Мюзикл "Пригоди Букварика"

 

 

НВК «Буська ЗОШ І ступеня-гімназія- інтернат

 ім. Є.Петрушевича при ЛНУ ім. І. Франка»

12 травня 20 - -року

Вчитель - Чеховська Галина Павлівна

 

Пригоди Букварика

 

Буде в нас сьогодні свято,

Першокласників зберем.

Хай приходять всі малята

Попрощатись з букварем

 

В небі сонечко сіяє,

Заглядає в перший клас.

І воно, напевно, знає,

Що сьогодні свято в нас!

 

Пісня «Гей, чули, чули…»

І

Прийшли ми всі на свято

На свято Букваря

І вивчили всі букви

Усі: від А до Я

Приспів:

Гей, чули, чули, чули

Гей чули, чули ви

З Буквариком ми дружим

Він з нами назавжди!

ІІ

У нас сьогодні свято,

Шануєм Букваря

Відкрив він нам дорогу

До знань від А до Я.

Приспів:

Гей, чули, чули, чули

Гей, чули, чули ви

Ми вивчили Букварик

Він з нами назавжди

 

 

Тепер ми учні. Перший клас,

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,

Тепер ми учні, школярі!

 

І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай.

 

Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всьому навчать,

І роки весело промчать!

 

                           Я прийшов до школи вчитись,

                               Бо поставив я мету:

                             Скоро стану президентом,

                               Тільки трохи підросту.

 

 

Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Буду, мабуть, футболістом.

 

Поки ще казати рано,

Може в бізнес я піду,

Чи фотомоделлю стану,

Як за зростом підійду.

 

Я банкіром хочу стати,

Полюбляю рахувати.

 

А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати.

 

А я в лікарні після школи,

Всі робитиму уколи.

 

А я вчителькою стану,

Буду вчити малюків.

 

Мріємо! Мріяти не рано!

Кажуть, роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні,

В школі нас всього навчать.

 

Пісня «Чого вчать у школі»

 

Букви в зошиті писать,

Не абияк, а на «п ‘ять»-

Вчать у школі, вчать у школі , вчать у школі.

Додавати і ділить, менших себе боронить -

Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

 

До п’яти додати два,

По складах читать слова-

Вчать у школі / 3р.

Вміти книжку берегти,

Бути чемними завжди-

Вчать у школі /3р.

Круг накреслити як слід,

Показати захід- схід-

Вчать у школі / 3р.

Міцно змалечку дружить,

Все життя у дружбі жить-

Вчать у школі /3р.

 

 

Влітає сорока

Скре- ке –ке, скре- ке- ке!

Чи ви чули про таке?

У Квітляндію чарівну

Буквар іде, Буквар іде.

 

Входить Букварик і співає пісню»Я веселий Букварик»

 

Я веселий Букварик, весело співаю,

Бо веселе свято в школі я сьогодні маю,

Так, так, ой, так, так, весело співаю,

Так, так, ой, так,так, свято в школі маю.

 

Я розумний Букварик- і тому радію,

Що всі діти в першім класі вже читати вміють.

Так, так, ой, так, так, і тому радію,

Так, так, ой, так, так, вже читати вміють.

 

Я кмітливий, працьовитий, люблю рахувати,

Числа з дітьми аж до 20 можу написати

6, 6, 5 плюс п’ять, люблю рахувати,

6, 6, мінус п’ять, можу написати.

 

Голосистий я Букварик, добре нотки чую.

Кожну пісню з діточками чисто сольфеджую.

Ля, ля, соль, соль, соль, добре нотки чую.

Ля, ля, соль, соль, соль, чисто сольфеджую.

 

Я щасливий, Букварик- прошу всіх на свято.

Букви, цифри, нотні знаки, будемо вітати.

Так, так, ой, так, так// прошу всіх на свято.

Букви, цифри, нотні знаки //прошу привітати!

 

 

 

Незвичайний я Буквар,

Бо приніс чудовий дар-

Найгарніші трави й квіти,

Що зібрав з усього світу.

Всі рослини на землі-

І великі, і малі

Нам дають красу і силу,

Свою вроду, серцю милу.

Погортайте сторінки

І побачите квітки

На свято чудове мене запросила

Абетка – сестра моя, люба і мила!

 

Учитель запрошує Букварика відпочити з дороги

Пісня «Гей ви букви»

 

Гей, ви букви, жвавим кроком, 1, 2, 3,

Вчили вас сто п’ять уроків 1, 2, 3,

Через те вас добре знають,

З вами вже слова читають, 1,2, 1, 2, 1, 2, 3!

 

Попереду йде Букварик1, 2, 3,

Букви всі зібрав в порядок, 1, 2, 2,

Всі його давно чекають

З іменинами вітають 1,2, 1, 2, 1, 2, 3!

 

Букварик. Як чудово тут у вас!

А хто живе в чарівній

Країні Квітляндії?

 

Діти розповідають азбуку квітів.

Айстри. Айстри ранком сумували,

Що дощі на них не впали.

Алла айстри поливала,

Щоб вони не сумували.

Барвінок. Барвіє барвінок у нас біля хати

Синіє над стежкою ніжний хрещатий.

І каже барвінок : «Є квіти у мене

І листячко те, що й зимою зелене.»

 

Волошка. Там, де колоси налиті,

Розцвіла волошка в житі.

На голівці у волошки

Поселилось неба трошки.

 

Гладіолус. Під віконцем гладіолус

У багряному цвіту.

Подає він ніжний голос:

• Я на радість всім цвіту.

 

Дзвоник. Дзвонить дзвоник у саду:

• Я на стежку забреду.

Між травою проросту,

Синім цвітом зацвіту.

Едельвейс. Едельвейса цвіт красивий

Ніжить сонце золоте.

Той, хто сильний і сміливий

Серед скель його знайде.

 

Євшан. Євшан- зілля у степах

Виростає на вітрах.

Дуже звичне євшан- зілля

До свободи, до привілля.

Хто це зілля дістає,

В того сила й мудрість є.

 

Жоржини. Жоржини, жоржини, рожеві і білі,

Червоні і жовті в саду розцвіли.

Коли б не морозяні дні посивілі,

Вони б і зимою нам радість несли.

 

Звіробій. Зацвітає звіробій

У долині голубій.

Як розквітне звіробій,

Кличе звіра звір на бій.

 

Ірис. Ірис біля стежки синіє,

Розрісся кущем на межі.

На сонечку квіти він гріє

І листя зелені ножі.

 

Їжакуватий будячок.

Їжакуватий будячок

Багато має голочок.

У нього й квітів є багато,

Та кожен їх боїться рвати.

 

Кульбаба. Я- кульбаба жовтенька

І дуже м’якенька.

На сонечко схожа,

До віночка гожа.

 

Лілія. Лілії заздрять усі хлопчаки-

Кожен би квіткою став залюбки.

В озері лілія зранку до ночі

Може купатися скільки захоче!

 

Мак. Як без вишні не садок,

Так без маку -не вінок!

Червонію в полі я,

Мов вогонь ясна зоря.

 

Нарциси. Нарциси тендітні, ласкаві нарциси

Сьогодні на святі в руках у Лариси.

Вона їх ростила, вона поливала.

І нині для вчительки подарувала.

 

Орхідеї. Ой краса в оранжереї-

Там розквітли орхідеї.

Люблять їх дорослі й діти-

Ці красиві ніжні квіти.

 

Пісня «Це не вигадка не казка»

Це не вигадка не казка,

Що віднині я школярик

Ось портфелик мій будь- ласка

А в портфелику букварик.

 

А в портфелі акварелі

Та ще й зошитів з десяток

Та дві книжечки веселі

 про птахів і про звіряток.

 

А оцінок ще немає

Бо почав я вчитись тільки

От сестричка вже питає

Чи носитиму п’ятірки.

 

Проліски. Проліски білі зустріли весну,

Першими ліс пробудили від сну.

Петрик ходив на прогулянку в ліс,

Пролісків мамі букетик приніс.

 

Ромашка. Я- ромашка веселенька,

Росту в полі і в саду.

Я вітаю соловейка,

З ним розмову я веду.

 

Сон трава. Ще холодні в лісі ранки,

Сон у лузі дотліва.

Та розкрила на світанку

Сині очі сон- трава.

 

Троянди. Вмивались троянди росою,

Пишались троянди красою.

І чулися їх голоси:

- Ми в світі живем для краси.

 

Конвалія. У зеленому гайку,

Між травою на горбку.

Там конвалії в цвіту

Славлять весну золоту.

 

Фіалка. Я- фіалочка синенька

Моя квітка запашна.

Розцвітаю я раненько

Тут під лісом, коли весна.

 

Хризантеми. Хризантеми, хризантеми

Шепчуть тихо восени:

-Хоч і холод, ми цвітемо

І весняні бачим сни.

 

Чорнобривці. Чорнобривці чорноброві

Квітнуть в тиші вечоровій.

Чорнобривці чарівні

Так і просяться в пісні.

 

Шипшина. У весняну світлу днину

Розцвіла в гаю шипшина.

В неї гарні квіточки

Та колючі голочки.

 

 

Щавель. Що щавель росте на лузі,

Всі про це ми знаєм, друзі.

А як звариш його горщик,

Будеш їсти смачний борщик.

 

«Ь» Я не квітка, я не мак,

А простий і добрий знак.

Квіткою бажаю стати,

Щоб красу вам дарувати.

 

Юрінея. Подивіться - юрінея.

Скромна квіточка у неї,

Та на букву «Ю» вона

Серед всіх рослин одна.

 

Яблунька. Яблунька, яблунька в нашім саду

Ранком до яблуньки радо іду.

Пахне, квітує вже яблунька біла.

Я ж тебе, яблунько, тут посадила.

 

Буквар. Стривайте, стривайте.

А де ж Абетка, сестра моя мила?

 

Сорока. Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Чи ви чули про таке:

• Лютий змій Абетку вкрав
• І її зачарував!

Квіти сумно хитають головами.

Сорока. Скре-ке-ке! Скре- ке –ке!

Чи ви чули про таке:

Змія треба подолати

І Абетку врятувати.

 

Буквар. Що ж його робити?

Як же Квітам без Абетки жити?

Будем разом вирушати

І сестрицю рятувати.

Буквар виходить.

1-ша квітка. Ми- квіти кольорові,

Із веселоньки зійшли.

Різнобарвні, веселкові

Разом руки подали.

 

2- га квітка. То ж візміться всі за руки

Дружно, як одна сім’я.

І Абетку виручати підем разом- ти і я!

 

Виконують танок квітів. З’являються Лінь і Двійка.

Лінь. О, які тут танці!

Як розтанцювались!

 

Двійка. І кого це ви усі

Виручать зібрались?

 

Квіти. А ви хто такі?

Лінь. (Гладить дітей по голові)

Мене звуть просто- тітка Лінь.

А я хороша, Я дітей жалію.

За ними я ходжу, як їхня тінь,

Для них готую спокій і безділля.

Дитиночку приспати так люблю!

Хай будуть руки в неї білі, наче з вати!

З дітьми я разом їм, охоче сплю.

Не треба зовсім діткам працювати!

Лінуйтесь, дітки, і не вчіть уроки!

Нікому не потрібні ті знання.

Відпочиньте, бо втомилися від школи

Не ходіть більше в школу ніколи!

 

Двійка. (співає на мелодію пісні «Кузнєчік»)

Я дуже гарна двійка

Зовусь я просто – Двійка!

У ледарів завжди я

В щоденнику живу.

І вдень, і вночі, і вдень, і вночі

ВІ щоденнику живу!

 

Люблю я погуляти,

Погратись і поспати.

А от уроки вчити

Я зовсім не люблю.

Ні вдень, ні вночі,/2р.

Я зовсім не люблю.

(Підходить до дітей)

Ну, навіщо ці уроки!

Їх так довго й нудно вчить!

Та у вас же від навчання

Голова уже болить!

Та покиньте ви читати,

І не треба вам писати.

Ніж Абетку виручати,

Краще йдіть ви погуляти!

 

Квіти. Просим вас не заважайте,

Нас в дорогу відпускайте!

 

(Чути свист. Під музику вбігають Розбишака і Нечупара)

Розбійники. Піф- паф! Бух-бух!

Розбійники ! \3р.

Піф-паф! І ви покійники,

Покійники, покійники.

Ах! Хто бачить нас,

Той зразу ахне!

Ах! І для когось тут смаженим запахне.

Ах! За пазухою ми завжди щось носим!

До нас ти не підходь./ 3р.

А то заріжем.

 

Отаманша. Кажуть, що ми боки-буки!

Як же терпить нас земля!

Дайте мені карти в руки

Ворожить на Букваря!

Ой- ля- ля! Ой- ля- ля! Ех-ха!

Зараз дальняя дорога

Вже лякає Букваря.

Внього літер є багато,

А я літери люблю.

Ой-лю-лю! Ой-лю-лю!

Нумо всі на Букваря!

(Оточують і хапають Букваря. Але він втікає.)

Я замазура-нечупара.

Двієчці чудова пара.

Змію вірно служимо.

Тому разом дружимо.

(співають усі)

А ми змія вірні слуги.

Перед змієм в нас заслуги.

Будь- кого зметем з дороги.

Вас не пустим й до порога.

 

1-а квітка. Спішимо ми всі в дорогу.

Тому просим зрозуміти:

2-га квітка. Як не пустите- тривогу

Піднімуть відразу квіти.

 

Розбишака. Перешкоди дружно подолайте

І до змія вирушайте.

Отаманша. Ось така наша умова

І закінчена розмова!

(Квіти і розбійники перетягують канат.Перемагають квіти, але розбійники не пускають.)

Відпустимо, коли відгадаєте загадки

1. Є гарний птах, хоч не орел.

У нього перша буква «ел».

 

2. Назвіть ім’я на букву «я».

 

3. Назвіть на букву «зе» слівце.

Підказую: є в роті це.

 

Отаманша. Ей, хлопці! За мною кроком руш!

Ать,два!

(Втікають. З’являється Буквар.)

Буквар. Я спішив, немов та птиця,

Булава в руці іскриться.

Змій поганий, начувайся,

Краще в замок заховайся.

Заховайся на весь вік,

Йде хоробрий чоловік!

(Похмурий замок. Зчиняється галас, шум. Квіти затуляють долонями вуха і ховаються. З’являється Змій)

1. ша голова. О, вібрують мої кості,

Скоро, скоро будуть гості.

Довго ж я на цьому світі

В темнім царстві владу маю.

Дуже легко мені жити,

Бо я чари всякі знаю…

 

2. га голова.  Заманенься - кину чари.

Напущу страшенні хмари.

Перетворю, зачарую- все я вмію,

Все пустити можу в дію!

О! Людським духом запахло!

 

1. ша голова. А чого тобі, хлопче, треба?

Битися прийшов чи миритися?

 

Буквар. Де вже миритися, зміюко. Битися!

Ну , начувайся! Я тебе, зміюко, вб’ю!

І Абетку визволю!

 

(починається битва)

Середня голова. Я…Я вже не можу!

Змилуйся , хлопче, наді мною, не вбивай!

 

1-ша і 2-га голови. Не проси Бо ми тебе зараз

Загриземо, задушимо!

 

Середня голова. Замовкніть.

Смерть ваша перед вами стоїть.

 

1-ша і 2-га голови. Ти ж забула, що ми твоя смерть?

(сичать)

Середня голова. Змилуйся ,Букварику, битися я вже не можу.

 

Буквар. Це по тобі видно! Сили в тебе не багато. (Задумується, повертається до квітів.)

А може розуму більше?

Зараз ми побачимо, який ти кмітливий.

 

Квітка .Оце-то розум, а ще Змієм називається.

Це- хліб!

(Буквар вдаряє булавою, голова відвалюється)

Буквар. А тепер- ти!

(Звертається до другої голови)

2-га голова. Я..я…я не зможу.

 

Буквар. А що ти можеш?

 

2-га голова. Би-би-би…

 

Буквар. Битися?

 

2. га голова. А ще Си-си-си…

 

Буквар. Сичати? Та все ж послухай!

 

Квітка. Що у світі найпрудкіше?

 

2-га голова. Я-я- я!

 

Квітка. Не ти вража сило, а думка.

 

Буквар. Зрозумів?

(Вдаряє булавою і голова відвалюється)

Середня голова. Нарешті, нарешті я звільнилась.

 

Буквар. Що це ти кажеш?

 

Середня голова. Знаю, що. Загадуй загадку!

 

Квітка. А що у світі наймиліше?

 

Середня голова. Це так просто- сон!Як давно я спокійно не спала! Ці дві голови заважали.

 

(Середня голова позіхає. Повільно йде за кущ і лягає спати. За кущем голова перетворюється на Абетку.)

 

Буквар. Сестрице моя, як же ти зміїною головою стала?

 

Абетка. То сумна історія. Змій чаклун одягнув мене сонну у зміїну шкуру. А щоб не змогла її скинути- двох своїх синів лютих приставив.

 

Буквар. А чому квіти заснули?

 

Абетка. Сила чарівна така. Але зможе їх розбудити Сонечко ясне. А сонечко тоді встає, коли Півник проспіває.

(Лунає музика, заходить Півник)

Півник. Знаєте, чому я,

Дітоньки, такий-

Бравий і моторний,

Дужий і стрункий?

Бачите, не горблюсь,

Груди випинаю.

Молодцем завжди і всюди

 Я себе тримаю.

Не люблю сидіти

В заперті, в задусі.

Зранку до смеркання

Я щодень у русі.

Гарно сплю ночами,

Та ще не бувало,

Щоб раніш од мене

Сонечко устало.

(Півень вискакує на пліт і співає. Абетка торкає чарівною паличкою кожну квітку .Квіти прокидаються.)

1-ша квітка. На зеленому лужку,

На лужку, на моріжку,

Закружляли квіти в полі

У веселому танку.

 

Буквар. Так, ми, діти, повторили,

Букви ті, що вже учили.

Хто старанно букви вчив,

То «Чудово!» заробив.

Хороше, діти, з вами.

І Абетку врятували

Та дивіться,- вже не рано,

І мені прощатись час.

 

1. Любий Букварику!

Перша книжко!

Хочеться, навіть,

плакати трішки.

 

2. Разом з тобою

 ми підростали,

Слово найперше

Тут прочитали.

 

3.Книжечку першу

беру я в руки.

Перший мій друже,

Перша наука.

 

4.Я сторіночку останню

В Букварі перегорну.

Свого друга на прощання

                                Я до серця пригорну.

 

5. Букв спочатку ми не знали,

Мами нам казки читали.

А з тобою подружились-

І самі читать навчились.

 

6. Букви всі, від А до Я

Дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду,

А Букварик не забуду.

 

7. Прощаюся з Буквариком

Умію вже читати,

Радіють всі в моїй сім’ї:

Бабуся, мама й тато!

 

8. Беру Буквар в останній раз

Несу його в просторий клас.

Із вдячним серцем Букварю

«Спасибі, друже!»- говорю.

 

9. Ти перша книжечко моя,

Тепер читати вмію я.

Багато в світі є книжок,

А ти найперший мій дружок.

 

Усі. Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже!

 Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже.

 

Пісня «Буква до букви»

 

Буква до букви- слово вродилось,

Заусміхалось, заколосилось.

Слово до слова- думка зродилась,

З уст, ніби пісня, щиро полилась.

Люди без думки- птиці безкрилі,

З думко люди мудрі й щасливі.

Ніжна, красива, мудра, крилата

Думка- це радість, думка- це свято.

 

 

Буквар. Дякую вам за добрі слова.

А ще я хочу познайомити вас із тими,

Хто вестиме вас далі країною знань.

(Бере за руки Читанку, Математику, Рідну мову, Я і Україну)

Буквар. Читанко добра, прийми естафету,

Веди школярів по дорогах планети.

 

Читанка. Я- ваша перша читанка.

Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки.

Є вірші і казки.

Покажу вам сто земель

Ще й космічний корабель.

Даруватиму щодня

І забави, і знання.

 

Буквар. Мово рідна, ступай на дорогу

Веди школярів у мовну пригоду.

 

Рідна мова. Я із лісу, я із поля,

Нелегка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я завжди вас буду вчити

Рідним словом дорожити,

Бо хто любить мову рідну,

Той багатий, а не бідний.

 

Математика. Раз, два, три, чотири, п’ять

Вміють діти рахувать.

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Щоби весело гулять,

Уроки треба знать!

 

Я і Україна. А де лягає сонце спати,

Цих діток я прошу навчити того, що знаєте самі.

Звертається до дітей.

А вас прошу не лінуватись

І вчить уроки день при дні.

І берегти книжки! Віднині

Найперші друзі вам вони.

 

Буквар. До побачення, діти!

Усі. Спасибі, спасибі,

Спасибі кожному.

Спасибі редакторам і друкарям,

Спасибі коректорам і художникам,

Спасибі письменникам і батькам.

 

Дуже весело гуляти

 нам на святі Букваря

Та прощальну заспівати

Нам пора уже, пора.

 

Пісня «Мужніємо, зростаємо»

 

Мужніємо, зростаємо,

Співаємо пісень,

Уже усі читаємо

Букварика щодень.

Не кличте вдаль підручники

Сторінками- крильми,

Сьогодні із Буквариком прощаємося ми.

 

Приспів

Буква..буква..букварику,

Букварику, прощай,

Школя.., школя, школярику,

Мене не забувай.

 

Згадайте, люба вчителько,

Матусі, татусі,

Яу «бекали» і «мекали»

Над буквами усі

Як книги бережем,

З подякою прощаємось

Із другом Букварем.

 

Приспів

 

Найперша в світі книжечка,

Найпершії слова,

Найперше слово складене,

Це- «мама» дорога,

Уже малі не будемо,

За плями вибачай,

Тебе ми не забудемо

Букварику, прощай!

 

Приспів

 

Учитель. На цьому свято наше закінчується. Але шлях до країни Знань тільки розпочинається. До слова запрошується директор - Антонишин Ольга Степанівна.

Вручення грамот.(Фуркові М., Петрович А., Тарнавській С.,  Мушинській В., Жмур Р., Орищаку З., Фарині Ю.,

Деркачу Т.,Красіцькому Р.,Рипській С.)

В щасливу путь!