Моя прекрасна Україна
Мета: познайомити учнів із найяскравішими сторінками історії України, її символами, культурною спадщиною рідного краю; формувати пізнавальний інтерес, розвивати почуття патріотизму, національної свідомості; виховувати любов до рідного краю, своєї держави, почуття поваги, шани до віковічних традицій та звичаїв українців, державних символів України.
Місце проведення: класна кімната.
Форма проведення: усний журнал.
Обладнання: плакати з зображенням Герба України, Прапора, текст Гімну; вишиті українські рушники, плакати з висловами:
« Без верби і калини,
нема України»,
«Про Україну, рідний край
Ти завжди пам’ятай!»
Д. Комілевська.
Епіграф:
Україно, моя Україно,
Я для тебе на світі живу…
Д.Павличко
Хід уроку
Учитель
Що таке Батьківщина?
Чому землю, на якій народились, люди люблять більше за все на світі й називають Батьківщиною?
Учень
Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,
І верби над ставом, й калина,
Моя Батьківщина – це мрії політ,
Це рідна моя Україна.
Учень
Моя Батьківщина – це наша сім'я,
Затишний куточок і хата,
Це мама, татусь, бабця, дідо і я,
Всі рідні і друзів багато.
Учень
Моя Батьківщина – це злагода й мир
Та небо бездонне й чудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство має світанкове.
Моя Батьківщина – ліси і поля,
Від них в нас і радість, і сила,
Це та найсвятіша і рідна земля,
Що кожного з нас народила.
Дівчина
Погляньмо на глобус. На ньому зображені океани і материки. На материках є багато різних держав і повсюди живуть люди.
У якій частині світу розташована Україна?
Учитель
Показує на глобусі, де знаходиться Україна. На ньому вона маленька, тому поглянемо на карту.
Погляньте на карту, тут є гори, як вони називаються? (Карпати, Кримські гори)
Хлопчик
А далі береги України омивають Чорне й Азовське море.
А ось ті малюнки, які намалювали наші діти.
На них зображено те, що пройняло до душі кожного (екскурсія вернісажем дитячих малюнків).
Учень
Я люблю кожну квіточку в полі,
І струмок, що до річки біжить,
І високі до неба тополі,
Й чисту-чисту небесну блакить,
2 учень
І у синьому небі лелеки,
Й журавлину осінню печаль,
Й споришеві стежки, що далеко
Розійшлись по землі в синю даль,
І маленькі свої долоньки,
І промінчики сонця ловлю.
Україну мою, рідну неньку,
Я усім своїм серце люблю.
Учитель
Розгортаємо другу сторінку нашого журналу.
Тут ми дізнаємось про державні символи та обереги.
Дівчинка
Ну хто ж цього не знає?
Є в нас свій прапор, він синьо-жовтий, свій герб – тризуб, а також свій гімн – «Ще не вмерла України…».
Ще – Державний Прапор. (показує)
Ще – Державний Герб.
Ще – Державний Гімн, який треба слухати стоячи на знак поваги до рідної Вітчизни.
(Звучить Гімн, усі встають)
1 хлопчик
А ще в народу України є споконвічні символи, з якими пов’язане все їхнє життя. Хто може назвати їх? (Верба, калина, тополя, криниця, барвінок, груша).
Чим же вони дорогі українцям?
Верба – журливе дерево, низько схиляється до води, схоже на долю нашого народу. Верба також застосовувалась для лікування.
Пісня «Вербова дощечка».
1 дівчинка
Калину завжди любили. У своїх легендах та піснях оспівували її та порівнювали з красою дівчини. Калину садили всюди.
(демонструють малюнки калини)
«Пісня про калину»
Розповідь про тополю, барвінок.
2 дівчина
А криниця – це символ життя. Бо без води не можна прожити.
Учениця 3
Тут кожна квіточка співає,
Струмочок ніжно щебетить,
І краю кращого немає,
Де б я могла так вільно жить!
Учитель
Символом народу є її український національний костюм. Жіночий костюм –це вишивана сорочка, плахта, фартух, віночок зі стрічками, намисто.
Чоловічий костюм – це вишиванка, шаровари, пояс.
Шанують українці й народну пісню.
Крокуючи маршрутами «Добрика», учні кожного класу познайомились із творчістю місцевих поетів Тростянеччини: Миколи Хвильового, Сергія Алимова, Леоніда Татаренка, Василя Залавського, Анатолія Кладька, Миколи Мельника, Олега Торяника, Володимира Шелестюка, Василя Яковлєва, Володимира Коваленка.
У їхньому поетичному доробку є вірші про Україну: у Анатолія Кладька «Наш Тростянець», у Миколи Мельника «Повертаю борги вам, сумчани», у Леоніда Татаренка «Наш Тростянець».
Звучить пісня «Моя Українка».
Наступна сторінка нашого журналу – «Поети земляки про Україну».
(звучать вірші)
Володимир Коваленко.
Україні
Моя доля і земля,
Моє щастя і сім’я,
Мої ріки, мої гори і долини!
В світі кращої нема
І ріднішої нема
України, України, України!
Ніби вранішня зоря,
Світить нам із віддаля,
Кличе гронами червоної калини
Ніжна ластівка моя,
Щедра матінка моя -
Україна, Україна, Україна!
Твоя слава навіки,
Сплять в курганах козаки,
Піднімалася не раз ти із руїни…
Пам’ять правди збережи,
Вірний шлях нам покажи,
Україно, Україно, Україно!
Розквітай, мов повесні,
Завжди хай дзвенять пісні
Над тобою веселково-солов’їні.
Несемо вірші тобі,
Віддамо серця тобі –
Україні, Україні, Україні!
Анатолій Кладько
Наш Тростянець
Зорі ясні гойда вітерець,
Із Нескучного пісня лунає,
І до ранку не спить Тростянець,
По озерах його я впізнаю.
Заключне слово вчителя.