В умовах зростання невдоволення владою іспанців кальвіністські проповідники стали пророкувати наближення перевороту. Вони засуджували католицьке «шанування ідолів», маючи на увазі ікони, і закликали народ знищувати їх. У Нідерландах розпочалися виступи проти іспанців. Улітку 1566 р. окремі заворушення набули форми повстання проти іспанців і католицької церкви. Озброєні ремісники й селяни нищили церкви, монастирі, спалювали ікони. Протягом кількох днів серпня повстання іконоборців охопило 12 із 17 провінцій. Повстання 1566 р. було спрямоване проти влади іспанських поневолювачів. Поступово воно набуло форми Національно-визвольної війни проти іспанського панування в Нідерландах.
17 березня 1567 р. до Нідерландів було введено 60-тисячну іспанську армію на чолі з герцогом Альбою. Він почав «заспокоювати» Нідерланди мечем і вогнищем інквізиції. Було засновано Раду в справах про бунти, яка мала необмежені повноваження. Фердинанд Альварес де Толедо герцог Альба. 1549. Художник Антоніс Мор
У березні 1559 р. герцог Альба вирішив запровадити в Нідерландах алькабалу — 10-відсотковий податок із кожної торговельної операції (як було поширено в Іспанії). «Краще зберегти для Бога й короля збіднілу і зруйновану державу, — казав Альба, — ніж мати її у квітучому стані для диявола та його поплічників — єретиків».
У 1572 р. кораблі морських гезів кинули якір у порту Брілле. Разом із жителями міста вони знищили іспанський гарнізон, сформували велику морську ескадру й почали визволяти від іспанців узбережжя, не допускаючи кораблі з допомогою для іспанської армії. У лісах з’явилися загони лісових гезів. Населення активно підтримувало їх. Повстання охопило всю північ Нідерландів. Герцог Альба зневажливо назвав ці події «бунтом селюків» і додав: «Це не варте уваги»
4 вересня 1576 р. в Брюсселі повстанці заарештували членів проіспанської Державної ради. Влада перейшла до Генеральних штатів. Останні зібралися в Генті, де представники всіх нідерландських провінцій підписали «Гентське примирення». Воно передбачало спільні дії в боротьбі проти іспанців до остаточного визволення країни. Занепокоєні дворяни-католики 5 січня 1579 р. в місті Аррасі уклали унію (союз), за якою визнавали своїм королем Філіппа II і відмовлялися від боротьби (Арраська унія).. У відповідь на рішення в Аррасі провінції півночі 23 січня 1579 р. уклали Утрехтську унію. Згідно з документом спочатку п’ять, а згодом сім провінцій об’єдналися з метою вести війну проти іспанського короля до повної перемоги. Своїм верховним органом влади вони проголосили Генеральні штати.