НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ 6 КЛАСУ НУШ

Про матеріал

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ 6 КЛАСУ, розроблена на основі модельної програми «Українська література. 5-6 класи» для закладів

загальної середньої освіти

(автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.)

Перегляд файлу

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Протокол №     засідання

педагогічної ради _____________ ліцею

 від      .08.2023 

 

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ 6 КЛАСУ

 

 

Розроблена на основі модельної програми «Українська література. 5-6 класи» для закладів

загальної середньої освіти
(автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.)

 

 

 

 

 

 

 

2023

Пояснювальна записка

Навчальна програма «Українська література 6 клас» розроблена на основі модельної програми «Українська  література. 5-6 класи» для закладів  загальної середньої освіти(автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.) та відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, відповідає меті та

ідейним засадам цього документа та реалізує очікувані результати навчання, окреслені в ньому. У шкільній освіті література займає особливе місце, оскільки є невід’ємною складовою формування гуманістичного світогляду сучасної  особистості, потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду, тому в контексті національного самоусвідомлення й самоствердження її роль незаперечна й   важлива.

Курс «Українська література» – важлива складова мовно-літературної освітньої галузі. Його основною метою є розвиток і формування грамотного, естетично розвинутого і творчого читача з гуманістичним світоглядом, який володіє українською мовою, читає інформаційні та художні тексти задля духовного, культурного та національного самовираження, для збагачення емоційного досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтирів і ставлень.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

– формувати уміння сприймати літературний твір як мистецьке явище, розуміти його оригінальну своєрідність, давати власну аргументовану оцінку;

– формувати уміння визначати національну своєрідність та загальнолюдську значущість творів класичної та сучасної української літератури;

– формувати вміння осмислено сприймати, оцінювати, декодувати художній текст через свідоме оволодіння літературними поняттями та термінами;

– розвивати інтерес і здатність до самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача;

– формувати уміння самостійно працювати з різними видами і джерелами  інформації;

– відпрацьовувати комунікативні уміння, образне, логічне та критичне мислення, культуру полеміки;

– формувати уміння безпечного і критичного використання медіапродукції,  здатності створювати медіапродукти та  спілкуватися за допомогою медіазасобів.

Структура навчальної  програми, її змістове наповнення передбачають   урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів  художньої літератури, а також специфіку сучасного інформаційно-комунікативного  простору та загальносвітових процесів глобалізації. Підібрані в програмі тексти для опрацювання дають можливість не тільки розширити коло читання, а й продовжувати формувати та удосконалювати читацьку діяльність школярів відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти, а саме: удосконалювати вміння діалогічної взаємодії з текстом, уміння сприймати,  аналізувати, інтерпретувати й оцінювати інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях; збагачувати читацький досвід, формувати вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, жанрів, стилів, а також розвивати в учнів поняття про різні види медіа та використані в них засоби впливу на читача, формувати уміння здійснювати пошук, добирати, критично оцінювати і безпечно користуватися медіазасобами.

Курс української літератури структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними розділами:

«Пісенні скарби рідного краю», «Поетичний дивосвіт», «Живильні джерела мудрих книг».

Кожен розділ охоплює теми та перелік основних змістових блоків, які створюють передумови для ознайомлення учнів  з різноманітною дитячою літературою та передбачають взаємодію організованої та самостійної читацької діяльності учнів, що сприяє формуванню дитини-читача.

Тематика змістових блоків спрямована на досягнення належного рівня сформованості вміння читати, сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в комунікативних цілях. Змістом програми  також передбачено засвоєння певного кола усвідомлених понять із теорії літератури, необхідних для аналізу та інтерпретації тексту.

Навчальна програма передбачає вивчення літератури рідного краю, що уможливлює ознайомлення учнів із творчістю письменників-земляків. Для цього вчитель може виокремити години та індивідуально вибрати тексти для   розгляду.

Опрацювання змістового матеріалу відбувається через орієнтовні види  навчальної діяльності. Навпроти кожного виду діяльності подано, які очікувані  результати можуть досягти учні, на чому має акцентувати увагу вчитель під час   реалізації цих завдань. Більшість орієнтовних видів навчальної діяльності відображає синергетичний підхід до освітнього процесу, коли виконання завдань  підсилюють ефект навчання та ґрунтуються на конструюванні знань, а не на їх відтворенні, що демонструє засади партнерства та дитиноцентризму в освітньому  процесі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
6 клас

№/назва

розділу

Тема

К-ть год

Зміст навчального предмета

Види навчальної діяльності

Очікувані результати навчання

1/ПІСЕННІ СКАРБИ РІДНОГО КРАЮ

  1. ЧАРІВНА МЕЛОДІЯ СЛОВА

11

Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Пісня – музичнопоетичний жанр фольклору. Народна обрядова пісня, її різновиди. Зв’язок із стародавніми обрядами. Варіантність народних пісень.

ТЛ: народна пісня, повтори, анафора

Робота з епіграфом, афоризмом

 

Випереджувальне завдання «Традиції та обряди українців»

 

«Відстрочена відгадка»

 

Синквейн «Пісня»

знає про виникнення обрядової поезії, її різновиди; читає народні пісні відповідно до особливостей інтонації; розуміє та відтворює зміст почутих пісень, толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого; розрізняє особливості народних пісень відповідно до їх жанрово-родової належності та стильових ознак; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу пісень;

Пісні зимового, весняного та літнього циклів. Провідні мотиви народних пісень. Засоби художньої виразності в піснях. Пісні літнього циклу: «У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські); зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка».

Варіативні твори: «Бігла теличка та й з березничка», «Ой сивая та й зозуленька» , веснянки «Ой весна, весна – днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця», «Благослови, мати», «Розвивайся, лозо, борзо», календарнообрядові пісні рідного краю. Захопливий сюжет пригодницьких повістей. Мрії і дійсність, смішне й комічне в повістях. Сюжетні та композиційні особливості повістей. Цікаві й романтичні персонажі. ТЛ: сюжет Обов’язкові для вивчення твори: Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Ярослав Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера». Леся Воронина. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9». Варіативні твори: Всеволод Нестайко. «Таємниця Віті Зайчика», «Неймовірні детективи». Ярослав Стельмах. «Найкращий намет», «Вікентій Прерозумний». Іван Багмут. «Пригоди

Спостереження-дослідження

Робота в групах «Досліджуємо слово» Карта розуму «Тропи»

Створення реклами за прочитаним твором

Вивчення напам’ять

читає народні пісні відповідно до особливостей інтонації; визначає провідні мотиви пісень; характеризує вплив окремих деталей, зокрема художніх, на сприйняття тексту пісні; визначає спільні та різні елементи і форми подібних за певними структурними ознаками текстів; передає з використання окремих способів і засобів візуалізації враження від народних пісень; за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт;

Народні колискові пісні: Лексичні особливості колискових пісень (зменшувально-пестливі слова, анафора)

ТЛ: колискова

Обов’язкові для вивчення твори: «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать».

Синквейн  «Колискова»

Гра «Мозаїка»

Інтерв’ю «Чи   знаю я народні

колискові пісні»

Вільне есе

читає колискові пісні з урахуванням лексичних та    інтонаційних особливостей;

характеризує вплив окремих деталей, зокрема художніх, на сприйняття тексту пісні;

 висловлює в усній та/або письмовій формі власні   почуття, враження, викликані  прослуховуванням

колискових пісень;

 удосконалює письмовий      текст;

Пісні літературного походження. Тематика та особливості цих пісень. Пісні, що стали народними. Урочисті пісні. Гімн.

ТЛ: гімн

Обов’язкові для вивчення твори: Павло Чубинський та Микола Вербицький. «Ще не вмерла України...». Олександр Кониський. «Молитва». Станіслав Чарнецький та Григорій Трух. «Ой, у лузі червона калина похилилася». Дмитро Луценко. «Як тебе не любити, Києве мій».

Робота в групах «Навчаємося

спільно»

 

Дослідженняпорівняння явищ

 

Вправи з  ключами

 

«Творча майстерня»

 

Вивчення  напам’ять

читає літературні пісні відповідно до особливостей інтонації;

визначає основні мотиви пісень; розрізняє відому й нову для себе інформацію;

висловлює в усній та/або письмовій формі власні почуття, враження, викликані прочитаним, своє ставлення до зображених у поезії явищ;

аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу;

2/ ПОЕТИЧНИЙ ДИВОСВІТ

2. ЧУТТЯ ГАРМОНІЇ У СЛОВІ

 11

Тематичне розмаїття поезії (неповторний світ дитинства в поезіях, важливість родинних цінностей, гармонія людини і природи).

ТЛ: ліричний герой

Обов’язкові для вивчення твори: Тарас Шевченко. «Думка» («Тече вода в синє море»), «Іван Підкова».

 

Леся Українка. «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська», «Співець».

 

Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…».

 

Ірина Жиленко. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті».

 

Варіативні твори: Ігор Калинець. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» . 

Платон Воронько. «Пахне хліб», «Солодка вода». Максим Рильський. «Збирають світлі, золоті меди...» , «Запахла осінь в’ялим тютюном...», «Люблю похмурі дні...». Олександра Бурбело. «Я лиш струна на арфі України», збірка «Золота Росинка». Мар’яна Савка. «Україна». Іван Андрусяк. «Розмова», «Зорі й місяць», «Колискова».

Робота з епіграфом

 

«Візитівка письменника»

 

Творчий експеримент  «Ліричний настрій»

 

Вправи з ключами

Робота в групах «Місткий кошик»

 

Виразне читання поезії

 

Робота в парах «Навчаємося спільно»

 

Гра «Загадкова скринька»

 

«Творча майстерня»

читає поетичні твори відповідно до мети читання та інтонаційних особливостей;

визначає основні мотиви поезій; характеризує вплив інтонації на зміст; описує свої літературні вподобання, наводячи приклади прочитаних творів; ефективно використовує інформаційні ресурси для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів; пояснює вплив поезії на формування власного естетичного смаку, читацьких інтересів; обирає самостійно поезії для читання, аргументує свій вибір; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення, обґрунтовуючи зроблений вибір; створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу;

 

 

 

Художні, персоніфіковані образи поезій. Настрої, почуття, поетичні роздуми ліричного героя про любов, доброту, красу, високу духовність.

Гра «Відчуй настрій»

Літературне лото

Гра «Загадкова скринька»

«Діаграма Венна»

Міні-проєкт «Моя бібліотека» Вивчення напам’ять

характеризує емоційний стан ліричного героя; проводить паралелі між образами і явищами, зображеними в тексті, і власним життєвим досвідом; визначає основні мотиви поезій; визначає спільні та різні елементи і форми подібних за певними структурними ознаками текстів; пояснює вплив поезії на формування власного естетичного смаку, читацьких інтересів; висловлює своє ставлення до думок інших, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації

Віршована мова. Стопа. Віршовий розмір (ямб, хорей, пірихій)

ТЛ: віршові розміри ямб, хорей

«Літературознавча експертиза»

обґрунтовує значення інформації, здобутої в прочитаному тексті, для розв’язання визначених завдань, використовуючи різні жанри, форми і способи представлення повідомлень;

3   /ЖИВИЛЬНІ ДЖЕРЕЛА МУДРИХ КНИГ

3. ІЗ ВИДИМОГО ПІЗНАВАЙ НЕВИДИМЕ

28

Тематичне розмаїття класичної та сучасної прози. Повісті на історичну тематику. Жанрові та композиційні особливості повістей.

ТЛ: повість (загальне ознайомлення) Обов’язкові для вивчення твори: Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки» (скорочено). Варіативні твори: Андрій Кокотюха. «Таємниця козацького скарбу». Марія Морозенко. «Іван Сірко – великий характерник», «Іван Сірко – славетний кошовий».

Карта розуму «Епічний твір»

«Візитівка письменника»

«Оживи світлину»

«Відгадай, хто я»

 Робота в групах «Мудрі сови»

Гра «Темна конячка»

«Запитання до тексту»

Робота з інфографікою

Гра «Втрачена інформація»

Робота в групах «Коло думок» «Моделювання»

Мальований скрайбінг «Літературознавча експертиза» «Займи позицію»

«Шість капелюхів мислення» Буктрейлер

читає прозові тексти у різний спосіб відповідно до мети читання; формулює тему та основну думку прозового тексту; співвідносить зміст прозового тексту з історичним та культурним контекстом; пояснює функції основних складників друкованого чи цифрового текстового джерела інформації (заголовка, змісту, анотації тощо), розрізняє складники структури тексту відповідно до його жанрово-родової належності та стильових особливостей; відтворює основні думки і факти, окремі висловлювання персонажів у літературному творі, що розкривають зміст твору; характеризує поведінку та вчинки героїв; проводить паралелі між образами і явищами, зображеними в тексті, і власним життєвим досвідом; виявляє взаємозв’язок змісту або інших компонентів літературного твору (цитат, уривків, епізодів, вчинків персонажів тощо) із власними потребами для особистісного розвитку; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту; створює текст за визначеними характеристиками на основі певної графічної інформації; творчо опрацьовує прочитаний текст, у разі потреби змінюючи персонажів, додаючи окремі епізоди, переказуючи прочитане з позиції одного з персонажів; проеціює власний життєвий досвід на порушені в тексті проблеми; описує свої літературні вподобання, наводячи приклади прочитаних творів; ефективно використовує інформаційні ресурси для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів; за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт;

Ліро-епічний твір. Специфіка ліроепічного твору. Поеми на історичну тематику (козацька доба). Патріотичні мотиви, героїзм та відвага козаків

ТЛ: ліро-епічний твір, поема Обов’язкові для вивчення твори: Микола Вороний. «Євшан-зілля».

«Візитівка письменника»

 «Оживи світлину»

Робота в групах «Навчаючи вчуся» «Асоціативний кущ»

«Діаграма Венна»

Вільне есе

читає ліро-епічні твори у різний спосіб відповідно до мети читання та композиційних особливостей; формулює тему та основний мотив поеми; співвідносить зміст поеми з історичним та культурним контекстом; визначає спільні та різні елементи змісту і форми подібних за певними структурними ознаками текстів; характеризує поведінку та вчинки героїв; відтворює основні думки і факти, окремі висловлювання персонажів у ліро-епічному творі, що розкривають зміст почутого повідомлення; аргументує власну оцінку прочитаного тексту, наводячи доречні цитати; створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету; адресата, власний життєвий досвід;

Тема та основна думка поеми. Сюжетні елементи, розгортання подій. Засоби художньої виразності в поемі. Автор твору і ліричний герой.

«Запитання до тексту»

 Робота в парах «Досліджуємо слово» Літературна вікторина «Упізнай героя» Гра «Літературне лото»

визначає основну і другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі в поемі; розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них; характеризує вплив засобів художньої виразності на зміст твору; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту;

Захопливий сюжет пригодницьких повістей. Мрії і дійсність, смішне й комічне в повістях. Сюжетні та композиційні особливості повістей. Цікаві й романтичні персонажі.

ТЛ: сюжет

Обов’язкові для вивчення твори: Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Ярослав Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера». Леся Воронина. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9».

 Варіативні твори:

Всеволод Нестайко. «Таємниця Віті Зайчика», «Неймовірні детективи». Ярослав Стельмах. «Найкращий намет», «Вікентій Прерозумний». Іван Багмут. «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим». Іван Андрусяк. «Вісім днів із життя Бурундука»

Випереджувальні завдання

 Гра «Так – Ні»

«Займи позицію»

Ґронування «Образ героя»

Гра «Упізнай героя»

«Картинна галерея»(ілюстрації, комікси до творів)

Рольова гра

читає повісті у різний спосіб відповідно до мети читання; визначає тему, сюжетно-композиційні особливості та проблематику повістей; характеризує поведінку та вчинки героїв; проводить паралелі між образами і ситуаціями, зображеними в повісті, і власним життєвим досвідом; проектує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в тексті; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту; виявляє взаємозв’язок змісту або інших компонентів твору із власними потребами для особистісного розвитку; вирізняє спільні та різні риси між власним мовленням і мовленням інших осіб, урізноманітнює власне мовлення завдяки читанню літературних творів, роботі із словниками та довідковими джерелами;

Таємничі, веселі й незвичайні події у фантастичних творах. Порушення питань моралі, дружби, добра, любові, толерантного ставлення до інших, прагнення гармонії зі світом. Кмітливі й винахідливі герої фантастичних творів.

Обов’язкові для вивчення твори:

Зірка Мензатюк. «Ангел Золоте Волосся» (скорочено).

 Варіативні твори:

Сергій Оксеник «Лісом, небом, водою. Книга 1. Лисий» (скорочено). Емма Андієвська .«Казка про яян», «Говорюща риба». Галина Пагутяк. «Втеча звірів, або Новий бестіарій» (скорочено). Дара Корній. «Петрусь химородник» (скорочено).

Вправи з ключами

«Мікрофон»

«Запитання до тексту» «Моделювання»

 «Займи позицію»

Міні-проєкт «Фантастична мандрівка»

читає фантастичні твори у різний спосіб відповідно до мети читання; визначає тему, сюжетно- композиційні особливості та проблематику повістей; творчо опрацьовує прочитаний текст, у разі потреби змінюючи персонажів, додаючи окремі епізоди, переказуючи прочитане з позиції одного з персонажів; характеризує поведінку та вчинки героїв; проводить паралелі між образами і явищами, зображеними в тексті, і власним життєвим досвідом; розкриває актуальність літературних творів у контексті викликів сучасності та власних життєвих потреб; висловлюється в захищеному цифровому середовищі щодо проблем, пов’язаних із життєвим досвідом, зокрема із читацькою практикою; за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт

4. ВІД СМІШНОГО ДО ВЕЛИКОГО

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

Гумористичні твори. Гумористичне й сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів (анекдоти, байки, усмішки, гуморески, співомовки тощо). Роль гумору в житті українців. Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних творів. Гуморески. Співомовки.

ТЛ: гумор, сатира, гумореска, співомовка

Обов’язкові для вивчення твори: Степан Руданський. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля», «Торбин брат». Павло Глазовий. «Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала». Варіативні твори:

Степан Руданський. «Окуляри», «Розумний панич», «Лінивий», «Гуменний», «Свиня свинею».

Павло Глазовий. «Кухлик», «Допитливий син».

Петро Ребро. «Козацькі жарти».

Синквейн «Гумор»

«Інтерв’ю з письменником»

Робота в групах «Дерево рішень» «Запитання до тексту»

«Творча майстерня»

Міні-проєкт «У полоні сміху»

читає гумористичні твори у різний спосіб відповідно до мети читання та інтонаційних особливостей; визначає тему, сюжетно-композиційні особливості та викривальну спрямованість гуморесок; характеризує особливості форми гуморесок та співомовок, зумовлені змістом; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту; за мотивами прочитаного виявляє взаємозв’язок змісту або інших компонентів твору із власними потребами для особистісного розвитку; проеціює власний або відомий життєвий досвід на порушені в гумористичних творах проблеми; добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення; створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; удосконалює письмовий текст; за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт

Байка. Гумор і сатира в байках. Герої байок. Будова та алегоричний зміст. ТЛ: байка. алегорія, мораль Обов’язкові для вивчення твори: Леонід Глібов. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл».

Варіативні твори: Леонід Глібов. Байки (на вибір учителя)

«Візитівка письменника»

Синквейн «Байка»

Створення ілюстрацій до байок Інсценізація байки

читає байки відповідно до інтонаційних особливостей та мети читання; характеризує порушені в байці проблеми; виявляє і відтворює алегоричний зміст байки, розрізняючи інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп, паузи, міміку, жести; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення, обґрунтовуючи зроблений вибір; характеризує поведінку та вчинки героїв; проводить паралелі між образами і явищами, зображеними в тексті, і власним життєвим досвідом; вирізняє спільні та різні риси між власним мовленням і мовленням інших осіб, урізноманітнює власне мовлення завдяки читанню літературних творів, роботі із словниками та довідковими джерелами; унаочнює та візуалізує текст, використовуючи різні засоби для відтворення змісту;

Науково-художня та науково-популярна література як різновид дитячої пізнавальної літератури. (загальне ознайомлення). Навчальна література, тексти із ЗМІ (загальне ознайомлення).

Варіативні твори (2-3 тексти на вибір учителя): Олекса Воропай. «Звичаї нашого народу» (фрагменти). Людмила Старицька-Черняхівська . «Хвилини життя Лесі Українки» (фрагменти).

Володимир Панченко. «Молоді літа Володимира Винниченка» (фрагменти).

Микола Славинський . «Її благословив Господь» (фрагменти).

Книги серії «Життя видатних дітей» (М.Павленко, І. Андрусяк, А.Кокотюха, В.Лис, С.Процюк, Л.Воронина). Медіатексти: візуальні, аудіальні, аудіовізуальні, комп’ютерні ігри; реклама (тематика медіатекстів відповідає віковим особливостям дітей)

Робота в парах «Навчаємося спільно» «Запитання до тексту»

 «Відстрочена відгадка»

«Шість капелюхів мислення» «Мікрофон»

«Рольова гра»

читає тексти різних стилів і жанрів у різний спосіб відповідно до мети читання; визначає спільні та різні елементи і форми подібних за певними структурними ознаками текстів; аргументує власну оцінку прочитаного тексту, наводячи доречні цитати; визначає спільні та відмінні елементи змісту і форми подібних за певними структурними ознаками текстів; розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них; описує свої літературні вподобання, знає, яким чином можна задовольнити потреби у знаходженні нової інформації.

Література рідного краю. Ознайомлення з творами письменників-земляків.

Робота з епіграфом, афоризмом «Візитівка письменника»

 Інформація з опорою на життєвий досвід

Робота в групах «Літературна карта мого краю»

Міні-проєкт «У творчій майстерні»

знає письменників рідного краю; читає тексти різних стилів і жанрів у різний спосіб відповідно до мети читання; розуміє зміст і висловлює власну думку щодо прочитаного; розкриває актуальність літературних творів у контексті викликів сучасності та власних життєвих потреб; залежно від мети читання обирає самостійно або за допомогою інших осіб тексти для читання, які належать до різних стилів і жанрів, аргументує свій вибір.

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Vlasyk Nataliia
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
20 серпня 2023
Переглядів
10727
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку