Моніторинг сформованості екологічної культури в інтересах сталого розвитку

Про матеріал

Мета моніторингу : виявити рівень екологічної культури учнів .

Завдання : визначити стан рівня екологічної культури ; оцінити й виявити тенденції в розвитку навально – виховного процесу ; визначити управлінські рішення і скласти програму регулювання та корекції рівня екологічної культури учнів .

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Моніторинг сформованості
екологічної культури учнів 
засобами випереджаючої освіти для сталого розвитку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шклярук Наталя Андріївна

Заступник директора з НВР

Дебальцівського НВК

Васильківського району

Дніпропетровської області

 

 

 

 

Екологічне виховання молодого покоління сьогодні, як ніколи, є надзвичайно актуальним. Якщо з часів епохи Відродження людина вважалась підкорювачем або й центром світу, то нині науковці визначають істинне призначення людини – бути органічною часткою природи, жити і діяти за її законами, без необґрунтованих спроб змінити чи ігнорувати їх. Перетворення навколишнього середовища має здійснюватись не стихійно, а з урахуванням об’єктивних законів природи, прогнозуванням побічних впливів. Таке може забезпечити тільки людина, вихована у повазі до життя, яка усвідомила універсальну цінність природи, необхідність раціонального використання її ресурсів і готова брати активну участь у розв’язанні екологічних проблем. Роль навчальних закладів у підготовці такої людини незаперечна. Тому завданням сучасної школи є виховати в кожного учня свідоме ставлення до природи, почуття відповідальності за довкілля як загальнолюдську цінність.

 Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов’язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку.

 Одним із ключових завдань реалізації  стратегії сталого розвитку , є відповідна  освіта, основною метою якої є підготовка майбутніх поколінь до нових умов життя, виховання відповідальної, стратегічно – мислячої  особистості, яка живе і діє згідно з пріоритетами  та цінностями сталого розвитку.

 Провідні концепції сталого розвитку   ґрунтуються   на вченні нашого співвітчизника  Володимира Вернадського   про  ноосферу. Головна мета концепції – право кожної людини на здорове, продуктивне життя  в гармонії з природою.             

        Таким чином, сталий розвиток узагальнює в собі процес виживання і відновлення генофонду нації, активізацію ролі кожної окремої людини в суспільстві, забезпечення його прав, збереження природного середовища, формування умов для відновлення біосфери і її локальних екосистем, орієнтацію  на зниження рівня антропогенного впливу на навколишнє  середовище і гармонізацію розвитку людини і природи.

 Концепція випереджаючої освіти  допомагає  знайти конкретне втілення завдань сталого розвитку, оскільки орієнтована на випередження  тих змін , що відбуваються  у суспільстві. У цьому сенсі   така освіта є моделлю, що генерує розвиток та модернізацію сучасної системи освіти на засадах сталих моделей майбутнього.             

Так, як кінцевою  метою екологічного виховання  є формування особистості з високим рівнем екологічної культури, стрижнем якої є система суспільно важливих цінностей. Складовими екологічної культури є екологічна свідомість , екологічні переконання, екологічний світогляд , готовність до екологічної діяльності , відповідальне ставлення до навколишнього середовища.

 Керуючись « Основними  орієнтирами виховання  учнів 1 – 11 класів  ЗНЗ»  , а саме розділом  «Ціннісне ставлення до природи»  у якому вказані   виховні досягнення  різних вікових  категорій учнів , ми визначили показники , за якими проводимо моніторинг екологічної культури учнів. Бо будь який усвідомлений розвиток неможливий без супроводжуючого відслідкування  для спрямування   процесу   на досягнення бажаного результату .

Моніторинг виховного процесу служить  не  тільки для  визначення  стану  процесу  педагогічної  діяльності,  виявлення   тенденцій   динаміки   її   розвитку,   але   й для  надання   виховному   впливу  цілеспрямованості     на   основі  гуманістичного     підходу    до  його   організації   й  проведення.

       Керуюча  система  технологічної  моделі  моніторингу  представлена  діяльністю  класного керівника, заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора,  батьківського комітету, керівниками гуртків позашкільних установ і ін.

     Керована    система     представлена     в  особі   учнів,   учнівського    колективу, колективу батьків.

     У  моніторингу сформованості екологічної культури  можна виділити, принаймні, чотири  стадії 

/етапи.

І  стадія.  Вихідно-діагностична.     Тут  відбувається  вивчення  вихідного  стану рівня  екологічної культури  учнів,  колективу  учнів  та  умов  виховання  у  сім’ї  за допомогою      робочої    документації,    продуктів     діяльності,   збору    незалежних  характеристик,  технологічної  карти,  професійної  карти  педагогів  тощо.  Припускає  ознайомлення педагогів, батьків й учнів з результатами діагностування. 

     ІІ  стадія.  Установочно-перспективна  або  підготовча.          Визначення  цілей  і завдань   виховної    роботи    з  учнями    класу,  виходячи     з  результатів   вихідної діагностики,   Програми   виховання   молоді   в   Україні,   річних   завдань   освітньої установи й індивідуальних  потреб  учнів та учнівського  колективу. На  цьому  етапі створюється план виховної роботи. 

     ІІІ  стадія.   Змістовно-діяльнісна.     Реалізація    наміченого    плану    виховної діяльності,  спостереження  за  ходом  розвитку  учнів,  заповнення  індивідуальних діагностичних  карток,  створення  зведених  карток за  підсумками  роботи  за  певний  період часу (квартал, півріччя тощо), проведення індивідуальної корекційної роботи, оцінка ефективності окремих виховних заходів у системі роботи.

     І V стадія. Оціночно-прогностична. Узагальнення результатів виховної роботи у  формі  таблиць,  графіків,  діаграм,  гістограм;  розгляд  питання  щодо  необхідності корекції  виховних  дій,  ефективного  застосування  тих  чи  інших  форм  виховної  роботи,   видача   відповідних   рекомендацій   батькам   та   вчителям- предметникам, визначення перспектив подальшого розвитку учнів та колективу класу, підсумковий звіт класного керівника про результати свої діяльності, створення аналізу виховної  роботи та минулий період.

            Методи діагностики, які варто використати при визначенні рівня сформованості екологічної культури:      

 не експериментальні     (анкетування,   педагогічне    спостереження,    вивчення документації, вивчення продуктів діяльності);

  діагностичні (тестування, ранжирування, рейтинг);

  експериментальні (метод педагогічних ситуацій);

Мета  моніторингу : виявити рівень екологічної культури учнів .

Завдання : визначити стан рівня екологічної культури ; оцінити й виявити тенденції  в розвитку  навально – виховного процесу ;  визначити управлінські рішення і скласти програму регулювання та корекції  рівня екологічної культури учнів .

Методи дослідження : анкетування , спостереження , бесіда , інтерв’ю.

У початкових класах забезпечуються елементарні знання про природу та взаємозв’язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи; розуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем; розвиток ціннісного ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості; формування елементів здорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки. Тому критерії визначили такі:

 

Діагностичний

блок

Критерії діяльності

  Ступінь  вияву

1

2

3

4

5

Екологічна свідомість

(мислення)

1.Розуміння погіршення стану навколишнього середовища.

2.Розуміння особистої причетності до екологічних проблем

3.Мотивація спілкування з природою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середній бал

 

 

 

 

 

 

Екологічні знання

(навички екологічно доцільної поведінки)

1.Елементарні знання про природу та взаємозв’язки у ній.

2.Ціннісне ставлення до природи

3.Навички екологічно доцільної поведінки

 

 

 

 

 

Середній бал

 

 

 

 

 

 

Природоохоронна діяльність

(активність)

1.Екологічні акції, проекти, рейди

2.Догляд за рослинами та тваринами

3.Виконання правил поведінки під час прогулянок, екскурсії в природу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середній бал

 

 

 

 

 

 

 

   В середніх класах  забезпечується базовий рівень екологічної освіти, оволодіння ними основами екологічної культури. Учні повинні : знати сутність екології як науки та сфери практичної діяльності людини, поняття та закономірності, що характеризують природу як цілісну систему; усвідомлювати первинність природи, всезагальний та об’єктивний характер природних закономірностей, необхідність їх дотримання людиною; розуміти діалектичний характер впливу науково-технічного прогресу на природу, сутність та причини виникнення глобальних екологічних проблем, шляхи досягнення збалансованого екологічно безпечного розвитку; знати екологічні права та обов’язки громадян України; вміти оцінювати стан навколишнього середовища, регулювати власні споживання та спосіб життя, брати участь у практичних природоохоронних діях.

 

Діагностичний

блок

Критерії діяльності

  Ступінь  вияву

1

2

3

4

5

Екологічна свідомість

(мислення)

 

 

1.Усвідомлення себе , як невід’ємної частини природи.

2. Усвідомлення вичерпності природних ресурсів.

3.Усвідомлення природи як еталонної цінності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середній бал

 

 

 

 

 

 

Екологічні знання

(навички екологічно доцільної поведінки)

 

 

1.Розуміння явищ природи, знання народних прикмет.

2.Бережливе ставлення до природи.

3.Усвідомлення взаємозв’язку власного здоров’я зі станом екології

 

 

 

 

 

Середній бал

 

 

 

 

 

 

 

Природоохоронна діяльність

(активність)

1.Участь у природоохоронних акціях, проектах, екологічних дослідженнях.

2.Участь у конкурсах , вікторинах , іграх

3.Екологічні гуртки

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середній бал

 

 

 

 

 

 

 

    Учні старших класів повинні усвідомлювати взаємозалежність екології та економіки, володіти знанням груп професій за впливом на довкілля, добре орієнтуватись в екологічних проблемах України, бути обізнаними в екологічному законодавстві. В цілому у старшокласників має бути сформована особистісна екологічна позиція і вміння її відстоювати в умовах правової демократичної держави.

 

Діагностичний

блок

Критерії діяльності

  Ступінь  вияву

1

2

3

4

5

Екологічна свідомість

(мислення)

 

 

1.Розуміння сучасних екологічних проблем  держави і світу.

2.Усвідомлення єдності людини та природи.

3.Моральна відповідальність за збереження природного довкілля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середній бал

 

 

 

 

 

 

 

Екологічні знання

(навички екологічно доцільної поведінки)

 

 

1.Уміння приймати відповідальні рішення , щодо проблем навколишнього середовища .

2.Оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки

3.Вироблення навичок з збереження  природи.

 

 

 

 

 

Середній бал

 

 

 

 

 

 

Природоохоронна діяльність

(активність)

1.Участь у природоохоронних акціях, походах, пошукових експедиціях , проектах

2.Посильне екологічне просвітництво

3.Моніторинг довкілля

4.Екологічні гуртки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середній бал

 

 

 

 

 

 

Для узагальнення результатів моніторингування ми застосовуємо форму трикутника як триєдиної складової екологічної культури. Основа - три осі : вісь екологічна свідомість, вісь екологічні знання, вісь природоохоронна діяльність. На кожній осі є цифри , що означають відповідний бал . Наприклад особистість , у якої сформована екологічна культура по всім параметрам отримала оцінку 5 балів. У результаті графічне зображення буде правильним (рівностороннім) трикутником. Недостатня сформованість одного із проявів робить картину наочно недосконалою , що є сигналом до дії по усуненню недоліків. Для кожного учня формується наочна картина сформованості екологічної культури.

      Таким чином можна узагальнити та зобразити картину сформованості екологічної культури класу , певної вікової категорії .      

   Отримані «Трикутники екологічної культури» зберігається у портфоліо  учня , класу.

     Так як заміри проводяться тричі на рік , при наступному замірі   використовуються різні кольори для позначення трикутника , що дає можливість побачити динаміку формування екологічної культури.

 Наочне представлення «трикутника» учня дає змогу із часом більш об’єктивізувати  оцінку дитини , зробити  певні педагогічні висновки та намітити шлях подальшого  виховання учня .                                                   

 

image1                                                С

 

 

 

 

                        Д                                                         З                                                                        

  І етап  -  червоний  колір     С -екологічна свідомість

 

ІІ етап – жовтий колір          Д – прироохоронна діяльність

ІІІ етап – зелений                  З -  екологічні знання

 

  Таким чином, корекційна робота екологічної освіти і виховання спрямовані на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, формування особистості з високим рівнем загальнолюдської культури, підготовку до активної професійної та громадської діяльності. Класні керівники та вчителі – предметники працюють у напрямі виховання в учнів потреби спілкування з природою та безпосередньої участі в її охороні, організовують змістовне екологічно грамотне дозвілля, участь у  тематичних конкурсах, виставках.

   В.І Вернадський вірив у людський розум, йому ніколи не була властива філософія песимізму. Академік говорив: Можна впевнено дивитись на наше майбутнє. Воно в наших руках.

Тому  педагогічий колектив школи  активно працює над вдосконаленням шкільної системи екологічної освіти та виховання, щоб вона стала міцною базою для виховання екологічної культури молодого громадянина нашої держави,   формування здорового способу життя, навичок екологічно доцільної поведінки та активної громадянської позиції.

 

 

 

 

Література

 

1.Джерело. Дніпропетровська обласна педагогічна газета. - № 21 (30) червень-серпень 2009 р. – Дніпропетровськ, ТОВ "Книга", 2009. - С. 6.

 2.  Бабаніна І. В.  Формування екологічної культури молодших школярів [Текст] / І. В. Бабаніна // Початкове навчання та виховання. – 2010.  23. – С. 25–30.                                                                                                                                           

    3.Білявський Г. О.  Феномен екологічної культури в

оптимізації навчального у вищій школі в контексті парадигми     збалансованого розвитку [Текст] / Г. О. Білявський, Т. В. Саєнко // Екологічний вісник. – 2009. – № 3. – С. 14–16.

4.Варв'янський С. М.  Значення вчення В. І. Вернадського у формуванні екологічної культури людини [Текст] / С. М. Варв'янський // "Академік В.І.Вернадський і світ у третьому тисячолітті" : матеріали Всеукр. студент. наук.-практ. конф. / Комісія НАН України з розробки наук.спадщини акад. В. І. Вернадського; Полтав.обл.держ.адмін., Полт. держ. пед.ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2003. – С. 10–11.

                5.Н.О Гурієнко Формування елементів екологічної культури школярів]   /                  Н. О. Гуріненко, Л. О. Смірнова // "Академік В.І.Вернадський і світ у трет

             у    тисячолітті" : матеріали Всеукр. студент. наук.-практ. конф. / Комісія

             НАН України з розробки наук.спадщини акад. В.І.Вернадського

              Полтав.обл.держ.адмін., Полт. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка.

            Полтава, 2003. – С. 26–29.

 

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
7 січня
Переглядів
109
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку