Наступність у навчально - виховному процесі ДНЗ №8 – ЗОШ I – III ступенів №16 м. Луцька

Наступність у навчально -  виховному процесі

ДНЗ №8 – ЗОШ  I – III ступенів №16 м. Луцька

 Вишинська О.В., вчитель початкових класів, «вчитель – методист»

        Наступність дошкільного навчального закладу і початкової школи передбачає опору на знання, вміння, творчі якості і здібності, які дитина здобула у дитячому садку, і така наступність між дошкільним навчальним закладом і початковою школою здійснюється як за змістом, так і за методами, прийомами, організаційними формами. 

        Відповідно до можливостей дітей молодшого шкільного віку початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільною ланкою,  забезпечує подальше становлення дитячої особистості, її інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток. 

       Аналізуючи стан сучасного підходу до організації наступності,  в  ЗОШ №16 проводиться велика робота і працівниками дошкільного закладу №8,  і колегами – учителями.

Взаємозв´язок педагогів дошкільного закладу і школи здійснюється на інформаційному (семінари-практикуми з обговорення програм і планів навчально-виховної роботи, створення дидактичного матеріалу) і на діяльнісному (обмін новаторськими методиками, досвідом організації навчальної діяльності старших дошкільників і молодших школярів, взаємне консультування) рівнях. 

     Форми  спільної діяльності вихователів дитячого садка і вчителів початкової школи різноманітні:

• взаємовизначення програм, державних освітянських документів;
• взаємовідвідування уроків і виховних заходів між вихователями дошкільного закладу  і вчителями початкової школи;
• екскурсії дошкільників до школи;
• спільні наради і збори працівників різних ланок освіти;
• організація спільних концертів, виставок дитячої творчості, театральних вистав;
• психологічні обстеження рівня розвитку дошкільників і першокласників; рівня адаптації дітей до школи; аналіз цих досліджень; корекційна робота;
• складання списків майбутніх першокласників;
• проведення учителями зборів для батьків майбутніх першокласників; проведення роз’яснювальної роботи серед батьків;
• організація роботи консультпунктів для батьків, вихователів, учителів;
• організація і проведення вчителями занять із підготовки дошкільників до навчання, проведення семінарів – практикумів;
• допомога вихователів в організації підготовки вчителями дітей до школи;
• ознайомлення з картами розвитку дітей старшого дошкільного віку, складеними психологом і вихователями дошкільних груп, картами психічного розвитку;
• проведення анкетувань, складання банків даних.

      Психолог нашої школи щорічно, згідно з бажаннями батьків, проводить діагностико – прогностичний скринінг у перших класах. Це дозволяє оцінити з досить високим ступенем надійності рівень розвитку у дітей перцептивно – рухових навичок, фонематичного слуху, уваги, сформованість навичок самоконтролю, планування й організації довільної діяльності.

      Обстеження дозволяє визначити готовність дітей до успішного навчання в початковій школі, їх можливості самостійно оволодівати складною навколишньою дійсністю, яка, до того ж, постійно змінюється.

      Діти умовно діляться на чотири групи, які різняться між собою не тільки психолого – педагогічним статусом, але й потребують різних видів корекційно – розвивальної допомоги.

                 1-ша група – «висока вікова норма» - діти з високою для їх віку психофізіологічною зрілістю. 2 - га група – «стабільна середина». До неї належать діти, здебільшого, з відповідною до їх віку психофізіологічною зрілістю. 3 – тя група – «група ризику».Ця група недарма носить таку назву: у дітей відсутні навички довільного контролю за власною діяльністю. 4 – та група «біда». Доволі часто це справді біда і для дитини, і для сім'ї, і для педагогів. Найтяжчі випадки характеризуються повною відсутністю розуміння того, що від дитини вимагається. Учень не може проаналізувати внутрішню структуру зразка, а іноді і сенс самого завдання. Операція звукового аналізу не сформована. Така дитина потребує багато індивідуальної допомоги. У протилежному випадку учень ризикує випасти з темпу діяльності класу чи групи, і тоді ввімкнеться механізм запуску дезадаптаційних процесів . Учні отримують консультації спеціалістів, і після обговорення питання про шляхи їх подальшого навчання і виховання, залишаються в класі за проханням батьків і вчителі та вихователі приділяють їм постійну увагу, проводять корекційну індивідуальну роботу.

  Створити комфортне існування підростаючого покоління впродовж усього освітнього процесу, уникнути небажаних наслідків при переході від одного етапу в навчанні до іншого  можна лише  об'єднавши зусилля сім'ї, педагогів та держави.