Молюски. Різноманітність, роль у природі та значення в житті людини.

                                                              Урок № 16

 

Тема: Молюски. Різноманітність, роль у природі та значення в житті людини.

Мета: поглибити знання учнів про різноманітність молюсків; з’ясувати значення молюсків у природі та в житті людини; удосконалювати навички самостійної роботи з підручником, додатковим матеріалом, малюнками; розвивати пізнавальний інтерес та вміння застосовувати набуті знання на практиці; формувати розуміння того, що людина — частина природи.

Державні вимоги щодо рівня

загальноосвітньої підготовки учнів:

називає:

- середовища існування тварин;
- визначальні ознаки будови, які відрізняють   тварин зазначених груп серед інших;

- рідкісні види України та свого краю;

наводить приклади:

-тварин, які належать до зазначених груп;
- видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості;
- видів тварин, що завдають шкоди сільському господарству;

розпізнає:
- тварин на зображеннях, у колекціях;

характеризує:

- визначальні  особливості  способу  життя, розмноження і розвитку тварин зазначених груп;

- різноманітність тварин;

- пристосування тварин до життя у воді;

- особливості будови тварин, зумовлені пристосуванням до життя на суходолі;

- роль  тварин у екосистемах та значення в житті людини;

визначає:

- риси пристосованості тварин до середовища існування;

робить висновок:
- особливості будови організму тварин - результат пристосування до умов середовища існування.

Обладнання і матеріали: таблиці, малюнки, м/м дошка.

Базові поняття і терміни: двостулкові, черевоногі, головоногі, лопатоногі, борозенчасточереві, панцирні.

Тип уроку: комбінований

                             

                                       Хід уроку

 

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності класу до уроку. Перевірка присутніх.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Цифровий біологічний диктант.

Учитель зачитує твердження, учні вибирають їхні номери відповідно до свого варіанта.

I варіант — представники класу Черевоногі;

II варіант — представники класу Двостулкові;

III варіант — представники класу Головоногі.

1. Перлівниця

2. Голий слимак

3. Кальмар

4. Жабурниця (беззубка)

5. Котушка рогова

6. Виноградний слимак

7. Восьминіг

8. Морський гребінець

9. Мітра

10. Устриця

11. Рапана

12. Янтарка

13. Каракатиця

14. Ставковик великий

15. Дрейсена

16. Корабельний черв’як

17. Тридакна велетенська

18. Наутилус

19. Перлова скойка річкова

Відповідь:

I варіант — 2, 5, 6, 9, 11, 12, 14;

II варіант — 1, 4, 8, 10, 15, 16, 17, 19;

III варіант — 3, 7, 13, 18.

2.  «Шпаргалка з помилками» (творче домашнє завдання).

Учні обмінюються «шпаргалками», знаходять і виправляють у них помилки.

3. «Творча лабораторія» (робота у творчих групах).

— Пригадайте, якого молюска описав Ж. Верн у романі «20 000 льє під водою». До якого класу він належить?

— Чому головоногих молюсків називають «приматами» моря?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 Слово вчителя

Одна з давніх легенд розповідає, що собака пастуха царя Фінікса (який правив містом Тир у ІІ ст. до н. е.) випадково розгризла черепашку молюска мурекса і її морда стала криваво-пурпуровою. Цар Фінікс збагнув, що із черепашки мурекса можна здобути фарбу — пурпур. Одяг, пофарбований пурпуром, в усіх давніх країнах носили тільки царі та вищі сановники.             

— Чому звичайні люди не носили одяг, пофарбований пурпуром? (Обговорення запитання.)

Одяг коштував дуже дорого: 1 кг пофарбованої в пурпур шерсті коштував приблизно 4 тис. марок. А 1 г пурпуру можна було добути лише з 10 тисяч молюсків.

Сьогодні на уроці ми розглянемо, яке значення мають молюски в житті людини та яка їх роль у природі.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Роль молюсків в екосистемах та значення в житті людини. (Робота в групах, складання опорних схем, словникова робота, повідомлення учнів.)

Робота в групах

— Опрацювати текст підручника й додатковий матеріал та скласти опорну схему за темою «Роль молюсків у природі та в житті людини»:

I група — черевоногих молюсків;

II група — двостулкових молюсків;

III група — головоногих молюсків.

 

Повідомлення учнів

Чимало черепашок молюсків використовували як грошову одиницю. Такі гроші були в давнину в Америці, Азії, Африці та Австралії. Найпопулярнішою була маленька мушля ципрея-монета, або каурі-монета. Перші згадки про неї датовано ІІІ тис. до н. е., коли такі гроші були поширені на території Китаю, звідки пізніше перекочували до Індії та Центральної Азії, а згодом — і до Африки. Саме в Африці ця «валюта» протрималася найдовше — аж до середини ХІХ ст. Приблизно від 1000 року ципреї перевозили торговельним шляхом караванами верблюдів через Аравію, Єгипет до р. Нігер у Сенегалі. Пізніше, коли транспортувати каурі почали португальці, голландці й англійці, черепашки мандрували морським шляхом аж до Гвінейської затоки. Але основною територією, де черепашка каурі була обіговою монетою, стали Індія та багато країн Африки, де, наприклад, одне яйце коштувало 8 каурі, курка в різних країнах і в різний час — 30–150, шкура лева — 4000–8000 каурі. В Уганді в середині ХІХ ст. корова коштувала 2500 каурі, коза — 500, курка — 25, бивень слона (близько 25 кг) — 1000 каурі. У цей час торгівля черепашками цих молюсків сягнула величезного розмаху, про що свідчать збережені донині торгові книги, де записано, що в ХІХ ст. лише в Західну Африку було ввезено 75 млрд мушель, загальна вага яких становила близько 115 тис. тонн. Ці черепашки функціонували як гроші також у північноамериканських племен. Проте грошовою одиницею були не лише ципреї, а й частини черепашки наземного молюска ахатини (зокрема в Анголі).

Це цікаво

Перший публічний музей — Музеум Традесканціанум, де зберігалася велика колекція мушель молюсків, було відкрито в Ламбеті біля Лондона 1656 р. Тоді музеї, доступні для широкого кола глядачів, почали створювати в багатьох країнах Європи. У них збирали колекції, які раніше після смерті власника розпродавали на аукціонах і вони безслідно зникали. Наприкінці XVII ст. (з 1682 до 1695 р.) побачила світ перша наукова праця про молюсків «Натуральна історія мушель» Мартіна Лістера, а в середині XVIІI ст. шведський учений Карл Лінней розробив наукову класифікацію тварин, зокрема й деяких молюсків.

2. Охорона молюсків

Бесіда (постановка проблемного питання)

— Чому в озерах та річках зменшується чисельність молюсків?

— Поясніть, чому необхідно охороняти молюсків.

(Обговорення відповідей учнів.)

Розповідь учителя

В останнє видання Червоної книги України (2009) увійшов список із 20 видів молюсків. У порівнянні з попереднім виданням (1994) до нового було включено на 8 видів більше.

Повідомлення учнів (випереджальне завдання)

Ставковик потовщений

          

В Україні ставковик потовщений трапляється лише в Криму. Точних даних про чисельність виду немає. Чинники, які впливають на чисельність, не вивчено, оскільки вид трапляється дуже рідко. Вид населяє занурену вищу водяну рослинність на невеликій глибині у прибережжі проточних та стоячих водойм, у тому числі тих, які часто пересихають влітку, та калюжі. Черепашка у ставковика невелика, висококонічної або яйцеподібно-конічної форми, помірно тверда. Має до 6 витків, які сильно здуті (майже ступінчасті), розділені глибокою сутурою (швом). Висота черепашки більша за її ширину в 1,7 разу. Останній оберт становить близько 0,8 висоти черепашки. Поверхня черепашки лискуча, з тонкими лініями наростанняВид, можливо, має значення як проміжний хазяїн паразитичних червів.

 

Гранарія зернова

                    

Дуже рідко трапляється в Українських Карпатах та на Заході Поділля. Мешкає на вапнякових скелях на безліссі. У головних біотопах — приблизно 10–15 особин на 1 м2. Причина зниження чисельності — антропогенний тиск на біотопи в рекреаційних зонах.

Черепашка гранарії широковеретеноподібна, рогового кольору, з 8–9 витками та внутрішнім армуванням останнього витка, добре помітним з устя. Висота черепашки — 7,5–9,5 мм, ширина — 2,8–3,5 мм.

 

Равлик кришечковий струмковий

               

 

В Україні вид трапляється лише в південно-східній частині гірського Криму.

У головних біотопах густота чисельності молюска — 10–15 особин на 1 м2.

Причина зміни чисельності — деградація природних місць проживання. Вид мешкає в дубових та букових лісах. Черепашка сіра, верхні витки рожеві, клубкоподібна, з 4,5 витками, остракальною спіральною і більш розвиненою радіальною скульптурою та устям, що має кришечку. Висота черепашки — 13–16 мм, ширина — 12–14,5 мм.

 

V. Узагальнення і систематизація знань

«Тест для друга»

1. Скласти три тестові завдання формату А (з однією правильною відповіддю) для однокласників.

 

2. «Цікаві запитання».

Це трапилося у 1235 р. біля західних берегів Франції. Ірландець на прізвище Вілтон потрапив на безлюдний острів унаслідок аварії корабля. На нього чекала голодна смерть. Що робити? Вілтон зробив з морської трави сітку, устромив у мул гілки і натягнув на них сітку. Хотів спіймати птаха, а спіймав… чорно-синіх молюсків. Вони і врятували життя Вілтону. Кого спіймав Вілтон? (Вілтон спіймав мідій, м’ясо яких і вирішив скуштувати.)

3. «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

VІ. Домашнє завдання.

   1.  Опрацювати матеріал підручника.

  2. Підготувати презентацію «Різноманітність молюсків».