Музично-театралізована вистава до Дня Святого Миколая « Дива там, де в них вірять»

Музично-театралізована вистава до Дня Святого Миколая

« Дива там, де в них вірять»

Мета: виховувати у дітей любов і повагу до традицій українського народу, віру у кращу долю рідного краю, бажання творити добро.

Дійові особи: Ябіда,  Лінь, чортик  Круць, чортик Хвиць, Ангели, Маша, Ведмідь, ведуча, діти.

Ведуча.

Добрий день, шановні гості,

Добрий день, малята.

Закінчилась  швидкоосінь,

Линуть зимні свята.

Пісня «Зима-красуня»

1.Усіх вітаєм у цій залі
Прекрасних, дорогих гостей!
Так довго ми усі чекали
Передсвятковий гарний день !

2.Свято лине Миколая –
Серденько радіє. 
Йде святий до нас із раю 
Принесе надію.

Подарує віру в чудо
І любов велику. 
Поклоніться, добрі люди, 
Цьому  чоловіку.

Ведуча. Хто не знає про СвятогоМиколая? Малий і старий знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти — і добра казка зникає, а Миколай залишається. Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.

3.За вікном сніжок летить,
Вітром завіває,
Тож спішіть усі до нас
На свято Миколая!
Ну, а хто сюди прийшов,
Раді вас вітати
Веселіться і радійте
На нашому святі.

4.Маємо чого радіти,
Добре знаєте ви, діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.
Хто це? Кожен пам’ятай!
Це  святий наш Миколай!
Діточок він всіх згадає,
Їм дарунки посилає,
Він вже близько, вже іде,
Наша пісня хай гуде!

Пісня «Нічка-чарівничка»

5.Всі чекають Миколая, всі на світі — кожен край.
Та не кожний, мабуть, знає,хто ж той добрийМиколай?
Жив колись давно на світі десь у Азії юнак,
Роздавав дарунки дітям той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив.
Став єпископом всезнаним Миколай і чесно жив,
Особливої пошани він у Бога заслужив.

Запитав Господь: «Що  хочеш за свої заслуги ти?»
— Хочу Господи, я дуже раз у рік на землю йти,
Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати подарунки, як любов.

І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом — подарунки роздає.
Він за них не хоче плати, лиш, як то велить Господь, —
Батька, матір шанувати, рідну церкву і народ!

6.З Миколаєм,Україно!
Сміху ,радості , тепла!
У кожнесеньку родину
Зичим щастя і добра!

7.Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці,
І принесе у Вашу хату
Добробут, радості багато.
Розбудить приспані надії,

Зігріє гумором, любов’ю,
І принесе усім здоров’я!!!

(виходить Маша, співає «Пісеньку друзів»)

Маша:

Доброго дня,  любі дітки. Чи впізнали ви мене?

Так, я дівчинка  Маша,  з казки «Про Машу та Ведмедя». Я втікла від Михайла Потапича, а тепер про це дуже шкодую .Може Святий Миколай допоможе мені його знайти. Адже він Чудотворець.

А ви вірите  в дива? Правильно. Треба вірити.

Ой що це, це ж лист Святому Миколаю. Хтось його загубив, а може, підкинув, давайте почитаємо його.

Лист  Святому Миколаю:

     «Святий Миколаю, я хочу до свята гарного велосипеда і  новий айфон».

Ого, це  не прохання, а наказ-замовлення. Не дуже вихований хлопчина писав. Щось я не бачу, які добрі діла він робив, і які світлі думки відвідали його голову. Я теж колись не слухала дідуся ведмедя Михайла Потапича. І мені дуже соромно за мої вередування і клопіт, який зазнав через мене Мішка. З екрану на це смішно дивитись, але ведмедику Михайлу Потапичу було непереливки. Я і хату підпалювала, і фарбою одяг замащувала, і фотокартини робила так, що від мене усі звірі в лісі тікали,  і грядку спустошувала, ой-ой-ой , соромно тепер.

Ябіда:/влітає на швабрі/  О, привіт. От вас якраз мені і бракувало.  Я Ябіда-карябіда. Мене не чекають, а я  сама приходжу. Де сваряться дві подруги, я тут як тут. Я обожнюю робити дрібні капості.  Я намастила усі двері школи клеєм і вставила сірники у замки дверей класів. Я дуже люблю, коли діти голосно розмовляють на перерві, бігають як скажені, і штовхаються на сходах. А ще мені подобається, коли хлопці чубляться у коридорах.

А ще я наплювала жувальних гумок, де хотіла. Ага, не очікували, що я завітаю до вас на свято. А я для вас приготувала різочки-лозиночки, тому що ви неслухняні. І тобі , Машо, теж.

Маша:  Ці дітки тебе, Ябідо, слухати не будуть, бо  вони слухняні, розумні  і виховані. Та і я стала розумницею.

Ябіда:

 Якщо так, я зараз подивлюся, які ви розумні, творчі, кмітливі, а головне — дружні… а ну відповідайте…що це?

Мов маленький м’ячик,

Висить, а не скаче,

Рум’яне, гладеньке,

На смак солоденьке.

(Яблуко)    

* * *

Як навколо об’їси –

Серединки не проси.

Ми такі гостинці:

Дірка в серединці.

(Бублики)  

         * * *

У ворота він летить,

Як зумієш гол забить.

Скаче весело по полю,

Незамінний у футболі.

(М’яч)

* * *

Цього діда мусиш  знати,

Він стоїть десь  під стіною.

Кожен день твою кімнату

Підмітає бородою.

(Віник)      

* * *

Сопе, хропе, часом чхає,

Сюди-туди зазирає;

На морозі замерзає,

Бо одежини не має.

(Ніс)

* * *

Шепчу я веселі сни,

Тільки ти скоріш засни.

Всікладуть мене підвушко,

Бо на те я і …

(Подушка)

* * *

Маша: От бачиш, діти  кмітливі і добрі,  тобі тут друзів не знайти.

Ябіда:… Зате … Я… я… я вмію  розповідати вірші, отак! Слухайте.
Всім роблю я капості, із великою радістю.
Знаю, що й ви, малята, не тільки, любите бешкетувати,
А й у різні історії потрапляти.

 Ой що це…оце історія.

Лінь: /потягується і вповзає під музику, тягне за собою подушку/

Ой , як же мені лінь робити уроки і готуватися до школи. Прибирати в кімнаті – мені лінь, йти на фізкультуру і витерти класну дошку – мені лінь. Мені лінь відігнати муху. Мені лінь  заправити вранці ліжечко і лінь помити тарілку. Мені лінь сказати «дякую» і «доброго дня», як же мене звати, діти? Правильно – лінь.  Я прийшла провести майстер-клас з ліні. Слухайте  уважно:

 завдання на домашку  з дошки не переписуєте.

З однокласниками не вітайтесь.

 Якщо на сходах побачили бумажку, проявіть лінь, не піднімайте.

 Якщо ви їсте яблуко і вам лінь викинути качан, то кидайте його собі під ноги або просто у вікно.

Ябіда: О, моя подружка  по життю, лінь дорогесенька , у нас так багато спільного. Давай дружити.

Лінь:  А давай.

Виходять

Маша:  Ой, які погані гості до нас завітали. Правильно кажуть: «Два чоботи – пара».

Дзвенять дзвіночки 

Маша: Ой, дітки, чуєте – дзвіночки. Цеж ангели небесні поспішають до нас.

Ангел 1   : Ох, я втомилася. Ця книжка такатовста, щокрилаопадають.  Доведеться везти вертольотом. А попередущебагатопраці.   

Ангел2   

Так,  деякі  діти  до  останнього  дня  посилають  святому  Миколаєві листи  і  навіть  телеграми.  Всі  пишуть,  що  чемні,  але  чи  це  справді так? (Звертається до дітей) Ми ходимо  поміж вами й перевіряємо,  чи ви справді були  чемні. І все записуємо до книжки.

Ангел 1   До однієї книжки - чемних, а до другої - непослухів. 

Ангел2 

В  одній  книжці -- добрі  справи (і  показує  свою  тоненьку  книжку). 

 А  в  отій -- гріхи,  грішки  й  усякі  погані діла(показує  на  книжку  Першого Ангела).

  Ангел 1   То це я гріхи ношу? Недарма ж моя ноша така тяжка, щоя  вже двічі  з  неба  впала.  Але  тут  щось  не  так:  не  може  бути,  щоб  наші  українські  діти  були  такі  нечемні.  Ану,  почитаю. (Читає  напис  на товстійкнизі)"РЕЄСТР ДЛЯ ЧЕМНИХ ДІТЕЙ"

 А покажитвою! (читає) "РЕЄСТРНЕПОСЛУХІВ". 

Щось  ти  наплутала!  Дивись,  скільки  в  нас  добрих  дітей -- ось  вони, 

сидять (показує  на  зал),  усміхаються  й  чекають  на  гостину  отцяМиколая.  А  нечемних  зовсім  мало,  та  й  тих  ми  ще  перевіримо,  може, й  викреслимо зПоганої книжки.

Ангел 2   Як же це я переплутав! Напевно, це вже чортики постаралися.

Ангел 1   А за те, що переплутав, мусиш нести оцю товсту книжку!

(Передає свою книжку Другому Ангелові). 

Ангел 2   Добре вже, добре. Ходімо ж закінчувати свою роботу.

(Вонивиходять).

Ведучий  Ангели шукають, чи є діти, які роблять щось хороше. Може, покажемо їм, як гарно наші дітки співати вміють. Хай переконаються, що наші дітище й талановиті і заслуговують на подарунки.

Пісня«Святий Миколай»

Круть   Йой, як тут холодно! (цокотить зубами). Я заздрю Вовкові, Лисиці й навіть  Зайцеві, бо в них такі пухнасті кожухи. А в нас сама шкіра та кості. Я замерз, як чорт. 

Хвиць  Так, у нашій прекрасній батьківщині Пеклі - дуже тепло. 

Круть   Еге, часом ажгаряче. Я радий інодів ирватися з Пекла й побрикати по світі. (Брикають).

Хвиць    Не забувай, що ми  сюди послані у  важливій справі.  Наш генеральний секретар 'Пекельного союзу' дав наказ наловити якнайбільше грішників. 

Круть   А  як  не  наловимо...  То  пан  Сатана  нас  самих  на  гарячу  сководу  посадить. Або вижене з роботи й не дасть нам нашої улюбленої їжі - гарячої смоли. 

Хвиць  Ой,  не  згадуй!  Тут  ніде  її  нема,  я  вже  зголоднів.  Одягнувся 

якось  у школярську уніформу й попросив смоли в Івасика, а він сказав, що такого тут ніхто не їсть. Він дав мені шматок жуйки, і я нею ледве не вдавився. І як діти таке паскудство їдять? Як воно їм зуби не повириває?

Круть   ? А ще діти зараз говорять по мобілкам і спілкуються в інтернеті. А ще Котигорошко повідав, що діти грають у «Танчики» з ранку до ночі.
ХвицьО! Дивися, скільки дітей! Може, серед них є нечемні. На кожного нечемного ми приготуємо різку в подарунок.

Круть  Наламаю різок гарних

Для нечемних, неохайних,

Неслухняних, злих діток,

Поскладаюу куток.

Я вже добре поклопочу -

У воді солоній змочу!

Ох, дістанеться добряче

Дітям впертим і ледачим!

Ябіда: О, наші дружбани -чортики. Ви що, нас не впізнли? Так, всі йдіть сюди, і Чортики, і Лінь. На перший-другий розрахуйсь. Так, що будемо робити, щоб зірвати прихід Святого Миколая. Може, вкрадемо в учительки всі конспекти, щоб не проводила уроки. Або будемо давати шкільні дзвінки, як захочемо – не за розкладом.

Лінь:  Ні, мені лінь.

Круть:  Я знаю, давайте вимкнемо скрізь світло, і уроків не буде або оголосимо карантин.
Ябіда:  То ж всі здорові.

Лінь: Щоб Святий Миколай не прийшов, треба всім дітям зробити щеплення на лінь.

Ябіда:    А  я вважаю, що треба зварити чарівну юшку, щоб діти із слухняних стали бешкетниками-бруднулями, невихованими хлопчиськами і дівчиськами.

Хвиць: А давайте накидаємо на сходах кульок, щоб всі падали. І буде як у фільмі  «Один дома».

Ябіда:    А хто з вас знає чарівні слова? Ніхто.

Лінь:  А давайте покличемо Двійку. Вона все знає. Вона вміє зіпсувати свято.

Всі: Двійка , двієчко, красунечко, йди сюди.

Двійка:  Ой, хто мене кликав? Я тут,  як тут . Мене й кликати не треба. Я сама у гості прийду. Мене так  багато на сторінках щоденників у моїх шанувальників. Ой, а якого я гарного червоного коліру, а ще я буваю дуже жирна. Діти мене люблять виривати разом із сторінкою, або стирати гумкою. І не люблять показувати батькам. Щоб їх не сварили. Але ж я є у журналі, звідти я нікуди не подінусь. І батьки мене все одно в журналі побачать під час  батьківських зборів чи в табелі. За мене вдома карають дітей і не пускають у кіно чи погуляти. А ну, діти, відкрийте щоденники, я пошукаю  в них своїх родичів –  братів та сестричок. Хто вступить у клуб моїх фанатів-шанувальників, підніміть руку. О, тільки Лінь,  Ябіда  і Чорт.

Всі танцюють

На сцені з'являються ангели

Ангел 1  Ось і закінчили ми свою роботу. Радісно мені на душі, гарне покоління підростає, думаю, якщо всі будуть так любити Батьківщину, стане наша Україна щасливою і квітучою, і ніякі вороги будуть їй не страшні.

Ангел 2   Певна, що і Миколаю  такі діти сподобаються

Ябіда: Ми  теж слухняні і живем по правді.

Лінь: Ми розумні і справедливі.

Двійка: Ми виховані і чемні.

Круць. : Ми добрі і щирі.

Хвиць.Ми працелюбні і вчимося на «12».

Маша: Оце брехуни. Не вірте цим пройдисвітам. Вони спокушали дітей, в них вселилася нечиста сила.

Ангел:  А ми це зараз перевіримо- а ну кажи, Ябідо, які математичні дії ти знаєш.

Ябіда: Забирати і … полювати.

Ангел: Неправильно. Додавання, віднімання, множення і ділення. Правда, дітки.

Ангел: А ти, Лінь, скажи як закінчується прислів’я : «Праця  годує, а лінь …»

Лінь: Дарує

Ангел: Невірно. А правильно буде – «Праця годує, а лінь марнує»».

Ангел:  Ану, скажіть,чортеня, що є супутником Землі?

Круть: Пекло.

Ангел: Помилився, чортик, – Місяць.

Ангел:  А ну скажи, Двійко, скільки буде 9 помножити на 8.

Двійка:  25…

Ангел:   О, я бачу, хто тут капосний, ледачий, бешкетливий і неосвічений. Не отримаєте ви від Миколая подарунків.

Лінь:  А ваша Маша – тоже наша. Вона не слухала ведмедя Михайла. Вона його замучила. Не давайте їй подарунків. Від неї ліс і звірі здригалися.

Маша:  Так, я була колись неслухняна. Мені дуже соромно. /стук у двері/

Ведмідь: Я по світу все ходив. Машу все свою глядів.

Ой, пропала моя Маша. Мила Маша-розтіряша.

Без неї в лісі мені нудно. Я навіть  з горя трохи схуднув.

Коли жила вона – цікаво в лісі було.

Всі звірі в гості йшли до нас. Пропала Маша, може, у вас?

Маша: Дідусю, мій дорогий дідусю. Я тут. Я загубилася. Мені без тебе дуже погано. Вибач мені, що я була неслухняна. Я буду слухатись і у всьому допомагати.

Ведмідь: Ой, Машенька моя дорогенька, який я щасливий, що тебе знайшов. Більше не губись.   /обіймаються-цілуються/

Ангел:  От і добре, Михайло Потапич

Ябіда:  А може, і ми хочемо виправитись? Нам надоїло бути поганими.

Двійка: А я мрію стати 12. Це всього –навсього дописати переді мною одну одиничку.

Лінь: А мені як надоїло лінуватись. Я хочу стати працелюбною.

Чортики: А я хочу мати гарних друзів і жити не в пеклі, і ходити до школи.

Маша : Ну, то треба йти до школи, в  дружній клас і виправлятись. Читати книжки, розв’язувати задачі, виконувати домашні завдання, писати вправи. Вчити природознавство,  шанувати  та любити батьків, вчителів  і однокласників. Слухати дорослих. Робити добрі справи.

Всі: Так. Ми виправимося. Згода.

Маша.Дітки ви приймаєте її під свою опіку?

1-й ангел:

Ви ж дивіться, будьте гарні,

 Щоб слова не стали марні,

Не грішіть і не пустуйте.

За своїм життям слідкуйте.

 2-й ангел:

 Будьте, діти, завжди чемні,

 Помагайте тим, хто темний,

 Тим, хто впав, подайте руку,

 Не вважайте це за муку.

Пісня «Я нечемним був у школі»

8.Святий ти, добрий Миколаю,

На тебе ждемо вже давно,

Що даси Ти нам, про це не знаєм,

Та просимо тебе одно:

Ти нашим родичам дай сили,

Щоб виховати нас могли,

Щоб тої втіхи ще дожили,

Щоб доросли їх дітлахи.

9. А всьому нашому народу

Ти добру долю принеси,

Усяке зло і лиху пригоду

Від України відверни.

А нам в здоровї дай зростати,

Завзяття й сили нам надай,

Щоб ми з руїн могли підняти

І звеселити рідний край.

Пісня «Промінчик доброти»

10.Свято Миколая святкуємо в цей час,
Здійсняться всі мрії, Миколай прийде до нас.
Здійсняться бажання всієї дітвори,
Він принесе малятам даруночки свої.

11.Любий Миколаю, прощення прийми,
Будемо слухняні, будем чемні ми.
Будем пам’ятати заповіді всі,
Хочемо ми жити в щасті і добрі.

12.Святий Отче Миколаю,
Нашу хату не минай.
Подаруй мені на втіху
Величезну торбу сміху,
Ще йздоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни.

12.Нехай цей ранок, що в школі лине,
Принесе запах квітокУкраїни.
Нехай ця днина додасть нам сили,
Щоб ми Вкраїну завжди любили.
Тож всі разом заспіваймо,

Миколая прославляймо.

Пісня «Робіть добро»