Навчальна програма клас хімія НУШ Розроблено на основі модельної навчальної програми «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Григорович О. В.)

Про матеріал

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 7 КЛАСУ Розроблено на основі модельної навчальної програми «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Григорович О. В.)

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення педагогічної ради

від ___ ________ 20……р

«Хімія. 7–9 класи»

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ДЛЯ 7 КЛАСУ

Розроблено на основі модельної навчальної програми «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Григорович О. В.)

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 27.12.2023 № 1575)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Цикл базового предметного навчання, 7–9 клас

Освітня галузь: природнича, частково соціальна і здоров’язбережувальна (питання здоров’я та безпеки поводження в довкіллі, а також підприємливості та фінансової грамотності), частково математична (питання аналізу результатів дослідницької діяльності учнів / учениць, розв’язування проблем із використанням математичного інструментарію), частково технологічна (питання конструювання та виготовлення моделей для виконання досліджень).

Розроблено відповідно до підручника

«Хімія» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Григорович О. В., Недоруб О. Ю.).

Вступна частина

Модельну навчальну програму «Хімія. 7–9 класи» розроблено згідно з Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 (далі — Державний стандарт), Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 р. № 225, Методичних рекомендацій для розроблення модельних навчальних програм (лист Міністерства освіти і науки України від 24 березня 2021 р. № 4.5/637-21).

Модельна навчальна програма «Хімія. 7–9 клас» реалізує вимоги до обов’язкових результатів навчання в циклі базового предметного навчання базової середньої освіти в природничій галузі у 7–9 класах. Пропонований курс забезпечує наступність між адаптаційним циклом базової середньої освіти та профільною освітою в природничій галузі й закладає підґрунтя для подальшого опанування природничих дисциплін у 10–12 класах.

Для наповнення курсу «Хімія. 7–9 класи» обрано дослідження тих хімічних концепцій та явищ, розуміння яких важливе для сучасної людини. Пропонований курс спрямований на подальший розвиток уявлень про природу, зокрема пізнання її на мікрорівні.

Освітня мета

Метою курсу «Хімія. 7–9 класи» є формування особистостей учнів / учениць, які знають і розуміють основні закономірності живої та неживої природи, володіють певними вміннями її дослідження, виявляють допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлюють цілісність природничо-наукової картини світу, здатні оцінити вплив хімічної науки, техніки й технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності для природи, відповідально взаємодіють із навколишнім природним середовищем.

Програму «Хімія. 7–9 клас» розроблено з метою стимулювання допитливості й зацікавленості учнів / учениць у пізнанні природи, зокрема експериментально, розкриття значення наукових досягнень хімічної спільноти для повсякденного життя людини та суспільства в цілому.

Завдання курсу

Досягнення очікуваних результатів навчання реалізується на поєднанні як індивідуальної, так і групової дослідницької діяльності учнівства з пошуком інформації та колективному обговоренні результатів експерименту й опрацювання здобутої інформації. Відповідно до цього основними завданнями курсу є формування наскрізних умінь, означених Державним стандартом, зокрема:

читати з розумінням;
висловлювати власну думку;
критично і системно мислити;
логічно обґрунтовувати позицію;

виявляти ініціативу;
конструктивно керувати емоціями;
оцінювати ризики;
приймати рішення;
розв’язувати проблеми;
співпрацювати з іншими.

Учительству варто звернути увагу на важливість формування компетенцій, наведених у рамковому документі PISA-20251, у якому окреслено необхідність зміни підходів до навчання природничим наукам з урахуванням актуальних викликів (особистих, локальних, державних), що постали перед світом, який швидко змінюється

У цьому документі зокрема зазначено, що природничо-наукові компетентності окреслюють важливі для молоді знання, уміння, навички, способи мислення і цінності, необхідні, щоб ефективно розв’язувати навчальні й життєві проблеми та діяти в регламентованих і нерегламентованих ситуаціях.

Науково освічена людина може долучатися до виважених дискусій щодо науки, сталого (збалансованого) розвитку й технологій для того, щоб діяти поінформовано. Для цього потрібні такі вміння:

пояснювати явища науково;
розробляти й оцінювати наукове дослідження та критично інтерпретувати наукові дані й докази;
досліджувати, оцінювати та використовувати природничо-наукову інформацію для прийняття рішень і подальших дій, що передбачає володіння епістемними знаннями².

У цьому документі також звертають увагу на формування енвайронментологічної³ компетенції, зокрема агентності в антропоцені.

Агентність в антропоцені тісно пов’язана з провідною для природничої галузі екологічною компетентністю. Це усвідомлення кожною людиною себе як частини екосистеми, визнання та поціновування взаємозалежності з усім живим і планетою Земля в цілому.

Вимоги до результатів навчання, зазначені в Державному стандарті, згруповано за спорідненістю загальних результатів: 1) пізнання світу природи засобами наукового дослідження; 2) опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту; 3) усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, значення природничих наук і техніки в житті людини та відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства;

розвивання наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту індивідуально й у співпраці. Проте, відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, рекомендовано семестровий і річний контроль здійснювати за трьома групами результатів: 1) здійснює дослідження природи; 2) опрацьовує та використовує інформацію; 3) усвідомлює закономірності природи. Відповідно,

у модельній навчальній програмі очікувані результати навчання згруповано за цими трьома критеріями, а четверта група, зазначена в Державному стандарті, розподілена по трьох інших, оскільки часто доволі складно відокремити очікуваний результат навчання групової роботи від експериментальної діяльності чи опрацювання інформації.

Структура курсу

Питання, опрацювання яких передбачено програмою «Хімія. 7–9 класи», згруповано за належністю до певного об’єкта або середовища живої та неживої природи.

На першому році навчання (7 клас) пропонуємо зосередитися на формуванні й розвитку таких умінь: Тема 1. Хімія. Перші кроки (розвиток уміння безпечного хімічного експериментування).

Тема 2. Від хімічних елементів до хімічних сполук. Тема 3. Досліджуємо речовини та суміші.

Тема 4. Моделюємо фізичні та хімічні явища

У запропонованій модельній програмі передбачено залучення учнівства до моделювання, здійснення досліджень і виконання дослідницьких проєктів (як реальних, так і віртуальних) для набуття нових знань і досвіду організації

процесу власного навчання. Дослідницька діяльність має стати як способом пізнання природи, так і формування і розвитку вмінь розв’язувати навчальні й життєві проблеми. Це — виявлення проблематики дослідження, висування гіпотез, планування та виконання експериментів, прогнозування їх результатів, аналіз доцільності кожного етапу, пошук та узагальнення інформації, перетворення інформації з однієї форми на іншу, зокрема за допомогою цифрових ресурсів, її інтерпретування, математичне оброблення інформації, а також використання набутого навчального досвіду для розв’язання проблем природничого характеру, зокрема екологічних.

У курсі хімії особливої уваги потребує подальший розвиток умінь визначати й розрізняти причини та наслідки, установлювати причинові зв’язки між хімічною будовою речовин та їхніми властивостями, прогнозувати властивості речовин за їхньою будовою і будову за їхніми властивостями, взаємозалежність природних об’єктів, явищ і процесів, оцінювати вплив діяльності людини на довкілля тощо

Компетентнісний потенціал курсу «Хімія. 7–9 класи»

Ключові

компетентності

Уміння та ставлення в курсі хімії

Вільне володіння державною мовою

Уміння:

використовувати україномовні джерела для здобуття інформації природничого

та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру;

тлумачити інформацію хімічного змісту, описувати усно чи письмово та аналізувати дослідження мовою природничих наук;
чітко, лаконічно й зрозуміло формулювати запитання, думки, аргументувати, доводити правильність тверджень і суджень під час обговорення результатів досліджень та їхньої презентації;
інтерпретувати інформацію, подану в інфографіці, таблицях, діаграмах, графіках тощо;
поповнювати словниковий запас науковою термінологією українською мовою.

Ставлення:

– повага до державної мови, усвідомлення її значення для здійснення різних видів комунікації.

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної)

та іноземними мовами

Уміння:

використовувати навчальні іншомовні джерела для пошуку інформації природничого та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру;
аналізувати й оцінювати інформацію хімічного і технічного змісту іноземними мовами, використовуючи іншомовну наукову термінологію;
тлумачити рідною мовою усно чи письмово інформацію хімічного змісту, використовуючи наукову термінологію;
описувати й аналізувати дослідження усно чи письмово рідною мовою;
обговорювати рідною мовою і розв’язувати проблеми природничого змісту, зокрема екологічні;
поповнювати словниковий запас науковою термінологією рідною мовою;
застосовувати знання з інших мов для пояснення етимології наукових термінів.

Ставлення:

цінування здобутків науковців і науковиць, винахідників і винахідниць у природничій галузі, зацікавленість у популяризації науки рідною мовою;
розуміння потреби популяризувати здобутки українських науковців і науковиць

у природничій галузі для зарубіжної спільноти іноземними мовами.

Математична компетентність

Уміння:

– оперувати математичними поняттями і величинами під час характеристики природних об’єктів, явищ і технологічних процесів;

використовувати математичні методи для аналізу та презентації результатів дослідницьких проєктів із використанням графіків, таблиць, діаграм тощо.

Ставлення:

оцінювати доцільність використання тих чи тих математичних методів під час виконання проєктів дослідницького характеру.

Компетентності

в галузі природничих наук, техніки

і технологій

Уміння:

здійснювати вимірювання, фіксувати результати й оцінювати точність вимірювань;
класифікувати об’єкти, явища природи, технологічні процеси;
характеризувати об’єкти, пояснювати природні явища та технологічні процеси з використанням мови природничих наук і наукової термінології;
використовувати наукові знання, здобутки техніки і технологій для розв’язання навчальних і життєвих проблем;
досліджувати природу, самостійно здобувати знання про природу, зокрема експериментально, презентувати результати досліджень.

Ставлення:

емоційно-ціннісне сприйняття природи та її пізнання для успішного життя в соціоприродному середовищі;
виявлення допитливості й пізнавального інтересу до природничих проблем, цивілізована взаємодія з природою;
критичне оцінювання здобутків природничих наук і технологій;
усвідомлювати, що знання, зокрема про природу, є продуктом діяльності (переважно експериментальної) наукової спільноти впродовж багатьох століть.

Інноваційність

Уміння:

– описувати тенденції розвитку природничих наук, техніки і технологій;

генерувати ідеї для виконання проєктів дослідницького характеру за темами, що вивчаються на уроках;
генерувати ідеї нових можливих проєктів, виконання яких може допомогти в засвоєнні, тлумаченні й аналізі явищ, що вивчаються на уроках;
підтримувати конструктивні ідеї інших осіб, сприяти їх реалізації.

Ставлення:

усвідомлення інноваційності як запоруки успіху і конкурентної переваги;
оцінювання ризиків утілення ідей і здобутків у галузі природничих наук і техніки, їх упливу на якість життя і стан довкілля;
оцінювати ризики щодо можливості виконання запропонованих проєктів.

Екологічна компетентність

Уміння:

визначати й аналізувати проблеми довкілля;
реагувати на виклики, пов’язані зі станом довкілля;
ініціювати розв’язання локальних екологічних проблем, реалізовувати екологічні проєкти;
прогнозувати екологічні наслідки результатів діяльності людини;
використовувати здобуті знання для тлумачення екологічних проблем, пропонування можливих шляхів їхнього вирішення;
споживати природні ресурси в повсякденному житті відповідно до принципів збалансованого природокористування;
пропонувати шляхи подолання в суспільстві несправедливості й працювати над розширенням можливостей усіх людей робити внесок у добробут суспільства й екосистем.

Ставлення:

усвідомлення важливості раціонального природокористування;
оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки життєдіяльності, етичних норм і принципів сталого розвитку суспільства;

цінування розмаїття природи, визнання життя, як найвищої цінності;
зіставляти результати власної проєктної діяльності з питаннями раціонального природокористування.

Інформаційно- комунікаційна компетентність

Уміння:

здійснювати пошук потрібної інформації, обробляти та презентувати результати проєктної діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
використовувати та створювати цифровий контент хімічного змісту;
досліджувати довкілля за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Ставлення:

критичне оцінювання інформації природничого змісту, здобутої з різних джерел;
дотримання авторського права, принципів академічної доброчесності й етичної взаємодії у віртуальному просторі;
обґрунтовано оцінювати власні результати проєктної діяльності та результати

однокласників / однокласниць.

Навчання впродовж життя

Уміння:

визначати цілі навчальної діяльності, способи і засоби їхнього досягнення;
планувати й організовувати власну проєктну діяльність;
працювати над самовдосконаленням, адаптуватися до змінних умов діяльності;
розвивати здібність досліджувати природу;
здійснювати рефлексію власної діяльності.

Ставлення:

усвідомлювати значення самоосвіти для особистісного розвитку.

Громадянські

та соціальні компетентності

Уміння:

поширювати важливу для суспільства інформацію хімічного змісту;
брати участь у розв’язанні локальних проблем довкілля й залучати до цього громаду;

дотримуватися норм законодавства з охорони природи;
обстоювати власну позицію щодо прийняття рішень у справі збереження й охорони довкілля, брати участь у природоохоронних заходах;
співпрацювати в групі під час розв’язання проблем, досліджень природи, реалізації проектів;
застосовувати набутий досвід проведення досліджень і природоохоронної діяльності для збереження власного здоров’я і здоров’я інших осіб;
дотримуватися здорового способу життя;
переконувати інших щодо пріоритетності збереження здоров’я в інформаційному і технологічному суспільстві;
долучатися спільно з іншими молодими людьми та дорослими різних поколінь до суспільних процесів, які ведуть до покращення добробуту суспільства й сталого (збалансованого) майбутнього;
працювати індивідуально й колективно в різних масштабах, від локального до глобального, з метою зрозуміти та розв’язати складні проблеми, з якими стикаються спільноти.

Ставлення:

визнання існування різних думок і поглядів на проблеми, дотримання принципів демократії під час їх розв’язання;
цінування та повага до різних поглядів і різних систем знань;
оцінювання впливу досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я людини;
цінування внеску кожного в діяльність групи;
усвідомлення переваги конструктивної співпраці для розв’язання проблем.

Культурна компетентність

Уміння:

– застосовувати досягнення природничих наук і технологій, технічних засобів для втілення мистецьких ідей;

пояснювати природничо-наукове підґрунтя різних видів мистецтва.

Ставлення:

усвідомлення значення хімії в розвитку культури;
шанувати науки і хімію зокрема, як складника світової культури.

Підприємливість і фінансова грамотність

Уміння:

генерувати, презентувати та реалізовувати ініціативи для вирішення проблем природничого характеру, зокрема в процесі проєктної діяльності;
використовувати можливості проектної діяльності для створення цінностей (матеріальних, суспільних, культурних);
прогнозувати вплив природничих наук на розвиток технологій, нових напрямів підприємницької діяльності;
аналізувати можливість заощадження природних ресурсів і робити відповідні висновки під час вирішення проблем природничого характеру;
страхування власного здоров’я і життя тощо;
обчислювати економічний ефект ініціатив і діяльності, пов’язаних із реалізацією прикладних наукових рішень.

Ставлення:

виявлення конструктивної активності;
відповідальність за прийняття виважених рішень під час власної і групової діяльності;
усвідомлення значення набутих компетентностей для успішної самореалізації;
усвідомлення залежності добробуту і фінансового успіху від рівня оволодіння здобутками сучасної науки і техніки;
обстоювати важливість ощадливого та раціонального використання природних ресурсів на

конкретних прикладах із використанням результатів власної проєктної діяльності.

Базові знання в основі навчання хімії у 7–9 класах

Базові знання

Загальноприродничі

Хімічний складник

Методологія природничих наук: наука і псевдонаука; мова природничих наук і наукова термінологія; наукові факти, їх інтерпретація; проблема як пізнавальна ситуація; методи пізнання природи; наукове дослідження як метод пізнання; гіпотеза дослідження; моделі в пізнанні природи: реальні, графічні, математичні, словесні, комп’ютерні, знакові; вимірювання, вимірювальні прилади і мірила; точність вимірювань; форми представлення даних: графіки, таблиці, діаграми, інфографіка, масштабування тощо; інтерпретація і критичне оцінювання результатів дослідження; закони і принципи науки.

Науковий світогляд і цілісна природничо-наукова картина світу: навколишнє середовище як джерело речовин, енергії та інформації; рівні організації живої і неживої природи; взаємодія і взаємозв’язки в природі; взаємозв’язки людини з природою, екологічний баланс; відновлювані та невідновлювані природні ресурси; новітні технології, процеси, пристрої і матеріали; концепція сталого розвитку суспільства; значення науки і техніки для сталого розвитку.

Хімія як наука; хімія в побуті; хімія і довкілля; правила безпеки під час роботи з речовинами; хімічний елемент; атом, його будова.

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів; хімічні елементи в природі, їх колообіг; металічні та неметалічні елементи; речовина; прості та складні речовини; систематична номенклатура в хімії.

Хімічні формули; хімічний зв’язок; речовини атомної, молекулярної, йонної будови; основні класи неорганічних сполук; органічні сполуки; хімічні властивості речовин.

Дисперсні системи; розчини; електролітична дисоціація.

Хімічні реакції; класифікації хімічних реакцій за різними ознаками; вплив різних чинників на перебіг хімічних реакцій; хімічні рівняння.

Закони хімії: закон збереження маси речовин, закон об’ємних відношень газів, закон Авоґадро.

Способи реалізації модельної навчальної програми та особливості організації освітнього процесу

Слід наголосити, що представлена програма є модельною. Тобто вчитель / вчителька може використовувати її без змін або адаптувати під власні потреби залежно від можливостей школи та рівня підготовки учнівства.

Головне завдання вчителя / вчительки — орієнтувати учнів / учениць на оволодіння активними способами здобуття знань, розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів / учениць засобами навчального предмета «Хімія». Із цією метою передбачено виконання як теоретичних, так і дослідницьких робіт, тривалість яких визначається вчителем / вчителькою самостійно.

Організовуючи освітній процес, надають перевагу діяльнісним методам і формам навчання: дослідженню хімічних об’єктів, явищ і процесів (спостереження, експериментування), проєктуванню, розвиванню вмінь працювати з інформацією (пошук, аналізування, інтерпретування, оцінювання, узагальнювання); спонукають учнів / учениць до формулювання гіпотез, генерування ідей щодо застосування здобутих знань і навчального досвіду для розв’язання навчальних / життєвих проблем. Перевагу бажано надавати командним (груповим) формам роботи. Варто зауважити, що наведений перелік «Дослідження, моделювання, проєктна діяльність» не є переліком практичних робіт, обов’язкових для виконання й оцінювання. Учитель / учителька на свій розсуд визначає, у якому вигляді впроваджувати ті чи ті види діяльності. Це можуть бути короткотермінові чи довготривалі проєкти, або дослідження, робота з інформацією з елементами експериментування тощо. Залежно від матеріально-технічного забезпечення закладу освіти деякі дослідження можуть бути виконані віртуально.

У програмі не зазначено розподіл годин за темами. Для досягнення визначених Державним стандартом результатів навчання вчитель / вчителька самостійно визначає час, зважаючи на можливості учнів / учениць, матеріально-технічного забезпечення закладу освіти, форм організації освітнього процесу тощо. Учитель / учителька може змінювати порядок тем у межах певного навчального року; доповнювати зміст програми: розширювати або ущільнювати зміст окремих тем програми (зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо); доповнювати тематику досліджень; вилучати окремі питання з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу (відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій

Міністерства освіти і науки в певному навчальному році зазвичай такі зміни мають не перевищувати 20 % змісту програми).

Розробляючи календарне планування, слід зважати на те, що певні дослідницькі проєкти можуть бути виконані впродовж однієї-двох навчальних годин або тривати кілька тижнів (довготривалі проєкти). Їх можна виконувати індивідуально або невеликими групами, у шкільному кабінеті або вдома з проміжним контролем результатів дослідження дорослими. Презентування результатів довготривалих проєктів можна організувати як на спеціально виділеному уроці, так і у форматі шкільного заходу (конференцій, стендових презентацій тощо) із залученням учителів / учительок інших навчальних предметів, батьків / опікунів тощо. Бажано, щоб кожен учень / учениця впродовж семестру (або року) узяв / узяла участь у виконанні хоча б одного довготривалого проєкту в складі учнівської групи. Варто взяти до уваги, що проєктна робота — один зі способів надолуження освітніх утрат.

Із-поміж очікуваних результатів навчання в кожній частині програми є ті, що спрямовані на опанування навичок роботи в колективі. Доцільно поступово збільшувати частоту виконання досліджень у групах, особливо якщо спочатку такої форми роботи було мало. Тому під час освітнього процесу педагогам / педагогиням слід приділяти увагу організації роботи в групі: встановленню й дотриманню правил, плануванню й розподіленню обов’язків, виробленню вмінь чути думки одногрупника / одногрупниці та толерантно їх сприймати, знаходити консенсус у прийнятті рішень, рефлексувати щодо ефективності власної роботи в групі та роботи групи загалом тощо. Імовірно, для когось з учнівства така робота буде складною, тому важливо контролювати стан членів / членкинь груп анкетами самооцінювання, бесідами, обговореннями проблем тощо й оцінювати такі вміння за критеріями, розробленими спільно з учнями / ученицями.

Перелік пропонованих у програмі об’єктів для екскурсій є рекомендаційним, оскільки деякі з них можуть бути підприємствами з приватною формою власності або мати певні обмеження на перебування через правила безпеки. Учитель / учителька на свій розсуд може планувати проведення екскурсій, обирати об’єкти для відвідування або (за можливості) проводити екскурсії віртуально

Наскрізні змістові лінії

Такі ключові компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами всіх навчальних предметів і є метапредметними.

У навчальних програмах з усіх предметів виокремлено такі наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання учнів. Наскрізні змістові лінії спільні для всіх навчальних предметів, є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Практичні роботи проводяться на уроці. Рішення щодо оцінювання (всіх робіт чи вибірково) приймає вчитель.

Тематика досліджень, проєктів може бути змінена вчителем у межах вивчення відповідної теми, враховуючи матеріально-технічне забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей, регіональних особливостей природи рідного краю тощо. Результати дослідження учнів учитель оцінює під час презентацій. Для проведення досліджень та моделювання об’єктів і явищ доцільно використовувати елементи STEM-освіти.

Запропоновані підходи сприятимуть формуванню не лише компетентностей у галузі природничих наук, техніки та технологій, а й інших ключових компетентностей (інформаційно-комунікаційної, соціальної і громадянської, підприємницької, культурної, екологічної, математичної тощо).

Програма не передбачає розподілу годин за розділами й темами. Учитель може на власний розсуд здійснити розподіл годин між темами.

Основними методами, які використовуються в різних поєднаннях, є:

- пояснювально-ілюстративний, що поєднує словесні методи (розповідь, пояснення, роботу з літературними джерелами, дискусії) з ілюстрацією різних за змістом джерел (довідників, карт, схем, діаграм, натуральних об’єктів та ін.);

- частково-пошуковий, що ґрунтується на використанні природничих знань, життєвого й пізнавального досвіду учнів. Прикладом такого методу є бесіда, яка залежно від дидактичних цілей уроку може бути перевірною, евристичною, повторно-узагальнювальною.

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА

7 клас

(35 год, 1 год/тиждень, із них 2 години — резерв)

Очікувані результати навчання

Пропонований зміст

Види навчальної діяльності (орієнтовні)

Тема 1. Хімія. Перші кроки (8 годин)

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження;
визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання;
спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;
аналізує результати дослідження;
дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;
визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
презентує результати дослідження;
оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;
презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв;
розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті й для збереження довкілля;
класифікує об’єкти природи.

Хімія — природнича наука. Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії.

Лабораторне обладнання та базові операції з речовинами.

Науковий підхід у хімії. Вимірювання, спостереження й експеримент у хімії. Здійснення досліджень та протоколювання результатів.

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність. найпростіших операцій із лабораторним обладнанням: наливання рідини в пробірку та перемішування. Нагрівання речовин у пробірках і порцелянових чашах).

Моделювання: створення газометра власноруч.

Вимірювання маси твердих і рідких речовин, об’ємів твердих, рідких і газуватих речовин, збирання газів у газометр (лабораторний або сконстВиконанняруйований власноруч).

Актуалізація умінь, набутих в адаптаційному циклі на прикладі визначення густини тіла (цвяха, ключа тощо).

Довготривалий проєкт «Значення хімічних відкриттів для розвитку людства»

Створення інтелект-карти за темою.

Робота з інформацією.

Використання надбань хімічної науки в повсякденному житті та захисті довкілля.

Правила безпеки під час використання обладнання кабінету хімії та досліджуваних речовин.

Фіксування результатів вимірювання, протоколювання експерименту.

Спільне (групове) обговорення.

Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.

Чому пробірки для демонстрації дослідів виготовляють із тонкостінного скла, а чашки для випарювання — з порцеляни?

Наслідки недотримання правил безпеки під час роботи з речовинами та лабораторним устаткуванням.

Що спільного між сучасним лабораторним обладнанням та обладнанням стародавніх лабораторій?

Значення лабораторного обладнання для успішного розв’язання дослідницьких проблем.

Спільне та відмінне між епізодичним і систематичним спостереженням під час хімічних досліджень.

Чим гіпотеза відрізняється від теорії?

Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?

Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду.

Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності.

Демонстрування створених моделей, інтелект-карт, їх обговорення.

Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

Тема 2. Від хімічних елементів до хімічних сполук (8 годин)

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження ;
визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання;
спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;
аналізує результати дослідження;
дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;
визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
презентує результати дослідження;
оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;
відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема в символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами;
формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки;
презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв;
розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи;
характеризує властивості об’єктів природи, використовуючи хімічну термінологію;
визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;
вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;
розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями;
класифікує об’єкти природи.

Первинні відомості про будову атома: ядро та електрони. Хімічний елемент. Символи та назви хімічних елементів. Періодична система хімічних елементів.

Металічні та неметалічні елементи.

Прості речовини: метали та неметали.

Хімічні формули речовин. Складні речовини.

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність.

Порівняння фізичних властивостей металів і неметалів (на прикладі заліза, алюмінію, міді, цинку тощо, а також сірки, графіту, брому (фото, відеофрагменти тощо).

Моделювання «Будова атомів хімічних елементів».

Запис хімічних формул за моделями молекул і моделювання молекул за хімічними формулами.

Створення інтелект-карти за темою.

Робота з інформацією.

Будова атома.

Хімічні елементи — абетка сучасної хімічної мови. Назви й символи хімічних елементів.

Як з’являються назви хімічних елементів?

Про що можна дізнатися з Періодичної системи хімічних елементів?

«Історія хімічного елемента» (цікаво про елемент учням / ученицям початкової школи (на власний вибір).

Хімічна мова: хімічна формула як спосіб запису складу речовини.

Спільне (групове) обговорення.

Розроблення / узгодження критеріївцінювання власної діяльності / роботи в групах.

Як улаштовані атоми та чим вони відрізняються?

Як відрізнити метал від неметалу?

За якими ознаками речовини класифікують на прості та складні, метали й неметали?

Чи можна стверджувати, що на сьогодні відомо 118 простих речовин?

Доведіть або спростуйте думку, що 118 хімічних елементів утворюють лише 118 простих речовин.

Інформація про якісний і кількісний склад речовин, яку можна дізнатися з хімічної формули речовини.

Схарактеризуйте спільне й відмінне між моделлю молекули речовини та її молекулярною формулою.

Чи існують варіанти створення кількох різних моделей молекули з однією формулою? Відповідь поясніть.

Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?

Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності.

Демонстрування створених моделей, інтелект-карт, їх обговорення.

Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

Тема 3. Досліджуємо речовини та суміші (10 годин)

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження;
моделює процеси розділення сумішей;
спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;
аналізує результати дослідження;
оцінює правильність сформульованої гіпотези;
дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;
визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах;
презентує результати дослідження;
оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;
презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв];
розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію;
визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;
обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті й для збереження довкілля;
визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;
вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;
розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями;
класифікує об’єкти природи.

Фізичні властивості речовини та способи їх визначення.

Суміші однорідні й неоднорідні: розчини, аерозолі, суспензії, емульсії. Властивості речовин у сумішах. Розділення сумішей.

Масова частка компонентів у суміші.

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність.

Визначення фізичних властивостей речовин (пластичність, крихкість / твердість, електропровідність, колір, температура кипіння / плавлення).

Отримання емульсії (на прикладі майонезу). Дослідження впливу різних речовин на стійкість емульсії.

Визначення способів розділення запропонованих учителем / учителькою сумішей (зокрема й таких, що трапляються в повсякденному житті) з огляду на фізичні властивості речовин – компонентів цих сумішей (робота в групах).

Розділення сумішей фільтруванням і хроматографією (на папері), відстоюванням (із використанням ділильної лійки).

Розділення неоднорідної суміші й визначення масової частки компонентів у суміші.Узагальнення результатів, отриманих групами, у різний спосіб (графіки, діаграми, таблиці) та їх презентування.

Обговорення можливості варіативності представлення результатів і підходів до вибору способу їх представлення.

Моделювання: опріснення морської води (виготовлення обладнання власноруч).

Способи й особливості виділення солі й цукру з їх розчинів.

Створення інтелект-карти за темою.

Робота з інформацією.

Які властивості речовин називають фізичними? Як їх можна визначити?

Чи існують у природі чисті речовини? Чи можливо отримати чисті речовини?

Аерозолі, суспензії та емульсії в повсякденному житті та в природі.

Пошук і аналіз інформації щодо фізичних властивостей речовин і визначення способів розділення запропонованих учителем / учителькою сумішей, зокрема таких, що трапляються в повсякденному житті.

Актуалізація знань про способи розділення сумішей (дистиляція, відстоювання, фільтрування, випарювання тощо).

Способи вираження складу суміші.

Спільне (групове) обговорення.

Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.

За якими ознаками (властивостями) розрізняють речовини?

Як і чим визначити / виміряти фізичні властивості речовин?

Чим відрізняються суміші від чистих речовин?

Чи можливе існування «абсолютно» чистої речовини?

Чи існує взаємозв’язок між фізичними властивостями речовини та способом її виділення із суміші? Поясніть відповідь, наведіть приклади.

Чи зберігають речовини свої властивості в сумішах? Доведіть свою думку на прикладах речовин, що містяться в сумішах, які часто використовують у побуті.

Як відрізнити однорідну суміш від неоднорідної? Як розпізнати емульсію, суспензію, аерозоль?

На яких властивостях речовин ґрунтуються відомі вам способи розділення сумішей та які суміші можна розділяти, використовуючи їх?

Зіставте метод розділення суміші з її характеристиками (однорідна / неоднорідна, наявність летких / нелетких компонентів тощо).

Можливості використання певних способів розділення тих чи тих сумішей у повсякденному житті, промисловому виробництві.

Представлення результатів роботи груп за проблемою «Обчислення вмісту (мас, об’ємів, масових часток) компонентів у сумішах».

Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?

Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності.

Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення.

Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

Тема 4. Моделюємо фізичні та хімічні явища (9 годин)

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання;
спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;
аналізує результати дослідження;
дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;
визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах;
презентує результати дослідження;
оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;
відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема у символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами ;
формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки;
презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв;
розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи;
характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію;
визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми ;
обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті та для збереження довкілля;
визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;
вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей
розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями
класифікує явища природи [

Фізичні та хімічні явища.

Хімічні реакції. Схема хімічної реакції та хімічні рівняння. Умови перебігу хімічних реакцій.

Закон збереження маси в хімічних реакціях. Хімічні рівняння. Складання хімічних рівнянь.

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність.

Розпізнавання фізичних і хімічних явищ (на основі власних спостережень, за відеофрагментами, світлинами, ілюстраціями природних явищ і технологічних процесів) (робота в групах).

Спостереження за хімічними явищами в довкіллі, виявлення фізичних явищ, що супроводжують хімічні реакції.

Спостереження за процесом горіння та іржавіння. Виявлення фізичних явищ, що супроводжують ці процеси.

Моделювання виверження вулкана з використанням соди, оцту та барвника.

Створення лепбука «Фізичні та хімічні явища в довкіллі».

Створення інтелект-карти за темою.

Робота з інформацією.

Хімічне рівняння як речення хімічної мови. Описування хімічного явища з використанням хімічної абетки (символів хімічних елементів) і хімічної мови (хімічних формул речовин).

Хімічні реакції між простими та складними речовинами в природі.

Складання хімічних рівнянь за описом хімічних реакцій або відеозаписами (на прикладі реакцій простих речовин).

Спільне (групове) обговорення.

Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.

Спільне й відмінне між фізичними та хімічними явищами (створення діаграми Венна, порівняльної таблиці тощо).

Як відрізнити хімічне явище від фізичного?

Представлення результатів групової роботи з розпізнавання фізичних і хімічних явищ.

Приклади хімічних явищ у довкіллі.

Чим можна пояснити наявність фізичних явищ, що супроводжують хімічні перетворення?

Порівняння лексичного значення слова «продукт» і терміна «продукт реакції»: визначення спільного і відмінного.

Горіння та іржавіння: чи змінюється маса речовин унаслідок цих хімічних реакцій? А внаслідок інших хімічних реакцій?

Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?

Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду.

Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності.

Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення.

Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з хімії є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відображаються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі навчання.

За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати знання у нових ситуаціях виокремлено рівні навчальних досягнень учнів, що оцінюються за 12-бальною шкалою.

Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

При оцінюванні рівня навчальних досягнень з хімії враховується:

оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;
рівень засвоєння теоретичних знань;
сформованість експериментальних умінь, необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;
здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;
уміння розв’язувати розрахункові задачі.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

Система оцінювання (бальна/рівнева):

В - 10,11,12

Д - 7,8,9

С - 4,5,6

П - 1,2,3

Вивчення «Хімія. 7–9 класи» в базовій школі передбачає два види контролю:

- поточний – під час вивчення теми (усне опитування, тестування, самостійні, лабораторні та практичні роботи, творчі роботи, дослідження, захист проєктів і власних досліджень тощо);

- підсумковий – наприкінці вивчення розділу або теми (усні та письмові роботи, тести, бесіди тощо).

Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів з «Біологія. 7–9 класи», необхідно враховувати рівень засвоєння теоретичних знань, сформованості практичних умінь, досвід дослідницької та творчої діяльності.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий	1	Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об’єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні)
	2	Учень (учениця) описує деякі хімічні об’єкти за певними ознаками
	3	Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини
Середній	4	Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ
	5	Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять
	6	Учень (учениця) послідовно відтворює значну частину навчального матеріалу
Достатній	7	Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить приклади, з допомогою вчителя порівнює хімічні об’єкти
	8	Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об’єкти
	9	Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить висновки
Високий	10	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки
	11	Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки
	12	Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

Державний стандарт початкової освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688 Київ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-%D0%BF#Text

Державний стандарт базової середньої освіти 5-9 класи Нової української школи

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti

Методичні рекомендації щодо створення модельних навчальних програм для 5-9 класів: Міністерство освіти і науки України. 21 березня 2021 р. Київ https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/03/25/metod.pdf
Нова українська школа: Концептуальні засади реформування середньої школи https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти: Наказ Міністерства освіти і науки України

№235 від 19 лютого 2021 р. Київ. https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovoyi-osvitnoyi-programi-dlya-5-9-klasiv-zagalnoyi-serednoyi- osviti

Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16 січ. 2020 р. № 463-ІХ. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463- IX?fbclid=IwAR3HPX7nGuT O1v2MGtHJ1p0zWxrQUiuf7N07Ir3-KCwI-Ed2fpo9nbDPwRY#Text
Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти): розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 серп. 2020 р. № 960-р. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-р#Text.
Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: Указ Президента України від 30 верес. 2019 р. № 722/2019. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/722/2019#Text.
Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/54258/
Модельна навчальна програма «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Григорович О. В.)

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 1

Оцінки та відгуки

Пономаренко Ліна Володимирівна 27.08.2025 в 11:42

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Овчаренко Ольга Петрівна

Пов’язані теми

Хімія, 7 клас, Інші матеріали

Додано

25 лютого 2025

Переглядів

7681

Оцінка розробки

5.0 (1 відгук)