НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА. 7 КЛАС (1 година на тиждень) на 2024-2025 н.р.

Про матеріал
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА. 7 КЛАС (1 година на тиждень) на 2024-2025 н.р.
Перегляд файлу

СХВАЛЕНО      

рішенням педагогічної ради  

Харківського ліцею № 73

Харківської міської ради                                                                                                      

Протокол від 28.08.2024 року №1 

   ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом директора 

Харківського ліцею № 73

Харківської міської ради                                                                                                      

 від 28.08.2024 № 143



НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА. 7 КЛАС

(1 година на тиждень)

на 2024-2025 н.р.

Розроблена вчителем історії Харківського ліцею № 73 Харківської міської ради  Недощак Ксенія Геннадіївна за модельною навчальною програмою  «Історія України. 7-9 класи»для закладів загальної середньої освіти (автори:   Щупак І. Я.,  Бурлака О. В., Желіба О.В., Павловська-Кравчук В.А., Худобець О.А., Черкас Б.В.), рекомендованою МОН України (наказ МОН України від 16.08.2023 №1001)

 ПІДРУЧНИК: «Історія України 7 клас». Підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти. Автори: І.Щупак, О.Бурлака, В.Дрібниця, О.Желіба, І.Піскарьова. Рік видання 2024.

2024

Зміст

 

І. Нормативно-правова база

ІІ. Вступна частина

ІІІ. Основна (змістовна) частина

ІV. Система і критерії оцінювання

V. Джерела

 

І. Нормативно-правова база

1. Закон України № 2145-VIII від 05.09.2017 «Про освіту»

(Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 ).

       Відповідно до статті 1 розділу I Закону України «Про освіту» визначено основні терміни та їх визначення, зокрема:

22) результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів».

2. Закон України №463-IX від 16.01.2020 «Про повну загальну середню освіту»

Стаття 10 розділу III про організацію освітнього процесу: 

1. Освітній процес у закладах освіти організовується відповідно до Закону України "Про освіту", цього Закону, інших актів законодавства, освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти та спрямовується на виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, її індивідуальних здібностей, досягнення результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, визначених державними стандартами».

3. Концепція «Нова українська школа»

       «Нова українська школа» проголосила домінування в освіті компетентностного і діяльнісного підходів у навчанні. Адже сьогодні недостатньо просто засвоїти окремі знання, набути певні уміння, важливо навчитись їх застосовувати як у типових, так і в нестандартних, нових для дитини ситуаціях. Це дає змогу сформувати ціннісне ставлення до цих знань, навчитись адаптуватись та шукати шляхи ухвалення рішень у різноманітних ситуаціях. 

4. Державний стандарт базової середньої освіти

(Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898).

        Документ містить опис компетентнісного потенціалу та вимоги до обов’язкового навчання учнів, окреслює мету і групи загальних результатів, які уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів.

Компетентнісний потенціал громадянської та історичної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 17.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з громадянської та історичної освітньої галузі зазначені в додатку 18

 

5. Модельна навчальна програма «Історія України. 7-9 класи»

для закладів загальної середньої освіти (автори:   Щупак І. Я.,  Бурлака О. В., Желіба О.В., Павловська-Кравчук В.А., Худобець О.А.,

Черкас Б.В.), рекомендованою МОН України (наказ МОН України від 16.08.2023 №1001)

 

 

6. Наказ Міністерства освіти і науки України № 1093 від 02 серпня 2024 року. «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»

     У цих рекомендаціях окреслено підходи до оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ЗО вересня 2020 року No 898.

    Загальні критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (додаток 1).

     Критерії оцінювання за освітніми галузями результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (додаток 2). Громадянська та історична освітня галузь  стор. 24-27.

ВИМОГИ до обов’язкових результатів навчання учнів у громадянській та історичній освітній галузі (додаток до державного стандарта 18)

 

7. Лист Міністерства освіти і науки України від 30.08.2024 № 1.1/15776-24 «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році» 7. ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ (Додаток до листа МОН від 30.08.2024 1.1/15776-24)

ІІ. Вступна частина Навчальна програма укладена за модельною навчальною програмою «Історія України. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори:   Щупак І. Я.,  Бурлака О. В., Желіба О.В., Павловська-Кравчук В.А., Худобець О.А., Черкас Б.В.), рекомендованою МОН України (наказ МОН України від 16.08.2023 №1001)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальний предмет «Історія України» спрямований на реалізацію визначених Державним стандартом базової середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898) в громадянській та історичній галузі освіти цілей,  зокрема — формування вільної, творчої та відповідальної особистості, спосіб мислення і дій якої базується на усвідомленні загальнолюдських та національних цінностей; патріота України та прихильника її демократичного устрою; людини, яка шанобливо ставиться до родини, суспільства та навколишнього природного середовища; поважає права і свободи людини; зберігає українські національні традиції та водночас поважає культуру, звичаї, традиції інших народів, толерантно ставиться до різних суспільних поглядів, релігій та їх носіїв, якщо це не вступає в протиріччя із загальнолюдськими цінностями.

Навчання історії України спрямоване на реалізацію загальної мети базової загальної освіти, яка полягає в розвитку природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формуванні необхідних для їх соціалізації та громадянської активності компетентностей, свідомому виборі подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовженні навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, вихованні відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

Метою навчального предмету «Історія України» у 7–9 класах є розвиток особистості учня/учениці через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими і локальними процесами; формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості до корупції.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів історії України в 7–9 класах передбачають вирішення таких завдань ви вчення історії України:  учень/учениця

  • мислить історико-хронологічно, орієнтується в історичному часі, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, визначає сутність суспільних змін в історії;
  • мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища;
  • мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання;
  • мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей
    у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їх інтерпретації;
  • усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації;
  • дотримується демократичних принципів, конструктивно взаємодіє з іншими особами, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою і суспільством, долучається до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем, усвідомлює необхідність утвердження верховенства права і дотримання правових норм для забезпечення сталого розвитку суспільства;
  • дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності.

Дана програма складена з урахуванням положень Навчальної програми з історії України для 7-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України № 698 від 03 серпня 2022 р.).

Програма складається з пояснювальної записки, структурованих за класами та розділами вимог до очікуваних результатів навчання учнів, розкритих в орієнтирах для оцінювання (за додатком 18 до Державного стандарту базової середньої освіти), пропонованого змісту навчально-пізнавальної діяльності як основи для досягнення цих результатів, а також рекомендованих видів і прикладів навчальної діяльності.  Очікувані результати навчання зорієнтовані на формування визначених освітніми стандартами компетентностей і викладені через уміння та ставлення, які відповідають діяльнісному, знаннєвому та ціннісному компонентам ключових компетентностей громадянської та історичної освітньої галузі.

Оскільки завдання громадянської освіти (соціалізація особистості, формування активної громадянської позиції, загальної культури, світогляду, критичного мислення, творчих і дослідницьких навичок) цілком і органічно реалізується через вивчення історії процесів державотворення, розвитку людських спільнот, суспільних відносин, формування і трансформації важливих явищ суспільного життя, то положення навчальної програми інтегровані з питаннями громадянської освіти, що відображено через систему відповідних очікуваних результатів навчання із зазначенням індексів орієнтирів для оцінювання/конкретних результатів навчання (за додатком 18 до Державного стандарту «Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у громадянській та історичній освітній галузі».

 

Зміст навчально-пізнавальної діяльності кожного розділу/теми даної програми містить перелік історичних сюжетів і визначається:

  •   розвиваючим значенням історичного матеріалу для формування в учнів/учениць загальнолюдських цінностей;
  •   виховним потенціалом для ствердження української історичної пам’яті та виховання патріотизму;
  •   потенціалом відібраного історичного матеріалу для використання в практичному житті молоді (питання захисту прав людини; розуміння можливостей демократії; шляхи морального самовдосконалення та особистого успіху тощо);
  •   ступенем впливу певних історичних подій і явищ на формування й розвиток сучасної цивілізації, досягнення якої має опанувати учень тощо.

Вчителі/учительки мають право самостійно визначати назву теми, кількість і перелік питань/завдань до кожного уроку залежно від умов організації освітнього процесу, пізнавальних можливостей школярів/школярок, класу та індивідуального підходу вчителя/учительки до викладання, а також самостійно визначати кількість годин для вивчення того чи іншого розділу курсу.

До кожної теми вказано орієнтовані види навчальної діяльності з прикладами.  Враховуючи принципи академічної свободи, вчитель/учителька можуть визначати конкретні форми та методи роботи, види пізнавальних завдань, зберігаючи загальну спрямованість роботи відповідно до компетентнісного підходу.

Оскільки завдання громадянської освіти (соціалізація особистості, формування активної громадянської позиції, загальної культури, світогляду, критичного мислення, творчих і дослідницьких навичок) цілком і органічно реалізується через вивчення історії процесів державотворення, розвитку людських спільнот, суспільних відносин, формування і трансформації важливих явищ суспільного життя, то положення навчальної програми інтегровані з питаннями громадянської освіти, що відображено через систему відповідних очікуваних результатів навчання із зазначенням індексів орієнтирів для оцінювання/конкретних результатів навчання групи 5 і 6 (за додатком 18 до Державного стандарту «Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у громадянській та історичній освітній галузі». 

Примітка

  1. Програму укладено з урахуванням положень Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 н.р. (лист МОН від 30.08.2024 № 1.1/15776-24);
  2. Визначення кількості годин на вивчення розділів/тем залежить від кількості годин на вивчення історії України, визначених у навчальному плані закладу освіти, тому в основній частині програми ця кількість корегується вчителем (наказ МОН від 09.08.2024 №1120 Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти);
  3.  Виходячи із положень наказу МОН від 02.08.2024 р. №1093 Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання, програма не містить окремо визначених уроків для підсумкового оцінювання. Їх за власним баченням визначає вчитель/вчителька, так само як і способи проведення цієї роботи. Натомість в кінці кожного розділу передбачено проведення уроку узагальнення з метою узагальнення, систематизації, корекції набутих знань та визначення рівня досягнення очікуваних результатів навчання.

 

 

4.Визначення кількості годин на вивчення розділів/тем залежить від кількості годин на вивчення історії України,     визначених у навчальному плані закладу освіти, тому в основній частині програми ця кількість корегується вчителем (наказ МОН від 09.08.2024 №1120 Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти);

5. Виходячи із положень наказу МОН від 02.08.2024 р. №1093 Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання, програма не містить окремо визначених уроків для підсумкового оцінювання. Їх за власним баченням визначає вчитель/вчителька, так само як і способи проведення цієї роботи. Натомість в кінці кожного розділу передбачено проведення уроку узагальнення з метою узагальнення, систематизації, корекції набутих знань та визначення рівня досягнення очікуваних результатів навчання.

 

 

Таблиця синхронізації курсів всесвітньої історії та історії України. 7 клас

 

Предмет

Розділ МНП

Всесвітня історія/ історія України

Вступ. Середньовіччя як історична епоха. / Середні віки на теренах України.

Всесвітня історія

Розділ I. Народження середньовічної Європи

Всесвітня історія

Розділ ІI. Середньовіччя за межами Європи

Історія України

Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України

Історія України

Розділ 2. Русь-Україна наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

Всесвітня історія

Розділ IІІ. Середньовічне суспільство (V-XV ст.).

Всесвітня історія

Розділ ІV. Середньовічні держави в Х-XV ст.

Історія України

Розділ 3. Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Історія України

Розділ 4. Волинсько-Галицьке князівство («держава Романовичів»)

Всесвітня історія

Розділ V. Духовний світ Середньовіччя

Історія України

Розділ 5. Руські землі у складі східноєвропейських держав XIV–XV ст. Кримське ханство

Всесвітня історія/ Історія України

Узагальнення курсу. Здобутки середньовічної Європи / Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків

 

 

 

 

 

 

 

№ з/п

Дата

Тема/Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Очікувані результати навчання

Види діяльності

Ресурси

Розділ 1. Вступ. Виникнення та становлення Русі-України (__6_____ год)

1

 

Середні віки на теренах України.

Базові знання:

  • хронологічні межі Середньовіччя, час Великого розселення слов’ян, утворення Русі-України, діяльності перших князів/княгинь Русі-України; [9 ГІО 1.1.2-1] , [9 ГІО 1.1.3-3], [9 ГІО 4.2.1]
  • знає факти діяльності князів Олега, Ігоря, Святослава, княгині Ольги; [9 ГІО 1.2.2-4], [9 ГІО 4.2.1]
  • розуміє зміст термінів, понять і назв «Велике розселення слов’ян», «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «хозари», «печеніги», «Імперія ромеїв (Візантія)». [9 ГІО 1.3.1-1]

 

Уміння:

  • співвідносить історичні періоди європейського Середньовіччя і княжої доби в Україні, а саме:

а) період становлення племінних князівств i союзів на українських теренах (V–IX ст.) — з добою раннього європейського Середньовіччя (середина V ст. – кінець IХ ст.);

б) період існування Русі (IX–XIII ст.) — з добою зрілого Середньовіччя (Х–ХІІІ ст.);

в) період руських князівств XIII–XVI ст.) — з добою пізнього Середньовіччя (XІV–XV ст.);

  •     упорядковує хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу;                 [9 ГІО 1.1.2-1], [9 ГІО 1.1.3-1], [9 ГІО 1.1.3-3]
  •                   характеризує чинники, що впливали на спосіб життя, господарювання, суспільну організацію, культуру слов’ян; [9 ГІО 2.2.2-2], [9 ГІО 4.1.1-1], [9 ГІО 4.1.1-2], [9 ГІО 5.1.1-2]
  •                   виявляє чинники, що впливали на державотворчі процеси доби становлення Русі-України, піднесення Києва, та історичні, природні умови розвитку держави; [9 ГІО 4.1.1-1], [9 ГІО 4.1.1-2]
  •                  визначає та зіставляє наміри та результати діяльності перших князів Русі-України; висловлює обґрунтовані судження щодо їх ролі в минулому; [9 ГІО 1.1.3-1], [9 ГІО 1.2.1-2], [9 ГІО 1.2.2-1], [9 ГІО 1.2.2-4]
  • коректно використовуючи відповідні поняття і терміни визначає передумови формування держави Русі, причини і приводи діяльності перших руських княгів/княгинь, сутність, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів в межах розділу; [9 ГІО 1.2.3-1], [9 ГІО 4.2.1]
  •     використовує історичну карту як джерело історичної інформації; позначає на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, зміни території Русі-України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.; [9 ГІО 2.1.1-1], [9 ГІО 2.1.1-2], [9 ГІО 2.1.1-4]
  •     пояснює різницю між назвами «Русь» та «Русь-Україна» в курсі «Історія України»; [9 ГІО 1.1.3-1]
  •     аналізує різновидові історичні джерела з історії Великого розселення слов’ян та періоду утворення Русі-України за запропонованим вчителем алгоритмом; [9 ГІО 3.1.1], [9 ГІО 3.3.1]
  • за самостійно визначеними критеріями добирає інформацію для виконання завдання, побудови текстової відповіді, аргументує свій вибір; [9 ГІО 3.1.2],  [9 ГІО 3.2.1], [9 ГІО 4.2.1]
  •     співставляє особливості виникнення і розвитку держави Русі-України та ранньосередньовічних держав Європи. [9 ГІО 1.1.3-1], [9 ГІО 1.2.3-4]
  •     аналізує суспільно важливі процеси історичної доби [9 ГІО 6.3.1]

 

Ставлення:

  • обґрунтовує історичне значення виникнення Русі-України як важливого етапу української історії; [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3], [9 ГІО 5.1.2-4]
  •     описує проблеми, з якими стикаються різні спільноти (на прикладі Русі-України) та шляхи і способи їх подолання; [9 ГІО 5.1.1-2]
  •     оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. [9 ГІО 5.1.2-4], [9 ГІО 6.2.2-1]
  •       дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності [9 ГІО 6.1.3-3]

Робота з навчальними текстами в підручнику,

дидактичні ігри,

дослідження джерел історичної інформації (монети, поштові марки, уривки з праць науковців)/історичних джерел, робота з історичною картою, складання систематичної таблиці «Політика перших руських князів (у другій половині ІХ – наприкінці Х ст)», творчі пошуково-дослідницькі проєкти «Пам’ятні монети на честь князів Русі-України»/ «Перші руські князі», історичний портрет діяча/сторінка в соціальних мережах

Підручник §1, робочий зошит, презентація до уроку

2

 

Велике розселення слов’ян.

Господарство та суспільство слов’ян.

Підручник §2, робочий зошит, презентація до уроку

3

 

Утворення держави Русі-України.

Підручник §3, робочий зошит, презентація до уроку

4-5

 

Перші князі (Олег, Ігор, Ольга, Святослав). Русь-Україна і держави середньовіччя Європи та Азії.

Підручник §4-5, робочий зошит, презентація до уроку

6

 

Узагальнення за розділом 1.

Підручник §6, робочий зошит

Розділ 2. Русь-Україна наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. (_____7__ год)

7

 

Князь Володимир Великий. Упровадження християнства.

Базові знання:

  •        знає час хрещення Русі-України; [9 ГІО 1.1.2-1], [9 ГІО 4.2.1]
  •        знає факти діяльності Володимира Великого, Ярослава Мудрого; [9 ГІО 1.1.2-1], [9 ГІО 1.2.2-1], [9 ГІО 4.2.1]
  •        розуміє зміст термінів, понять і назв «князь», «вотчина», «графіті», «ікона», «мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра», «язичництво», «християнство», «реформа», «шлюбна дипломатія», «Руська правда», «митрополія», «централізована монархія–імперія». [9 ГІО 1.3.1-1], [9 ГІО 1.3.1-3], [9 ГІО 5.1.3-1]

 

Уміння:

  •        упорядковує у визначений спосіб інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу; [9 ГІО 1.1.2-1], [9 ГІО 4.2.1]
  •        порівнює діяльність та  висловлює обґрунтовані судження щодо ролі князів Володимира Святославича та Ярослава Володимировича та перших князів/княгинь Русі-України, інших історичних діячів доби Середньовіччя (за вибором вчителя); [9 ГІО 1.1.3-1], [9 ГІО 1.2.2-1], [9 ГІО 1.2.2-4], [9 ГІО 4.2.1], [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3]
  •        визначає передумови, причини, розрізняє результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів у межах розділу; [9 ГІО 1.2.3-1], [9 ГІО 1.3.2-1]
  •        пов’язує історичні події, явища, процеси (в межах розділу) з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення, визначає належність культурно-історичних пам’яток, господарських об’єктів часів Русі-України до географічних, етнографічних та історичних регіонів;

[9 ГІО 2.1.1-1], [9 ГІО 2.1.1-2], [9 ГІО 2.1.1-4]

  •        характеризує чинники, що впливали на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій, визначає тенденції економічного розвитку, зіставляє господарський і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств. [9 ГІО 1.2.1-1], [9 ГІО 1.2.3-4], [9 ГІО 2.2.2-2]
  •        характеризує законодавчу діяльність князів Русі-України як спробу унормування суспільних відносин та правового статусу різних верств населення держави [9 ГІО 5.1.3-1], [9 ГІО 5.2.1-1], [9 ГІО 5.2.2-3], [9 ГІО 5.3.1-4], [9 ГІО 5.3.2-2]
  • аналізує суспільно важливі процеси історичної доби [9 ГІО 6.3.1]

 

 

Ставлення:

  •        оцінює місце періоду розквіту Русі-України як важливого етапу в історії українського народу; [9 ГІО 1.1.2-1], [9 ГІО 1.2.3-4], [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3]
  •        пропонує заходи щодо збереження культурно-історичної спадщини Русі-України; [9 ГІО 2.1.2-2], [9 ГІО 2.3.1-1], [9 ГІО 5.1.2-4]
  •        оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. [9 ГІО 5.1.2-4], [9 ГІО 6.2.2-1]
  •        дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності [9 ГІО 6.1.3-3]

Робота з навчальними текстами в підручнику,

дидактичні ігри,

дослідження джерел історичної інформації (монети, поштові марки, уривки з праць науковців, фрагменти науково-популярних фільмів)/історичних джерел, робота з історичною картою, складання систематичної таблиці «Діяльність руських князів наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.», укладання порівняльних схем, творчі пошуково-дослідницькі проєкти (історичний портрет діяча/сторінка в соціальних мережах), творчі проєкти (лепбук, ескіз гугл-дудла тощо), віртуальні екскурсії.

Підручник §7, робочий зошит, презентація до уроку

8

 

Русь-Україна за Ярослава Мудрого. «Руська правда».

Підручник §8, робочий зошит, презентація до уроку

9-10

 

Політичний устрій, суспільне, господарське та повсякденне життя.

Підручник §9, робочий зошит, презентація до уроку

11-12

 

Культура Русі-України наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

Підручник §10-11, робочий зошит, презентація до уроку

13

 

Узагальнення за розділом 2

Підручник §12, робочий зошит

Розділ 3. Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. (______6__ год)

14

 

Політична роздробленість Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів.

Базові знання:

  •       знає дату Любецького з’їзду князів, правління тріумвірату Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Володимировича, Ярослава Осмомисла, першої писемної згадки назви «Україна» в писемних джерелах. [9 ГІО 1.1.2-1], [9 ГІО 4.2.1]

Уміння:

  •        упорядковує у визначений спосіб інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на українських теренах з подіями у світі; [9 ГІО 1.1.2-1], [9 ГІО 1.1.3-1]
  •        визначає чинники, прояви та наслідки політичної роздробленості Русі-України; [9 ГІО 1.2.1-1]
  •        характеризує відносини Русі-України з сусідніми народами і державами; [9 ГІО 4.2.1]
  •        зіставляє наміри та результати діяльності історичних діячів (на прикладі Ізяслава, Святослава, Всеволодовича Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Володимировича, Ярослава Осмомисла); [9 ГІО 1.1.3-1], [9 ГІО 1.2.1-2], [9 ГІО 1.2.2-1], [9 ГІО 1.2.2-4], [9 ГІО 4.2.1]
  •        пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів, використовуючи відповідні поняття і терміни (в межах розділу); [9 ГІО 1.2.3-1], [9 ГІО 1.3.2-1]
  • описує історичні події, явища і процеси за картою, визначає території князівств у період роздробленості Русі-України, земель сусідніх з Руссю-Україною народів і держав; [9 ГІО 1.3.1-3], [9 ГІО 3.1.1], [9 ГІО 3.3.1], [9 ГІО 4.2.1]
  •        характеризує відносини руських князівств із сусідніми народами/державами; [9 ГІО 4.2.1], [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3]
  •        характеризує законодавчу діяльність князів Русі-України як спробу унормування суспільних відносин та правового статусу різних верств населення держави [9 ГІО 5.1.3-1], [9 ГІО 5.2.1-1], [9 ГІО 5.2.2-3], [9 ГІО 5.3.1-4], [9 ГІО 5.3.2-2]
  •        визначає чинники, особливості розвитку культури Русі-України та сусідніх спільнот у другій половині ХІ – першій половині
    ХІІІ ст.; [9 ГІО 1.2.1-1], [9 ГІО 4.1.1-1], [9 ГІО 4.1.1-2], [9 ГІО 5.1.1-2]
  •        презентує культурні здобутки рідної та інших соціокультурних спільнот періоду другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.; [9 ГІО 1.2.3-4], [9 ГІО 2.1.2-2], [9 ГІО 5.1.1-2]
  •        розпізнає культурно-історичні пам’ятки та характеризує їх художні і мистецькі особливості. [9 ГІО 1.3.1-3] , [9 ГІО 2.1.2-2]
  •       аналізує суспільно важливі процеси історичної доби [9 ГІО 6.3.1]

 

Ставлення:

  •        наводить приклади, як особистість може впливати на політичні і суспільні процеси (на прикладі Русі-України та руських князівств на українських землях); [9 ГІО 4.2.1], [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3]
  •        визнає потребу та пропонує шляхи збереження історико-культурних пам’яток на теренах України; [9 ГІО 2.1.2-2], [9 ГІО 2.3.1-1]
  •        визначає історичне значення періоду історії українських земель у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. в історії українського державотворення. [9 ГІО 5.1.2-4]
  •       оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. [9 ГІО 5.1.2-4], [9 ГІО 6.2.2-1]
  •        дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності [9 ГІО 6.1.3-3]

Робота з навчальними текстами в підручнику,

дидактичні ігри,

дослідження джерел історичної інформації (монети, поштові марки, уривки з праць науковців, фрагменти науково-популярних фільмів)/історичних джерел, робота з історичною картою, упорядкування хронологічної інформації, укладання синхронізованої таблиці подій «Ключові події історії удільних князівства Русі в другій половині ХІ - у ХІІІ ст.», порівняльних схем, творчі пошуково-дослідницькі проєкти («Сучасники Ярослава Осмомисла», «Віртуальна мандрівка культурними центрами Русі-України», історичний портрет діяча/сторінка в соціальних мережах),  творчі проєкти (лепбук, ескіз гугл-дудла тощо), віртуальні екскурсії.

Підручник §13, робочий зошит, презентація до уроку

15

 

Любецький з’їзд князів. Володимир Мономах.

Підручник §14, робочий зошит, презентація до уроку

16

 

Політичний та соціально-економічний розвиток Київського, Переяславського та Чернігівського князівств в середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

Підручник §15, робочий зошит, презентація до уроку

17

 

Галицьке та Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Відносини руських князівств із сусідами. Крим.

Соціум і спільноти.

Підручник §16, робочий зошит, презентація до уроку

18

 

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Родина. Потреби членів

родини. Види родини в

історії та сьогоденні.

Підручник §17, робочий зошит, презентація до уроку

19

 

Узагальнення за розділом 3

Підручник §18, робочий зошит

Розділ 4. Волинсько-Галицьке князівство («держава Романовичів») (__6______ год)

20

 

Утворення Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»).

Етнічні, культурні,

релігійні та групи.

Базові знання:

  • знає час утворення Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»), діяльності Романа Мстиславича, короля Данила, Юрія І, походів походи монголів на українські землі, боротьби за землі Волинсько-Галицького князівства між Угорщиною та Польщею, дати битви на р. Калка, коронації Данила Романовича;  [9 ГІО 1.1.2-1], [9 ГІО 4.2.1]
  • розуміє зміст термінів, понять і назв «король», «хан», «ярлик», «баскак», «Золота Орда», «монгольська навала». [9 ГІО 1.3.1-3]

Уміння:

  •        упорядковує хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на українських теренах з подіями у світі; [9 ГІО 1.1.2-1]
  •        визначає передумови, причини і приводи, розрізняє результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі монгольської навали на Русь та подій історії Волинсько-Галицького князівства); [9 ГІО 1.2.3-1], [9 ГІО 1.3.2-1], [9 ГІО 4.2.1]
  •        характеризує чинники розвитку, політичний устрій, економічний розвиток Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»); [9 ГІО 1.2.1-1], [9 ГІО 2.2.2-2], [9 ГІО 4.1.1-1], [9 ГІО 4.1.1-2], [9 ГІО 5.3.1-4]
  •        зіставляє наміри, способи та результати діяльності правителів Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів») та сусідніх держав; [9 ГІО 1.1.3-1], [9 ГІО 1.2.2-1]
  • описує історичні події, явища і процеси за картою, визначає територію Волинсько-Галицького князівства та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь, подій, пов’язаних із діяльністю правителів «держави Романовичів»;  [9 ГІО 1.3.1-3], [9 ГІО 3.1.1], [9 ГІО 3.3.1], [9 ГІО 4.2.1]
  •        визначає чинники розвитку та особливості розвитку культури Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»); [9 ГІО 1.2.1-1], [9 ГІО 2.3.1-1], [9 ГІО 4.1.1-1], [9 ГІО 4.1.1-2]
  •        визначає вплив монгольської навали на політичний, економічний та культурний розвиток українських земель; вплив сусідніх держав на політичний, економічний та культурний розвиток земель Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»). [9 ГІО 2.2.2-2], [9 ГІО 4.1.1-1], [9 ГІО 4.1.1-2], [9 ГІО 5.1.1-2]
  • аналізує суспільно важливі процеси історичної доби [9 ГІО 6.3.1]

 

Ставлення:

  •        формулює і аргументовано висловлює, відстоює у дискусії власні погляди та переконання; [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3], [9 ГІО 5.1.2-4]
  •        дає оцінку діяльності видатних історичних діячів Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»); [9 ГІО 4.2.1], [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3]
  • оцінює якість виконання навчальної роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. [9 ГІО 5.1.2-4], [9 ГІО 6.2.2-1]
  • дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності [9 ГІО 6.1.3-3]

Робота з навчальними текстами в підручнику,

дидактичні ігри,

дослідження джерел історичної інформації (монети, поштові марки, уривки з праць науковців, фрагменти науково-популярних фільмів)/історичних джерел, робота з історичною картою, упорядкування хронологічної інформації, укладання хронологічної таблиці  «Історія Волинсько-Галицької держави», порівняльних схем (таблиця порівняння «Культура Русі-України і Волинсько-Галицької держави»), творчі пошуково-дослідницькі проєкти («Імена та символіка князів Русі-України та Королівства руського у назвах Збройних Сил України», «Пам’ятки, пов’язані з Данилом Романовичем, та пам’ятники йому на сучасній карті України», історичний портрет діяча/сторінка в соціальних мережах, віртуальна мандрівка «Архітектура – літопис у камені»),  творчі проєкти (лепбук, ескіз гугл-дудла тощо), віртуальні екскурсії.

Підручник §19, робочий зошит, презентація до уроку

21

 

Монгольська навала. Створення улусу Джучі (Золотої Орди).

Стани та класи.

Соціальна стратифікація.

Підручник §20, робочий зошит, презентація до уроку

22

 

Коронація Данила. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Нації і патріотизм.

Зародження націй.

Підручник §21, робочий зошит, презентація до уроку

23

 

Волинсько-Галицька держава за наступників Данила.

Реформи, протестні рухи

та революції.

Підручник §22, робочий зошит, презентація до уроку

24

 

Культура Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»).

Толерантність та

інклюзія. Ідентичність і

гідність людини.

Підручник §23, робочий зошит, презентація до уроку

25

 

Узагальнення за розділом 4

Підручник §24, робочий зошит

Розділ 5. Руські землі у складі східноєвропейських держав XIV–XV ст. Кримське ханство (____8____ год)

26-27

 

Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Київське князівство у ХІV–XV ст. Опір Великого князівства Литовського наступу Московії на українські землі. Кревська унія 1385 р. і українські території. Галичина та Західне Поділля в складі Польського королівства.

Інформація і медіа.

Медіа в давнину і

сьогоденні.

Базові знання:

  • знає час  входження українських земель до складу Великого князівства Литовського, Угорщини, Польщі, Молдови, Османської імперії, створення Кримського ханства, існування держави Феодоро, поширення магдебурзького права на українських теренах; дати битви на р. Сині Води, Кревської унії, Городельської унії, Грюнвальдської битви;           [9 ГІО 1.1.2-1], [9 ГІО 4.2.1]
  • знає факти діяльності Ольгерда, Вітовта, Свидригайла, Костянтина Івановича Острозького, Юрія Котермака (Дрогобича), Хаджі І Герая; [9 ГІО 1.1.2-1], [9 ГІО 1.2.2-1], [9 ГІО 4.2.1]
  •        розуміє зміст термінів, понять і назв «еліта», «шляхта», «магнат», «султан», «унія», «магдебурзьке право», «самоврядування», «інкорпорація». [9 ГІО 1.3.1-3]

Уміння:

  •        упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на українських теренах з подіями у світі; [9 ГІО 1.1.2-1]
  •                   розрізняє економічні, політичні, культурно-інтелектуальні чинники розвитку суспільства на українських теренах залежно від особливостей устрою та соціально-економічного розвитку держав, до складу яких входили українські землі в XIV-XV ст.; [9 ГІО 1.2.1-1], [9 ГІО 2.2.2-2], [9 ГІО 4.1.1-1], [9 ГІО 4.1.1-2]
  • визначає механізми  інкорпорації (включення) українських земель до складу сусідніх держав; [9 ГІО 4.2.1]
  • висловлює обґрунтовані судження щодо ролі особи в минулому та сучасному (на прикладах історичних постатей в межах теми); ролі руських еліт у державотворчих процесах на східноєвропейських теренах у XIV-XV ст.; [9 ГІО 1.2.2-1], [9 ГІО 4.2.1], [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3], [9 ГІО 5.1.2-4]
  •        визначає передумови, причини, розрізняє результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на матеріалі розділу: інкоропорація українських земель до складу інших держав, Кревська унія, васалітет Кримиського ханства, поширення магдебурзького права); [9 ГІО 1.2.3-1], [9 ГІО 1.3.2-1]
  •     пов’язує історичні події, явища, процеси (в межах розділу) з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення, визначає належність культурно-історичних пам’яток XIV-XV ст. до географічних, етнографічних та історичних регіонів; [9 ГІО 2.1.1-1], [9 ГІО 2.1.1-2], [9 ГІО 2.1.1-4]
  •        виявляє і характеризує особливості становища різних соціальних верств і груп українського суспільства (залежно від держави, до складу якої входили українські землі); [9 ГІО 1.1.3-1], [9 ГІО 2.2.2-2], [9 ГІО 5.1.1-2], [9 ГІО 5.3.1-4], [9 ГІО 5.3.2-2]
  • пояснює вплив поширення магдебурзького права на становлення демократичних традицій управління; [9 ГІО 4.2.1], [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3], [9 ГІО 5.2.2-3], [9 ГІО 5.3.1-4], [9 ГІО 6.1.2-1]
  •                   простежує впливи культури сусідніх народів/держав на розвиток культури українського народу; [9 ГІО 2.1.2-2], [9 ГІО 4.1.1-1], [9 ГІО 4.1.1-2], [9 ГІО 5.1.1-2]
  •     визначає за наданим алгоритмом достовірність історичної  інформації в рамках теми. [9 ГІО 3.1.1], [9 ГІО 3.3.1]
  •     аналізує суспільно важливі процеси історичної доби [9 ГІО 6.3.1]

 

Ставлення:

  • формулює і аргументовано висловлює, відстоює у дискусії власні погляди та переконання; [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3], [9 ГІО 5.1.2-4]
  •        презентує здобутки української та інших соціокультурних спільнот в хронологічних межах теми; [9 ГІО 2.1.2-2], [9 ГІО 2.3.1-1], [9 ГІО 5.1.1-2]
  •        оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. [9 ГІО 5.1.2-4], [9 ГІО 6.2.2-1]
  •        дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності [9 ГІО 6.1.3-3]

Робота з навчальними текстами в підручнику,

дидактичні ігри,

дослідження джерел історичної інформації (монети, поштові марки, уривки з праць науковців, фрагменти науково-популярних фільмів)/історичних джерел, робота з історичною картою, упорядкування хронологічної інформації, укладання хронологічної таблиці  «Включення українських земель до складу інших держав», порівняльних схем, структурно-логічних схем (карт пам’яті) (наприклад, «Кревська унія»), творчі пошуково-дослідницькі проєкти (історичний портрет діяча/сторінка в соціальних мережах, туристичний маршрут «Архітектурні перлини України XIV-XV ст.»),  творчі проєкти (лепбук, ескіз гугл-дудла тощо), віртуальні екскурсії.

Підручник §25, робочий зошит, презентація до уроку

28

 

Українські землі у складі Угорщини, Молдови (Русо-Валахії), Османської імперії.

Конфлікти та їх

розв’язання в історії та

сьогоденні.

Підручник §26, робочий зошит, презентація до уроку

29

 

Держава Феодоро. Кримське ханство.

Влада. Управління

спільнотами.

Підручник §27, робочий зошит, презентація до уроку

30-31

 

Суспільне і церковне життя на теренах України в ХІV–XV ст. Господарський і соціальний розвиток. Міста, магдебурзьке право.

Самоврядування. Види

самоврядування в історії та

сьогоденні.

 

Підручник §28, робочий зошит, презентація до уроку

32

 

Розвиток української культури в ХІV–XV ст.

Політична організація

суспільства.

 

Підручник §29, робочий зошит, презентація до уроку

33

 

Узагальнення за розділом  5

Підручник §30, робочий зошит 

Узагальнення до курсу. Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків (____2_______ год)

34-35

 

Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків. Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

Види держав.

Міжнародні відносини.

Базові знання:

  • знає час створення та існування та територіальне розташування  держав на теренах українських земель за доби Середньовіччя, дати вирішальних подій української історії (в межах курсу), час діяльності визначних історичних особистостей на українських теренах;                    [9 ГІО 1.1.2-1], [9 ГІО 4.2.1]
  • пам’ятки культурної спадщини українських земель періоду Середньовіччя. [9 ГІО 2.1.2-2], [9 ГІО 2.3.1-1]

Уміння:

  •        простежує тяглість історичного процесу доби Русі-України; [9 ГІО 1.1.2-1]
  •        співставляє особливості суспільного розвитку на українських теренах та у Європі, наводить приклади спільного й відмінного в історичних подіях, явищах і процесах; [9 ГІО 1.1.3-1], [9 ГІО 1.2.3-4], [9 ГІО 5.1.1-2]
  •        за визначеними критеріями визначає зміни у житті українського суспільства та наводить приклади цих змін протягом середньовічної історії (з допомогою вчителя); [9 ГІО 1.1.3-3], [9 ГІО 2.2.2-2], [9 ГІО 4.1.1-1], [9 ГІО 4.1.1-2]
  •        спираючись на логіку причинно-наслідкових і просторових зв’язків, прогнозує подальший перебіг подій, явищ, процесів та оцінює можливі зміни в розвитку суспільства в наступний історичний період; [9 ГІО 1.1.2-1], [9 ГІО 1.3.2-3], [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3]
  •        пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів і бере участь у таких заходах; [9 ГІО 2.1.2-2], [9 ГІО 2.1.2-2], [9 ГІО 2.3.1-1]
  •        використовує інформацію із суміжних галузей знань для характеристики минулих і сучасних суспільних подій, явищ, процесів. [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3]
  • аналізує суспільно важливі процеси історичної доби [9 ГІО 6.3.1]

 

Ставлення:

  •        аргументовано висловлює власні судження стосовно важливості духовних і матеріальних здобутків українського суспільства та сусідніх народів доби Русі-України для подальшого суспільного розвитку, діяльності історичних діячів/діячок. [9 ГІО 1.2.3-4], [9 ГІО 2.1.2-2], [9 ГІО 4.2.2], [9 ГІО 4.2.3], [9 ГІО 5.1.1-2], [9 ГІО 5.1.2-4]
  •        дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності [9 ГІО 6.1.3-3]

 

Робота з навчальними матеріалами в підручнику,

дидактичні ігри, бесіда-роздум.

Підручник §31 робочий зошит

 

ІV. Система і критерії оцінювання результатів навчання

 

Історична і громадянська галузь: критерії оцінювання. 5–9 класи НУШ

Галузеві критерії містять вимоги до оцінювання результатів навчання у історичній та громадянській освітній галузі учнів 5–9 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898.

Критерії оцінювання за освітніми галузями результатів навчання здобувачів освіти затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 1093 від 02.08.2024 року.

Усі критерії оцінювання мають чотири рівні. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові.

 

При цьому один рівень передбачає 3 бали, які в сумі дають 12 балів: початковий (1–3 бали), середній (4–6 балів), достатній (7–9 балів), високий (10–12 балів).

 

Також критерії містять 3 групи результатів з описом кожного бала шкали оцінювання.

 

Критерії оцінювання

результатів навчання здобувачів освіти  (5-9 класи НУШ) відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, рекомендовані МОН (наказ №1093, від 02.08.2024)

 ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

 

Галузеві критерії

Бал

Група 1. Орієнтується в історичному часі та Просторі, виявляє взаємозв’язки подій і явищ

Група 2. Працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту

Група 3. Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію

1

Учень/учениця:

сприймає і розпізнає інформацію щодо історичного часу і простору, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на прості запитання.

.

Учень/учениця:

сприймає і розпізнає інформацію історичного / суспільствознавчого змісту, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на прості запитання за змістом почутого / прочитаного

Учень/учениця:

передає інформацію, намагається висловлювати свої думки, використовуючи короткі однотипні фрази; відповідає на прості запитання щодо України та спільноти, у якій живе.

2

Учень/учениця:

виконує прості навчальні дії з хронологією та історичною картою за наданим зразком із допомогою вчителя;

 

Учень/учениця:

відтворює незначну частину' інформації історичного / суспільствознавчого змісту, отриману від учителя або із запропонованих джерел; Знаходить у почутому/прочитаному часткові відповіді на прості запитання; використовує прості однотипні фрази.

Учень/учениця:

комунікує з іншими за потреби, використовує прості однотипні фрази; переповідає певні відомості щодо України та спільноти, у якій живе.

3

Учень/учениця:

відтворює частину інформації щодо історичного часу і простору, отриману від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому/прочитаному часткові відповіді на запитання;

виконує завдання/навчальні дії за наданим зразком із допомогою вчителя.

Учень/учениця:

відтворює частину історичної / суспільствознавчої Інформації, отриманої від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому/прочитаному часткові відповіді на запитання різного типу; висловлює свої думки простими фразами/ реченнями.

Учень/учениця:

спілкується з іншими у випадку, якщо БОНИ ініціюють комунікацію; відтворює відомості про Україну та спільноту, у якій живе; епізодично бере участь у груповій взаємодії, окремих колективних заходах

4

Учень/учениця:

відтворює за зразком основну інформацію щодо історичного часу і простору отриману із запропонованих джерел; виконує завдання /навчальні дії за зразком під керівництвом учителя; надає пояснення у межах запропонованої теми.

Учень/учениця:

відтворює за зразком основну

історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману із запропонованих джерел; висловлює свої думки, використовуючи отриману інформацію; пояснює окремі поняття/терміни; використовує прості фрази/речення.

Учень/учениця:

підтримує спілкування в межах запропонованої теми; відтворює інформацію про Україну та спільноти, в яких живе, за зразком; долучається до роботи в групі, виконує призначені обов'язки, бере участь в окремих колективних заходах за пропозицією вчителя.

5

Учень/учениця:

застосовує частково основну інформацію щодо історичного часу і простору, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань; знаходить у почутому/прочитаному відповіді на прості запитання; може пояснити основні поняття / явища /навчальні дії; виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу; визначає причини та наслідки подій з допомогою вчителя.

Учень/учениця:

застосовує частково основну історичну / суспільствознавчу інформацію, отриману від учителя або Із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань; знаходить у почутому/прочитаному відповіді на прості запитання; пояснює основні поняття, називає історичні / суспільні явища і процеси.

Учень/учениця:

спілкується з іншими за власної ініціативи; характеризує свою приналежність до України та спільноти, у яких живе; виконує завдання в групі відповідно до своєї ролі, бере участь в окремих колективних заходах, проектах за пропозицією інших.

6

Учень/учениця:

застосовує інформацію щодо історичного часу і простору, отриману від учителя або із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань; пояснює основні поняття, наводить прості приклади; виконує навчальні дії з хронологією і картами різних типів за запропонованим алгоритмом самостійно.

Учень/учениця:

застосовує історичну / суспільствознавчу інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань; розуміє і пояснює основні поняття, явища і процеси та ілюструє простими прикладами, пояснює навчальні дії з інформацією.

Учень/учениця:

долучається до обговорення змодельованих ситуацій та / або суспільно значущих проблем; характеризує свою приналежність до України та спільноти, у яких живе; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків та своєї ролі, розпізнає проблемні ситуації’ та висловлює припущення щодо розв’язання їх з допомогою вчителя, бере участь в колективних заходах, проектах.

 

7

Учень/учениця:

знаходить на карті та в документі потрібну інформацію щодо історичного часу і простору для виконання навчальних завдань; відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший за зразком; розпізнає проблемні ситуації і висловлює припущення щодо розв’язання 'їх із допомогою вчителя; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки; виконує репродуктивні й частково-пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом.

 

Учень/учениця:

знаходить у запропонованих історичних / суспільствознавчих джерелах потрібну Інформацію для виконання навчальних завдань; відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший за зразком; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки.

Учень/учениця:

конструктивно обговорює змодельовані ситуації та/або суспільно значущі проблеми; розпізнає проблемні ситуації' в спільноті, у якій живе, класі, школі, висловлює окремі пропозиції щодо способів розв’язання суспільно значущих проблем, спираючись на ідеї інших; конструктивно співпрацює в групі, виконуючи різні ролі, висловлює окремі ідеї щодо проєктів і заходів у школі, класі з опосередкованою допомогою вчителя.

8

Учепь/учениця;

аналізує інформацію щодо історичного часу і простору, отриману з обраних джерел; групує інформацію з різних джерел за заданою ознакою; вирізняє проблемні ситуації та розв'язує їх відомими способами з опосередкованою допомогою вчителя; виконує окремі пошукові, дослідницькі та/або творчі навчальні дії, зіставляє, порівнює та пояснює опрацьовану інформацію, відповідає на запитання і ставить запитання щодо неї; перетворює один вид інформації в інший; наводить певні аргументи.

Учень/учениця:

аналізує історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману з обраних джерел, групує її за заданою ознакою; вирізняє проблемні ситуації в минулому й сьогоденні в різних видах джерел; перетворює один вид інформації в інший; наводить певні аргументи, приклади на підтвердження висловленої думки / позиції; виконує окремі пошукові, дослідницькі та/або творчі навчальні дії, розв’язує проблемні ситуації за алгоритмом, відомими / запропонованими способами.

Учень/учениця:

конструктивно обговорює змодельовані ситуації та/або суспільно значущі проблеми, надає підтримку іншим через поставлені запитання; комунікує з приводу вирішення проблемних ситуацій у різних спільнотах, висловлює пропозиції щодо способів їх розв’язання; висловлює ідеї щодо проектів і заходів у школі, класі з опосередкованою допомогою інших осіб; активно співпрацює з іншими, при їх реалізації.

9

Учень/учениця:

аналізує інформацію щодо історичного часу і простору, отриману з різних джерел; вирізняє проблемні ситуації; добирає прийнятний із запропонованих спосіб для її унаочнення й візуалІзації; наводить аргументи та доречні приклади щодо висловленої думки; виконує пошукові (дослідницькі) та творчі завдання за допомогою різних джерел; розв’язує проблемні ситуації засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя.

Учень /учениця:

аналізує історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману з різних джерел; вирізняє проблемні ситуації в минулому й сьогоденні, добирає прийнятний із запропонованих спосіб для 'їх унаочнення й візуалІзації; розв’язує проблемні ситуації історичного / суспільного змісту засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя; наводить аргументи та доречні приклади щодо висловленої думки / позиції; виконує пошукові (дослідницькі) та творчі завдання.

 

Учень/учениця:

ініціює спілкування щодо змодельованої ситуації та/або суспільно значущої проблеми, надає інформацію і наводить аргументи; описує проблемні ситуації у різних спільнотах засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою інших; активно співпрацює в групі, визначає свої завдання, висловлює окремі ідеї для заходів і проектів.

10

Учень/учениця:

виокремлює й аналізує сутнісну інформацію щодо історичного часу і простору, отриману із різних самостійно вибраних джерел; застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних навчальних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, пропонує кілька способів розв’язання проблемної ситуації самостійно, у парі або групі.

Учень/учениця:

виокремлює й аналізує сутнісну історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману із різних самостійно вибраних джерел; оцінює її за заданими критеріями; встановлює логічні зв’язки між історичними і суспільними подіями, явищами, процесами; за самостійно визначеними критеріями вирізняє проблемні ситуації в минулому й сьогоденні, пропонує кілька способів їх розв’язання; застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних навчальних ситуаціях.

Учень/учениця:

розвиває ідеї/думки учасників спілкування щодо змодельованої ситуації та/або суспільно значущої проблеми, розглядаючи різні сторони проблеми, підтримує інших та залучає їх до взаємодії; висловлює нові ідеї/пропозиції щодо способів розв’язання суспільно значущих проблем; виконує / бере на себе різні ролі під час групової взаємодії та реалізації проектів; пропонує ідеї для проєктів і заходів.

11

Учень/учениця:

узагальнює інформацію щодо історичного часу і простору, отриману з різних джерел, оцінює її за визначеними критеріями; знаходить інформацію й аналізує її; висловлює власну позицію, аргументує її, робить висновки; виявляє причиново-наслідкові зв’язки між історичними та суспільно значущими подіями, явищами, процесами та визначає взаємопов’язані та взаємозалежні події, явища, процеси в житті суспільства; застосовує здобуті знання й практичні вміння в нестандартних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, аналізує власні навчальні дії самостійно, у парі або групі.

Учень/учениця:

знаходить й аналізує сутнісну

історичну/суспільствознавчу, отриману із різних джерел; формулює виявлені проблеми в минулому й сьогоденні, оцінює історичну / суспільну інформацію за самостійно обраними критеріями; характеризує логічні зв’язки між подіями, явищами, процесами; застосовує здобуті знання й практичні вміння в навчальних стандартних і нестандартних ситуаціях.

Учень/учениця:

моделює ситуації та/або пропонує суспільно значущі теми для обговорення, виступає посередником у спілкуванні; ініціює пропозиції, пропонує варіанти для розв'язання суспільно значущих проблем; ініціює співпрацю та залучає інших до реалізації заходів та проєктів.

12

Учень/учениця:

застосовує здобуті знання й практичні вміння щодо історичного часу і простору, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки; здійснює різні види діяльності самостійно, в парі або групі;

аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; розкриває взаємозв’язки та .тяглість суспільного розвитку.

Учень/учениця:

відбирає й аналізує сутнісну

історичну/суспільствознавчу інформацію, отриману із різних самостійно вибраних джерел; формулює й зіставляє виявлені проблеми в минулому й сьогоденні, оцінює інформацію за самостійно обраними : алгоригмом/критеріями; встановлює причиново- наслідковий зв'язок між історичними / суспільними подіями, явищами, процесами; застосовує здобуті знання й практичні вміння, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки.

Учень/учениця:

модерує обговорення суспільно значущих тем; пропонує альтернативні варіанти для розв'язання суспільно значущих проблем, оцінює їх; ініціює, планує та організує співпрацю, залучає інших до реалізації заходів та проектів, оцінює результати.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти

ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ

   У цих рекомендаціях окреслено підходи до оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ЗО вересня 2020 року № 898 (далі — Державний стандарт).

   Об’єктами оцінювання є результати навчання учнів.

   Результати навчання — це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.

   Основні функції оцінювання:

  • формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);
  • констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
  • діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);
  • коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітріій процес);
  • орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
  • мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);
  • розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
  • прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
  • виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).

   Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

   Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

   Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

   Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти І науки України визначає в установленому законодавством порядку.

Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного  підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях.

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягай учні.

   Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінюваиия за освітніми галузями

   Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові.

   Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання.

Опис кожного бала шкали оцінювання подано в додатках з урахуванням структури компетентності (знання, уміння, цінності, ставлення) і наскрізних у всіх ключових компетентностях умінь (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, творчість, ініціативність, здатність співпрацювати з іншими людьми).

   За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власного шкалою оцінювання результатів навчання учнів. У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до 12-бальної шкали оцінювання.

 

 

  

 

 

 

 

 V. Джерела

  1. Постанова про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти 
  2. Державний стандарт базової середньої освіти. Коротка інформаційна довідка на сайті МОН// https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti
  3. Модельна навчальна програма «Історія України. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори:   Щупак І. Я.,  Бурлака О. В., Желіба О.В., Павловська-Кравчук В.А., Худобець О.А., Черкас Б.В.), рекомендованою МОН України (наказ МОН України від 16.08.2023 №1001) // https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2023/Model.navch.prohr.5-9.klas/Hromad.ta.istor.osv.hal.2023/16.08.2023/Istoriya.Ukrayiny.7-9.kl.Burlaka.ta.in.13.09.2023.pdf
  4. Методична підтримка для вчителів історії України 7 класу НУШ // https://www.orioncentr.com.ua/metodychna-pidtrymka/53-metodychna-pidtrymka-7-klas-nush/393-nush-7-klas-istoriya-ukrayiny
  5. Історія України :  підруч. для  7 кл. закладів  загальної  середньої  освіти  / І. Я. Щупак, О.В. Бурлака, В.О. Дрібниця, О.В. Желіба, І. О.              Піскарьова.              — Київ : УОВЦ «Оріон», 2024. —              192 с. :іл.
  6. Навчальна програма з історії України для 7-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України № 698 від 03 серпня 2022 р.).
  7. Наказ МОН від 09.08.2024 №1120 Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти // https://mon.gov.ua/npa/pro-vnesennia-zmin-do-typovoi-osvitnoi-prohramy-dlia-5-9-klasiv-zakladiv-zahalnoi-serednoi-osvity
  8. Наказ МОН від 02.08.2024 р. №1093 Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання// https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rekomendatsii-shchodo-otsiniuvannia-rezultativ-navchannia

 

 

 

docx
Додано
7 грудня
Переглядів
81
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку