Молодь в українському суспільстві: становище і ключові проблеми. Сенс життя сучасної молоді.

Молодь в українському суспільстві: становище і ключові проблеми. Сенс життя сучасної молоді.

Відомо, що молодь - це важлива частина суспільства, тому що саме вона формує його розвиток. Тому, для того, щоб формування молоді відбувалося з користю для суспільства, потрібно правильно визначати її роль і потреби у суспільстві. Одним із традиційних проблем для молоді є таке поняття; пошук сенсу життя.

У статті розкрито важливість формування в людини сучасного суспільства цінності життя. Запропоновано концептуальні засади дослідження проблеми формування в підлітків цінності життя на основі взаємодії школи і сім'ї, зокрема його методологічний, теоретичний і технологічний концепти.

Представлено очікуванні результати дослідження.

Ключові слова: цінність життя, концепція дослідження, підлітки, школа, сім'я, здоров'я, безпека життя, повнота життя.

Постановка проблеми. У суспільній думці час від часу виникають гострі дискусії щодо того, у чому полягає цінність життя людини. Вони стають особливо актуальними в переломні періоди суспільного розвитку, яким є нинішній, якому притаманні як надзвичайно швидкі соціальні й технічні зміни, так і виникнення загроз різного характеру для індивіда.

Найцінніше, що є у людини - це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній своє. Довге чи коротке, воно триває лише від народження і до смерті, його не можна прожити двічі. Проте як вона зуміє розпорядитися цим даром залежить від неї самої. У всі часи люди замислювалися над сенсом життя. Але одні вбачали цей сенс у праці, другі - у коханні, треті - у самовдосконаленні, четверті - в боротьбі, п'яті - у релігії, інші в зароблянні грошей. Така розбіжність поглядів породжувала нерідко сумніви, а чи має наше життя взагалі якийсь сенс? А якщо і має, то чи можемо ми його пізнати чи зрозуміти? Нарешті, можливо, у кожної людини є лише якийсь свій сенс життя, не подібний до інших?  Усе це - дуже не прості питання. Вони не мають якихось однозначних і загальновизначних відповідей і в наш час.  Значною мірою ці відповіді залежать від самого розуміння життя. «Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її і зрозуміти» (Й. В. Гете). Молода людина втрачає почуття сенсу життя, коли помічає, що ніхто не цікавиться її інтелектом, здібностями, коли не бачить перед собою перспективи. Спосіб життя сучасної молоді зазнає істотних змін, в порівнянні з попередніми поколіннями. Приміром, сенс життя наших батьків не полягав у порожній пляшці з-під пива, як це спостерігається сьогодні. Сучасна молодь менше уваги приділяє власному здоров'ю, фізичному та розумовому розвитку. Молодь не цікавиться, не запитує, не шукає, не займається. Зникли черги в бібліотеках, спортивних та наукових гуртках. У зв'язку з великим впливом сучасних технологій: мобільних телефонів, комп'ютерів, мережі Інтернет, телевізорів, високих темпів росту автоматизації суспільного життя, кардинально змінилися і погляди на саме життя, його сенс та сутність. Життя людини сучасного світу стало більш пасивним, інертним. Що ж стосується молодого покоління, то цей негативний вплив відобразився на ньому найбільше. Для багатьох людей, починаючи ще з дитинства основною розвагою є комп'ютер, який у багатьох випадках заміняє живе спілкування з друзями, батьками, однолітками. Комп'ютер, а зокрема Інтернет, став замінником справжніх почуттів, любові, краси навколишнього світу. Молода людина, таким чином, щодня втрачає хвилини свого безцінного життя. Повз неї проходить «все», але те все - за вікном, варто лиш вийти і поринути в світ який чекає на неї! Відповідаючи самому собі на питання: Хто я? Який я? До чого я прагну? Молода людина формує самосвідомість - цілісне уявлення про самого себе, емоційне відношення до самого себе, самооцінку своєї зовнішності, розумових, моральних, вольових якостей, усвідомлення своїх достоїнств і недоліків, на основі чого виникають можливість цілеспрямованого самовдосконалення і самовиховання; власний світогляд як цілісну систему поглядів, знань, переконань своєї життєвої філософії, яка спирається на засвоєну раніше значну суму знань, і здатність,

що сформувалася, до абстрактно-теоретичного мислення, без чого розрізнені знання не складаються в єдину систему; прагнення з початку і критично осмислити все навколишнє, самоствердити свою самостійність і оригінальність, створити власні теорії сенсу життя, любові, щастя. Для того щоб формування молоді відбувалося адекватно суспільним процесам, необхідно визначити її роль і місце в суспільстві, з'ясувати її труднощі та проблеми. Вирішення багатьох проблем залежить від факторів соціального життя.

Виходячи з такого становища сучасного людського буття, перед педагогічною наукою і практикою постає надзвичайно важливе і невідкладне завдання сьогодення - визначення, обґрунтування способів формування в юного покоління ставлення до свого життя як до пріоритетної людської цінності та їх реалізація в навчально-виховній роботі з дітьми і молоддю.

Метою статті є розкриття концептуальних засад вказаного дослідження, з'ясування його науково- джерельного підґрунтя, визначення суперечностей, що актуалізують розроблення проблеми формування цінності життя в підлітків у взаємодії школи і сім'ї та визначення основних концептів дослідження.

Вклад основного матеріалу дослідження. Педагогічне дослідження формування в підлітків цінності життя зумовлене передусім потребами соціально- виховної практики. Тому коротко розглянемо факти, висвітлені в щорічній державній доповіді про становище дітей в Україні. У ній зазначається, що ситуація зі ставленням до свого життя та здоров'я дітей та молоді в сучасній Україні є невтішною. Відбувається погіршення стану здоров'я і збільшення рівня як гострої, так і хронічної захворюваності дітей протягом навчання у школі, особливо в так звані «переломні періоди навчання» (1-й клас, під час переходу до предметного навчання - 5-й клас, 10-12 класи). На час закінчення школи практично здоровим можна визнати лише кожного п'ятого школяра, більше ніж 40% дітей мають одне, а то й два  хронічних захворювання.

Суттєвий вплив на розвиток порушень здоров'я має вживання підлітками алкоголю. Вживання пива, шампанського і слабоалкогольних напоїв засвідчили опитані школярі - відповідно 53%, 50%, 45%. Найактивнішим віком першої спроби алкогольних напоїв є вік 13-15 років.

Негативно впливає на здоров'я, зокрема репродуктивне, залучення підлітків до куріння. Перша хвиля куріння припадає на період 11 років, коли ще не завершене формування зрілості організму дитини, і сила впливу несприятливих чинників, зокрема куріння, на розвиток патологічних змін різних органів і систем надзвичайно висока.

Водночас проблеми власного здоров'я молодими людьми усвідомлюються не належною мірою. Результати дослідження «Цінності української молоді» свідчать, що майже половина молоді (47,8%) оцінюють власний стан здоров'я як добрий. Здоровими вважають себе молоді люди віком 14-19 років (майже дві третини серед опитаних).

Небезпекою для життя є зростання рівня агресії й насильства в підлітковому середовищі в умовах зниження умовного порогу застосовування фізичного насильства. З'являються нові форми дитячої агресії, що проявляються в негативізмі, екстремізмі та садизмі стосовно фізично слабших осіб, дискримінації ровесників за соціальною ознакою й матеріальним становищем, шантажуванні їх. Значний вплив на психіку дітей здійснюють воєнні дії та збройне насильство. Як зазначає Б.Головкін, сучасна злочинність неповнолітніх, з одного боку, набуває ознак гібридного поєднання із правопорушеннями, а з другого, проявляється у збільшенні питомої ваги тяжких та особливо тяжких злочинних посягань.

Особливо загрозливим явищем є самогубство дітей. У 2014 році було зафіксовано 125 таких випадків, уже за рік 148. За даними Національної поліції України серед підлітків набувають поширення підліткові «розваги» з суїцидальним нахилом, до яких від початку 2017 року долучились 376 дітей віком до 18 років. За словами правоохоронців, ці діти брали участь у такій небезпечній «розвазі», як раптове перебігання дороги перед транспортними засобами. У результаті ДТП 11 дітей загинули, ще 365 отримали травми. Серед підлітків поширюється флешмоб, який передбачає раптове зникнення дитини на добу з місця проживання або навчання. У поліції підрахували, що з початку року надійшло 744 заяви про зникнення підлітків. Діти віком 13-17 років з не зовсім благополучних родин є найбільш уразливою категорією підлітків до впливу так званих груп смерті в соціальних мережах («Синій кит», «Тихий дім» та ін.).

Вкрай негативним фактом є те, що за різними оцінками сучасних дослідників, понад 40% дітей стають жертвами насильства в сім'ї, яка є провідною соціально-виховною інституцією у становленні особистості, формуванні її життєвого благополуччя.

Актуалізують проблему формування в дітей підліткового віку цінності життя, зокрема у взаємодії школи і сім'ї, міжнародні правові документи, закони та нормативні акти України. Варто наголосити, що дослідження проблеми формування в підлітків цінності життя у взаємодії школи і сім'ї здійснюється суголосно з Декларацією прав дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, Конвенцією про права дитини 1989 року, Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з дітьми і молоддю», Концепцією національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Концепцією нової української школи.

У дослідженні враховується науковий доробок, який безпосередньо чи дотично пов'язаний із питанням, що вивчається. Насамперед беремо до уваги визначення сутності категорії «цінність», розкриття впливу ціннісних орієнтацій на розвиток особистості, її життєдіяльність, що відображено у працях таких відомих філософів, психологів і педагогів, як Б. Ананьєв, І. Бех, М. Боришевський, А. Здравомислов, І. Зязюн, О. Леонтьєв, О. Сухо- млинська, В. Тугаринов та ін.

Результати аналізу практики виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах підтверджують, що проблемі формування цінності життя підлітків не приділяється належна увага, оскільки немає відповідного усвідомлення педагогами важливості проблеми, відсутня системність у роботі, зокрема на основі залучення до неї такої дієвої соціально-виховної інституції, як сім'я, переважають форми й методи виховання, що мало враховують внутрішній світ сучасного підлітка, його інтереси та потреби тощо. Отже, виникають суперечності між:

• об'єктивною потребою сучасного суспільства у формуванні в підлітків цінності життя та недостатньою розробленістю теоретичних основ формування й розвитку цього особистісного утворення;

• суспільною значущістю проблеми формування в підлітків цінності життя у взаємодії школи і сім'ї та неефективною практичною організацією цього процесу;

• необхідністю належної підготовки педагогів загальноосвітніх шкіл до формування в підлітків цінності життя та недостатньою розробленістю змісту, форм і методів такої діяльності.

Концепція дослідження містить три взаємопов'язані компоненти (концепти): методологічний, теоретичний, технологічний.

Методологічний концепт відображує взаємозв'язок і взаємодію наукових підходів до вивчення проблеми формування в підлітків цінності життя. У дослідженні такими є:

1) антропологічний підхід, спрямований на збереження цілісної особистості в єдності її біологічного, психічного, соціального, духовного складників;

2) аксіологічний підхід розкриває необхідність виховання дітей на грунті духовних цінностей, ціннісного ставлення до свого життя, життя інших людей, природного світу;

3) системний підхід, який забезпечує можливість розглядати цінність життя як цілісне особистісне утворення, що має структурні, функціональні зв'язки, а формування в підлітків цінності життя передбачає розроблення системи педагогічних заходів;

4) особистісно-діяльнісний підхід зумовлює вимогу організації суб'єкт-суб'єктної виховної взаємодії (учитель учні батьки), за якої учень усвідомлює себе особистістю, розкриває власні можливості, творчі здібності та стає активним учасником соціального життя;

5) компетентнісний підхід скеровує виховний процес до досягнення практичних результатів, оволодіння ключовими життєвими компетенціями, необхідними для самостійного вирішення життєвих ситуацій, які будуть виникати перед підлітками;

6) культурологічний підхід орієнтує процес виховання на засвоєння дітьми й молоддю культурних надбань людства та рідного народу.

Теоретичний концепт визначає ідеї, вихідні позиції, що дають можливість з'ясувати сутність і структуру поняття «цінність життя».

На основі аналізу теоретичних джерел визначаємо головне поняття дослідження цінність життя, яке трактуємо як виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі.

У нашому дослідженні цінність життя відображається в субцінностях: безпека життя, повнота життя, життєвий оптимізм, життєва компетентність, життєстійкість тощо.

Визначення сутності поняття «цінність життя» та його структури передбачає з'ясування педагогічних засобів формування в дітей підліткового віку вказаної цінності у взаємодії школи і батьків (розроблення технологічного концепту).

Технологічний концепт містить обгрунтування та експериментальну перевірку педагогічних умов формування в дітей підліткового віку цінності життя в нових соціокультурних умовах, розроблення методичних рекомендацій, організацію науково- дослідної роботи в експериментальних школах тощо.

Вважаємо найголовнішими педагогічними умовами формування в підлітків цінності життя у взаємодії школи і сім'ї такі:

1. Підвищення теоретико-методичної готовності вчителів до формування в підлітків цінності життя.

2. Удосконалення взаємодії школи і сім'ї на засадах партнерства і взаємовідпові- дальності.

3. Організацію життєво спрямувальних видів діяльності дітей підліткового віку (філософсько-рефлексивної, мистецько-творчої, трудової, спортивної, технічної тощо).

Очікувана результативність дослідження стосовно учнів полягає в позитивній динаміці сформованості цінності життя, що виявлятиметься: 1) у поглибленні розуміння школярами безпеки життя й повноти життя; 2) сформованості в них життєвого оптимізму; 3) в активній участі учнів у різноманітних заходах мистецького, суспільно-громадського, спортивного характеру; 4) у розвитку рефлексії дітей щодо власного життя; 5) у творчому самовираженні підлітків; 6) у здатності учнів впливати на соціальне середовище задля успішної власної життєдіяльності.

Висновки. У результаті дослідження, реалізації його концептуальних засад має зрости ефективність освітнього процесу, спрямованого на формування в підлітків цінності життя; удосконалення змісту, форм і методів формування в підлітків цінності життя у взаємодії школи і сім'ї; підвищення рівня підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, інститутах післядипломної освіти до здійснення навчально-виховної роботи із зазначеної проблеми.

Положення молоді у суспільстві залежить від дії суспільства і держави, а також завдання суспільства і держави сьогодні -  надавати всебічну підтримку молодіжним об'єднанням, які направляють активність молоді у бік суспільних інтересів та інтересів державного розвитку.

Список використаних джерел:

1. Бех І. Д. Проблема життєтворчості особистості у наукових пошуках В. О. Сухомлинського / І.Д. Бех // Рідна школа - 2013. - № 8-9 (серпень - вересень). – С. 9-11.

2. Головкін Б. М. Злочинність неповнолітніх як суспільна проблема / Б. М. Головкін // Проблеми законності - 2016. - Вип. 133. С. 204-217.

3. Життя як цінність/відп. ред. Л. І. Фесенкова. М.: ІФРАН, 2000. - 270 с.

4. Матюхіна О. А. Життя як найвища цінність буття провідна ідея філософії Альберта Швейцера / О. А. Матюхіна // Вісник Національного авіаційного університету. 2013. № 2. - «Серія "Філософія. Культурологія"). С. 47-51.

5. Поліція розповіла про нові суїцидальні флешмоби серед підлітків [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nv.ua/ukr/ukraine/events/politsija-rozpovila-pro-novi-sujitsidalni-fleshmobi- sered-pidlitkiv-725613.html.

6. Сохань Л. В. Мистецтво життєтворчості. Призначення. Життєтворчість. Доля: Соціологічні нариси, соціально-психологічні есеї, інтерв'ю, глосарій. Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2010. - 576 с. Κ.:

7. Швейцер А. Культура та етика Альберт Швейцер; пров. з ним. М. А. Захарченко та Г.В. Колшанського. М.: Прогрес, 1973. - 343 с.

8. Щорічна державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2014 року "Дотримання прав дітей в умовах збройного конфлікту" / Держ. ін-т сімейної та молодіжної політики; [авторський кол.: Аксьонова С. Ю., Вакуленко О. В., Васильєв О. А. та ін.]. – К., 2015. - 160 с.