Народознавче свято “ Українська народна вишивка”

Народознавче  свято

“ Українська  народна  вишивка”

Одягнімо  вишиванки, друже,

Хай  побачить українців  світ-

Молодих,відважних,дужих,

У  єднанні  на  багато  літ!

В.Дерій

Українська народна вишивка - унікальне явище  духовно-матеріальної  культури нашого  народу. Вона  є одним  із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Дивовижне  багатство зумовлене тим, що вона  широко виступає в різних варіантах як прикраса тканин одягового, побутового, інтер’єрно-обрядового призначення.

Проаналізувавши старовинні  та сучасні  зразки вишивок, можна умовно скласти  своєрідний атлас  регіонів України за типовими  для них візерунками, орнаментами і символами,техніками і кольорами.Сучасна народна вишивка розвивається на основі традиційної спадщини минулого і досягнення художньої культури українського народу.

Хрестик чи гладь, мереження чи вирізування на лляних,конопляних,бавовняних тканинах споконвіку милують око,радують душу, дають думу, дають працю рукам і думці.

Вишивка - це не тільки майстерне  творіння  золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних устремлінь, інтелекту  українського народу.

Українській народній вишивці притаманні мініатюрність, чистота виконання,ювелірний характер. Дослідники стверджують,що за техніками  вишивання на Україні розрізняють близько 100 типів вишивок.Сьогодні вишивка розглядається як важлива цінність, що виконує численні функції: естетичну, пізнавальну,пошукову.

У кожній  місцевості  створювалися характерні орнаментальні мотиви, найбільш улюблена і поширена кольорова гама,певні техніки вишивання.

Найбільш популярними в Україні були червоний і чорний кольори. Червоний - це радість,чорний - це печаль. Ці кольори символізують людське життя, у якому горе з радістю переплітаються.

У вишивці використовували і інші кольори: білий - духовна краса, жовтий -  сонячне світло,достиглі колоски життя; зелений - воскресіння  природи,спокій; блакитний - колір неба.

пісня “Вишиванка” муз.Ю.Воронюка, сл.Н.Воронюк

Сорочка-вишиванка - символ здоров'я,краси,щасливої долі, родової пам'яті, любові,святості.

Вишиванка - це оберіг. Народ ставився до вишиванок як до святині.

Одягну з бабусиної скрині

вишиту сорочку - їй 100 літ!

Тут зоріють незабудки сині-

родоводу строгий заповіт.

Полотно - найвищого ґатунку-

увібрало силу й міць роси…

Як жадоба волі - візерунки-

сповнені барвистої краси.

Вишита сорочка була ознакою гідності,працьовитості дівчини,жінки. Сорочки шили з тонко виробленого полотна. Люди відображали у вишивках те,що бачили довкола себе.

Вишивкою прикрашалися ті частини одягу, через які, за уявою наших предків,злі сили могли дістатися тіла людини.Охоронним візерунком вишивають воріт, манжети, поділ, розріз горловини. Найчастіше на жіночих вишиванках вишивали квіти, бо “цариця- квітка” є символом доброзичливості та статку. Більшість чоловічих сорочок прикрашені геометричним орнаментом. Чоловіки і жінки носили вишиванки з комірами.

Ясні барви підбираю,

Полотно білила

Вишиванку вишивала

Мені ненька мила.

Пісня Н.Май “Мамина сорочка”

За традицією, матері вишивали сорочки та рушники своїм дітям, вкладаючи у візерунки свою всю безмежну любов.

З 12 років дівчинка отримувала право носити власну сорочку. Оберегова вишивка для власного одягу дитини відрізнялась від оберегів дорослих.Колір оберегової вишивки для дітей був завжди червоним, тоді як для дорослого одягу міг бути різним.

У маленького синочка

гарно вишита сорочка.

Є на ній всього по трошки:

житній колос і волошки,

зелень сонячних дібров

і матусина любов.

А.Куліш-Зіньков

Сорочки вишивали матері своїм синам. Коли він вирушав у далеку дорогу, то сорочка служила йому оберегом: оберігає від злого і недоброго.

Орнаменти на Харківщині відрізняються від інших регіонів тим,що вишивку виконували грубою ниткою для створення своєрідної рельєфності. Колись,готуючись вийти заміж, дівчата готували собі вишитий одяг своїми руками. Цей одяг був одним із головних показників працьовитості дівчини. А  ще дівчина мала вишити милому сорочку. весільні рушники.

Вишиванка - національна святиня, символізує духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок багатьох поколінь - зв'язок, що не переривається віками.Вишиванку передають із роду в рід, зберігаючи як безцінну реліквію.

Ми - українці.Ми живемо на землі наших предків, які любили і захищали свою землю. Ми не маємо права втратити зв'язок поколінь, мусимо пам'ятати, хто ми. Ми повинні добре знати своє коріння. Бо без минулого немає майбутнього.

До Дня вишиванок у багатьох містах України відбувається парад вишиванок.

Перегляд ”Пара вишиванок у м.Києві”

Перегляд  виробів  матусь, бабусь, рідних.

Вишиванка - символ Батьківщини,

дзеркало народної душі.

В колисанці купані хвилини

світло і тривоги у вірші.

Одягнімо,друже, вишиванки-

наш чарівний український стрій.

Не для когось,не для забаганки,

а для себе, вірний друже мій.

У національному вбранні народ кодує свої “ щастя і долю, життя і волю”, як про те йдеться в обрядових, традиційних піснях.