Виступ про жінок
Прийшла весна і всі мене питають: коли схуднеш? Думаю, навіщо мені худнути? На всякий випадок купила китайські ваги, ті що музикальні. Стала на них, заграла мелодія: 33 корови. Ну все! Пора худнути
Записалась на аеробіку. Прийшла, получилось зробити лише першу вправу: ляжте на коврик. Значить.... не допомогла аеробіка, вирішила позбавитись від усієї їжі в холодильнику.... це було дуже смачно!
Потім весь день рилася в інтернеті в пошуках дієти, дуже сподобалась під назвою “ол інклюзів”: їсти можна все!, але не можна ковтати.
Вирішила спробувати японську дієту, рисову. З ранку до вечора їла сухий відварений рис, а навечір заговорила по японськи, чітко вимовляю 3 слова: дузє хосю мяся.
Потім сіла на ягідну дієту, весь день їла яблука, полуницю, суницю, а навечір проголодалась і зїла свої улюблені ягоди: ковбасницю, буженицю і шашлиницю.
Потім спробувала рідку дієту: їсти нічого не можна, тільки пити. Зранку пила зелений чай, потім компот, потім відро борщу. Не допомогло, не схудла.
По телевізору сказали, що для схуднення корисно ходити в басейн. Я тиждень ходила, не помогло. А знаєте чому? Виявляється ходити в басейн мало, треба ще в ньому пливати.
Вирішила спробувати голодну дієту, називається “Кожний день як останній”. Цілий день нічого не їла, а навечір стала дивитись на миску Тузіка.
Тузік, мабуть щось запідозрив, бо всю ніч охороняв миску. Але на ранок їжа з миски всеодно пропала. Я тут ні до чого. Тільки скажу одне: брешуть в рекламі, нема в собачому кормі натурального мяса.
Другий день. Вночі в мене так бурчало в животі, що сусіди стукали і кричали: виключіть перфоратор.
Вранці їду на роботу, в метро. Приснився холодець. Він мене кликав, казав “укуси мене”. Проснулась від страшного крику, я вкусила вухо дідуся, що сидів поруч. Він коли побачив мій голодний погляд, вискочив на ходу поїзда.
Третій день. Пішла в ванну, на полиці лежало мило з ароматом банана. Хотіла роздивитись його, але відкусила половину. Ненаїлась. Пішла гуляти до озера, там побилась з гусями за крихти хліба.
Ввечері купила торт, поставила на стіл, треную силу волі. Кажу вголос: я не хочу їсти, я не хочу їсти..... Я хочу жерти!!!
Пройшло 5 хвилин. Дивлюсь на порожню коробку і кажу: я більше не хочу їсти.
Зато тепер є прогрес, я більше не бігаю по ночам до холодильника. Завдяки силі волі я перетягнула його в спальню.
День п ятий. Стаю на ваги. Пісня “33 корови” більше не звучить, грає інша “Аааа, крокоділи, бегемоти”.
Я вам так скажу: якщо жінці кажуть,що вона товста — це хамство, якщо вона сама себе називає товстою — це вона пожартувала. Просто, з правого боку в неї відкладається турбота і ніжність, з лівого — ласка і любов, позаду — захищеність і достаток, а спереду — впевненість у завтрашньому дні.
Любі жінки! В будь якій ваговій категорії — будьте щасливі! І я буду.
Зі святом вас!