Навчальна програма з курсу «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» за модельною програмою «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» для закладів загальної середньої освіти

№

Тема заняття

Групи результатів

Зміст інтегрованого курсу

Види навчальної діяльності

Очікувані результати навчання

Вступ до інтегрованого курсу історії (5 год.)

1

Повторення. Що вивчає наука історія

Історична періодизація: світ і Україна.

Археологічна періодизація.

Хронологічні межі історії

Стародавнього світу.

Лічба часу в історії

Стародавнього світу.

Історичні джерела з історії

Стародавнього світу.

Навчально-пізнавальна,

дослідницька, пошукова,

творча, проєктна,

інтерактивна, дискусійна.

Робота з навчальним текстом та підготовка запитань до нього за допомогою ланцюжка запитань Квінтиліана. Фронтальна бесіда, інтерактивні вправи, дискусія.

Робота з візуальним рядом (ілюстрації історичних джерел, пов’язаних з подіями історії України).

Укладання хронологічних задач.

Базові знання:

періодизація історії людства, історичні джерела, археологія, ера (епоха), цивілізація.

Уміння:

• пояснює різницю між одиницями вимірювання історичного часу;

• розрізняє системи літочислення;

• розуміє періодизацію як спосіб упорядкування історії;

• розуміє, який вид історичних джерел взято за основу для створення археологічної періодизації;

• розташовує події в хронологічній послідовності;

• установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу;

• розв’язує хронологічні задачі з історії Стародавнього світу;

• розуміє поняття «ера», «цивілізація»;

• формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя

суспільства, окремих груп людей;

• розрізняє історичні джерела за видами;

• добирає інформацію за заданими критеріями;

• використовує пошукові системи для

отримання інформації;

• виокремлює основне і другорядне в тексті;

• формулює висновок, судження на основі

наведених фактів;

Ставлення:

• усвідомлює важливість вивчення історії

України як невід’ємної важливої складової всесвітньої історії.

2

Історична періодизація: світ і Україна

3-4

Лічба часу в історії Стародавнього світу

5

Історичні джерела з історії Стародавнього

Світу

Розділ І.

Життя людей у первісні часи (10 год.)

6

Поява і розселення людини на планеті

Земля.

Поява і розселення людини на планеті Земля. Перші люди на теренах України. Теорії походження людини. Кам’яний вік людства.

Життя та заняття найдавніших людей. Життя людини на теренах України в первісну добу.

Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України.

Виникнення землеробства та скотарства. Неолітична

революція. Початок обробки металів. Виникнення ремесел. Зародження торгівлі.

Перші землероби та скотарі України. Трипільська

археологічна культура.

Середньостогівська

археологічна культура.

Форми організації первісних спільнот.

Первісна культура та релігійні вірування людей. Практичні знання та вірування первісних людей. Мистецтво за первісної доби.

Навчально-пізнавальна,

дослідницька, пошукова,

творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Робота з навчальним текстом та підготовка запитань до нього за допомогою ланцюжка запитань Квінтиліана. Робота з картою

«Перші люди на землі».

Проєкт-порівняння «Знаряддя праці первісної людини епохи палеоліту та неоліту».

Практична робота з ілюстраціями стоянок і

поселень первісної людини

(наприклад, за реконструкціями

художника Зденека Буріана).

Відкрита дискусія «Теорії

походження людини».

Створення пригодницьких

оповідок з життя первісної

людини. Укладання пізнавальної загадки (хмаринки слів, кросворда тощо) за змістом навчального матеріалу.

Проєкт «Спадщина Трипільської культури».

Базові знання:

палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, «homo sapiens (людина розумна)», первісне стадо, рід (родова община), плем’я, вождь, рада старійшин, матріархат, патріархат, «неолітична революція», привласнювальне господарство, відтворювальне господарство, ремесло, продуктивність праці, стоянки та пам’ятки первісних людей на території України, Трипільська археологічна культура, Середньостогівська археологічна культура, Вікентій Хвойка, язичництво, тотемізм, анімізм, магія.

Уміння:

• знає хронологічні й територіальні межі появи давніх людей на Землі, на теренах України;

• знає назви та місце розташування стоянок первісних людей на території України;

• розуміє сутність наукових і релігійних теорій про походження людини;

• досліджує і використовує історичні джерела;

• виявляє чинники, що впливають на заняття, спосіб ведення господарства та ін. первісних людей;

• установлює послідовність історичних подій із життя людей в первісні часи;

• наводить приклади історичних пам’яток

та досягнень первісних людей;

• виявляє в процесі пошуку інформації про життя первісних людей різні види історичних джерел, зокрема візуальні, артефакти;

• порівнює однотипні артефакти;

• розрізняє зміни, що відбулися в житті людей у первісні часи;

• розуміє сутність і значення неолітичної революції;

• розрізняє відмінність між привласнювальним та відтворювальним господарством;

• розуміє значення для первісних людей винайдення та упровадження землеробства і скотарства, початок обробки металів, виникнення ремесел;

• розуміє особливості господарювання трипільців і носіїв середньостогівської

культури;

• розпізнає пам’ятки Трипільської та Середньостогівської археологічних культур;

• співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації про життя первісних людей;

• розрізняє форми релігійних вірувань в первісні часи;

Ставлення:

• формулює та висловлює власні судження стосовно впливу діяльності первісної людини на навколишнє середовище, її взаємодії з природою.

7

Життя та заняття найдавніших

Людей

8

Життя людини на теренах України в

первісну добу

9

Виникнення землеробства та скотарства.

Неолітична революція.

10-11

Перші землероби та скотарі України

12

Форми організації первісних спільнот.

13-14

Первісна культура та релігійні вірування

Людей.

15

Узагальнення та систематизація знань з розділу І та вступу

Розділ ІІ.

Цивілізації Стародавнього Сходу (9 год.)

16

Цивілізаційні центри Стародавнього Сходу

в часі і просторі.

Цивілізаційні центри Стародавнього Сходу в часі і просторі.

Наукові дослідження стародавніх цивілізацій.

Давній Єгипет. Народження Цивілізації Дворіччя. Давній Вавилон. Фінікія. Ізраїльсько-

Юдейське царство. Давні Індія та Китай.

Землеробські цивілізації

Стародавнього світу.

Вплив природних умов на

особливості господарювання

давніх цивілізацій Сходу.

Держава і суспільство. Влада фараона в Давньому Єгипті.

Міста-держави Шумеру. Закони Хаммурапі. Поняття закону.

Фінікійська колонізація.

Ізраїльсько-Юдейське царство. Перська держава. Варни і касти в Індії. Ранги в китайському

суспільстві.

Родина, освіта і виховання

дітей у Стародавньому світі. Становище жінок.

Міфологія. Релігійні уявлення. Язичницькі вірування народів

Стародавнього Сходу. Поява монотеїстичних релігій.

Культурні надбання

Стародавнього Сходу.

Будівництво пірамід.

Мистецтво. Писемність.

Батьківщина алфавіту.

Біблія як історичне джерело.

Конфуціанство.

Навчально-пізнавальна,

дослідницька, пошукова,

творча, проєктна, моделювання, інтерактивна,

дискусійна.

Робота з навчальним текстом та підготовка запитань до нього за

допомогою ланцюжка запитань Квінтиліана. Укладання ілюстрованої лінії часу «Давні цивілізації Стародавнього Сходу».

Робота з історичними картами.

Проєкт-порівняння умов

виникнення та розвитку

землеробських цивілізацій

Стародавнього Сходу.

Робота з візуальними джерелами. Дослідницький

проєкт «Закони Хаммурапі».

Проєкт-порівняння «Шкільне навчання Єгипту та Шумеру».

Укладання пізнавальної загадки (хмаринки слів, кросворда тощо) за змістом навчального матеріалу Творчий проєкт

«Сторінка видатного діяча

Стародавнього Сходу в

соціальній мережі Facebook

(Instagram)».

Творчий проєкт — фотогалерея

«Стародавні цивілізації Азії та Африки»

Базові знання:

іригаційне землеробство, держава, влада фараона, піраміди, папірус, міста-держави Шумеру, закони Хаммурапі, колонізація, фінікійський алфавіт, ієрогліф, клинопис, цар Соломон, Біблія, Дарій І, варни, касти, буддизм, індуїзм, імперія, Піднебесна, Конфуцій.

Уміння:

• знає хронологічні й територіальні межі стародавніх цивілізацій Сходу;

• розташовує події з історії стародавніх цивілізацій у хронологічній послідовності;

• установлює послідовність історичних подій виникнення та розвитку стародавніх цивілізацій Сходу, за допомогою лінії часу;

• встановлює одночасність подій в історичному просторі;

• виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі держави в Давньому Єгипті, Дворіччі, Ізраїльсько-Юдейському царстві,

Персії);

• виявляє в процесі пошуку інформації про стародавні цивілізації Сходу різні види історичних джерел;

• розрізняє джерела інформації за видами;

• розуміє значення Біблії як історичного джерела;

• формулює питання різного типу до тексту/ медіатексту, візуальних джерел;

• описує і характеризує за певним алгоритмом пам’ятку природи, історії та культури;

• формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій з історії стародавніх цивілізацій Сходу на життя суспільства, окремих груп людей;

• пояснює, як людина впливає на різні

спільноти й державу своєю діяльністю;

• наводить історичні та сучасні приклади виявів дискримінації та її подолання;

• формулює висновок на основі наведених фактів;

• співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації;

• визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій стародавніх цивілізацій Сходу;

• визначає особливості господарства,

суспільного життя і культури;

• наводить приклади впливу діяльності людини стародавніх цивілізацій Сходу на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи;

Ставлення:

• формулює та висловлює власні судження стосовно ціннісних основ цивілізацій Стародавнього Сходу на основі інформації з різних доступних джерел, гуманістичних цінностей.

17

Землеробські цивілізації Стародавнього світу.

18

Держава і суспільство.

19

Родина, освіта і виховання дітей у

Стародавньому світі. Становище жінок.

20

Міфологія. Релігійні уявлення.

21

Поява монотеїстичних релігій. Конфуціанство.

22

Біблія як історичне джерело.

23

Культурні надбання Стародавнього Сходу.

24

Узагальнення та систематизація знань з розділу ІІ

Розділ ІІІ.

Давня Греція та її сусіди (22 год.)

25

Природа і населення стародавньої Греції.

Природа і населення

стародавньої Греції.

Наукові дослідження

давньогрецької цивілізації.

Природні умови та населення.

Розвиток господарства.

Система рабства.

Цивілізація Давньої Греції

та її сусіди у просторі та часі.

Мінойська цивілізація. Дорійці.

Ахейська Греція. Велика

грецька колонізація. Еллінізм.

Суспільство і держава

в Стародавній Греції

Давньогрецький поліс.

Афіни – батьківщина демократії: від Солона до Перикла.

Стародавня Спарта – приклад олігархічної держави. Держава

Александра Македонського.

Елліністичні держави.

Військова справа

в Стародавній Греції

Поняття конфлікту, його види, стадії та способи подолання.

Образ воїна-героя. Озброєння, стратегія і тактика полководців.

Греко-перські війни як приклад рівня розвитку військової справи в Давній Греції.

Александр Македонський.

Родина і виховання.

Родина в Давній Греції. Ґендер. Становище жінки. Навчання дітей. Виховання громадян і

воїнів (на прикладі Афін і

Спарти). Традиції

повсякденного життя.

Давньогрецька мода.

Осередки давньогрецької

цивілізації та їх сусіди на

теренах України: античні

міста-держави, кіммерійці, скіфи і сармати, землеробське населення українських земель.

Культура Давньої Греції.

Міфологія. Релігія. Наукові здобутки. Олімпійські ігри.

Пам’ятки мистецтва

Мінойської цивілізації,

«золотої доби» грецької

культури, еллінізму. Видатні діячі давньогрецької культури.

Історичне значення

давньогрецької культури.

Навчально-пізнавальна,

дослідницька, пошукова,

творча, проєктна,

моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Робота з навчальним текстом та підготовка запитань до нього за допомогою ланцюжка запитань Квінтиліана. Робота з картами «Мінойська та ахейська

цивілізації Давної Греції»,

«Велика грецька колонізація», «Персько-грецькі війни».

Дослідницький проєкт

«Античні міста-колонії в

Північному Причорномор’ї».

Укладання синхронізованої

таблиці. Робота з ілюстрацією «Житло давніх греків».

Міні- дослідницький проєкт «Жінка в давньогрецькому

суспільстві».

Дискусія «Висловлювання Перикла. Чи актуальні вони в наш час?».

Коментований перегляд та

інтерпретація візуальних

джерел інформації з історії

Давньої Греції.

Укладання історичних оповідок з життя кіммерійців, скіфів, сарматів на території України. Творчий проєкт — укладання туристичного маршруту «Скарби античної цивілізації на

українських землях».

Укладання пізнавальної загадки (хмаринки слів, кросворда тощо) за змістом навчального матеріалу. Творчий проєкт «Сторінка видатного давньогрецького діяча в соціальній мережі Facebook (Instagram)».

Базові знання:

античність, Мінойська цивілізація, Ахейська Греція, Гомер «Іліада», «Одіссея», Генріх Шліман, міста-держави (поліси), демократія, олігархія, демос, реформи Солона, Спарта, олігархія, Велика грецька колонізація, античні міста-держави Північного Причорномор’я, кіммерійці, скіфи,

сармати, Геродот, персько-грецькі війни, Перикл, Олімпійські ігри, П’єр де Кубертен, Імперія Александра Македонського, еллінізм.

Уміння:

• розташовує події (у межах тем розділу «Давня Греція та її сусіди») у хронологічній послідовності за допомогою стрічки часу, укладає хронологічну таблицю;

• установлює часову послідовність перебування на території України кіммерійців, скіфів, сарматів;

• пояснює відмінності між громадським та особистим простором;

• пояснює, чому і якими правами від народження наділена кожна людина;

• ідентифікує випадки дискримінації;

• наводить історичні та сучасні приклади виявів дискримінації та її подолання;

• пояснює потребу доступності громадського простору для людей з інвалідністю або маломобільних груп населення;

• аргументує потребу спільних правил, а також необхідність їх дотримуватися;

• формулює судження про вчинки історичних осіб і сучасних діячів, події, явища;

• обґрунтовує унікальність та неповторність кожної людини;

• поводиться з повагою до інших осіб;

• описує перебіг історичних подій в античних містах–державах Північного Причорномор’я;

• наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності в сьогоденні;

• виявляє різні види історичних джерел, якими послуговуються вчені для дослідження історії Давньої Греції, Скіфії зокрема артефакти, текстові, візуальні, усні;

• формулює запитання щодо достовірності інформації з різних джерел;

• застосовує критерії визначення достовірності інформації (з допомогою вчителя);

• розпізнає прояви маніпулювання інформацією;

• порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури Античної цивілізації і пояснює їх значення;

• розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни, що відбулися в Античній цивілізації;

• висловлює власне судження про культурне розмаїття і його цінність для суспільства, виявляє зацікавленість переконаннями інших людей;

• наводить приклади етнічного, релігійного, культурного й іншого розмаїття в Україні та світі в минулому і сьогоденні;

• детально описує та характеризує історичних осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо);

• формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій з історії стародавніх цивілізацій Давньої Греції, Скіфії, на життя суспільства;

• співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації;

• наводить приклади впливу діяльності людини Античної цивілізації та її сусідів на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи;

• пояснює, як погляди та потреби людей

сьогодні і в минулому пов’язані з подіями

їх життя, станом суспільства.

Ставлення:

• обговорює важливість поваги прав людини всіма людьми;

• пояснює, чому Афіни вважаються батьківщиною демократії; усвідомлює

цінність демократії для суспільного життя.

26

Цивілізація Давньої Греції та її

сусіди у просторі та часі.

27

Суспільство і держава в

Стародавній Греції.

28

Давньогрецький поліс.

Афіни – батьківщина демократії: від Солона

до Перикла.

29

Стародавня Спарта – приклад олігархічної держави .

30

Держава Александра Македонського. Елліністичні держави.

31

Військова справа в Стародавній Греції.

32-

33

Греко-перські війни як приклад рівня

розвитку військової справи в Давній Греції.

34

Образ воїна-героя. Озброєння, стратегія і

тактика полководців. Александр Македонський.

35

Родина і виховання.

36

Навчання дітей. Виховання громадян і воїнів (на прикладі Афін і Спарти)

37-38

Античні міста-

Держави – осередки давньогрецької цивілізації на території України.

39

Кіммерійці на території України.

40

Скіфи на території України.

41

Сармати на території України.

42

Культура Давньої Греції.

43-44

Міфологія. Релігія. Олімпійські ігри.

45

Наукові здобутки. Видатні діячі

давньогрецької культури.

46

Узагальнення та систематизація знань з розділу ІІІ.

Розділ ІV.

Давній Рим і його сусіди (22 год.)

47

Природа і населення Апеннінського

Півострова.

Природа і населення

Апеннінського півострова

Природні умови та населення.

Розвиток господарства.

Система рабства.

Виникнення міста Рим.

Царський період. Римська

республіка. Воєнна експансія Риму. Диктатура Юлія Цезаря.

Римська імперія від Октавіана Августа до падіння імперії.

Військова справа в Давньому Римі. Образ воїна-героя. Ставлення до ветеранів армії.

Війни Риму на різних етапах історії. Видатні полководці.

Людина в правовій та

політичній системі Давнього Риму

Організація влади в Давньому Римі: від республіки до імперії.

Закони XII таблиць.

Родина в Давньому Римі.

Становище жінки. Навчання і виховання дітей.

Традиції повсякденного життя.

Культура Давнього Риму.

Релігія в Стародавньому Римі: від язичництва до християнства. Пантеон римських богів.

Християнське вчення. Ісус

Христос. Перші християнські громади і церкви.

Розвиток наукових знань.

Пам’ятки мистецтва

Стародавнього Риму.

Історичне значення

давньоримської культури.

Початок Великого переселення народів. Життя варварських

племен. Відносини Риму з

варварами. Падіння Стародавнього Риму:

Давні слов’яни на теренах

України.

Питання походження і прабатьківщини слов’ян.

Венеди, анти і склавини в

писемних джерелах.

Повсякденне й господарське життя слов’ян на теренах

України.

Навчально-пізнавальна,

дослідницька, пошукова,

творча, проєктна,

моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Робота з навчальним текстом та підготовка запитань до нього за допомогою ланцюжка запитань Квінтиліана.

Укладання хронологічних

і синхронізованих таблиць

з історії Давнього Риму, давніх слов’ян.

Розповідь про воєнну

експансію Риму на основі

історичної карти. Укладання пізнавальної загадки (хмаринки слів, кросворда тощо) під назвою «Давні дослідники

слов’янства» або «Давні

слов’яни».

Творчі проєкти — фотогалерея «Міста, які подарував світові Давній Рим», лепбук «Крилаті

вислови, які народилися в

Давньому Римі»,

Колаж «Про що розповідає антична монета»,

презентація «Біблія — джерело мудрості».

Віртуальна екскурсія

«Християнство

в мистецтві».

Базові знання:

Римська республіка, сенат, громадянська війна, патриції, плебеї, гладіатор, експансія, Пунічні війни, диктатура Юлія Цезаря, Римська імперія, римське право, вето, християнство, вандали, міграція, Велике переселення народів, автохтони,

слов’яни, венеди, склавини, анти.

Уміння:

• визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій з історії Давнього Риму;

• знає хронологічні межі існування Римської республіки, Римської імперії;

• виявляє і розрізняє з допомогою вчителя

причини і приводи, результати й наслідки

історичних подій, явищ, процесів (на

прикладі воєнної експансії Риму, диктатури Юлія Цезаря);

• виявляє різні види історичних джерел, якими послуговуються вчені для дослідження історії Давнього Риму, давніх слов’ян;

• формулює запитання щодо можливого

впливу тих чи інших подій з історії

стародавніх цивілізацій Давнього Риму,

спільноти давніх слов’ян на життя

суспільства, окремих груп людей;

• характеризує й порівнює становище патриціїв і плебеїв;

• визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним

періодом Давнього Риму, давніх слов’ян;

• пояснює історичне значення християнства;

• визначає хронологічні межі формування

спільноти давніх слов’ян;

• характеризує повсякденне й господарське життя, суспільну організацію, духовний світ давніх слов’ян;

• наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності в сьогоденні — топоніміка, лексика (на прикладі давніх слов’ян).

Ставлення:

• пояснює вплив вчинків окремої людини

на її найближче оточення та світ;

• усвідомлює важливість римського права, яке

вплинуло на формування і розвиток правових

систем країн Західної Європи і є складовою частиною світової правової культури.

48

Давній Рим у часі і просторі.

49

Римська республіка. Воєнна експансія Риму.

Диктатура Юлія Цезаря.

50

Римська імперія від Октавіана Августа до

падіння імперії.

51

Військова справа в Давньому Римі.

52

Людина в правовій та політичній системі

Давнього Риму.

53

Закони XII таблиць. Римське право. Права і

обов’язки громадян в Римі.

54

Родина і виховання.

55

Релігія в Стародавньому Римі: від

язичництва до християнства.

56-57

Християнське вчення. Ісус Христос.

58-59

Культура Давнього Риму.

60

Сусіди Стародавнього Риму

61

Життя варварських племен.

62-63

Відносини Риму з варварами. Падіння

Стародавнього Риму внаслідок варварських

Завоювань.

64

Давні слов’яни на теренах України.

65

Повсякденне й господарське життя слов’ян на теренах України.

66-67

Духовний світ давніх слов’ян.

68

Узагальнення та систематизація знань з розділу ІV

Узагальнення.

Внесок цивілізацій Стародавнього світу в історію людства (2 год.)

69

Історія України як складова світової історії.

Історія України як складова світової історії.

Місце історії Стародавнього

світу в історії людства.

Сім чудес світу.

Навчально-пізнавальна,

дослідницька, пошукова,

творча, проєктна,

моделювання,

інтерактивна, дискусійна.

Творчий проєкт — лепбук,

колаж «Досягнення цивілізацій Стародавнього світу».

Уміння:

• виявляє здобутки стародавніх цивілізацій в області науки, техніки, культури;

• позначає на карті історико-географічні

об’єкти спадщини Стародавнього світу

Ставлення:

• усвідомлює важливість спадщини

стародавніх цивілізацій для сучасності,

значення давньої історії України

як складової світової історії.

70

Місце історії Стародавнього світу в історії людства .