Соснівський навчально-виховний комплекс № 13
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення педагогічної ради
Від 31.08.23 протокол № 1
Навчальна програма / орієнтовне календарно-тематичне
планування уроків географії в 6 класі
(1 год. на тиждень)
(Індивідуальна форма навчання)
Розроблено на основі модельної навчальної програми:
«Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти
(автори Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В., Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В.)
2023
Пояснення до календарно-тематичне планування / навчальної програми.
Календарно-тематичне планування (КТП) є одночасно і навчальною програмою та укладено за згаданою вище модельною програмою. Навчальна програма, а отже і КТП, майже на 90% відповідає модельній програмі. КТП орієнтовне, бо маєте право вносити зміни пропонований зміст уроків та види навчальної діяльності.
В КТП є дві колонки для дати, з яких друга може використовуватися для корекції при зміні розкладу чи при потребі змінити (ущільнити або розширити) час на вивчення певних тем.
Очікувані результати є головною і обов’язковою метою уроку. Їх можна доповнювати. До окремих уроків додано очікувані результати пов’язані із формуванням геопросторового мислення та вміння користуватися картою. Усі очікувані результати співвідносяться із певною групою загальних результатів (ГЗР). Номери ГЗР подано у крайній правій колонці. Поточні оцінки за уроки, де очікувані результати співвідносилися до, наприклад, першої ГЗР, формують підсумкову оцінку цієї групи.
Види навчальної діяльності є орієнтовні. Їх можна змінювати. Алгоритми до більшості видів, їх зразки та поради виконання та подаються у підручнику (автори С.Запотоцький, М.Зінкевич та ін.) та у збірці конспектів уроків (автор Л.Петринка).
У Свідоцтво досягнень цьогоріч додається географія. У природничій галузі немає важливої лише для географії та історії ГЗР, яка стосується геопросторового мислення та картографічних вмінь. Така група є в історичній галузі. У 5 класі в Свідоцтві досягнень для курсу “Пізнаємо природу” було включено лише три із чотирьох ГЗР, які є у Державному стандарті БСО, то ж у рекомендованому варіанті запису ГЗР для географії пропонується залишити четверту групу з використанням частини конкретних результатів з історичної галузі дещо перефразувавши її.
Рекомендований варіант запису груп загальних результатів у Свідоцтво досягнень.
1. Пізнає світ природи, досліджуючи її
2. Опрацьовує, систематизує та представляє інформацію
3. Розуміє закономірності природи та діє для сталого розвитку
4. Володіє геопросторовим мисленням та вміє користуватися картою
|
№№ |
Дата |
Дата |
Очікувані результати.
Учениця/Учень |
Зміст матеріалу, пропонований для вивчення (виділено тему уроку) |
Види навчальної діяльності.
|
Д\З |
Групи результатів навчання |
|
|
Вступ ( 1 год.) |
|
|||||||
|
1 |
|
|
з’ясовує і пояснює значення географічних знань у житті людини. розуміє причини розмаїття природи та певні її закономірності; розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну географічну проблему у запропонований спосіб; взаємодіє в групі для розв’язанням навчальної проблеми відповідно до своєї ролі; знаходить, збирає і зберігає географічні дані різних типів; критично оцінює географічну інформацію, отриману з різних джерел. використовує карту, картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень. здійснює пошук географічної інформації з різних джерел; логічно структурує власне повідомлення; презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб. |
Географія як наука про Землю. Методи географічних досліджень |
Робота з інформацією: Демонстрування навчальних матеріалів «Географія в сім'ї наук про Землю». Робота з інформацією: Демонстрування навчальних матеріалів «Як працюють географи-дослідники (методи географічних досліджень)». Віртуальна мандрівка з використанням вебресурсів («Google Earth», «Google maps» |
|
1,2, 3,4
|
|
|
Розділ І. Земля на глобусі й карті (6 год.) |
|
|||||||
|
Тема 1. Глобус – модель Землі |
|
|||||||
|
2 |
|
|
розуміє зміст поняття «геоїд». |
Форма і розміри Землі. Навколосвітня подорож Ф. Магеллана. |
Робота в групах для розв’язання проблеми: Яке географічне значення кулеподібної форми Землі? |
|
1
|
|
|
3 |
|
|
досліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема й цифрові; використовує глобус як джерело інформації; пояснює як рухи Землі впливають на її природу й життя людей. |
Рухи Землі та їх наслідки. |
Користування моделями: Демонстрування глобуса як моделі Землі. Моделювання рухів Землі з використанням телурію/ веб-ресурсів/ друкованих наочних посібників/ рисунків тощо. |
|
1, 2, 3 |
|
|
4 |
|
|
добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на глобусі. співвідносить інформацію на карті, плані, глобусі та космознімку |
Глобус та його види, умовні знаки. Визначення напрямів на глобусі. Зображення земної поверхні на космічних знімках та глобусі, картах, планах місцевості. |
Робота з картографічною інформацією: що і як позначено на глобусі? Визначення напрямків на глобусі. |
|
2, 4 |
|
|
Тема 2. Зображення Землі на карті |
||||||||
|
5 |
|
|
добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань. використовує вміння перетворювати й представляти різні види масштабів. використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; |
Визначення напрямків на картах та на місцевості. Масштаб та його види. Визначення відстаней між об’єктами на глобусі та карті й плані місцевості. |
Розв’язування задач на визначення напрямків на картах та на місцевості. Користування приладами: «Визначення сторін горизонту за компасом» Практичні роботи на місцевості «Орієнтування на місцевості», «Визначення азимутів». Розв’язування задач на перетворення одного виду масштабу в інший. |
|
1, 4 |
|
|
|
|
|
||||||
|
6 |
|
|
використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх. логічно структурує власне повідомлення; використовує карту як джерело інформації. з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення сучасних картографічних зображень в житті людини. |
Шкільні географічні карти, географічні атласи, картографічні онлайн-ресурси. Географічна карта в житті людини.
|
Робота у групі для розв’язання проблем: Командна гра-квест «Навколосвітня подорож» за допомогою карт світу. Географічний диктант «Опис місцевості за електронними картами». Робота з інформацією: Розпізнавання умовних знаків на картах. Читання інформації з тематичної карти. |
|
1, 2, 4 |
|
|
7 |
|
|
|
Підсумковий урок із теми «Вступ. Земля на глобусі й карті». Корекція досягнення очікуваних результатів навчання. Аналіз ДТР-1 |
Діагностувальна тематична робота 1. |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розділ ІІ. Оболонки Землі. Тема 1. Літосфера (5 год.) |
|
|||||||
|
8 |
|
|
розуміє зміст понять «літосфера». розуміє зміст понять «літосферна плита»; встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються у літосфері. |
Будова літосфери. Літосферні плити, механізм та наслідки їх переміщення. |
Моделювання: Будова літосфери. Моделювання: Процеси у літосфері «Рух літосферних плит». Практична робота: «Позначення на контурній карті меж літосферних плит».
|
|
2, 3, 4 |
|
|
9 |
|
|
розуміє зміст понять «землетрус», «епіцентр землетрусу»; використовує здобуті знання і набутий досвід для збереження життя й здоров’я свого та інших людей під час землетрусу. розуміє зміст понять «вулкан», «кратер», «жерло», «гейзер», «сейсмічний пояс»; здійснює пошук географічної інформації з різних джерел; використовує здобуті знання і набутий досвід для збереження життя й здоров’я свого та інших людей під час виверження вулкану; знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті вулкани Етна, Мауна-Кеа, Карадаг. |
Землетруси. Вулканізм. Сейсмічні пояси світу.
|
Презентування інформації з різних джерел «Наслідки катастрофічних землетрусів». Робота з інформацією: Розроблення «пам’ятки» жителю і туристу про ознаки наближення землетрусу (буклет, постер, флаєр). Дискусія: Чому люди живуть на схилах вулканів попри небезпеку їхнього виверження? |
|
2, 3,4 |
|
|
10 |
|
|
розуміє зміст понять «ерозія», «зсув», «вивітрювання» розрізняє види вивітрювання та ерозії; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження процесів у літосфері; використовує здобуті знання і набутий досвід для збереження життя й здоров’я свого та інших людей під час утворення зсуву. розуміє зміст понять «абсолютна і відносна висота точок», «горизонталь». |
Зовнішні процеси на земній поверхні. Абсолютна і відносна висота точок. |
Моделювання: Процеси у літосфері «Зсув», «Водна ерозія». Робота у групі для розв’язання проблем: Як попередити про загрозу зсуву місцеву громаду? Робота з інформацією: Розроблення «пам’ятки» жителю і туристу про ознаки утворення зсуву (буклет, постер, флаєр). |
|
2, 3 |
|
|
11 |
|
|
розрізняє гори і рівнини за висотою; використовує фізичну карту як джерело інформації; знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті гори (Гімалаї, Карпати, Кримські), рівнини (Амазонська низовина, Східно-Європейська рівнина, Бразильське плоскогір’я, Придніпровська височина і Придніпровська низовина); використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для моделювання, організації власних географічних досліджень; презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб. |
Форми рельєфу поверхні Землі. Рельєф суходолу. Рівнини. Гори. Рельєф дна океану |
Робота з інформацією: Створення лепбуку/буклету «Еверест “підріс” майже на один метр». Найвища гора Землі Еверест чи Мауна-Кеа? Створення фотогалереї унікальних форм рельєфу земної кулі/ свого краю. Практичні роботи: Позначення на контурній карті гір і рівнин. Опис гір, рівнин за фізичною картою. Групування форм поверхні на фізичній карт (України, материка, світу) за висотою. Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін. |
|
1, 2, 4 |
|
|
|
|
|
1, 2, 4 |
|||||
|
12 |
|
|
розуміє зміст понять «мінерал», «гірська порода»; розрізняє гірські породи за походженням; складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження; встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються у літосфері. |
Мінерали і гірські породи. Корисні копалини. Підсумковий урок із теми «Літосфера». Аналіз ДТР-2 |
Дослідження: Як «народжується» граніт, базальт, пісок, вапняк, торф, кам’яна сіль? Чому глина буває кольоровою? Корисні копалини в облаштуванні житла (господарських будівель). Діагностувальна тематична робота 2. |
2, 3 |
||
|
Розділ ІІ. Оболонки Землі. Тема 2. Атмосфера (8 год.) |
|
|||||||
|
13 |
розуміє зміст понять «атмосфера», «озоновий шар». встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в атмосфері; планує географічне дослідження процесів в атмосфері з допомогою вчителя; виконує з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження, фіксує одержані результати; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв. розуміє зміст понять «амплітуда температур повітря», «середні температури», «теплові пояси»; будує графічні моделі: графік зміни температури повітря; аналізує з допомогою вчителя результати досліджень атмосфери за запропонованими |
Склад і будова атмосфери. Нагрівання атмосферного повітря. Добовийта річний хід температури повітря, |
Практична робота: Складання й аналіз графіка добового і річного ходу температури повітря.
|
|
1, 2, 3
|
|||
|
|
||||||||
|
14 |
|
|
розуміє зміст понять «атмосферний тиск» встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в атмосфері; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань. розуміє зміст понять «сила вітру», «бриз»; моделює атмосферні явища самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб; будує графічні моделі: розу вітрів; |
Атмосферний тиск. Вітер |
Моделювання процесів: Дія атмосферного тиску в домашніх умовах. Розв’язування задач: Зміни атмосферного тиску з висотою. Користування вимірювальними приладами: Зняття показів барометра. |
|
1,2,3 |
|
|
15 |
|
|
розрізняє абсолютну і відносну вологість повітря; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань. розрізняє види хмар. |
Вода в атмосфері. Хмари, їхні форми, хмарність. Туман. |
Розв’язування задач: Визначення відносної вологості повітря. Користування вимірювальними приладами: Зняття показів гігрометра. Робота з інформацією: Презентування інформації з різних джерел: Визначення видів хмар за наочними посібниками. Моделювання процесів: Утворення хмар і опадів. |
|
1, 2,3 |
|
|
|
||||||||
|
16 |
|
|
розрізняє види опадів; моделює атмосферні явища самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб; будує графічні моделі: діаграми хмарності, опадів; аналізує з допомогою вчителя результати досліджень атмосфери за запропонованими критеріями. |
Опади, їхні види, вимірювання.
|
Практична робота Складання й аналіз діаграми хмарності й опадів. Користування вимірювальними приладами: Зняття показів опадоміра. |
|
1, 2 |
|
|
17 |
|
|
розуміє зміст поняття «погода»; представляє самостійно або з допомогою вчителя інформацію про погоду в різних формах. |
Погода, її елементи.
|
Дослідження: Мінливість погоди на інтерактивних картах погоди. Практична робота Характеристика погоди у даній місцевості з використанням метеоприладів / з допомогою онлайн-застосунків погоди. |
|
1, 2 |
|
|
18 |
|
|
розуміє зміст поняття «клімат»; представляє самостійно або з допомогою вчителя інформацію про клімат в різних формах. |
Клімат. Кліматична карта світу, України. |
Робота з інформацією: Презентування інформації з різних джерел: «Як працюють метеорологи?». |
|
2, 4 |
|
|
19 |
|
|
обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання навчальної / життєвої проблеми щодо погодних явищ; представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв. представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв. |
Небезпечні і рідкісні атмосферні явища. Людина і атмосфера. |
Проєктна діяльність: Розпізнавання та правила безпечної поведінки під час несприятливих атмосферних явищ, які характерні для вашої місцевості (буклет, постер, флаєр). Дослідження: Як запобігти зневоднення організму людини, теплового і сонячного удару в умовах спекотної погоди. Дослідження: Як впливає парниковий ефект на розвиток овочівництва, квітникарства закритого ґрунту у своїй місцевості? Як можна використовувати енергію сонця й вітру? Глобальне потепління: погляди кліматологів. |
|
1, 2 |
|
|
|
||||||||
|
20 |
|
|
|
Підсумковий урок із теми «Атмосфера». Корекція досягнення очікуваних результатів навчання. Аналіз ДТР-3 |
Діагностувальна тематична робота 3. |
|
||
|
|
|
|
||||||
|
Розділ ІІ. Оболонки Землі. Тема 3. Гідросфера (7 год.) |
|
|||||||
|
21
|
|
|
розуміє зміст понять «гідросфера», «море», «затока», «протока». розрізняє частини Океану; знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті Чорне, Азовське, Середземне моря; Керченську, Гібралтарську, Магелланову, Берингову протоки; Біскайську, Бенгальську затоки; острови Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Джарилгач; півострови Скандинавський, Кримський, Аравійський, Індостан. розуміє зміст поняття «солоність океану». розрізняє види руху води в океанах; знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті течії Гольфстрім, Західних вітрів. |
Складові гідросфери. Світовий океан. Острови в океані. Карта океанів. Властивості та рух вод Світового океану. |
Практична робота: «Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів». Робота з інформацією: Віртуальна мандрівка «Глибинами океанів» (перегляд панорамних фото і відео). Жак-Ів Кусто – видатний дослідник Світового океану. |
|
1,2, 4 |
|
|
|
||||||||
|
22
|
|
|
використовує самостійно або з допомогою вчителя здобуті знання і набутий досвід для розв’язання життєвої проблеми. формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження. з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя значення знань про гідросферу в житті людини, підприємницькій діяльності. |
Життя в океанах і морях. Ресурси Світового океану. Господарська діяльність людини у Світовому океані.
|
Дослідження: Небезпечні тварини на морських пляжах світу. Робота з інформацією: Віртуальна мандрівка «Глибинами океанів» (перегляд панорамних фото і відео). Жак-Ів Кусто – видатний дослідник Світового океану. Робота з інформацією: «Океан в небезпеці».
|
|
1, 2, 3 |
|
|
23 |
|
|
розуміє зміст понять «річкова долина», «річкова система», «басейн річки», «вододіл», «режим річки». розрізняє елементи річкової долини, види живлення річок; знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті річки Дніпро, Дунай, Ганг, Ніл, Амазонка; обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання життєвої проблеми щодо безпечної поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоставу й льодоходу. розуміє зміст поняття «ерозія»; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань. |
Води суходолу. Річка: річкова долина, річкова система, басейн річки, вододіл. Живлення, водний режим річки. Робота річок. |
Дослідження: Віртуальна подорож річкою. Практична робота: «Позначення на контурній карті назв річок» Моделювання: Виготовлення макета річкової системи (пластилін, папір, нитки…). Робота з інформацією: «Річка надихає» (сторінками художніх творів, учнівської творчості). Фотокросинг «Річки України і світу». Робота з інформацією: Розроблення «пам’ятки» про правила безпечної поведінки біля річки, під час повені, паводку, льодоставу й льодоходу. (буклет, постер, флаєр). Робота у групі для розв’язання проблем: Як рельєф впливає на напрямок і швидкість течії річок? Практична робота: «Визначення довжини річки, користуючись масштабом, ниткою, курвіметром». |
|
1, 2, 4 |
|
|
|
||||||||
|
24
|
|
|
розуміє зміст понять «озеро», «болото»; розрізняє види озерних улоговин; знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті озера Шацькі, Каспійське, Байкал. обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання життєвої проблеми щодо безпечної поведінки перебування на березі водойми, руху болотистою місцевістю. розуміє зміст понять «льодовик», «багаторічна мерзлота»; розрізняє види льодовиків, підземних вод.
|
Озера, походження озерних улоговин, солоність. Болота, особливості їх утворення та поширення. Льодовики. Багаторічна мерзлота. |
Практична робота: «Позначення на контурній карті назв озер». Робота з інформацією: Як розпізнати непрохідне болото? Яку воно несе небезпеку? Розроблення «пам’ятки» про правила безпечної поведінки біля водойми, при перебуванні в болотистій місцевості. (буклет, постер, флаєр). Проєктна діяльність. Створення пам’ятки про правила безпечної поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоставу, льодоходу, шторму, цунамі, перебування на березі водойми, руху болотистою місцевістю (буклет, постер, флаєр, лепбук). |
|
1, 2, 4 |
|
|
|
||||||||
|
25 |
|
|
розуміє зміст понять «підземні води», «мінеральні води», «термальні води». розуміє зміст понять «болото», «водосховище», «канал»; розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну проблему щодо використання водних ресурсів, охорони водних об’єктів у запропонованій ситуації; з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя значення знань про гідросферу в житті людини, підприємницькій діяльності; виявляє емоційно-ціннісне ставлення до наслідків впливу людини на гідросферу;
|
Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні та мінеральні води. Штучні водойми і водотоки. Водні ресурси. |
Дослідження: Чому міліють криниці? Дослідження: Куди потрапляють стічні води? З яких водних джерел здійснюється водопостачання твого населеного пункту? Моделююча вправа з використанням фізичної карти «Будуємо греблю на річці: мета, місце, наслідки». Робота у групі для розв’язання проблем: Обмін досвідом економії води в родині. Розв’язування задач: Як заощадити на воді?/Скільки коштує вода? |
|
1.3 |
|
|
|
||||||||
|
26 |
|
|
встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері, унаслідок взаємодії гідросфери з літосферою. |
Людина і гідросфера. |
Екскурсія до водного об’єкту: Опис водного об’єкта за картою та на місцевості. Екологічні проблеми водойм моєї місцевості. |
|
3 |
|
|
|
|
|
||||||
|
27 |
|
|
|
Підсумковий урок із теми «Гідросфера». Корекція досягнення очікуваних результатів навчання. Аналіз ДТР-4 |
Діагностувальна тематична робота 4. |
|
||
|
|
|
|
||||||
|
Розділ ІІ. Оболонки Землі. Тема 4. Біосфера. Тема 5. Природні комплекси. Тема 6. Антропосфера (8 год.) |
|
|||||||
|
28 |
|
|
розуміє зміст понять «біосфера»; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ в біосфері для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми. розуміє зміст понять «ареал».
|
Складові біосфери, взаємозв’язки між оболонками Землі. Біологічні ресурси та закономірності їх поширення. |
Робота з інформацією: «Верміферма – що це?» Робота у групі для розв’язання проблем: Яка роль організмів у перетворенні гірських порід у ґрунті? Яка роль організмів у регулюванні газового стану атмосфери? Чому в екосистемі важливе місце займають рослини? Практична робота: Складання ланцюга живлення для лісі/в степу/на лузі/у водоймі своєї місцевості. Дослідження «Які біологічні ресурси використовують у господарській діяльності твого краю?». |
|
1, 3
|
|
|
|
||||||||
|
29 |
|
|
розуміє зміст понять «тип ґрунту»; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості ґрунтів, використовуючи відповідну наукову термінологію; представляє самостійно або з допомогою вчителя інформацію про ґрунти своєї місцевості. бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; презентує приклади власного досвіду зі збереження тваринного, рослинного світу та ґрунтів своєї місцевості. |
Ґрунти. Земельні ресурси. Людина і біосфера. |
Робота з інформацією: Як працювати з картою ґрунтів?Дослідження: Стихійні сміттєзвалища, забруднення ґрунтів своєї місцевості. Робота у групі для розв’язання проблем: Як визначити тип ґрунту на дачній ділянці, та покращити його родючість? Проєктна діяльність: Презентація участі в акції «Посади дерево». Презентація досвіду компостування органічних відходів у домогосподарствах, шкільних їдальнях. |
|
1,2, 3, 4 |
|
|
30 |
|
|
розпізнає самостійно або з допомогою вчителя ті із запропонованих проблем щодо природних комплексів, які можна розв’язати дослідницьким способом; розуміє значення співробітництва у розв’язанні навчальної проблеми; взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми.
|
Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі та властивості. |
Робота у групі для розв’язання проблем: Інтелектуальні прак- тикуми (квест, пазл, проєкт). Складання схем взаємозв’язків у оболонках Землі: «Літосфера-атмосфера»; «Літосфера-гідросфера»; «Літосфера-біосфера»; «Атмосфера-гідросфера»; «Атмосфера-біосфера»; «Гідросфера-біосфера». Практична робота: Аналіз схем кругообігу води, кисню, карбону в природі («ілюстрування прикладами схем кругообігу води, кисню, карбону в природі»). |
|
1, 4
|
|
|
31 |
|
|
встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в природному комплексі; встановлює самостійно або з допомогою вчителя певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами. |
Природні комплекси як наслідок взаємозв’язків між компонентами природи та їх види. Зональні природні комплекси. |
Проєктна діяльність: Опис/характеристика/есе /міні-розповіді пам’ятки природи, унікального природного комплексу (ділянка лісу, заплава, водойма, гора, печера). Групова робота. Складання характеристики зональних екосистем: тропічних пустель, саван і рідколісся, вологих екваторіальних лісів (джунглів) |
|
3, 4
|
|
|
32 |
|
|
взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми. |
Екскурсія в довкілля. |
Практична робота: Характеристика одного з при- родних комплексів своєї місце- вості за алгоритмом» (письмо- |
|
1, 3 |
|
|
33 |
|
|
пояснює зміст поняття «антропосфера»; обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення існуванню зони контакту людини з природою; використовує наукові факти для формулювання власних суджень щодо зв’язків антропосфери з іншими оболонками Землі. взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми; створює самостійно / в групі чи з допомогою інших осіб презентації щодо впливу людини на компоненти географічної оболонки в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; оцінює взаємозв'язок людини з іншими сферами навколишнього середовища; пропонує власні заходи зі збереження природного се редовища своєї місцевості. |
Антропосфера. Господарська діяльність людини в антропосфері Охорона природи та невиснажливе природокористування. |
Робота з інформацією: Лепбук/ буклет «Світ, в якому я живу». Дослідження: Земля для людей, чи людина для Землі?»/ «Що чекає планету Земля в майбутньому?
Моделювання: Створення ментальних карт «Людина і навколишнє природне середовище».
|
|
1, 2, 3 |
|
|
|
|
|||||||
|
34 |
|
|
|
Підсумковий урок із тем «Біосфера», «Природні комплекси», «Антропосфера». Корекція досягнення очікуваних результатів навчання. Аналіз ДТР-5 |
Діагностувальна тематична робота 5. |
|
||
|
|
|
|||||||
|
35 |
|
|
|
Підсумковий урок |
|
|
|
|