Моб-арт як сучасний формат співпраці вчителів, учнів та їх батьків.

Моб-арт як сучасний формат співпраці вчителів, учнів та їх батьків.

Організація позаурочної діяльності, у тому числі дозвільної, є дуже важливою у будь-якому освітньому закладі. На сучасному етапі форми позаурочної роботи досить різноманітні. Стрімке зростання інформаційних технологій змінює сам формат співпраці учня, учителя і батьків, дає можливість оперативно реагувати на будь-які прояви в підлітковому й молодіжному середовищі, зацікавлювати дітей близькими й зрозумілими їм сучасними формами роботи. У практиці з’являються такі новітні явища як квест, флеш-моб і буккроссинг, вебінар, воркшоп, які набувають все більшої популярності.

Зацікавленність саме флеш-мобами визвана тим, що такі форми доцільні як акції короткочасні і можуть охопити велику групу учасників освітнього процесу та зафіксувати увагу на якихось важливих явищах.

Молодь постійно змінює та розширює межі класичного флеш-мобу. Останнім часом з’явилися такі його різновиди: соц-моб, політ-моб, моб-арт, екстрим-моб, фан-моб та інші. Єдине, що об’єднує більшість  таких акцій  - це прагнення зробити щось разом.

Ми неодноразово проводили різноманітні флеш-моби, учасниками яких були вчителі, учні та їх батьки. Найпопулярнішими стали танцювальні та вокальні. Але позитивно був прийнятий  і моб-арт, як один з сучасних різновидів флеш-мобу. 

Моб-арт передбачає репетиції, у моб-арта є команда, що складається з режисерів, сценаристів, людей, які допомагають з організацією. Але він не перестає бути мобом, тому як всі основні правила під час акції мають силу.
Як правило, моб-арт виконується невеликою кількістю учасників з використанням реквізиту.

Представлений моб-арт має за мету донесення до громадськості позиції вчителів, учнів та їх батьків щодо партнерської діяльності.

Дійство відбувається в активному темпі.

Кількість учасників: 6 вчителів, 6 батьків, 10 учнів.

(Лунає ритмічна фонова музика. Виходить вчитель)

Один з вчителів: До того моменту,  поки дитина не переступила поріг школи, її єдиний авторитет – батьки. Саме вони є для неї головними фігурами.

(виходить один з батьків)

Один з батьків: Однак з початком шкільних занять в житті наших чад  з'являються нові авторитети – вчителі. Тепер вони теж вводять свої правила, ставлять перед дитиною завдання, оцінюють його успішність. 

(виходить дитина)

Дитина: Я виросту щасливим там, де буде панувати злагода!

(далі по черзі виходять ще батьки і вчителі)

Один з вчителів: «Софія» – наш ковчег,  наш  спільний дім і справжнє диво.

                              Ми всі тут пасажири, всі вперед пливем.

Один з батьків: Нам треба жить єдиним колективом,

                               Лиш тільки так мети ми досягнем.

Один з вчителів: Ланцюг духовний нас усіх єднає,

                                  Співпраця нас гуртує і веде.

Дитина: Батьки і вчителі  про нас не забувають,

                  Їх допомога завжди в строк прийде.

(До  всіх приєднуються інші учасники – батьки, учні, вчителі)

Батьки та вчителі разом: Що треба для щастя й усмішки дитини?

Діти: Щоб ми всі були разом, були ми – єдині!(підіймають з’єднані  руки в гору)

Один з вчителів: Неможливо плеснути в долоні однією рукою. Учитель – це тільки одна «долонька».

Один з вчителів: І якою б сильною, творчою і мудрою вона не була, без батьків, без їх другої «долоньки», ми вчителі – безсильні.

Один з батьків: Ми бачимо  в учителі свого союзника, розуміємо його заклопотаність справами наших дітей, тому розділяємо високу відповідальність, яку вчитель несе на собі.

Всі батьки разом:  Ми знайшли це поле.

Діти разом: Це наша «Софія»!

Всі учасники разом: І наш код щастя – в єдності!

(змінюється музика, всі співають, пісня супроводжується танцювальними синхронними рухами)

Я, ти, він, вона –

Школа нас усіх єдна

Разом ми одна  сім’я.

В слові ми сто тисяч «я»,

Нас єдна одна мета,

І для нас вона свята:

Жити разом у окрузі

Як партнери і як друзі.

            Над тобою сонце світить, ллється з висоти,

            Все на світі, все на світі зможем я і ти.

(діти): Я люблю батьків і свою школу

            Всі знаходимо ми спільну мову

            Радісні, веселі і щасливі назавжди.

Мрій у нас у всіх багато, в кожного своя

Все на світі, все на світи зможем ти і я.

Хай «Софія» наша процвітає, дружба нас усіх навік єднає

Радісні, веселі і щасливі назавжди.

Неначе свято.

Будуть нам з небес усі зірки яскраво світить

Буде сонце нам промінчики тепла свого дарить

Ми разом

В синім небокраї будуть всі птахи нам співать

А з ними пісня хай лине про нашу «Софію»

Ми радо співаємо вам

Я, ти, він, вона –

Школа нас усіх єдна

Разом ми одна  сім’я.

В слові ми сто тисяч «я»,

Нас єдна одна мета,

І для нас вона свята:

Жити разом у окрузі

Як партнери і як друзі.