"Мова наша солов'їна" (виховна година до Дня української писемності та мови, для учнів 5-го класу)

МОВА НАША СОЛОВ’ЇНА

ВИХОВНА ГОДИНА в 5-А класі

МЕТА. Показати учням красу і багатство рідної мови з допомогою народної творчості, творів письменників і поетів. Викликати бажання вивчати рідну мову , милуватися її красою.

Розвивати мовлення учнів, вміння спостерігати.

Виховувати любов до рідного слова, до рідної землі, до свого

народу.

 

Сьогодні, в день , коли вся наша країна відзначає день української писемності і мови, ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. Ми народилися і живемо на цій мольовничій і чудовій землі – Україні. Тут жили наші діди, живуть наші батьки, живемо і ми. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Тому, де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі..

А зараз запрошую вас на слово щире, на свято наше – торжество рідної мови. Свято проходитиме у формі гри-змагання.

 

Мова… Що таке “мова”? Народ каже: “Слово до слова і зложиться мова”, а Шевченко казав так:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує …

Любов до рідної мови починається з колиски, з маминої пісні. Народні колискові зачаровують усіх своєю надзвичайною ніжністю, простотою.

У них материнська ласка, любов, світ добра і краси, світ справедливості. А ваші мами співали вам колискових пісень?

( Конкурс №1. Виконання колискової.)

Ви прослухали декілька колискових і почули, що в них мами просили для своїх діток кращої долі.

Щоб виросло, не змарніло,

Щоб тяженько не хворіло,

Сили й розуму набиралось,

Своїх батьків не цуралось.

Від материнської колискової, від щедрівки, від рушників вишитих, від традицій і звичаїв бере вій витік любов до рідної мови. Наш народ дуже любить гумористичні твори, анекдоти, українські пісні, приказки, прислів’я, бувльщини, казки.

(Конкурс № 2. Виконання української народної пісні.)

(Конкурс № 3. Гумористичний твір.)

(Конкурс № 4. Прислів’я, приказки про мову.)

У випадку, якщо діти згадують незначну кількість прислів’їв, то їм пропонується завдання продовжити речення:

Пропоновані прислів’я:

- Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

- Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.

- Або розумне казати, або зовсім мовчати.

- Менше говори – більше почуєш.

- Мале слово велику образу творить.

А ще ми дуже любимо читати вірші, оповідання, казки, байки відомих письменників і поетів.

(Конкурс № 5. Написати в групах якомога більше прізвищ

письменників і поетів за відведений час.)

Багато із них писали про красу рідної мови. Давайте послухаємо деякі із них.

Наостанок ми проведемо мовно-літературну вікторину. Уважно слухайте запитання і давайте повні, чіткі відповіді.

1.Скільки літер в українському алфавіті? ( 33).

2.Скільки є голосних звуків? (6).

3. Назвіть букви, що позначають голосні звуки.(а, о, у, е, и ,і, я, ю, є, ї).

4. Яка літера не позначає звука? ( ь ).

5. Яка літера позначає два приголосних звуки? (щ).

6. Які дві літери позначають один звук? (дж і дз).

8. Прочитати скоромовку.

9. Відгадати загадку.

Стоїть дім, ввійдеш у нього сліпим, а вийдеш зрячим.

10. Хто є автором слів Гімну України? ( П. Чубинський ).

11. За зразком якої азбуки було створено слов’янську азбуку? (За

зразком грецької).

13. Як називаються слова близькі за значенням? ( Синоніми).

14. У якому значенні можуть вживатися слова? ( У прямому і

переносному).

15. У якому значенні вжита назва вашої команди?

16. Дібрати якомога більше прикметників до слова “МОВА”.

Підсумок.

 

РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
                                      Д. Павличко

 

РІДНА МОВА
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.

Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.

У тій мові нам співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.

От тому плекайте, діти,
Рідну свою мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом.
                С. Воробкевич