Консультація для вихователів «Планування й методика проведення занять з використанням ейдетичних ігор»

Про матеріал

Дл вихователів закладу дошкільної освіти консультація на тему «Планування й методика проведення занять з використанням ейдетичних ігор»

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

Консультація для вихователів

«Планування й методика проведення занять з використанням ейдетичних ігор»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Консультацію підготувала:

Вихователь ЗДО №57 «Берізка»

 

 

 

 

 

 

 

Східне прислів’я говорить:

Скажи мені — і я забуду, покажи мені — і я запам’ятаю, дай торкнутися — і я зрозумію».

 

«Ейдетика» — це психологічний або медичний термін, у простонародді визначається як здатність згадувати чи відтворювати зображення, звуки, запахи об'єктів чи тактильні відчуття про них в пам'яті з граничною точністю [5].

Чому ж сьогодні ейдетичному розвитку приділяється така значна увага?

Після народження дитина потрапляє не тільки у світ реальності, а ще й у світ умовностей. Саме тому вона повинна навчитись розуміти й оперувати знаками будь-якого вигляду. Як допомогти дитині запам’ятати та утримати інформацію, яким чином спонукати дитину до пізнавальної, мовленнєвої активності, створити ситуацію успіху, сформувати гармонійну особистість — на всі ці запитання і допомагає знайти відповіді ейдетика.

У вітчизняній психології починаючи з Л.С. Виготського, особливе значення  надається вивченню знакових систем у психічному розвитку дитини, більше уваги приділяється їхній розробці.

Жодна діяльність людини не відбувається без використання знаково-символічних засобів. Наприклад, візьмемо побутово-практичну діяльність, де використовується широкий спектр знаково-символічних засобів: умовні позначення, піктограми, дорожні знаки тощо.

Використання символів  є індивідуальними формами розвитку дитини і відіграють головну роль у формуванні понять. Уявлення тісно пов’язані  зі спілкуванням, тому є певним рівнем розвитку мови і символічної функції. Головною є функція, що дає можливість зміщати реальний зміст думками, а образи – об’єктами.

Можна виділити чітку залежність розвитку у дітей знакової функції від рівня інтелектуального розвитку, а саме: стадія розвитку визначає вид знаково – символічних засобів, що використовуються. Важливо розширювати коло знаково – символічних засобів, які вже є в арсеналі дітей дошкільного віку.

Головною особливістю людини є уміння оперувати символами. Розвиток пізнавальної діяльності проходить три сходинки: дійову, образну, символічну, що відображають світ по-своєму.  Якщо у роботі з дітьми не використовувати спеціальних вправ, спрямованих на розвиток символічних уявлень безпосереднього досвіду, то вона  до зрілого віку буде залежати від наочних і дійових способів уявлення світу. Людині від народження притаманна здатність до символізації, а отже, ознайомлення зі знаково-символічними засобами має відповідати віку і враховувати особливості знакових засобів. У психології стверджується, що символічна функція не проявляється, а формується в різних видах діяльності. Оперування знаково-символічними засобами має спільну структуру і способи функціонування, що дозволяє віднести його до особливого виду діяльності – знаково-симолічного. Функції знаково-символічних засобів: комунікативна, пізнавальна (спрямована на відображення реальності в діяльності людини, результатом є нові знання про світ), функція заміщення, моделювання, кодування, схематизація. Оволодіння новими символічними засобами підіймає дитину на великий рівень інтелектуального розвитку.

Доскональне формування знаково-символічної діяльності і різноманітний арсенал засобів, що використовуються, дають можливість появи у дитини здатності до продуктивної діяльності. Чим вищого рівня набуває знаково-символічна діяльність, тим важливішою стає її роль у формуванні пізнавальної активності малюків дошкільного віку.

Формуванню у дітей середнього та старшого дошкільного віку пізнавальної активності і розвитку образного мислення допомагає сприяти ЕЙДЕТИКА.

Педагоги, які активно працюють за принципами ейдетики, підтвердять, що вона допомагає значному розвитку різних видів уваги й мислення, уяви, пам’яті.

Ейдетика відкриває нові способи подання розвивального або навчального матеріалу, адже вона «перекладає» незрозумілу мову оточуючого дорослого світу на прийнятну і зрозумілу для дошкільника. Розвиток ейдетики залучає всі аналізатори дитини: вихованець не лише бачить, але може почути, доторкнутись, понюхати, скуштувати; до того ж нові знання базуються на добре знайомих дітям образах. Без сумніву, ейдетика відкриває безмежний ігровий простір для розвитку дитячої уяви.

В процесі використання ейдетичних ігор я отримала позитивні результати як на заняттях так і в повсякденній діяльності. Хочу підкреслити «плюси»:

  • Викликає інтерес у малят;
  • Значно підвищує швидкість реакції, мислення, активізує уяву;
  •  Збагачує словник;
  • Не втомлює дітей;
  • Дає змогу дитині відчути себе розумною, кмітливою (навіть з низьким рівнем розвитку);
  • Економія часу на зайві повторні пояснення;
  • Виготовлення «Абетки символів» не потребує видатних художніх здібностей;
  • Мінімальні матеріальні витрати.

 

     Методика ейдетики включає понад двадцять різноманітних технік ефективного запам’ятовування інформації. Дитина, з якою займаються розвитком ейдетики, значно зменшує затрати часу на запам’ятовування потрібної інформації, вона стає більш уважною, організованою, впевненою в собі.

Звичайно, дуже важливо спочатку вивчити з малятами  «Абетку символів», а  вже потім діти зможуть вільно оперувати знаками (символами),

чітко та швидко діяти за вказівками вихователя, легко виконувати поставлені завдання. Символи є не тільки своєрідними «підказками» для малят, але й збудниками – прискорювачами у розвитку здібностей кожної дитини.

На прогулянках під час спостережень за живими істотами і неживими об’єктами, відгадуючи загадки, проводячи бесіди і використовуючи певний життєвий досвід, діти за допомогою вихователя визначають головні ознаки предметів і позначають їх символами. Так складається певний комплект символів. У кожного вихователя може бути своя Абетка символів – набір умовних позначень, що буде зрозумілий йому і дітям, з якими він працює

Відомий факт: інформація, приправлена позитивними емоціями, сприймається вдвічі швидше і тримається у памяті набагато довше! Доведено, що емоційно негативна інформація блокується підсвідомістю і пам’ять намагається до неї не повертатися. З позитивною - все навпаки. Ось чому, коли навчання супроводжується позитивними емоціями, його результати просто неймовірні.

До того ж розвинена уява допомагає у різних життєвих ситуаціях: ефективно відпочити, швидко вийти зі стресового стану, зняти пригнічений настрій і навіть поліпшити своє здоров’я.

В свої роботі я використовую можливості ейдетики на різних етапах заняття. Це дає можливість активізувати всі види аналізаторів, а це набагато пришвидшує навчально-виховний  процес.

 

Ейдетичні прийоми:

 

  1. Прийом оживлення символу.

Цей прийом допомагає дитині не лише почути конкретний звук, а за допомогою зорового образу ще й "побачити" його у словах, у тексті.

Наприклад, у навчально - ігрових ситуаціях оживлений символ "жук" виконує певні дії (літає, сидить, повзе, лежить) на тлі протяжного звучання: Ж-Ж-Ж… У слові жаба дитина впевнено вимовляє звук "Ж", тому що малюнок - символ жука асоціюється в неї із відповідним звуком.

 

  1. Прийом перевтілення.

Тут дитина сама виконує роль живого символу, витвореного в її уяві, увіходить в його образ, фіксує свої почуття, емоції. Входження в образ живого символу допомагає самостійно концентрувати увагу на певному звуці, правильно вимовляти його, а відтак долати свою невпевненість щодо правильного виконання того чи іншого завдання з певним звуком.

Скажімо, у грі "Жуки полетіли на прогулянку" (до лісу, на поле, на луку) дитина, уявляючи себе жуком, імітує й озвучує його політ, чітко вимовляючи звук "Ж". З кожним разом завдання для "жука" змінюються, ускладнюються.

Наприклад, такі завдання:

  • "Політ великого жука" - вимовляти звук "Ж" твердо, протяжно, "сердито".
  •  "Політ маленького жука" - тихим, лагідним голосом вимовляти звук "Ж" пом’якшено, коротко, пестливо, весело.
  • "Політ великого та малого жуків" - почергово проспівувати коротку й довгу пісню, тверду та пом’якшену, сердиту та лагідну, протяжну й уривчасту.
  • "Гра - інсценівка за віршиком про жука":

Ой летів жук, жук.

(Діти - "жуки" імітують політ, озвучуючи його: ж-ж-ж).

Та й у воду - фук!

(Діти - "жуки" падають на спину).

Жук лежить і встати не може,

(Дитини - "жук", лежачі на спині, рухає руками, ногами й весь час промовляє: ж-ж-ж)

Кличе, хто йому допоможе: ж-ж-ж.

(Дитина "жук", голосно промовляє цей звук, кличе на допомогу)

 

  1. Прийом активізації відчуттів дитини.

Зазначений прийом передбачає під час ігор з автоматизації та диференціації звуків оптимальне використання систем - аналізаторів: зорової, слухової, кін естетичної, моторної. Це допомагає дітям краще запам’ятовувати правильну вимову самого звука і слів із ним, проявляти самостійність та самоконтроль.

Наприклад: гра "Потяг". Діти будують варіанти потягу, викладаючи картинки-символи, літери, склади, слова з відповідними символами, і виконують різні мовленнєві завдання. Вони починаються з відповідей на запитання, які формулюються у процесі розглядання ряду зображень. Тут слід обов’язково дотримуватися логіки побудови запитання та вказівок:

  • Хто за ким їде? (щоразу дитина має назвати символ, звук, літеру, склад, слово, предмет).
  • Хто перед ким їде?
  • Хто в якому вагончику (за порядком) їде?
  • Хто сусіди-друзі вагончика?
  • Визнач, якого вагончика не стало.
  • Назви всі вагончики з пам’яті (очі заплющені).
  • Визнач, який новий вагончик причепили.
  • Скажи, який вагончик тобі найбільш сподобався.

Наступний етап роботи-дії дитини, які активізують її мовленнєву діяльність:

  • Побудуй короткий потяг і назви, хто в ньому їде.
  • Побудуй довгий потяг і назви, хто в ньому їде.
  • Визнач, що змінилося (поміняти місцями, забрати, додати вагончики). - Розстав вагончики по місцях (сталася аварія, вагончики роз’їхалися).
  • Обери, з ким ти хочеш поїхати, пограти.

Виконуючи такі маніпулятивно-мовленнєві завдання, діти "бачать", чують, відчувають, вимовляють потрібні звуки, співвідносячи їх із відповідними символами. Те саме спостерігається, коли вони співвідносять символ із літерою, читають склади та слова.

 

  1. Прийом зацікавлення.

Попри те, що в пропонованій структурі використання образів-символів звуків поданий прийом останній, за логікою навчального процесу він є провідним. Цей прийом активізує дітей, підвищує мотивацію та результат корекційних занять. Під час роботи із символами увага концентрується не на самому звукові, а на конкретному виді діяльності: "жук літає і гуде"; "бджола гуде, збирає і несе мед до вулика"; "собака бігає, гарчить"; "змія виступає в цирку і шипить" тощо. Це викликає цікавість і захоплення, бажання працювати над звуками, які завдяки зацікавленню засвоюються природним шляхом, без натиску й перевантажень.

Дитина з добре розвиненими ейдетичними здібностями буде успішно опановувати навчальний матеріал у школі, запам’ятовувати та обробляти весь об’ємний потік інформації, яка надходить до майбутнього першокласника. Саме тому ейдетика — це не лише напрям роботи, а й одна з основ успішної соціалізації та адаптації дошкільника до навколишнього світу й навчання у школі.

 

«ВПРОВАДЖУЄМО МЕТОД ЕЙДЕТИКИ В РОБОТУ З ДІТЬМИ»

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 

Робота повинна бути організована так, щоб кожна дитина брала в ній участь з бажанням, виявляла ініціативу, відчувала свою значимість.

Підтримуйте ініціативу і самостійність дітей.

Вчіть дітей мислити образами, що дозволить дітям утримувати в пам’яті потрібний в житті об’єм інформації.

Створюйте під час гри радісну, позитивну атмосферу, враховуйте особливості дитячої фізіології і психіки.

Ставтесь  до  дитячих  асоціацій  серйозно,  хваліть їх  за  найменші досягнення.

Не акцентуйте увагу на помилках дитини, а допоможіть їй знайти і виправити їх.

Виявляйте доброзичливість, зацікавленість щодо дитячих асоціацій.

Розвивайте дитячу уяву, фантазію, не обмежуйте її межами «дорослих стереотипів» .

Розвивайте   різні   аналізатори   дитини:   слухові,   смакові,   тактильні, нюхальні, рухові.

Звертайтеся до вже набутого досвіду вихованців, який сформувався з допомогою різних аналізаторів.

Щоб допомогти дітям складати задачі, використовуйте піктограми.

Для навчання дітей нестандартним підходам до різноманітних задач використовуйте друдли.

 

Шановні колеги пропоную Вам ознайомитися з методичним посібником «Ейдетика як засіб підготовки дитини до школи» / Авт.-упоряд. М. Л. Кривоніс, О. Л. Дроботій. — Х.: Вид-во«Ранок», 2012. — 160 с. — (Дошкільна освіта), в якому ґрунтовно розкрито питання Планування та проведення занять з використанням ейдетичних ігор.

 

IMGАбетка символів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IMG_0004

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
30 жовтня 2018
Переглядів
490
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку