Міжпредметні зв`зки в біології

Управління освіти ,культури,молоді та спорту

Лозуватської сільської ради

КЗ «Христофорівська гімназія»

Для тих, хто викладає біологію

Міжпредметні зв’язки

 Вчитель біології Мотуз Л.О.

 2024р

В серії посібників   «Для тих,  хто викладає   біологію (ботаніка) » розміщені матеріали, що стануть в нагоді вчителям для  активізації пізнавальної діяльності школярів на різних етапах уроку та в позаурочний час. У  посібнику наведено зразки можливих форм роботи:

навчальні дослідження, схеми,  опори, міжпредметні  зв`язки, традиційні та нетрадиційні уроки ,тести,  біологічні диктанти та вікторини.

Сучасна школа вимагає творчого підходу до викладання шкільного курсу біології, що створило б якісні передумови для підвищення зацікавленості учнів матеріалом.

  Усім відомий давньогрецький вислів: «Учень – не чаша, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити». В наш час існують технології,  які можуть розбудити в дитині інтерес,  дати особистості можливості для розвитку і самореалізації.

         Зараз вчителів турбує проблема суспільної пасивності більшості школярів. Захоплення комп’ютерними іграми призводить до зниження інтересу до здобуття знань, зменшення активності учнів на уроці та в позаурочній діяльності .Даний  посібник може стати в нагоді вчителю, що бажає підняти інтерес до здобуття знань учнями,  що вивчають ботаніку.

Використання міжпредметних  зв’язків на уроках біології дає можливість об’єднати програмовий матеріал різних дисциплін, творчо підійти до виконання тих завдань, які потребують знань з інших предметів, повніше і глибше розкрити  зв’язки між хімією, географією, фізикою, суспільствознавчими  науками. Міжпредметні зв’язки  можливо  використовувати  на різних етапах уроків : актуалізації знань, вивченні нового матеріалу, поглибленні , систематизації та узагальненні знань.

Інтегративні зв’язки біології з іншими науками

Вивчення біології дає можливість використовувати знання учнів майже із усіх шкільних дисциплін, тобто у біології має місце інтегративний характер навчання. Для розкриття теми уроку необхідно, щоб поняття учнів спиралися на інші базові предмети, на інформацію із ЗМІ та на власний життєвий досвід школярів. Немає ні єдиного уроку, де  неможливо  звернутись  до інших предметів.

Інтеграція в біології дає можливість розглядати природні явища під іншим кутом зору, тобто з погляду інших предметів, повніше і глибше розкрити зв’язки між біологією та іншими шкільними (і нешкільними) предметами, тобто забезпечити підпорядкування окремого загальному. А для цього не можна обійтися без пізнавального інтересу і творчого підходу учнів.

Як і рекомендує методика вивчення біології, зв’язки між шкільними предметами  розділяються  на внутрішньоциклові (між предметами природничого циклу) та міжциклові (між іншими науками). Крім цього міжпредметні зв’язки  поділяються  на: хронологічні, які використовуються по мірі вивчення певних тем та на зв’язки загальнопредметних умінь: пізнавальні, оцінюючі, прикладні. 

Інтегративні (міжпредметні) зв’язки  використовую майже на всіх етапах уроків: актуалізації знань, вивченні та сприйманні нового матеріалу, систематизації та узагальненні знань, при проведенні лабораторних та практичних робіт. Вони є епізодичними, систематичними, односторонніми (біологія-хімія), двосторонніми (біологія-хімія-біологія); багатосторонніми (біологія-фізика-географія-біологія-історія-трудове навчання-біологія).

 Інтеграція з географією.

 а) вивчаючи теорію Ч.Дарвіна  ми прослідковуємо шлях 5-річної кругосвітньої подорожі вченого по мапі;

б) вивчаючи Центри походження культурних рослин М.І.Вавілова, по мапі знаходимо батьківщину кожної культурної рослини, яку вирощуємо сьогодні;

в) вивчаючи вчення про біосферу В.І.Вернадського ми згадуємо всі оболонки: атмосферу, літосферу, гідросферу, літосферу та межі життя в них;

г) вивчаючи компасні рослини, ми згадуємо, що таке компас, адже це рослини, листки яких розташовуються із заходу на схід, де б не знаходилося Сонце, що захищає рослину від перегрівання;

д) вивчаючи морські одноклітинні, які дають поклади крейди, ми згадуємо, де вона знаходиться як осадова порода. А вивчаючи діатомові водорості, згадуємо, де знаходяться поклади  діатомітів;

е) вивчаючи коралові поліпи, ми згадуємо, що таке коралові  рифи і де знаходяться коралові острови;

є) вивчаючи водорості, ми згадуємо Саргасове море, знаходимо на мапі, де воно знаходиться;

ж) вивчаючи рослинність різних кліматичних зон, різних материків, згадуємо всі материки і їхній клімат;

з) часто згадуємо відомих мореплавців, наприклад, Х.Колумба, коли вивчаємо рослини, які ним завезені: квасолю, тютюн…

 Інтеграція з фізикою.

 Тиск – це величина фізична, тому:

а) вивчаючи корені рослин згадуємо кореневий тиск, завдяки якому вода підіймається знизу вгору;

б) вивчаючи рух крові від і до серця, ми також згадуємо артеріальний тиск.

в) вивчаючи запах квітів чи пахучих залоз тварин, ми знову згадуємо тиск усередині клітин, наприклад, цибулі, у вакуолях яких він перевищує 24 атмосфери, тому і має такі пирскаючі в очі властивості.

Оптику вивчає також фізика. Наприклад:

а) вивчаючи фотосинтез, ми згадуємо фотони, електрони;

б) вивчаючи будову ока, ми згадуємо оптичну систему ока, переломлення променів;

в) вивчаючи рослинні пігменти, що надають різнобарвності рослинному світу, ми згадуємо, що це органічні речовини, які вибірково поглинають певні промені світла.

Густина – поняття фізичне.

а) вивчаючи організми, які мешкають на суходолі і у воді, порівнюємо, що

густина повітря в 770 разів менша за густину води;

б) вивчаючи кажанів, дельфінів згадуємо ехолокацію, а це вже фізика;

в) вивчаючи цвітіння рослин у різний час доби згадуємо барометр – також фізичний прилад.

Інтеграція з хімією.

Вивчаючи хімічний склад речовин в клітинах рослин, тварин та людини згадуємо:

а) формули неорганічних речовин – води та мінеральних солей;

б) формули органічних речовин – білків, ліпідів, вуглеводів,  нуклеїнових кислот.

в) коли вивчаємо лікувальні властивості рослин згадуємо, які хімічні речовини вони накопичують, завдяки яким вони і мають лікувальну силу. Наприклад, коли вчимо пасльонові, то наголошуємо на тому, що серед них є отруйні рослини: блекота, дурман. Але в основному пасльонові – важливі сільськогосподарські та лікарські рослини.

Інтеграція з історією.

Вся історія розвитку біологічної науки пов’язана із визначними людьми та датами відкриття. Наприклад:

а) вивчаючи досягнення в біології ми згадуємо давньогрецьких вчених: Теофраст, Арістотель, Архімед, Гіпократ, …

б) вивчаючи спорові рослини ми згадуємо Другу світову війну, коли не вистачало матеріалів для перев’язок, тому  мох сфагнум використовувався як перев’язочний матеріал;

в) вивчаючи кістки та м’язи ми згадуємо Аххіла і чому одне із сухожиль ноги називають Аххілове сухожилля;

г) вивчаючи кам’яновугільні ліси ми повертаємося до історії нашої планети, яка дала нам наше кам’яне вугілля;

д) вивчаючи дерева ми згадуємо, що Петро І видавав укази: не вирубувати дуби, шовковицю… та шукаємо причини чому?

 Інтеграція з математикою.

У математиці є поняття про розміщення частин тіла або фігури щодо певної осі чи площини, тобто поняття про двобічну та променеву симетрію.

Наприклад, організми із променевою (радіальною) симетрією:  гідри, медузи, кільчасті черви, а організми з двобічною (білатеральною) симетрією – це майже всі тварини: комахи, ракоподібні, плазуни, ссавці…

Вивчаючи ріст та види стебел згадуємо, що таке перпендикулярність, овальність. Наприклад, прямостояче стебло росте перпендикулярно до поверхні землі.

Вивчаючи правило екологічної  піраміди, згадуємо, що таке піраміда.

Вивчаючи розміри органів, ми згадуємо, що таке площа, об’єм. Наприклад, площа шкіри – 2 кв.м; площа легеневих  пухирців – 100 кв.м;  об’єм крові – 5-6 л.

Вивчаючи молекулярну  біологію та генетику, розв’язуємо задачі, які  неможливо вирахувати без знання пропорцій та відсотків.

 Інтеграція з українською мовою та літературою.

 Всі відповіді учнів: і усні, і письмові повинні бути грамотними з погляду рідної мови. Якщо учень допускає безліч помилок у термінах та визначеннях, то це говорить про те, що учень не слухав на уроці, не вчив вдома, параграф не читався, а якщо і читався, то неуважно. Наприклад, вивчаючи клітини крові ми чітко пишемо і проговорюємо їхні назви. Наприклад,  замість слова еритроцити учні пишуть “електроцити, еректроцити, еретроцити”.

Вірші та проза про природу, про рослин і тварин є у Т.Г.Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко… А без використання усної народної творчості не обходиться практично ні один урок: “Яке коріння, таке й насіння”, “Зелене висить, жовте летить, а чорне лежить.” …

 Інтеграція з образотворчим мистецтвом.

 Біологія не може обійтися без малювання, тому часто виконуємо лабораторні, практичні, самостійні роботи, де необхідно виконувати певні малюнки.

Рослин і тварин часто зображали на своїх полотнах відомі художники.

Інтеграція з фізичною культурою.

 Кожен з нас має свої фізичні характеристики і показники, що залежать від віку, стану здоров’я, настрою, … Тому при вивченні серцево-судинної, дихальної та м’язової систем ми з’ясовуємо вплив ритму і навантаження на роботу серця, легень, м’язів. Учні знають норму, а потім визначають вплив  навантажень на організм.