Сценарій виховного заходу до Дня Захисників та Захисниць України "На захисті Батьківщини"

СЦЕНАРІЙ ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ-2024

«На захисті Батьківщини»

Мета: ознайомити студентів з традиціями, звичаями українського козацтва, пробудити почуття відповідальності перед наступним поколіннями, формувати  розуміння єдності та цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни.

Звучить лірична  українська  мелодія  у  звукозаписі, на фоні  якої говорить студент

Студент 1. Тобі, найкраща перлино 

Моїх розбуджених надій, 

Тобі, що звешся Україна, 

У цей життєвий буревій,

Тобі, що постаті козачі 

Для нас змальовуєш щодня, 

Я шлю привіт й бажаю вдачі 

У сяйві радісного дня.

Студентка Україно! Ти – моя молитва,

Ти моя розпуко вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, ненько, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Лети, вітре, з полонини

Та понад степами,

Рознеси ти нашу славу

Широко світами.

Вед.1: Добрий  день, студентство, викладачі,  гості!

 Ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато

і тим, хто нині з автоматом  нам  спокій береже

і захищає мене і маму, і сестру, і брата,

велику нашу всю родину – рідну  Україну.

Усім , Захисникам і захисницям  України , присвячується.

Вед .2  1 жовтня, українці вперше в нову дату відзначали  День захисників і захисниць України. Також у цей день святкували  Покрову Пресвятої Богородиці,  яка здавна вважалася захисницею українських козаків

 та День українського козацтва.

Вед.1

Для українців ця дата – можливість вшанувати воїнів, які захищають незалежність та суверенітет рідної Батьківщини. Цього дня заведено згадувати не лише героїв сьогодення, які щодня боронять кордони нашої держави від країни-агресора, але й ветеранів Другої світової війни, наших предків козаків, які виборювали право на незалежність.

Вед. 2

А на моїй землі іде війна…                            Стріляють танки і ревуть гармати…

Сповита горем, в чорному вбранні,      

Сльозами вмилась не одна вже мати. 

Вед.1

 Найкращі з кращих падають від куль,       Грудьми своїми землю прикривають

Сумним набатом в селах і містах.

Звучать слова: «Герої не вмирають!»

Вед. 2 

Вітер війни по душах мете,

Пил від гармат на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде…

Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає.

 Вед.1 Хвилина мовчання – затихли всі кроки,

Скорботи хвилина, громада мовчить.

Вшануймо пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Пісня «Чорна  квітка

Вед.2 Ви щасливі, що народилися й живемо на чудовій, мальовничій землі. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, відчуваємо поклик рідної землі.

Вед.1 Хоч зараз важко нам, і не спокійно у нашому домі, іде війна,але вже не раз доведено, що наша дружня сім'я – український народ, здолає всі перешкоди.

Вед.2 Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Свічками запалахкотіли берези, вбралися в золоті шати красені-клени, а осокори вже скинули своє золотисте вбрання.

Вед.1 Тихі, мрійливі, зажурені стоять ці осінні дні. Земля переливається всіма відтінками золота, а над нею синє, чисте, бездонне небо. І здається, ніби це знову, вже вкотре, приходить до нас Прекрасна Діва Марія.

Вед. 2 І здається, що ввібрала ця осінь всю красу, всю непорочність, все щастя і горе Тієї, що віддала Сина Свого на поталу людям, Тієї, що стояла біля Його хреста і кров'ю вмивалося її серце.

Вед.1 Тієї, яка, незважаючи на все заподіяне їй людьми лихо, стала їх найпершою захисницею, Тією, до кого ми звертаємось у своїх молитвах: Пресвята Богородице спаси нас!

Вед. 2 Матінко Свята зглянься над нашим народом захисти від наступу ворожої навали.

Вед.1 01  жовтня – величний і багатий на свята день. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. 

Вед.2 З 2014 року, саме на Покрову Пресвятої Богородиці Президент України Петро Порошенко встановив щорічно відзначати — День захисника України.

Вед.1  А хто ж вони захисники України?

Вед.2 Справді історія захисників України сягає часів давньої історії.

Вед.1  Україно!  Важким і тернистим був твій шлях із сивої давнини і до сьогоднішніх днів. Протягом віків численні вороги, ніби змовившись, тільки те й робили, що шматували твої землі, топтали твої простори, грабували твої багатства, терзали твої серце і душу.

Вед. 2 Ми – українці! І ми цим пишаємось. У нас духовно багата держава. Ми співучі, щедрі, розумні, віддані, рішучі…

Вед.1  Будь-яка країна розсиплеться на попіл, якщо її громадян не об’єднує прихильність до землі, на якій вони живуть.

Вед.2  Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може.  Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами.

Вед.1 Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть юнаки , чоловіки та жінки служити в армію, щоб  берегти  мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.

Частина Ι. Козаки – визволителі українського народу.

Студент 2

Ніхто не здолає твій дух і свободу

Козацькому роду тримать булави,

Міцній, Україно, для щастя народу

Для вірних нащадків на славу живи!

Вед. 1 Все частіше ми звертаємося до наших витоків: історії нашої країни, рідної мови, козацької вольниці. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.

Вед. 2 Корені нашої духовності у минулому, коли була ненька-мати – Запорозька славна Січ. Вона – праматір української державності і реальна військово-політична сила України, яка упродовж століть протидіяла спробам ворогів поставити український народ на коліна.

Вед.1 Запорізька Січ! Козацтво – легендарне минуле українського народу, його святиня. Синонім свободи, людської та національної гідності і талановитості.

Вед. 2 Україна з початку свого існування змушена була боротися із зовнішніми та внутрішніми ворогами за свою територію та незалежність. Починаючи з Київської Русі і аж до сьогодні,  українцям доводиться  зі зброєю в руках відстоювати свою землю. Наша історія –  це історія мужнього народу,  що віками боровся за свою волю, щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня.

Вед.1  Хто ж такі козаки? Козаків січі в народі називали “святими лицарями”, їх оспівували в народних думах, піснях, легендах. Завзяті і мужні парубки ставали героями, розповіді про їх подвиги передаються із покоління в покоління.

Танок  «Гопак»

Студент 3

Лунали кличі тисячоголосі,

Велично майоріли корогви.

В ті дні і сонце, й небо, і колосся

Освячувались сяйвом булави.

Всі перед боєм помолились Богу,

І гетьман нахилив своє чоло...

І сталася жадана перемога –

Сто тисяч війська вражого лягло.

Остання наша то була розрада

Перед віками лиха і жалю:

Завихорила чорна рада-зрада,

Запродались вельможі москалю.

Та не хахли ми, піддані чи хлопи –

Вже встаємо з кайданів і скорбот,

Бо в нас не згасла слава Конотопа,

В нас – честь, ми – сила, адже ми – народ!

Студент 4

Козаче, воїне величний,

Прославлений ти у віках!

У куряві, в гарячих битвах

Ти торував свободі шлях.

Бурлив Дніпро, іржали коні,

Степи виднілись в близині.

З османським Кримом в прикордонні

Могутні козаки жили.

Були відважні і сміливі,

Відстоювали наш нарід,

Щоб зазіхнути окупанти

На Січ козацьку не змогли.

Віками боремось за Волю,

Низький доземний вам уклін,

Славетнії козацькі вої,

Що українство зберегли.

Не дали розтоптати парость,

Корінням дали прорости

Могутній нації незламній

На Богом даній нам землі!

Пісня «Гей шуми великий, луже» 

Вед.1  В 1917 році, коли впали мури російської темниці, Україна здобула шанс побудувати власну державу. З цим періодом пов’язана боротьба Українських січових стрільців. В боротьбі за волю славні сини України віддали найдорожче - життя... Та народ пам’ятає своїх лицарів і слава про них не вмре, не поляже...

Студент 5

Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!

Частина ІІ. Друга світова війна.

Вед.1 Пам’ять! Гірка пам’ять війни! Вона ніколи не згасне. 22 червня 1941 року. Ця дата розділила життя чорною смугою на дві половини: перша – перед війною, а друга – війна. Війна розбила, обірвала багато життів.

Вед.2 Мільйонам людей назавжди врізався у пам’ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

Вед.1 Так на світанку 22 червня 1941 року всі по-справжньому збагнули значення чорного слова війна.

(Раптом чути вибух бомби, гул сирени та свист снарядів.  Запис початку війни.)

Вед. 2  На захист Вітчизни піднявся весь народ, від малого до великого. Багато пішло добровольцями на фронт. Молоді люди дописували собі роки, тільки б потрапити на передову воювати з ворогом, не дозволити йому топтати рідну землю.

Вед.1  Друга світова і Україна. … Давно заросли травою окопи. Давно сіють пшеницю на землі, яка колись горіла і стогнала. А люди… Людям досі болять рани, завдані війною.

Вед. 2 Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війни 1941 – 1945 років. Не щезне з пам’яті людської, не піде в забуття великий подвиг нашого народу – його битва і його перемоги над фашизмом. Хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя за щастя інших?

Вед.1 4 роки! 1418 днів і ночей! 34 000 годин! 27 000 000 загиблих людей…

Вед. 2  Якщо по кожному оголосити хвилину мовчання, то країна буде мовчати 46 років.

Студент 6

 Священна пам’ять в спадок нам дана

Вона вогонь незгасний запалила

Там, де солдатська вирита могила,

Де громом прокотилася війна…

Не владний час війни зітерти слід.

І вдячна Пам’ять вічно буде жити,

Як кров бійця, живі палають квіти

На тлі печальних мармурових плит.

Пісня «Небо хилиться»

Частина V. Окупація України російськими військами

Вед. 2  «Збулося!» - сказав багатостраждальний український народ 24 серпня 1991 року. Омріяна незалежність і свобода, здавалося, нарешті прийшли! Свої символи, своя, найкраща у світі рідна українська мова, своя суверенна Держава, Конституція – це те, до чого ми йшли крізь століття, долаючи перешкоди. Але невидима кремлівська рука не заспокоїлася, а присипляючи нашу пильність, вичікуючи зручного моменту чекала, щоб знову посягнути на нашу святу землю.

Вед. 1 Минуло  23  роки незалежності, і знову українці постали перед загрозою знищення нашої держави.  В історії України розпочалася ще одна сторінка – Євромайдан, що переріс в Революцію гідності, АТО і війна росії з Україною з 24 лютого  2022 року

Вед. 2

 Боротьба за незалежність України продовжується і зараз. У цій страшній борні наш народ і наша армія мужніє, вдосконалюється і перемагає.

Вед.1  Гідними нащадками Української  армії є сьогоднішня молодь, яка вже має право називатися захисниками Вітчизни.

Вед. 2 Війна. Просто слово. П'ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов...

 Вед. 1 Багато юнаків, чоловіків, дівчат  наших сіл, міст  пішли виконувати свій обов’язок  перед  Батьківщиною.  Вони з гідністю несли і несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України. Ми раді вітати в нашому залі воїнів-учасників бойових дій, захисників України та бойових медиків.

 

Слово для виступу надається____________________________

Пісня   «Човен»

Вед. 2  Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Вед. 1 Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі,  ми розуміємо,  що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

 

Студент 7.

БАЙДУЖИМ НАШИМ ЗЕМЛЯКАМ присвячується...
Ти скажеш, що тобі немає діла. 
Війна війною - скінчиться колись. 
Аби тебе осколком не заділа, 
і щоб устиг від того вберегтись.
Війна - то справа ж воїнів-солдатів! 
Вони ж герої – з материнських плеч... 
І замість рук – по кілька автоматів. 
І в ребрах десь захований ще й меч...
А кожен з них - то син з чийогось дому! 
І кожен з них залюблений в життя! 
Чи він хотів, щоб били по живому 
в окопі, що служив за накриття?!
Хіба тобі за ясність буде знати - 
війна собі не обирає жертв! 
Їй все одно, хто серед нас солдати –
вона сліпу до всіх приводить смерть!

Вед. 1 Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасає. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам'ять! Що ти залишила? Сльози матерів? Наречених, що не долюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки?

 

Вед. 2 Хай горять свічки, як болючий  щем  про  наших героїв, які навічно стали журавлями…

(Звучить «Реквієм». Вихід  дівчат у  костюмах «Україна»    зі  свічами пам’яті)

Студентка-читець 8

Їй п'ятнадцять і вона торгує квітами на вокзалі.
Кисень за шахтами солодкий від сонця та ягід.
Потяги завмирають на мить і рушають далі.
Військові їдуть на Схід, військові їдуть на Захід.
Ніхто не зупиняється в її місті.
Ніхто не хоче забрати її з собою.
Вона думає, стоячи зранку на своєму місці,
що навіть ця територія, виявляється, може бути бажаною і дорогою.
Що її, виявляється, не хочеться лишати надовго,
що за неї, виявляється, хочеться чіплятись зубами,
що для любові, виявляється, достатньо цього вокзалу старого
і літньої порожньої панорами.
Ніхто не пояснює їй, у чому причина.
Ніхто не приносить квіти на могилу її старшому брату.
Крізь сон чути, як у темряві формується батьківщина,
ніби хребет у підлітка з інтернату.
Формуються світло й темрява, складаючись разом.
Літнє сонце перетікає в зими.
Все, що діється нині з ними всіма, називається часом.
Головне розуміти, що все це діється саме з ними.
Формується її пам'ять, формується втіха.
В цьому місті народилися всі, кого вона знає.
Засинаючи, вона згадує кожного, хто звідси поїхав.
Коли згадувати немає кого, вона засинає.

Вед.1  Пам'ять - одна з найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію. Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої, бо це -  першооснова. З неї ми вийшли, до неї ми і прийдемо, людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам'яті, ні роду. Пам’ятаймо про це.

Пісня  «Сила роду

 

 

Вед.1 Подвиги захисників Вітчизни – це та велика і велична правда історії, яку не спотворити і не перекреслити жодним змінам у сучасному мінливому світі.

Вед.2  Щиро, від усього серця вітаємо усіх захисників і захисниць України. Насправді - небагато в нас таких важливих дат, як день тих, чия професія – захищати Батьківщину.

Вед.1  Шановні присутні! Дозвольте висловити вам подяку, що прийшли на  зустріч. Ми, молоде покоління, даємо вам слово берегти мир і спокій на нашій рідній землі.

Вед.2 Всі разом ми йдемо до Перемоги! Підтримуємо збройні сили України.

   Час усвідомити, що нашу незалежність слід захищати кожного дня і кожному з нас.

   Ми — українці -  НЕЗЛАМНІ, НЕЗАЛЕЖНІ.