Науково - дослідницька робота "СОН. ВПЛИВ СНУ НА ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКА".

 

Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації

Харківське територіальне відділення МАН України

 

 

 

Відділення: хімії і біології Секція: біологія людини

 

 

 

СОН. ВПЛИВ СНУ НА ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКА

 

 

 

Роботу виконала: Наумова Аліна Іванівна, учениця 9 класу Старовірівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Нововодолазької районної ради Харківської області     Науковий керівник: Кулик Олеся Миколаївна, вчитель біології Старовірівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Нововодолазької районної ради Харківської області

 

 

 

 

 

 

Нова Водолага – 2018

 

 

Зміст:

          І.Вступ…...............................................................................3

   Актуальність. Цілі і завдання............................................5

II.Теоретичне обгрунтування................................................6

   Фізіологічна природа сну..................................................5

    Сон. Біологічне значення сну...........................................6

    Чинники, що обумовлюють сон.......................................7

    Види сну............................................................................7

    Функції сну……………………………...………………….8

    Фази сну........................................................................... .8

    Тривалість сну...................................................................10

    Вплив тривалості сну на здоров'я підлітків. ……………11

    Наслідки позбавлення сну…………………………..…….13

 III. Практична частина..........................................................15

    Анкета. Аналіз результатів дослідження..........................15

IV. Висновок.........................................................................18

V. Список літератури ………………………………………..19

VІ.  Додатки..........................................................................20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

         Актуальність.                                                                 

                                                                                  Сон – бальзам природи.                                                                 В. Шекспір.

                Всі постійно говорять про те, наскільки важливий сон для здоров'я і гарного самопочуття, але мало хто знає, як і чому це працює насправді.

      Загадка сну хвилювала людей завжди. Здавалося дивним, таємничим, що бадьора і повна сил людина з настанням темряви закривала очі, нерухомо лягала і немов би помирала до сходу сонця: нічого не бачила, не відчувала небезпеки, не брала участі в розмові і не здатна була захистити себе. В давнину так і вважали, що сон - подібність смерті: кожен вечір людина помирає і кожен ранок народжується знову. У спадок від тих часів нам залишилася приказка "Сон - смерті брат". Та і саму смерть часто називають вічним сном.

              Вчені давнини причин сну не знали і часто висували помилкові,  фантастичні теорії про те, що таке сон і сновидіння. Понад століття тому деякі вчені вважали сон отруєнням організму, нібито в тілі людини за час неспання накопичуються отрути, що викликають отруєння мозку, внаслідок чого і настає сон, а сновидіння – лише галюцинації отруєного мозку. Інша версія свідчила, що наступ сну пояснюється зниженням кровообігу в головному мозку.

      Довгий час вважалося, що сон і активна діяльність  протилежні один одному. Насправді  уві сні свідомість нібито "мовчить", а при діяльності воно активне. Проте дослідження психологів показали, що обидва стани мають багато спільного. Уві сні людина продовжує думати, хоча тип мислення сплячого зовсім не такий, як у несплячого. Ми запам'ятовуємо, що нам снилося, і, прокинувшись, здатні розповісти про це (окремі сни залишаються в пам'яті на все життя). Сон не означає абсолютного спокою.

                Дві тисячі років люди задовольнялися мудрістю Аристотеля, яка стверджувала, що сон – це не що інше, як півдороги, пройдена до смерті. Ситуація змінилася кардинально, коли вмістилищем розуму і душі стали вважати мозок людини. Завдяки теорії Дарвіна і робіт Фрейда з людини була зірвана пелена божественності, і почалося масштабне вивчення функціонування механізму організму і мозку людини. То був час неймовірної віри в науку. В уявленнях вчених організм ввижався складним автоматом, залишалося лише зрозуміти, які саме шестерні і гвинтики складають цей автомат — і таємниця життя і розуму буде відкрита. І нічого дивовижного!

              Подальший розвиток науки і техніки: рентгена, ЕЕГ, МРТ та інших апаратів, які допомагають «заглянути» в мозок, відкрили людству масу нового. А головне – створили більше питань, ніж знайшли відповідей: навіщо потрібен сон, що таке сон та сновидіння в дійсності? [12]

 

       А як же руйнівно на сон діє довкілля! Молоде покоління не спить практично цілодобово. Сучасне суспільство винайшло стільки різноманітних приманок: віртуальне спілкування, ігри в інтернеті, нічні передачі по телебаченню. І у відносинах між собою підлітки цінують активність більше, ніж сон. Хіба встоїть психіка підлітка, що не сформувалася, від спокус?

        У цій роботі я спробувала з'ясувати, яку роль сон відіграє в житті підлітка. Як впливає сон на здоров'я підлітків та їх працездатність? Ці проблеми мене зацікавили і я почала вивчати тему сну детальніше,  вивчаючи наукові праці вчених – біологів, лікарів, психологів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Мета роботи : вивчити вплив сну на організм підлітка.

Завдання:

1. Виявити результат дії тривалості сну на організм і показати важливість сну в житті підлітка.

2.  Визначити ставлення підлітків до сну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II. Теоретичне обгрунтування

 

       Фізіологічна природа сну

      Сон. Біологічне значення сну

            Стан сну добре знайомий усім. З найперших днів свого життя ми спимо. Немовля проводить уві сні велику частину доби. Дорослішаючи, дитина вчиться проводити більше часу не спавши. Проте, навіть для дорослої людини, важко знайти звичніше і приємніше зайняття, ніж сон. Уві сні ми проводимо третину свого життя. Ще на зорі людської цивілізації люди намагалися зрозуміти, що відбувається в царстві сновидінь, де немає нічого реального. Але в той же час усі відчуття такі реалістичні, що не хочеться прокидатися. [1].     

           Довгий час вважалося, що сон — це всього лише відпочинок перевантаженою машини мозку, який оберігає від передчасного зносу. Також під час сну отримують відпочинок натруджені м'язи, кістки. Тим не менш, ця проста теорія не виявилася спроможною в повній мірі. Ще в ХХ столітті, в його середині, було з'ясовано, що у сплячої людини метаболізм мозку нижче тільки на 10-15%, ніж при неглибокій дрімоті. А втомлені за день м'язи можуть чудово відпочити і просто перебуваючи в стані спокою. Під час сну ми не здатні зреагувати на небезпеку адекватно, швидко зорієнтуватися. В такому випадку, чому природний відбір не подбав про проблему беззахисності сплячих, чому на організмі донині «висить» тягар обов'язкового відпочинку, навіщо потрібен сон, що таке сон? [12].

      Останнім часом біологічне значення сну розглядається значно ширше. По-перше, виявилось, що активність мозку під час сну часто вище, ніж під час діяльності. Було встановлено, що активність нейронів ряду структур мозку під час сну істотно зростає. Крім того, уві сні спостерігається активація ряду вегетативних функцій. Усе це дозволило розглядати сон як активний фізіологічний процес, активний стан життєдіяльності. За глибину і якість сну відповідає гіпогенна система нашого організму. У стані реактивності відновлюються багато фізичних і психологічних функцій, це складний і відлагоджений процес, в якому задіяні різні ділянки головного мозку. Психічна діяльність уві сні не припиняється, як раніше думали вчені та лікарі, а триває, і має дуже велике значення для людини.

              Виходить сон — не просто відпочинок, це особливий стан мозку, що відбивається в специфічній поведінці.

             Сон - фізіологічний стан, який характеризується, передусім, втратою активних психічних зв'язків суб'єкта зі світом, що оточує його. Сон - є одним з яскравих проявів внутрішніх добових ритмів організму, що відображають тимчасове співвідношення довкілля. З праць вчених – біологів я дізналася, що собаки, яких позбавляли сну, свідчать, що дорослі тварини без сну гинуть на 10-12-у добу. У людини при позбавленні сну (депривації) на 3-ю добу розвивається емоційна нестабільність, стан депресії, різко знижується увага, пам'ять, розумова працездатність. До кінця 7-ої доби спостерігається розлад свідомості, психомоторне збудження, емоційна байдужість, зникає реальне уявлення про навколишнє середовище. [4]

Сон - це циклічне явище, що становить зазвичай 7-8 годин на добу, протягом якого 4-5 циклів змінюють один одного.

 

 Чинники, що обумовлюють процес сну

      Можна виділити чотири групи чинників, які зумовлюють періодичний добовий сон :

1) ендогенні чинники, пов'язані із стомленням і гіпногенними речовинами (серотонін, норадреналін, гамма-оксибутирата, дельта-пептид та ін.);

 2) що діють ендогенно, ритмічно ("внутрішній годинник") ;

 3) безумовні (темрява, спокій, положення тіла, сенсорна монотонність, вплив температури, атмосферного тиску);

 4)умовнорефлекторні (звикання до певного часу сну, його тривалості.).

     Пробудження настає внаслідок зняття гальмування в ретикулярній формації з боку серотонінергичних нейронів блакитної плями. Внаслідок розгальмування збільшується збудливість ретикулярної системи в аферентних імпульсах, що поступають сюди, підвищується активність кори головного мозку, завдяки чому відновлюється стан ЦНС, характерний для періоду пильнування.[6]

 

    Види сну.

    Сон може бути спровокований не лише фізіологічною потребою людини в перемиканні з пильнування на відпочинок. Ввести організм в цей стан можуть і інші чинники. Саме з цієї причини існує декілька різновидів сну, кожна з яких має свої особливості. Розглянемо їх детальніше.

   - Фізіологічний сон. Це абсолютно нормальний стан, при якому організм чергує свої біологічні ритми для правильного і безперебійного функціонування.

-  Фармакологічний сон. Стан, який штучно викликають за допомогою хімічних препаратів

- Гіпнотичний сон. Характеризується гальмуванням нервових центрів в мозку, що відповідають виключно за мислення. При цьому мова і рухові функції не порушуються, але людина робить все тільки по команді гіпнотизера, оскільки саме йому повністю підкоряється свідомість загіпнотизованого.

- Патологічний сон. Цей стан викликається будь-якими фізичними або психологічними патологіями, він є шкідливим для здоров'я людини. Є три типи такого сну:

 а) Безсоння. Нездатність людини заснути, переривчастий або поверхневий сон, його повна відсутність або критичне скорочення називають безсонням. Викликати її можуть психологічні розлади.

 б) Летаргічний сон. Цей феномен не вивчений до кінця, тому представляє особливу небезпеку для життя. Під час летаргічного сну людей часто приймають за померлих, так як всі процеси максимально сповільнюються, людина може взагалі ніяк не проявляти свою життєдіяльність, реакція на зовнішні подразники у нього відсутня повністю, навіть біль не сприяє пробудженню, організм не потребує їжі. Такий стан можуть спровокувати серйозні захворювання, перевтома, стрес або вроджені особливості нервової системи.

 в) Лунатизм. Порушення, при якому уві сні людина може несвідомо ходити, розмовляти або здійснювати інші складні дії. Лунатизм виникає через порушення процесу збудження клітин головного мозку, його можуть спровокувати серйозні травми, різні захворювання, нервові розлади, перевтома і психологічні потрясіння.

 

 Функції сну

1)  Сон забезпечує відпочинок організму;

2) Сон сприяє обробці та збереженню інформації;

3) Сон – це пристосування організму до змін світла;

4) Сон відновлює імунітет шляхом активізації необхідних речовин і процесу в організму, що борються з вірусними захворюваннями.  [3]

 

 Фази сну.

           Існують дві основні фази сну  — повільний сон (повільноколивний, ортодоксальний, синхронізований, спокійний, теленцефалічний сон, сон без швидких рухів очей) і швидкий сон (парадоксальний, десинхронізований, активований, ромбенцефалічний, сон з швидкими рухами очей. 

           Повільний сон.

           При засинанні людина занурюється в повільний сон, послідовно проходячи 4 стадії: дрімоту (1), поверхневий сон (2), сон помірної глибини (3) і глибокий сон (4). Психічна активність в повільному сні представлена уривчастими неемоційними думками, а час, проведений у сні, зазвичай недооцінюється. У молодих здорових людей поверхневий сон займає біля половини часу усього нічного сну, а глибокий сон 20–25 %.

          

 

 

          Швидкий сон

           Ця стадія ще називається «швидкі рухи очей». Як ви вже здогадалися, для швидкого сну характерні прискорені рухи очних яблук під закритими повіками - це є першою принциповою відмінністю від повільного сну. 
Другою відмінністю є те, що у фазі швидкого сну мозок зовсім не відпочиває, а навпаки, активізується. Підвищується також частота серцевих скорочень, але при цьому великі м'язи повністю розслаблені. 
А найцікавіше те, що у фазі швидкого сну людину розбудити найскладніше, хоча його стан найбільш наближений до стану неспання. Тому швидкий сон ще називають парадоксальним. 
Не зовсім зрозуміло призначення швидкого сну. Існують кілька припущень з цього приводу:  за ніч у людини повинно проходити чотири повноцінних циклів: повільний сон, потім швидкий, і навпаки. У міру наближення до ранку час, відведений для глибокого сну, зменшується, а для поверхневого - збільшується. В останньому циклі може і зовсім відсутній  четвертий етап ортодоксальної фази.

       Познайомимося з періодами сну і їх відмінностями більш детально.

 1. Ортодоксальна фаза сну.

    Коли ми лягаємо в ліжко і починаємо засинати, в свої права вступає фаза повільного сну. Вона розділена на 4 основні етапи, під час яких відбуваються різні процеси в організмі:

    Перший етап - дрімота, ми тільки-тільки починаємо занурюватися в сон, можемо чути навколишні звуки. Часто у людей в цей момент з'являється відчуття, що вони кудись провалюються.

   Другий етап - легкий сон або сон повільної глибини. У цей час наша свідомість вже відключається, але в той же час значно підвищується сприйнятливість слухових рецепторів, пробудження навіть від легкого шуму на цьому етапі найбільш вірогідною.

   Третій етап - засинання. Реакція на зовнішні збудники знижується, ми міцно засинаємо, свідомість відключається.

    Четвертий етап - міцний сон. Розбудити людину на четвертому етапі повільного сну дуже складно, реакція на подразники мінімальна. Саме в цей час до нас приходять сновидіння, найчастіше нейтральні, але можуть снитися і страхіття. Лунатизм і енурез проявляється саме на цій стадії нічного сну.

        

     В організмі спостерігаються такі зміни при повільному сні:

-         слинні залози зменшують продукування секрету; 

-         збільшується загальна температура мозку;

-         дихання стає більш глибоким і гучним.

Висновок: кожен з етапів повільного сну важливий для психологічного і фізичного здоров'я, так як саме в цей час відновлюються сили.

2. Парадоксальна фаза сну.

   Швидка фаза сну. Спочатку вона називалася REM (rapid eyes movements), що в перекладі з англійської означає «активний рух очей». Такий термін використовувався через те, що у сплячого спостерігається швидкий рух очних яблук, але повіки при цьому закриті. Діяльність мозку в цей час значно зростає, її показники стають майже такими, як і в період неспання. Ця фаза характерна наявністю яскравих кольорових сновидінь, які сплячий легко згадує при прокиданні.

    Під час парадоксального сну відбувається синтез, систематизація і обробка всіх даних, які мозок отримав за минулий день, свідомість і підсвідомість обмінюються інформацією. Активно відновлюється нервова система саме в період швидкого сну, тому якщо її тривалість з яких-небудь причин була зменшена в одну ніч, вона буде продовжена наступної ночі.

В організмі відбуваються такі явища:

- знижується сльозовиділення, розширюються зіниці;

- різко слабшає м'язовий тонус;

- спостерігаються стрибки артеріального тиску і серцевого ритму;

- частішає дихання;

- зменшується потовиділення в усьому тілі, долоні не пітніють взагалі;

- температура мозку стає вищою, ніж удень, кровообіг в ньому посилюється.

 

Тривалість сну.

   Кількість часу, проведеного у сні, для кожної людини буде індивідуальною. Крім того, потреба в нічному відпочинку у нас знижується з віком. Немовлята сплять по 16-22 години, в залежності від особливостей організму. Чергування сну і неспання у них повністю залежить від годування, після прийому їжі дитина може проявляти активність ще одну годину, а потім знову засинає до наступної трапези. До однорічного віку для повноцінного відновлення сил дітям потрібно вже всього 14 годин.

    По мірі дорослішання тривалість неспання збільшується. Малюкам від 3 до 7 років потрібен нічний сон, також вони потребують обіднього сну протягом двох годин. Дітям до 10 років досить 13 годин сну на добу для нормального відновлення сил, а дітям з 10 років - всього 10 годин. Доросла людина повинна спати в середньому 8 годин, але це не універсальний показник. [7]

   Однак за всю історію було немало виключень, люди могли спати всього по 4-5 годин на добу, при цьому відмінно себе почувати і вести дуже активний спосіб життя. Також є всього 5-10 людей на планеті, які ніби-то взагалі не сплять, фізичне і психологічне їх здоров'я при цьому перебуває в нормі.

    Для звичайної людини найкраще лягати спати не пізніше 22.00, саме в цей час організм активно виробляє мелатонін (гормон сну ) .

   Існує загальне правило. Людина повинна спати рівно стільки, скільки необхідно для його гарного самопочуття і повного відновлення сил. Важливо, щоб під час сну відпочило і тіло, і мозок. Чому ж багато людей сплять ще і вдень? Вдень виникає полуденний спад, передбачений природою.

  Вчені прийшли до висновку, що денний сон покращує пам'ять.

 Достатньо15-20 хв. подрімати. У людей, які регулярно сплять вдень, ризик померти від інфаркту скорочується на 40%. Додаток 1.

    Висновок: сон - це чергування декількох фізіологічних стадій. У стадії «парадоксального» сну людина бачить сновидіння, які відображають пережите людиною за день. Якого б змісту не були сновидіння, вони є важливою частиною процесу сну і при правильній інтерпретації можуть багато що сказати людині про його здоров'я. Людина, розбуджена в стадії «парадоксального» сну може відчувати себе погано протягом всього дня.

 

     Вплив тривалості сну на здоров'я підлітків.

     Дослідники встановили, що нормою сну для підлітків можна вважати приблизно 8 - 9 годин повноцінного сну. Менше восьми годин сну вже вважається критичною нормою, і менше цієї кількості часу, відведеного на сон підлітка, краще не допускати. Якщо підліток приділяє недостатньо часу для сну, це може спровокувати безліч різних порушень в його розвитку - це і фізичні, і емоційні, і психологічні відхилення.

    - Біологічні зміни, які відбуваються в організмі в результаті регулярного недосипання.

    - Зміни кишкової флори.

   Цей факт може здатися вам дивним на перший погляд, однак вчені з університету Упсала (Швеція) дійшли саме до такого висновку. Вони провели дослідження, яке показало, що регулярне недосипання зменшує кількість видів кишкових бактерій в кишечнику.

   Зверніть увагу, що зниження кількості кишкових бактерій негативно впливає на обмін речовин. До того ж, змінена кишкова флора погіршує здатність інших внутрішніх органів виконувати їх функції, зокрема:

- призводить до набору зайвих кілограмів;

- послабляє імунну систему;

- погіршує здатність організму засвоювати поживні речовини з їжі.

- розвивається діабет.

   Хронічне недосипання знижує здатність організму засвоювати глюкозу, в результаті чого може розвинутися діабет.

   Розвиток захворювань серця. Хронічне недосипання сприяє підвищенню кров'яного тиску. Безсоння уповільнює обмін речовин, призводить до розвитку інсулінорезистентності. Недосипання часто стає причиною появи запальних процесів в організмі. В результаті серцеві м'язи втрачають еластичність і стають більш вразливими до стресових ситуацій. Вчені прийшли до висновку, що постійне недосипання істотно знижує можливість серця виконувати свої функції як треба.

    Вплив недосипання на пам’ять. Хронічне недосипання призводить до істотного погіршення пам'яті, і в цьому немає нічого дивного, адже будь-яке хронічне захворювання погіршує якість життя людини, а також знижує концентрацію, реакцію і увагу. [8]

- вплив на нервову систему.

- швидке старіння. Недостатній сон провокує прискорення процесів старіння в організмі. Це пов'язано зі збоями в роботі гормональної та нервової систем.

- порушення розумових процесів. Порушується кровообіг у фронтальній корі головного мозку, логічні зв'язки будувати стає набагато складніше.

- Отруєння токсинами. Мозок здатний накопичувати токсини так само, як і інші органи. Під час сну токсичні сполуки виводяться з мозку і потрапляють у печінку, мозок очищується.

- Низька опірність стресам. Недосипання - причина дратівливості, агресії, пригніченого стану і низького ступеня концентрації у важливих справах.

- Недосипання і соціальні проблеми підлітків.

    Недосипання підлітків пов'язано з виникненням проблем в соціальному плані. Перш за все, обмаль сну відображається на успішності підлітка, а також виникають проблеми в спілкуванні з оточуючими. Варто відзначити, що недосипання робить підлітка роздратованим, негативно налаштованим до людей, що оточують його протягом дня, як до дорослих, так і до однолітків. Він відчуває відсутність нормального спілкування вдома і в школі, що, в свою чергу, провокує розвиток психологічних проблем.

- Психологічні проблеми.

    Дослідники дійшли висновку, що недосипання викликає у підлітків такі психологічні проблеми, як депресія, виникнення думок про самогубство, а також бажання завдавати шкоди самому собі. Вчені відзначають, що подібні проблеми виникають у підлітків, які лягали спати після опівночі. Причому, чим менше часу на сон є у підлітка, тим вище ймовірність розвитку різних психологічних захворювань. Додаток 2.

 

Наслідки позбавлення сну.

- Важкість запам’ятовування;

- Подумки «засинає» у класі;

- Неможливо сконцентруватися;

- Зниження успішності;

- Підвищення рівня травматизму;

- Пропуски уроків;

- Вередування і агресивність;

- Тривога;

- Ризикована поведінка;

- Депресія;

- Знижується імунітет;

- Підвищений ризик інфекційних захворювань;

- Правильний режим сну здобувача освіти. [9]

   Згідно санітарно-гігієнічних норм, підлітки повинні спати не менше 8 годин. При такому режимі головний мозок і центральна нервова система має можливість відпочити і відновити сили.

  Якщо трапилося так, що ви вночі спали погано або недостатньо -рекомендується денний сон.

   Комп’ютер і телевізор повинні бути дозволені підліткам не довше, ніж до 20.00. Бажано приділити час перед сном прогулянці на свіжому повітрі - це розслабляє нервову систему і дозволяє дитині заснути швидше. Діти 15-16 років можуть подивитися телевізор або посидіти за комп'ютером не довше, ніж до 21.00. Годину перед потрібно присвятити спокійним заняттям: читанню, прогулянкам, теплому душу.

   Лягайте спати з 15 років - не пізніше, ніж о 22.30. перед сном не потрібно виходити на пробіжку, стрибати, грати в галасливі ігри і взагалі проявляти активність. Збуджена нервова система нескоро заспокоїться після такої стимуляції, а значить, дитина не виспиться.

    Існує просте безвідмовне правило: чим пізніше підліток ліг спати, тим складніше йому заснути і тим неспокійніше буде його сон. Якщо дитина лягла спати після 00.00, недосипання гарантовано. Тому бажано укладати її вчасно. В деяких містах США пішли по іншому шляху - перенесли початок занять на годину пізніше, щоб учням не доводилось вставати дуже рано. У підлітків з'явилася ще година на сон.

     Кімнату, в якій спить підліток, треба зробити «притулком» сну. Прибрати комп'ютер, телефон, гучну музику, повісити затінені штори, створити тишу. А вранці, навпаки, пустити яскраве світло. Виключити за кілька годин до сну: кофеїн, шоколад, чай, нікотин. Краще прийняти теплу ванну і молочний напій. Освоїти техніку релаксації. Для сну необхідно розслаблення м'язів, така техніка дозволить знизити рівень тривожності. Добре гармонізують засипанню дихальні вправи. З нефармакологічних методів застосовують терапію яскравим світлом, психотерапію.

     Впливають на структуру сну триптофан, серотонін, мелатонін. Мелатонін утворюється з триптофану, який є попередником серотоніну. Таким чином, запускається процес: триптофан - серотонін - мелатонін - СОН. А допоможуть збільшити надходження триптофану в мозок - складні вуглеводи. Тому підвищення рівня глюкози в крові поліпшить засинання. Якщо у вас безсоння, візьміть собі за правило перед сном з'їдати шматочок білого хліба і запивати його молоком.

   Висновок. На якість сну найбільше впливають такі чинники: час і калорійність останньої вечері, організація місця сну, наявність ввімкнених поруч з ліжком електроприладів (стільникового телефону), поза під час сну, зміна часових поясів і багато іншого. Порушення гігієнічних норм сну призводить до безсоння (психологічного або внаслідок перевтоми). Вчитися правильно засинати і спати по режиму необхідно з дитинства, виробляючи хорошу звичку на все життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІII. Практична частина

1. Анкета.

 Ми провели моніторинг учнів 9-11 класів нашої школи з питань, пов'язаних з гігієною сну. Для цього ми використовували питання професійного тесту, взятого з сайту «Центр Дитячого і материнського сну», Питання для проведення анкетування. Додаток 3.

  Тест «Показник гігієни сну» Sleep Hygiene Index SHI. Питання для проведення анкетування. Додаток 4.

2. Аналіз результатів дослідження.

  Ми проводила анкетування серед учнів 9,10,11 класів. Всього в моніторингу брали участь 33 учні: першою опитуваною групою стали учні, що навчаються у 9 класі, в складі - 17 чоловік. Другою опитуваною групою були учні 10 класу в складі 11 чоловік. Третьою опитуваною групою стали випускники школи - 11 клас, в складі 5 чоловік. На останній групі ми зупинили вибір як на контрольній, з позиції того, що частина учнів вже повнолітні, і у більшості з них сформований певний режим дня, вироблені звички, пов'язані з гігієною сну. Загальна мета збору інформації полягала в тому, щоб виявити групу ризику учнів, які мають порушення гігієни сну і визначити причини, які сприяють порушенню якості сну.

   При соціологічному дослідженні серед учнів 9 класу була використана анкета «Показник гігієни сну» (Sleep Hygiene Index SHI).

    Ця анкета оцінює різноманітні чинники поведінки і навколишнього середовища, які можуть сприяти і провокувати поганий сон.

    Методика призначена для оцінки гігієни сну.

    Кожний пункт анкети оцінюється за п’ятибальною шкалою від 0 (ніколи) до 5 (завжди). Загальний бал має значення в діапазоні від 0 до 52.  

   Найбільш високий показник відображає найгіршу гігієну сну.

21% - 40% знижений показник (підвищений рівень гігієни сну);

41% - 60% середній показник (середній рівень гігієни сну);

61% - 80% підвищений показник (знижений рівень гігієни сну);

81% -100% високий показник (низький рівень гігієни сну)

Анкета  складається з13питань.

Приблизний час тестування 5-10хвилин.

Рекомендації при середньому рівні сну: хоча все не так вже й погано, але вам було б корисно щось змінити в своїх звичках, пов'язаних зі сном. Або в навколишньому середовищі. Ще раз перегляньте всі питання з цього тесту і подумайте, яким саме чином ви могли б поліпшити якість свого сну.

    Рекомендації при зниженому рівні сну: вам необхідно навести порядок у вашому ставленні до сну: розібратися з вашими звичками і з навколишнім оточенням, адже якість сну безпосередньо впливає на здоров'я, працездатність і багато іншого.

  Рекомендації при низькому рівні сну: вам необхідно навести порядок у вашому ставленні до сну - розібратися з вашими звичками і з навколишнім оточенням, адже якість сну безпосередньо впливає на здоров'я, працездатність і багато іншого.

    Далі ми статистично обробили і зробили аналіз анкетування. Детальний аналіз анкетних даних учнів 9-11 класів. Додаток 5.

     Моніторинг відповідей показав, що велика частина (94%) опитаних є «совами» або «голубами» і тільки 6% є «жайворонками».

      39% учнів не сплять свою норму (8г) сну, при цьому саме ці учні говорять про те, що не досипають систематично. 60% опитаних учнів знаходять час для денного відпочинку. Тільки 20% дотримуються свого режиму дня постійно. 42% вечеряють менше, ніж за 2 години. Після чого вони відразу лягають спати. Більшість учнів - 60% відзначають, що потрібні комфортні умови для сну: тиша, провітрювання кімнати, темрява, і т.д. 60% учнів п'ють за годину до сну, так як вночі організм втрачає багато води з потом і при диханні. 53% учнів відзначають, що вночі не встають, тільки 47% -  встають, 6% - мають схильність до лунатизму.

 Нервова система сучасної дитини 12-16 років піддається негативному впливу зовнішніх факторів, таких як великий інформаційний потік, високі навчальні навантаження і інші явища. Емоційне перенапруження на тлі гормональної перебудови цілком може стати каталізатором лунатизму. Також вченим вдалося з'ясувати, що деякі люди мають генетичну схильність до подібного стану. Підлітковий лунатизм лікується тільки в крайніх випадках, коли дії, що здійснюються дитиною уві сні, можуть спричинити шкоду йому або його близьким. Однак є причини даного стану, що вимагають негайного усунення. Дуже хвилює те, що у більшості учнів телефон вночі знаходиться поруч. Мобільний телефон, нехай на даний момент і не перебуває в активному режимі, випромінює певні хвилі, які впливають на вищу нервову систему людини. Внаслідок цього не вдається нормально відпочити і відчувати себе нормально протягом усього подальшого дня. Виникає безсоння і головний біль. 59% учнів встають по будильнику і 42% з них відчувають серцебиття після дзвінка будильника, так як вони прокидаються в фазу «парадоксального» сну. Учнів, яких будять батьки, в основному прокидаються від гучних слів 50%. 65% учнів відчувають уві сні страх, 71% сняться кошмари уві сні і тільки 35% говорять про це батькам. Багато учнів дивляться фільми жахів, грають в комп'ютер перед сном. На відміну від жахів, кошмари зазвичай утворюються в фазі швидкого сну. При пробудженні люди чітко пам'ятають, що побачили уві сні, і це часто стає для них травмуючим психіку фактором. Витоки даної проблеми добре вивчені психологами та психіатрами. Причини кошмарів в нічний час фахівці радять шукати в наступних життєвих ситуаціях:

1) психологічна травма. Образливе слово від близьких або образа від сторонніх осіб часто завдає суттєвого удару по самолюбству людини.

2) фізична травма. Після перенесеного каліцтва багато людей уві сні прокручують аналогічну ситуацію, яка з ними сталася. 3) ознайомлення з даними ЗМІ. 4) фобія. Недовірливість, яка стала неврозом, часто призводить до того, що людина не може спокійно спати. 5) неправильний спосіб життя, наприклад, переїдання на ніч.

    За результатами тесту у нас виявилася група ризику учнів, які довго не можуть заснути, їм сняться кошмари, вони погано почувають себе на наступний день. Але ми можемо припускати, і це простежується за анкетними даними, що особисті результати успішності залежать і від фізіологічного стану організму.

    Висновок: більшість з підлітків не знають і не дотримуються гігієнічних норм сну. В середньому доросла людина повинна спати близько 8 годин, підліток від 8 до 10. Також дуже необхідний денний сон: від 20 хвилин до 60. Але організм у кожного різний і, тому людина повинна спати рівно стільки, скільки необхідно для його гарного самопочуття і повного відновлення сил. Підліткам важливо пам'ятати, що нестача сну і порушення гігієни сну призводить до проблем з пам'яттю, поведінкою, сприйняттям світу, працездатністю і безпосередньо впливає на успіхи в школі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Висновок

    Сон - це унікальний фізіологічний процес, без якого людина не може обійтися, незважаючи на існування деяких винятків. Він ділиться на дві основні фази, які однаково важливі для нормального відновлення енергетичного і фізичного балансу організму. А якщо не досипає підліток, шкода ще більша: криза підліткового віку вкупі з ослабленням організму ще більше посилює підліткову нервовість і нестабільність поведінки. Нестабільний баланс гормонів порушується ще більше, імунна система підлітка слабшає, і дитина починає хворіти застудами та алергіями на рівному місці. Кожен підліток повинен відводити сну стільки часу, скільки потрібно в кожному індивідуальному випадку.

Разом з керівником ми провели позакласний захід для учнів 8 класу школи. Де розповіли про вплив сну на здоров'я підлітка, і як недосипання і порушення режиму сну впливають на успіхи в навчанні і загальний стан організму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Список літератури.

1.Воронін Л.Г., Колбановскій В.Н., Маш Р.Д. Фізіологія вищої нервової діяльності і психологія, Москва, Просвещение 1984, стр.87-94.

2.Зверев І.Д. Книга для читання з анатомії, Москва, Провещеніе.1983.

3. https://uk.wikipedia.org/wiki.

4.Наймарк Е., Наука про владу сну, Що нового в науці і техніці, No7,8, 2005.

5.Рохлов В.С., Рубльова Л.В. Утешінскіий Д.Д.Біологія. Людина частина 2 Москва Російський інститут безперервної освіти, 2000., стор. 177-181.

6.Хріпкова А.Г. «Анатомія, фізіологія, гігієна людини», М .: «Просвещение», 1975 стор. 310-311.

7. https://hrapinfo.ru/fiziologiya/fiziologiya-sna-u-cheloveka.html

8. http://sovets.net/14081-fazy-sna.html

9. Dr. Charles Amlaner, Indiana State University; Jerry Siegel, UCLA; Dr. Giulio Tononi, University of Washington/

10. http://ru-babyhealth.ru/nedostatok-sna-u-podrostkov/

11. http://bgmy.ru/3488-son-ves-i-zdorove-podrostkov.htm

12. http://wiki.pp.ua/5781-scho-take-son-snovidnnya-z-naukovoyi-tochki-zoru-navscho-potrben-son-fazi-snu-ta-ckav-fakti.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Цінність сну по годинах.[8]

 

Час доби	Цінність сну за 1 годину
19 до 20	7 год.
20 до 21	6 год.
21 до 22	5 год.
22 до 23	4 год.
23 до 24	3 год.
0 до 1	2 год.
1 до 2	1 год.
2 до 3	30 хв.
3 до 4	15 хв.
4 до 5	7 хв.
5 до 6	1 хв.

 

Додаток 2. [11]

 

Підлітковий синдром «сови»

             Згідно з результатами досліджень групи вчених під керівництвом

доктора Маріанни Фігейра (Mariana Figueiro) з Центру досліджень

освітлення при Політехнічному інституті Ренселлера (Lighting Research

Centre -LRC, Rensselaer Polytechnic Institute, USA) постійна сонливість

дітей в цьому віці пов'язана не тільки з фізіологічної перебудови

й організму, але і з недоліком ранкового і природного сонячного освітлення. Природне освітлення необхідне для продукування гормону мелатоніну -сигнального гормону сну. У багатьох підлітків збивається режим сну (збій «внутрішнього годинника») внаслідок того, що вони багато часу проводять в закритих приміщеннях, де відсутнє природне освітлення. Більш того, збій посилюється під впливом світла комп'ютерних моніторів, екранів телевізорів. За деякими оцінками він охоплює близько 60 - 65% дітей - підлітків і молодих людей.

    Існують і інші причини, що порушують режим сну у дітей в цьому

віці - зайвий психологічний тиск поганих оцінок в школі, неправильне і нерегулярне харчування, емоційні чинники. Збій режиму сну може приводити до його нестачі, постійному «Недосипу». Згідно з рекомендаціями лікарів-педіатрів підліток в середньому повинен спати не менше 9 годин (бажано - 10 годин), а нестача сну може провокувати розвиток в дорослому віці різних патологій. Так, за даними досліду дитячого кардіолога - лікаря Брайана Маккріндла (Dr. Brian McCrindle) зі Шпиталю хворих дітей в Торонто ((The Hospital for Sick Children, Toronto), недостатність його в підлітковому віці призводить до високих ризиків розвитку діабету і захворювань серцево-судинної системи в майбутньому.

           

 Тривалість сну впливає на ризики розвитку діабету

Фахівці Піттсбурзького університету (University of Pittsburgh, штат

Пенсільванія, США) під керівництвом психіатра, лікаря Карен Меттьюз (Karen Matthews) встановили, що досить тривалий сон у дітей-підлітків призводить до поліпшення інсулінової резистентності і суттєво зменшує ризики розвитку діабету.

  Обстеження (аналіз крові, реєстрація відпочинку та активності) близько 250 учнів старших класів показало, що регулярні є збільшення тривалості сну на 1 годину покращує показники інсулінової резистентності не менше ніж на 9%. Цей результат не залежить від статі, віку та індексу маси тіла підлітків.

 

Тривалість сну впливає на вагу підлітків

   Дослідження, проведені в університеті Отаго (University of Otago,

Нова Зеландія), показали, що для підлітків-хлопчиків тривалість сну впливає на відносний вміст жирової тканини. Причому, підлітків-дівчат це не стосується, тривалість сну практично не впливає на їх вагу. Це, мабуть, є аргументом на користь теорії, якої дотримується ряд медичних фахівців, згідно з якою нестача сну порушує нормальну роботу гормонів, що регулюють процеси метаболізму в організмі.

   Підлітки-хлопчики, які сплять на 2 години менше (наприклад, 8 годин

замість 10 годин), мають вміст жирової тканини в середньому на 10% вище,

хоча і можуть відрізнятися більшою м'язової і кісткової масою.

 

Зайва вага може мати негативний вплив на соціальний статус підлітків-хлопчиків.

    Згідно з дослідженнями, що проводяться під керівництвом лікаря Баміні Гопінат (Dr. Bamini Gopinat) з Інституту медичних досліджень Вестмід Міленіум (Westmead Millennium Institute for Medical Research, Сідней) не тільки ожиріння, але і просто зайва вага у підлітків-хлопчиків негативно впливає на їх психічний стан, задоволеність життям і соціальний статус. Оцінка якості життя проводилася з цілого комплексу показників і охоплювала понад 1600 дітей - підлітків з різних навчальних закладів Сіднея.

Зайва вага робить набагато менший вплив на якість життя підлітків - дівчаток. На думку дослідників, це пов'язано, в основному, з набагато більшим впливом рівня спортивних результатів на самооцінку підлітків-хлопчиків, ніж підлітків-дівчат.

Внаслідок зайвої ваги підліток-хлопчик не може показувати прийнятні спортивні результати і це погано позначається на його психологічному стані і соціальному статусі. Характерно також, що при зменшенні частки зайвої ваги психологічні показники хлопчиків-підлітків різко поліпшувалися.

     Дослідники відзначають, що психологічна проблема зайвої ваги у

хлопчиків привела в останні роки до появи нової закономірності - прагненню швидко схуднути з використанням будь-яких способів, які не завжди корисні для загального здоров'я.

Але ця проблема повинна вирішуватися або всередині сім'ї (наприклад, шляхом вибору правильної стратегії харчування), або із залученням дитячих психологів або дитячих ендокринологів.

   

Зайва вага підлітка може призводити до прискореного старіння артерій.

Згідно з дослідженням, проведеним фахівцями Дитячого шпиталю Британської Колумбії (BC Children's Hospital, Ванкувер, Канада) під керівництвом Кевіна Харріса (Kevin Harris), надмірна вага у підлітків може провокувати жорсткість артеріальних кровоносних судин із зниженням еластичності їх стінок і зі зменшенням їх амортизуючих властивостей в залежності від тиску потоку крові. Картина фактично нагадує прискорене старіння артерій і може в майбутньому призвести до серйозних серцево - судинних захворювань.

         Висновки були зроблені на основі обстеження групи з 118 дітей -

підлітків із середнім віком 13 років, приблизно половина з яких мала надлишкову вагу або ожиріння. Хоча рівень ліпідів і артеріальний тиск були нормальними, дослідження за допомогою УЗД серця (ЕхоКГ) виявило явні ознаки патологій судин у дітей із зайвою вагою.

 Нові дослідження, проведені науковим центром Пенсільванії, свідчать про те, що недосипання школярів призводить до ожиріння, підвищує фізичний ризик діабету і (підвищеного кров'яного тиску). Як бачимо, наслідки «невинного» недотримання режиму набагато серйозніше, ніж може здатися.

           Найпоширеніша причина, по якій діти не сплять - кіно і комп'ютерні ігри - призводить до несподіваних наслідків. Дітям ночами сняться кошмари, вони прокидаються розбитими і втомленими. А попереду у них повноцінний шкільний день, уроки, на яких потрібно не просто сидіти, а працювати. Ті, хто обожнює подивитися жахи перед сном, можуть страждати від нічних страхів, в результаті у дитини розвивається невроз, він боїться вимкненого світла і самотності. Чи цього хочуть батьки, дозволяючи дитині посидіти за монітором «ще годинку - дві"? Дослідження, проведені в США фондом Мак - Артура, виявили, що недосипання школяра протягом всього тижня по 3-4 години гальмує перетравлення їжі. Зокрема, недосипання впливає на засвоєння вуглеводної їжі (булочок, так улюблених школярами). Крім того, після нічного недосипання крихкий організм дітей, навіть фізично здорових, набагато гірше реагує на стреси. Школяр починає набагато повільніше справлятися зі стресовими ситуаціями, яких в школі і серед однолітків хоч відбавляй.

 

 

 

 

Додаток 3.            Тест «Показник гігієни сну»

 

1. Ви спите вдень / ввечері 2 години і ближче до часу настання

нічного сну.

    Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

2. Ви лягаєте спати кожен день в різний час.

     Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

3. Ви встаєте кожен день в різний час.

     Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

4. Ви займаєтеся спортом до сну.

     Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

5. Після того, як прокинулися, ви залишаєтеся в ліжку довше, ніж потрібно, 2

або 3 рази на тиждень.

     Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

6. Перед сном ви займаєтеся чимось таким, що може вас підбадьорити: дивитесь ТВ, Інтернет, граєте у відеоігри.

     Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

7. Ви лягаєте спати в стані стресу, в гніві, будучи засмученим або нервуючи.

     Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

8. Використовуєте ви своє ліжко для чого-небудь, окрім сну, наприклад, для

перегляду ТБ або для прийому їжі.

     Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

9. Ви спите на незручному ліжку (наприклад, у вас поганий матрац або подушка, занадто багато або недостатньо ковдр).

     Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

10. Ви спите в некомфортній кімнаті (наприклад, занадто освітленій,

занадто задушливій, надмірно жаркій або холодній).

     Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

11. Коли ви лежите в ліжку, ви роздумуєте, чи плануєте або турбуєтеся

про щось.

    Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

12. Ви п'єте багато чаю або кави перед сном.

     Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

13. Ви палите перед сном.

     Завжди

     Часто

     Іноді

     Рідко

     Ніколи

 

 

 

 

 

Додаток 4.           Анкета «Показник гігієни сну»

 

N	Питання	Відповіді, кількість осіб %
1	Ви: «сова», «жайворонок», «голуб»?	«Сови» - 35% «Жайворонки» - 6% «Голуби» - 59%
2	Скільки в середньому ви спите годин?	6 – год. – 39% 7-8 – год. – 26% 9-10  - год. – 15% Менш 6 год. -  20%
3	Чи достатньо вам цього часу для того, щоб відчувати себе добре?	Достатньо – 55% Недостатньо – 45%
4	Чи дотримуєтеся ви режиму?	Дотримуюся – 20% Не дотримуюся – 37% Не завжди – 43%
5	Якщо ви проспали більше своєї норми, то як ви себе почуваєте?	Добре – 45% Погано – 55%
6	У яких зручних для вас позах ви вважаєте за краще спати?	На животі – 65% На спині – 35%
7	Які умови для вас є комфортними?	Постіль – 40% Температура, тиша, темрява – 25% Постіль, температура, тиша, темрява -35%
8	За який час до сну ви вечеряєте?	0,5 - 2 год. – 42% 2 - 3 год. – 38% 4 – 6 год.–20%
9	Якій їжі ви віддаєте перевагу на вечерю?	1 - е блюдо і чай -21% 2 - е блюдо -60% Фрукт – 19%
10	Випиваєте ви на ніч склянку води?	П'ю – 60% Не п'ю – 40%
11	Встаєте ви вночі? Не встаю.	Встаю  – 47% Не встаю – 53%
12	Ви коли-небудь лунатили?	Лунатили – 6% Не лунатили – 94% Не знаю - 0
13	На якій відстані від вас під час сну знаходиться телефон?	На відстані витягнутої руки – 50% 1-2,5 метр. -30% 2,5 -4 метр. -20%
14	Хто або що вас будить?	Будильник – 59% Батьки – 41%
15	І якими способами?	Слова – 35% Поплескування, погладжування – 15% Гучні слова – 50%
16	У вас коли-небудь частішали удари серця, коли пролунав будильник?	Так – 42% Немає – 58%
17	Чи можете ви прокинутися самі, запланувавши це заздалегідь?	Так – 50% Ні -50%
18	Чи пам'ятаєте ви свої сни?	Так – 80% Ні -12%
19	Вони коли-небудь у вас здійснювалися?	Так – 71% Ні -29%
20	Чи є у вас свій особистий «сонник»?	Є – 10% Ні – 90%
21	Чи відчуваєте ви уві сні страх?	Немає страху – 35% Є страх – 65%
22	Сняться вам кошмари?	Так – 71% Ні – 29%
23	Чи говорите ви про це батькам?	Так – 35% Ні - 65%
24	Чи дивитеся ви перед сном фільми жахів.	Так – 51% Ні -49%
25	Через який час після гри або фільмів жахів ви лягайте спати?	1-2 год. – 29% 3-4 год. –16% Одразу ж – 55%
26	Ви спите вдень?	Так –  60% Ні -40%
27	І скільки часу у вас триває денний сон?	0,5-1 год. – 17% 1-2 год. –25% 2-3 год. -27% Не сплять вдень – 31%

 

Додаток 5.

Аналіз анкетування 9-11 класах

15% учнів показали високий рівень сну.

26% учнів показали підвищений рівень сну.

39% учнів показали середній рівень сну.

20% учнів показали знижений рівень сну.

          37% учнів показали низький рівень гігієни сну.