Народні прикмети, прислів'я та приказки про пори року

Юрчук Светлана 16 листопада 9 Відгуки відсутні

Про матеріал

Одним із основних завдань природознавства є виховання в учнів почуття відповідальності та збереження природного середовища. Особлива увага приділяється екологічному вихованню учнів молодших класів, оскільки початкова школа – це фундамент формування особистості. Тому на уроках природознавства необхідно використовувати такі методи і прийоми, які б залишили в пам’яті дітей глибокий слід. У посібнику прикмети, прислів’я і приказки про різні пори року.
Перегляд файлу

Народні прикмети

про природу в різні пори року

Весна

Березневий сніг вартий половини добрив.

Березневий вітер з півдня чи заходу – на врожай,

з півночі чи сходу – до безхліб’я.

Березень з водою, квітень з травою, а травень

з квітами.

Березень далеко – не виглядай лелеку.

Березень і снігом віє, і сонцем гріє.

У березні сніг задуває – весни ще немає.

Березень не вірний: то плаче, то сміється.

Квітень прохолодний – рік недородний.

Ранній квітневий грім шкодить житу і ячменю.

Квітневий шпак – весни будак.

Квітень – пташиний місяць.

Квітень водою славний, квітами красний.

Квітами милуйся, а землею радуйся.

Спочатку квітка, потім трава, а тоді вже хліб – усьому голова.

Квітень – приміщень, що спостеріг, те й зміг.

Прийшов май – у землю дбай, прийшов

іюнь – хоч сій, хоч плюнь.

Скільки у травні дощів, на стільки років хліба.

Травневий дощ не дорідне жито має.

Травень спочатку теплий – у другій

половині чекайте холодів.

У травні дощиться - буде пшениця.

Холодний травень і сонячний червень –

комори й погреби будуть повні.

У травні зелено – у стодолі темно.

Перед дощем пуп’янки троянд і

шипшини не розпускаються.

Якщо зранку темні хмари, удень чекай дощу.

Рясна роса віщує суху і ясну погоду.


Літо

Бджоли сидять на стінках вулика – на сильну жару.

Ластівки, літаючи низом, граються – на дощ та вітер.

Високо в небі в’ються ластівки – утримається ясна погода.

Ліс без вітру шумить – на дощ.

Кроти нарили високі купи – тепла і ясна погода.

Літній ранковий туман – на ясну погоду.

Якщо вранці квіти мокриці закриті і пониклі, то вдень слід чекати дощу.

Перед дощем кручені паничі складаються вузликом.

Дощ іде, але кури не ховаються – сподівайся затяжних опадів, навіть на кілька діб.

Якщо на сосні багато шишок – добре вродить ячмінь.

Літо з грозами – зима зі снігом і морозами.

Мокре літо – осінь ясна; літо мокре і тепла

осінь – на довгу зиму.

Після сухого і спекотного літа наступний

рік буде врожайним.

Берізка польова згортає квіточки

вінчиком у парасольку – на погоду.

Вранці на низинах суха трава – наступної

ночі чекай дощу.

Якщо влітку багато молочка (осоту), то зима

буде холодною.

Коли достигають черешні – починай косити жито.

Жаркий липень – то і грудень буде морозний.

Яке літо, така й зима, літо буремне – зима з заметілями.

Жаби стиха покумкують – на дощ, голосно кричать на хорошу погоду, мовчать – перед похолоданням.

Комашня ховається в листі дерев – на дощ.

Вода в річці піниться – за день чекай дощу, чорніє – буде буря.

Мерехтять зорі – кілька днів буде ясно і сухо.

До пізньої ночі сюрчать коники (цвіркуни) –

ранок буде теплий і сонячний.

Каштани довго літають після заходу сонця –

буде ясно і тепло.


Осінь


Якщо кіт згорнувся в клубочок і лапками приховав писок – похолодає, а коли вмивається, довго полизуючи лапку, - на суху погоду.

Пізно цвіте яблуня – на холодну осінь.

Похолодання під час дощу – ознака того, що незабаром погода поліпшиться.

На дубі багато жолудів, а на горобині ягід – буде сувора зима.

Пізній листопад – чекай довгої та суворої зими.

У небі літає павутиння - на гарну погоду.


Зима

Від заморозку до зими - місяць. 

На полях сніг хвилястий - будуть хліба рясні. 
Зима не настала, доки не встановиться санна дорога. 
Дощова зима - ознака неврожайного року. 
Взимку надходять хмари з півночі -потепліє. 
Зима малосніжна - літо посушливе. 
Взимку сухо й холодно - влітку сухо й жарко. 
Якщо взимку вітер подув з півночі -буде дуже холодно, зі сходу - на мороз. 
Багато снігу намете - багато хліба прибуде. 
Сніг на полях - зерно в засіках. 
Зима по коліна - бути врожаєві. 


Хмари пливуть проти вітру – на сніговицю.

У небі воронячий «хоровод» чекай снігопаду.

Голосно пищать синиці – вночі буде мороз.

Уночі іній на дерева ліг – не випаде сніг.

Прислів’я і приказки про природу в різні пори року


Зима

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.

Страшна зима, як дров нема.

То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

Грудень землю грудить і хату студить.


Січень з груднем прощається, а на лютий очі косить.

Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.


Весна

Сухий березень, теплий квітень, мокрий

май – буде добрий урожай.

Де пташки, там гинуть комашки.

Не псуй джерела – онуки проклянуть.

Зрубав одне дерево – посади троє.

Земля наша мати – всіх годує.

Не брудни криниці, бо схочеш водиці.

Ліс і вода – брат і сестра.

Сій вчасно, вродить рясно.

Посій упору, будеш мати зерна гору.

Глибше орати – більше зерна мати.

Весна багата на квітки, а осінь на сніпки.

Проліски – очі березня.

Весна відмикає дерева й води.

Квітень – переплітень, бо переплітає трохи

зими, а трохи літа.

Криницю силою копати – води не пити.


До землі з ласкою – будеш з паскою.

Посадив дерево – себе прославив,

Посадив сад – рід прославив.

Березень березовим віником зиму вимітає, весну в гості запрошує.

Добре насіння на камені зійде.

Як у травні дощ надворі, то восени у коморі.

Дай полю гною – дасть хліба вволю.

Сади деревину змолоду – на старість як знахідка.


Літо


Літо селянові батько і мати.

Буде літо, то буде й розмаїто, а прийде зима, то й хліба нема.

Ластівка день починає, а соловей кінчає.

Хто про землю дбає, вона тому повертає.

Бджоли раді цвіту люди літу.

Пшениця колоситься – життя веселиться

Бур’яни знищуєш – урожай підвищуєш.

Від природи бери те, що вона дає, та й за те дякуй.

Земля – тарілка, що покладеш,те й візьмеш.



З природою живи в дружбі, то й буде вона тобі в службі.

Хліб – батько, вода – мати.

Доглядай землю плідну, як матір рідну.

До природи не неси шкоди.

Землю обдуриш раз – вона тебе сто раз.

Зіпсував воду, не буде честі твоєму роду.

Де волошки, там хліба трошки.

Садок у вересні, що кожух у січні.

Як вересніє, до й дощик сіє.


Осінь

Один урожай збирай, а про другий дбай.

Осінь іде, за собою дощі веде.

Жовтень ходить по краю та й виганяє пташок з раю.

Листопадовий день, що заячий хвіст.

У листопаді зима з осінню бореться.

Листопад зимі ворота одчиняє.

Щедро вродили горіхи – зима буде суворою та

сніжною.

У вересні листя на вербі пожовтіло - чекайте різких приморозків .

На буряках багато пожовклої гички - осінь буде теплою та сухою.