Народознавча година "Україна - смачна країна"

 

 

 

НАРОДОЗНАВЧА ГОДИНА

«УКРАЇНА –

СМАЧНА КРАЇНА»

 

 

 

 

Вчитель Пухліченко Г.А.

2023/2024 н. р.

 

 

 

МЕТА: познайомити дітей зі стравами української національної кухні, з традиціями, пов'язаними із готуванням страв; прищеплювати любов до української культури на народних традицій; формувати у дітей бажання вивчати, досліджувати  українські обряди та звичаї, культуру, мову, народні традиції; удосконалювати навички культури харчування; розвивати пізнавальний інтерес, творчі та артистичні здібності; виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю.

Обладнання: стіл із різними стравами української національної кухні , рушник із хлібом-сіллю, глиняний посуд, книги з рецептами українських національних страв, колоски пшениці, аудіо- та відеозаписи, постер «Україна – смачна країна», розтяжка «Фестиваль української кухні».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель.

- “Добрий день!” -ми скажем всім —
І дорослим, і малим!

Як і рідна мова, так і звичаї, традиції об'єднують людей в один народ.

Родина, дорога родина!

Що може бути краще в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

Що може бути краще за вечерю в домі

За батьківським, міцним столом,

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом ?

Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

Отож зібралися ми нині

На святі нашім гомінкім,

Щоб поклонитися родині

І побажати миру всім.

Звучить пісня «За столом збирається родина».

Ведучий 1.

- Українська кухня відома з давніх – давен, і сьогодні багато її страв відомі далеко за межами України. У минулому страви готували з того, що росло в городі, полі, у садку, у лісі, з того, що давала домашня худоба і птиця.

Ведучий 2.

- То ж запрошуємо всіх до нас на гостину. Тут ви дізнаєтеся про традиційну українську кухню. Здавна кажуть, що Україна – смачна країна.

 

 

1 уч.    Ми свято нині присвятили
            Знайомій змалку нам країні -

            Багатій, щедрій і гостинній
             Смачній країні Україні!

Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене…»

Вправа – гра «Відшукай українські страви» ( в групах діти на картках виконують    завдання).

           

      

Ведучий 1.

- Є дуже багато українських страв, які відомі усьому світові. Серед них борщ, вареники, полтавські галушки, гарбузова каша, голубці,  деруни, київські котлети, млинці, капуста за різними рецептами…. Всіх страв не перелічити!

Ведучий 2.

- З давніх-давен Україна славилася своєю багатою кухнею. І понині її страви користуються популярністю не лише на Україні, а й далеко за її межами. Це зумовлено їх високими смаковими й поживними якостями, різноманітністю використовуваних продуктів та видів кулінарної обробки. Так, лише способів варіння борщу налічується більшу тридцяти, а до його складу входить близько двадцяти найменувань продуктів. Українська кулінарія нараховує десятки тисяч рецептів страв, які вирізняються простотою приготування і прекрасними смаковими якостями. В усьому світі добре відомі українські страви: борщі, пампушки, галушки, вареники, коржі, калачі, гречаники, фарширована риба, шпиговане сало, печеня, буженина. Для багатьох страв характерне вміле поєднання овочів та м’яса. Це волинські крученики, голубці з м’ясом, шпиговане м'ясо з буряками, перець, фарширований м’ясом. Особливо смачні і поживні страви з грибами: український борщ з грибними вушками, короп з грибами. Яєчня з грибами, гриби в сметані, вареники з картоплею і грибами, качка з локшиною та грибами і багато інших. Українській кухні властиві різноманітні способи приготування: смаження, тушкування, варіння, печіння, пасерування,

 

запікання. Особливо смачні страви, запечені у спеціальних керамічних горщиках: печеня, вареники зі сметаною, тушкована капуста, картопля з м’ясом та чорносливом, смаженя.

Ведучий 1.

- Здавна народ України славиться гостинністю, бо «веселий гість – дому радість». Споконвіку на столі, застеленому барвистим вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього – сіль, які завжди для українців були святинею. Тож не дивно, що їх сприймали як єдине ціле. Хліб -символ українського народу. Хліб українці називають «святим», «Божим даром», «батьком», «годувальником», «головою», «розпорядником». Без хліба в Україні не обходиться жодна важлива подія. В обрядах та звичаях хліб символізує життя. Шана до хліба закріпилась у народних звичаях українців. На покуті під образами, що здавна в хаті вважалася священним місцем, завжди лежала на столі покрита рушником паляниця. В Україні хліб-сіль на вишитому рушнику – то найвища ознака гостинності народу.

Звучить пісня «Паляниця»

1 уч.   Чи тріщать морози люті,

           чи періщить сильний дощ,
           З задоволенням смакуєм  
           добрий український борщ.   
      
2 уч.   Український борщ – то сила,
          Перша страва в харчуванні

          В українців на столі,
          Він легкий в приготуванні,
          знаний в місті і в селі.

3 уч.  Борщ смачний і апетитний
          Із сальцем, із пампушками,
          Ще й сметанкою политий, –
         Україна їсть віками!

Ведучий 2.

- Традиційною українською стравою був борщ, який їли щодня. Це був борщ з капустою, із квашеним буряком, з квасолею. На свята варили борщ з м’ясом, а в будні заправляли салом. Борщ — українська рідка страва, що вариться з посічених буряків, капусти з додатком картоплі, квасолі та різних приправ.

4 уч.    Борщ, настояний на часі…
            Вік йому – тисячоріччя, –
         

 

           Столу нашого окраса,
            Гідне нації обличчя!

Вчитель.

- Борщ — офіційно український та під захистом ЮНЕСКО. 1 липня 2022 року на 5-му позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини було ухвалено знакове для України рішення — Український борщ внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони. Війна з росією за борщ завершилася нашою перемогою! Це визнання унікальності та ідентичності українського елементу нематеріальної культурної спадщини, і, одночасно — визнання його універсальної цінності і значення для світової культури.

Ведучий 2.

1. Існує понад сім десятків складених і описаних рецептів червоного борщу. Найскладнішим та найдорожчим вважається "Борщ київський". Бульйон для нього варять з трьох видів мяса — яловичини, баранини та свинини, а крім обов'язкових складників, додають натуральний хлібний квас.
2. Томатна ж заправка з'явилася в українському борщі лише в кінці XIX — на початку XX століття, коли в Україні остаточно прижилися американські помідори. А до того закислювачами для борщу слугували сироватка, кисле молоко, кисла капуста, ягоди або незрілі яблука. 
3. Також борщ готували на буряковому квасі: його розбавляли водою, суміш заливали в глиняний горщик або чавунець і доводили до кипіння. В окріп клали нарізаний буряк, капусту, моркву і інші овочі, і ставили горщик у піч. Зварений борщ солили і заправляли. 
4. На Чернігівщині готують борщ з грибними "вушками" і називають його "переяславським".

Ведучий 1.

5. На Житомирщині борщ має два різновиди: "поліський" — зі в'яленими в'юнами і грибами та "коростенський" — на сухофруктах.
6. На Галичині в давнину борщ готували дуже рідким. Картоплю в нього не додавали, заправляли засмажкою. Щоб надати кислинки, присмачували вишневим або яблучним соком.
7. На честь українського борщу було назване невелике містечко Борщів, розташоване на Тернопільщині. Щоосені воно стає центром фестивалю "Борщ-їв".
8. З борщем пов'язано багато повір'їв. Наприклад, вважалося, що з парою від борщу відлітає душа небіжчика. Тому він є традиційною стравою на українських поминках.
9. У США є "борщовий пояс". В околицях Нью-Йорка існує місцевість, яку заселили євреї-ашкенази. Це вихідці зі слов'янських країн, які привезли з собою рецепт борщу. Місцеві жителі назвали цю територію the Borscht Belt.
10. Неофіційний "індекс борщу" (за аналогією до "індексу Біг-Мака") часто використовується українськими ЗМІ для оцінки купівельної спроможності різних валют та визначення реальної інфляції гривні. Індексом борщу є середня вартість всіх продуктів, необхідних для приготування певного обсягу цієї страви станом на певну дату.

Ведучий 2.

- Саме з маленьких перемог на різних фронтах  і складається велика спільна Перемога. А вона обов'язково буде! 

5 уч.    Немає заходу без сходу.
            Немає літа без дощу.
           Немає річеньки без броду,
           А України - без борщу.

6 уч.     Хай Україна із борщами

            Живе іще мільйони літ, 

            Хай сонце сяє і над нами,

            Й борщем нехай смакує світ.

Танок «Українські борщі».

Ведучий 1.

- Все буде борщ, все буде Україна! 

Ведучий 2.

- Другою стравою українців була каша, яку варили й козаки Запорозької Січі, і чумаки в походах, і кожна господиня в своїй оселі. Кашу варили з пшона, гречки, гороху, кукурудзи, ячменю, гарбуза, зрідка з пшениці. Народне прислів’я стверджує «Гречана каша – то матір наша», «Краще каша з водою, ніж буханець з бідою»,  «Борщ та каша — їжа наша».

1 уч.   А в гарбузовій каші –

           Сила й слава ваша.

          

 

             Хто цю кашу споживає,

           До ста років доживає.

Ведучий 1.

- Ось я загадаю вам загадку , а ви вiдгадайте!

Химерний, маленький, бокатий,

Товстeнький коханчик удався,

У тісто прибрався,

Чимось смачним напхався, в окропi купався.

На смак уродився, в макiтрi скакав.

Нeдовго нажився, – у дiрку скотився,

Круть-верть – та й пропав.

Хотів би догнати – шкодa шкандибати.

Лови – нe лови! А як його звaти –

Лінуюсь сказати, скажіть мені ви!  (Вареник)

Ведучий 2.

- Головними і частими гостями на столі в українській родині були вареники, пироги і млинці, які уособлювали в собі символи Сонця і Місяця. Вареники – одна з головних страв української кухні. Всі ми з дитинства їмо їх з картоплею, вишнею, сиром, капустою. Вареники мають давнє походження та історію. Про них складають вірші та співають пісні. 

Звучить пісня «Пісня про українські вареники».

Ведучий 1.

1. Назва вареники – є загальноукраїнською, а пироги – західноукраїнською (галицькою). Вважається, що страва існувала ще в часи язичництва і за своєю символікою різнилася з теперішніми уявленнями.
2. Єдиний в Україні пам`ятник варенику був встановлений у 2006 році у місті Черкаси. Проте у 2013 році його демонтували, і зараз він перебуває в приватній колекції.
3. Найулюбленіші вареники українців, за статистикою, — з картоплею та сиром, і лише потім — уже вареники з вишнями та іншими ягодами.
4. В наших пращурів вареники традиційно ототожнювалися з Місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися як жертовна їжа. Вареники з сиром приносили в жертву біля криниць із джерельною водою.

Сценка «Чом не ростуть вареники?»

Жартували якось діти.

Що в минулім році

Посіяли вареники

На сільській толоці.

Уже весна, вже травиця

На толоці сходить —

А між нею наш Василько

З виделкою ходить!..

                                           М. Петренко                                               

2 уч.   В кожнiй хaтi нa Вкрaїнi

          Вaрeники вaрять нинi,

          Вaреники круглолицi –

            Iз нaйкрaщої пшeницi.

3 уч.     З давнини так повелося,

             У кожній родині,

             На свята є вареники,

             Бо ми - українці…

4 уч.    Вареники у макітрі

           Білі, пишнобокі,

         Пишаються, всміхаються,

          На усі чотири боки.

5 уч.     Є вареники у хаті-

            В Україні все гаразд:

            Всі щасливі і багаті,

           Щeдре сонце світить в нас!

6 уч.    

           Слава хаті українській,

            Слава нашій всiй землі,

             І вареникам у мисці,

          Що на нашому столi!

Діти виконують пісню «Ой, вареники у сметані…»

Ведучий 2.

- Українська кухня – дивина, фантазії та мрії...

Її витворюють, кують маги, чародії.

Українці були і є любителями риби, запеченої у печі, риби засоленої, фаршированої, смаженої, запеченої з овочами.  На нашому столі є традиційна юшка з підсоленої риби, яку зазвичай готують на Святвечір, так звана «підбита риба чи юшка», «шарпанина». До речі, ця стародавня страва ввійшла в список нематеріальної  культурної спадщини Вінниччини.

1 уч.  У нас щука на подушці,

         Незвичайний лосось в юшці,

         Ще печений з овочами

       Товстолоб -  м'ясистий хлопчик

         Й фарширований коропчик.  

Ведучий 1.

- Свій добробут українці завжди пов’язували із салом. Воно містить багато корисних речовин і вітамінів, які зміцнюють імунітет. Наші пращури споживали сало як у сирому вигляді , так і печеним, смаженим, вареним, а також у вигляді заправок. За традицією українці їдять сало з часником, цибулею і чорним хлібом.

Уч.       Будеш сало споживати –

             станеш гарно виглядати,-

              так ще прадіди казали,

            коли сало куштували.

Ведучий 2.

 

 

 

- З напоїв найпоширенішими були узвари із сушених та свіжих фруктів чи ягід та кваси: хлібний, буряковий, грушевий, яблучний. Замість чаю українці заварювали  і пили настої цілющих трав, а то просто вишневі чи малинові гілки.

 2 уч.     Я узвару наварю
              І діточок пригощу.

              Пийте, дітки, цей узвар
             Він із ягідок, мов жар.

               На кущі калини
              Росли ці жарини.

3 уч.    Готував Мирон узвар:

           Яблук взяв 12 тон,

          Груш достиглих цілий віз

          На подвір’я він привіз.

         Ще купив три пуди слив-

         Всі ці фрукти підсушив.

          Наварив узвару море!

         Сам узвар він 7 днів пив

         Та ще й друзів пригостив!

4 уч.

Цілющий узвар

У лісі зажурились мама й татко –

Неждано застудилось їх дитятко

Холодної весняної пори.

Бо як дощу вітри нагнали дужі, 

Бродило босе по мулькій калюжі –

Тепер же носом чмихає з нори.

Не гаяв татко часу ні хвилини, 

Знайшов цілющий кетяжок калини, 

Що з осені лишився на кущі.

По сухостій із м’яти для узвару, 

Щоб не було в маляти кашлю й жару, 

Десь подалася мама по дощі.

Коли варила, додавала в воду

Ще дві маленькі грушки, жменьку глоду

І цвіту бузини сухий пучок.

Аж ліс застиг, у пахощі повитий:

Узвар удався добрий, смаковитий, 

Щоб не хворів маленький їжачок.

Ведучий 1.

- Кому невідомі українські галушки, коржі, калачі, гречаники, фарширована риба, шпиговане сало, буженина. Багато страв відрізняється вдалим сполученням овочів з м'ясом. Це крученики, голубці з м'ясом, котлета по –київськи, перець фарширований м'ясом. Особливо смачні і корисні страви з грибами.

5 уч.    Голуби і горобці
          накрутили голубців,
         поскладали в темний кут.
         А сорока тут як тут:
        «Я у гості , скре-ке-ке,

        що в кутку смачне таке?»

Вчитель.

Бабуся коржики пекла на салі.
А ті коржі були смачні, чималі.
Вона крутила голубці маленькі.
Галушки кидала в окріп дрібненькі.

Варила з півня холодець на свято.
У неї, видно, рук і ніг було багато,
Бо все встигала, все могла - косить і жати.
У неї квітли паничі навколо хати.

І пахли сіном подушки і всі простині.
Вона хустки і фартухи ховала в скрині.
Трусила сажу навесні, білила хату.
А восени, у листопад клала загату.

Вона жила у ті часи, коли не знали
Про ГМО і про глютен, а лан сапали.
Пекли перепічки в печі, коржі на салі
І спали літом на возах і сіновалі.
                                                                                    Г. Потопляк 

Ведучий 2.

- Для української кухні характерні різноманітні способи приготування їжі: смаження, тушкування, варка, запікання. Дуже смачні страви, запечені в спеціальних керамічних горщиках: тушкована капуста, печеня з чорносливом, картопля з м'ясом. Сучасне національне кулінарне мистецтво зберегло і доповнило давні добрі традиції.

Ведучий 1.

- В українській кухні знайшли своє відображення культурно-побутові традиції всіх регіонів. Кожний етнографічний район України має свої особливості
кухні. Так, у гірських районах Карпат переважають страви з кукурудзяної муки, молочних продуктів: токан, чир, мамалиґа, бринза, сир, мачанка. У підніжжя гір готовлять страви з пшеничної муки і різних овочів. Це галушки, вареники, пироги, кизлики, папрікаш.

Ведучий 2.

- Традиційна подільська кухня – не лише українська, а увібрала в себе страви литовської й польської кухонь. Наприклад, однією з особливостей литовської кухні є велика кількість страв зі свинини. На Поділлі готують м’ясні рулети з різним фаршем - з яєць, родзинок, чорносливу, хрону, моркви тощо. Також додають велику кількість прянощів.  На свята  у нас готують обрядові страви – коровай, коливо, кутя, коржі з маком.

1 уч.   Які в народу звичаї крилаті,
          Який багатий наш духовний світ!
          Традиції живуть у кожній хаті,
           Вивчаємо їх ми із юних літ.

2 уч.    Щоб українцями по світу крокувати
           Й на цій землі прожити недарма.
          І щоб ніхто не зміг нам дорікати,
          Що в нас коріння власного нема.

3 уч.     Традиції ніколи не вмирали,
              Їх українці свято берегли.
             А в світлий час їх з пам'яті дістали
             І, наче стяг, в майбутнє понесли.

4 уч.     Єднаймось в злагоді та дружбі,

              І хоч би де жили-були, –

           

 

            

              Тай будем гожі, будем дружні,

               І щедрі будуть в нас столи.

 

Пісня "Бувайте здорові"

Бувайте здорові, живіте багато
І ще завітайте до нашої хати.
Щоб ви і ми здорові були,
Щоб ви і ми їли пампушки.

Бувайте здорові і нас не судіть,
Прийдете додому й борщу наваріть.
Щоб ви і ми здорові були,
Щоб ви і ми їли пампушки.

Бажаєм вам щиро, щоб ви про це знали,
Борщі з пампушками, щоб вас не минали.
Щоб ви усі здорові були,
Щоб ви і ми їли пампушки.

5 уч.        Хай сонце сяє в нашій пісні

                І світом котиться луна…

                Ми в чомусь, може, трохи різні,

                Та Україна в нас одна.

Звучить пісня "Український рід"

Вчитель.

- Готуйте, смакуйте, частуйте і пам'ятайте: це все має переходити у спадок дітям, онукам, з піснею на устах, духмяним запахом паляниці з печі. Бо ми – українці, народ наш український – щедрий і гостинний.

А вся земля насичена красою,
Добірним колосом у полі шепотить.
Любов’ю сповнена великою людською
І з нами добре в цьому світі жить.
Бо люди в нас привітні і гостинні,
Їх серденько аж проситься в політ.
В нас душі пелюсткові і дитинні.
Тож Україна об’єднає світ!
Ми вміємо творити й працювати,
У світ несемо доблесть козаків.
Уміємо країну захищати,
Про нас йде слава з глибини віків.
До всіх йдемо з теплом і добротою,

У вишиванці, що чарує світ.
І з піснею своєю чарівною,
В віночку ніжнім з дивовижних квіт.
Даруємо ми хліб на рушникові,
Щоб люд Землі завжди в достатку жив.
І несемо у світ слова любові,
Щоб дружбою весь Всесвіт дорожив.
Щоб всі могли співати і творити.
Подайте руки, доньки і сини!
Давайте, люди, в добрім мирі жити,
Щоб не було ніколи вже війни.
Ми звикли жити світло, з добротою,
У дружбі й мирі, між садів і квіт.
В людській довірі, з мрією ясною…
Тож Україна об’єднає світ.

                                                                                        Н.Красоткіна