Моя прекрасна Україна

Моя прекрасна Україна

Мета:  познайомити учнів із найяскравішими сторінками історії України, її символами, культурною спадщиною рідного краю; формувати пізнавальний інтерес, розвивати почуття патріотизму, національної свідомості; виховувати любов до рідного краю, своєї держави, почуття поваги, шани до віковічних традицій та звичаїв українців, державних символів України.

Місце проведення:  класна кімната.

Форма проведення: усний журнал.

Обладнання:  плакати з зображенням Герба України, Прапора, текст Гімну; вишиті українські рушники, плакати з висловами:

                                      « Без верби і калини,

                                          нема України»,

                                         «Про Україну, рідний край

                                           Ти завжди пам’ятай!»

                                                                            Д. Комілевська.

Епіграф:                    

Україно, моя Україно,

                                    Я для тебе на світі живу…

                                                                               Д.Павличко

Хід уроку

Учитель

Що таке Батьківщина?

Чому землю, на якій народились, люди люблять більше за все на світі й називають Батьківщиною?

Учень

Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина,

Моя Батьківщина – це мрії політ,

Це рідна моя Україна.

Учень

Моя Батьківщина – це наша сім'я,

Затишний куточок і хата,

Це мама, татусь, бабця, дідо і я,

Всі рідні і друзів багато.

Учень

Моя Батьківщина – це злагода й мир

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство має світанкове.

Моя Батьківщина – ліси і поля,

Від них в нас і радість, і сила,

Це та найсвятіша і рідна земля,

Що кожного з нас народила.

Дівчина

Погляньмо на глобус. На ньому зображені океани і материки. На материках є багато різних держав і повсюди живуть люди.

У якій частині світу розташована Україна?

Учитель

Показує на глобусі, де знаходиться Україна. На ньому вона маленька, тому поглянемо на карту.

• Яка столиця України?   
• Яка найбільша річка України?
• Яка площа України.(603,7 тис. кв. км.).       
• Які найбільші міста України? (Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Миколаїв)

Погляньте на карту, тут є гори, як вони називаються? (Карпати, Кримські гори)

• Яке чисельність населення України? (біля 48 млн. чол.)

Хлопчик  

• З якими країнами межує Україна? (Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова)

А далі береги України омивають Чорне й Азовське море.

А ось ті малюнки, які намалювали наші діти.

На них зображено те, що пройняло до душі кожного (екскурсія вернісажем дитячих малюнків).

Учень

Я люблю кожну квіточку в полі,

І струмок, що до річки біжить,

І високі до неба тополі,

Й чисту-чисту небесну блакить,

2 учень

І у синьому небі лелеки,

Й журавлину осінню печаль,

Й споришеві стежки, що далеко

Розійшлись по землі в синю даль,

І маленькі свої долоньки,

І промінчики сонця ловлю.

Україну мою, рідну неньку,

Я усім своїм серце люблю.

Учитель

Розгортаємо другу сторінку нашого журналу.

Тут ми дізнаємось про державні символи та обереги.                                 

Дівчинка

Ну хто ж цього не знає?

Є в нас свій прапор, він синьо-жовтий, свій герб – тризуб, а також свій гімн – «Ще не вмерла України…».

Ще – Державний Прапор. (показує)

Ще – Державний Герб.

Ще – Державний Гімн, який треба слухати стоячи на знак поваги до рідної Вітчизни.

(Звучить Гімн, усі встають)

1 хлопчик  

А ще в народу України є споконвічні символи, з якими пов’язане все їхнє життя. Хто може назвати їх? (Верба, калина, тополя, криниця, барвінок, груша).

Чим же вони дорогі українцям?

Верба – журливе дерево, низько схиляється до води, схоже на долю нашого народу. Верба також застосовувалась для лікування.

Пісня «Вербова дощечка».

1 дівчинка

Калину завжди любили. У своїх легендах та піснях оспівували її та порівнювали з красою дівчини. Калину садили всюди.

(демонструють малюнки калини)

«Пісня про калину»

Розповідь про тополю, барвінок.

2 дівчина

А криниця – це символ життя. Бо без води не можна прожити.   

Учениця 3

Тут  кожна квіточка співає,

Струмочок  ніжно щебетить,

І краю кращого немає,

Де б я могла так вільно жить!

Учитель

Символом народу є її український національний костюм. Жіночий костюм –це вишивана сорочка, плахта, фартух, віночок зі стрічками, намисто.

Чоловічий костюм – це вишиванка, шаровари, пояс.

Шанують українці й народну пісню.

Крокуючи маршрутами «Добрика», учні кожного класу познайомились із творчістю місцевих поетів Тростянеччини: Миколи Хвильового, Сергія Алимова, Леоніда Татаренка, Василя Залавського, Анатолія Кладька, Миколи Мельника, Олега Торяника, Володимира Шелестюка, Василя Яковлєва, Володимира Коваленка.

У їхньому поетичному доробку є вірші про Україну: у Анатолія Кладька «Наш Тростянець», у Миколи Мельника «Повертаю борги вам, сумчани», у Леоніда Татаренка «Наш Тростянець».

Звучить пісня «Моя Українка».

Наступна сторінка нашого журналу – «Поети земляки про Україну».

(звучать вірші)

Володимир Коваленко. 

Україні

Моя доля і земля,

Моє щастя і сім’я,

Мої ріки, мої гори і долини!

В світі кращої нема

І ріднішої нема

                   України, України, України!

Ніби вранішня зоря,

Світить нам із віддаля,

Кличе гронами червоної калини

Ніжна ластівка моя,

Щедра матінка моя -

                    Україна, Україна, Україна!

Твоя слава навіки,

Сплять в курганах козаки,

Піднімалася не раз ти із руїни…

Пам’ять правди збережи,

Вірний шлях нам покажи,

                     Україно, Україно, Україно!

  Розквітай, мов повесні,

Завжди хай дзвенять пісні

Над тобою веселково-солов’їні.

Несемо вірші тобі,

Віддамо серця тобі –

                     Україні, Україні, Україні!

Анатолій Кладько

Наш Тростянець

Зорі ясні гойда вітерець,

Із Нескучного пісня лунає,

І до ранку не спить Тростянець,

По озерах його я впізнаю.

Заключне слово вчителя.