Хімія 7 клас Планування НУШ Інкл

Модифікована навчальна програма з хімії 7 клас НУШ

Савіна Людмила Анатоліївна 5 жовтня 210 Відгуки відсутні

Про матеріал

Вступна частина Індивідуальна навчальна програма здобувача освіти розроблена згідно рекомендованої Типової освітньої програми (ТПО) закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня з корекційно-розвитковим складником для дитини з порушеннями інтелектуального розвитку. Типова освітня програма: Типова освітня програма для 7-9 класів закладів загальної середньої освіти. Модифікована частина – хімія 7 клас. Навчальна програма для модифікації : Складено на основі модельної навчальної програми «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Григорович О. В.) «рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 27.12.2023 № 1575)

Перегляд файлу

Затверджую

Директор ліцею «Успіх»

_________________ Віталій Богдан

Модифікована навчальна програма з хімії

на 2026-2027 н.р.

здобувача освіти 7-Б класу

ліцею «Успіх» Доманівської селищної ради Миколаївської області

Канєвіченка Микити

Вчитель:

Савіна Людмила Анатоліївна

Доманівка 2026

Вступна частина

Індивідуальна навчальна програма здобувача освіти розроблена згідно рекомендованої Типової освітньої програми (ТПО) закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня з корекційно-розвитковим складником для дитини з порушеннями інтелектуального розвитку.

Типова освітня програма: Типова освітня програма для 7-9 класів закладів загальної середньої освіти. Модифікована частина – хімія 7 клас.

Навчальна програма для модифікації : Складено на основі модельної навчальної програми «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Григорович О. В.) «рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 27.12.2023 № 1575)

Типова освітня програма (ТПО) закладів базової середньої освіти для дітей з ООП окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (розробленим на основі Державного стандарту базової середньої освіти), що визначає оптимальний зміст та обсяг навчального навантаження для дітей з ООП у поєднанні з корекційно-розвитковою роботою. Очікувані результати навчання програми (предметно-орієнтовані компетентності) модифіковані порівняно з Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Строки засвоєння модифікованої навчальної програми – аналогічні ТОП. Модифікація реалізується через спрощення, виключення, інтеграцію та ущільнення навчальних матеріалів, спрямована на зміну змісту і понятійної складності навчальних завдань. Модифікації піддано предмет «Хімія»7клас. Внесені модифікації не зачіпають концептуальних основ організації освітнього процесу у ЗЗСО і традиційної структури уроків, властивих ТОП.

Метою корекційно-розвиткової роботи з дитиною з порушеннями інтелектуального розвитку на уроках є формування пізнавальної діяльності, навчальної і предметно-практичної діяльності (мотиваційного, орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів), емоційно-вольової сфери (зокрема, створенні позитивної мотивації до навчання), особистісному розвитку, розвитку мовлення та комунікативної діяльності, психомоторного розвитку. Завданнями корекційно-розвиткової роботи, реалізація якої є обов’язковою умовою навчання, спрямована на формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки здобувача освіти до навчання у загальноосвітній школі; формування уміння вчитися; соціально-комунікативний розвиток; формування навичок просторового і соціально-побутового орієнтування; розвиток самостійності та життєво важливих компетенцій.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті базової середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, визначено завдання, які мають реалізовуватися в рамках кожної освітньої галузі в межах індивідуальної (модифікованої) навчальної програми. Результати навчання спрямовані на формування предметно-орієнтованих компетентностей дитини з ООП як здобувача освіти. Особливістю програми є діяльнісна спрямованість навчання, що передбачає постійне включення здобувача освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також його практична спрямованість. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, які вчитель / асистент вчителя організують у межах уроку або в позаурочний час. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання педагоги інклюзивного класу визначають самостійно, враховуючи пізнавальні здібності і можливості здобувача освіти, конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення корекційно-розвивальних завдань.

Принципи організації навчання: дитиноцентричності та природовідповідності; корекційно-розвивальної спрямованості навчання; узгодження цілей, змісту й очікуваних результатів навчання; доступності і практичної спрямованості змісту (розподіл навчального матеріалу за рівнями складності); логічної послідовності та достатності засвоєння предметних компетентностей; циклічності і центричності навчального процесу; адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувача освіти. МОП відбувається через зміну освітнього середовища, адаптації / модифікації навчальних підходів, модифікації навчальних матеріалів, враховування в навчальному процесі особливостей психофізичного розвитку дитини через надання підтримки за рівнем і особливостями сприймання, протікання когнітивних процесів, зниженими інтелектуальними можливостями та емоційно-вольової сфери здобувача освіти з ООП.

Вертикаль у структурі індивідуальної навчальної програми представлена трьома ключовими компонентами: очікувані результати навчання, зміст навчального предмету, види навчальної діяльності. Модифікація змісту навчального матеріалу проводиться з урахуванням необхідного і достатнього для засвоєння здобувачем освіти матеріалу відповідно до ТОП.

Послідовність засвоєння матеріалу	Пропонований зміст навчального предмету	Очікувані результати навчання навчально-пізнавальної діяльності учениці (модифікована програма передбачає зміну змісту очікуваних результатів
Тема 1. Хімія. Перші кроки
1	Хімія —природнича наука.	Здійснює дослідження природи Учень / учениця з допомогою вчителя та асистента вчителя • визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження; • визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання; • спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати; • аналізує результати дослідження; • дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; • визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки; • презентує результати дослідження; • оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі . Опрацьовує та використовує інформацію Учень / учениця з допомогою вчителя та асистента вчителя аналізує і систематизує опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел; • презентує здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; • розробляє в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв. Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця з допомогою вчителя та асистента вчителя : • обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті й для збереження довкілля; • класифікує об’єкти природи. Дослідження,моделювання, проєктна діяльність за допомогою вчителя та асистента вчителя.Робота з інформацією. • Значення хімії для розуміння складу й властивостей речовин. • Використання надбань хімічної науки в повсякденному житті та захисті довкілля. Створення коміксу «Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії та наслідки їх порушення». Моделювання: створення газометра власноруч. Що спільного між сучасним лабораторним обладнанням та обладнанням стародавніх лабораторій? Виконання найпростіших операцій із лабораторним обладнанням: наливання рідини в пробірку та перемішування. Нагрівання речовин у пробірках і порцелянових чашах). Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності за допомогою вчителя та асистента вчителя • Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення. Подібність та відмінність між епізодичним і систематичним спостереженням під час хімічних досліджень. • Чим гіпотеза відрізняється від теорії? • Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження? Створення лепбука «Мої перші кроки в пізнанні хімії», «Мої досягнення в хімічному експериментуванні». Довготривалий проєкт «Значення хімічних відкриттів для розвитку людства», «Еволюція хімічних знань».
2	Правила безпеки підчас роботи в кабінеті хімії.
3	Лабораторне обладнання та базові операції з речовинами.
4	Навчальне дослідження №1 «Виконання найпростіших операцій ї із використанням лабораторного устаткування»
5	Вимірювання, спостереження й експеримент у хімії.
6	Навчальне дослідження. №2 «Визначення густини твердого тіла та сипкої речовини»
7	Діагностувальна робота №1
8	Проєктна діяльність
Тема 2. Від хімічних елементів до хімічних сполук
9	Первинні відомості про будову атома: ядро та електрони.	Здійснює дослідження природи Учень / учениця з допомогою вчителя та асистента вчителя: • визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження; • визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання; • спостерігає, досліджує об’єкти та явища в групі за складеним планом, фіксує його результати; • аналізує результати дослідження; • дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; • визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки; • презентує результати дослідження; Опрацьовує та використовує інформацію Учень / учениця з допомогою вчителя та асистента вчителя: • аналізує і систематизує опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел; • відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема в символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами; • формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки; • презентує здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; • розробляє в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця з допомогою вчителя та асистента вчителя: • обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи; • характеризує властивості об’єктів природи, використовуючи хімічну термінологію; • визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи; • вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей; • розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями; • класифікує об’єкти природи. Дослідження, моделювання, проєктна діяльність. Робота з інформацією. • Будова атома. • Хімічні елементи — абетка сучасної хімічної мови. Назви й символи хімічних елементів. • Як з’являються назви хімічних елементів? «Історія хімічного елемента» (цікаво про елемент учням / ученицям початкової школи (на власний вибір). Створення оповідання (казки) з використанням назв хімічних елементів. Схарактеризуйте спільне й відмінне між моделлю молекули речовини та її молекулярною формулою. Моделювання «Будова атомів хімічних елементів» (створення 2D- і 3D-моделей). • Запис хімічних формул за моделями молекул і моделювання молекул за хімічними формулами. Робота з інформацією. Як відрізнити метал від неметалу? • За якими ознаками речовини класифікують на прості та складні, метали й неметали? \ Робота з інформацією. Доведіть або спростуйте думку, що 118 хімічних елементів утворюють лише 118 простих речовин. • Інформація про якісний і кількісний склад речовин, яку можна дізнатися з хімічної формули речовини. Робота з інформацією. • Чи можна візуально розрізнити прості та складні речовини? • Чому деякі прості речовини називають по іншому, ніж хімічні елементи, з атомів яких вони складаються? Створення лепбука «Хронологія та історія відкриття хімічних елементів», «Науковці, які відкрили найбільше хімічних елементів: історія успіху», «Походження назв хімічних елементів».
10	Хімічний елемент
11	Періодична система хімічних елементів.
12	Металічні та неметалічні елементи.
13	Хімічні формули.
14	Навчальне дослідження №3 «Порівняння фізичних властивостей металів і неметалів»
15	Прості речовини: метали та неметали
16	Складні речовини.
17	Діагностувальна робота №2
18	Проєктна діяльність
Тема 3. Досліджуємо речовини та суміші
19	Фізичні властивості речовини та способи їх визначення.	Здійснює дослідження природи Учень / учениця з допомогою вчителя та асистента вчителя: • визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження; • моделює процеси розділення сумішей; • спостерігає, досліджує об’єкти та явища в групі за складеним планом, фіксує його результати; • аналізує результати дослідження; • оцінює правильність сформульованої гіпотези; • дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; • визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки; • інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах; • презентує результати дослідження; . Опрацьовує та використовує інформацію Учень / учениця з допомогою вчителя та асистента вчителя • перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; • аналізує і систематизує опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел; • презентує здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; • розробляє в групі відповідні продукти (проєкти, \буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв. Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця з допомогою вчителя та асистента вчителя: • характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію; • визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; • обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті й для збереження довкілля; • визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи; • вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей; • розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями; • класифікує об’єкти природи. • Визначення фізичних властивостей речовин (пластичність, крихкість / твердість, електропровідність, колір, температура кипіння / плавлення). Отримання емульсії (на прикладі майонезу). Дослідження впливу різних речовин на стійкість емульсії. Визначення способів розділення запропонованих учителем / учителькою сумішей (зокрема й таких, що трапляються в повсякденному житті) з огляду на фізичні властивості речовин – компонентів цих сумішей (робота в групах). • Розділення сумішей фільтруванням і хроматографією (на папері), відстоюванням із використанням ділильної лійки). • Розділення неоднорідної суміші й визначення масової частки компонентів у суміші. • Способи й особливості виділення солі й цукру з їхрозчинів. • Узагальнення результатів, отриманих групами, у різний спосіб (графіки, діаграми, таблиці) та їх презентування. Створення лепбука «Як і чому розділяють суміші?», «Однорідні й неоднорідні суміші в повсякденні». Робота з інформацією. • Які властивості речовин називають фізичними? Як їх можна визначити? • Чи існують у природі чисті речовини? Чи можливо отримати чисті речовини? • Аерозолі, суспензії та емульсії в повсякденному житті та в природі. Спільне (групове) обговорення. • Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах. • За якими ознаками (властивостями) розрізняють речовини? • Як і чим визначити / виміряти фізичні властивості речовин? • Чим відрізняються суміші від чистих речовин? • Чи можливе існування «абсолютно» чистої речовини? • Чи існує взаємозв’язок між фізичними властивостями речовини та способом її виділення із суміші? Поясніть відповідь, наведіть приклади. • Чи зберігають речовини свої властивості в сумішах? Доведіть свою думку на прикладах речовин, що містяться в сумішах, які часто використовують у побуті. • Як відрізнити однорідну суміш від неоднорідної? Як розпізнати емульсію, суспензію, аерозоль?
20	Навчальне дослідження №4 «Визначення фізичних властивостей речовин»
21	Навчальне дослідження №5 «Розпізнавання молекулярної або немолекулярної будови»
22	Суміші однорідні й неоднорідні: розчини ,аерозолі, суспензії, емульсії. Властивості речовин у сумішах
23	Розділення сумішей
24	Навчальне дослідження №6 «Розділення неоднорідних сумішей»
25	Масова частка компонентів у суміші.
26	Навчальне дослідження №7 «Визначення вологості цукру після зволожування», Н. д. №8 «Визначення вологості піску або грунту»
27	Діагностувальна робота №3
28	Проєктна діяльність
Тема 4. Моделюємо фізичні та хімічні явища
29	Фізичні та хімічні явища.	Здійснює дослідження природи Учень / учениця з допомогою вчителя та асистента вчителя: • Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення. Дослідження, моделювання, проєктна діяльність. з допомогою вчителя та асистента вчителя: • визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання; • спостерігає, досліджує об’єкти та явища в групі за складеним планом, фіксує його результати; • аналізує результати дослідження; • дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; • визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки; • інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах; • презентує результати дослідження; Опрацьовує та використовує інформацію Учень / учениця з допомогою вчителя та асистента вчителя: • аналізує і систематизує опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел; • відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема у символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами; • формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки; • презентує здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; • розробляє в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв. Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця з допомогою вчителя та асистента вчителя: • обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи; • характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію; • визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; • обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті та для збереження довкілля; • визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи; • вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей; • розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи завизначеними ознаками / властивостями; • класифікує явища природи. • Розпізнавання фізичних і хімічних явищ (на основі власних спостережень, за відеофрагментами, світлинами, ілюстраціями природних явищ і технологічних процесів) Спостереження за процесом горіння та іржавіння. Виявлення фізичних явищ, що супроводжують ці процеси. Моделювання виверження вулкана з використанням соди, оцту та барвника. Створення лепбука «Фізичні та хімічні явища в довкіллі». Робота з інформацією. • Хімічне рівняння як речення хімічної мови. Описування хімічного явища з використанням хімічної абетки (символів хімічних елементів) і хімічної мови (хімічних формул речовин). • Хімічні реакції між простими та складними речовинами в природі. • Складання хімічних рівнянь за описом хімічних реакцій або відеозаписами (на прикладі реакцій простих речовин).
30	Навчальне дослідження №9 «Дослідження хімічних явищ»
31	Хімічні реакції
32	Схема хімічної реакції та хімічні рівняння.
33	Навчальне дослідження№10 «Дослідження залежності маси продукту реакції від часу перебігу хімічної реакції»
34	Закон збереження маси в хімічних реакціях.
35	Діагностувальна робота №3

Завантажити Зберегти на потім