Модифікована програма з географії для 6 кл
Криворізька гімназія №75 КМР
Узгоджено
Заступник директора з НВР КГ 7
Модифікована навчальна програма
з географії
учениці з ООП 6 -Б класу ____________________
на 2024-2025 н.р.
Укладач: Грисенко Вікторія Павлівна
2025
ЗМІСТ
|
І. Пояснювальна записка |
3 |
||
|
ІІ. Навчальна програма |
9 |
||
|
|
20 27 |
||
|
|
|
||
|
|
|
||
|
|
|
Пояснювальна записка
Програма навчального предмета «Географія» розроблена відповідно до основних положень Концепції державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами. Загальною метою вивчення географії як навчального предмету є формування в учнів з ООП елементарних географічних знань про природу, населення і господарство свого краю, України та зарубіжних країн; розкриття взаємодії людини і природи, взаємозв’язків і відношень між природними і суспільними явищами для забезпечення повноцінного функціонування особистості в оточуючому світі.
Мета курсу реалізується через розв’язання наступних головних завдань:
- формування елементарних географічних уявлень і понять про природу, населення та господарство різних територій;
- засвоєння учнями географічної термінології, необхідної для розуміння сучасної інформації і використання у повсякденному житті;
- формування умінь практично застосовувати здобуті знання, користуватися джерелами географічної інформації;
- розвиток розумових здібностей учнів, зв’язного мовлення, емоційно-вольової сфери, пізнавального інтересу в процесі географічних спостережень, розв’язання конкретних практичних завдань різного характеру, самостійного набуття нових знань;
- сприяння національно-патриотичному, екологічному, морально-етичному, естетичному вихованню.
У навчальній програмі з географії знайшли відображення наскрізні для шкільного курсу змістові лінії, зазначені в Концепції державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами.
Структура і зміст програми базується на основі врахування загальнодидактичних принципів навчання. В основу побудови навчальної програми покладено краєзнавчий та родинознавчий принципи, що забезпечує свідоме засвоєння учнями географічних знань і вмінь на рівні емпірично-чуттєвого досвіду, емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього середовища. Передбачено систематичне встановлення звязків будь-якого курсу географії з тими знаннями, які учні отримують в результаті безпосереднього пізнання місцевості, в якій вони проживають. Ознайомлення школярів із новими, раніш невідомими об’єктами й явищами природи на уроках географії відбувається у безперервному порівнянні їхніх ознак і властивостей з конкретними об’єктами навколишнього середовища. Разом з тим є і зворотне явище: суттєво розширивши коло географічних уявлень і понять під час вивчення шкільних географічних курсів учні повертаються до краєзнавчого вивчення історії місцевості, природи, населення, господарства рідного краю.
Зміст навчальної програми має як лінійно-ступінчату, так спірально-концетричну побудову. З одного боку, спостерігається певна завершеність навчального курсу кожного класу, передування фізико-географічного блоку економіко-географічному, з іншого – передбачено поглиблення та розширення вже набутих географічних знань і практичних умінь (в різних формах і об’ємі), повторення географічного матеріалу з метою його систематизації та узагальнення відповідно до вікових та психічних особливостей дітей
Географія як навчальний предмет має велике значення для всебічного розвитку учнів зі зниженою мотивацією до пізнання. Вивчення географії нашої країни і материків розширює кругозір дітей про навколишній світ, дозволяє побачити природні та соціально-економічні явища і процеси у взаємозв'язку.
Географія дає благодатний матеріал для патріотичного, морального, естетичного та екологічного виховання учнів.
Програма з географії складена з урахуванням міжпредметних зв'язків.
Для організації діяльнісного підходу та формування предметних і практичних компетентностей учнів у програмі пропонується орієнтовний зміст практичних робіт, більшість яких є частиною уроку. Учитель самостійно визначає місце та кількість таких практичних робіт на уроці. Практичні роботи спрямовані на те, щоб озброїти учнів необхідними практичними навичками й уміннями, які вони могли б використовувати у своїй подальшій діяльності.
Програмою визначено мінімум обов’язкових екскурсій, необхідних для вивчення окремих курсів географії. Проведення екскурсії базується на основі краєзнавчого підходу. Метою проведення екскурсій є з’ясування в учнів запасу наявних елементарних географічних уявлень; організація спостережень за об’єктами і явищами у природі, з’ясування їх взаємозв’язків із середовищем залежно від сезонних змін; ознайомлення з формами земної поверхні та водоймами у найближчому оточенні, виробничої та господарської діяльністю населення свого краю.
Географія 6-го класу є першим систематичним курсом нового шкільного предмета. Зміст початкового курсу фізичної географії має забезпечити теоретичну і картографічну підготовку для вивчення наступних курсів.
Початковий курс фізичної географії в 6-му класі передбачає вивчення таких розділів як: «Орієнтування на місцевості», «План і карта», які є передумовами поступового навчання учнів картографічній мові, формуванню елементарних географічних уявлень і понять з опорою на карту.
Розділ “Орієнтування на місцевості” сприяє формуванню у дітей з розумовою відсталістю просторових уявлень та вмінь орієнтування, необхідних у житті, а також для переходу до вивчення плану місцевості і карти.
При вивченні розділу “План і карта” необхідно дотримуватися логіки в переході від сприймання реальної місцевості до її зображення на карті: учнів спочатку доцільно ознайомити з макетом та планом шкільної ділянки; вчити орієнтуватися на плані свого населеного пункту; визначати місце шкільної ділянки на цьому плані. Тільки після засвоєння цих знань та умінь можна досягти свідомого використання картографічної наочності в навчанні дітей з розумовою відсталістю. В учнів формуються базові прийоми навчальної роботи з географічною картою, а саме: визначення сторін горизонту на карті, визначення відстаней на карті за допомогою масштабу, читання умовних кольорів і знаків карти. Ознайомлюючись з фізичними та політико-адміністративними картами різного масштабу, учні повинні вміти визначати на них географічне положення своєї місцевості, району, області, країни.
Крім того, в початковому курсі географії розпочинається формування загальних знань про внутрішню будову Землі, різноманітність форм рельєфу, водойм на її поверхні, рослинний і тваринний світ. Учні оволодівають елементарними уявленнями про атмосферні процеси, стихійні явища природи, одержують відомості про населення Землі та види господарської діяльності, вплив людини на природу.
В основу вивчення курсу географії у 6-му класі покладений краєзнавчий принцип, що забезпечує вивчення початкових основ фізичної географії на конкретному життєвому матеріалі, свідоме засвоєння знань, умінь та соціального досвіду на рівні емпірично-чуттєвого пізнання. Всі загальні географічні знання про план і карту, природу і населення конкретизуються в процесі вивчення тем, присвячених географії рідного краю. З одного боку, відбувається не тільки повторення, розширення і систематизація пропедевтичних географічних знань про свою місцевість, з іншого - створюються можливості для дітей з розумової відсталістю на знайомому краєзнавчому матеріалі наочно пізнавати природні об’єкти й явища, особливості розселення, господарської діяльності людей тощо, застосувати одержані загальні знані про певний реально існуючий об’єкт на практиці. Загальні уявлення, при переході до вивчення конкретних невеликих природних об'єктів у межах рідного краю, дають змогу поглибити розуміння причинно-наслідкових зв'язків, закономірностей, понять. Здобуті знання сприяють створюють підґрунтя для того, щоб у подальшому перейти до засвоєння більш складного матеріалу загальної географії, географії світу та географії України.
У 6 класі рідний край треба розглядати, перш за все, як навколишню місцевість, частково, як область і свою Батьківщину – Україну. Даний підхід сприяє усвідомленню учнями з розумовою відсталістю найближчого довкілля як невід’ємної частини більш великої території – Батьківщини. Рідний край, у широкому розумінні цього поняття, постає перед учнями в масштабах всієї України. Це надає вчителеві вирішувати важливі виховні завдання, а саме: виховання любові до землі батьків і прадідів, громадянських і патріотичних почуттів приналежності до нації, народу, держави, а також поваги до праці, бережливого ставлення до природи, народних традицій і звичаїв.
|
№ з/п |
Дата |
Цілі |
Очікувані результати |
Допоміжні дидактичні засоби та обладнання
|
Примітка |
|
|
1
2
3
|
|
Вступ. Географія як наука про Землю. Географія в житі людини
Спостереження, як метод географічних досліджень
Сучасні друковані та електронні джерела географічної інформації. Як організувати дослідження
|
за запитаннями вчителя визначає, що вивчає географія; має уявлення про об’єкти живої і неживої природи, зміни в природі за допомогою вчителя спостерігає за живою і неживою природою та працею людей; за допомогою вчителя виконує записи в календарі погоди. |
Учень за допомогою вчителя називає об'єкти вивчення географії, джерела географічних знань.
Виконує спостереження за змінами у природі.
|
Застосування ІКТ
Робота з джерелами географічних знань,
Пояснення,
Демонстрація ілюстрацій
Робота с картками |
|
|
4
5
6
7
8 - 9
10
11
12
13
14
15
16 |
|
Розділ І. Земля на глобусі й карті (12 год.) Тема 1. Глобус – модель Землі Форма Землі. Навколосвітня подорож Ф. Магеллана.
Рухи Землі. Зміна дня і ночі. Зміна пор року.
Глобус та його види, умовні знаки.
Тема 2. Зображення Землі на карті Земля на космічних знімках та глобусі, картах, планах місцевості.
Визначення напрямків на місцевості.
Масштаб. Види карт за масштабом Визначення відстаней карті й плані місцевості.
Шкільні географічні карти, географічні атласи.
Читання карт за умовними позначками
Географічна карта в житті людини.
Підсумковий урок із теми «Вступ. Земля на глобусі й карті».
Корекція досягнення очікуваних результатів навчання. |
Учень за допомогою вчителя пояснює що і як позначено на глобусі; пояснює рухи Землі та наслідки
Здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на глобусі.
Ознайомлення з поняттями: «горизонт», «лінія горизонту»; Оволодіння вміннями називати основні сторони горизонту; Оволодіння вміннями визначати з опорою на схематичні малюнки сторони горизонту; Оволодіння вміннями за запитаннями вчителя та малюнками розповідати про основні способи орієнтування на місцевості; Оволодіння вміннями називати ознаки відмінностей між малюнком і планом місцевості, планом і картою, основні умовні кольори та знаки плану і карти; Ознайомлення з масштабом, планом місцевості й картою; Формування уявлення про значення географічних карт в житті та господарській діяльності людей; Оволодіння вміннями за інструкцією вчителя: виконувати креслення елементарних планів найближчого оточення за заданим масштабом; Оволодіння вміннями знаходити і показувати на карті територію України, її столицю, своє місто чи селище; |
За домогою вчителя Показує об'єкти на глобусі.
Називає види та наслідки руху Землі
має уявлення про горизонт, лінію горизонту, сторони горизонту;
за малюнками визначає основні способи орієнтування на місцевості
ознайомлений із призначенням та будовою компаса.
має уявлення про план місцевості та карту;
ознайомлений із призначенням масштабу, основними умовними кольорами та знаками плану і карти;
за навідними запитаннями педагога коротко розповідає про значення географічних карт в житті та господарській діяльності людей;
за допомогою та детальною інструкцією вчителя виконує креслення спрощених елементарних планів найближчого оточення;
з опорою на інструкцію вчителя знаходить та показує на карті Україну та її столицю, своє місто чи селище; називає столицю України, населений пункт у якому проживає.
|
Робота з ілюстраціями, схемами, таблицями, пазлами.
Ігри, малюнки
Застосування комп'ютера (показ презентацій), гаджетів (ігри)
Пояснення
Використання настінної карти, атласів
Робота з контурною картою
Використання настінної карти, атласів
Практичні роботи Просторове орієнтування на шкільної ділянки.
7. Складання таблиці умовних кольорів і знаків географічної карти. 8. Знаходження України на політичний карті, своєї місцевості на карті України. |
|
|
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39 40 41
42
43
44
45 46
47
48
49
50
51 52
53
54 55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
|
|
Розділ ІІ. Оболонки Землі. Тема 1. Літосфера (12 год.) Будова літосфери.
Літосферні плити. Чому вони рухаються.
Землетруси.
Вулкани
Як формується рельєф.
Рельєф на карті. Шкала висот і глибин.
Рельєф суходолу. Рівнини. Фізична карта України.
Рельєф суходолу. Гори.
Рельєф дна океану.
Мінерали і гірські породи. Корисні копалини.
Підсумковий урок із теми «Літосфера».
Корекція досягнення очікуваних результатів навчання.
Розділ ІІ. Оболонки Землі. Тема 2. Атмосфера (14 год.)
Атмосфера та її будова. Температури повітря.
Річний хід температури повітря, причини його коливання
Атмосферний тиск
Вітер: напрямки, сила, швидкість.
Вода в атмосфері
Хмари, їхні форми, хмарність. Туман.
Опади, їхні види.
Погода, її елементи.
Клімат. Опис клімату нашої місцевості
Небезпечні і рідкісні атмосферні явища.
Людина і атмосфера.
Підсумковий урок із теми «Атмосфера».
Корекція досягнення очікуваних результатів навчання.
Розділ ІІ. Оболонки Землі. Тема 3. Гідросфера (15 год.) Світовий океан. Острови в океані.
Солоність та температура вод Світового океану.
Течії
Життя в океанах і морях.
Ресурси Світового океану.
Води суходолу. Річки:
Робота річок.
Озера. Болота.
Льодовики.
Підземні води
Штучні водойми.
Людина і гідросфера.
Підсумковий урок із теми «Гідросфера».
Корекція досягнення очікуваних результатів навчання.
Розділ ІІ. Оболонки Землі. Тема 4. Біосфера. Тема 5. Природні комплекси. Тема 6. Антропосфера (13 год.)
Складові біосфери. Ланцюги живлення
Ґрунти. Властивості ґрунтів.
Людина і біосфера.
Екскурсія у природу.
Географічна оболонка. Колообіг води, кисню в природі.
Природні зони.
Екскурсія в довкілля.
Населення світу. Держави на карті світу.
Господарська діяльність людини.
Охорона природи
Підсумковий урок із тем «Біосфера», «Природні комплекси», «Антропосфера».
Корекція досягнення очікуваних результатів навчання.
Підсумковий урок |
Формування уявлення про внутрішню будову Землі; Ознайомлення з формою Землі за характером поверхні та висотою, за зразками і малюнками видами корисних копалин, Ознайомлення з поняттями: «рівнини», «гори». «яри»; Формування уявлення про форми поверхні на території свого краю, корисні копалини й ґрунти своєї місцевості та їх значення для господарської діяльності людини; Формування уявлення про причини землетрусів, вивержень вулканів; Оволодіння вміннями співвідносити об’єкти з їх умовними позначеннями на фізичній карті; Оволодіння вміннями знаходити і показує на карті задані форми рельєфу; Оволодіння вміннями виконувати елементарні схематичні замальовки форм земної поверхні; Оволодіння вміннями складати елементарні словесні описи географічних об'єктів, які вивчаються;
Ознайомлення з поняттями: «атмосфера», «погода»; основні характеристики стану повітря: температуру вітер, хмарність, опади; про зміни погоди у своїй місцевості різноманітність атмосферних процесів, заходи застереження під час грози.
Формування уявлення про призначення та будову термометра, умовні знаки календаря погоди; Оволодіння вміннями за зразком та опорою на інструкцію вчителя описувати стан погоди, записувати результати фенологічних спостережень у календарі погоди; Оволодіння вміннями за допомогою вчителя користуватися термометром при вимірюванні температури повітря, складати елементарні прогнози змін стану погоди;
Формування уявлення про основні елементи гідросфери, їх суттєві ознаки та умовне зображення на карті; Формування уявлення про види водойм на земній поверхні; Ознайомлення з поняттями : «океан», «море», «острів», «півострів», «річка», «озеро», «джерело», «болото»; Формування уявлення про структурні елементи річки, джерела живлення річок; Оволодіння вміннями визначати з опорою на схематичні малюнки різницю між рівнинними та гірськими річками; напрям течії річки; Формування уявлення про значення води на Землі, розведення риб та птахів у ставковому господарстві, причини виникнення боліт, заходи щодо охорони води від забруднення; Оволодіння вміннями знаходити на фізичній карті елементи гідросфери найбільші водойми свого краю; острови і півострови; Формування уявлення про рельєф місцевості та типом річок (гірська, рівнинна); відмінності між видами водойм, островом і півостровом. виконувати елементарні схематичні малюнки географічних об’єктів;
Ознайомлення з компонентами біосфери, поняттями: «біосфера», «ґрунти», «рослинність», «тваринний світ», видами рослин і тварин, які поширені у своїй місцевості; Формування уявлення про значення ґрунтів, рослинності і тваринного світу для життєдіяльності людини; Формування свідомого ставлення до збереження тваринного та рослинного світу своєї місцевості Ознайомлення з поняттями: «природний комплекс», «географічна оболонка», «природна зона», компонентами природного комплексу; Формування уявлення про природні комплекси та комплекси, змінені людиною, у своїй місцевості; Оволодіння вміннями порівнювати особливості основних природних зон Землі; Ознайомлення з правилами безпеки та поведінки під час екскурсії. Формування уявлення про вплив людини на природу, рівень забруднення навколишнього середовища в результаті різних видів господарської діяльності; Формування уявлення про заходи щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті;
|
має уявлення про основні форми земної поверхні, основні види корисних копалин, типи ґрунтів;
за запитаннями вчителя й опорою на наочний матеріал називає основні форми земної поверхні, корисні копалини й ґрунти своєї місцевості;
ознайомлений із внутрішньої будовою Землі, явищами природи (землетруси, виверження вулканів);
за допомогою вчителя знаходить на карті рівнини, гори (без орієнтування на конкретні назви).
за інструкцією вчителя виконує елементарні схематичні замальовки форм земної поверхні.
ознайомлений с поняттям «атмосфера». «погода», основними характеристиками стану повітря, атмосферними процесами;
має уявлення про призначення та будову термометра;
за допомогою вчителя виконує записи в календарі погоди.
знає про призначення та будову термометра, умовні знаки календаря погоди;
за зразком та опорою на інструкцію вчителя описує стан погоди, записує результати фенологічних спостережень у календарі погоди;
за допомогою вчителя користується термометром при вимірюванні температури повітря; складає елементарні прогнози змін стану погоди;
ознайомлений з поняттям «гідросфера», «острів», «півострів», видами водойм на земній поверхні, водоймами свого краю;
за запитаннями вчителя й опорою на наочний матеріал називає структурні елементи річки;
за допомогою вчителя знаходить і показує на карті річки (без орієнтування на конкретні назви);
за навідними запитаннями вчителя розповідає про значення води на Землі, розведення риб та птахів у ставковому господарстві;
за інструкцією вчителя виконує елементарні схематичні малюнки річки, озера.
Дотримується правил безпечної поведінки під час повеней, перебування на березі водойми, руху по болотистій місцевості.
Дотримується основних правил ощадного використання води в домашньому господарстві.
Учень називає компоненти біосфери, види рослин і тварин, які поширені у своїй місцевості;
Оцінює значення ґрунтів, рослинності і тваринного світу для життєдіяльності людини.
Пропонує власні заходи зі збереження тваринного та рослинного світу своєї місцевості.
Оцінює загрози вживання отруйних грибів, рослин своєї місцевості, контактів із небезпечними тваринами.
Наводить приклади фінансових надходжень до сімейного бюджету від використання власної земельної ділянки, рослин і тварин.
Учень оцінює вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості.
Розрізняє позитивні й негативні наслідки впливу людської діяльності на природні комплекси своєї місцевості.
За допомогою вчителя й опорою на наочний матеріал називає основні види господарської діяльності людини.
Дотримується правил безпечної поведінки у природі під час екскурсії.
|
Робота з ілюстраціями, схемами, таблицями, картками
Ігри, малюнки
Застосування комп'ютера (показ презентацій), гаджетів (ігри)
Пояснення
Використання настінної карти, атласів
Робота з контурною картою
Практичні роботи. 1. Моделювання з вологого піску, глини або пластиліну рівнини, горба, гори, яру. 2. Схематичні замальовки різних форм земної поверхні. 3. Вправи на визначення за умовними кольорами форм земної поверхні на фізичної карті України (без орієнтування на конкретні назви). 4. Складання елементарних словесних описів географічних об'єктів за малюнками, за уявленнями. 5. Вправи на розпізнавання форм поверхні за словесним описом. 6. Складання таблиці умовних знаків, якими позначаються корисні копалини.
Робота з ілюстраціями, схемами, таблицями, картками. Заповнення таблиць.
Ігри, малюнки
Застосування комп'ютера (показ презентацій), гаджетів (ігри)
Пояснення
Використання настінної карти, атласів
Робота з контурною картою
Практичні роботи
Робота з ілюстраціями, схемами, таблицями, картками. Заповнення таблиць.
Ігри, малюнки, екскурсія
Застосування комп'ютера (показ презентацій), гаджетів (ігри)
Пояснення
Використання настінної карти, атласів
Робота з контурною картою Практичні роботи. 1. Замальовки схеми острова, півострова, річки, озера, колодязя. 2. Вправи на визначення напрямку течії річки, розрізнення берегів та інших її частин. 3. Робота з картосхемами річки, озера, острова, півострова. 4. Вправи на розпізнавання водойм на земній поверхні за словесним описом. 5. Вправи на визначення водойм за умовними кольорами на фізичній карті України (без орієнтування на конкретні назви). 6. Вправи на визначення водойм свого краю на карті області.
Робота з ілюстраціями, схемами, таблицями, картками. Заповнення таблиць.
Ігри, малюнки, екскурсії
Застосування комп'ютера (показ презентацій), гаджетів (ігри)
Пояснення
Використання настінної карти, атласів
Робота з контурною картою
Практичні роботи. 1. Вправи на визначення рослин і тварин своєї місцевості за ілюстраціями. 2. Замальовки у зошиті рослини своєї місцевості, занесеної до Червоної книги України. 3. Складання словесного опису тварини своєї місцевості за планом. 4. Складання розповіді про професію батьків.
|
|
Критерії оцінювання учнів
з легким/помірним ступенем прояву освітніх труднощів.
Метою вивчення географії як навчального предмету є формування в учнів з порушеннями інтелектуального розвитку елементарних географічних знань про природу, населення і господарство свого краю, України та зарубіжних країн; розкриття взаємодії людини і природи, взаємозв’язків і відношень між природними і суспільними явищами для забезпечення повноцінного функціонування особистості в оточуючому світі.
При оцінюванні навчальних досягнень з предмета «Географія» враховуються:
1. Знання /компетентність (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття) про себе, українське суспільство, довкілля, в якому живе дитина, способи пізнання й орієнтації в навколишньому середовищі; певні моральні уявлення й поняття.
Оцінці підлягають: а) правильність; б) повнота: фрагментарні, неповні, повні; в) дієвість.
2. Навички та вміння/компетенції:
- здійснювати спостереження за змінами у природному середовищі;
- порівнювати тіла і явища природи;
- проводити елементарний дослід;
- називати деякі основні етапи виконання практичної роботи;
- працювати з підручником (текстом, ілюстрацією, планом, схемою, картою), занотовувати результати спостережень, дослідів у робочому зошиті, дотримуватися правил поведінки у природному середовищі.
Оцінці підлягають:
а) рівень сформованості практичних умінь та навичок: виконує за зразком, поясненням, за аналогією, в нових ситуаціях;
б) ступінь самостійності навчально-практичної діяльності учня: спільно з вчителем, під керівництвом, з частковою допомогою вчителя, самостійно.
3. Ставлення до навчально–практичної діяльності; до людей, до самого себе, показниками якого є:
- характер: байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене, виразне позитивне;
- дієвість: від споглядального (пасивного) до дійового.
- сталість: від епізодичного до сталого.
Характеристики знань, навичок та вмінь, емоційно-мотиваційного ставлення до навчально-практичної діяльності дитини покладаються в основу визначення рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку (І - початковий, ІІ - середній, ІІІ – достатній) та критеріїв їх оцінювання, відповідних їм оцінок у балах (див. таблицю 1) та відповідно, для учнів з помірним ступенем інтелектуального порушення – рівнів (І – початковий, II – середній, III – достатній) (див. таблицю 2).
Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень
учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня
І рівень - початковий
Учень/учениця :
- матеріал з підручника, картки читає не усвідомлено;
- за допомогою вчителя показує певний об’єкт, не називаючи його або плутаючи назву;
- має поверхові, часткові уявлення про предмети, явища оточуючої дійсності;
- на поставлене запитання відповідає одним словом;
- роботи виконує під керівництвом педагога, після детального інструктажу;
- географічні об’єкти на карті показує вибірково, часто неправильно;
- збіднений словниковий запас, важко висловити думку;
- часто відхиляється від відповіді;
- навчальний матеріал сприймає з деформацією як змісту, так і послідовності.
- інтересу до навчання не виявляє,
- переважний емоційний стан – байдужість;
ІІ рівень – середній
Учень/учениця :
- розуміє суть поставленого запитання, відповідає на нього, іноді за допомогою навідних запитань;
- навчальний матеріал викладає непослідовно, інколи плутаючи або опускаючи факти;
- недостатньо чітко відтворює матеріал;
- вивчену термінологію використовує не повністю, необхідна опора на наочні посібники;
- уява про предмети і явища дійсності носить узагальнюючий характер;
- орієнтується у карті, визначає об’єкти, іноді плутаючи їх;
- головне і другорядне визначає з допомогою;
- встановлює відмінність, не помічаючи подібність;
- факти фіксує без аналізу, синтезу;
- порівнює об’єкти, факти лише за зовнішніми ознаками;
- елементарно пояснює особливості певних об’єктів, іноді потребує допомоги з боку педагога;
- необхідні об’єкти наносить на контурну карту після детальної інструкції;
- прості завдання виконує самостійно, більш складні потребують допомоги;
- досліди, практичні роботи виконує під керівництвом педагога;
- результати роботи оформлює недостатньо охайно;
- виявляє позитивне ставлення до навчання.
ІІІ рівень – достатній
Учень/учениця :
- усвідомлює мету і завдання вивчення курсу;
- спостерігає і фіксує явища природи;
- після аналізу самостійно виконує завдання;
- встановлює подібні та відмінні риси заданого об’єкту;
- розуміє і пояснює умовні кольори і знаки карти;
- зіставляє карти різних типів ( фізична, політична);
- визначає за картою місцезнаходження заданих об’єктів;
- знаходить на карті об’єкти, після незначної допомоги переносить їх на контурну карту;
- розуміє, майже правильно виконує інструкцію;
- самостійно знаходить помилки, виправляє їх;
- складає нескладні плани, описи з незначними помилками;
- вміє розв’язувати проблемні завдання, робити висновки за аналогією;
- точні системні уявлення використовує практично; самостійно веде календар погоди;
- дотримується інструкції під час виконання дослідів, експериментів;
- під час екскурсій виявляє певні особливості об’єктів, що вивчаються;
- володіє географічною номенклатурою;
- самостійні і практичні роботи виконує охайно;
- географічні назви на карті підписує згідно стандарту;
- використовує додаткову літературу;
- за бажанням виконує ілюстрації до певних розділів, тем;
- виявляє інтерес до предмету, морально-ціннісне ставлення до оточуючого середовища;
- виявляє ініціативу під час виготовлення макетів.
Таблиця 1
|
Рівень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня |
|
I - початковий |
1 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно впізнає (показує або називає) об’єкти природного оточення. Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення. Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя. Виявляє байдуже ставлення до навчання. |
|
2 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя епізодично показує об’єкти природного оточення. Спільно з учителем виконує окремі дії, не усвідомлюючи їх суті. Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя. Ставлення до навчання, праці, людей, природи байдуже. |
|
|
3 |
Учень (учениця) за безпосередньою допомогою вчителя звертає увагу на об'єкти природного оточення, вибирає (показує/називає) природний об’єкт з декількох запропонованих. Потребує кількаразового детального пояснення і повторення з боку вчителя. Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя. Має байдуже ставлення до навчання, праці, людей, живої природи. |
|
|
II – середній
|
4 |
Учень (учениця) відтворює (не завжди точно) до половини обсягу навчального матеріалу у межах вимог навчальної програми. 3а допомогою вчителя частково може пояснити, визначити окремі суттєві ознаки об’єктів. За допомогою вчителя, але не завжди правильно (допускаючи помилки) виконує досліди, спостерігає, виконує практичні роботи, завдання в зошиті, карті, підручнику. Виявляє позитивне ставлення до навчання, праці, людей, природи. |
|
5 |
Учень (учениця) в основному правильно відтворює до половини обсягу навчального матеріалу, але допускає навчальний матеріал у межах вимог навчальної програми. За наведеними питаннями вчителя може охарактеризувати природний об’єкт чи явище, вказати їх суттєві ознаки. З допомогою вчителя виконує прості завдання, застосовує набуті знання. З незначною допомогою виконує досліди, спостерігає, виконує аналогічні практичні роботи, завдання в підручнику, карті, зошиті, хоч результати їх не зовсім точні або неакуратно оформлені. Виявляє позитивне, зацікавлене ставлення до навчання, праці, людей, природи. |
|
|
6 |
Учень (учениця) в основному правильно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Матеріал в основному розуміє, за наведеними питаннями вчителя доповнює й уточнює свою відповідь, може за алгоритмом охарактеризувати об’єкт чи явище, виокремити істотні ознаки, частково встановити причинно-наслідкові зв’язки. За поясненням вчителя виконує прості завдання, застосовує набуті знання. З незначною допомогою, але не завжди точно виконує досліди, працює з картами та атласом, виконує аналогічні практичні роботи, завдання в підручнику, зошиті. Виявляє позитивне, зацікавлене ставлення до навчання, праці, людей, природи. |
|
|
ІІІ-достатній
|
7 |
Учень (учениця) здатен в основному правильно, відтворити матеріал, визначений навчальною програмою. Навчальний матеріал розуміє, майже не помиляється у відтворенні конкретних відомостей. З незначною допомогою вчителя виконує досліди, працює з картами та атласом, виконує практичні роботи, завдання в зошиті, в підручнику. Виявляє позитивне, зацікавлене ставлення до навчання, праці, людей, природи. |
|
8 |
Учень (учениця) правильно, в основному повно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Виявляє свідоме засвоєння навчального матеріалу. Майже не помиляється у відтворенні конкретних відомостей. 3 допомогою вчителя відповідь ілюструє прикладами з підручника; виокремлює суттєві ознаки об’єктів, порівнює їх. За зразком правильно виконує досліди, практичні роботи, завдання в підручнику, зошиті, працює з картами та атласом. Нові завдання виконує з незначною допомогою вчителя. Має виразне стійке позитивне ставлення до навчання. Виявляє інтерес до навколишнього світу, до природи, людей, самого себе. |
|
|
9 |
Учень (учениця) правильно, в основному повно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Не помиляється у відтворенні конкретних відомостей, виявляє свідоме засвоєння навчального матеріалу, пояснює, виокремлює головне і другорядне. З незначною допомогою вчителя відповідь ілюструє прикладами з підручника; виокремлює суттєві ознаки об’єктів, порівнює їх, розуміє взаємозв’язки у природі, між людиною і природою. Самостійно і правильно виконує досліди, практичні роботи, завдання в підручнику, зошиті, картах та атласах, за допомогою формулює висновки. Нові завдання виконує з незначною допомогою вчителя, переказує спосіб його виконання. Виявляє інтерес до навколишнього світу, до природи, людей, самого себе. |
Таблиця 2
|
Рівень |
Характеристика навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня |
|
I - початковий |
Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно впізнає (показує або називає) об’єкти природного оточення. Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення. Виявляє байдуже ставлення до навчання, праці, людей, природи. |
|
II – середній |
Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює (не точно) незначну частину навчального матеріалу. Під керівництвом учителя може виконати за зразком прості завдання. Потребує постійної допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, у роботі з картами та атласом. Виявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, правил поведінки. |
|
III – достатній
|
Учень (учениця) відтворює (не завжди точно) до половини обсягу навчального матеріалу. Потребує допомоги вчителя у проведенні дослідів, практичних робіт, виконання завдань у зошиті, у роботі з картами та атласом. Виявляє слабковиразне позитивне ставлення до навчання, праці,людей, природи. |
|
Сформованість життєвої компетентності |
|
– має уявлення про глобус, розрізняє умовні кольори, якими позначаються вода і суша на глобусі та карті півкуль; – має уявлення про значення Сонця для життя на Землі; про Землю як планету, Місяць як супутник Землі; – за допомогою вчителя знаходить на фізичній карті півкуль материки та океани; – за допомогою вчителя й опорою на наочний матеріал називає типових представників рослинного та тваринного світу материків, України; – розпізнає державні символи України; – розрізняє види сучасного транспорту України; |
|
Орієнтуючись на рівень навчальних досягнень учнів, педагог оцінює їхню роботу на уроці, беручи до уваги активність, точність і правильність відповідей, старанність, самостійність у виконанні завдань, охайність виконаних робіт, використання додаткової літератури, психоемоційний стан та інше.
Перевірка якості набутих знань здійснюється різними способами: індивідуальне, групове, фронтальне опитування; виконання самостійних і практичних робіт ( досліди, робота з картою, нанесення на контурну карту назв вивчених об’єктів)
На уроках використовується поточний, тематичний, підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час уроку, він є основною формою перевірки здобутих знань. Головне завдання поточного контролю – навчально-коригуюче.
Тематичний контроль проводиться після вивчення блоку тем, на які відведено певну кількість годин, його завдання – перевірка навчальних досягнень з певного розділу.
Основною функцією підсумкового контролю є перевірка й оцінювання навчальних досягнень учнів на кінець семестру, навчального року. Підсумковий контроль включає поточні, тематичні бали з географії.
Список літератури та інформаційних ресурсів
- Державний стандарт базової середньої освіти (затверджено постановою КМУ від 30 вересня 2020 р. № 898). [Електронний ресурс] : Режим доступу:
- Модельна навчальна програма «Географія 6-9 класи» автори Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В., Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В. [Електронний ресурс] : Режим доступу: https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/pryrodnycha-osvitnia-haluz/
- [Електронний ресурс] : Режим доступу: https://gymnasia-npu.org.ua/wp-content/uploads/2021/09/geografiya.pdf
- [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://zmiivlyceum1.kh.sch.in.ua/Files/downloads/%D0%91I%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%93I%D0%AF.pdf
- [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://gimnasia5.at.ua/Teachers/polozhennja_pro_kriteriji_ocinjuvannja.pdf
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, Н.А. Ярмола та ін.: за ред.: О.В. Чеботарьової. – К., ІСП НАПН України, 2019. – 120 с.
- НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ 6 – 9 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ ,ГЕОГРАФІЯ 6 - 9 класи Міністерство освіти і науки України Інститут спеціальної педагогіки НАПН України Укладачі: Одинченко Л.К., Скиба Т.Ю., Київ - 2017
1
-
-
Дякую. Ваша розробка допомогла в роботі.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку