Морально-етичні цінності у вихованні зростаючої особистості

Морально-етичні цінності у вихованні зростаючої особистості

ЗАМІСТЬ ВСТУПУСкажімо Слово про Школу, яка є: вогнищем духовності і моральності, майстернею людяності, законодавицею якості життя, дарителькою Світла і могутності знань, берегинею культури і мови, сіячкою духовного і доброго. Шалва АмонашвіліНаша праця – формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити. Василь Сухомлинський. Пам’ятайте, що моральне виховання молоді не належить виключно до самих священників; – у рівній мірі належить воно до всіх, що беруть яку-небудь участь у ділі виховання. Пам’ятайте, що християнське виховання є більшим добром, ніж усі добра світу!Митрополит Андрей Шептицький

Формування особистостіБАТЬКИШКОЛАЦЕРКВАСУСПІЛЬСТВООТОЧЕННЯ

ПЕРЕДМОВАХарактер, звички, поводження, ставлення до людей не даються людині від народження – вони здобуваються роками, поступово. Важко переоцінити роль духовності в розвитку особистості, адже вона додає сенс життю людини, в ній індивід черпає відповіді на екзистенціальні проблеми, котрі хвилюють його, а саме: Хто є людина? Для чого вона живе? Як повинна жити людина?Духовність – складний багатоструктурний феномен, який характеризує внутрішній світ індивіда та виявляє себе через моральність, збереження чистого сумління, відповідальність, служіння людям через добродіяння, у стосунках. Духовність покликана ошляхетнювати, прикрашати і тілесне, і соціальне в людині, надавати їм гуманістичного змісту. Втрата духовності рівнозначна втраті людяності.

Школа, що здійснює цілеспрямований навчально-виховний процес особистості, має вагомий вплив на духовний розвиток дитини. Одним із основних завдань сучасної школи є формування в дітей загальнолюдських духовних цінностей та морально-етичних орієнтирів. Наше суспільство потребує підготовки широко освічених, високоморальних людей, що володіють не тільки знаннями, а й моральними якостями особистості. Сучасна освіта покликана не стільки передавати учням знання, скільки формувати в них навички й уміння, необхідні для успішної життєдіяльності та самореалізації в суспільстві.

ШКОЛАОСВІТАпроцес розвитку розумових здібностей дитинипроцес створення морально-етичної та духовної основи. ВИХОВАННЯ

Закон України «Про освіту»Стаття 12. Повна загальна середня освіта1. Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

10 ключових компетентностей НУШ Спілкування державною і рідною (у разі відмінності) мовами Спілкування іноземними мовами Математична компетентність Основні компетентності у природничих науках і технологіях Інформаційно-цифрова компетентність Уміння вчитися впродовж життя Ініціативність і підприємливість Соціальна та громадянська компетентності Обізнаність та самовираження у сфері культури Екологічна грамотність і здорове життя

Морально-етичне виховання: основні тези У Концепції «Нова Українська школа» акцентовано увагу на тому, що виховний процес буде невід’ємною складовою освітнього процесу й орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні, а саме: гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей тощо. У складному процесі формування всебічно розвиненої, гармонійної, творчої, духовно багатої особистості чільне місце належить морально-етичному вихованню, що здійснюється шляхом розвитку духовного потенціалу дитини, сприяючи розкриттю і творенню в ній рис та якостей благородства. Основна проблема морально-етичного виховання полягає не стільки в тому, щоб ознайомити дітей із загальнолюдськими цінностями, етичними нормами та навчити їх основних засад моралі; а в тому, щоб сучасна дитина в них повірила і прийняла до свого серця як життєву необхідність, щоб відчула власну потребу в духовному житті. Надзвичайно важливо формувати в учнів здатність орієнтуватися в морально-етичних питаннях життя й визначати в них свою позицію, узгоджуючи її з системою моральних цінностей суспільства. Таким чином виховується свідома та відповідальна особистість.

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ЦІННОСТІ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИДуховна свобода. Культура гідностіМоральні й національні цінності

Християнське виховання в школіБог, Україна, праця – споконвічний виховний ідеал українців.Історично склалося так, що на території України основоположним культурно-національним пластом є християнство. Християнська мораль якнайповніше відповідає національній екзистенції нашого народу, його добрій і щирій душі і вже більше 1000 літ формує етичну культуру українців. Саме тому предмет «основи християнської етики» став пріоритетним серед курсів морально-духовного спрямування, які пропонуються вивчатись у сучасній школі. Християнська етика, як наука про моральне добро людини, посідає чільне місце в навчальному процесі нашої школи, бо має за мету формувати чесну, благородну, відповідальну особу, що житиме згідно з високими моральними цінностями. Християнська етика якнайповніше здійснює морально-етичне виховання школярів та допомагає в процесі становлення духовно багатої особистості, яка шанує Божі та людські закони. Християнське виховання в школі – запорука нашого майбутнього. Його основними завданнями є: роз’яснювати дітям суть моральних цінностей; формувати характер дітей на основі християнських цінностей; розвивати та удосконалювати вміння керуватися в поведінці морально-етичними нормами і цінностями; плекати духовність школярів.«Нашим завданням є не тільки навчити правди чи Божого Закону, а й виховати людей.., ми повинні виховати нове покоління, тому що ми маємо майбутнє настільки, наскільки зуміємо виховати добрих християн.» (Блаженніший Любомир Гузар)

Навчаю, виховую, формую…

Аналіз історій і ситуацій. Методичний прийом «Сторітеллінг»Відомий психологічний фактор: історії виразніші, захопливіші, цікавіші та легше асоціюються з особистим досвідом, ніж правила або директиви. Вони краще запам’ятовуються, їм надають більше значення та їхній вплив на поведінку людей є сильнішим. Учні на конкретних прикладах — реальних або вигаданих історіях — вчаться аналізувати й оцінювати поведінку та вчинки людей із позицій християнської моралі, передбачають наслідки, роблять висновки, застосовуючи набуті знання на практиці та узгоджуючи свою позицію із загальнолюдськими морально-етичними цінностями. Особливо діти люблять незавершені історії та розповіді з несподіваною кінцівкою. Дидактичним матеріалом для цього насамперед слугують оповідання Василя Сухомлинського та притчі Бруно Ферреро.

Методичний прийом «Дерево припущень»Цей прийом підходить для тем (незавершених історій), що містять елемент прогнозування на випередження або обговорень щодо розвитку якогось явища в майбутньому/ абстрагування. Учні озвучують свої ідеї та спільно створюють «дерево передбачень», де стовбур — задана тема, гілки — передбачення (я думаю, що …; ймовірно, що буде так …), а листя — аргументи на користь тверджень.

Чоловік і змія Чоловік побачив змію, яка гинула у вогні, й вирішив витягнути її з полум’я. Коли він зробив це, змія вкусила його, викликавши нестерпний біль. Чоловік інстинктивно відкинув змію – вона знову впала у вогонь. Тоді він швидко схопив прут, витягнув змію з полум’я і врятував їй життя. Той, хто спостерігав за цим, підійшов до чоловіка і сказав: «Ця змія вкусила тебе. Чому ж ти, як і раніше, намагаєшся врятувати її?»Чоловік відповів …«Сутність рептилій — кусати, але це не повинно змінювати моєї сутності — допомагати!»Висновки? Мораль?Не міняйте своєї сутності тільки тому, що хтось поранив вас. Не втрачайте свого доброго серця, але навчіться захищати себе... Підсумки?

Дискусія. Дискусія — форма колективного обговорення, мета якого — виявити істину або знайти правильний розв’язок порушеного питання через висловлення власних міркувань та зіставлення поглядів опонентів на проблему. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, озвучуються протилежні думки, а емоційно-інтелектуальний стимул підштовхує до активного мислення. Таким чином формуються мовні та громадянські компетентності учнів. Кожен може вільно висловитись, аргументувати власну думку, вислухати інших і т.п. Школярі вдосконалюють свої комунікативні навички, розвивають критичне мислення, креативність, навчаються бути толерантними, доброзичливими, ввічливими, дотримуються правил, усвідомлюють рівні права та можливості, поважають один одного тощо. Усе це сприяє співпраці, згуртованості колективу, клас сприймається як спільнота.

Питання для дискусіїЕвтаназія — злочин чи благо? (цінність людського життя, Божа заповідь «Не убий!», проблема страждань і чеснота терпеливості, страсті Христові)«Свобода означає відповідальність» (Бернард Шоу) (свобода вибору, «Усе мені можна, та не все на пожиток…» (1 Кор. 6:12))Молода людина і навколишній світ (цінності сучасної молоді, актуальні проблеми сьогодення, моральні загрози, значення віри в житті людини)Моральна цінність здорового способу життя молоді (свобода вибору, Божа заповідь «Не убий!», шкідливі звички)Сім’я ХХI століття (сімейні цінності, традиції української християнської родини, актуальні проблеми та моральні загрози сучасної сім’ї) Місце християнства в сучасному світі (християнство як світова релігія, вплив християнства на формування моралі українського народу, авторитет Бога в житті людини)

Метод «Прес»Під час обговорення дискусійних питань найдоцільніше використовувати метод «ПРЕС». Метою застосування цього методу є надання учням можливості навчитися формулювати й висловлювати свою думку аргументовано в чіткій та стислій формі. Є своєрідною підготовкою до написання твору з української мови на ЗНО. Метод «ПРЕС» має визначену структуру та етапи: ПОЗИЦІЯ: вважаю, що ... (учень висловлює свою думку, пояснює, у чому полягає його погляд). ОБҐРУНТУВАННЯ: ... тому що ... (учень наводить причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку його позиції). ПРИКЛАД: ... наприклад ... (учень наводить факти, які демонструють його докази, вони підсилять його позицію). ВИСНОВКИ: отже (тому), я вважаю, що ... (учень узагальнює свою думку, робить висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти його позицію).

Робота в групах. Методичний прийом «Прогнозування за ілюстрацією»Цей прийом практикую з учнями молодшої школи під час проведення підсумкових уроків. Діти працюють у невеличких групах (2-3 особи). Вони отримують ілюстрацію морально-етичної тематики, за якою повинні скласти власну розповідь та презентувати її класу. Учні дуже люблять так звані «складанки». Їхні історії цікаві та змістовні + креативність + розвиток уяви + формування критичного мислення та мовленнєвої компетентності.

Усе живе потребує любові Доброта і милосердя

Пізнаю світ Свято в родині

Методичний прийом «Читання із зупинками»Цей прийом добре підходить для учнів молодшої школи. Візьмемо для прикладу оповідання Валентини Осєєвої «Печиво». ПЕЧИВОМама висипала на тарілку печиво. Бабуся весело забряжчала чашками. Всі посідали до столу. Володя присунув тарілку до себе.— Діли по одному, — строго сказав Михайлик. Зупинка 1. Як ви думаєте, як хлопчики будуть ділити печиво? Хлопчики висипали печиво на стіл і розіклали його на дві купки.— Рівно? — запитав Володя. Михайлик зміряв очима купки.— Рівно. Бабусю, налийте нам чаю. Зупинка 2. Як ви думаєте, як далі розгортатимуться події? За столом було тихо. Купки печива швидко зменшувались.— Здобне! Солодке, — говорить Михайлик.— Угу! — відповідає з повним ротом Володя. Мама і бабуся мовчали. Доївши печиво, Володя глибоко зітхнув і поплескав себе по животі. Михайлик доїв останній шматочок і подивився на маму. Вона розмішувала ложечкою непочатий чай. Перевів погляд на бабусю — вона жувала скориночку чорного хліба…Підсумок: Чи очікували ви такого закінчення оповідання? Які почуття у вас викликало це оповідання? Як ви думаєте, чи можна було в цій ситуації вчинити по-іншому, не так, як хлопці? Чому?

ПІДСУМОКПроблема морально-етичного виховання особистості, її духовного розвитку завжди була актуальною, а в сучасних умовах, зважаючи на системну кризу, яка охопила суспільство в цілому, вона набула особливого значення. З огляду на це держава останнім часом надає великої ваги морально-етичному вихованню молодого покоління. Одним із найважливіших завдань реформи освіти, яка здійснюється сьогодні в Україні, – створення умов для збереження духовного здоров’я наступних поколінь. Працю вчителя можна порівняти з працею сіяча, який створює в душі дитини той родючий  ґрунт, на якому зерна правди, добра, любові та знань проростуть, виростуть та дадуть плоди. Звичайно, у формуванні духовності дітей не слід орієнтуватись на швидку віддачу – про епілог буде говорити саме життя.