Модуль «Легка атлетика» - Біг на короткі, середні та довгі дистанції

Про матеріал

Біг на короткі дистанції

Біг – твій добрий та знайомий. Спортивний біг може бути «гладким» та зі штучними перешкодами (бар'єрний біг), з природними перешкодами (кросовий біг), а також – естафетним.

Біг на короткі дистанції (30, 60, 100, 200, 400 м) виконується с низького старту.

Низький старт

Коли спортсмени, упираючись ногами в спеціальні колодки, а руками – у доріжку на лінії старту, приймають положення низького старту, вони схожі на стиснуту пружину. Лунає постріл – спортсмен різко випростовується і ривком злітає вперед, набираючи темп.

Кожний бігун встановлює стартові колодки так, щоб він міг прийняти зручне положення для швидкого старту.

Перша колодка з меншим кутом встановлюється позаду стартової лінії на відстані 2 ступнів або довжини гомілки, а друга, з більшим кутом, - на одну ступню позаду першої. Ширина між колодками дорівнює ширині ступні.

Якщо відсутні стартові колодки, під час тренувань їх можна замінити (на доріжках із земляним покриттям) спеціально викопаними невеличкими ямками.

За командою «На старт!» стань перед стартовими колодками, присядь і обіприся спочатку однією, а потім другою ногою об колодку. Розставивши руки на ширині плечей, обіприся ними в грунт перед стартовою лінією. При цьому плечі мають знаходитися перед стартовою лінією. Масу тіла рівномірно розподіли на кисті рук і коліно. Трохи зігни спину, опусти голову і спрямуй погляд на бігову доріжку трохи вперед стартової лінії. У цьому положенні чекай на команду «Увага!»

За командою «Увага!» коліно ноги, що знаходиться позаду, відірви від землі, таз при цьому піднімається не дуже повільно, але й не різко – трішки вище рівня плечей. Маса тіла розподіляється тепер на чотири точки опори – ноги і руки. Голова зберігає те ж положення, що й при команді «На старт!». Вся увага має бути зосереджена на наступній команді.

За командою «Руш!» тіло миттєво випрямляється вперед-вгору, ноги різко відштовхуються від колодко. Нога, що знаходиться позаду, виконує перший крок. Вона повинна найкоротшим шляхом торкнутися землі, щоб ще більше прискорити рух тіла. Відразу зверни увагу на перший змах руки, потім – на те, щоб енергійно відвести її назад. Це дасть змогу швидше зробити другий крок. Погляд спрямуй вперед на бігову доріжку. Нахил тіла повинен зменшитися через 6 – 8 кроків, і тільки потім воно приймає вертикальне положення.

Уміння фінішувати теж дуже важливе для бігуна. Для збереження максимальної швидкості на останніх метрах дистанції необхідне певне зусилля. Успіх багато в чому залежить від фінішного кидка.

Наближаючись до фінішу, різко нахили груди вперед у той момент, коли нога знаходиться на доріжці, намагайся якнайшвидше торкнутися фінішної стрічки.

Щоб запобігти падінню після фінішу, різким рухом винеси махову ногу далеко вперед. На наступних кроках тіло поступово відхиляється назад, швидкість спадає, і ти переходиш на швидку ходьбу, уповільнюєш дихання і тільки потім зупиняєшся.

КОРОТКИЙ АНАЛІЗ ТЕХНІКИ БІГУ НА СЕРЕДНІ ТА ДОВГІ ДИСТАНЦІЇ

За командою «На старт!» бігуни швидко підходять до лінії старту, вишикуються перед нею в одну або кілька ше¬ренг і займають найвигідніше положення для початку бігу – ви¬сокий старт.

При бігу по дистанції спортсмен тримає тулуб прямо з невеликим нахилом (4–6°) уперед, голова його продовжує лінію тулуба, погляд спрямований прямо вперед, плечі не напружені й м'яко опущені (рис. 8). Руки зігнуті в ліктьових суглобах під прямим або більш гострим кутом і вільно рухаються назад ру¬ху однойменних ніг у передньо-задньому напрямку. При цьому кисті продовжують лінію передпліччя, пальці м'яко зведені в ку¬лак і у передньому положенні ніби як торкаються площини си¬метрії на рівні трохи нижче ключиці, при зворотному русі лікті активно посилають назад і трохи в сторони до кінця.

Зазвичай його починають за 200–300 м до за¬кінчення бігу на середні дистанції і за 300–400 м у бігу на довгі дистанції. Це визначається складом бігунів та їхніми тактичними міркуваннями. При цьому бігуни підсилюють темп бігу, а на ос¬танній прямій іноді переходять на гранично швидкий біг, прагну¬чи фінішувати першими. Деякі роблять ривок або кидок на стрі¬чечку. Такий фініш свідчить про можливості спортсмена значно збільшити швидкість бігу на останніх метрах і, в остаточному під-сумку, про неповне використання своїх сил. Найвигідніше повно витрачати сили рівномірно на всій дистанції або ж на останніх 200–300 м. Бігун, що закінчив дистанцію, не повинен різко зу¬пинятися. Йому слід продовжувати біг по інерції з поступовим переходом на ходьбу.

Перегляд файлу

Біг на короткі дистанції

https://disted.edu.vn.ua/media/images/asia/atletika/atlet_02sch_1rik_05.files/image001.jpg

       Біг – твій добрий та знайомий.  Спортивний біг може бути «гладким» та зі штучними перешкодами (бар’єрний біг), з природними перешкодами (кросовий біг), а також – естафетним.
          Біг на короткі дистанції (30, 60, 100, 200, 400 м) виконується с низького старту.

Низький старт

   Коли спортсмени, упираючись ногами в спеціальні колодки, а руками – у доріжку на лінії старту, приймають положення низького старту, вони схожі на стиснуту пружину. Лунає постріл – спортсмен різко випростовується і ривком злітає вперед, набираючи темп.
     Кожний бігун встановлює стартові колодки так, щоб він міг прийняти зручне положення для швидкого старту.
      Перша колодка з меншим кутом встановлюється позаду стартової лінії на відстані 2 ступнів або довжини гомілки, а друга, з більшим кутом, - на одну ступню позаду першої. Ширина між колодками дорівнює ширині ступні.
        Якщо відсутні стартові колодки, під час тренувань їх можна замінити (на доріжках із земляним покриттям) спеціально викопаними невеличкими ямками.

мал. 1.jpg

За командою «На старт!» стань перед стартовими колодками, присядь і обіприся спочатку однією, а потім другою ногою об колодку. Розставивши руки на ширині плечей, обіприся ними в грунт перед стартовою лінією. При цьому плечі мають знаходитися перед стартовою лінією. Масу тіла рівномірно розподіли на кисті рук і коліно. Трохи зігни спину, опусти голову і спрямуй погляд на бігову доріжку трохи вперед стартової лінії. У цьому положенні чекай на команду «Увага!»

мал. 2.jpg

За командою «Увага!» коліно ноги, що знаходиться позаду, відірви від землі, таз при цьому піднімається не дуже повільно, але й не різко – трішки вище рівня плечей. Маса тіла розподіляється тепер на чотири точки опори – ноги і руки. Голова зберігає те ж положення, що й при команді «На старт!». Вся увага має бути зосереджена на наступній команді.

мал. 3.jpg

За командою «Руш!» тіло миттєво випрямляється вперед-вгору, ноги різко відштовхуються від колодко. Нога, що знаходиться позаду, виконує перший крок. Вона повинна найкоротшим шляхом торкнутися землі, щоб ще більше прискорити рух тіла. Відразу зверни увагу на перший змах руки, потім – на те, щоб енергійно відвести її назад. Це дасть змогу швидше зробити другий крок. Погляд спрямуй вперед на бігову доріжку. Нахил тіла повинен зменшитися через 6 – 8 кроків, і тільки потім воно приймає вертикальне положення.

мал. 4.jpg

Уміння фінішувати теж дуже важливе для бігуна. Для збереження максимальної швидкості на останніх метрах дистанції необхідне певне зусилля. Успіх багато в чому залежить від фінішного кидка.

Наближаючись до фінішу, різко нахили груди вперед у той момент, коли нога знаходиться на доріжці, намагайся якнайшвидше торкнутися фінішної стрічки.

Щоб запобігти падінню після фінішу, різким рухом винеси махову ногу далеко вперед. На наступних кроках тіло поступово відхиляється назад, швидкість спадає, і ти переходиш на швидку ходьбу, уповільнюєш дихання і тільки потім зупиняєшся.

 

КОРОТКИЙ АНАЛІЗ ТЕХНІКИ БІГУ НА
СЕРЕДНІ ТА ДОВГІ ДИСТАНЦІЇ

 Старт

      За командою «На старт!» бігуни швидко підходять до лінії старту, вишикуються перед нею в одну або кілька ше­ренг і займають найвигідніше положення для початку бігу – ви¬сокий старт.

https://disted.edu.vn.ua/media/images/asia/atletika/atlet_02sch_3rik_03.files/image001.gif
Біг по дистанції

    При бігу по дистанції спортсмен тримає тулуб прямо з невеликим нахилом (4–6°) уперед, голова його продовжує лінію тулуба, погляд спрямований прямо вперед, плечі не напружені й м'яко опущені (рис. 8). Руки зігнуті в ліктьових суглобах під прямим або більш гострим кутом і вільно рухаються назад ру­ху однойменних ніг у передньо-задньому напрямку. При цьому кисті продовжують лінію передпліччя, пальці м'яко зведені в ку­лак і у передньому положенні ніби як торкаються площини си­метрії на рівні трохи нижче ключиці, при зворотному русі лікті активно посилають назад і трохи в сторони до кінця.

Фінішування

     Зазвичай його починають за 200–300 м до за­кінчення бігу на середні дистанції і за 300–400 м у бігу на довгі дистанції. Це визначається складом бігунів та їхніми тактичними міркуваннями. При цьому бігуни підсилюють темп бігу, а на ос­танній прямій іноді переходять на гранично швидкий біг, прагну­чи фінішувати першими. Деякі роблять ривок або кидок на стрі­чечку. Такий фініш свідчить про можливості спортсмена значно збільшити швидкість бігу на останніх метрах і, в остаточному під­сумку, про неповне використання своїх сил. Найвигідніше повно витрачати сили рівномірно на всій дистанції або ж на останніх 200–300 м. Бігун, що закінчив дистанцію, не повинен різко зу­пинятися. Йому слід продовжувати біг по інерції з поступовим переходом на ходьбу.

docx
Додано
22 квітня 2020
Переглядів
2548
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку