Науково-методична робота на тему "Розвиток екологічного виховання у дітей молодшого шкільного віку"

Про матеріал

Матеріал містить методологічні прийоми та опис стану екологічного виховання у нашій країні на рівні початкової школи.Піднімається проблема екологічної кризи на тлі виховання та навчання дітей молодшого шкільного віку.У статті наводяться принципи та прийоми виховання екологічної свідомості учнів у Новій Українській школі.

Перегляд файлу

Донецький обласний педагогічний інститут

післядипломної педагогічної освіти

Кафедра психології та розвитку особистості

Відділ початкової освіти

Випускна робота (творчий проект) з теми

“Формування екологічної культури у молодших школярів”

Виконала:

Слухачка групи 3.5.1.(10)

Давиденко Н.В.

Термін: 30.03 -14.04.2020р.

Керівник: Капінус Н.О.

Краматорськ

2020

Зміст роботи

1.Вступ
Актуальність проблеми формування екологічної культури у молодших школярів……………………………………………………….3

2.Основна частина
2.1. Головні аспекти формування екологічної культури у молодшому шкільному віці……………………………………………….4
2.2.Практичний розділ
Методи формування екологічної культури у молодшому шкільному віці…………………………………………………………………………...6

3.Висновок………………………………………………………………....13

4.Список використаних джерел………………………………………...14

Додатки…...………………………………………………………………...15

1.Актуальність проблеми формування екологічної культури у молодших школярів

Природа і людина – два об’єкти, тісно взаємопов’язані між собою упродовж багатьох століть. Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людства в повсякденні. Ми черпаємо із скриньки природних скарбів усі наші багатства, але свідоме та бережливе ставлення в кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, екологічних знань, які формуються з раннього дитинства.Саме тому, формування свідомого та дбайливого відношення до природнього середовища – це головний об`єкт вивчення проблеми формування екологічної культури у молодшому шкільному віці , який покладено в основу випускої роботи.

Про найважливіші аспекти сучасного стану навколишнього природнього середовища по-науковому точно було донесено в наукових працях педагогів-науковців : В.В.Губарець,І. А. Падалки, М.С. Гончаренка , Ю.Д.Бойчука. Проблема формування екологічної культури та свідомості школярів підіймалася упродовж багатьох років, як вітчизняними науковцями, так і педогогами –іноземцями. Об`єктами вивчення та дослідження наукових робіт авторів І.І.Залеського «Екологія людини» (2009р.), О.М.Микитюк «Екологія світу», (2010р.) О.З.Злотін «Проблеми екології» (2005 р.) перед нами постають складні взаємовідносини сучасного покоління і екологічної картини світу.

Саме тому, основним і найголовнішим завданням формування екологічної культури у молодшому шкільному віці є - виховання нового відношення дитини до природи, а одним із засобів вирішення данного завдання перед сучасною освітою постає розвиток і формування екологічної свідомості учнів.Об`єктом вивчення даної проблеми виступають екологічна культура і грамотність молодших школярів, формування екологічних знань під час вивчення всіх навчальних предметів.

Якщо брати до уваги особливості вікової психології, мислення, інтелектуальні здібності учнів початкової школи, - можна з впевненістю сказати, що саме початкова школа слугує тою ланкою, яка створює умови для сприяння розвитку екологічної культури молодших школярів. Сьогодні перед Новою українською школою постає першочергове завдання – формування екологічних компетентностей у підростаючого покоління.

2.1. Головні аспекти формування екологічної культури у молодшому шкільному віці

У Концепції Нової Української школи, ухваленій рішенням комісії МОН від 27.10.2016 року, однією з ключових компетентностей є екологічна грамотність і здорове життя – уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя та здоров`я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя. Адже однією з найактуальніших проблем людства є і залишається актуальність проблеми співіснування і взаємодії людини і природи. Саме тому Нова українська школа наголошує на новій філософії життя, високій екологічній культурі і свідомості учня, адже – випускник НУШ – це в першу чергу – патріот, громадянин своєї держави, який дбайливо охороняє, зберігає та примножує природні ресурси своєї країни.

Запорукою формування екологічної культури завжди було й залишається осмислення виховання і навчання у гармонії з природою, умінням правильно поводитися у навколишньому середовищі, бачити природу, читати і розуміти її.

Глибинні корені історії нашої країни, які пов`язують освітній стародавній процес навчання і природне середовище беруть початок від часів Володимира Мономаха, ще у 1117 році, його «Поучєніє дітям» можна віднести до першого методичного збірника, в якому автор намагається поєднати значення освіти, виховання, роль праці та природної культури людини. Збірка Володимира Мономаха дає багато корисних порад та навчає своїх нащадків берегти свою землю та природу. Неоцінимий внесок в розвиток «природничого» виховання зробив педагог Ян Амос Коменський (1592-1670рр.) Його «Велика дидактика» (1623рік) доносить до нас думку, що «правильне виховання у всьому повинне узгоджуватись з природою». Руссо, Песталоцці, Дістерверг – багато різних педагогів – науковців підкреслювали невід`ємність екологічної культури та педагогічного виховання в освіті.

Формування екологічної компетентності громадян України є одним з найголовніших пріоритетів розвитку освіти, що проголошено деклараціями ООН і врегульовано низкою інших законодавчих документів нашої держави. А саме: Конституцією і Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про освіту», «Державна національна програма «Освіта» (України і ХХІ століття), Концепція національного виховання, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Концепція неперервної екологічної освіти та виховання в України, Концепція позашкільної освіти та виховання, і Державний Стандарт Нової української школи. Недарма, екологічне виховання і формування екологічної культури було визнано одними із важливіших пріоритетів ЮНЕСКО та покладено в основу розвитку Концепції Нової української школи, ухваленій рішенням комісії МОН від 27.10.2016року.

Метою природничої освітньої галузі є формування особистості з науковим світоглядом, здатної до цивілізованої взаємодії з природою. Саме ця мета зазначається у Державному стандарті базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2020року у відповідності до Концепції Нової Української школи.

Яким же чином можна сформувати екологічну культуру у молодшому шкільному віці так, щоб дітям було і цікаво і доступно водночас? На мою думку, екологічну культуру молодших школярів повинні розвивати всі предмети, які передбачені навчально-виховним процесом школи. Природоохоронну роботу з учнями молодших класів доцільно проводити безперервно, базуючись на принципах зв’язку теорії з практикою.

2.2.Практичний розділ. Методи формування екологічної культури у молодшому шкільному віці.

Наприклад, на уроках я раджу використовувати такі методи:

Пояснювально-ілюстративні: бесіда, роз’яснення, розповідь;
Дослідницькі: спостереження за сезонними змінами у природі, досліди;
Частково-пошуковий: експеримент, екозадачі;
Метод виховання засобами народних традицій.

Систематичність і послідовність – ці два аспекти невід’ємно взаємопов’язані між собою, без них педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури не буде повноцінною і результативною. Основу для становлення і формування екологічної культури молодших школярів становить зміст навчальних предметів. Наприклад – гуманітарно-естетичний цикл (мова, читання, музика, образотворче мистецтво) - збагачує запас вражень молодших школярів, сприяє розвитку оціночних суджень, повноцінного спілкування з природою. Твори мистецтва також, як і реальна природа служать важливим засобом пізнання навколишнього світу, джерелом знань про природнє оточення – світ звуків, кольорів, естетичних почуттів. А уроки трудового навчання розширюють знання молодших школярів про практичне значення природних матеріалів в житті людини.

Сприяють формуванню екологічної культури учнів наступні методи та прийоми , які я найчастіше використовую в своїй професійній діяльності.

1кл. (Урок української мови)

Тема: Вправи на доповнення речень. Слухання «Казки про Зайчика і пори року. Осінь» О. Крижановської з метою пригадування ознак осені.

(Діти разом з вчителем, ознайомившись з темою уроку та прослухавши казку, роблять самостійні висновки, що відбувається у природі восени, пригадують цікаві факти про життя диких тварин – зайців у природі)

Де живуть зайчики у природі? ( У полі, лузі, на відкритих ділянках, у нірках).
Чому важливо дбайливо ставитися до цього полохливого звіра? (Він є невід’ємною частиною харчового ланцюга в природному середовищі).
Ми часто бачимо, як восени люди палять сухе листя та траву, чи можна це робити на лузі, у полі? (Ні, адже можна зашкодити диким тваринам, які там мешкають)

Висновок: в контексті уроку провідною ланкою виступає природнича компетентність, в основі якої мета – дбайливе ставлення до природнього середовища, яке нас оточує. Захист тваринного світу, як невід’ємної частини природи в цілому.

1кл. (Урок мистецтва)

Тема: Краса рідної землі. Пісня. Заспів – приспів. Вивчення пісні М. Медведері «Ой ходила осінь».

(Перед розучуванням пісні вчитель повинен звернути увагу дітей на ті природні зміни, які відбуваються восени.)

Як змінилась погода? (Похолодало, часто йдуть дощі, листя жовкне і опадає, дме холодний вітер)
Як готуються до приходу холодів птахи та дикі тварини? (деякі тварини впадають в сплячку, запасають їжу на зиму, птахи готуються відлітати у вирій)
Чи всі птахи відлітають у теплі краї зимувати? (Ні, деякі залишаються з нами.)
Як ми можемо допомогти пташкам перезимувати сувору зиму вдома? (Виготовити годівнички, підгодовувати власноруч).

Висновок: розвиток відповідальності за стан природи, за її збереження, змога уявити природу, як унікальну цінність людства.

1кл. Урок інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Тема: Я досліджую довкілля восени. Я гуляю під дощем. Кругообіг води в природі.

Вчитель: Восени часто йдуть дощі. Дощ – явище природи. Спочатку ти можеш бачити хмари на небі. Потім з хмар падають краплини води. Твій одяг може намокнути. Одягай плащ, взувай гумові чоботи і бери парасольку.

Досліди за картинкою, як утворюється дощ.

(Водяна пара охолоджується і краплини падають на землю).
Як це перевірити?
(Провести дослід)

Налий менше, ніж півбанки теплої води.
Накрий банку тарілкою з льодом.
Спостерігай. Що відбувається (лід тане)

Висновок: школярі розуміють, що все у природі взаємопов`язане, вода постійно здійснює безперервний кругообіг у природі. Оточує нас у різних станах: пара, дощ, туман, роса, лід, сніг. Треба зазначити, що рівень води на планеті кожен рік стає менше, отже бережне ставлення до водних ресурсів – це змога самостійно виправити складну екологічну ситуацію, яка склалася на нашій планеті.

Які дії допоможуть нам економічно використовувати водні ресурси? (Не залишати кран з водою відкритим, слідкувати за економним використанням води у побуті)

Отже, ми з впевненістю можемо стверджувати, що інтегровані уроки можуть поєднувати в собі розвиток основних компетентностей Нової української школи, у тому числі і природничої, яка формує екологічну культуру школярів, і призводить до повноти розуміння дбайливого ставлення до природних ресурсів нашої планети.

Також треба відзначити , що інструментом залучення учнів до пізнавальної діяльності на екологічну тематику є: завдання-запитання, вправи, проекти, ігри, вікторини, творчі завдання, загадки екологічного змісту. Не треба недооцінювати екскурсії, турпоходи, вистави на екологічну тематику. Пропоную тематичній зміст виховної діяльності у першому класі: «Чистий клас», «Чисте довкілля – чиста країна», «Тварини – не іграшки, а наші друзі», «Рослини моєї вулиці», «Екологія в загадках», «Збережімо красу природи», «Свято екологічної казки», «Що покласти в рюкзак для мандрівок», «Наш квітник – найкращий». Усі ці заходи сприяють ефективному розвитку екологічної свідомості і екологічної культури першокласників, адже саме в цьому віці діти найбільш емоційно налаштовані на емпатію, співпереживання до оточення і до природного середовища.

Перед уроками образотворчого мистецтва - раджу проводити екскурсії в природу. По дорозі – слід обов`язково розповісти учням як треба поводитися на прогулянці у лісі. Діти повинні самі дійти висновку, що все в природі взаємопов`язане. Коли ми малюємо природній об`єкт, з`ясовується питання про користь: яку цінність несуть нам дерева, кущі, квіти, птахи, звірі, комахи? Обов`язково проводжу бесіду про бережливе ставлення до них, як до невід`ємної частини живого ланцюжка природи. Малюючи птаха навесні, я намагаюся довести до учнів необхідність охорони птахів, будівлю й захист їх домівок (шпаківні, годівнички, дуплянки).

Екологічні відомості доречно використовувати під час роботи з різним матеріалом, наприклад із папером. Цікавим є для дітей той факт, що для виготовлення одного альбомного аркуша використовується 13-20грамів деревини, а для друку однієї книги – необхідно 5кг. дерева, тобто доречно наголосити на тому, що обережне ставлення з книгою – це запорука живих зелених насаджень, адже дерева і кущі очищують повітря від пилу і підтримують кисневий баланс на планеті, оскільки вони є «легенями» нашої Землі.

$C:\Users\MSI\Downloads\-15-638.jpg$

При роботі з тканинами можна розповісти дітям про вовну, рослинні волокна, наголосити на тому, що культурні рослини та свійські тварини пішли від диких. Значну увагу я приділяю зв’язкам між різними ланками в межах живої природи, розказую відомості про шляхи забруднення довкілля, для цього використовую екологічні казки, де порушуються проблеми забруднення природного середовища, еко-загадки, екологічні проблеми.

Діти з задоволенням допомагають вирішити складну екологічну ситуацію, наводять аргументи, дискутують, проводять паралелі між дбайливим ставленням до природи і нехтуванням охорони природного середовища. Адже дитина вчиться і розвивається лише тоді, коли: спілкується – говорить – думає – фантазує – спостерігає – експериментує – досліджує.

Дослідження – один із найцікавіших методів розвитку екологічної культури у молодших школярів, а насамперед - найулюбленіший.

Наприклад: 2кл. Урок «Я досліджую світ» Тема тижня: Про що розкажуть прості речі. Дослід «Диво з пакетиком».

Що станеться, якщо Ви проштрикнете гострими олівцями пакет, наповнений водою? Чи витече вода?

Що потрібно: поліетиленовий пакет, вода, гострі олівці.

Що з цим робити:

Проштрикнути пакет олівцями
Обговорити з дітьми ,що Ви спостерігаєте.

У чому тут наука:

Пакети виготовлені з полімерів, ланцюжків, молекул, які є гнучкими і надають виробу еластичності. Коли гострий олівець прориває пакет, еластичний пластик огортає його, створюючи водонепроникну пломбу навколо. Саме тому пакет не протікає.

Велике захоплення викликають дослідження накшталт цього, на очах дитини відтворюється диво, але воно має прості пояснення. Завдяки таким дослідам учні знайомляться зі складом поліетилену, тому доцільно розповісти їм, що такий матеріал розкладається безліч років, палити його не можна, а забруднення він викликає неабиякі. І знову постає екологічна проблема: увага дітей акцентується на забрудненні довкілля. Такий дослід доречно завершити переглядом презентацій на тему: «Поліетилен і його наслідки у природному середовищі». А наприкінці дня провести акцію «Один день без поліетиленових пакетів».

depositphotos_256840922-stock-illustration-the-concept-of-pollution-problems.jpg

Існує безліч методів та прийомів для ефективного та поступового формування екологічної культури у роботі з учнями початкової школи: Steam-проєкт на екологічну тематику «Пластик може стати у нагоді» - виготовлення з пластику дитячих музичних інструментів (Додаток 1), Конкурси малюнків на екологічну тематику «Захисти природу, друже!» (Додаток 2), Виставки фото-робіт учнів і батьків «Мій вірний і лагідний товариш» (Додаток 3), Тематичні дні та тижні «День Землі» (Додаток 4 ), Ребуси, загадки, кросворди, інтелект-карти (Додаток 5 ) , Брейн-ринги на екологічну тематику «Багатство твоєї землі».Ці заходи позитивно і результативно впливають на розвиток і формування екологічної культури і свідомості учнів молодшого віку, вчать дбайливо і свідомо оберігати природні ресурси нашої планети, розв`язувати складні екологічні завдання та проблеми.

Висновок

Відомо, що на різних етапах свого життя учні по різному усвідомлюють і сприймають навколишній світ, тому для досягнення певної мети в екологічній освіті й вихованні важливо брати до уваги як вікові, так і індивідуальні риси характеру, ставлення учня до навчання, мотивацію, комплексно підходити до вивчення довкілля з використанням міжпредметних зв’язків. Під час розв’язання таких запитань, як «Чому ти так думаєш?», «Доведи, що…», в учнів виникають власні міркування, аналітичні підходи.

Проте слід враховувати, що успішність процесу екологічного виховання і екологічної культури засобами навчальної діяльності визначається сукупністю взаємопов’язаних педагогічних умов, що забезпечують ефективне використання екологічно спрямованого матеріалу у початкових класах, а саме: цілеспрямованість, зв'язок з життям, наступність.

Кожен із нас повинен пам’ятати, що майбутнє нашої планети і життя – це молоде покоління, яке здатне співіснувати в гармонії з природою, берегти її та піклуватися про неї. Адже кожен з нас - це частинка природи. Саме тому, перспектива екологічної культури в навчально-виховному процесі значно шириться і зростає, її можна розглядати , як показник рівня екологічної свідомості, новий спосіб з`єднання його з природою,примирення з нею на основі її глибокого пізнання. Зробивши висновки в цьому напрямку , ми можемо з впевненістю сказати , що тільки плідна співпраця початкової школи , залучення учнів та їх батьків до процесу особистої участі в екологічному вихованні та формуванні екологічної культури може дати позитивний і реальний результат.Уміння використовувати набуті екологічні знання ,застосовувати їх у повсякденному житті, з метою поліпшення складної екологічної ситуації , яка відбувається у світі і негайно потребує допомоги суспільства – це ті цінності , на які потрібно спиратися учню Нової Української школи для спільної та корисної діяльності, з метою покращення майбутнього своєї планети. Цінити та примножувати багатства природи ,берегти природні скарби та дбати про навколишнє середовище , в якому ми мешкаємо – це основна мета підростаючого покоління , яка цілеспрямовано направлена на любов та повагу до всього живого під назвою – планета Земля!