Моя мала Батьківщина. село Оселя

Моя мала Батьківщина. Пізнай свій край, себе, свій рід, свій нарід, свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя.

Село розташоване на заході області неподалік кордону з Польщею. Лежить над потічком Гучок на віддалі 15 км від Яворова і в 6 км від залізничної станції села Хоросниця,що на лінії Львів — Мостиська. Віддаль до обласного центра приблизно 50 км. На північ від села на віддалі 9 км проходить автотраса Київ — Краковець.

Відстань до обласного центра приблизно 50 км. На північ від села на віддалі 9 км проходить автотраса Київ — Краковець.

Орган місцевого самоврядування — Рогізненська сільська рада. На пд.-сх. від села (5км), серед лісів знаходиться хутір Дернаки, що входить до складу Оселі та складається з 38 дворів (140 мешканців).

У селі є 270 дворів  з населенням близько 880 жителів. Національний склад — українці.

З історії села. Перша письмова згадка про село Селиська є у польських документах  за 1376 рік. Мінялися власники села, серед яких  були  Рейнгольди,  Шептицькі. В 15 ст. у селі було 62 двори, 305 жителів, корчма і млин на одне колесо. У 16 ст. на краю села збудовано католицький костел. Шептицькі

В селі в той час було 88 селянських господарств. Жителі відробляли 2-3 дні панщини на тиждень. В Селиськах був панський фільварок (двір в Рогізно), ставок під Хоросницею, млин на 2 камені, корчма.

Рівень заможності селян був неоднаковий: одні мали 2-4 тяглові худоби, інші бідніші — комірники, загородники. Від заможності господарства  залежала тривалість панщини і розмір сплат для панського двору, бідніші були звільнені від них. Скасована панщина, як і по всій Галичині, навесні 1848 р. Пам'яткою про цю подію є капличка в центрі села.

Колись багато жителів села працювали  в колгоспі «Правда», на залізниці, підприємствах Львова. колгосп “Правда”

Робочі місця були й на виробничому об'єднані «Сірка». Тепер селяни займаються домашнім господарством та заробітками. Виробниче об’єднання “Сірка”

В селі Оселя стоїть православна церква Київського патріархату Пресвятої Богородиці, у якій править Купців Михайло Михайлович. Дерев'яна церква збудована у 1837 році на місці давнішої. Ремонтована у 1896 р. Ймовірно, тоді ж прибудовані бокові невеликі ремена, та встановлений новий іконостас. В середині 1930-х рр. стінопис виконав мистець Олександр Харків. Церква Пресвятої Богородиці

Народний дім При народному домі діє драматичний театр , чоловічий гурт “Лелеки” учасниками якого є жителі села . Діє дитяча школа танців . 6 серпня – день села Оселя.

Оселівський НВК “ЗОШ І-ІІ ст -ДНЗ”В селі Оселя була збудована нова школа в 1993 році, а на місці старої створили алею Небесній Сотні. У школі навчається 75 учнів, які дуже талановиті, приймають участь у районних змаганнях та олімпіадах. Директор школи - Рожик Любомира Євгенівна

Водосховище села оселя. Озеро розташоване біля однойменного села у Яворівському району. Озеро штучного походження – резервуар води для яворівської “Сірки”, який давним-давно не використовується, за прямим призначенням. Бетонною дамбою, довжиною біля 400 м, перегороджено долину двох річечок, яка перед заповненням водою була поросла лісом.

Влітку надзвичайно багато людей особливо по вихідних, оскільки на озері добре просто відпочивати – гарна природа та чиста вода. І як правило тут багато любителів поганяти на швидкісних моторках, та водних мотоциклах. Слід попіклуватись про питну воду (до села близько 1,5 км).

Пам’ять про героїв. Неподалік біля храму було закладено алею Героїв Небесної Сотні. Яворівчан – Романа Сеника, Романа Варениці, Віталя Коцюби, загиблих в зоні АТО. Захисника Вітчизни – військовослужбовця 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені Данила Галицького - Юрія Прихода, добровольця батальйону «Дніпро-1» -Анатолія Митника

На цю подію громада запросила рідних новітніх українських героїв. Засновником ідеї створення парку є Малець Марія Іванівна.

Видатні особистості Микола Маринович  — український військовий діяч, начальник Генерального штабу Української Галицької Армії. Проживав у селі Оселя . Брав участь у діяльності ветеранських організацій УСС-УГА, був головою місцевої читальні ”Просвіти”. Навесні 1944 року закатований радянськими партизанами загону Наумова. На його честь була названа головна вулиця села Оселі .