він зробив можливою реалізацію наступної мети – про асоціацію з Євросоюзом і далі – про повноцінне членство в ньому. Прем'єр-міністр України Євген Марчук (зліва) і Генеральний секретар РЄ Данієль Таршис. Страсбург, 9 листопада 1995 року

Політико-правові засади співпраці ЄС з Україною були закладені Договором про партнерство і співробітництво між Україною і Євросоюзом, підписаним у червні 1994 р. в Люксембурзі (набув чинності 1 березня 1998 р.). Під час паризького Саміту Україна – ЄС (вересень 2008 р.) досягнуто компромісне рішення щодо назви цієї угоди як Угоди про асоціацію України з ЄС. Вона давала змогу перейти від партнерства і співпраці до політичної асоціації та економічної інтеграції. Жозе Мануель Баррозу і Ніколя Саркозі вітають Віктора Ющенка. Єлисейський палац, Париж, 9 вересня 2008 року

Леонід Кравчук: «Моя найбільша помилка – те, що я вірив росії»Б.Єльцин тривалий час був переконаний в тому, що Україна не зможе існувати як самостійна держава. Він тримав в замороженому стані проблему Чорноморського флоту і дотичну до неї кримську проблему, використовуючи їх як важіль тиску на Україну. Тільки в травні 1997 р. він дійшов висновку, що з Україною треба укладати договір, у якому обидві сторони визнавали б територіальну цілісність держав і підтверджували непорушність кордонів, що існують між ними.

У травні 1992 р. керівництво рф заявило, що документи про передання в 1954 р. Кримської області Україні не мають юридичної сили з моменту їх прийняття. російських законодавців особливо хвилювала доля Севастополя. Виконуючи доручення З’їзду народних депутатів росії, російський парламент у липні 1993 р. ухвалив безпрецедентне рішення про надання Севастополю статусу міста російської федерації. Рада Безпеки ООН висловила здивування з цього приводу, а президент рф б.єльцин змушений був заявити про юридичну неспроможність такого рішення.1993 рік – перша спроба росії відібрати Крим?

Вартість Чорноморського флоту, за оцінками міжнародних експертів, 1992 р. сягала приблизно 80 млрд доларів США. росія бажала відібрати увесь флот. Переговорний процес завершився 28 травня 1997 р. підписанням угоди про статус та умови перебування Чорноморського флоту російської федерації на території України, про параметри розподілу флоту і взаєморозрахунки, пов’язані з перебуванням російського флоту на території України. Зокрема, було домовлено, що Севастополь залишиться базою тимчасового перебування Чорноморського флоту рф до 2017 р. на правах оренди (97 млн доларів США на рік). Плавсклад був поділений порівну, але росія викуповувала непотрібні Україні кораблі. Сума викупу й вартість 20-річної оренди бази в Севастополі покривалися боргом України за енергоносії

На початку 2000-х років Україна перейшла від політики багатовекторності на свідомий європейський вибір. Л. Кучма визнав безперспективним попередній зовнішньо-політичний курс України та В травні 2002 року на засіданні РНБО ухвалили розпочати розробку стратегії вступу України до НАТО. Але гучні скандали, які дискредитували Л. Кучму в очах світової громадськості, не сприяли зближенню України з Заходом, чим скористалася росія.

Єдиний економічний простір (ЄЕП) – проєкт створення спільного ринку товарів, послуг, капіталів і робочої сили для Білорусі, Казахстану, рф та України. Владні кола російської федерації з тривогою спостерігали за тим, як змінюється обличчя Європи. Розширення Євросоюзу й НАТО в східному напрямі вони розглядали як зазіхання англо-американського світу на власну сферу впливу. У такій ситуації посилився тиск кремля на Україну. 23 лютого 2003 р. у москві відбулася неформальна зустріч чотирьох президентів: в.путіна (росія), Л. Кучми (Україна), Н. Назарбаєва (Казахстан) і о.лукашенка (Білорусь). Президенти підписали заяву «Про новий етап економічної інтеграції та про початок переговорного процесу щодо формування Єдиного економічного простору і створення єдиної регуляційної міждержавної комісії з торгівлі і тарифів». Так у повсякденне життя увійшло поняття Єдиного економічного простору (ЄЕП).

29 вересня 2003 р. російська сторона почала намивати ґрунт для дамби, яка мала з’єднати Таманський півострів з піщаною косою Тузла. Цей невеликий малозаселений острів є територією України. Знаючи це, представник прикордонної служби російської федерації заявив про намір росіян установити на Тузлі прикордонну заставу, коли дамба з’єднає її з Таманським півостровом. 30 вересня МЗС України направило росії ноту протесту, наголосивши, що Тузла є островом, який належить Україні. За кілька днів українці облаштували на ньому прикордонну заставу. У жовтні Президент України Л. Кучма особисто проінспектував прикордонну заставу на Тузлі. Верховна Рада України повторно звернулася із заявою до федеральних зборів рф з приводу ситуації навколо Тузли й попередила про можливий перегляд засад стратегічного партнерства. 23 жовтня 2003 р. будівництво дамби було зупинено.2003 рік – друга спроба росії відібрати Крим?

23 жовтня 2003 року Президент України Л. Кучма на острові-Коса Тузла

…Кучма підходить до снайпера, кремезного хлопчини з мобільної прикордонної комендатури.– Ти хто, синок, такий? Що, будеш по росіянах стріляти?– Я буду стріляти по порушниках державного кордону.– А вмієш?Снайпер показує йому п'ятак з діркою по центру, який носить на шиї, і каже: "Я зі ста метрів так влучаю". Він побачив до зубів озброєний острів і готовність людей до захисту своєї землі… І він одразу сказав: "Наберу володимира володимировича". Відійшов на кілька метрів убік, зателефонував путіну й кілька хвилин говорив із ним. А потім повернувся до нас і каже: "Все, вони зараз зупиняться. Сідаємо за стіл переговорів". Зі спогадів Михайла Коваля, 2003 рік. Всі розуміли, що в разі найгіршого варіанту – вогневого – росіяни нас кінчать на острові. Наші можливості для маневру були обмежені, а укріплення не настільки потужні. російська реактивна артилерія випалила би все разом із нами. Я тоді особисто сказав своїм "спартанцям", що всі вони до останнього солдата будуть нагороджені. І слова дотримався – потім всім вручав нагороди, де б вони не були.

21 лютого 2005 року за президентства В. Ющенка підписується План дій «Україна - ЄС» у межах політики сусідства.

У квітні 2005 р. В. Ющенко відновив курс на ЄС та НАТО і навіть потурбувався про те, щоб запровадити План дій Україна-НАТО на 2005 р. деякі заходи, спрямовані на інтеграцію Збройних Сил України з військами НАТО. У січні 2008 р. за підписом Президента В. Ющенка, Голови Верховної Ради А. Яценюка та прем’єр-міністра Ю. Тимошенко в НАТО було надіслано заяву про готовність приєднатися до Плану дій щодо членства в Північноатлантичному альянсі (ПДЧ). У відповідь на це Партія регіонів заблокувала роботу парламенту, організувала масові акції протесту і провела у Сєвєродонецьку ІІ Всеукраїнський з’їзд депутатів рад усіх рівнів з метою показати, що південні та східні регіони країни проти поглиблення відносин з НАТО. Віктор Ющенко: «ЄС потрібен Україні не менше, ніж Україна Євросоюзу», 2007р. На Бухарестському саміті 2008 року Україна не отримала ПДЧ головним чином через опозицію Німеччини та Франції

На посаді Президента України в.янукович пішов на стратегічні поступки в питанні присутності в Криму Чорноморського флоту російської федерації. Укладені в.януковичем 21 квітня 2010 р. так звані Харківські угоди подовжували термін оренди на 25 років – до 2042 р. Угода підлягала ратифікації парламентарями. Верховна Рада ратифікувала угоду, укладену президентом, без будь-яких консультацій із громадськістю.

Перемовини щодо асоціації з Євросоюзом тривали ще з часів президентства В. Ющенка і продовжилися за каденції В. Януковича. 30 березня 2012 р. глави делегацій України й усіх країн Євросоюзу парафували (попередньо підписали) угоду. Підписання її мало відбутися в листопаді 2013 р. на зустрічі голів урядів Євросоюзу у Вільнюсі. За лічені тижні до саміту у Вільнюсі ситуація докорінно змінилася. в.янукович змінив своє рішення й оголосив про припинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Це стало відправною точкою низки трагічних подій в УкраїніСаміт у Вільнюсі відбувся 28-29 листопада 2013 р. в.янукович поїхав на нього, але на зустрічі з європейськими партнерами заявив, що підписання угоди Україною не на часі.

Закріплення нового матеріалу. Словосполученням або одним реченням охарактеризуйте зовнішньої-політичний курс України 1991-1994рр., 1994-2004рр., 2005-2010рр., 2010-2013рр. Що нагадують історичні події на острові Коса Тузла 2003 року?Чому, на Вашу думку, не спрацювали положення Будапештського меморандуму після агресії росії проти УКРАЇНИ 2014 та 2022 років?

Домашнє завдання. Параграф 24 (1-2) підручника;Скласти опорний конспект: Особливості інтеграції України в європейський простір;Етапи ядерного роззброєння України та гарантії безпеки підписантів Будапештського меморандуму.

Використана література: Підручник В. С. Власова, С. В. Кульчицького «Історія України (рівень стандарту): підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти», 2019р.