ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення педагогічної ради
Протокол № __ від ___ 2024 року
Наказ № __ від ___ 2024 року
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з фізики для 7-х класів
Розроблено відповідно модельної навчальної програми «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О. ) (гриф надано наказом Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 №1001)
І ВСТУП
Кількість годин: 70 ( 2 год на тиждень)
Практична частина з фізики передбачає:
Види роботи |
Кількість годин |
І семестр |
ІІ семестр |
||
|
|
план |
факт |
план |
факт |
Експериментальна робота (Лабораторна робота) |
10 |
5 |
5 |
5 |
5 |
Контроль успішності |
4 |
2 |
2 |
2 |
2
|
Захист навчальних проєктів |
4 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Навчальну програму «Фізика7 клас» розроблено згідно з Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 р. № 235, відповідно модельної навчальної програми «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О. ) (гриф надано наказом Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 №1001)
Навчальна програма визначає послідовність досягнення очікуваних результатів здобувачами освіти, зміст навчання й можливу послідовність його вивчення та види навчальної діяльності, що мають використовуватися в освітньому процесі. Оскільки фізика є фундаментальною наукою, що вивчає найбільш загальні закони природи, рух і структуру матерії, а результати та досягнення цієї науки лежать в основі сучасної наукової картини світу і водночас визначають рівень сучасного науково-технічного розвитку, техніки та технологій, то вивчення фізики об’єктивно є одним з потужних засобів формування у здобувачів освіти сучасного наукового стилю мислення, що, у свою чергу, слід розглядати як одну з цілей, важливе інтелектуальне досягнення і один з кінцевих результатів вивчення фізики.
На сучасному етапі усвідомлення змісту та цілей навчання в цілому і фізики зокрема, вже неактуальними є навчальні досягнення, що стосуються відтворення вивченого на репродуктивному рівні. Усе більшої ваги набувають досягнення здобувачів освіти, що полягають у здатності до творчого переосмислення і застосування вивченого матеріалу, створення на його основі нового (можливо, суб’єктивно нового) знання або продукту. Принциповим стає розуміння суті фізичних процесів, у тому числі можливих негативних наслідків некваліфікованого, некоректного або безвідповідального використання результатів наукових і технічних досягнень, усвідомлення загрози виникнення техногенних та природних катастроф тощо. Особливої ваги зазначений аспект вивчення фізики набуває в сенсі гуманізації навчання та необхідності формування у здобувачів освіти відповідального ставлення до взаємодії із суспільством.
Пропонований курс ґрунтується на знаннях та компетентностях, набутих здобувачами освіти в попередніх класах, і водночас не є прив’язаним до якоїсь певної програми, підходу або концепції попереднього вивчення природничих дисциплін.
Освітня мета Головною метою курсу фізики для 7–9 класів є ознайомлення здобувачів освіти із законами природи шляхом розкриття їх фізичного змісту, створення умов і можливостей практичного втілення та застосування теоретичних знань про природу й формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених Державним стандартом. Відповідно, метою створення навчальної програми «Фізика» є створення концептуальної методологічної та змістової основи й визначення результатів навчання, досягнення яких має стати сенсом одного з напрямів організації та здійснення навчального процесу освітніх закладів.
Завдання курсу Програмою передбачається, що досягнення очікуваних результатів навчання буде здійснюватися шляхом використання різних видів навчальної діяльності, різноманітних форм і методів класної а також позакласної роботи (зокрема підготовки проєктів, технічної творчості тощо). З кожною новою темою та з кожним наступним класом усе більшого значення набуває відображення у свідомості здобувачів освіти міжпредметних зв’язків та вміння використовувати їх для розв’язання прикладних проблем. Пошуково-дослідницька діяльність має на меті сформувати та розвинути у здобувачів освіти навички розв’язування як теоретичних, так і практичних (прикладних) задач, що, у свою чергу, потребує розвитку вмінь проводити досліди, планувати та виконувати експерименти, збирати, опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати інформацію, робити висновки та будувати плани нових досліджень.
Шляхи реалізації та особливості організації освітнього процесу під час опанування курсу «Фізика» у 7–9 класах. Під час вивчення курсу «Фізика» у 7–9 класах доцільно вишукувати можливості максимального використання діяльнісних форм і методів навчання (досліджень, проєктування, експериментування, командної роботи тощо). Розвивати вміння шукати інформацію та працювати з інформацією (аналізувати, інтерпретувати, оцінювати, синтезувати тощо), а також доцільно заохочувати здобувачів освіти до висловлення гіпотез, генерування ідей та пропонування шляхів їх втілення.
Головним очікуваним результатом вивчення фізики у 7–9 класах має стати формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, які б лягли в основу подальшого успішного навчання молодих людей та їх життєдіяльності в цілому.
Програма ґрунтується на компетентнісному потенціалі природничої освітньої галузі, визначеному в Додатку 9 до Державного стандарту базової середньої освіти.
Основна частина
7клас, 70 годин (дві години на тиждень)
Очікувані результати навчання |
Зміст навчального предмета |
Види навчальної діяльності |
|
Тема 1. Методи пізнання природи. Фізика як природнича наука(9год) |
|
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти розуміють: відмінність між експериментальними і теоретичними методами дослідження природи, місце фізики серед усіх природничих наук, значення запровадження та використання Міжнародної системи одиниць (СІ); уміють: розрізняти фізичні явища, наводити приклади фізичних величин, називати їх одиниці, користуватися найпростішими засобами вимірювання, визначати ціну поділки шкали, записувати значення величин в одиницях СІ, застосовувати префікси для позначення кратних і частинних одиниць, Діяльнісний компонент: здобувачі освіти дотримуються правил безпеки під час експериментів; визначають мету і завдання дослідження, формулюють гіпотезу дослідження; уміють здійснювати планування найпростіших вимірювань, співпрацювати в групах під час виконання експериментів і спостережень, робити прості висновки, критично оцінювати отримані результати. Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють об’єктивність дії законів природи, важливість пізнання цих законів. |
Фізика – наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища. Експериментальні та теоретичні методи досліджень законів природи. Правила безпеки під час здійснення експериментів та досліджень, зокрема у фізичному кабінеті. Фізичні величини та їх вимірювання. Міжнародна система одиниць фізичних величин(СІ). Експериментальна робота № 1 «Вимірювання розмірів малих тіл методом рядів». Поняття про різні види матерії. Будова речовини Рух і взаємодія частинок речовини.Дифузія. Броунівський рух
|
Дослідження та спостереження природних явищ, зокрема дифузії в газах і рідинах. Створення та розв’язання проблемних і парадоксальних ситуацій на фізичній основі. Постановка і обговорення питань щодо відомих здобувачам освіти проявів законів природи, відкриттів видатних учених, впливу фізичних явищ на життя людей і вирішення проблем стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів. Ознайомлення з правилами використання найпростіших фізичних приладів. |
|
Тема 2. Механічний рух (18 год) |
|
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти пояснюють, що таке механічний рух, відносність руху, матеріальна точка, траєкторія, маятник; розрізняють види механічного руху; можуть дати означення фізичних величин: швидкості руху, середньої швидкості руху, періоду обертання, обертової частоти, шляху і переміщення тіла, амплітуди коливань, періоду і частоти коливань; знають формули перелічених величин та способи їх вимірювання; називають одиниці перелічених величин. Діяльнісний компонент: здобувачі освіти визначають межі застосування фізичної моделі на прикладі «матеріальної точки»; розрізняють види механічного руху за формою траєкторії та характером руху тіла; описують та аналізують механічний рух графічно та аналітично (читають та будують графіки руху); обчислюють пройдений тілом шлях, швидкість і середню швидкість руху, характеристики рівномірного руху по колу, частоту коливань маятника під час розв’язання задач; надають результати вимірювань у вигляді таблиць і графіків; інтерпретують дані та презентують самостійно інформацію природничого змісту в різних формах; визначають етапи дослідження і презентують його результати; застосовують набуті знання з теми для безпечної життєдіяльності. Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість знань про механічний рух для власної діяльності, інтелектуального розвитку та безпеки життєдіяльності. |
Механічний рух. Відносність руху та спокою. Система відліку. Матеріальна точка та об’ємне тіло. Класифікація рухів за формою траєкторії та характером зміни швидкості. Різні види руху: прямолінійний рівномірний, прямолінійний нерівномірний, рівномірний рух по колу (рівномірне обертання), коливальний рух. Швидкість руху. Графіки рівномірного руху. Рух Землі і Місяця. Лабораторна робота № 1 «Визначення середньої швидкості руху тіла».№ 2 «Визначення періоду обертання тіла».№ 3 «Дослідження коливань нитяного маятника». |
Здійснення вимірювань Прямі вимірювання відстані та часу (періоду обертання, амплітуди та періоду коливального руху). Непрямі вимірювання швидкості руху, періоду обертання та обертової частоти, періоду та частоти коливального руху. Дослідження та спостереження Вивчення руху транспортних засобів на ділянках шляху різної форми. Відносність руху. Здійснення розрахунків, аналізу і висновків Розв’язування задач навизначення характеристик руху транспортних засобів. Побудова графіків руху, аналіз руху за графіками. Аналіз можливих варіантів руху на ділянках шляху. Здійснення висновків щодо умов безпечного руху.
Виконання лабораторних робіт. Тестування, виконання контрольної роботи. |
|
Тема 3. Взаємодія тіл. Сили в природі. Імпульс( 23год) |
|
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти пояснюють, що таке явище інерції, взаємодія тіл, пружність, деформація, реактивний рух; знають фізичні величини: маса, густина речовини, сила, прискорення вільного падіння, коефіцієнт тертя, імпульс; називають формули та одиниці перелічених величин і способи їх вимірювання; формулюють закони: Гука, збереження імпульсу; знають залежність тиску на дно і стінки посудини від висоти стовпчика й густини рідини; мають уявлення про використання сучасних гаджетів і програмного забезпечення для відеозапису та аналізу руху, побудови графіків руху Діяльнісний компонент: здобувачі освіти застосовують закони Гука, , закон збереження імпульсу (для випадку руху вздовж однієї прямої), формули сили тяжіння, ваги тіла, сили тертя ковзання, плавання тіл, умови рівноваги рідини в сполучених посудинах під час розв’язування різних видів задач та виконання лабораторних робіт; застосовують за потреби способи зменшення і збільшення сили тертя, сили пружності; обґрунтовують самостійно взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами; зображують графічно сили; уміють користуватися динамометром, терезами; визначають етапи дослідження і аналізують його результати; формулюють висновки за результатами дослідження, презентують результати; взаємодіють у групі і усвідомлюють особисту відповідальність за досягнення спільного результату; застосовують набуті знання з теми для безпечної життєдіяльності. Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість знання законів природи для їх практичного застосування та безпеки життєдіяльності. |
Явище інерції. Інертність і маса тіла, способи вимірювання маси. Густина речовини. Взаємодія тіл. Сила. Рівнодійна сил. Сили тяжіння та пружності. Вага та невагомість. Сили тертя. Тертя в природі й техніці. Імпульс, закон збереження імпульсу. Реактивний рух. Лабораторні роботи № 4 «Вимірювання маси тіл». № 5 «Визначення густини речовини (твердих тіл, рідин)». № 6 «Дослідження пружних властивостей тіл». № 7 «Визначення коефіцієнта тертя ковзання». |
Виконання вимірювання маси,густини, сили пружності та тертя, Дослідження та спостереження Прояви явищ інерції під час руху транспортних засобів, їх наслідки для безпеки руху. Деформація тіл під час взаємодії. Прояви різних видів тертя Моделювання та конструювання Способи зменшення та збільшення сили тертя. Здійснення розрахунків, аналізу і висновків Додавання сил спрямованих уздовж однієї прямої. Визначення рівнодійної кількох сил. Розв’язування задач на застосування закону Гука, сили тертя. Підготовка та презентація проєктів Реактивний рух у природі і техніці Виконання лабораторних робіт. Тестування, виконання контрольної роботи.
|
|
Тема 4. Тиск твердих тіл, рідин і газів. Виштовхувальна сила. Плавання тіл (20 годин) |
|
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти пояснюють, що таке тиск знають фізичні величини: тиск, сила тиску називають формули та одиниці перелічених величин і способи їх вимірювання; формулюють закони: Паскаля, Архімеда; знають умови плавання тіл, залежність тиску на дно і стінки посудини від висоти стовпчика й густини рідини; пояснюють: причини виникнення атмосферного тиску та залежність його від висоти, мають уявлення про використання сучасних гаджетів і програмного забезпечення для відеозапису та аналізу руху, побудови графіків руху Діяльнісний компонент: здобувачі освіти застосовують закон Паскаля, Архімеда, формули сили тиску, виштовхувальної сили, умови плавання тіл, умови рівноваги рідини в сполучених посудинах під час розв’язування різних видів задач та виконання лабораторних робіт; застосовують за потреби способи зменшення і збільшення сили тертя, сили пружності, тиску; обґрунтовують самостійно взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами; уміють користуватися манометром, барометром, ; визначають етапи дослідження і аналізують його результати; формулюють висновки за результатами дослідження, презентують результати; взаємодіють у групі і усвідомлюють особисту відповідальність за досягнення спільного результату; застосовують набуті знання з теми для безпечної життєдіяльності. Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість знання законів природи для їх практичного застосування та безпеки життєдіяльності. |
Тиск і сила тиску. Тиск рідин і газів, атмосферний тиск. Виштовхувальна сила в рідинах і газах, умови плавання тіл. Лабораторні роботи: №8 «Вимірювання тиску тіла на опору»,№ 9 «Гідростатичне зважування тіла»,№ 10 «Перевірка умов плавання тіла». |
Виконання вимірювань Вимірювання тиску, сили Архімеда, атмосферного тиску. Дослідження та спостереження Тиск транспорту на дорогу. Прояви атмосферного тиску. Залежність тиску в рідині від глибини. Умови плавання тіл. Моделювання та конструювання Способи зменшення та збільшення тиску тіла на опору. Виготовлення рідинного манометра. Конструювання найпростіших гідравлічних і пневматичних пристроїв. Здійснення розрахунків, аналізу і висновків Розв’язування задач на застосування закону Архімеда, умов рівноваги рідини в сполучених посудинах, умов плавання тіл, розрахунок величини тиску тіла на опору. Підготовка та презентація проєктів Застосування гідравлічних пристроїв. Досягнення суднобудування в Україні. Шлюзи та їх застосування . Повітроплавання: історія та сучасність. Виконання лабораторних робіт. Тестування, виконання контрольної роботи.
|
Перелік лабораторних робіт
№ 1. Визначення середньої швидкості руху тіла.
№ 2. Визначення періоду обертання тіла.
№ 3. Дослідження коливань нитяного маятника.
№ 4. Вимірювання маси тіл.
№ 5. Визначення густини речовини (твердих тіл, рідин).
№ 6. Дослідження пружних властивостей тіл.
№ 7. Визначення коефіцієнта тертя ковзання.
№ 8. Вимірювання тиску тіла на опору.
№ 9. Гідростатичне зважування тіла.
№ 10. Перевірка умов плавання тіла.