Науково-дослідницька робота «Дослідження пам’яток рідного міста як засіб формування мистецької компетентності»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Науково-дослідницька робота з теми

«Дослідження пам’яток рідного міста як засіб формування мистецької компетентності»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………..……..4

Розділ 1. Скульптура Арістида Круазі в міському просторі Сум………………………………………………………………………………..6 

Розділ 2. Монументальна скульптура радянської та пострадянської доби………………………………………………………………………………..9

Розділ 3. Контактна скульптура: мистецтво нового тисячоліття в Сумах……………………………………………………………………….…….17

Висновки……………………………………….……………………………..…25

Список використаних джерел………………………………………….……..26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотація.  Робота присвячена дослідженню скульптурної спадщини міста Суми як важливої складової культурного простору. У дослідженні проаналізовано пам`ятки ХІХ-ХХІ століть, зокрема скульптури Аристида Круазі, монументальне мистецтво радянської та пострадянської доби, а також сучасну контактну скульптуру.

Матеріал спрямований на формування мистецької компетентності, естетичного сприйняття та пізнавального інтересу учнів. Робота може бути використана на уроках мистецтва, історії та в позакласній діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 Скульптура як один із видів монументального мистецтва є важливим елементом культурного середовища міста Суми. Вона не лише прикрашає міський простір, а й відображає історичні події, суспільні ідеї та мистецькі тенденції різних епох. У цьому дослідженні основна увага приділяється трьом основним аспектам скульптурної спадщини Сум: скульптурам роботи Круазі, пам'ятникам радянської та пострадянської доби, а також контактній скульптурі 21 століття.

 Скульптури Круазі, які стали своєрідною візитною карткою міста, поєднують у собі академічну класику та індивідуальну художню манеру автора. Вони привертають увагу своєю пластичністю, символізмом та виразністю форм.

Пам'ятники радянської та пострадянської доби представляють іншу сторону скульптурного мистецтва Сум, акцентуючи увагу на історичних подіях та соціально-політичних реаліях минулого століття. Вивчення цих об’єктів дозволяє простежити еволюцію ідеологічних та художніх підходів у монументальному мистецтві.

Контактна скульптура 21 століття відкриває нову сторінку у розвитку міської скульптури, зосереджуючись на інтерактивних формах, сучасних матеріалах та залученні глядача до безпосередньої взаємодії з твором.

Таким чином, дослідження скульптур міста Суми дозволяє не лише оцінити мистецькі здобутки різних періодів, але й простежити культурну еволюцію міського простору, яка відображає як історичну спадщину, так і сучасні тенденції розвитку скульптурного мистецтва.

Актуальність дослідження полягає у необхідності комплексного аналізу скульптурного мистецтва Сум як віддзеркалення історичних, соціальних та культурних трансформацій міста протягом різних періодів. Вивчення скульптурної спадщини сприяє глибшому розумінню культурного простору міста та формуванню його мистецького іміджу.

  В дослідженні скульптурного мистецтва міста Суми  брали участь як місцеві краєзнавці, так і професійні історики та митці.

Мета дослідження – здійснити аналіз скульптурної спадщини Сум через призму трьох основних напрямків: скульптури Круазі, пам'ятники радянської та пострадянської доби, а також контактна скульптура 21 століття, з метою виявлення їхнього впливу на формування культурного простору міста.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати творчість Круазі та його вплив на скульптурний ландшафт Сум.
2. Дослідити пам'ятники радянської та пострадянської доби як відображення ідеологічних змін у міському просторі.
3. Визначити роль контактної скульптури 21 століття у контексті сучасних художніх тенденцій.

Об'єкт дослідження – скульптурна спадщина міста Суми.

Предмет дослідження – скульптури Круазі, пам'ятники радянської та пострадянської доби, контактна скульптура 21 століття як носії культурних та мистецьких змістів.

У цій роботі використовувалися прості методи дослідження:

1. Спостереження – уважно розглядали скульптури міста, фотографували їх і записували основні характеристики.
2. Порівняння – порівнювали скульптури різних періодів, щоб побачити, як змінилося мистецтво від радянських часів до сучасності.
3. Опитування – розпитували жителів міста про їхні думки щодо скульптур та їх значення.
4. Вивчення літератури – читали книги та статті про скульптури Сум, щоб дізнатися більше про їх історію та авторів.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

СКУЛЬПТУРА АРИСТИДА КРУАЗІ

 В МІСЬКОМУ ПРОСТОРІ СУМ

Місто Суми, засноване у XVII столітті, має багату історію, яка відображається в його архітектурі та мистецтві, зокрема в скульптурі. З початку свого розвитку місто виконувало стратегічну роль на північному сході України, що сприяло формуванню унікального культурного середовища.

У ХІХ столітті Суми переживали період активного економічного та культурного зростання, що відобразилося у появі монументальних пам’ятників та декоративних скульптурних елементів у міському просторі. Зокрема, важливою подією було встановлення пам’ятників, створених відомим французьким скульптором Аристидом Круазі, що свідчить про європейський вплив на мистецтво міста.

Пам’ятник на родинному похованні Харитоненків

та пам’ятник на могилі доньки  Харитоненка П.І. – Зінаїди

Центральне міське кладовище міста Суми є своєрідним музеєм під відкритим небом, який бере свій початок з 1790 року.

Пам’ятники померлим сумчанам створювали відомі італійські, французькі, російські та українські скульптори.

На початку ХХ століття в Харківській губернії проводились екскурсії на Сумське кладовище з оглядом «високохудожніх пам’яток».

Найбільш відомі з них – пам’ятники, встановлені на могилах членів родини Харитоненків. Вони знаходяться на центральній алеї кладовища, відразу за церквою Петра і Павла. Пам’ятники виконані з білого італійського мармуру та відзначаються винятковою витонченістю та досконалістю зображення деталей.

Цей скульптурний ансамбль створив відомий французький скульптор Аристид Круазі в другій половині ХІХ століття.

Він є автором багатьох статуй в садах Пале-Роялю, Луврі та Паризькій мерії.

Скульптури на могилах Харитоненків запозичені з легенд на релігійну тематику. Образи вражають реалістичним зображенням людських почуттів, психологічним динамізмом та глибокою людяністю.

Цей скульптурній ансамбль Аристида Круазі в свій час вважався найкращим надгробним пам’ятником в світі. Його автор у 1900 році був нагороджений Золотою медаллю. Копії пам’ятників знаходяться в Луврі.

Цікава історія появи цих пам’ятників в Сумах.

У кінці ХІХ століття в Парижі проходила всесвітня виставка робіт відомих скульпторів. На ній були присутні Сумський цукрозаводчик та меценат Павло Іванович Харитоненко з дружиною. Увагу подружжя привернула одна скульптура – Янгол уносить в небо маленьку дівчинку. Це була робота Аристида Круазі «Янгол з дитиною». Скульптура нагадала батькам про нещодавню важку втрату. Це ніби їх маленьку донечку Зінаїду, яка нещодавно втопилась, уносив на небеса Янгол.

Після домовленості, скульптору були передані фотографії Зінаїди Харитоненко.

Після того, як риси обличчя дівчинки набули схожості з донькою Харитоненків мармурову скульптуру «Янгол з дитиною» доставили з Парижу в Суми.

Існує думка, що маленькі діти можуть бачити янголів. В день встановлення пам’ятника на могилі Зінаїди сумного посланця небес побачили всі присутні на кладовищі. Маємо ми таку можливість і сьогодні.

Найвідоміший пам’ятник світу, що привертає погляди сумчан та гостей міста, являє собою мармурову скульптуру у вигляді Янгола, який тримає на руках маленьку дівчинку, що заснула назавжди. Руки дитини складено на грудях православним хрестом. Янгол разом зі своєю ношею підіймається в небо, даруючи всім надію на Боже прощення та спочин на небесах. Життя Зіночки обірвалося  так рано, у такому юному віці, коли душа людська вважалася ще чистою та безгрішною, як у янгола. Саме тому скульптура й отримала назву з дуже влучним та глибоким змістом - "Два янголи".

На скульптурі є авторський підпис та дата виготовлення – 1891 рік.  

Поруч постає інша відома мармурова скульптура Аристида Круазі «Голгофа». Вона має ще й іншу назву – «Розп’яття». Її було замовлено дещо пізніше, і вона була встановлена у 1894 році на могилі Івана Герасимовича.

          Бронзова скульптура розп'яття Ісуса – копія розп'яття з «Голгофи» встановлена на могилі самого Аристида Круазі, виконана самим майстром у 1894 році.

Скульптура вражає своєю композиційною завершеністю. Фігури розіп’ятого Ісуса та скорботні постаті біля підніжжя хреста виконані в яскравій реалістичній манері, що так була притаманна французькому скульптуру.                                            

Відомо, що за даний скульптурний ансамбль П.І. Харитоненко заплатив непомірну в ті часи суму – 2 мільйони золотих. Натомість Суми отримали пам’ятку культури світового значення.  

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

МОНУМЕНТАЛЬНА СКУЛЬПТУРА РАДЯНСЬКОЇ

ТА ПОСТРАДЯНСЬКОЇ ДОБИ

Скульптура радянського періоду в Сумах є важливим елементом історичної спадщини міста, що відображає ідеологічні та соціальні зміни епохи. У цей час у міському просторі активно встановлювалися пам’ятники, присвячені видатним радянським діячам, героям Великої Вітчизняної війни та трудовим досягненням робітників.

Монумент «Вічна слава»

Одним із найбільш знакових об’єктів є монумент «Вічна Слава» — меморіальний комплекс, споруджений у центрі міста на честь солдатів, які загинули під час Другої світової війни. Композиція включає скульптури солдатів, які символізують мужність і героїзм радянських воїнів.

Меморіальний комплекс «Вічна Слава» споруджений на честь 30-річчя Перемоги. У центрі меморіалу розташована бронзова скульптура Невідомого солдата заввишки 6,5 метрів, який тримає щит і піднятий вгору 3-метровий меч. Скульптура стоїть на 18-метровому кам'яному пілоні. Біля підніжжя скульптури горить Вічний вогонь. Монумент півкільцем охоплюють меморіальні плити, на яких викарбувано імена всіх радянських солдатів, партизанів і підпільників, які віддали свої життя за Перемогу над німецькими загарбниками. Біля гранітних плит встановлено стели. На одній із них зображено орден Великої Вітчизняної та рік початку війни.  На іншій стелі - орден на честь Перемоги та цифри - 1945, рік закінчення Великої Вітчизняної війни. До меморіального комплексу також входить 122-мм гаубиця і танк Т-34. Скульптори - Ф. І. Коровай і В. П. Вінайкін, архітектор - В. Г. Гнездилов.

Пам'ятник підноситься над Пслом та Сумами. Є легенда, що його розташували в цій місцевості недаремно. Якщо вірити їй, то в роки війни, коли місто було окуповане німцями, на місці сучасного меморіалу стояла хатинка, в якій жила жінка. Одного разу вона знайшла в себе на городі пораненого солдата. Жінка, намагаючись врятувати бійця, втягла його до хати. Цим вона зробила справжній подвиг, адже якщо б німці дізналися про її вчинок, вони б відразу її розстріляли. Проте вночі, від тяжких ран, солдат помер, навіть не сказавши своє ім'я .

Монумент «Героям Сумщини»

«Героям Сумщини» — монумент, який знаходиться у місті Суми, у сквері на Привокзальній площі, встановлений у 1967 році за активну участь у партизанському русі.

Монумент складається з двох частин. Перша — це скульптурна група з чавуну, що показує представників трьох поколінь, які об'єдналися для спільної боротьби з військами гітлерівської коаліції в часи другої світової війни. Друга частина — це 22-метрова стела, нижня частина якої укріплена трьома гранітними плитами чорного кольору.

  Автори:  скульптор Б. Нікончук, архітектор С. Тутученко, за участю арх. А. Дейнеки».

На плиті всередині знаходяться вірші П. Воронька:
Доки сонце світити буде і хліб на землі родитись —

Сумщини вдячні люди героями будуть гордитись.

На плиті праворуч викарбувано: знизу-справа — «За активну участь у партизанському русі, мужність і стійкість, виявлені трудящими Сумської області в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками в період Великої Вітчизняної війни і за успіхи, досягнуті в розвитку народного господарства».

Пам’ятник Тарасові Шевченку

Є в Сумах місце, куди ніколи не заросте народна стежка. Це пам'ятник великому синові українського народу, слави і гордості української землі, її правді і совісті - Тарасу Григоровичу Шевченку. Геніальний поет, письменник, художник, графік, громадський діяч - це все про нього, і все в найвищому ступені.

У міському сквері в центрі міста, на гранітному чотириметровий постаменті височить бронзова фігура великого Кобзаря. Він стоїть в повний зріст в накинутому на плечі плащі з непокритою головою. Непохитний дух поета, його сталеву волю і віру в свій народ з дивовижною точністю передали і відтворили автори пам'ятника - скульптор Я. Красножон і архітектор М. Махонько. Їм вдалося точно зобразити не тільки риси обличчя Тараса, а й його душевний стан. Глибока скорбота і печаль затьмарюють його чоло, важкі думи затуманили погляд.

Пам'ятник Шевченку в Сумах вражає своєю величчю і монументальністю. Він був відновлений в 1957 році на місці старого зруйнованого бетонного пам'ятника, на якому поет був зображений сидячи.

Сумчани та численні гості міста не втомлюються приносити квіти до підніжжя монумента. Всенародна любов і захоплення талантом людини, який вийшов з народу, але залишився відданим йому назавжди, до останнього подиху, не знає кордонів і меж. Він став символом свободи і безмежної відданості рідній українській землі і людям, що живуть на ній.

Скульптури радянського періоду, попри їхню ідеологічну спрямованість, виконані на високому художньому рівні та залишаються важливими складовими міського простору. Вони відображають тогочасні художні тенденції, які поєднували реалізм із монументальністю, а також слугували засобом візуальної пропаганди ідеалів радянської влади.

З моменту здобуття незалежності у 1991 році скульптурне мистецтво Сум зазнало суттєвих змін, спрямованих на переосмислення історичної спадщини та інтеграцію сучасних художніх тенденцій. У цей період відбувається активне оновлення міського простору за рахунок створення нових скульптур, що відображають українську ідентичність та культурні цінності.

Пам’ятник Івану Харитоненку

У самому центрі Сум, на Покровській площі, стоїть пам'ятник людині, чий внесок в історію розвитку міста складно переоцінити. Це видатний цукрозаводчик і відомий меценат

Іван Герасимович Харитоненко. Будучи одним з найбагатших людей російської імперії дев'ятнадцятого століття, він не шкодував ні сил, ні коштів, що б допомогти рідному місту.

Його видатні заслуги і внесок в розвиток і процвітання Сум люди пам'ятають до сьогоднішнього дня. Величезні кошти, виділені їм на будівництво Троїцької церкви, міської гімназії, лікарні і ряду інших будівель допомогли городянам у вирішенні багатьох нагальних проблем. В знак подяки городяни вирішили звести монумент на честь земляка. Будівництво здійснювалося на гроші простих жителів міста і в 1899 році, згідно з проектом талановитих скульпторів О.Опешкіна і А.Круазі, робота була закінчена. Чудовий пам'ятник з фінляндського мармуру став окрасою міста і даниною пам'яті великому меценату.

Однак, історія пам'ятника була невтішною. У 1918 році, руками більшовиків, постамент був знищений, а на його місце поставлений пам'ятник батькові і ідейному натхненнику революції В.І.Леніну.

Після проголошення незалежності України, в 1991 році, сумчани, на піку підйому національної свідомості, демонтували пам'ятник вождю світового пролетаріату, повернувши на колишнє місце пам'ятник Іван Герасимович Харитоненко - видатному громадянину Сум. Офіційною датою відновлення пам'ятника вважається 1996 год.

Високий постамент з усіх чотирьох боків оточують чавунні ліхтарі, які з'єднуються між собою величезними ланцюгами. Вимпел зі словами «Засновнику - від вдячних нащадків», встановлений в 2012 році випускниками місцевого кадетського училища, гармонійно доповнює єдиний образ.

Пам’ятник М.С. Щепкіну

На Театральній площі, біля театру драми і музичної комедії ім. М.С. Щепкіна, з лівого боку від фасаду театру знаходиться пам’ятник Михайлу Семеновичу Щепкіну (1788-1863) - видатному актору XIХ століття, основоположнику критичного реалізму в українському і російському театральному мистецтві. Автори пам’ятника - скульптор А.С. Смілий, архітектор С.С. Граділь.

Бронзова скульптура /3,5 м/ являє собою стоячого на повний зріст М.С. Щепкіна, що крокує. Одягнений в пальто. Ліва нога виставлена вперед, права - трохи позаду. В правій, простягнутій вперед руці - палиця, в лівій, відведеній назад у бік - капелюх. Пальто розстебнуте, поли його розвіваються. Голова трохи піднята і повернута праворуч, погляд спрямований вдалечінь. У великих рисах обличчя автором передана портретна схожість. Пам`ятник відрізняється графічною чіткістю силуетних ліній. Динамічна ритміка мас вдало поєднується з узагальненим моделюванням одягу і обличчя. Енергійний рух постаті створює романтичний образ. Пластика структури відзначена строго реалістичною манерою виконання.

Меморіал «Загиблим воїнам-інтернаціоналістам»                                                                  

          Меморіал «Загиблим воїнам-інтернаціоналістам» у Сумах було відкрито 25 грудня 2004 року біля інституту ракетних військ і артилерії.

 Меморіал присвячений 123 воїнам Збройних сил СРСР, загиблим в Афганістані в 1979—1989 роках, і приурочений до 15 річниці виведення Радянських військ з цієї країни. Біля підніжжя пам'ятника закладена капсула з афганською землею, привезеною ще наприкінці 1980-х з місць бойових дій. На мармурових плитах вигравійовано 123 прізвища сумчан, загиблих в Афганістані.

  В сквері поряд з меморіалом встановлено три одиниці бронетехніки і один військовий літак часів війни 1979—1989 років в Афганістані.

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам'ятник жертвам концтаборів

         Вшанування цивільних і військових, які померли у сумських концтаборах.

Пам’ятник жертвам нацистських концтаборів встановили у Меморіальному парку на вулиці Герасима Кондратьєва в 1991 році. Авторами стали скульптор Богдан Люклян та архітектор Олександр Дяченко.

На бетонну основу пам’ятника встановили чотири стовпи, які символізують огорожу концтабору.

Всередині конструкції металева скульптура чоловіка, який підіймається з колін і з зусиллям розриває колючий дріт огорожі. Його залишки він тримає в піднятих догори руках. Біля ніг чоловіка лежить плита з лабрадориту з меморіальним написом «Жертвам фашизму — нашим землякам 1941–1945».

Прототипом цього чоловіка став польський католицький священик Максиміліан Марія Кольбе. Він був в’язнем концтабору Освенцим та добровільно пішов на смерть, віддавши життя за іншого полоненого у 1941 році. 10 жовтня 1982 року Папа Іоан Павел ІІ приєднав Максиміліана Кольбе до лику святих мучеників.

Під скульптурою помістили капсулу з землею — її взяли з братської могили загиблих у таборі Лангенштайн-Цвіберге у Німеччині. На основі скульптури поставили дошку з нержавіючої сталі з написом «Земля із братської могили фашистського концтабору Zwieberge».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

КОНТАКТНА СКУЛЬПТУРА ХХІ СТОЛІТТЯ

У 21 столітті  важливою складовою міського простору Сум стала контактна скульптура. . Вона сприяє інтеграції мистецтва у повсякденне життя містян та формує нову естетичну концепцію відкритих громадських просторів. На відміну від традиційних монументальних форм, контактна скульптура є інтерактивною та наближеною до глядача. Таким чином, контактна скульптура 21 століття в Сумах є не лише художнім об’єктом, але й соціальним простором для комунікації та взаємодії з мистецтвом у сучасному міському середовищі.

Дама з парасолькою

      У 2012 році поряд з муніципальною галереєю з'явилась контактна скульптура «Дама з парасолькою». Її створив харків’янин Ельданіз Губанов, а прообразом бронзової постаті стала його вагітна дружина.

«Дама з парасолькою» мала стати частиною фонтану, який планували встановити на Воскресенській. Через руків'я парасольки хотіли провести воду, яка б спадала вниз. Але дамі кілька разів ламали парасольку. Вперше її пошкодили вже за кілька днів після встановлення. Схожі випадки траплялися досить часто, тому скульптуру вирішили перенести до Покровського скверу. Поруч із нею з'явилась арка й лава. Пізніше біля ніг «Дама з парасолькою» з'явився кіт, прообразом якого став Мілкін — домашній улюбленець ексмера Сум Геннадія Мінаєва. Статую також доповнили парою бронзових голубів. Їх розмістили на арці позаду фігури.

Згадуючи про цю скульптуру, сумський краєзнавець Сергій П'ятаченко говорить, що вона ілюструє ідейне наповнення міста тих часів.

— Сумська скульптура початково мала назву «Дєвушка с зонтіком». Доволі схожа з'явилась за кілька років до того в Ялті: теж із парасолькою, з подібним капелюшком, фасоном рукавів. Ця скульптура, зокрема, говорить про ідейне наповнення міста періоду Януковича-Чмиря. У ті ж роки з'явилась фігура гусара, Чехова. Назви парку і гастрономів писали російською ярижкою, тобто дореволюційним правописом, — говорить Сергій. Судячи зі слів краєзнавця, свого часу скульптура «Дама з парасолькою» була спробою легалізувати російську культуру в Сумах. Проте, коли переїхала до Покровського скверу, то «обросла» сумськими історіями й стала частиною міста.

Пам'ятний знак «Сумка»

        Пам'ятний знак «Сумка» — символічний пам'ятник у місті Сумах, що є оригінальним відтворенням популярної міської легенди, і який від часу встановлення (травень 2008 року) сам перетворився на один із символів Сум.

Пам'ятний знак «Сумка» являє собою оригінальну скульптурну композицію, центральним елементом якої є колодязь-фонтанчик, над яким встановлено арку (знак небесного склепіння, безкінечності). З арки звисає сумка (торбина) з грошима і тризубим гаком, а з неї начебто «витікає» річечка Сумка. На арці праворуч — зображення Воскресенської церкви, а ліворуч — Спасо-Преображенський собор.

Сумка з грошима зі стікаючими краплинами життєдайної води не лише образно подає місцевий переказ, а сама́ по собі символізує джерело життя і достатку, має стати талісманом благополуччя Сум.

Пам'ятний знак доповнює карта Сумської області, на якій він встановлений. Карту викладено з маленької квадратної плитки, і розміщених на ній табличок всіх районних центрів області.

Автори ідеї пам'ятного знаку «Сумки» — журналіст, письменник уродженець Сумщини Микола Гриценко і сумчанин директор видавничого регіонального центру «Собор» Тимченко Григорій Федорович. Скульптор — випускник Київської художньої академії Олексій Шевченко. Пам'ятний знак «Сумка» є подарунком місту до Дня Європи від Сумського (міського) земляцтва в Києві.

Пам’ятник цукру                                                                     

Всі сумчани знають про сім'ю Харитоненко з самого дитинства. Засновник родини Іван Герасимович Харитоненко розумом, працею, наполегливістю створив так звану «світову імперію цукру» з центром у м. Суми. Між іншим, він був не тільки великим комерсантом, але й великим меценатом. Розвиваючи свій цукровий бізнес, Іван Герасимович перебудовував і місто. Перебудовував за власні кошти, вкладаючи в його розвиток частину прибутку своєї імперії. Його внесок у духовне, культурне та суспільне життя невеликого провінційного містечка став запорукою стрімкого розвитку Сум на століття вперед. Вдячні Суми відзначили свого покровителя встановленням пам'ятника на честь Почесного громадянина м. Суми Івана Герасимовича Харитоненка. Незважаючи на все, що судилося витримати місту, - пам'ятник і сьогодні прикрашає головну його Покровську площу, проте, імперія цукру переживає не найкращі свої часи. Сьогодні в Сумах не виробляється цукор.

  В цьому проєкті закладено ідею доленосної ролі цукру і високої пошани бізнесмену-меценату. Колись цукор виробляли у вигляді великих пресованих кубиків. Було вирішено скласти скульптуру з кубів, використовуючи для цього камінь вапняк розміром 48 х 48 х 48 см. Цей камінь  обрали невипадково. Вапняк в слов'янській міфології вважається енергетичним каменем, з якого будували церкви і робили культові скульптури. Але це має бути не просто куб, а Пам'ятник цукру як символічний постамент для майбутніх Харитоненко. Спіраль символізує поштовх до постійного розвитку та вселяє надію на відновлення і відродження цукрової індустрії в Сумах, відродження кращих традицій меценатства. Модуль сходинки створюють пам'ятник розміром 2,4 х 2,4 х 2,4 м. Куб символізує всесвіт, стабільність. Вершина постаменту символізує високий статус людини, який своєю працею вихваляє і перебудовує Суми, наслідуючи гасло родини Харитоненків «Трудом прівозношусь».  

«Ліхтар кохання»

У 2013 році на початку вулиці Воскресенської встановили «Ліхтар кохання». Автор проєкту Володимир Биков зазначав, що відкриття цього артоб’єкту до Дня міста — це ознака любові до Сум. Проєкт створили за підтримки готелю Reikartz.

На відкритті були дві пари молодят, які першими проводили фотосесію біля ліхтаря. А зараз це одне з визначних місць для закоханих — місце зустрічі.

Металева основа скульптури складається з 80 окремих деталей, які виконали власноруч сумські ковалі Роман Ярошенко та Денис Кулік. Скляне серце виготовили майстри студії «Стиль Тіффані», під ним додали напис «Я чекаю, бо кохаю». Висота скульптури понад три з половиною метри, а вага ― 150 кілограмів. Раніше «Ліхтар кохання» мав декоративну підсвітку, проте у 2018 році вона зламалася, коли скульптура впала.  Так ліхтар і стоїть з частково розбитим серцем.

 Сумська художниця Світлана Качуровська у своїх листівках про кохання додає образ цього ліхтаря. А в книжці «Маленькі історії казкового міста» Анни Коршунової та Світлани Качуровської, головною персонажкою є мрійлива Любася Сердешна, відома як ліхтарик «Я чекаю, бо кохаю». Також зображення ліхтаря розмістили у серії марок «Я люблю Суми».

У деяких містах України є схожі скульптури для зустрічі закоханих, зокрема в Охтирці та на Волині у місті Горохів.

 

«Малюки-ласуни»

На Воскресенській у 2010 році встановили контактну скульптуру «Малюки-ласуни» (скульптор Олег Прокопчук та архітектор Володимир Биков), присвячену родині цукрозаводчиків Харитоненко. Її відкрили до 355 річниці Сум за кошти невідомих меценатів. 

Скульптура виконана з бронзи та зображує дітей, які смакують цукор з мішка. З боків на ньому є напис «Харитоненко і Ко» та «Павлівський цукровий завод». Останній збудував Іван Хритоненко в 1869 році. Він назвав його на честь сина Павла. Це був один із найбільших цукрових заводів Європи.

Фігури вилили на заводі «Центроліт», а потім у майстерні вирівняли деталі вручну. На спині хлопчика скульптор Олег Прокопчук залишив свій підпис. Також згадує, що відливати скульптури допомагав сум’янин Андрій Литвинов.

Декілька разів пам’ятник пошкоджували. Невдовзі після встановлення фігуру дівчинки розхитали, а ніжку одного зі стільців відламали. А у 2016 році бронзовий мішок з цукром збила автівка. 

  Сум’яни вірять, що для солодкого життя треба потерти пальчик хлопчика, а для достатку — кухоль з цукром. Бронза у цих місцях ніби світиться. Це говорить про те, що скульптура жива.

«Революція на траві»

         У сквері імені Тараса Шевченка у 2005 році відкрили Пам’ятник студентам. Він символізує опір молоді проти об’єднання трьох університетів. Навколо пам’ятника розташовані камені — саме на тому місці у 2004 році студенти, їхні батьки та викладачі поставили 24 намети під час Революції на траві. Автор скульптори — Олексій Шевченко.

 

Влітку 2004 року Леонід Кучма підписав Указ про об’єднання трьох сумських вишів в один. Студенти та викладачі вимагали скасувати це рішення та розпочали протести 28 червня. Вони зайняли периметр, взялися за руки. Це було «живе коло». Всередині почали ставити намети.

Влада та силовики перешкоджали протестувальникам: невідомі влаштовували бійки, наметове містечко закидували отруйними речовинами, погрожували мітингувальникам та їхнім батькам.

У ніч з 31 липня на 1 серпня міліціонери влаштували погром у наметовому містечку та заарештували частину мітингувальників. Наступного дня частина студентів рушила пішки до Києва, до них збиралися долучитися жителі інших міст. Між Сумською та Полтавською областями частину учасників затримали. Як привід використали рішення Роменського райсуду про заборону пересування обабіч дороги.

— Ми тут же на коліні написали нову заяву: раз нам забороняють йти рідною землею з акцією спротиву, то ми будемо стрибати, — згадує учасник мітингу Віктор Бобиренко. 

10 серпня студенти на півдорозі до Києва дізналися, що указ президента про об’єднання вишів скасували. Революція на траві завершилася успіхом, а наступного року опір студентів вшанували пам’ятником у центрі Сум.

Веселий сумчанин

1 вересня 2012 року в Сумах до святкування Дня міста на Покровській плоші було встановлено скульптуру "Веселий сумчанин".  

Пам’ятник "Веселий сумчанин" є знаковою пам’яткою Сум. Скульптура зображує радісного всміхненого чоловіка на повний зріст, поруч з котрим стоїть гармошка, а на ній лежить мікрофон.

Матеріал пам’ятника – бронза, а висота – близько двох метрів. Пам’ятник розташований у центральній частині міста поблизу відомої Альтанки.

Відомо, що прототипом скульптури став відомий сумський КВНщик, «професор жарту» та «майстер гумору» Володимир Кривопішин.

Скульптура виготовлена із бронзи.   Її висота 1,8 м. Цікаво, що пам’ятник встановлено на пожертвування містян.

Автором проекту пам’ятника веселому сумчанину став сумський  скульптор Б. Люклян.  

Існує повір'я, що якщо ви сфотографуєтеся біля пам'ятника і покладете йому в кишеню записочку зі своїм бажанням, воно неодмінно здійсниться.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Під час дослідження у відповідності до мети та завдань дослідницької роботи здійснено аналіз скульптурної спадщини міста Суми через призму трьох основних напрямків: скульптури Круазі, пам'ятники радянської та пострадянської доби, а також контактна скульптура 21 століття, з метою виявлення їхнього впливу на формування культурного простору міста і зроблено наступні висновки.

Скульптура міста Суми є важливим елементом культурної спадщини та естетичного обличчя міста. Вона включає як пам’ятники радянської епохи, так і сучасні контактні скульптури, що відображають суспільно-політичні зміни та художні тенденції різних періодів. Дослідження скульптурних об’єктів Сум дозволяє простежити їх еволюцію, визначити характерні риси кожної доби та зрозуміти значення цих творів у контексті міського простору.

Аналіз робіт Аристида Круазі, скульптрів радянської та пострадянської доби, митців сучасності  свідчить про багатогранність скульптурної спадщини Сум. Вони не лише формують архітектурний вигляд міста, але й стають своєрідними маркерами історичних подій та суспільних трансформацій.

Таким чином, скульптури міста Суми виступають не лише як декоративні елементи, але й як носії культурної пам’яті та ідентичності. Подальше вивчення цих об’єктів сприятиме збереженню культурної спадщини міста та її популяризації серед мешканців і гостей Сум.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Німенко Н. Дослідження архітектурних пам’яток на Сумщині у 20–30-х роках ХХ ст. — Режим доступу: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29278
2. Іванова В. Альтанка та пошуки нафти у Сумах: легенда і факти. — Режим доступу: https://www.academia.edu/106138807
3. Кушніров П. Скульптури Круазі у Сумах: цікава історія появи. — Режим доступу: https://sumy.pro/top/skul-ptury-kruazi-u-sumakh-tsikava-istoriia-poiavy
4. Нестеренко П. Сумські скульптори: від Івана Кавалерідзе до сучасності. — Режим доступу: https://library.sspu.edu.ua/resursi-z-krayeznavstva
5. Скибицька Т. Історична забудова Сум: архітектурні та скульптурні елементи. — Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Скибицкая,_Татьяна_Васильевна
6. Сумський міжнародний симпозіум скульптури «Чарівна квітка міста Суми». — Режим доступу: https://smr.gov.ua/uk/misto/kultura/465-sumskij-mizhnarodnij-simpozium-skulpturi-charivna-kvitka-mista-sumi.html