Мультимедійна презинтація на тему: Родина Бобові, Пасльонові, Розові та Гречкові.

«РОДИНА БОБОВІ, ПАСЛЬОНОВІ, РОЗОВІ, ГРЕЧКОВІ»

ПЛАН1. Родина бобові, морфологічна характеристика.2. Родина пасльонові.3. Родина розові. 4. Основні ознаки родини гречкові.

РОДИНА БОБОВІ, МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА Fabaceae, або Leguminosae Об’єднує близько 650 родів і 17000 – 18000 видів. Одно- і багаторічні трав’янисті рослини, кущі, дерева й ліани. На коренях бобових є бульбочки з бульбочковими бактеріями. Листки складні (рідко прості), чергові (рідко супротивні), з прилистками. Квітки бобових мають приквітки й зібрані в суцвіттях китиця, волоть, рідше головка або зонтик. Квітки двостатеві (рідко одностатеві), зигоморфні або актиноморфні з подвійною оцвітиною.

Чашечка складається з п’яти (рідше чотирьох або трьох) зрослих чашолистків, віночок – з п’яти або чотирьох вільних пелюсток. Тичинок звичайно десять, але кількість їх може варіювати від однієї до багатьох. Андроцей буває вільним, дво- і однобратнім. Гінецей монокарпний, з верхньою одногніздою зав’яззю (рідко зав’язь двогнізда). Плід монокарпний: одно-, дво- або багатонасінний біб, розкривний, нерозкривний або членистий, насіння без ендосперму.

Буркун жовтий, або лікарський, Melilotus officinalis

Дворічна трав’яниста рослина з довгим стрижневим коренем і галузистим стеблом заввишки 50 – 200 см. Листки: трійчасті, листочки оберненояйцевидні, верхні – довгасті, всі дрібнозубчасті. Прилистки шиловидні цілісні. Квітки двостатеві, зигоморфні, дрібні, жовті, запашні в пазушних китицях. Тичинки двобратні. Плоди – однонасінні (рідко з двома насінинами) поперечно-зморшкуваті боби.

Хімічний складтраваефірна оліяліпоїдиорганічні кислотибілки

пом’якшувальні,седативні, болетамувальні, вітрогінні та антикоагулюючі властивостілікування абсцесів та набряків, герпесу, тріщин заднього проходувідхаркувальний засіб. ЗАСТОСУВАННЯ

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ!!! При тривалому вживанні різко гальмується зсідання крові, виникають кровотечі.

Солодка гола Glycyrrhiza glabra

Багаторічна трав’яниста рослина з коротким товстим кореневищем, від якого відходять підземні пагони (столони) і товстий корінь завдовжки до 1,5 м. Деревина кореня і підземних пагонів має жовте забарвлення і солодкий смак. Стебло прямостояче заввишки 50 – 150 см, вкрите залозистими волосками і тому липке і часто брудне (до нього прилипають пилинки).

Листки непарноперистоскладні з двома – дев’ятьма парами еліптичних або ланцетних цілокраїх листочків, знизу густо опущених залозистими волосками. Квітки зібрані в пазушних китицевидних суцвіттях. Вісь суцвіття, квітконіжки і чашечка опущені короткими залозистими волосками. Віночок білувато-фіолетовий. Тичинки двобратні. Плоди – довгасті (розміром 2 – 3 см), прямі або злегка зігнуті боби, бурі, шкірясті, голі або опушені залозистими шипиками.

корінькрохмальфлаваноїдивітамін Спектинові речовиниаспарагін. ХІМІЧНИЙ СКЛАД

в медицинівідхаркувальну властивістьспазмолітичнавластивістьпротизапальна властивістьсечогінні та послаблюючі властивостіпротиалергічна властивістьантибіотична та протипухлинна діярегулює водно-сольовий обмін в організміЗАСТОСУВАННЯ

Коріньвиробництво пивавиробництво лимонаду, квасу, вина, жувального тютюну. ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

піноутворювач для вогнегасниківінгредієнт тушівиготовлення акварельних фарбвиготовлення кремів для взуттяІнші галузі

Вовчуг польовий. Ononis arvensis

Трав’яниста рослина або напівкущ з коротким, багатоголовим темно-бурим кореневищем і стрижневим, унизу галузистим коренем. Стебло галузисте, заввишки до 80 см, при основі здерев’яніле. Нижні й середні листки трійчасті, верхні — прості. Листочки овальні, гостро-зубчасті, опушені клейкими залозистими волосками, з неприємним за­пахом. Прилистки великі, широко яйцеподібні, обхоплюють стебло і приростають до черешків.

Квітки, зібрані по одній-дві на коротких квітконіжках, знаходяться в пазухах листків. Рожеві, звичайної для підродини будови. Тичинки однобратні. Плід — широкояйцеподібний опушений біб з двома — чотирма насінинами.

дубильні речовинисмолилимонна кислотаефірна оліяізофлаваноїди. Хімічний склад

ЗАСТОСУВАННЯнастойкавідвар, настій і настойка коренягеморойхронічний запорматкові кровотечізапалення сечового міхурастимуляція залоз внутрішньої секреції

РОБІНІЯ ЗВИЧАЙНА або біла акація. Robinia pseudoacacia

Дерево заввишки 30-35 м, іноді кущ з непарноперисто-складними листками з 9-21 яйцеподібними або овальними листочками. Прилистки мають вигляд двох шипів. Квітки білі або рожеві, зібрані в китицеподібних повислих суцвіттях, дуже запашні і медоносні. Чашечка червонувата, двогуба, тичинки двобратні. Плід — багатонасінний, сплюснутий, видовжений біб.

Хімічний склад

ЗАСТОСУВАННЯ

ЗАСТОСУВАННЯ

Застереження!!!Треба пам'ятати, що кора отруйна і повинна прийматися строго дозовано.

Арахіс посівний. Соя щетиниста. Квасоля звичайна. Горох посівний. Зернобобові культури родини Бобові

РОДИНА ПАСЛЬОНОВІSolanaceae Об’єднує близько 90 родів і не менше 2900 видів. Це в основному багаторічні трави, напівкущі, рідше кущі і навіть невеликі дерева (в тропіках). Листки прості, чергові, без прилистків. Квітки актиноморфні або трохи зигоморфні, в цимоїдних суцвіттях, які іноді редуковані до однієї квітки. Квітки досить великі, з подвійною п’ятичленною оцвітиною. Чашечка зрослолиста, часто залишається при плодах, а у деяких видів сильно розростається.

Віночок зрослопелюстковий. Тичинки (їх п’ять, рідко дві – чотири) приростають до трубки віночка і чергуються з його лопатями. Гінецей ценокарпний і складається із двох плодолистків. Зав’язь верхня, двогнізда або внаслідок розвитку поперечних перетинок чотиригнізда. Стовпчик один з головчастою або дволопатевою приймочкою. Плоди ценокарпні – ягоди, рідше коробочки. Насіння з ендоспермом. Для багатьох видів характерна наявність внутрішньої флоеми і залозистого опушення.

Отруйна рослина!!!Беладона звичайна Atropa belladonna

Багаторічна трав’яниста рослина з коротким кореневищем і товстим м’ясистим коренем. Стебло галузисте, заввишки до 2 м. Листки яйцевидні, великі (іноді завдовжки до 25 см), черешкові, цільні, в нижній частині стебла чергові, на пагонах з квітками – попарно зближені. Квітки поодинокі, пониклі, містяться в пазухах одного із зближених листків. Чашечка зрослолиста, розростається і залишається при плодах. Віночок трубчасто-дзвоникуватий, коричнево-фіолетовий або червонувато-бурий. Плоди – чорні блискучі ягоди. Всі частини рослини дуже отруйні !!!

Хімічний складалкалоїдиглюкоалкалоїдатропінгіоціамінскополамінсоланін

ЗАСТОСУВАННЯ

Застереження!!! При зборі рослини неможна торкатися руками очей і губ. Препарати приймаються тільки за призначенням лікаря. Протипоказано вживати вагітним, матирям-годувальницям, при глаукомі, органічних змінах серцево-судинної системи. Ознаки отруєння: розширення зіниць, почервоніння обличчя, запаморочення, прискорення пульсу

Дуже отруйна рослина!!!Блекота чорна Hyoscyamus niger

Дворічна трав’яниста рослина до 115 см заввишки з приємним запахом. Усі надземні частини вкриті м'яким, клейким пушком і залозистими трихомами. Корінь товстий, галузистий, м'який, зморшкуватий. Стебла галузисті, опушені. Листки м'які, зверху темно-зелені, знизу світло-сірі, густо опушені уздовж жилок і по краю пластинки простими і залозистими волосками. Листки напівстеблообгортні, довгасто-ланцетні, із трикутними лопатями.

Квітки зигоморфні, майже сидячі. Чашечка залозисто-волокниста, клейка, довжиною 10-22 мм, з п'ятьма трикутними остисто-загостреними лопатями. При плоді вона подовжується до 21-22 мм, твердіє, щільно прилягає до плоду. Віночок довжиною 20-45 мм, опадаючий, лійковидний, з 5 лопатями, брудновато-жовтуватий, рідше білуватий, із сіткою пурпурно-фіолетових жилок. Плід – глечикоподібна багатонасінна коробочка,занурена в зарослу чашечку, відкривається кришечкою. Насіння бурувато-сіре, округле, зплюснуте, з дрібнопористою поверхнею.

ЛИСТЯфлаваноїдидубильні речовиниалкалоїдистероїди. Хімічний склад

ЗАСТОСУВАННЯпри спазмах мускулатури кишечникапри спазмах жовчо- і сечовивідних шляхівпри невралгіях. В народній медициніпри дизентеріїпри блюванніпри кашлі, хронічному бронхітіпри спазмах шлунка і кишечника

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ!!! Всі органи рослини дуже отруйні!Слід дотримуватися обережності при заготівлі сировини, не торкатися руками очей і губ. Протипоказано вживати препарати при вагітностіОзнаки отруєння насінням або препаратами: почервоніння обличчя і шиї, слинотеча, нудота, блювання, галюцинації, збуджений стан (потерпілі кричать, сміються, кидаються)

Отруйна рослина!!!Дурман звичайний Datura stramonium

Однорічна рослина з трійчастовильчастим стеблом заввишки 15 – 80 см. Листки яйцевидні, по краю нерівномірно виїмчасто-зубчасті. Квітки поодинокі в розвилках стебла. Чашечка трубчаста, п’ятигранна: при дозрівання плодів вона відламується біля основи і нижня її частина залишається при плодах у вигляді облямівки. Віночок білий, воронковидний, п’ятискладчастий, довжиною до 12 см. Плоди – яйцевидні, вкриті шипами коробочки.

ХІМІЧНИЙ СКЛАДлистянасінняалкалоїдифлаваноїдидубильні речовинижирну олію

ЗАСТОСУВАННЯлистяу складі курильних зборів. Гіоціамінолія дурманулікування астми й інші захворювання дихальних шляхівтонізує і збуджує дихальний центр(застосовується при бронхіальній астмі, бронхітах, кашліпри невралгіях, ревматизмі

гомеопатіялікування епілепсіїлікування коклюшулікування менінгіту. Народна медицинанервових і психічних розладаххворобливій сонливостіхронічному ревматизмі

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ!!! Препарати приймаються тільки за призначенням та під наглядом лікаря.

Помідор. Культури родини ПасльоновіПаслін солодко-гіркий. Баклажан. Картопля. Перець стручковий

РОДИНА РОЗОВІ Rosaceae Налічує 100 родів і понад 3000 видів, розпосюджених по всій земній кулі. листопадні й вічнозелені дерева, кущі, багаторічні (рідше однорічні) трави, іноді ліани. Листки цих рослин чергові, рідко супротивні, прості і складні, з прилистками, які рано опадають або зберігаються, зростаючись з основою листка (paxica). Квітки поодинокі і в суцвіттях, актиноморфні (рідко зигоморфні), п’ятичленні, рідше чотири- або шестичленні. Квітколоже випукле, плоске, увігнуте або келихоподібне. Чашечка роздільнолиста (іноді здається зрослолистою, якщо чашолистки відходять від розширеної дисковидної основи квітколожа), іноді з підчашею.

Віночок майже завжди розвинений, яскраво забарвлений, рідко він недорозвинений, малопомітний або відсутній. Андроцей циклічний. Кількість тичинок може відповідати кількості пелюсток, але частіше вдвічі, вчетверо і більше перевищує її. Маточка одна або багато, утворена одним або кількома плодолистками. Гінецей простий і складний, апокарпний або ценокарпний. Зав’язь одно-, дво- або багатогнізда, верхня або нижня. Плоди прості і складні, апокарпні або ценокарпні: горішки, кістянки, яблука, полуничини, цинародії. Насіння не має ендосперму.

Шипшина собача. Rosa canina

Кущ висотою 150-250 см. Листочки складного листка по жилках залозисті, по краю – двічі-пилчасто-зубчасті; рахіс з рідкими шипиками і залозками. На гілках шипи поодинокі, великі, гачковидні, спрямовані до низу. Чашечка перисто-роздільна, після цвітіння відігнуті до низу. Плід кулястий чи овальний, без часолистків з п'ятикутною площадкою на верхівці.

Хімічний склад. Плодицукрипектинові і дубильні речовиниорганічні кислотикаротин. Вітаміни С, Р, К, Еолія з насінняжирні кислотимінеральні солітокофероли

ЗАСТОСУВАННЯвідвари, киселі з плодіввідвари коріннястимулювання імунної системи;при захворуваннях нирок,печінки, кишечника, легеневих і маткових кровотечах, бронхіальній астміпри скарлатині; запалені нирок; хворобах шлунка, туберкульозах легеньлікування сечокам'яної хвороби, маляріїплоди

Застереження!!! Не рекомендується застосування шипшини при підвищеній кислотності шлунка. Хворим на екзему і нейродерміт не слід приймати сироп шипшини, оскільки значна кількість вуглеводів загострює алергічні процеси. Після прийому настою шипшини рекомендовано сполоснути рот теплою содовою водою, щоб запобігти негативній дії кислот на зубну емаль

Горобина звичайна. Sorbus aucuparia

Тіньовитривале, посухостійке і морозостійке дерево, висотою до 18 м. Гарний медонос. Галуження симодільне. Молоді пагони густо опушені, старі – із сірим, гладеньким корком. Листки непарно-перистоскладні, із 9-15 довгастих, пилчасто-зубцюватих листочків. Листки на вкорочених пагонах скупчені пучками, а на видовжених – почергові. Квітки дрібні, жовтуваті, зі спецефічним запахом, зібрані в пониклі , густі щитковидні волоті Ягодовидні ябка кулясті, оранжево-червоні, блискучі, із засохлими маленькими чашолистками на верхівці. Гіркувато-терпкий смак після приморозків слабшає, плоди стають солодковатими.

Хімічний склад. Плідцукрипектинові і дубильні речовиниорганічні кислотикаротин. Вітаміни С, Р, К, Енасінняжирні кислотиоліякаротиноїдимінеральні солі

ЗАСТОСУВАННЯСвіжі плодивітамінний сироп, сік. Кондитерська промисловістьваренняначинки для карамеліквассурогат чаю

ВИСУШЕНІ ПЛОДИвітамінний чай. Сечо- і жовчогінний збір. Антислеротичний збір

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ!!! Плоди протипоказані при підвищеному згортанні крові.

ЧЕРЕМХА ЗВИЧАЙНА Padus avium

Дерево до 10 м висотою з густою кроною. Молі гілки опушені. Листки еліптичні, дрібно пилчасті. Квітки запашні, у багатоквіткових, пониклих китиця. Пелюстки 6-9 мм довжиною. Кістянки на тонких плодоніжках, 6-10 мм у діаметрі, кулясті, чорні блискучі, із зеленуватим м'якушем. Кісточка широко-яйцевидна, сірувато-жовта. Поверхня кісточки шорстко-звивиста, із блискучими крапками.

Хімічний складплодикоранасіннялистки дубильні речовини цукри яблучна і лимонна кислота ароматичний глікозид прулауразин жирна олія аскорбінова кислота ефіна олія

ЗАСТОСУВАННЯплодинастойки та відвари листківвживають свіжими або у вигляді відвару при діареї та інших розладах шлунка й кишечникапри фурункульозі, туберкульозі легень, бронхітах, кашлі, для полоскання ротової порожнини

настій і відвар квіткипротизаплідний засіб; настойкапри ревматизмі і подагріЗАСТОСУВАННЯ

свіжі квітишляхом пере ­ гонки з водою готують черемхову воду, якою роблять примочки при запальних захворюваннях очейсік плодів черемхилікування гнійні рани

у гомеопатіїКора і листявикористовують при стійких формах блефарокон'юнктивіту і радикулоневралгіїКвітуча черемха вельми декоративна

Застереження!!!Передозування засобів з кори, листя і квіток черемхи можуть призвести до отруєння синильною кислотою!

ПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ або калган. Potentilla erecta

Прикореневі листки черешкові, трійчасті або п’ятипальчасто-складні, звичайно перед цвітінням відмирають. Стеблові листки сидячі, трійчасті, з великими листкоподібними прилистками. Квітки поодинокі, на довгих квітконіжках, золотисто-жовті з червоною плямою біля основи пелюсток. Наявність чотирьох пелюсток у квітці є видовою діагностичною ознакою, яка відрізняє перстач прямостоячий від інших видів цього роду, що мають п’яти­пелюстковий віночок. Плід — багато горішок. Бтрав’яниста рослина з коротким потовщеним дерев’янистим кореневищем, її стебла заввишки 10-40 см галузисті у верхній частині.

ХІМІЧНИЙ СКЛАДдубильні речовини (20-35 %)флавоноїдиефірна олія КОРЕНЕВИЩЕ

ЗАСТОСУВАННЯв'яжучий засіб. Дія: в'яжуча, протизапальна, кровоспинна, бактерицидна, антивірусна, ранозагоювальна

Налічує 800 видів. Одно-, дво, багаторічні трави, чагарники і ліани. Листки почергові, прості, черешкові або сидячі. Квіти дрібні, двостатеві, зрідка одностатеві, у колосовидних, китицеподібних, волотевих суцвіттях або зібрані в пазушні пучки. Оцвітина проста, із 4-6 вільних або зрослих квітколистків, що залишаються і розростаються або не розростаються при плоді. Тичинок 3-9, в одному чи двох колах. Зав'язь верхня, одногнізда, з одним насінним зачатком. Плід псевдомонокарпний горіхоподібний, дво-, чотири-, найчастіше тригранний, іноді крилатий. РОДИНА ГРЕЧКОВІ Polygonaceae

Отруйна рослина!!!Гірчак перцевий. Polygonum hydropiper

Однорічник, висотою 30-90 см. Пагони висхідні, галозисті, лежача частина вкорінюється, вузли потовщені червонуваті. Листки короткочерешкові, довгасті, з вузько-клиновидною основою, по краю шорсткі від пучків волосків. На пластинці просвічуються округлі залози. Епідерма з продихами анізоцитного типу, іноді на верхній стороні помітна темна пляма. Листки і стебла на смак гостро-пекучі.

Розтруби целіндричні, плівчасті, червонуваті, без лопатей і помітного опушення, по краю – з короткими війками або без них. Колосовидні китиці верхівкові, облистяні, не густі, довгі , тонкі, переривчасті, зпониклою верхівкою. Оцвітина 4-5 роздільна, зеленкувато-рожева, вкрита золотавими волосками Горішки довжиною 2-3 мм, трохи коротші за оцвітину, коричневі, майже чорні, з виїмчастою поверхнею. За формою тригранні, з однією більш опуклою стороною, або сплюсноті, з плоскими сторонами.

Хімічний складглікозидифлаваноїдиорганічні кислотивітаміни С,К,Екаротинефірна оліямакро- і мікроелементидубильні і смолисті речовиниситостерин

ЗАСТОСУВАННЯрідкий екстракт, настій, настойка, порошоквідвари, свіжа трава, сіклистяпри гемороїдальних, маткових, шлункових кровотечах; гіпотонії матки, недостатності діяльності серцялікування лишаїв та висипів на шкірі, полоскання горла при ангіні, головна більвживають як приправу

Застереження!!! Препарати протипоказані при нирковій недостатності.

Ревінь пальчастий. Rheum palmatum

Багаторічник до 2 м висотою. Кориневище міцне, вагою до 12 кг. Корені великі, веретеноподібні, бурі, на зламі яскраво-жовті. Стебла прямостоячі, розгалужені. Прикореневі листки черешкові, дуже великі, 5-7-пальчасто-роздільні, щетинисто-шорсткі. Стеблові – дрібніші, майже сидячі, лопатеві. Квіти жовтувато-білі, зібрані у волоті

Хімічний складдубильні речовиникрохмальглюкозагалова й корична кислотисмолисті й пектинові речовиниоксалат кальціюорганічні кислоти

ЗАСТОСУВАННЯводні препарати (настій кореня, сироп ревеню, таблетки, екстракт ревеню сухий)спиртові препарати (настойка ревеню гірка)порошок ревенюатонія кишечника, розладах травлення, метиоризм, запорпри проносах. Посилюють виділення жовчіМолоді черешки використовують у їжу

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ!!! Вживання препаратів протипоказане при вагітності, не прохідності кишок, кровотечах шлунково-кишкового тракту, холециститі, геморої, гострому апендициті й перитоніті. Слід уникати їх при подагрі, нирково-кам'яній хворобі з каменями оксалатного походження, катарах сечового міхура. Тривале вживання ревеню веде до посилення запорів. Можливе звикання.

Гірчак звичайний. Polygonum aviculare

Однорічник довжиною 10-60 см. Коринева система стрижнева, малогалузиста. Стебла слабкі, роспростерті або висхідні, галузисті від основи. Листки від еліптичних до лінійно – лацетних, тупуваті або загострені, біля основи звужені в короткий черешок, сірувато-зелені;т розтруби довгасто-загострені, майже до основи прозоро-сріблясті. Квіти по 2-5 у пазухах листків. Оцвітина глибоко 5-розсічена, у нижній частині зелена, у верхній – біла чи рожева. Горішки довжиною 2-3 мм, не висунуті або дещо видаються з оцвітини, крапчасто- горбкуваті, майже чорні, матові, тригранні, вузькі, вдпавлені

Хімічний складполісахаридипектинфлаваноїдидубильні речовинисапоніниорганічні кислотивітамін С

ЗАСТОСУВАННЯНастій трави. Трава(збори за прописом Здренка)зовнішнє застосуванняхронічні захворювання сечовивідних шляхів, кровотечі, розлади діяльності шлунково-кишкового трактупри злоякісних новоутворенняхпри ексудативному діатезі, вугрях, фурункулах, дерматиті

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ!!! Препарати споришу протипоказані при гострих запаленнях нирок і сечового міхура

Гречка звичайна. Щавель кислий. Культури родини Гречкові

Використана література: Основна: 1. Т. А. Решетняк, І. А. Бобкова, Л. В. Варлахова “Ботаніка” – Київ, “Здоров'я” 2006р. ст. 165-247 2. Н. М. Ткаченко, Т. С. Прокопенко, М. Ф. Ткаченко “Ботаніка” – Харків “МТК – Книга”, 2004р. ст. 126-238 Додаткова: 1. А. Г. Сербін, Л. М. Сіра, Т. О. Слободинюк “Фармацевтична ботаніка” – Вінниця, Нова книга, 2015р. 156-256

Дякую за увагу !