Навчальна програма «Історія: Україна і світ. 7 - клас (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти розроблено на основі модельної програми (автори: Власова Н.С.

Про матеріал

Навчальна програма «Історія: Україна і світ. 7 - клас (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти розроблено на основі модельної програми (автори: Власова Н.С., Желіба О.В.,Кронгауз В.О.,Секиринський Д.О., Щупак І. Я.). Навчальна програма розроблена на основі модельної програми, може використовуватися для календарного планування.

Перегляд файлу

Краснокутський ліцей № 1 Краснокутської селищної ради

Богодухівського району Харківської області

ЗАТВЕРДЖЕНО

Протокол засідання педагогічної ради

Краснокутського ліцею № 1

04.01 2023 протокол № 01

Навчальна програма

«Історія: Україна і світ. 7 - клас

(інтегрований курс)»

для закладів загальної середньої освіти розроблено на основі модельної програми

(автори: Власова Н.С., Желіба О.В.,Кронгауз В.О.,Секиринський Д.О., Щупак І. Я.)

Розробив Володимир ЧЕЧУЙКО

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

(наказ Міністерства освіти і науки України від 24.07.2023 № 883)

2024

«ІСТОРІЯ: УКРАЇНА І СВІТ» інтегрований курс.

Пояснювальна записка

Систематичний інтегрований курс «Історія: Україна і світ» належить до освітньої галузі «громадянська та історична освіта» та побудований за ліній- ною структурою шкільного курсу історії. Курс призначений для учнів, які за- своїли пропедевтичний курс «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» та інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас», тобто знайомі з історичною та суспільствознавчою проблематикою і свідомі етнокуль- турного розмаїття світу.

Змістовно навчання на цьому етапі охоплює:

а) основні віхи історії людства від Середньовіччя до початку ХХ століття;

б) ключові сфери життя людини в ці історичні періоди (політику, економіку, суспільне життя, духовний світ);

в) історичні події і процеси на території України у співвіднесенні з подіями і процесами світової історії.

Структурно матеріал розподілений таким чином:

клас — історія Середніх віків (V–XІV ст.);
клас — історія раннього Нового часу (ХV–XVIII ст.);
клас — історія «довгого ХІХ століття» (1789 –1914 рр.).

Головна мета курсу — ознайомити учнів з основними формами суспільного життя в минулому, способами функціонування суспільства і його складових, сформувати основи критичного мислення та особистісного ставлення до історич- них подій.

При цьому наголос робиться на подіях вітчизняної та світової історії, необ- хідних для розуміння витоків і результатів найважливіших історичних проце- сів, які сформували сучасне обличчя людства. Добір змісту здійснено на класич- них засадах історичної дидактики: перелік очікуваних результатів навчання спрямований на створення у школярів наскрізного образу минулого, розуміння найважливіших явищ в історії людства та їх значення для сучасної людини.

Матеріал укладено за хронологічним принципом, але згруповано за певними сторонами людської діяльності та проблемами розвитку людства, тож програма реалізує проблемний підхід до вивчення історії.

Важливим є дотримання рівноваги між матеріалом з історії України та все- світньої історії, що передбачає зосередження уваги на порівняльних характе- ристиках, зокрема на «українських» особливостях перебігу загальноісторичних процесів за дотримання україноцентричного підходу до вивчення історії.

До першочергових належать також завдання:

 формування у школярів розуміння систем цінностей і мотивів діяльності людей минулих епох;

 формування розуміння альтернативності, багатофакторності та нелінійності історії;

 створення у школярів відчуття конкретної історичної епохи та розуміння історичної перспективи;

 навчання принципам і методам здобування та роботи з інформацією, інтеграція змісту програмового матеріалу з інформацією з позашкільних джерел впливу на учня;

 створення рівноваги між різними галузями історичного знання: історією

політики, культури, економічною історією, соціальною історією та історією суспільних ідей і релігій;

 формування poзyміння piзниці мiж icтopичнoю пoдiєю тa iнтepпpeтaцiєю, ycвiдoмлення пpичин icнyвaння piзниx iнтepпpeтaцiй oднoгo й тoгo caмoгo явищa тa вмiння кpитичнo зicтaвляти й oцiнювaти тaкi інтерпретації;

 виxoвання нa icтopичниx пpиклaдax пaтpioтичної, гpoмaдянcької й мopaльнo- eтичної пoзицiї людини, якa шaнyє зaгaльнoлюдcькi тa нaцioнaльнi цiннocтi й з пoвaгoю cтaвитьcя дo iншиx нapoдiв тa кyльтyp.

Модельна програма пропонує відхід від хронологічно-лінійної структури та репродуктивного підходу до викладання програмового матеріалу й заміну їх багаторівневим та проблемним навчанням. Вирішальну роль грає не кількість отриманої та засвоєної інформації, а формування в учнів умінь самостійно шу- кати знання, структурувати отриману інформацію, поєднувати факти у загальні інтеграційні схеми.

Вивчення курсу передбачає досягнення учнями таких узагальнених резуль- татів діяльності:

Знання:

 основних політичних, соціально-економічних, культурних подій, їх хронологічного та просторового виміру;

 основних історичних та суспільствознавчих понять і термінів;

 фактів життя видатних історичних діячів.

Розуміння:

 причин і наслідків історичних подій;

 мінливості й тяглості історичних процесів;

 взаємовпливів між вітчизняною і світовою історією;

 своєї приналежності до українського, європейського та світового політич- ного, економічного і культурного процесів;

 наявності альтернативних варіантів розвитку історичних подій.

Вміння:

 визначати хронологічні межі соціальних, економічних та політичних подій, їхні зміст і послідовність;

 визначати передумови, причини, наслідки та особливості історичних подій, явищ і процесів;

 описувати історичні події, явища і процеси, встановлювати причинно- наслідкові зв’язки;

 визначати найважливіші зміни, що відбувались в житті людства;

 порівнювати різноманітні події і процеси у вітчизняній та світовій історії;

 аналізувати історичні джерела, користуватись історичними і політичними картами;

 викладати власну думку в усній іписьмовій формі, аргументовано відстоювати власну точку зору.

Ставлення:

 усвідомлення певних цінностей та світоглядних аспектів суспільного розвитку;

 формування пaтpioтичної, гpoмaдянcької й мopaльнo-eтичної пoзицiї люди- ни, якa шaнyє зaгaльнoлюдcькi тa нaцioнaльнi цiннocтi й з пoвaгoю cтaвить- cя дo iншиx нapoдiв тa кyльтyp.

3

ІСТОРІЯ: УКРАЇНА І СВІТ. 7–9 КЛАСИ (ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС)

Модельна програма інтегрованого курсу структурована за такими принци- пами:

 україноцентризму, який передбачає, що історія України повсякчас проступає з історії світу, а світова історія великою мірою твориться в Україні;

 науковості, відповідно до якого зміст і очікувані результати навчання відповідають основам сучасної науки;

 доступності, тобто врахування вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей 13–15 років;

 системності, коли історія і суспільство розглядаються як комплекси компонентів, зокрема, культурно-історичних епох, процесів (економічних, політичних, соціальних, духовних), явищ (війни, революції, народи, цивілізації), подій та ідей, на які впливають зовнішні чинники, природні й соціальні;

 спадкоємності, пов’язаності матеріалу, що вивчається, з вивченим у про- педевтичному курсі «Вступ до історії України та громадянської освіти» у 5 класі та інтегрованого курсу «Історія України. Всесвітня історія» у 6 класі. Програма складається з пояснювальної записки, структурованих за розді-

лами очікуваних результатів навчання учнів/учениць, виписаних через зміст та види навчальної діяльності, навчального матеріалу як основи для досягнен- ня конкретних результатів навчання. Компетентнісний потенціал визначеної Стандартом галузі «громадянська та історична освіта» в програмі розкрито на- скрізно. Особлива увага приділена формуванню умінь та ставлень.

Програму інтегрованого курсу викладено у формі таблиці. У першій части- ні визначені Очікувані результати вивчення кожної теми відповідно до вимог Державного стандарту та Критеріїв оцінювання діяльності учнів. Друга части- на визначає Пропонований зміст інтегрованого курсу, а третя частина — відпо- відні очікуваним результатам та змісту Види навчальної діяльності. Пропоно- ваний зміст навчання є орієнтовним. Вчитель може враховувати його повністю або частково, а також модифікувати відповідно до інтересів та здібностей учнів, освітніх завдань, Освітньої програми та матеріальних умов навчального закладу. У програмі немає розподілу навчальних годин за розділами. У межах загаль- ної річної кількості годин учитель може самостійно визначати час для роботи над кожним розділом програми, орієнтуючись на визначені програмою очікува-

ні результати навчання.

Шляхи реалізації програми:

 поєднання зусиль педагога і здобувачів освіти, використання підручника, комплексу методичних матеріалів для учительства і здобувачів освіти;

 використання можливостей інтернету, індивідуальної роботи, проєктної діяльності, виконання творчих/практичних завдань;

 поєднання компетентнісного, особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів до вивчення курсу.

4

7 клас

Структура курсу

Вступ. Середньовіччя як історична епоха.

І. Народження середньовічної Європи.

ІІ. Середньовіччя за межами Європи.

ІІІ. Середньовічні суспільства.

ІV. Середньовічні держави.

V. Духовний світ Середньовіччя.

VІ. Узагальнення.

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Вступ. Середньовіччя як історична епоха.( 1 години)

Базові знання:

 хронологічні межі та періодизація Середньовіччя.

Розуміння:

 ознаки культурно-історичної епохи Середньовіччя як періоду між історією Стародавнього світу та Новою історією;

 історичні періоди європейського Середньовіччя і княжої доби в Україні.

Ставлення:

 формулювати та аргументовано висловлювати власні судження стосовно ціннісних основ локальних цивілізацій Європи доби Середньовіччя з урахуванням інформації з різних до- ступних джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних цінностей.

Періодизація всесвітньої історії. Поняття «середні віки» та періодизація Середньовіччя.

Співвідношення періодизації з перебігом подій на теренах Украї- ни. Регіональні варіанти Середньовіччя. Внесок Середньовіччя

в світову культуру. Середньовіччя і сучасність.

Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Початок роботи над укладанням синхронізованої хроноло гічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя». Групова робота — співвідношення періодизації з перебігом подій на теренах України.

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Базові знання:

 основні джерела з історії Середньовіччя (пам’ятки мате- ріальної культури, писемні та усні джерела);

 жанрові особливості Літопису руського.

Розуміння:

 види джерел з історії Середньовіччя;

 смислові зв’язки між джерелами різних видів;

 вплив економічних, політичних, соціальних та культурних обставин на погляди і життєву позицію авторів джерел.

Вміння:

 порівняти зміст різних джерел за самостійно визначеними критеріями;

 досліджувати і використовувати історичні джерела для аналізу історичних процесів доби Середньовіччя.

Ставлення:

 критично ставитися до оцінки історичних джерел, розуміти проблему їх достовірності.

Джерела вивчення історії середніх віків. Оцінка джерела істориком. Проблема достовір- ності джерел.

Навчально- пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Фронтальна робота (бесіда, пояснення, ілюстрування).

Групова робота — робота

з джерелами вивчення історії середніх віків (письмовими, ма- теріальними, фольклорними).

Базові знання:

 передумови, причини і наслідки Великого переселення народів та падіння Західної Римської імперії;

 періодизація Великого переселення народів.

Розуміння:

 перебіг і сутність міграційних процесів під час Великого пере- селення народів;

 особливості вірувань та релігій варварських народів;

 поняття «міграція», «варвари», «вандалізм», «варварські ко- ролівства».



Вміння:

 показувати на карті територію Римської імперії напередодні падіння, напрямки Великого переселення народів;

 визначати періоди Великого переселення народів та їхні

наслідки;

Занепад античного світу. Західна Римська імперія напередодні падіння. Світ варварів. Релігія і вірування варварських народів. Велике переселення народів та загибель Західної Римської імперії.

Фронтальна робота (бесіда, пояснення, опитування). Інди- відуальна робота — робота з картою, робота з поняттями. Створення (під керівництвом учителя) схеми/інфографіки

з визначенням періодизація Великого переселення народів. Групова робота визначення особливості/відмінності розвитку варварських народів.

І. Народження середньовічної Європи.(19 годин, з них 2 години –узагальнення)

Базові знання:

 передумови, причини і наслідки Великого переселення народів та падіння Західної Римської імперії;

 періодизація Великого переселення народів.

Розуміння:

 перебіг і сутність міграційних процесів під час Великого пере- селення народів;

 особливості вірувань та релігій варварських народів;

 поняття «міграція», «варвари», «вандалізм», «варварські ко- ролівства».

Вміння:

 визначати періоди Великого переселення народів та їхні

наслідки;

Занепад античного світу. Західна Римська імперія напере- додні падіння. Світ варварів. Релігія і вірування варварських народів. Велике переселення народів та загибель Західної Римської імперії.

Фронтальна робота (бесіда, пояснення, опитування). Інди- відуальна робота — робота з картою, робота з поняттями. Вправа «Маркування тексту». Створення (під керівництвом учителя) схеми/інфографіки

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

 визначати особливості/відмінності розвитку варварських народів.

Ставлення:

 аргументувати та усвідомлюмати відмінність/несумісність між розвитком середньовічних держав/народів, їхніх прагнень та світогляду.

Проєкт «Вплив кліматичних змін на міграційні процеси у середні віки».

Базові знання:

 концепції походження слов’ян;

 терени та хронологічні межі розселення слов’ян;

 слов’янські племінні союзи на теренах України.

Розуміння:

 передумови та наслідки розселення слов’ян, передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;

 групи слов’ян (південні, західні, східні) та народи, які до них належать;

 поняття «етногенез», «племінний союз», «язичництво»,

«монотеїзм».

Вміння:

 показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України;

 охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;

 пояснювати передумови та наслідки розселення слов’ян на теренах України;

 назвати та охарактеризувати джерела історії давніх слов’ян.

Ставлення:

 усвідомлювати значення географічного чинника в історії людства, зв’язок людини і природи.

Слов’яни: етногенез та розселення. Питання «прабатьківщини слов’ян».

Слов’янські племена

і племінні союзи на теренах України. Спосіб життя слов’ян. Джерела історії давніх слов’ян.

Фронтальна робота (пояснення, бесіда з елементами дис- кусії, ілюстрування, перегляд відеофайлів). Групова робота — обговорення теорій (концепцій) походження слов’ян, наведення тез «за» та «проти». Проведення учнівського круглого столу «Як відбувалася генеза слов’янських етносів?».

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Розуміння:

 поняття «політичний устрій», «варварське королівство»,

«середньовічне королівство»;

 поняття «звичаєве право», «варварські Правди»;

 роль особи у створенні й розбудові середньовічних держав.

Вміння:

 окреслити з використанням географічних термінів і показати на карті напрямки Великого переселення народів та розселення варварських племен;

 узагальнено сформулювати передумови та наслідки Велико- го переселення народів IV–VII ст.;

 окреслити з використанням географічних термінів і показати на карті «варварські» королівства;

 схарактеризувати політичний устрій (організацію влади) середньовічних держав.

Ставлення:

 усвідомлювати значення міжцивілізаційних контактів і конфліктів у Середньовіччі та сучасному світі.

Фронтальна робота (пояснення, обговорення, порівняння, аналіз). Групова робота — формулювання передумов та на- слідків Великого переселення народів IV–VII ст. Проєкт «Варварські королівства»

Базові знання:

 обставини утворення Візантійської імперії, правління Юстініана І, повстання «Ніка»;

 територія Візантійської імперії.

Розуміння:

 поняття «василевс», «іконоборство»;

 особливості системи влади Візантійської імперії;

 причини і наслідки прийняття, зміст «Кодексу Юстініана»;

 передумови і наслідки повстання «Ніка»;

 причини початку іконоборства, наслідки руху іконоборців;

 особливості правління македонської династії;

 особливості правління династії Комнінів.

Вміння:

 розташувати в хронологічній послідовності відомості про Візантійську імперію;

Візантійська імперія —на- ступниця Риму. Територія та населення Візантії. Імператор і система влади. Міста і міське життя. Особливості економіки, соціальної структури, культури

та побуту. «Кодекс Юстиніана».

«Священна імперія». Іконобо ство. Візантія між Сходом

і Заходом.

Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота (робота з картою, створення хронологічної таблиці або шкали часу, робота з поняттями).

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

 показати на карті Візантію та її сусідів;

 охарактеризувати організацію влади у Візантійській імперії, особливості економіки, соціальної структури, культури і побуту;

 визначати основні положення та наслідки прийняття «Кодексу Юстініана».

Ставлення:

 усвідомлювати значення візантійської культури як такої, що увібрала у себе багато культурних традицій народів, які її населяли.

Базові знання:

 особливості правління Карла Мартелла, Піпіна Короткого, Карла Великого, битви при Пуатьє;

 територіальні та хронологічні межі існування імперії Карла Великого.

Розуміння:

 поняття «бенефіцій», «майордом», «графство», «Каролінгське відродження»;

 наслідки походів та завоювань Карла Великого, їх значення для утворення імперії;

 причини піднесення культури в період правління Карла Вели- кого;

 причини і наслідки розпаду імперії Карла Великого.

Вміння:

 показати на карті територіальні межі імперії Карла Великого;

 пояснити причини і визначити наслідки походів та завоювань Карла Великого, причини піднесення культури.

Ставлення:

 усвідомлювати ціннісні та світоглядні особливості мешканців середньовічних імперій, мати особисте ставлення до такого типу держави.

Імперія Карла Великого та її розпад. Ідея імперії на Заході. Завоювання Карла Великого. Виникнення імперії та її устрій.

«Каролінгське відродження». Розпад імперії.

Фронтальна робота (бесіда, обговорення). Індивідуальна робота — складання історичного портрета Карла Великого, робота з поняттями. Групова робота — робота з пам’ятками культури «Каролінгського відродження». Визначення причини піднесення культури в період правління Карла Великого.

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Базові знання:

 хронологічні межі та напрямки норманських завоювань в Європі;

 дата та обставини завершення Великого переселення народів.

Розуміння:

 поняття «вікінг», «норманські завоювання»;

 «норманська» теорія походження Руської держави;

 поняття «епос», особливості норманської міфології.

Вміння:

 показати на карті напрямки норманських та угорських походів;

 визначати особливості норманських держав;

 висловити обґрунтоване припущення щодо мотивів, якими керувались «літописні племена», приймаючи володарювання варязьких князів.

Ставлення:

 усвідомлювати значення географічного і кліматичного чинників у житті суспільства, їх впливи на історію людства.

Завершення Великого пересе- лення народів. Нормани–вікінгі. Походи норманів та виникнення норманських держав. «Ісландське народоправство». Нормани та слов’яни. Релігія і вірування норманів. Норманський епос. Переселення угорців та утворення Угорського королівства.

Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення).

Групова робота — робота з документами (пам’ятками середньовічної літератури).

Базові знання:

 процес утворення Великоморавської та Болгарської дер- жав, Київської держави (Русі-України), дати перших русько- візантійських договорів, хронологічну послідовність правління перших київських князів;

 території розселення слов’янських племен в Європі, напрямки походів перших київських князів.

Розуміння:

 термін «Руська Земля» як самоназва держави, а терміни

«Київська держава» та «Русь-Україна» як умовні вживані істориками;

 роль особи у створенні й розбудові середньовічних держав;

 передумови утворення держави у слов’ян, які жили на тер енах України;

 роль міста Києва в утворенні Русі;

 поняття «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «хозари»,

«печеніги», «язичництво».

Перші держави слов’ян. Великоморавська держава. Перше Болгарське царство.

По ходження назви «Русь». Теорії походження Руської держави. Створення Русі-України. Правління перших князів(Олег,Ігорь, Ольга)

Легендарні перекази про перших київських князів (від Аскольда до Святослава).

Урок узагальнення.

Фронтальна робота (бесіда, обговорення). Індивідуальна робота — складання історичного портрета Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, робота з поняттями. Групова робота — складання порівняльної таблиці «Особливості по- літичного устрою Руської Землі (у зіставленні з варварськими королівствами, імперією Карла Великого, Візантією)».

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Вміння:

 виявити мотиви, керуючись якими східні слов’яни прийняли володарювання варязьких князів;

 схарактеризувати політичний устрій (організацію влади) середньовічних держав слов’ян;

 визначити особливості політичного устрою Руської Землі (у зіставленні з варварськими королівствами, імперією Карла Великого, Візантією);

 розмістити в хронологічній послідовності відомості про ут- ворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні похо- ди/реформи;

 визначити напрями внутрішньої й зовнішньої політики пер- ших князів;

 укласти історичний портрет руського князя.

Ставлення:

 усвідомлювати давньоруське суспільство як складову суспільства середньовічної Європи.

Базові знання:

 причини та наслідки розколу християнської церкви;

 межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розуміння:

 основні відмінності між католицизмом і православ’ям;

 роль вчення Аврелія Августина у християнській церкві;

 поняття «церковний собор», «церковна ієрархія», «Папа Римський», «патріарх», «митрополит», «єпископ», «чорне» та «біле» духівництво;

 особливості функціювання теократичної Папської держави;

 заснування та особливості церкви Ірландії.

Християнська церква в ІV–ХІ століттях. Припинення гонінь на християн. Біблія. Вселенські собори. Організація християнської церкви на Сході та на Заході.

Ієрархія небесна і земна. Аврелій Августін. Папська держава.

Ірландська церква. Християнство та язичництво.

«Великий розкол» 1054 року. Католицтво та право слав’я.

Фронтальна робота (бесіда, обговорення). Індивідуальна робота — складання історичного портрета Аврелія Августина, робота з поняттями.

Групова робота — складання порівняльної таблиці

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Вміння:

 визначати відмінності між католицизмом і православ’ям, порівнювати їх, визначати межі впливу католицької та православної церков;

 характеризувати особливості функціювання теократичної Папської держави, церкви Ірландії.

Ставлення:

 формулювати та аргументовано висловлювати власні судження стосовно ролі християнської церкви для середньовічної Європи.

«Основні відмінності між католицизмом і православ’ям».

Базові знання:

 правління князів Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха;

 дати впровадження християнства як державної релігії, роз- грому печенігів під Києвом;

 час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди», тріумвірату Ярославичів;

 територія Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.

Розуміння:

 особливості політики та реформ Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха;

 історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);

 місце Русі-України серед європейських держав після при- йняття християнства;

 поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «тріум- вірат»;

 передумови роздробленості Русі-України.

Вміння:

 розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого, Ярослава Мудрого

Київська держава — раньофе- одальна імперія.

Правління князя Святослава. Візантія і слов’яни

Володимир Великий та його реформи. При йняття християнства.

Ярослав Мудрий. «Руська правда». Тріум вірат Ярославичів. Володимир Мономах.

Причини та початок роздробленості.

Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота — робота з картою, робота з поняттями, складання історичного пор- трету Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Воло- димира Мономаха. Проєкт «Руська правда -_найдавніший юридичний документ»

Очікувані результати навчання	Зміст навчально- пізнавальної діяльності	Види навчальної діяльності
та Володимира Мономаха, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;  показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха;  охарактеризувати особливості господарського та суспільного життя населення Русі в Х–ХІ ст., внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володи- мира Мономаха;  визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України). Ставлення:  усвідомлювати давньоруське суспільство як складову суспільства середньовічної Європи.
Урок узагальнення.
ІІ. Середньовіччя за межами Європи.(7 годин, з них 1 година урок узагальнення.
Базові знання:  історія та період виникнення ісламу;  основні особливості ісламської релігії та культури;  напрямки арабських завоювань;  територіальні межі Арабського халіфату;  халіфат Омейядів та Аббасидів. Розуміння:  поняття «іслам», «пророк», «Коран», «хіджра», «рамадан», «халіфат», «експансія»;  місце арабської культури у світовій культурній традиції;  причини швидкого поширення ісламу;  причини і наслідки арабських завоювань;  особливості внутрішньої та зовнішньої політики перших халіфів;	Араби та народження іслам- ського світу. Стародавня Аравія. Пророк Мухаммед та виникнення ісламу. Основи віри та обрядо- вість ісламу: спільне з христи- янсько-юдейським світоглядом. Арабські завоювання та утворення Халіфату. Перші халіфи і розкол в ісламі. Халіфат Омейядів та завоювання в Європі. Аббаси- ди та початок розпаду Халіфату. Культура країн ісламу. Вплив античної культури на арабів. Взаємовпливи християнської та арабо-мусульманської культур.	Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (пояснен- ня, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота — скласти «пам’ятку мусульманина» на основі опрацювання витягів з Корану.

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

 причини розколу в ісламі;

 взаємозв’язки християнської та арабо-мусульманської куль- тур.

Вміння:

 обґрунтовано оцінити вплив арабської культури на культуру народів Європи;

 визначати особливості ісламської культури, основні поло- ження ісламу;

 показати на карті територіальні межі Арабського халіфату, визначати напрями арабських завойовницьких походів;

 характеризувати політику перших халіфів, особливості роз- витку халіфату за Омейядів та Аббасидів;

 визначати передумови початку розпаду Халіфату.

Ставлення:

 усвідомлювати особливості цінностей та світогляду людини ісламської цивілізації.

Базові знання:

 як і де виникли середньовічні держави кочовиків;

 час утворення Хазарського каганату, Золотої Орди;

 які особливості розвитку мали середньовічні держави кочовиків;

 території розселення половців і хозар.

Розуміння:

 наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи;

 поняття «каганат», «Золота Орда», «ярлик», «баскак»;

 зв’язок середньовічних держав кочовиків з історією Русі- України.

Вміння:

 показати на карті території Золотої Орди, Хозарського і Аварського каганатів, напрямки походів монголів;

 визначати особливості розвитку середньовічних держав кочовиків;

Середньовічні держави кочовиків. Етнічна мозаїка Великого Степу. Гуни, авари, обри, угорці. Хазарський каганат. Печеніги. Половецький союз. Відносини кочовиків з Руссю. Ство- рення держави у монголів.

Золота Орда.

Завоювання монголів в Азії. Походи монголів на Русь та в Центральну Європу. Етногенез кримських татар.

Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Фронтальна робота (бесіда з елементами обговорення, пере- гляд навчального відео,

Групова робота (робота з документами та джерелами, укладання таблиці, виконання синхронологічних завдань).

Індивідуальна робота (виконання тестових завдань, складання словника термінів, робота

з картою, встановлення відпо- відності, складання історичного портрету/сторінки в соціальних мережах політичних діячів).

Очікувані результати навчання	Зміст навчально- пізнавальної діяльності	Види навчальної діяльності
 охарактеризувати зовнішньополітичні стосунки між кочовими середньовічними державами та Руссю-Україною. Ставлення:  усвідомлювати ціннісні й світоглядні особливості мешканців держав кочовиків, цивілізаційні особливості такого типу держави.
Базові знання:  території середньовічних Китаю, Японії;  хронологічні межі перебування Китаю під владою монголів. Розуміння:  значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Японії для формування європейського культурного простору;  поняття «Піднебесна імперія», «клани», «сьогун», «самурай», «конфуціанство», «даосизм», «буддизм, «каліграфія»;  середньовічне японське суспільство, причини виникнення самурайства. Вміння:  показати на карті території середньовічних Китаю та Японії;  розповісти про пам’ятки культури Китаю та Японії епохи Середньовіччя;  визначати особливості релігії Китаю та Японії у середні віки. Ставлення:  усвідомлювати ціннісні й світоглядні особливості держав Китаю та Японії, виявляти толерантне ставлення до різних народів, культур, релігій.	Китай в Середньовіччі. «Серединна імперія». Китай під владою монголів. Китайська держава у Середньовіччі. Релігії та культура Китаю.. Японська дер жава. Самураї та сьогуни. Релігії та культура Японії.	Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (історич- ний диктант, розповідь, по- яснення, ілюстрування тощо) Проєкт «Культура Середньовічної Азії» .
Базові знання:  територія середньовічної Індії;  хронологічні межі існування Делійського султанату. Розуміння:  значення культурних досягнень середньовічної Індії для формування європейського культурного простору;  поняття «варна», «каста», «недоторкані», «брахманізм».	Середньовічна Індія. Природа та населення. Індійські князівства. Делійський султанат. Варни і касти. Релігії та культура Індії.	Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (розповідь з елементами бесіди, обгово- рення). Групова робота (аналіз документів та джерел, робота

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Уміння:

 показати на карті територію середньовічної Індії;

 розповісти про пам’ятки культури Індії епохи Середньовіччя;

 визначати особливості соціальної структури та релігії Індії у середні віки.

Ставлення:

 усвідомлювати самобутність та особливості середньовічної Індії, виявляти толерантне ставлення до різних народів, культур, релігій.

з історичною картою, укла- дання хронологічної таблиці).

Базові знання:

 формування й розвиток ранньоцивілізаційних систем та їх вплив на культуру доколумбової Америки (міста-держави майя, держава інків, держава ацтеків).

Розуміння:

 система державної влади та суспільного устрою майя, інків та ацтеків;

 особливості релігії та культури доколумбових цивілізацій Америки;

 досягнення майя, ацтеків, інків в архітектурі, скульптурі та живописі.

Вміння:

 проаналізувати релігійно-міфологічний зміст культури майя, ацтеків, інків;

 характеризувати особливості побуту, державної влади та суспільного устрою майя, інків та ацтеків;

 показати на карті території, які населяли майя, інки та ацтеки.

Ставлення:

 усвідомлювати самобутність культурних досягнень майя, інків, ацтеків та їх вираження у контексті цивілізаційного роз- витку доколумбової Америки.

Держави доколумбової Амери- ки. Заселення Американського континенту. Міста-держави майя. Держава ацтеків. Держава інків. Релігія та культура середньовіч- ної Америки.

Фронтальна робота (пояснення, обговорення, порівняння, аналіз). Практична робота — учнівські проєкти.

Очікувані результати навчання	Зміст навчально- пізнавальної діяльності	Види навчальної діяльності
Урок узагальнення.
ІІІ. Середньовічні суспільства.(11 годин, з них 1 година_ урок узагальнення).
Базові знання:  основи світогляду середньовічної людини;  особливості сімейних стосунків середньовічної людини;  взаємозв’язок індивіду та суспільства у Середньовіччі. Розуміння:  поняття «чистилище», «чорна смерть», «анафема»;  особливості залежності середньовічної людини від природи;  причини та наслідки розповсюдження хвороб та епідемій у Середньовіччі;  особливості та причини панування релігійного світогляду у Середньовіччі. Вміння:  обґрунтувати сутність зв’язку людини і природи/людини і релігії у Середньовіччі;  визначати, яке місце в житті середньовічної людини посідали діти та родина;  охарактеризувати, як в Середньовіччі людина ставилася до власності й влади;  визначати, які права та обов’язки мала середньовічна людина. Ставлення:  усвідомлювати відмінності у світогляді та цінностях серед- ньовічної та сучасної людини.	Світогляд середньовічної людини. Панування релігійно- го світогляду. Бог і диявол. Рай, пекло, чистилище. Тіло та душа. Індивід та суспільство. Родина і кохання. Діти в Середньовіччі. Хвороби, вік, смерть. Уява про час і простір. Власність, право і влада в уяві середньовічної люди- ни. Світ фантазії та символів.	Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (пояснення, обговорення, порівняння, аналіз)..
Базові знання:  відношення середньовічної людини до природи. Розуміння:  поняття «внутрішня колонізація»;  особливості залежності середньовічної людини від природи;  причини та наслідки розповсюдження хвороб та епідемій у Середньовіччі;  причини демографічних проблем у Середньовіччі.	Людина і природа в Середньовіччі. Кліматичний фактор в житті суспільства. Географічний фактор в житті суспільства. Відношення до природи. Демографічні про- цеси. Хвороби та епідемії.	Навчально- пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Практична робота. Фронтальна робота — обговорення термінів і понять, висловлення влас- них суджень, аналіз тексту.

Очікувані результати навчання	Зміст навчально- пізнавальної діяльності	Види навчальної діяльності
Вміння:  обґрунтувати сутність зв’язку людини і природи у Середньовіччі;  визначати, як змінювалася кількість населення та рівень жит- тя людини у середні віки. Ставлення:  усвідомлювати значення географічного і кліматичного чинників у житті суспільства, їх впливи на історію людства.		Проєкт «Людина в середньовіччі»
Базові знання:  стани середньовічного суспільства;  форми землеволодіння у Середньовіччі. Розуміння:  поняття «феодалізм», «васалітет», «феод», «сеньйорія», «манор»,«рента», «внутрішня колонізація»;  як відбувалося ускладнення соціальної структури суспіл ства, з чим були пов’язані ці процеси;  причини внутрішньої колонізації. Вміння:  назвати та охарактеризувати стани середньовічного суспіль- ства;  пояснити відмінності й особливості різних форм середньо- вічного землеволодіння;  вказати наслідки внутрішньої колонізації. Ставлення:  усвідомлювати залежність структури суспільства від конкрет- них історичних умов його існування.	Стани середньовічного суспільства. Поступове ускладнен- ня соціальної структури. Форми землеволодіння у середні віки. Внутрішня колонізація.	Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дис- кусійна. Фронтальна робота (історичний диктант, розпо- відь, пояснення, ілюстрування тощо). Індивідуальна робота (робота з поняттями, укла- дання історичного словника, Групова робота — сформулювати основні поняття уроку, підсумок уроку). Робота в групах — визначення особливості різних форм середньовічного землеволодіння.
Базові знання:  особливості становища стану духівництва у середньовічному суспільстві;  поняття, час виникнення та сутність інвеститури;  сутність, дати проведення та наслідки клюнійської та григоріанської реформ;	Духівництво: ті, хто молиться. Християнська церква в житті се- редньовічного суспільства. Духів- ництво — «перший стан». Собор та церковна парафія. Боротьба за інвеституру.	Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (евристична бесіда).

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

 дати заснування та особливості діяльності середньовічних чернечих орденів (бенедиктинці, францисканці, домініканці).

Розуміння:

 поняття «духівництво», «ченці», «чернецький орден», «інвес- титура», «парафія»;

 станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві.

Вміння:

 охарактеризувати соціальне становище і роль духівництва в середньовічному суспільстві;

 пояснити, чому духівництво було «першим станом» у часи Середньовіччя;

 охарактеризувати особливості життя та суспільного станови- ща ченців;

 назвати основні чернечі ордени Середньовіччя;

 пояснювати причини й наслідки клюнійської та григоріанської реформ.

Ставлення:

 усвідомлювати роль і місце церкви у житті середньовічної лю- дини.

Монастирі та ченці. Чернецькі ордени. Клюнійська та григоріан- ська реформи.

Індивідуальна робота (робота з поняттями, бесіда). Групова робота (робота над єдиним завданням у малих групах ке- рованих лідерами — робота з історичними категоріями, пре- зентація результатів роботи).

Базові знання:

 феодалізм як політико-правова система;

 яке місце займали у суспільстві лицарі, особливості їхнього побуту та культури.

Розуміння:

 походження та суспільне становище родової аристократії;

 особливості взаємовідносин «сеньйор–васал»;

 в чому сутність та особливості феодальної системи;

 поняття «бенефіцій», «феод».

Лицарство: ті, хто воює. Родо- ва аристократія. Бенефіцій і феод. Сеньйори і васали.

Феодалізм як політико-правова система. Замок феодала. Озбро- єння та військове мистецтво.

Повсякденне життя феодала. Лицарська культура та етика.

Фронтальна робота (історич- ний диктант, розповідь, по- яснення, ілюстрування тощо). Індивідуальна робота (робота з поняттями, укладання іс- торичного словника.

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Вміння:

 охарактеризувати повсякденне і культурне життя лицарсько- го стану;

 пояснити причини і наслідки формування принципу васалітету у середньовічному суспільстві;

 пояснити сутність феодалізму як політико-правової системи.

Ставлення:

 усвідомлювати систему правових відносин у суспільстві як ознаку цивілізації.

«Групова робота (робота в парах «Вза- ємні запитання». Підготовка есе на тему «Рицарська культу- ра і епоха».

Базові знання:

 особливості становища стану селянства у середньовічному суспільстві;

 які риси мало господарство середньовічного селянина;

 поняття та основні причини виникнення селянської громади.

Розуміння:

 поняття «селянська громада», «невільництво», «вілани»;

 причини труднощів у житті селянина, його залежне станови- ще;

 з якою метою селяни об’єднувалися в громади, яку роль відігравала селянська община;

 причини неоднорідності селянського стану.

Вміння:

 описати повсякденне життя у селянській господі;

 охарактеризувати особливості соціального становища селя- нина у середньовічному суспільстві;

 порівнювати три стани (селянство, рицарство і духівництво), застосовуючи для порівняння різноманітні критерії.

Ставлення:

 усвідомлювати особливості цінностей і світогляду серед- ньовічного селянина.

Селяни: ті, хто працює. Господарство та спосіб життя се- лянина. Вільні та залежні селяни. Невільництво. Селянська грома- да. Повсякденне життя селянина: житло, їжа, одяг, розваги.

Фронтальна робота (обговорення, порівняння, оцінка, перегляд відео-та фотодокументів). Практична робота

«Особливості повсякденного життя селянина»; складання порівняльної таблиці (селянство, рицар- ство і духівництво).

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Базові знання:

 найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Серед- ньовіччя;

 система міського управління при магдебурзькому праві.

Розуміння:

 поняття «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія»,

«лихварство», «міська комуна», «магдебурзьке право»;

 як виникали і розвивалися середньовічні міста;

 причини та наслідки боротьби середньовічних міст за само- врядування;

 особливості світогляду та повсякденного життя жителів міст;

 взаємозв’язок між містом і селом.

Вміння:

 показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя;

 охарактеризувати та графічно зобразити систему міського управління при магдебурзькому праві;

 пояснити, як виникли цехи, особливості праці цехових робітників;

 охарактеризувати зміни у повсякденному житті, світогляді, картині світу мешканців міста.

Ставлення:

 усвідомлювати ціннісні та світоглядні особливості мешканця середньовічного міста.

Середньовічне місто та його мешканці. Теорії виникнення середньовічних міст. Антична тра- диція. Вигляд середньовічного міста. Ремісники та цехи. Торгов- ці і банкіри. Натуральний обмін

та гроші. Середземноморська

і балтійська торгівля. Транспорт і шляхи сполучення. Боротьба

міст за самоврядування. Комуни і магдебурзьке право. Особливості світогляду та повсякденного жит- тя містян. Зміни в картині світу мешканців міста. Відносини між містом і селом.

Фронтальна робота (евристич- на бесіда). Індивідуальна робо- та (робота з поняттями, бесіда, складання схеми міського управління, робота з картою)..

Базові знання:

 стани суспільства Русі-України;

 найбільші міста Русі-України, торговельні шляхи, що прохо- дили по території Русі-України;

 форми залежності у Русі-України.

Розуміння:

 поняття «бояри», «боярське землеволодіння», «смерд», «дру- жина», «холопи», «закупи», «рядовичі»;

 особливості становища православного духівництва та роль християнства у Русі-України;

Суспільство Русі-України. Впливи візантійської традиції. Особливості православного духівництва. Родова аристокра- тія: князі та бояри. Князівське та боярське землеволодіння.

Дружинники — військово-фе- одальний стан. Вільні люди — смерди та містяни. Особливості давньоруських міст. Невільництво

та форми залежності.

Фронтальна робота (пояснен- ня, обговорення, порівняння, аналіз).

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

 схожість та відмінність між західноєвропейськими феодала- ми та руськими дружинниками;

 неоднорідність селянського стану у Русі-України.

Вміння:

 охарактеризувати стани суспільства Русі-України;

 описати побут та заняття селянства, духівництва, дружинників, бояр, князів;

 охарактеризувати особливості міст Русі-України.

Ставлення:

 усвідомлювати суспільство Русі-України як складову суспільства середньовічної Європи.

Основні заняття та повсякденне життя населення Давньої Русі. Особливості середньовічного суспільства Давньої Русі.

Групова робота — порівняння побуту селянства, духівництва, дружинників, бояр, князів.

Створення соціальної піра- міди.

Базові знання:

 маршрути руху кочовиків.

Розуміння:

 особливості суспільної організації кочових народів;

 яку роль відігравали торгівля та ремесла у житті кочовиків;

 особливості повсякденного життя, побуту та культури кочівників.

Вміння:

 показати на карті маршрути руху кочовиків;

 охарактеризувати соціальну структуру та побут кочових народів;

 порівнювати кочові та землеробські народи за різними критеріями.

Ставлення:

 усвідомлювати ціннісні та світоглядні особливості суспільств середньовічних кочовиків.

Суспільство кочовиків. Кочове скотарство. Маршрути руху кочовиків. Роль ремесла і торгівлі в житті кочовиків. Особ- ливості повсякденного життя. Набіги: економічний аспект.

Особливості соціальної структу- ри. Родинне життя.

Фронтальна робота (пояснен- ня, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота (робота з картою, створення хронологічної таблиці або шкали часу).

Групова робота (ланкова робо- та — учні об’єднані у постійні групи для розв’язання кон- кретних навчальних завдань, Дебати «Східна Європа — зона контакту кочових та осілих

цивілізацій?».

Базові знання:

 які соціальні конфлікти виникали у період Середньовіччя;

 форми соціальних конфліктів.

Розуміння:

 поняття «конфлікт», «конфронтація», «сторона конфлікту»;

Соціальні конфлікти в середні віки. Форми та прояви соціаль- них конфліктів. Аристократи і феодали. Селяни і землевласники. Містяни і землевласники. Місто і село.

Фронтальна робота (лекція

з елементами бесіди, робота з поняттями).

Очікувані результати навчання	Зміст навчально- пізнавальної діяльності	Види навчальної діяльності
 відмінності між різними формами соціальних конфліктів, їх причинами та наслідками (соціально-економічні, політичні, ідеологічні, релігійні, військові). Вміння:  наводити приклади різних форм конфліктів у середні віки;  пояснювати різницю між різними формами соціальних кон- фліктів;  охарактеризувати наслідки соціальних конфліктів для суспільства;  запропонувати власні варіанти шляхів для подолання соціальних конфліктів. Ставлення:  усвідомлювати невідворотність соціальних конфліктів у суспільстві, мати особисте ставлення до них.		Проєкт «Особливості середньовічного суспільства»
Урок узагальнення.
ІV. Середньовічні держави.(20 годин, з них 2 години урок узагальнення).
Базові знання:  хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, Арабського халіфату; Розуміння:  поняття «ранньофеодальна держава, «імперія», «роздробленість», «централізована держава», «станово-представницька монархія»;  як сформувалися середньовічні імперії та їхні особливості;  причини політичного роздроблення держав Західної Європи;  значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації. Вміння:  охарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах;	Етапи державотворення в середні віки. Ранньофеодальні держави — Франкська, Візантійська імперії, Хозарський каганат, Київська держава (Русь- Україна). Процес політичної роздробленості — причини, на- слідки, особливості у різних регі- онах. Утворення централізованих держав. Станово-представницькі монархії.	Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Перегляд навчального відео). Групова (робота з джерелами та документами, складання іконографіки «Перші ранньофеодальні держави», складання піраміди станово-представ- ницької ієрархії). Індивідуальна (робота з підручником, укла- дення порівняльної таблиці,

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

 встановити передумови державності германських, слов’янських та тюркських народів;

 розкрити роль міст (Києва, Кракова, Парижа, Лондона чи інших, на вибір) у творенні централізованих держав;

 порівняти типові процеси і явища європейського та українського державотворення доби Середньовіччя.

Ставлення:

Базові знання:

 причини хрестових походів, Реконкісти, німецького «наступу на Схід»;

 напрямки та перебіг хрестових походів, Реконкісти, німецького «наступу на Схід».

Розуміння:

 мотиви хрестових походів;

 роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівон- ського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи;

 особливості економічного та політичного розвитку окремих королівств на Піренеях, утворення єдиного Іспанського королівства;

 поняття «зовнішня колонізація», «Реконкіста», «духовно- рицарські ордени», «хрестові походи», «теократія».

Вміння:

 визначити наслідки хрестових походів, Реконкісти;

 обґрунтувати думку щодо взаємозв’язку зовнішньої колонізації та розв’язання цивілізаційних конфліктів;

 показати на карті території Королівства Іспанія, італійських торговельних республік, напрямки хрестових походів і держави хрестоносців, торговельні шляхи, якими користувались

італійські міста-держави.

Зовнішня колонізація та циві- лізаційні конфлікти. Причини та цілі хрестових походів. Пер- ший хрестовий похід. Держави хрестоносців. Духовно-лицарські ордени. Другий та третій хрестові походи. Четвертий хрестовий похід та його наслідки. Результа- ти та значення хрестових по- ходів. Держави Піренейського півострову. Реконкіста. Німецька експансія на Схід. Тевтонський та Лівонський ордени.

Фронтальна робота (бесіда з елементами обговорення, колективне читання тексту,

перегляд навчального відео).

Групова робота (робота

з підручником, джерелами, документам, складання хронологічної таблиці «Хрестові походи»). Індивідуальна робота (робота з історичними картами, складан ня термінологічного словника, укладання блок-схеми «Наслідки хрестових походів для різних суспільних станів: лицарі, духівництво, селяни).

Очікувані результати навчання	Зміст навчально- пізнавальної діяльності	Види навчальної діяльності
Ставлення:  усвідомлювати значення міжцивілізаційних контактів і конф- ліктів у Середньовіччі та сучасному світі.
Політична карта Європи ХІ–ХІІІ. Держави західноєвропейського типу.
Базові знання:  процеси норманського завоювання Англії, прийняття Великої Хартії вольностей, скликання англійського парламенту. Розуміння:  значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації;  поняття «парламент»;  особливості внутрішньої та зовнішньої політики Англії у середні віки (зміна еліти та системи державного управління);  наслідки норманського завоювання. Вміння:  розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік);  показати на карті території Королівства Англія, напрямки походів вікінгів;  охарактеризувати напрями внутрішньої й зовнішньої політики Вільгельма Завойовника, Генріха ІІ Плантагенета, Річарда Левове Серце та Іоана Безземельного. Ставлення:  усвідомлювати значення прийняття Великої Хартії вольностей як документа, який першим у Європі підтвердив основні права людини.	Особливості розвитку Англії в середні віки. Норманське завоювання та його наслідки, особливості держави, Велика Хартія вольностей, народження парламенту.	Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (перегляд навчального відео, колективне обговорення, евристична бе- сіда). Групова робота — опра- цювання в групах документів, визначення ієрархії соціальних станів суспільства). Індивідуальна робота (робота з історичною картою, документами, укладання порівняльної таблиці «Політика перших правителів Англії у питанні зміцнення централізації королівської влади»,
Базові знання:  обставини скликання Генеральних штатів у Франції, «Авіньйонського полону» Папства;	Особливості розвитку Франції в середні віки.	Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Розуміння:

 причини і передумови посилення королівської влади і об’єд- нання країни;

 особливості внутрішньої і зовнішньої політики Філіпа ІІ Ав- густа, Людовіка ІХ Святого, причини економічного розквіту Франції;

 особливості станового суспільства Франції, передумови скликання Генеральних штатів;

 поняття «станова монархія», «Генеральні штати», «Авіньйонський полон».

Вміння:

 показати на карті території Королівства Франція;

 описати формування станово-представницької монархії у Франції;

 охарактеризувати напрями внутрішньої й зовнішньої політики Філіпа ІІ Августа, Людовіка ІХ Святого, Філіпа V;

 встановити причини й наслідки послаблення папства та його залежності від французьких королів.

Ставлення:

 усвідомлювати роль і місце держави в історії європейського суспільства.

Поступова централізація держа- ви та її особливості, Генеральні Штати, «Авіньйонський полон» Папства.

Фронтальна робота (розповідь з елементами бесіди, обгово- рення). Групова робота (аналіз документів та джерел, робота з історичною картою, укладання

хронологічної таблиці). Індивіду- альна робота (робота зі шкалою часу, укладання термінологічного словника,»).

Базові знання:

 події Столітньої війни, Війни Червоної та Білої Троянд, дату Жакерії;

 місця визначних битв Столітньої війни.

Розуміння:

 суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк;

 причини, перебіг і наслідки Столітньої війни, війни Червоної та Білої Троянд;

 чинники, які сприяли процесу об’єднання Англії/Франції.

Вміння:

 розташувати в хронологічній послідовності відомості

про формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік);

 розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк;

Столітня війна 1337–1453 рр.

Причини, перебіг, наслідки. Війна Червоної та Білої Троянд 1458–1485 рр. та завершення централізації Англії. Завершення централізації Франції.

перегляд навчально- го відео). Групова робота (виконання творчого проєкту про одного із суспільно-політичних діячів, порівняння правового статусу Генеральних штатів

у Франції та парламенту

в Англії).

Очікувані результати навчання	Зміст навчально- пізнавальної діяльності	Види навчальної діяльності
 описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в Англії;  охарактеризувати напрями внутрішньої й зовнішньої політики Карла VІ, Карла VІІ, Людовіка ХІ. Ставлення:  усвідомлювати роль і місце держави в історії європейського суспільства.		Індивідуальна робота (складан ня термінологічного словника, есе — «Роль Великої хартії вольностей у становленні де- мократії в Західній Європі»).
Базові знання:  місце розташування італійських торгівельних республік (Генуя, Венеція);  італійські торгівельні міста на українських землях. Розуміння:  поняття «гвельфи», «гібелліни», «тиранія», «теократія»;  особливості правління Лоренцо Медичі у Флоренції;  причини розвитку і занепаду Сицилійського королівства;  особливості розвитку держав Південної Італії. Вміння:  показати на карті торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави;  охарактеризувати організацію влади в торговельних містах- державах (Генуї, Венеції та ін.). Ставлення:  усвідомлювати роль і місце держави в історії європейського суспільства, особливості розвитку міст-республік.	Італійські міста-республіки та їх особливості. Папська область — теократична держава. Держави Південної Італії. Італійські торгівельні міста у Північному Причорномор’ї та в Криму.	Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (бесіда з елементами обговорення, перегляд навчального відео). Групова робота (робота з картами, ілюстраціями, документами, складання порівняльної таблиці).
Базові знання:  виникнення християнських держав Кастилія, Наварра, Пор- тугалія, Арагон;  виникнення Кордовського халіфату. Розуміння:  причини війн з маврами, наслідки Реконкісти;  особливості системи управління та внутрішньої політики у Піренейських державах;	Завершення Реконкісти та утворення централізованої держави в Іспанії. Наслідки Реконкісти. Політика Ізабели І і Фернандо ІІ. Міжцивілізаційні конфлікти у Середньовіччі.	Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (евристична, бесіда, колективне читання тексту, обговорення проблем- них питань, перегляд навчального відео).

Очікувані результати навчання	Зміст навчально- пізнавальної діяльності	Види навчальної діяльності
 поняття «Реконкіста», «кортеси», «мавр». Вміння:  визначати причини і наслідки Реконкісти;  охарактеризувати напрями внутрішньої й зовнішньої політики Ізабелли I і Фернандо II. Ставлення:  усвідомлення значення міжцивілізаційних контактів і кон- фліктів у Середньовіччі та сучасному світі.		Групова (робота з картою, документами, складання по- рівняльної таблиці «Позитивні й негативні результати й наслідки правління іспанських королів»). Індивідуальна робота (тестові завдання на встановлення від- повідності, послідовності, вибір правильного варіанту відповіді, робота з проблемними запи- таннями, складання словника).
Держави центральноєвропейського типу.
Базові знання:  особливості утворення Священної Римської імперії, час гуситських війн, утворення Угорського, Чеського королівств. Розуміння:  феодально-теократичний характер Священної Римської імперії;  особливості внутрішнього та зовнішньополітичного станови- ща Чехії, Угорщини у ХІV–ХV століттях. Вміння:  показати на карті територію Священної Римської імперії;  розташувати в хронологічній послідовності відомості про ут- ворення Угорського, Чеського королівств;  показати на карті території Угорського, Чеського королівств;  охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Угорщини, Чехії. Ставлення:  усвідомлення прагнення народів та держав до національного, релігійного та соціального звільнення, проблеми феодальних відносин.	Священна Римська імперія. Чехія в ХІV–ХV століттях. Угорщина в ХІV–ХV століттях. Закарпаття у складі Угорщини. Феодально-теократична держава. Урок узагальнення	Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (бесіда з елементами обговорення, перегляд навчального відео, Групова ро- бота (робота з документами та джерелами, укладання таблиці, виконання синхронологічних завдань). Індивідуальна робота (виконання тестових завдань, складання Словника термінів, робота з картою. Проєкт »Особливості держав Центрально-Східної Європи».

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Базові знання:

 особливості утворення Польського королівства, Великого князівства Литовського, обставини Грюнвальдської битви;

 території Польського королівства, Великого князівства Литовського.

Розуміння:

 сутність та наслідки політики Болеслава І Хороброго, Казимира ІІІ Великого, Міндовга, Гедиміна, Ольгерда, Вітовта, Ягайла;

 причини та наслідки підписання Кревської унії;

 значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи.

Вміння:

 розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування середньовічних держав Польського королівства, Великого князівства Литовського;

 показати на карті території Польського, Великого князівства Литовського, місце Грюнвальдської битви;

 визначити причини й наслідки підписання Кревської унії;

 описати і порівняти політику Болеслава І Хороброго, Казими- ра ІІІ Великого, Міндовга, Гедиміна, Ольгерда, Вітовта, Ягайла.

Ставлення:

 усвідомлювати роль і місце держави в історії європейського суспільства.

Польське королівство в ХІV– ХV століттях. Утворення Вели- кого князівства Литовського. Процес християнізації. Кревська унія. Грюнвальдська битва.

Фронтальна робота (обговорення, порівняння, оцінка, перегляд відео- та фотодокументів).

Індивідуальна робота — створення порівняльної таблиці, укладання історичного слов- ника.

Базові знання:

 причини та обставини утворення Галицько-Волинської дер- жави, битви на річці Калці, монгольської навали на Русь, коронування Данила Романовича;

 території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розуміння:

 особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);

 передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;

Удільні князівства на тере- нах Давньої Русі.

Утворення Галицько- Волинського князівства.

Данило Романович та Королівство Русь ке.

Королівство Руське Держава за нащадків короля Данила. Роз- пад держави та інкорпорація її частин у сусідні держави.

Фронтальна робота (евристична бесіда, колективне читання тексту,

Групова робота (робота з ілюстраціями, укладання порівняльної табли- ці, складання хронологічних задач, робота зі шкалою часу).

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

 особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Вміння:

 розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину дер- жаву; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько- Волинської держави;

 показати на карті територію Королівства Руського, території держав–сусідів Королівства Руського, напрямки монгольсь- ких походів на Русь у 1239–1242 рр.;

 охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;

 встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;

 укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

Ставлення:

 усвідомлювати історію Королівства Руського як частину історії європейського Середньовіччя, ціннісні і світоглядні особливості його мешканців.

Індивідуальна робота (робота з поняттями, бесіда, складання схеми «Правління Галицько-

Волинських князів», робота з картою).

Базові знання:

 процес входження українських земель до складу Польського королівства;

 територія русько-українських земель у складі Польського королівства.

Розуміння:

 інкорпорації (включення) руських земель до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;

 поняття «унія», «шляхта», «магдебурзьке право», «шляхетська

демократія».

Українські землі у складі Поль- ського королівства. Адміністра- тивний поділ та система управління. Шляхта та шляхетська демократія. Магдебурзьке право. Культурно-цивілізаційні впливи.

Фронтальна робота (пояснення, обговорення, порівняння, аналіз).

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Вміння:

 розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських земель до складу сусідніх держав;

 показати на карті територію українських земель у складі сусідніх держав; місця подій, що визначали процес інкорпорації південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

 визначити особливості господарського і культурного роз- витку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських землях, що входили до складу Королівства Польського;

 визначити наслідки Кревської унії для української спільноти;

 укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

Ставлення:

 усвідомити нерозривність історії України з історією євро- пейських країн, її роль і місце у європейському світі.

Групова робота — порівняння статусу провідних станів суспільства: селянства, духів- ництва, дружинників, шляхта.

Створення соціальної піраміди.

Базові знання:

 процес входження українських земель до складу Великого князівства Литовського;

 територія русько-українських земель у складі Великого князівства Литовського;

 дата битви на Синіх Водах та її значення.

Розуміння:

 поняття «козацтво».

Вміння:

Українські землі в складі ВКЛ.

Статус та система управління. Формування привілейованих ста- нів. Міста. Селяни. Православна церква та релігійна ситуація.

Кревська унія та українські землі. Зародження козацтва.

Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота (робота з картою, створення хронологічної таблиці або шкали часу).

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

 показати на карті територію українських земель у складі сусідніх держав; місця подій, що визначали процес інкорпорації земель південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

 визначити особливості господарського і культурного роз- витку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Великого князівства Литовського;

 визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

 укласти історичний портрет Костянтина Острозького.

Ставлення:

 усвідомити нерозривність історії України з історією європейських країн, її роль і місце у європейському світі.

Базові знання:

 особливості утворення Московського князівства, Новго- родської республіки та Кримського ханства;

 території середньовічних Московської держави, Новго- родської республіки та Кримського ханства.

Розуміння:

 поняття «боярська республіка», «васалітет», «султан», «хан»,

«ханство», «курултай», «східна деспотія»;

 особливості держав східного типу;

 зовнішньополітична експансія Московської держави.

Вміння:

 показати на карті територію Московського князівства, Новгородської республіки та Кримського ханства;

 охарактеризувати напрями внутрішньої й зовнішньої політики Івана ІІІ, Хаджи Герая;

 визначити особливості розвитку Московської держави,

Новгородської республіки та Кримського ханства;

Держави східноєвропейського типу. Новгородська республіка — спроба створення європейської держави. Володимиро-Суздаль- ське князівство.

Московське князівство. Створення централі-ованої держави по типу східної деспотії. Зовнішньополітичні претензії Московської держави. Українські землі в складі Московії.

Крим в середні віки

. Князівство Феодоро та його особливості. Розпад Золотої Орди. Особливості державного устрою, соціальної структури та економіки Кримського ханства. Участь у міжнародних відносинах. Вплив на українські землі.

Фронтальна робота (історичний диктант, розповідь, пояснення, ілюстрування тощо). Індивідуальна робота (графічна робота, опис історичного дже- рела, робота з картою). Групова робота (робота в парах

«Взаємні запитання», «Щоденник подвійних нотаток» — сформулювати основні поняття уроку. Складання графічного зображення внутрішньої

й зовнішньої політики Івана ІІІ Хаджи- Герая).

Очікувані результати навчання	Зміст навчально- пізнавальної діяльності	Види навчальної діяльності
 * годин		Проєкт «Крим в середні віки».
Урок узагальнення.
V. Духовний світ Середньовіччя.(8 годин, з них 1 година урок узагальнення).
Базові знання:  межі поширення впливу католицької та православної церков; середньовічні єресі (Д. Віклеф, Я. Гус, Д. Савонарола). Розуміння:  поняття «єретик», «інквізиція», «анафема», «альбігойці», «Альбігойські війни», «богоміли», «народне християнство»;  основні відмінності між католицизмом і православ’ям;  роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;  причини формування та основні постулати вчень Д. Віклефа, Я. Гуса, Д. Савонароли;  як були пов’язані у Середньовіччі держава і церква;  причини кризових явищ всередині церкви. Вміння:  показати на карті межі поширення впливу католицької і православної церков;  обґрунтовано оцінити вплив середньовічної церкви на куль- туру й освіту;  охарактеризувати основні положення вчень Д. Віклефа, Я. Гуса, Д. Савонароли. Ставлення:  усвідомлювати постійні зміни у світогляді людини протягом історії та невідворотність ціннісних змін з плином часу.	Католицька та православна церкви в середні віки. Відмінності шляхів розвитку. Накопи- чення кризових явищ та спроби подолати їх. Середньовічні єресі. Інквізиція. Жебрущі ордени. «Нові єресі»: Д. Віклеф, Я. Гус, Д. Са- вонарола. Єресі в православній церкві. «Народне християнство». Церква і держава.	Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота (робота з картою. Групова робота -опрацювання в групах документів, визначення впливу середньовічної церкви на культуру й освіту.

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Базові знання:

 виникнення, розповсюдження та основи вчення середньо- вічної філософії (П. Абеляр, Б. Клеровський, Т. Аквинський, аверроес, Ф. Асизький, Д. Гусман);

 схоластика як синтез філософії та раціоналізму;

 особливості богословської думки у православному світі.

Розуміння:

 поняття «схоластика», «богослов’я», «теологія», «томізм»;

 основні напрями філософської та богословської думки періоду Середньовіччя;

 вплив середньовічної філософії на людину і суспільство; фор- мування уявлень про світ;

 роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;

 історичне значення наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, П’єра Абеляра.

Вміння:

 визначати основні напрями філософської і богословської думки доби Середньовіччя;

 характеризувати вчення філософів (П. Абеляр, Б. Клеровський, Т. Аквинський, Аверроес, Ф. Асизький, Д. Гусман).

Ставлення:

 усвідомлювати постійні зміни у світогляді людини протягом історії та невідворотність ціннісних змін з плином часу.

Середньовічна філософія. Схоластика. П’єр Абеляр. Бернар Клервоський. Роджер Бекон.

Тома Аквинський. Аверроес. Франциск Асизький та Домінік Гусман. Богословська думка

в православному світі. Василь Великий, Григорій Палама, Іларіон Київський.

Фронтально-колективна робо- та (обговорення, порівняння, вирішення проблемних питань, евристична бесіда). Індивідуальна робота (робота

з поняттями, складання іс- торичного портрету П. Абеляр, Б. Клервоський, Т. Аквинський, Аверроес, Ф. Асизький,

Д. Гусман, Іларіон Київський).

Групова робота (робота

з критичного опрацювання історичних джерел різних типів у групах). Робота з підручником, читання вголос, відповіді на запитання.

Базові знання:

 університетські центри Середньовіччя;

 основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя;

 час та наслідки винайдення книгодрукування.

Розуміння:

 поняття «університет», «сім вільних мистецтв»;

 значення книгодрукування для розвитку європейської культури;

 історичне значення технічних досягнень Середньовіччя;

 відкриття і винаходи Йоганна Гутенберга;

Середньовічні школи та університети. «Світ непись- менних». Монастирські та міські школи. Школи в Русі-Україні та Королівстві Руському. Середньо- вічні університети. «Сім вільних мистецтв». Життя середньовічних школярів і студентів. Розповсю- дження знань та поява книгодрукування.

Навчально-пізнавальна, до- слідницька, пошукова, твор- ча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Фронтальна робота (поясню- вально-ілюстративний виклад матеріалу).

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

 відмінності та схожі риси у європейській та неєвропейській науці та освіті.

Вміння:

 розташувати в хронологічній послідовності відомості про по- ширення романського і готичного мистецьких стилів, появу університетів, книгодрукування;

 показати на карті університетські центри;

 визначити причини і наслідки виникнення університетів.

Ставлення:

 усвідомлювати цінність освіти, науки та мистецтва у житті суспільства та їх впливи на його розвиток.

Освіта і наука поза європейським світом.

Індивідуальна робота — робота з картою, робота з поняттями, укладання хронологічної таблиці.

Базові знання:

 хронологічні межі та особливості появи архітектурних стилів (романська, готична хрестово-купольна архітектура);

 особливості середньовічної літератури, мистецтва, живопису та скульптури.

Розуміння:

 поняття «вітраж», «фреска», «мозаїка», «романський стиль»,

«готичний стиль», «візантійський хрестово-купольний стиль»,

«інкунабула», «літопис», «хроніка»;

 особливості арабо-мусульманської архітектури та мистецтва;

 особливості мистецьких та літературних традицій Русі;

 зв’язки західних та східних традицій у культурі, освіті, побуті.

Вміння:

 розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів;

 визначати особливості середньовічної літератури, мистецт- ва, живопису та скульптури;

 порівнювати західні та східні взірці культури.

Ставлення:

 усвідомлювати цінність освіти, науки та мистецтва у житті суспільства та їх впливи на його розвиток.

Архітектура і мистецтво

у Середньовіччі. Романська ар- хітектура та скульптура. Готична архітектура. Візантійська архі- тектура та її вплив на слов’янські архітектурні традиції. Живопис та скульптура. Арабо-мусульман- ська архітектура, мистецтво.

Середньовічна література. Рицар- ська та міська літератури. Мене- стрелі, ваганти, трубадури. Музи- ка і театр. Особливості мистець- ких та літературних традицій Русі. Переплетення західних східних взірців у культурі, освіті, побуті.

Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота (робота з пам’ятками архітектури роман- ського і готичного стилів). Групова робота — робота з документами (пам’ятками середньовічної літератури).

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Базові знання:

 хронологічні межі Раннього Відродження;

 передумови та особливості епохи Раннього Відродження;

 діяльність Юрія Дрогобича.

Розуміння:

 поняття «Раннє Відродження», «Ренесанс», «гуманізм»;

 історичне значення художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.;

 особливості культури Відродження та її вплив на українські землі.

Вміння:

 показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження;

 визначити причини і наслідки поширення ідей гуманізму і культури раннього Відродження.

Ставлення:

 усвідомити сутність гуманістичних цінностей та їх вплив на розвиток європейської цивілізації.

Раннє Відродження. Передумо- ви та початок епохи Відродження. Гуманізм. Література та мистецтво раннього Відродження.

Протиріччя нової культури. Вплив Відродження на українські землі. Ю. Дрогобич.

Фронтальна робота (бесіда, пояснення, обговорення). Індивідуальна робота — укла- дання хронологічної таблиці, робота з картою, пам’ятками культури Відродження. Групова робота — робота з художніми творами Данте, Петрарки, Боті- челлі, Донателло — створення стислих повідомлень і пред- ставлення результатів роботи. Обговорення.

Проєкт «Епоха відродження».

Урок узагальнення

VІ. Узагальнення.( 2 години)

Базові знання:

 як утворилися світові релігії;

 як сформувалися сучасні європейські народи та держави;

 основні риси формування європейських політико-правових традицій.

Розуміння:

 взаємовпливи культур та релігій в історії середньовічної Європи (фронтири);

 особливості розвитку міст, міського врядування;

 процеси, які призвели до розширення кругозору середньовічної людини, розширили загальну картину світу.

Здобутки середньовічної Європи. Формування сучасних європейських народів та дер- жав. Утворення світових релігій. Виникнення і розвиток міст та міської культури. Утворення парламентських установ та під- валин європейських політичних і правових традицій. Розвиток

освіти, науки і техніки. Розширення картини світу.

Фронтальна робота (евристич- на бесіда). Індивідуальна робо- та (робота з поняттями, бесі- да). Групова робота (робота над єдиним завданням у малих групах керованих лідерами — робота з історичними категоріями, презентація результатів роботи),

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Вміння:

 характеризувати основні світові релігії, їхні вчення;

 пояснювати основні події/процеси, що призвели до формування сучасних європейських народів і держав;

 встановлювати хронологічну послідовність основних подій середньовічної історії;

 відслідковувати та пояснювати зміни, що відбулися у світогляді, культурі та побуті людини Середньовіччя.

Ставлення:

 усвідомити сутність європейської цивілізації та її цінностей, значення демократичних і правових ідей в свідомості євро- пейця.

фронтальна бесіда, обговорення.

Проєкт «Здобутки Середньовічної Європи».

Базові знання:

 особливості суспільного і культурного життя Русі-України та українських земель у Середньовіччі.

Розуміння:

 взаємозв’язки українських земель з середньовічними державами Європи;

 особливості економічного та політичного розвитку українських земель;

 особливості розвитку культури Русі-України.

Вміння:

 пояснити взаємозв’язок між культурними, соціальними, політичними процесами Русі-України та державами середньовічної Європи.

Ставлення:

 усвідомити нерозривність історії Русі-України з історією європейських країн, її роль і місце у європейському світі.

Особливості суспільного та культурного життя Русі-

України та українських земель у середні віки. Місце в економічному, політичному та культурному житті середньовічної Європи.

Особливості українського Серед- ньовіччя.

Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обгово- рення). Індивідуальна робота (створення синхронізованої хронологічної таблиці). Групова робота (ланкова робота — учні об’єднані у постійні групи для розв’язання конкретних на- вчальних завдань).

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Чечуйко Володимир Наумович

Пов’язані теми

НУШ (середня школа), Матеріали для друку

Додано

4 червня

Переглядів

Оцінка розробки

Відгуки відсутні