"Наодинці з природою" (підсумкове заняття клубу "Юні туристи"

НАОДИНЦІ З ПРИРОДОЮ

(Підсумкове заняття клубу «Юні туристи»)  

Мета: закріпити на практиці набуті вміння орієнтуватися в природі, організовувати ночівлю, надавати невідкладну долікарську допомогу; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї; вселяти віру у себе, власні сили і можливості, вміння оцінювати ситуацію і приймати рішення в складних умовах.

Унаочнення:

Плакати:

"Години розкриття й закриття пелюсток квітів"

"Їстівні дикорослі рослини"

        "Способи добування конденсаційної води і вогню тертям"

ВСТУПНЕ  СЛОВО  ВЧИТЕЛЯ

         Правила проведення туристських заходів, техніки безпеки альпіністських, геологічних та інших робіт категорично забороняють одиночне пересування, але волею випадку (втрата супутників, блукання на полюванні, рибалці) людина може опинитися в складних умовах, один на один з природою і змушена буде вибиратися самотужки. Успіх в таких ситуаціях залежить від ініціативності, вміння оцінити обстановку, прийняти рішення і не втратити віри у свої сили. Досвід показує, що навіть у екстремальних ситуаціях можна організувати ночівлю, знайти їжу і спосіб пересування.

         Під час заняття спробуємо уважно придивитися до всього, що нас оточує, і зрозуміти, що вихід можна знайти навіть із безвиході.

Привал 1  "Природні вказівки"

ОРІЄНТУВАННЯ ЗА НЕБЕСНИМИ СВІТИЛАМИ

Пояснення вчителя: За небесними світилами можна визначити сторони горизонту. За Сонцем це можна зробити доволі приблизно, пам'ятаючи, що в нашій півкулі воно знаходиться о 7 годині місцевого часу - на сході; о 13 годині місцевого часу - на півдні; о 19 годині місцевого часу - на заході; о 1 годині місцевого часу на півночі.

З більшою точністю сторони горизонту можна визначити за Сонцем і годинником. Це робиться так. Встановлюють годинник горизонтально, потім повертають його, щоб годинна стрілка була направлена на Сонце. Кут на циферблаті між напрямком годинної стрілки і напрямком на цифру 1 поділяють навпіл. Бісектриса кута і вкаже напрямок на південь.

Полярна зірка завжди знаходиться на півночі. Але слід пам'ятати, що при спостереженні в південних широтах, вона відхиляється від меридіана.

Орієнтування за Місяцем дає приблизні дані. При повному Місяці сторони горизонту визначаються так, як за Сонцем і годинником (Місяць приймається за Сонце). Сторони горизонту при різних фазах можна визначити наступним чином. Спочатку встановлюють, зростає чи спадає Місяць. На око оцінюють, скільки шостих частин радіуса Місяця складає освітлена частина його диску. Якщо Місяць спадає, то до               показника часу на годиннику додають таку кількість шостих частин радіуса, яка складає освітлену частину. Якщо Місяць зростає, то від показника часу це число віднімається. Годинник, який показує час з урахуванням поправки, направляється в бік Місяця. Кут між напрямком на Місяць і цифру 1 на циферблаті ділять навпіл. Це і буде приблизний напрямок на Південь.

Схема визначення сторін горизонту за Сонцем і годинником

               ВКАЗІВКИ ДО СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Спостереження основних небесних явищ слід проводити в ясну, безхмарну погоду, враховуючи погодно-кліматичні умови місцевості. На території України треба прагнути виконати якомога більше спостережень в вересні й жовтні, поки ще часто бувають ясні вечори і не так холодно. У листопаді й узимку ясна погода буває досить рідко, а холод утруднює спостереження. З березня кількість ясних вечорів збільшується, але темніє дедалі пізніше.

Крім того, слід пам’ятати, що деякі астрономічні явища не можна бачити в зручний для нас час, їх спостерігають пізньої ночі або рано вранці. Тому треба використовувати кожну можливість.

Час спостереження тих чи інших явищ можна визначити за рухомою картою зоряного неба. Спостерігати бажано в одному й тому ж самому місці з добрим обзором, там, де не заважає світло ліхтарів і вікон будинків. Бажано мати кишеньковий ліхтарик, який не дає яскравого світла, щоб при потребі поглянути на зоряну карту, зробити запис або замальовку в зошиті для спостережень.

Завдання:       За допомогою наручного годинника визначте сторони горизонту.

Вчитель:      Дуже часто туристи орієнтуються за місцевими ознаками. Та при цьому слід пам'ятати, що ці природні орієнтири характерні тільки для певних територій.

Наприклад:

• На Півночі можна орієнтуватися   за шириною річних кілець на пеньках.
• У лісах - за розташуванням мурашників, місцями швидкого танення снігу, за мохом, грибами, ягодами.
• У горах за видовим складом рослинності ( бук - північний схил, дуб - південний).
• У пустелях за барханами (влітку: північні схили – пологі, взимку -  навпаки ).

Завдання:

1. Спробуйте знайти місцеві орієнтири й зорієнтуватися за ними.
2. Поясніть, чому в лісах України не можна точно визначити сторони горизонту за довжиною і густотою гілок?

Завдання:     Ознайомтеся з таблицею. Спробуйте запам'ятати години пробудження й засипання кількох відомих вам рослин.

Години розкриття і закриття пелюсток

ПРИВАЛ 2 "Організація  ночівлі"

Вчитель: Для організації ночівлі в лісі вибирають рівну, обсаджену й захищену від вітру ділянку, розташовану на мікропідвищеннях.

Завдання: Поміркуйте, чому неправильно влаштовувати ночівлю на галявинах?

Вчитель: Запам’ятайте!

Не можна влаштовуватись на ночівлю:

1. В заплавах річок.
2. Гірських улоговинах.
3. Під високими (на фоні лісу) деревами перед грозою.
4. Під одинокими деревами чи деревами раніше враженими блискавкою (найчастіше дуби, каштани).
5. Під сухими чи нестійкими деревами.

         В теплу пору року можна спати на прогрітій землі - на місці вогнища, або влаштувати ночівлю під навісом з каменю, дерева, у дуплах чи спорудити намет з гілок та листя.        Взимку  найкраща ночівля – у  сніговій траншеї.  Її стіни чудово фільтрують повітря, утримують температуру на 15 – 18°С вище поверхневої.

         Надзвичайно важливим є забезпечення питною водою. Кип'ятіння води  - це обов'язковий санітарно-гігієнічний захід в поході. Деякі рослини містять вологу у своєму листі (очиток, молодило). Втамовує спрагу листя  кислички.

Завдання: Соком яких дерев можна скористатись навесні?

Вчитель:  Кожен, хто вирушає в подорож, повинен вміти розкласти вогнище. Тому не зайвим буде нагадати туристські премудрості цієї справи.

1. Сірники потрібно зберігати в поліетилені.

2. Намоклі сірники сушать у волоссі під головним убором.

3. Якщо немає  сірників, вогонь добувають тертям.

4. Щоб подати димовий сигнал, багаття засипають свіжим листям, травою.

5. Покидаючи місце ночівлі, старанно гасять вогнище.

 Завдання: Розкладіть вогнище одним із відомих вам способів, запаліть його без сірників.

         Туристи у своєму спорядженні обов'язково мають необхідний посуд. Але людина, що опиняється наодинці з природою може спробувати приготувати їжу без казанка. Найпростіший спосіб - запікання  в попелі або обсмажування на шомполі. Рибу або дичину можна обмазати глиною й запекти під вогнищем. А щоб зварити їжу без посуду, потрібно викопати ямку, вистелити її поліетиленом, залити водою. Потім опускати в ямку розпечене каміння, замінюючи його в міру віддачі тепла. З черговою порцією каміння вода закипить. Подібним чином можна приготувати їжу у видовбаному стовбурі дерева.

Завдання: Розкажіть, чи доводилося вам куштувати чи готувати їжу без посуду?

ПРИВАЛ 3 "Сам  собі  лікар"

Вчитель:    Головне правило автономного походу - безаварійне пересування. Кожен крок повинен бути обдуманим. Та якщо виникли проблеми зі здоров'ям, слід спокійно оцінити ситуацію й спробувати самому собі допомогти.

         При переломах кінцівок потрібно фіксувати два прилягаючих до кістки суглоби за допомогою підручних засобів (гілок, лиж).

         Кровотечу з рани можна зупинити наклавши листя звіробоя, деревію, кропиви, або щойно знятої кори калини.

         При гострих респіраторних захворюваннях корисно полоскати горло відвару чебрецю, подорожника, фіалки.

         Захворювання порожнини рота, зубний біль знімають полоскання відваром шавлії, м'яти, материнки, чебрецю.

Завдання: Накласти шини з підручного матеріалу.

Привал 4 "Дари природи"

Вчитель:    Природа - щедра господиня. Вона готує для своїх гостей безліч смачних і поживних подарунків. Та людина, розгублена і схвильована своїм становищем, почасту потерпає від голоду. Тож давайте спробуємо уважніше роздивитися довкола й відшукати ці природні частунки, що вкрай необхідні заблукалому мандрівникові.

         Глід - колючий чагарник чи невисоке дерево з червоними і чорними плодами. Його змелені й висушені разом з кісточками ягоди використовують як борошно.  У місцях старих поселень можна зустріти грушу, яблуню-дичку, аличу, терен.

         Незамінне джерело вітаміну С (1900 мг %) і цукру - плоди шипшини.

         Їстівні, багаті цукром плоди мають ожина, чорноплідна бузина. Дуже поживні ягоди горобини, бо містять 22 % жиру.

         Багато рослин мають їстівні коренеплоди (цибуля дика, оман, буркун чи лопух). Його молоді корені варять з додаванням кислоти.  Корінь шафрану за смаком нагадує картоплю. Багато крохмалю містить папороть. В Європі з неї готують борошно. Корені рогозу містять 44-57% крохмалю й цукру. Очищене коріння можна підсмажити на вугіллі чи запекти в попелі.                    

         В листках кропиви міститься 17% білка, 10% крохмалю, 1% цукру,             5% азотнокислого калію. А листя первоцвіту (примули) вміщує до 6% аскорбінової кислоти.

         Свіже чи висушене листя багатьох рослин, заварене як чай, не лише надасть напоєві приємного смаку, а й має профілактичні та лікувальні властивості. Наприклад,  регулюють ритм серця, заспокоюють шипшина, ожина, реп'яшок.

         Духмяний чай, що попереджують і лікують хвороби дихальних шляхів відвар чебрецю, глоду, бузини, материнки. Коли виникають проблеми зі шлунком, зарадить відвар звіробою.

Завдання:  Приготування смачного й корисного чаю з власноруч зібраних рослин.

 Щороку серпень і вересень - найгарячіша пора у грибників. Традиційно, у цей час у медичних закладах реєструють найбільше випадків отруєнь грибами. Нерідко отруюються грибами, які більшість досвідчених грибників спокійно кладуть до кошиків.

Аналіз випадків отруєнь грибами в Україні свідчить, що більшість отруєнь обумовлені, вживанням пластинчатих отруйних грибів (насамперед, блідої поганки), які помилково сприймаються за їстівні печериці та сироїжки.
Проте отруєння можуть спричинити їстівні гриби, які не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи уздовж швидкісних трас.

Завдання:1 Назвіть відомі їстівні гриби нашого лісу.

2.Пригадайте правила «тихого полювання».

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

         Приємно зібратися з друзями довкола лісового вогнища, відпочити душею під тиху розмову та пісню, відчути ні з чим незрівнянний смак печеної картоплі.

         Та напевне, кожній людині потрібно хоч раз в житті залишитися наодинці з природою, щоб відчути її красу. Щоб зрозуміти, як вона турбується про нас, людей, щоб переконатися, що можна знайти вихід навіть з безвихідної ситуації.

А ще - для того, щоб

... в одній хвилі -

побачити вічність,

В камінній глибі - безкінечність,

І світ увесь - в малій

піщині,

І небо - на пелюстках,

на росинці.

                                                                            (У. Блейк)

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ветер странствий: Альманах. Вып. 22 - М.: физкультура й спорт,1987.

2. Курилова В.И. Туризм. - М.: Просвещение, 1988.

3. Перевозченко І.І.  Рослини зеленої аптеки. - К.: Урожай, 1993.