Модифікована навчальна програма з алгебри для 7 класу НУШ

Модифікована програма з алгебри

для учня 7- класу з ООП

( Категорія: iнтелектуaльні порушення. Зміна концептуальнoї cкладноcті та очікуваних pезультатів)

Вступ

Навчальна  програма з алгебри для 7 класу закладу загальної середньої освіти побудована відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898,  Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 року № 235, модельної навчальної програми «Алгебра. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О), рекомендованої Міністерством освіти і науки України  (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.07.2023 № 883) та спрямована на реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом для математичної освітньої галузі.

Мета і завдання навчальної програми

Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їхньої соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

• повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу та наполегливості;
• створення освітнього середовища, у якому забезпечено атмосферу довіри та рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу та проявів насильства (булінгу);
• дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності;
• становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;
• формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;
• утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими; 
• формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови;
• плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля.

Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що передбачає:

• засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати математичні та практичні задачі;
• розвиток логічного мислення та психічних властивостей особистості;

розуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті.

Вважаючи на сучасний стан розвитку суспільства та потреби сьогодення, одним із основних викликів є збереження та подальше підвищення статусу України як провідної світової держави   в наукомістких галузях, зокрема в комп’ютерних та інформаційних дисциплінах, авіаційній та космічній галузях; проведення наукових досліджень і технічних розробок на сучасному світовому рівні; розвиток технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави; інтенсивний розвиток усіх галузей народного господарства та оновлення виробничої бази на засадах сучасних технологій, автоматизації та роботизації; масова інформатизація та комп’ютеризація. Зазначені виклики можуть бути реалізовані виключно за умови масового набуття підростаючим поколінням компетенцій, що є чільними для професійної орієнтації в наукомістких областях, конструктивного логічного та алгоритмічного мислення, високого рівня технічної грамотності. І провідним інструментом для цього є навчання математики як мови науки, техніки та технологій.

Наскрізні лінії та їх реалізація

Курс алгебри в 7 класі закладів загальної середньої освіти логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти здобувачів освіти, розпочату в початковій школі та 5–6 класах середньої школи, розширюючи та доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей здобувачів освіти.

Програма передбачає формування й розвиток в учнів ключових компетентностей зазначених  Державним стандартом базової середньої освіти, та спільних для них наскрізних умінь. Цей процес відбувається в ході опанування змісту та досягнення очікуваних конкретних результатів навчання, які визначає модельна навчальна програма.

   У курсі алгебри 7 – 9 класів можна назвати такі основні змістові лінії: арифметика; алгебра; функції; дані, статистика та  ймовірність.

Курс алгебри 7 класу містить три змістові лінії : арифметика, алгебра, функції.

 Змістова лінія «Арифметика» є базою для подальшого вивчення учнями математики, сприяє розвитку їхнього логічного мислення, формуванню вміння користуватися алгоритмами, а також набуттю практичних навичок,  потрібних у повсякденному житті. Розвиток поняття про число в основній школі пов’язаний з раціональними  числами.

  Змістова лінія «Алгебра» сприяє формуванню в учнів математичного апарату для розв’язування завдань із розділів  математики, суміжних предметів і реальності. Мова алгебри підкреслює значення математики як мови для побудови  математичних моделей процесів та явищ навколишнього світу. Розвиток алгоритмічного мислення, потрібного,  зокрема, для освоєння курсу інформатики та оволодіння навичками дедуктивних міркувань, також є завданнями  вивчення алгебри. 

  Змістова лінія «Функції» спрямована на отримання школярами конкретних знань про функції як найважливіші математичні моделі для опису та дослідження різноманітних процесів. Вивчення цього матеріалу сприяє розвитку в  учнів уміння використовувати різні мови математики (словесну, символічну, графічну, табличну), робить внесок у  формування уявлень про роль математики в розвитку цивілізації та культури.

  Основними завданнями курсу алгебри 7 класу є формування вмінь виконувати тотожні перетворення цілих і дробових  виразів, розв’язувати рівняння та їх системи, використовувати функціональні залежності між змінними  величинами, достатніми для вільного їх використання у вивченні математики і суміжних предметів, а також для  практичних застосувань. Важливе завдання полягає в залученні здобувачів освіти до використання рівнянь та їх систем, а також функцій як засобів математичного моделювання реальних процесів і явищ, розв’язування на цій основі  прикладних та інших задач. У процесі вивчення курсу посилюється роль обґрунтувань математичних тверджень, індуктивних і дедуктивних міркувань, формування різноманітних алгоритмів, що має сприяти розвитку логічного  мислення та алгоритмічної культури здобувачів освіти.

Основу курсу становлять перетворення раціональних виразів, вводяться нові поняття «одночлен», «многочлен» та формули скороченого множення, тотожності, тотожні перетворення виразів.  Важливо забезпечити  формування вмінь здобувачів освіти виконувати основні види перетворень таких виразів, що є передумовою  подальшого успішного засвоєння курсу та використання математичного апарату під час вивчення інших шкільних  предметів. Розглядається поняття степеня з натуральним показником та його властивості.

        Істотного розвитку набуває змістова лінія рівнянь. Процес розв’язування рівняння трактується як  послідовна заміна даного рівняння рівносильними йому рівняннями. На основі узагальнення відомостей про рівняння, здобутих у попередні роки, вводиться поняття лінійного рівняння з однією змінною. Курс передбачає вивчення лінійних рівнянь, та рівнянь, які зводяться до лінійних.

          Значне місце відводиться застосуванню рівнянь, до розв’язування різноманітних задач, у тому числі прикладного змісту. Ця робота пронизує всі теми курсу. Важливе значення надано формуванню вміння  створювати математичну модель задачі у вигляді рівняння або системи рівнянь і надалі – застосовуванню відповідного алгоритму для розв’язування створеної математичної моделі та трактуванню отриманої  відповіді.

       У 7 класі вводиться одне з фундаментальних математичних понять – поняття функції. У цьому ж класі  розглядається лінійна функція та її графік. Функціональна лінія пронизує весь курс алгебри наступних класів.. Властивості функцій зазвичай встановлюються за їх графіками, на основі наочних уявлень, і лише деякі властивості обґрунтовуються аналітично. У міру оволодіння здобувачами освіти теоретичним матеріалом кількість властивостей, що підлягають вивченню, поступово збільшується. Під час вивчення функцій чільне місце відводиться формуванню вмінь будувати й аналізувати графіки функцій, характеризувати за графіками функцій процеси, які вони описують, спроможності розуміти функцію як певну математичну модель реального процесу.

Крім реалізації зазначених наскрізних ліній, у ході вивчення курсу математики формуються наскрізні вміння   ключових компетентностей, визначені в Державному стандарті.

Структура програми

Програму представлено в табличній формі, що містить чотири  частини: очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів та зміст навчального матеріалу, необхідний для їх досягнення; ключові компетентності та види навчальної діяльності. У правій частині вказано навчальний матеріал, який підлягає вивченню у відповідному класі. У лівій частині ключові компетентності та види навчальної діяльності, які будуть застосовуватися при формуванні знань та умінь. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів орієнтують на результати навчання, які є об’єктом контролю й оцінювання.

ПРОГРАМА

Складено відповідно підручника «Алгебра»

для 7 класу закладів загальної середньої освіти автора: О.С. Істер — Київ: Генеза, 2024 та модельною навчальною програмою «Алгебра. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О. С.)

Додаткові теми

Ділення одночлена на одночлен.

Квадрат суми трьох виразів.

Куб суми та куб різниці двох виразів.

Формули для розкладання на множники виразів виду aⁿ – bⁿ і aⁿ + bⁿ.

Взаємне розташування графіків двох лінійних функцій.

Розв’язування лінійних рівнянь з параметрами.

Лінійне рівняння з трьома змінними.

Система лінійних рівнянь з трьома змінними

Система оцінювання результатів навчання

До навчальних досягнень учнів з математики, які підлягають оцінюванню, належать:

– теоретичні знання, що стосуються математичних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів та ідей математики;

– знання, що стосуються способів діяльності, які можна подати у вигляді системи дій (правила, алгоритми);

– здатність безпосередньо здійснювати уже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил, алгоритмів (наприклад, виконувати певне тотожне перетворення виразу, розв’язувати рівняння певного виду, виконувати геометричні побудови, досліджувати функцію на монотонність, розв’язувати текстові задачі розглянутих типів тощо);

– здатність застосовувати набуті знання і вміння для розв’язання навчальних і практичних задач, коли шлях, спосіб такого розв’язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне).

Система оцінювання (бальна/рівнева):

• 10, 11, 12 – високий рівень

• 7, 8, 9 – достатній рівень

• 4, 5, 6 – середній рівень

• 1, 2, 3 – початковий рівень

Оцінювання якості математичної підготовки учнів з математики здійснюється в двох аспектах: рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок, здатність застосовувати вивчений матеріал під час розв’язування задач і вправ.

Оцінкою роботи є сума балів, отримана учнем за виконання кожного завдання окремо. Якщо сумою є неціле число балів, то користуємося правилом округлення.

Виправлення і закреслення в оформленні розв’язання завдань, якщо вони зроблені акуратно не є підставою для зниження оцінки.

Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання із урахуванням проміжних (самостійні роботи) і тематичних (контрольні роботи).

Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичних. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учнів з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

    Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають враховуватися:

• важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах;
• тривалість їх вивчення та складність змісту;
• динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом року;
• уміння застосовувати учнем набуті протягом навчального року знання тощо.