Презентація "За цілющою водою на Водохреща"

За цілющою водою на Водохреща2023

Сьогодні кожен віруючий і навіть, той, хто далекий від релігії не уявляє собі пошанування древнього свята - Водохреща без купання в ополонці та посудини освяченої води.

Історія свята. У Біблії сказано, що Ісус Христос, досягши 30-річного віку, прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордан. Коли він вийшов на берег, то із небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Тому це свято ще називають Богоявленням. Віряни вважають, що саме Хрещення Господнє засвідчує таїнство Святої Трійці. Тому що саме в цей день Бог з’явився у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух святий – у вигляді голуба.

Водохреща третє і завершальне велике свято Різдвяно-новорічного циклу, яке за переказами старожилів слугувало своєрідним спасінням нашим предкам від багатьох недуг, бо дарувало «водохрещенську джерелицю», яка зберігалась протягом року. Напередодні свята українці традиційно зустрічають другий Святвечір. Протягом 18 січня віруючі тримають пост і нічого не їдять. Сідати за вечерю можна тільки після появи першої зірки на небосхилі. До столу подають пісні страви – рибу, вареники з капустою, кутю, узвар тощо.

Вранці 19 січня у церквах проходять святкові богослужіння. Після них народ іде до водойми, несучи дерев’яний хрест і хоругви попереду процесії. Підійшовши до ополонки, весь натовп зупиняється і стає навколо ополонки. Священик занурює хрест в ополонку під спів церковного хору. Коли вода освячена, віряни набирають її з ополонки в заздалегідь підготовлену посудину. Раніше народ, який приїжджав кіньми, набирав воду ще й у відра, щоб поїти коней. Сміливці ще й пірнають в священну ополонку, втім, цю традицію підтримують далеко не всі.

Традиції предків. Масштабні дослідження щодо українських традицій, на Водохреща в тому числі, зробив Олекса Воропай, про що писав у книзі «Звичаї нашого народу». Так, наприклад, після освячення води люди поверталися до своїх домівок. Поки мати або старша дочка подавали на стіл обідати, батько брав за іконою Божої Матері пучок сухих волошок, мочив їх у свяченій воді та кропив усе в будинку і в господарстві; потім брав крейду і писав хрести на образах, двері і шафі.

Упоравшись із цим, батько сідав за стіл, а за ним і вся родина. Перед їжею пили святу воду: вважається, що освячена на Водохреще вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу. Після обіду дівчата бігають до річки вмиватися в «йорданській воді» – «щоб були рожеві обличчя». На Гуцульщині хлопці водять своїх дівчат до ополонки – «щоб сі вмила і червона була». У той момент, коли священик занурює хрест у воду, всі чорти і всяка нечиста сила вистрибує з річки і залишається на землі до тих пір, поки якась з жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею пірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. Тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну протягом цілого тижня після Водохреща – «щоб більше загинуло нечистої сили від водохресних морозів». На Слобожанщині є повір’я, що в день Хрещення буває така хвилина, коли вода перетворюється на вино. Розповідають: один купець їхав із ярмарку й заїхав на річку коней попоїти; але замість води він знайшов вино. Тоді купець напився, набрав його з собою в посудину і поїхав. Далеко не від’їхавши, вирішив знову повернутися, щоб його напитися; але не довелося, тому що в посудині була вже вода: вино знову перетворилося на воду.

Факти про цілющі властивості води на Водохреща. Сучасникам вдалось відшукати істину. «…Вчені заміряли кількість іон-радикалів у воді і помітили, що в період Хрещення їхнє число збільшується, а рівень p. H нормалізується, вода стає м’якшою. Нейтронні потоки, якими опромінюється планета в цей період, мають потужну стерилізуючу дією. Тому навіть сніг по суті, що є тою ж самою водою, зібраний в день Хрещення, має цілющі властивості: ним обтираються і вмиваються». 

Як оберігали «живицю» до Водохреща розповідає нам народознавець Василь Скуратівський. «До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися», натомість вони клали у воду калину і умивалися нею, щоб мати гарний вигляд і бути червонощокими. Продовж свят до Водохреща воду заносили в хату лише чоловіки. І донині існує в селах традиція не прати білизни тиждень – два по святах. А ось Олекса Воропай в своєму етнографічному нарисі «Звичаї нашого народу» описує переддень Богоявління Господнього. «Опівночі перед Водохрещами вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але… річки в цей час, звичайно, покриті льодом, і що там під кригою робиться – невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещами вода – цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби».

Освячену воду на Водохреща називають великою «асігмою» чи «агіязмою» в перекладі з грецької це слово означає велика «святиня». Віруючими така вода  з незапам'ятних часів використовувалась і нині  використовується для зцілення, очищення душі і тіла та освячення житла.

Як українці святкували Водохреща протягом останнього століття? (ретрофото, що демонструють як українці святкували Водохреща впродовж останнього століття)

Йорданське освячення води на Чорній Тисі. Ясіня, 1920-ті

Водохресне купання на правому березі Дніпра, 1910 рік.

Святкування Водохреща, Знесіння, м. Львів, 1933/1934 роки

Святкування Водохреща у Володимирі-Волинському у 1917 році

Освячення води у Володимирі-Волинському, 1917 рік

У цей період тривала Перша світова війна і місто перебувало під контролем австрійських військ. Люди набирають освяену воду. Володимир-Волинський, 1917

Труханів острів, 1960-і. У радянські часи релігійні свята не дозволялось відзначати, однак українці примудрялися купатися як “моржі”

Святкуючи, варто пам’ятати про дотримання правил безпеки під час перебування поблизу водних об’єктів та безпосередньо занурення. Щоб уникнути виникнення небезпечних подій і трагічних наслідків, нагадуємо правила безпечної поведінки:

В ці святкові дні бажаємо і Вам очиститись та зарядитись позитивною енергією «водохрещенської джерелиці», мати міцне здоров’я, як у карпатського гуцула - довгожителя, душевний спокій і мир та злагоду в своєму домі і в своїй державі.