Музично-дидактичні ігри. Старша група

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.« Пісенька телефону»

 

 

 

 Мета: розвивати вміння розрізняти та відтворювати звуки різної тривалості.

 

 Матеріали: ілюстрація «Кімната», іграшковий телефон, комплект карточок із зображеннями дзвіночків різної величини.

 

 Хід гри: Музичний керівник пояснює дітям, що телефон може дзвонити по - різному: коротко «дзінь»(показує картку із зображенням маленького дзвіночка) або протяжно « дзі – і –інь»(зображення картки великого дзвіночка). Музичний керівник виставляє в ряд усі картки із зображенням дзвіночків різної величини у довільному порядку. Пропонує дітям послухати, яку «пісеньку» телефон видзвонює зараз: вказує по порядку на кожну картку та співає, залежно від того, який дзвіночок зображений на картці, коротко або протяжно. Проспівавши «пісеньку» телефону, музичний керівник «знімає слухавку» і розмовляє. Потім змінює порядок карток і пропонує комусь з дітей озвучити нову «пісеньку» телефону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. «Телеконцерт»

 

 Мета: розвивати уміння розрізняти та відтворювати звуки різної висоти.

 

 Матеріал: ілюстрація « Будинок», паперова модель « Телевізор», комплект карток « Тварини – співаки».

 

 Хід гри.

 Музичний керівник пояснює дітям, що у музичній залі є телевізор, по якому відтепер можна дивитися телеконцерти. А співатимуть для дітей у телеконцертах знайомі тваринки з ферми. Музичний керівник пропонує дітям послухати, як співає перший співак (вставляє у об’ємну паперову модель « Телевізор» картку із зображенням, наприклад, Півника і виконує на високій ноті відповідне звуконаслідування). Потім педагог просить дітей допомогти йому озвучити інших співаків. Перед цим попередньо налаштовує дітей на відповідну висоту звука.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. «Запитай – відповім»

 

 Мета: розвивати пісенну творчість дітей, вчити утримувати у пам’яті почуті звуки, окремі мотиви, відтворити їх голосом,не порушуючи інтонації.

 

 Хід гри.

 У ході гри музичний керівник, а далі - діти ставлять обраній дитині нескладне мелодичне запитання з текстом, наприклад: « Як тебе звати?», «Що ти бачиш навкруги?», « Який у тебе настрій?» тощо. На початковому етапі запитання ліпше співати на одній висоті, поступово розширюючи звукову зону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. « Маленький композитор»

 

Мета: розвивати творчість дітей, вчити добирати до запропонованого тексту прості мелодичні та ритмічні малюнки.

 

 Хід гри.

 Музичний керівник пропонує дітям стати справжніми композиторами. Спочатку педагог озвучує текст, на який потрібно придумати мелодію. Далі разом з дітьми визначає, який характер може бути в пісні, яку діти «створюють». Згодом діти демонструють свої «музичні шедеври». Перемагає той, хто найбільш інтонаційно точно, в характері, з цікавим ритмічним малюнком створив свою пісеньку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. « Музичний салон»

 

Мета: розвивати вокальний і тембровий слух, закріпити набуті навички.

 

Матеріал: картки із зображенням музичних інструментів, аудіо записи вокальної та інструментальної музики, дитячі музичні інструменти.

 

Хід гри.

 Педагог знайомить дітей з правилами гри. Завдання гри – визначити на слух темброве забарвлення музичного інструмента, різних оркестрів або тип вокального голосу. Якщо звучатимуть знайомі музичні твори, слід назвати їх. Гра проводиться індивідуально, по рядах, між дівчатками та хлопчиками. Діти відповідають, піднімаючи відповідні картки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. «Дятлик»

 

 Мета: розвивати тембровий музичний слух.

 

Хід гри.

 

 Діти стають у коло. Одній дитині зав’язують очі, ставлять її в центр кола. Педагог дає комусь із дітей два невеличких предмети. Якщо постукати ними, має виникати дзвінкий звук. Це своєрідний інструмент – «дятлик». Діти, співаючи пісню, передають дятлика одне одному, кожен стукає на ньому:

 

 Чути стукіт – тук, тук, тук-

 Це для всіх знайомий звук.

 Дятлик всі сади лікує,

 З нами влітку і зимує.

 Будь уважний, не дрімай,

 Де сів дятлик, відгадай.

 

 Коли пісня закінчується, всі діти ховають руки за спину і тихо плескають у долоні. Дитина, в руках якої опинився дятлик, стукає по ньому. Тому, хто стояв усередині кола, розв’язують очі. Він має відгадати, у кого з дітей «дятлик».

 

 

 

 

 

 

 

 

7. «Годинники»

 

 Мета: формувати уявлення про тривалість звуків, розвивати почуття ритму.

 

 Хід гри.

 Діти розглядають годинникові механізми, стрілки різного розміру, слухають звуки годинників. Потім педагог ділить дітей на групи і дає кожній завдання – зобразити механічний годинник за допомогою ритмічної композиції на такі слова:

 Тік – так, ті-кі – так, наш годинник йде ось так.

 Тік – так, ті – кі- так, ті –кі –ті –кі –так!

 Стрілочки тік – так, рухаються рівно в такт

 Тік – так, ті –кі-так, ті-кі-ті-кі –так!

 Одна група дітей зображує «маленький годинничок», діти «тікають» восьмими тривалостями, друга – показують годинник з маятником –він «крокує» четвертями. Потім групи об’єднуються і одночасно виконують свої ритмічні композиції. Відтак створюється цілий «годинниковий оркестр».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. « Три кити»

 

 Мета: учити розрізняти та називати жанри музичних творів (пісня, танець, марш); визначати характер музичного твору та кількість частин.

 

 Матеріал: посібник до гри, музичний репертуар відповідно трьох жанрів.

 

 Хід гри.

 Педагог розповідає дітям легенду про трьох китів, які нібито тримають на своїх спинах землю Так само і є три основні кити(жанри) в музиці, на яких заснована вся інша музика це: пісня, танець, марш. На музичних заняттях діти знайомляться з творами, визначають характер,структуру твору, жанрову приналежність . На підсумковому занятті діти слухають фрагменти музичних творів і піднімають відповідні карточки, тим самим показуючи жанрову приналежність твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. «Скільки нас співає»

 

 Мета: Вчити дітей на слух розрізняти скільки дітей виконує твір.

 

 Матеріал: картонні картки з зображенням дітей, що співають – соло, дует, тріо,хор.

 

 Хід гри.

 Педагог пояснює дітям значення термінів: соло, дует, тріо, хор, показуючи відповідні картки, також пояснююси на прикладах співу дітей. Далі одна дитина повертається і слухає спів інших, відгадуючи тим самим скільки співало дітей (бере відповідну карточку).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. « Музичні сходинки»

 

 

 Мета: учити сприймати послідовність звуків, розрізняти напрямок руху мелодії, аналізувати мелодію.

 

 Матеріал: сходинки, металофон, іграшка.

 

 Хід гри.

 Діти слухають і визначають куди іде дівчинка (вверх,вниз, залишається на місці), показуючи рух мелодії рукою. Потім педагог грає на металофоні, а дитина іграшкою по сходинках показує, куди рухається мелодія (вверх, вниз, на місці).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. «Чий це голос?»

 

Мета: Вчити дітей розрізняти музичні звуки за висотою , чисто інтонувати мажорний тризвук.

 

Матеріал: Папка – розгорнута. 3 будиночка (з кишеньками) , що розміщені як віконця. Фігурки веселих поросят та вовка площинні й знімні. 3 пластинки з металофона, які відповідають музичним звукам мі, соль, сі, які прикріплені до зображеної ліворуч рейки на стовпчику і з’єднані між собою жилкою.

 

Хід гри.

 Музичний керівник розгортає і виставляє перед дітьми папку.

 В цих гарненьких будиночках живуть троє поросят. Вони люблять наспівувати свої імена. Наф-наф, найстарший , має низький голос і живе у будиночку дах якого має жовтогарячий колір. Його пісенька звучить у низькому регістрі. Нуф-нуф? Середній брат, має голос трішки вищий і живе у будиночку ,дах якого має зелений колір. Його пісенька звучить у середньому регістрі. А найменше поросятко Ніф-ніф має тоненький голос і живе у будиночку , дах якого має червоний колір. Його пісенька звучить у високому регістрі. Тепер давайте разом проспіваємо імена веселих поросят. Музичний керівник почергово торкається мордочок поросят, а діти проспівують відповідні музичні звуки.

 Одного разу сірий вовк біг повз будиночки. Його зацікавило, хто ж тут живе. Вовк постукав у двері й почув голосок якогось поросяти.(програє на металофоні один із зазначених музичних звуків). Діти , ану підкажіть вовкові: яке поросятко відгукнулось на стукіт?. Хто відповість правильно, отримає ось таку гарну шишку. В кого з нас буде найбільше шишок , той стане переможцем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12. «Музичний будиночок».

 

 Мета: Розвивати у дітей уміння розрізняти тембр дитячих муз. інструментів.

 

 Матеріал: Казковий будиночок із 6 – ма віконцями , картки із зображенням муз. інструментів.

 

 Хід гри.

 Музичний керівник грає на інструменті за ширмою знайому по співку, дитина на слух визначає , який музичний інструмент, знаходить його зображення серед карток і закриває одне віконце будиночка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13. «Музичний магазин»

 

 Мета: Вчити дітей розрізняти темброве звучання різних дитячих муз. інструментів.

 

 Матеріал: Квадратна карточка (30 см) поділена на 9 клітинок, ширма, маленькі карточки із зображенням інструментів (бубен, барабан, металофон, трикутник, тарілки)., а також дитячі музичні інструменти.

 

 Хід гри.

 Музичний керівник – продавець грає за ширмою на певному інструменті , діти впізнають його, якщо відповідь правильна керівник ставить маленьку карточку із зображенням інструменту на велику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14. «Дзвінкі дзвіночки»

 

 

 Мета: Вчити розрізняти динамічні зміни в музиці.

 

 Матеріал: Прямокутна картка поділена на три частини , три маленькі картки із зображенням інструментів , що умовно позначають динамічні відтінки музики.

 

Хід гри.

 Діти слухають музику з вираженими динамічними відтінками і закривають пусті клітинки дзвіночками в тій послідовності, в якій змінюються динамічні відтінки музики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15. «Хто співає?»

 

 Мета: Розвивати уміння на слух розрізняти регістри (високий, середній, низький)

 

 Матеріал: Три ведмеді (тато, мама, дитина). 3 бочечки різного кольору на кожну дитину.

 

 Хід гри.

 Музичний керівник виконує три п’єси , що звучать у різних регістрах. Пояснює,що п’єса , яка звучить у низькому регістрі – це розповідь татка, в середньому – колисанка мами, у високому – маленький марш дитини. Під час повторного слухання діти визначають, яка музика звучала і показують відповідну бочечку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16. «Голосна і тиха музика»

 

 Мета: Закріплювати вміння розрізняти динамічні відтінки музики: тихо,(р),голосно(f), не дуже голосно(mf).

 

 Матеріал: Карточка (21*7) поділена на три квадрати, 3 маленькі картки одного кольору, але різних відтінків.

 

 Хід гри.

 Виконується п’єса, де динамічні відтінки змінюються послідовно mf- p – f. При повторному виконанні діти викладають на карточці квадрати, що по кольору відповідають динамічним відтінкам музики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17. «Квіткова галявина»

 

 Мета: Вчити дітей розрізняти регістри, розвивати звуковисотний слух. Вчити розрізняти кольори.

 

 Матеріал: різнокольорові квіточки.

 

 Хід гри.

 Муз.керівник роздає по 3 різнокольорові квіточки кожній дитині.

Червону – яка відповідає високому регістру, синю – яка відповідає середньому регістру, зелену - яка відповідає низькому регістру. Діти повинні показувати того кольору квіточку у якому регістрі звучить музика. Наприклад: Грає музика «Пташка» Сокальского, діти показують квіточку червоного кольору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18. «Карусель»

 

Мета: Вчити дітей відчувати зміни темпу музики від повільного до помірного ,від помірного до швидкого.

 

 Хід гри.

 Діти слухають музику в якій чітко виражені зміни темпу (від помірного до швидкого і навпаки). При повторному слуханні діти стають в коло ніби карусель змінюючи темп від темпу музики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19. «Веселий потяг».

 

 Мета: Закріпити уміння розрізняти зміни в темпі музики.

 

 Матеріал: Іграшка – потяг з вагончиками.

 

 Хід гри.

 Діти слухають музику , що передає рух потяга. Потім пропонує дитині рухати потяг уважно слухаючи музику , щоб точно передати зміни в темпі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20. «Ритмічні кубики»

 

Мета: Розвивати уявлення про ритм.

 

Матеріал: 10 довгих смужок і 10 коротких .

 

Хід гри.

 Музичний керівник виконує по співку потім пропонує проплескати ритмічний малюнок. Потім діти викладають за допомогою смужок ритмічний малюнок на фланелеграфі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21. «Впізнай і склади по співку»

 

 Мета: Передавати ритмічний малюнок знайомих по співок та впізнавати по зображенню ритмічного малюнка ту чи іншу по співку.

 

 Матеріал: Короткі та довгі картонні смужки.

 

 Хід гри.

 Діти слухають по співку і за допомогою смужок викладають ритмічний малюнок пісні, або навпаки по зображенню впізнають по співку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22. «Склади пісеньку».

 

 Мета: Розвивати вміння розрізняти форму музичного твору (заспів, приспів), передавати структуру пісні за допомого умовних зображень.

 

 Матеріал: Набір геометричних фігур, 4 кружечки – різнокольорові та 4 прямокутника білі та коричневі.

 

 Хід гри.

 Музичний керівник виконує пісню і просить дітей визначити чи є у пісні заспів та приспів , скільки куплетів , скільки раз повторюється приспів. Під час повторного виконання пісні дитина за допомогою геометричних фігур викладає структуру пісні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23. «Прогулянка»

 

 Мета: Розвивати ритмічний слух, вчити відтворювати ритмічний малюнок, за допомогою роздаткового матеріалу.

 

 Матеріал: Різнокольорові смужки різного розміру(вузькі, широкі), металофон.

 

 Хід гри.

 Музичний керівник розповідає дітям що таке ритм. Пояснює , що за допомогою смужок ми можемо відтворити його. Смужки вузькі – швидка хода.,смужки широкі – повільна хода. Музичний керівник грає музичний твір на металофоні. Діти намагаються відтворити почутий ритм за допомогою різнокольорових карток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24.«Море»

 

Мета: Розвивати у дітей уявлення про образність музики , про її здатність відображати явища навколишньої природи.

 

Матеріал: Три картки із зображенням моря у трьох станах : Перше – «Штормове», Друге – Море схвильоване», Трете – «Море спокійне».

 

 Хід гри .

 Діти слухають в запису «Море» Римського – Корсакова. Визначають як змінюється характер музики від початку до кінця. Порівнюють це з характером «Море». Одна дитина за допомогою карток показує ці зміни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25. «Сонечко і хмарка»

 

 Мета: Розвивати у дітей уявлення про різноманітний характер музики (весела, життєрадісна, спокійна, сумна, колискова).

 

 Матеріал: Велика картка поділена на три квадрати і три маленькі із зображенням сонечка, сонечка за хмаринкою, і хмарка з дощиком.

 

 Хід гри.

 Діти слухають музику , визначають характер і відповідно почергово закривають пусті квадрати на великій картці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26. «Пісня – Танець – Марш».

 

 Мета: Розвивати уявлення дітей про основні жанри музики , здатність розрізняти пісню, танець, марш.

 

 Матеріал: Велика картонна картка поділена на три частини . на маленьких картках зображені бубен, флейта, барабан, що умовно відповідають різним музичним жанрам(пісня,танець, марш), або фішки різного кольору.

 

 Хід гри.

 Діти слухають почергово п’єси три п’єси різних жанрів. Потім беруть квадрат з малюнками , що відповідно жанру п’єси і кладуть на один із пустих квадратів прямокутної карточки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27. «Три таночка»

 

Мета: Розвивати уявлення про танцювальні жанри, уміння розрізняти вальс, польку, танцювальну.

 

 Матеріал: Картка із зображенням гармошки, цитри, бубен, що відповідають певним жанрам і три фішки . або кольорові кружечки , що відповідають жанрам музики.

 

 Хід гри.

 Музичний керівник включає три різні танці у різній послідовності. Діти впізнають танець і закривають фішкою відповідні картки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28. «Вибери інструмент».

 

 Мета: Розвивати у дітей уявлення про образність музики.

 

Матеріал: Набір маленьких карточок із зображенням дитячих музичних інструментів.

 

Хід гри.

 Музичний керівник виконує дві п’єси , що передбачають характерні особливості звучання того чи іншого інструменту. Перша «Білка» Римського – Корсакова нагадує звучання металофона, або дзвіночка.

 Друга «Хлопець грає на гармошці» Свиридова – гармошка. Після цього прослуховування діти обирають картку з зображенням інструмента.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

29. «Чарівна квітка»

 

 Мета: Виявити знання дітей про музичні інструменти, вчити розрізняти їх за звучанням і називати їх назви.

 

 Матеріал: малюнок квітки на якої розташовані прозорі кишеньки, в які вставляються картки з зображенням музичних інструментів.

 

 Хід гри.

 Музичний керівник знайомить дітей з різними музичними інструментами за допомогою казкового сюжету. Діти називають інструменти і розташовують їх в прозорих кишеньках на пелюстках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30. «Чого бракує».

 

 Мета: Ознайомити дітей з різними особливостями музичних інструментів . гра розвиває мислення , увагу, пам'ять.

 

Матеріал: Картки - поля із зображенням інструментів в яких не вистачає деяких частин, картки із зображенням тих частин , що не вистачає.

 

 Хід гри.

 Музичний керівник роздає картки. Діти знаходять серед карток ті, у яких зображені відсутні частини для муз. інструментів на їхніх картках полях, і закривають ними відповідні малюнки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

31. «Що зайве».

 

Мета: Вчити дітей класифікувати музичні інструменти, групуючи їх на основі спільних ознак. Розвивати мислення, спостережливість, увагу.

 

Матеріал: Великі картки із зображенням муз. інструментів.

 

Хід гри.

 Музичний керівник роздає картки . діти знаходять , визначають до якої групи інструментів вони належать (духові,струнні,ударні,клавішні).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32. «Розкажи про мене»

 

Мета: Розширити знання дітей про музичні інструменти , їхні ознаки, розмір, колір, призначення, спосіб гри. Розвивати логічне мислення, увагу.

 

Матеріал: Набір маленьких карток із зображенням музичних інструментів.

 

 Хід гри.

 Музичний керівник роздає картки. Діти починають розповідати про музичні інструменти, їх ознаки, спосіб призначення тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33. «Які почуття передає музика»

 

Мета: Розвивати у дітей уяву про характер музики, а також почуття, які може передавати музика (сум, радість, здивування, захопленість).

 

 Матеріал: Картки з зображенням різних почуттів(сум, радість, здивування, захопленість).

 

 Хід гри.

 Музичний керівник роздає картки дітям. Діти слухають музику і піднімають картку - відповідно до характеру музики, що звучала.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

34. «Музична квіточка»

 

Мета: набуття (закріплення) дітьми уявлень про висоту звука; активізувати увагу, спостережливість, розширювати музичну, слухову пам'ять, виховувати слухацьку культуру, формувати ініціативність; уміння розрізняти різнохарактерні твори мистецтва, зокрема добирати музичний супровід із низьких та високих звуків для творів образотворчого мистецтва та літератури.

 

 Ігровий реквізит: плакати із зображеннями маленької та великої ромашок, фоторепродукції квіткової галявини, картки у формі дощових краплин.

 

 Хід гри: педагог розміщує на планшеті зображення маленької ромашки і розповідає казочку.

 Вихователь. На зеленій галявині жила собі маленька ромашка.

 «Ромашка» Марія Познанська

 На стрункій високій ніжці

 Біля річки, на лужку,

 У косинці-білосніжці

 Стрів я квітоньку таку.

 Ясним оком жовтуватим

 Посміхалася мені.

 Я хотів її зірвати,

 А бджола сказала — "Ні!"

 Ромашка була маленькою, тому заховалася між травичкою й не бачила нічого навкруги, а тільки чула.

 Педагог голосом або за допомогою аудіозапису пропонує дітям послухати різні звуки (гуркіт машин, потяга, спів пташок, мукання корів, нявчання котів тощо), а діти мають розповісти ромашці, кого вони "впізнали".

 Вихователь. Наша Ромашка так мріє підрости, щоб побачити все це самій, сказати "привіт" де¬ревам, хмаринкам, пташкам... А що ж потрібно, щоб мрія квіточки здійснилася? Справді, водичка, дощик.

 Педагог підводить дітей до думки: дощик має бути маленьким, дрібненьким, щоб не знищити квіточку, й створює асоціації (високі ноти — теплий, дзвінкий дощик, а низькі — гроза з важкими краплями) із паралельною грою на фортепіано.

 

 Умови гри: дітям роздають картки у формі краплин дощу. Педагог пропонує уважно слухати музику й, коли буде дзвінкий дощик (високі ноти), — причепити краплинку над маленькою квіточкою, а коли буде гроза — утворити за допомогою рук "дах" над головою. У кінці гри педагог прикріплює на місці маленької ромашки зображення великої квітки.

 Виросла на лузі

 Ромашка маленька,

 Очі — золотенькі,

 А вії — біленькі!

 Педагог пропонує дітям твори образотворчого мистецтва та літератури, а діти обирають супровід з низьких та високих звуків (педагог "озвучує" пропозиції вихованців грою на фортепіано або аудіозаписом).

 Таким чином, дітей підводять до висновку, що лише в поєднанні звуків широкого діапазону можна відтворити характер пропонованих мистецьких творів.

 

 

35.«Слухай, запам'ятай і повтори»

 

 Мета: розвивати у дітей здібність уважно вслуховуватись і запам'ятовувати найпростіші ритмічні малюнки; формувати первісні уявлення про тембри різних ударних інструментів; готувати до більш складного виду музичної діяльності – колективного музикування.

 У грі використовуються найпростіші ударні музичні інструменти: ложки, трикутники, дитячі барабан та бубон, дзвіночки тощо.

 

 Хід гри

 У грі беруть участь всі діти. Перед початком гри дітей можна поділити на три – чотири підгрупи, кожна з яких виконуватиме невеличкі ритмічні вправи на певних ударних музичних інструментах (наприклад, група ложкарів, група барабанщиків, група, що грає на дзвіночках тощо).

 Перед початком гри музкерівник має поставити перед дітьми основну умову – уважно прослухати ритмічний малюнок вправи, запам'ятати його і правильно повторити. Музкерівник проплескує в долоні одну з обраних ним заздалегіть ритмічних вправ і пропонує дітям повторити, добиваючись від них чіткого і ритмічного її виконання.

 Переконавшись у тому, що діти запам'ятали і правильно повторили вправу, музкерівник пропонує кожній музичний групі виконати її на своїх музичних інструментах.

 Наступний етап гри полягає в тому, що музкерівник, зайнявши місце за спиною дітей, виконує вправу на ударному інструменті однієї з груп. Група дітей, на музичному інструменті якої грав музкерівник, має назвати інструмент і повторити цю вправу за музкерівником.

 На початку гри рекомендується використовувати найпростіші вправи. Поступово ускладнюючи завдання, музкерівник може запропонувати для гри вправи, в основі яких лежить ритмічний малюнок знайомих дітям музичних творів.

 Наступний етап – гра з музичним супроводом. Виконавши на музичному інструменті мелодію добре відомої дітям пісні, музкерівник пропонує дітям повторити ритмічний малюнок пісні на найпростіших музичних інструментах, а потім проспівати її під власний акомпанемент. Переконавшись у тому, що діти впорались із завданням, музкерівник може виконати музичний супровід пісні разом з усіма.

 У ході гри діти можуть обмінюватися музичними інструментами чи обирати їх за власним бажанням. Важливо, щоб у грі брали участь усі діти. Для цього кількість музичних інструментів має відповідати кількості учасників гри.

 Гру можна проводити кілька разів упродовж навчального року. Творча фантазія музкерівника і дітей допоможе зробити гру з кожним разом більш цікавішою і захоплюючою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

36. «Співаємо і граємо»

 

Матеріали. Диск із записом музичного тво¬ру, дитячі музичні інструменти, шумові інструменти.

 

 Ігрова ситуація. Запропонуйте дітям під час співу підігравати на музичних або шумових інструментах.

 

 Методичні рекомендації. Насамперед варто продумати, де повинні звучати інструменти, яким має бути їхнє звучання. Поступово, з набуттям навичок гри на дитячих музичних інструментах та у шумовому оркестрі, ваші вихованці зможуть інсценувати пісні, поєднуючи спів, рух та гру в оркестрі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37. «Хор голосів»

 

 Матеріали. Фонограма музичного твору, під яку діти співатимуть.

 

 Ігрова ситуація. Запропонуйте дітям заспівати улюблені пісні у незвичайному хорі, наприклад, хорі ведмедів, дятлів, бабусь, дзвоників і т.п.

 

 Методичні рекомендації Спочатку запропонуйте дітям заспівати знайому веселу пісню так, як це подобається дітям, а потім - проекспериментувати: співати, вигадувати образи, добирати голоси, настрої, супровід. Під час співу можна допомагати собі рухами або підігрувати на різноманітних музичних і шумових інструментах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

38. «Вітання»

 

Матеріали. Музичні інструменти: металофон, трикутник, маракаси тощо.

 

 Ігрова ситуація. Запропонуйте дітям навчитися вітатися за допомогою вигаданої пісеньки.

 

 Методичні рекомендації. Спочатку потрібно привітатися з усіма дітьми або з кожною дитиною індивідуально цікавою новою проспівкою. У відповідь діти мають вітатися по одному або групами. Заохочуйте дітей вигадувати свій варіант нової пісеньки-вітання. Для того щоб діти швидше навчилися цьому, музичний керівник має щоразу вітатися по-різному. Тому заздалегідь варто підготувати багато варіантів мелодій та слівзпривітаннями

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39. «Не шуміть»

Матеріали: вірші, музичні інструменти та саморобні іграшки для гри в шумовому оркестрі

 

 Ігрова ситуація. Прочитайте дітям вірш:

 Взяв до рук я молоток,

 Цвях вбиваю «ток-ток-ток».

 Дошку взяв я і пила В діло з радістю пішла

 Годівницю я майструю —

 Всіх птахів я нагодую!

 Запропонуйте дітям пошуміти за допомогою молоточка та пили, а потім, — шумових або музич¬них інструментів. Шуміти потрібно організовано, супроводжуючи звуками певні слова тексту вірша. Вірші можна добирати різноманітні. Наприклад:

 Дайте відповідь мені — правду я кажу чи ні?

 Влітку хочем я і ти теплі шуби одягти.

 Йшла корова на лужок, з травою їла пиріжок.

 У зеленому гаю дам я м'ячик солов'ю.

 Кішка Мурочка завжди перша лізе до води.

 Ну, хіба ж я не права? Взимку виросла трава!

 В синім небі восени летять у вирій кавуни.

 їли сірі горобці на подвір'ї камінці.

 Ходять коні із рогами і торгують пирогами.

 Серед ряски, серед мулу, в річці бачив я акулу.

 Ходить в лісі, як годиться, синя, хутряна лисиця.

 Випав град і сніг пройшов - полуничку я знайшов.

 Влітку, взимку, навесні, світить сонце лиш мені.

 В грудні по садку гуляв, стиглу вишеньку зірвав.

 На городі виріс мак, наче ковбаса на смак.

 Із качиного яйця налупилася вівця.

 Я чотири рукавиці натягну на лапки киці.

 Жовта ввечері кульбабка, а зранку в неї біла шапка.

 В небі зірочки горять, ніччю дітям треба спать.

 Вечір. Темно біля хати і потрібно дітям спати.

 На полях росте пшениця, буде з неї паляниця.

 Взимку спить ведмідь в барлозі і прокинутись невзмозі.

 І дорослі, і малята подарунків ждуть до свята.

 Юлія Турчина

 Методичні рекомендації.

Спочатку необхідно прочитати вірш і домовитися, якими інструментами і коли діти шумітимуть. Щоб звук був об'ємнішим та гучнішим, доцільно об'єднувати дітей у підгрупи: одна озвучуватиме одніслова вірша, інша — інші тощо. Для роботи слід не тільки шукати цікаве за ритмом та змістом художнє слово, а й виготовляти музичні інструменти із залишкових матеріалів: коробок, целофану, металевих предметів на нитці,ємностей з різними наповнювачами, склянками, які можна заповнювати рідиною тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

40. «Принц і принцеса».

 

 Мета: вдосконалення динамічного сприйняття і відчуття ритму.

 

 Хід: діти розсаджуються на килимку лицем до центру круга, руки прибирають за спину. Вибирається принц, який закриває очі, і в цей час в долоньки одній з дівчаток кладуть красивий бантик. Вона принцеса. Принц повинен дізнатися принцесу по гучній музиці. Звучить «Вальс» Е. Доги, принц поволі йде під музику по колу поряд з дітьми дорослий регулює динаміку: від тихого звучання до гучного.

Почувши голосну звучну музику, принц указує на принцесу. Дівчинка розкриває долоньки, показує бантик.

 Потім як ускладнення гри принц і принцеса повинні танцювати, при цьому придумавши свій ритмічний малюнок.

 Гра проводилася кілька разів і «ритмічні танці», придумані дітьми були дуже різноманітні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

41. «Бубонці»

 

 Мета: розвиток звуковисотного слуху.

 

 Ігровий матеріал: бубонці.

 

 Хід: Дорослий розповідає: «Жили були три веселі бубонці: Дінь, Дань і Дон. У кожного була своя пісенька. Бубонець. Дінь співав тоненьким голоском. «Дінь-дінь» – звучала його пісенька. Дань співав пісеньку середнім голоском: «Дан-дан». А у бубонця Дона голосок був грубіший, нижчий ніж у його братів. «Дон-дон» - грізно звучала його пісенька (використовується фланелеграф, на якому три лінієчки і бубонці повинні бути в своїх будиночках)».

 Діти повинні повторити пісеньки різними голосами їх голоси повинні зливатися, коли одночасно співає 3-4 людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

42. «Подумай і відгадай»

 

 Мета: придумувати деталі ритмічних малюнків, повтор вже знайомих, закріплення тривалості нот.

 

 Матеріал: картки (по числу тих, що грають), на яких зображені ведмідь, зайчик, пташка.

 

 Хід: Дітям надаються картки. На фортепіано звучать відповідні мелодії: «Зайчик» Н.Старокадамського, «Ведмідь» В.Ребікова, «Горобці» М.Красєва. Діти дізнаються мелодії і піднімають відповідні картки.

 Як ускладнення на наступному занятті дітям було запропоновано проспівати відповідні мелодіям, ритмічні малюнки і спробувати придумати свої, дуже прості.

 На наступному занятті діти вже повинні були під пісню «Разом весело крокувати» спробувати показати рухами героїв: зайчик стрибає - використовуються четвертні і восьмі ноти; ведмідь - цілі ноти і половинки; пташки – восьмі і шістнадцяті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

43. «Прогулянка»

 

 Мета: закріплення тривалості нот, розвиток відчуття ритму.

 Ігровий матеріал: музичні інструменти по числу тих, що грають (молоточки, барабан, бубон, ксилофон, металофон, дзвоник, музичні тарілки).

 

 Хід гри: Дорослий: «Зараз, дітки, ми відправимося з вами на прогулянку, але це буде незвичайна прогулянка, ми гулятимемо, допоможуть нам в цьому музичні інструменти. Ось ми з вами спускаємося по сходах (повільні удари молоточком по столу), а зараз ми вийшли на вулицю. Світить яскраве сонечко, ми зраділи, побігли (часті удари по барабану або можна молоточками по столу). Ми гуляли, веселилися, але раптом з'явилася хмара, подув вітер, ударив грім, виблискувала блискавка, і пішов дощ. Спочатку це були рідкісні краплі, а потім почалася часта сильна злива (ритм прискорюється, діти можуть стукати в барабан, бубон, молоточками по металофону, ударяти в тарілки, дзвоником передавати рідкісні краплі дощу; використовуються всі інструменти для передачі стану погоди; рідкісні краплі дощу і сильну часту зливу діти передають в певному ритмі, унаслідок чого у них закріплюються знання про тривалість нот)». Дорослий: «Злякалися хлоп'ята такої погоди і побігли додому, - знову швидкі і ритмічні удари».

 Гра поступово ускладнювалася, діти за допомогою дорослого придумували нові події, які відбувалися на «прогулянці», і кожного разу ритмічні малюнки ставали все різноманітнішими і складнішими.

 

 

44. «Визнач по ритму»

 

 Ігровий матеріал: картки, на одній половині яких зображені ритмічний малюнок, а інша половина порожня, картки, що ілюструють зміст пісень, дитячі музичні інструменти (ложки, бубон, дзвоник, барабан, музичний молоточок).

 

 Хід: Ведучий, дитина або дорослий, виконує ритмічний малюнок пісні або танцю (за допомогою вилясків або просто стукає музичним молоточком по столу, використовуються дерев'яні ложки, барабан), знайомих дітям: «Ах ви сіни», «В полі береза стояла» російські народні пісні, «Сьогодні мамине свято», Парцхаладзе, «Сонячний капіж» Соснін, «Різноколірна гра», «Горобця» М.Красєва.

 Діти по ритму визначають пісню і картинкою закривають порожню половину картки. Ритмічні малюнки можуть бути мимовільними: повільні удари в барабан – йде ведмідь, дзвін дзвоника – пташка летить. Діти повинні вгадати самі, без допомоги дорослого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

45. «Прикрась музику»

 

Ігровий матеріал: магнітофон із записом «Неаполітанської пісні» П.І.Чайковського, дитячі музичні інструменти, які лунають дітям (бубон, барабан, дзвіночки, дудочка, трикутник, музичний молоточок).

 

 Хід: дитина слухає спочатку твір, визначає його ритм, настрій. Потім, по показу дорослого діти пробують застосовувати прийом оркестровки. Вони повторюють ритм пісні, як би підіграючи на музичному інструменті. Потім, в кульмінаційній частині пісні, інструменти звучать всі одночасно.

 Як завдання дітям пропонується проявити творчість: прикрасити звучання. Наприклад, десь можна уловити дзвін дзвоника, удар в барабан або бубон, металофон.

 У такій музично-дидактичній грі діти розрізняють характер музики, настрій намагаються підстроїтися під певний ритм і уловити щонайменші його зміни і проявляють творчість, що грає важливу роль в розвитку відчуття ритму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

46. «Супердиски»

 

 Мета: в доступній ігровій формі закріплювати пройдений матеріал із розділів «Співи» та «Слухання музики»

 Формувати в дітей образне мислення, розвивати самостійність, здатність до сприйняття.

 

 Матеріал: макет музичного центру, на який встановлюються диски з малюнками, які передають зміст знайомих дітям музичних творів.

 

 Хід гри.

 Педагог пропонує дитині за бажанням вибрати на диску картинку, яка відповідає певному музичному твору. Дитина прослуховує вибраний твір і вибирає відповідне зображення характеру твору. Музичний твір може вибрати педагог, а дитина відгадати його і підібрати відповідне зображення на диску.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

47.Чую дзвін та чи знаю, де він?

 

 “Музичний керівник” виконує музичну фразу (фрагмент знайомої пісні) на одному з дитячих музичних інструментів, але так, щоб діти не бачили. Вони визначають, з якої пісні прозвучав уривок, на якому інструменті він був виконаний. Якщо хтось може, то повторює почуту музичну фразу голосом або на цьому ж інструменті. “Музичний керівник” коментує виконання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

48. «Диригент»

 

 Під час виконання пісні обирають диригента (“музичного керівника”), який керує співом. Він слухає спів дітей і оцінює його. Діти, у свою чергу, оцінюють майстерність “диригента”. Різновид гри - “диригент” керує оркестром дитячих музичних інструментів. Музичний керівник, вихователь - учасники оркестру.

 Можливість хоча б недовго виконувати роль педагога цінна: окрім здійснення навчальних завдань (розвиток слухового сприймання і швидкості реакції), це сприяє вихованню сміливості, відповідальності за доручений етап заняття. Можна також проводити музичні ігри, в яких діти “обирають” роль інших дорослих людей, представників різних музичних професій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

49. «Музичне інтерв’ю»

 

 Після прослухування музики на занятті комусь одному пропонують “узяти інтерв’ю у своїх однолітків. Доцільність гри в тому, що діти вчаться не тільки відповідати на запитання, а й ставити їх, що сприяє розвиткові мислення й мовлення. Ставити запитання на заняттях незвично для дітей, до цього їх спонукає ігрова ситуація. Учасники діалогу дякують один одному.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

50. «Гастролер-музикант»

 

 У ході заняття музкерівнику допомагає приїжджий “гастролер” - дитина, яка навчається гри на музичному інструменті: фортепіано, скрипці, чи займається хореографією тощо. Вона виконує підготовлений виступ і стисло розповідає про нього. Потім можна провести бесіду про музику. Виконавець вчиться поводитися на уявній концертній сцені (виходити, вклонятися тощо). Цю гру використовують на закріплення низки тем музичних занять.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

51. «Круглий стіл»

 Цю гру можна провести безпосередньо після гри “гастролер - музикант”. Діти за власним бажанням висловлюють свої думки про почуту музику. У невимушеній обстановці дітям легше подолати боязкість, скутість. Вихователь, спостерігаючи за ними, ненав’язливо спрямовує хід дискусії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

52. «Конкурс юних музикантів-виконавців»

 

 Такий захід може складатися з конкурсу “співаків, танцюристів, інструменталістів”. З групи вибирають “журі” на чолі з головою”, що оцінює виконання, коментує. Присутні нагороджують виконавців оплесками. Переможцям вручають призи: дитячі книжки про музику, інші музичні ігри.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

53. «Яке дзеркальце краще?»

 

 Мета: розвивати зосередженість та швидкість реакції, формувати здатність до емоційної ідентифікації.

 

 Хід гри. Вибираємо серед дітей ведучого з допомогою лічилки, наприклад:

 Нещодавно - ви не чули? -

 Суперечка вийшла в нас.

 Хто затіяв, вже забули,

 Але вогник дружби згас.

 Може, гра у добрий час

 Знов здружити зможе нас?

 Ведучий під музику виконує ритмічні (танцювальні) рухи, стараючись показати мімікою відповідні емоції, решта уважно дивиться на нього та ‘‘віддзеркалює” його рухи. Цю гру супроводжують такі музичні твори: український народний танець “Козачок”, “Полька” М.Глінки, “Веселий музикант” А.Філіпенка. Ведучий, у свою чергу, дивиться у “дзеркальця”, потім дякує усім. Тому, хто найбільше йому сподобався, він співає “вдячну пісеньку”.

 

 

 

 

 

 

54. «Веселі звірята»

 

 Мета: формувати вміння сприймати музику, зокрема динамічні відтінки, розвивати довільну увагу, уяву, творчі здібності, виховувати доброзичливе ставлення до однолітків.

 

Хід гри. Діти одягають маски зайчиків, ведмедиків та інших звірят. Вихователь чи музичний керівник пояснює правила гри: якщо музика звучить у нижньому регістрі, повільно й голосно, “ведмедики” крокують, важко перевалюючись у різні боки. Коли музика лунає в середньому регістрі, голосно й весело, “зайчики” починають радісно стрибати. Якщо музика звучить тихо, нешвидко, “кошенята” лагідно муркочуть, лащаться одне до одного. Усі разом вирушають в уявний ліс, де зустрічають різних лісових “звірят”, які мають привітати одне одного. Інсценізацію бажано доповнити співом нескладних мелодій. Зустрівшись у лісі, звірята радіють , і співають “Пісню зустрічі” (педагог допомагає зімпровізувати мелодію):

 У день такий чудовий зустрілися ми знову.

 Я радий, що знов вас зустрів Радіє весь наш дружний колектив.

 У день такий чудовий Зустрілися ми знову.

 Бажаємо всім успіхів І гарного здоров’я!

 До цієї гри пропонуємо такі музичні твори: “Народний танець” М.Дремлюги, “А я рак-неборак” А.Коломійця, “Гумореска” В. Косенка, “Коломийки” О.Лазаренка тощо.

 

 

 

 

 

 

 

55. «Сміливий вершник»

 

 Мета: створити у групі бадьорий настрій, вчити емоційно сприймати музику, виховувати активність, сміливість, бажання допомогти іншому.

 

 Хід гри. Хтось із дітей (найменш сміливі) виразно читає віршик, написаний на плакаті:

 

 Я конем пишаюся,

 Він летить, як вітер.

 Дожену на ньому я Всіх коней на світі!

 На край світу я піду,

 Треба поспішати.

 Хто потрапив у біду?

 Буду виручати!

 

 Потім пропонуємо дітям уявити, що вони скачуть на конях, аби допомогти комусь. Лунає музичний твір “Сміливий вершник” Р.Шумана. Бесіду щодо нього доцільно спрямувати таким чином:

 -Ч и встигли ви своєчасно прибути туди, де чекали на вас?

 - Хто був сміливим і виручив людину з біди?

 - Як музика допомогла вам доїхати і зробити благородний вчинок?

 Заохочуємо дітей (у тому числі й несміливих за характером).

 

 

 

56. «У кого сьогодні гарний слух?»

 

Мета: розвивати слухову увагу, почуття ритму, здатність точно реагувати на музику, покращити психологічний клімат у групі.

 

Хід гри. Пропонуємо дітям під звуки маршу вирушити у подорож до “лісової школи”, але на шляху до неї їх чекають незвичайні пригоди. Вони мають перевтілитися у тих тварин чи пташок, музичні позивні яких грає музичний керівник, та виконувати відповідні рухи: “зайчики” — стрибати, “конячки” — “бити копитами”, “раки” - несміливо посуватися назад, “пташки” - “літати” та “цвірінькати”, “лелеки” - стояти на одній нозі. Хто неуважно слухав музику, той “запізнився в лісову школу” і разом з іншими дітьми виконуватиме улюблену пісню чи танок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

57. «Застигла музика»

 

 Мета: розвивати увагу, почуття ритму, швидкість реакції, творчі здібності, виховувати сміливість та взаємоповагу.

 

Хід гри. Діти уявляють, що потрапили на королівський бал, і під музику виконують танцювальні рухи. Раптом за знаком короля (вибрана заздалегідь дитина) музика припиняється, і діти повинні “застигнути” в тій позі, яка виникла перед зупинкою музики. Тих, хто після зупинки музики продовжував танцювати або зупинився передчасно, король доброзичливим жестом запрошує сісти та відпочити. Гра триває доти, поки залишиться тільки один гравець, який і стає переможцем. Від короля він отримує “титул”, право обрати собі друга та замовити до кінця заняття улюблений музичний твір.

 Можна використати такий музичний матеріал: “Полонез” Ф.ІНопена, “Італійська пісенька”, “Мазурка” П.Чайковського, “Вальс” О.Гречанінова, “Ліричний вальс” Д. Шостаковича, “Полька”, “Старовинний танець”.

 Пропонована гра дає змогу кожному виявити себе, імпро¬візуючи танцювальні рухи в характері музики, є поштовхом для тих, хто раніше не відважувався виявити самостійність.

 58. «Фея бадьорого настрою»

 Мета: формувати вміння емоційно сприймати музику, активізувати дітей, налаштувати їх на навчальну діяльність.

 Хід гри. Під звучання бадьорої, ритмічної музики (наприклад, українська народна пісня-танок “Ой лопнув обруч” або “Скерцино” В.Косенка) до дітей підходить дитина з “Чарівною паличкою”. Це - Фея бадьорого настрою. Вона промовляє такі слова:

 В цей ранковий добрий час Музика прийшла до нас.

 В нас енергію вселяє, і на працю надихає.

 (Фея проходить повз рядки, доторкаючись до плеча тих, хто цього потребує).

 Подивилися на мене,

 Посміхнулися усі.

 Хто готовий до роботи?

 Хто бадьорий?.. Молодці!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

58. «Фея спокійного настрою»

 

Мета: формувати вміння емоційно сприймати музику, заспокоїти дітей, зменшити емоційну напругу. Хід гри. Під звучання неквапливої, тихої музики (наприклад, “Колискова” Я.Степового або “У старовинному стилі” С.Люд кевича) до дітей підходить Фея спокійного настрою та промовляє (або проспівує):

 

 В цей ранковий добрий час

 Музика прийшла до нас.

 Тиха, лагідна, хороша.

 Заспокойтеся, я прошу.

 

 (Фея доторкається “чарівною паличкою” до дітей, які повинні відразу ж заспокоїтися).

 

 Музика така приємна,

 Мов блакитна річка ллється.

 Хай до кожного із вас

 Хтось по-доброму всміхнеться.

 Обидві гри можна використовувати також імпровізаційно, і не тільки на початку, а всередині заняття, якщо є така необхідність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

59. «Три подружки»

 

 Мета: формувати навички сприймати музику, розвивати творчі здібності дошкільників, допомогти їм зрозуміти емоційний стан іншої людини та правила культурної поведінки.

 

 Хід гри.

 

І варіант гри

Діти слухають музичні п’єси Д.Кабалевського “Пустунка”, “Плаксійка” і “Злюка”, дають оцінку злості та плаксивості, порівнюючи з добрим настроєм пустунки. Троє дітей домовляються (за дверима групи), роль якої дівчинки вони виконуватимуть, а решта дітей повинні здогадатися за мімікою, пантомімікою та музикою, кого з трьох подружок ми бачимо.

 

ІІ варіант гри

Діти мають впізнати трьох подружок без музичної підказки.

 

ІІІ варіант гри (ускладнений).

Кожна героїня розповідає про себе цікаву історію, яка б підходила до музичної характеристики, а потім спільно аналізуємо творчу роботу дітей. Цікаво, що “дівчачі” ролі хочеться зіграти навіть хлопчикам.

 

 

 

 

 

60. «Чим зможу — допоможу»

 

Мета: розвивати музично-творчі здібності дітей, виховувати співпереживання, бажання прийти на допомогу.

 

Хід гри.

Кілька дітей розглядають картинки, на яких зображені люди (казкові герої) з різним виразом облич. Кожному з цих дітей пропонується передати цей вираз власною мімікою. Решта визначає, які почуття передають учасники гри.

Далі дітям пропонується:

1. визначити, чи точно дитина передала почуття порівняно з картинкою;

в) прокоментувати ситуацію, в яку потрапила людина, зображена на малюнку;

г) скласти (або пригадати) мелодію, що відповідає малюнку; пояснити, яку участь взяв би кожний у ситуації, що склалася.

 Наприклад: гнів - заспокоїти: “Не треба хвилюватися, це ж можна виправити”; горе-поспівчувати: “Мені дуже шкода, що...”; радість - поділити: “Я такий радий за тебе, страх - підтримати: “Не бійся, я буду поруч”, біль - співчувати та підтримати: “Потерпи трохи, незабаром біль пройде».

Далі під відповідну музику розігруються міні-сценки за згаданими картинками.

 Під час гри педагог помічає, як допомагають діти одне одному та кому саме (своїм друзям, лідерам групи, пасивним дітям), та ненав’язливо коректує хід гри.

 

 

 

 

61. «Вірні друзі»

 

Мета: виховувати емоційний відгук на музику та моральний зміст вчинків, колективістичні риси особистості.

 

Підготовка до гри-інсценування казки Н.Забіли “Коли зійде місяць”. Спочатку ознайомлюємо дітей з сюжетом казки.

 — Жили-були у дворі різні птахи: кури, півники, качки, гуси й навіть індики. Жили вони дружно й весело. Та раптом прийшла біда: на пташиний двір вирішив напасти злий Тхір. Дізнавшись про це, Півник і Курочка вирушають до пса Пірата попросити, щоб він урятував птахів. Йти треба через ліс. Півнику й Курочці допомагають Заєць і Білка, які визволили їх із хатинки хитрої Лисиці, що також вирішила їх знищити. Уявляєте, яка небезпека загрожувала птахам! Зачинивши Півника й Курочку у своїй хатинці, Лисиця побігла на пташиний двір, щоб поласувати курятиною, але, на щастя, не встигла: побилася з Тхором, а тим часом пес Пірат проганяє їх із пташиного двору й рятує птахів.

 Сподобалася казка?.. Мені також вона подобається. За цією казкою спеціально для дітей написана опера, тобто великий музичний твір, який артисти виконують у театрі. Вони і співають, і танцюють. Акомпанує їм багато музикантів, які грають на різних інструментах, - цілий оркестр. Ця опера називається “Якщо друзі є”. Як добре, коли є вірні друзі, котрі у важку хвилину сміливо прийдуть на допомогу!

 А тепер уявімо, що ми опинилися на пташиному дворі, тільки сховалися за дерево, щоб нас ніхто не помітив. Зараз ми почуємо музику, а ви спробуйте сказати, які почуття вона у вас викликала. Вам стало весело чи сумно? А можливо, підходить інше слово? Не буду підказувати, ви самі спробуйте здогадатися. Отже, слухаймо... Якщо не має казки, то в записі окремі її фрагменти може виконати музичний керівник. Наприклад, пісню Тхора: Я – хижий Тхір, зубатий звір, нікого не боюсь! Мені сподобався цей двір і я тут оселюсь. Підказуємо дітям, в якому напрямі мислити: слухаючи цю пісню, уявляючи грізного звіра, відчуваючи страх. Зовсім по іншому звучить вітання Півника: Ку – ку – рі – ку! День веселий знов прийшов на білий світ! Добрий день, міста і села! Ку –ку –рі – ку! Всім привіт!

 Сцена бійки Тхора і Лисиці звучить голосно і швидко. Заключний хор друзів виконується урочисто, переможно: Слава всім друзям в нашій окрузі! Слава!

 Підкреслюємо, що виручити когось, врятувати з біди - благородна справа.

 Хід гри: Вибираємо виконавців ролей та інсценуємо казку.