Урок-творча лабораторія з української літератури для учнів 8 класу " І.Карпенко-Карий "Сто тисяч"

 Урок української літератури

8 клас

підготувала вчитель української мови та літератури

комунальної установи «Новокарлівський ліцей»

Пологівської міської ради

Пологівського району

 Запорізької області

Сарака Ганна Миколаївна

 

Тема:    Проблема влади грошей – головна проблема твору

               І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»

Мета:         

•      розкрити проблему влади грошей у творі;
•      формувати навички аналізу драматичного твору;
• виховувати в учнів позитивні якості людини.

Тип уроку: урок – творча лабораторія

Хід уроку

 Велика сила, братці, гроші,

З грошима й дурні прехороші,

Є в дурня гроші – він і пан,

Є в нього золотий жупан...

Л.І.Глібов

І. Організаційний момент

- Добрий день!

- Діти, сьогодні незвичайний урок, до нас завітали гості, привітаймо їх.

         ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

- Діти, сьогодні ми з вами поринемо в так звану «Творчу лабораторію», а всі ви будете  творчими  дослідниками. Працювати  будемо і у групах :

- „Історики”

 - „Літературознавці”

- „Театрали”

- „Психологи”

ІІІ. Звучить уривок із пісні «Money»  у виконанні Лайзи Мінеллі

     ( фільм «Кабаре»)

- Погляньте, у мене в руках –  мішечок з грошима.  Як ви гадаєте, чому?

- Так, дійсно, адже ми сьогодні  узагальнемо знання з вивчення комедії І.Карпенка – Карого „Сто тисяч”, головним героєм якої  є Герасим Калитка. А з чим асоціюється у вас ця людина? Так, з грошима. Тому, не випадково, я вибрала епіграфом до уроку слова Л.І.Глібова.

            ІV. Оголошення теми і мети уроку

Таким чином, перед нами постає проблемне питання

-         Гроші- руйнівна чи рушійна сила.

Спробуємо обґрунтувати дане питання.

Рефлексія

- У вас на столах є картки у вигляді фальшивих грошей. На зворотній стороні вам треба зараз написати, чого ви очікуєте від нашого уроку, яку мету собі ставите. Ви можете використувати такі словосполучення:

ЩО МИ ОЧІКУЄМО ВІД УРОКУ?

Ми хочемо з”ясувати... Ми сподіваємося побачити...

Ми бажаємо дізнатися... Ми спробуємо довести...

Ми намагатимемося... Ми прагнемо дослідити...

             V.  Актуалізація опорних знань учнів

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ „Дай відповідь ОДНИМ СЛОВОМ”

( з взаємоперевіркою)

1) Що означає прізвище головного героя? (Гаманець)

2) Хто з героїв комедії „Сто тисяч” пропонував Г.Калитці обмін 5 тисяч справжніх карбованців на 100 тисяч фальшивих? (Невідомий)

3) Кому з панів–сусідів заздрив Калитка найбільше? (Жолудю)

4) Що прагнув скупити Г.Калитка у своїх сусідів? (Землю)

5) Що для Г.Калитки було найбільшою цінністю у житті? (Гроші)

6) Хто з героїв п’єси ходив на свято Купала викликати дух Гната Безп’ятого?(Савка)

7) Кому з героїв належать слова : „Тут тільки і мізкуєш, і крутиш головою: де грошей взяти, а вони байдужі, тільки й думають : їсти і спать – і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві...” (Калитка)

8) Куди ходив Савка розмінювати „фальшиві” гроші? (Казначейство)

9) Куди Калитка заборонив їхати дружині на конях? (До церкви)

10) З дочкою якого пана мріяв одружити Калитка свого сина? (Пузиря)

11) Хто з героів прагнув заробити комісійні відсотки на угоді стосовно продажу маєтку Смоквинова Калитці? ( Гершко)

12) Що хотів зробити з собою Калитка, дізнавшись про фальшивість отриманих від Невідомого грошей? ( Повіситись)

Взаємоперевірка учнями літературного диктанту

        VІ. Узагальнення і систематизація знань учнів

- Творчість І.Карпенка – Карого відноситься до періоду кінця 19 – початку 20 століття. І, мабуть, не випадково виник такий герой комедії, як Герасим Калитка, адже цьому сприяли історичні умови тогочасного суспільства.

Творча група „Історики” отримала завдання: з’ясувати, які  історичні події вплинули на написання трагікомедії «Сто тисяч»

     Одного разу, перебуваючи під наглядом поліції у станиці Костянтинівська, Іван Карпенко-Карий був свідком того, як біля трактиру, в якому, як на біржі, відбувалася купівля-продаж, підписувались векселі, переходили з рук до рук гроші, збиралося багато бурлак, які розповідали про те, як бага­того глитая обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці.

- Ото робота! Сто тисяч! - захоплювався меткий купчик, що не раз підсідав за стіл до Івана Карповича, запрошуючи його до себе у прикажчи­ки.

Почута історія дала драматургу матеріал для роботи.

- Ці люди напрошуються дійовими особами комедії, яку варто назвати вагомим словом "Гроші", - ділився він думками з дружиною Софією Віта­ліївною. - Всюди гроші, гроші, гроші... Увірвалася у життя хлібороба хво­роблива жадоба грошей, спотворюючи побут і людські взаємини. Треба писати комедію на цю тему, картати ненажер, моральних виродків. Без сатири не може бути прогресу! "

У 1889 році І. Карпенко-Карий написав перший варіант комедії "Гроші", яку через цензуру переробив і доповнив, а у 1890 році надіслав до друку під іншою назвою - "Сто тисяч".

У комедії "Сто тисяч" відображено картини життя кінця XIX ст. Після реформи 1861 року почалося розшарування селянства. З одного боку зростало число безземельних наймитів, а з другого - сільських багатіїв, що й стало об'єктом зображення у творі. До речі, про махінації шахраїв з фальшивими грошима повідомляла газета "Елисаветградский весник". У 80-х роках XIX століття тут дійсно активно діяла зграя злочинців, які оббирали засліплених жадо­бою до багатства місцевих господарів, продаючи їм нібито фальшиві гроші.

 

 

Творча група „Літературознавці” отримала завдання: з’ясувати, який

1) жанр твору

КОМЕДІЯ — такий драматичний твір, у якому в комічних образах ви­криваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру.

ТРАГЕДІЯ – драматичний твір, у якому зображено зіткнення непримиренних життєвих суперечностей, а герої потрапляють у безвихідне становище, вступають у боротьбу з нездоланними силами і, як правило, гинуть.

ТРАГІКОМЕДІЯ — драматичний твір, у якому об'єднані риси трагедії й елементи комедії: твір, збудований на основі трагедійного кон­флікту, розв'язка якого закінчується комічно, не вимагає обов'яз­кової загибелі героя.

Жанр: трагікомедія.

2) МАЛЮНОК

- У наших підручниках немає ілюстрацій до твору. Тому кожен з вас мав завдання намалювати ілюстрації до трагікомедії.

Поясніть, чому саме ці ілюстрації ви зобразили? До яких уривків твору вони відносяться?

Творча група „Театрали” отримала завдання: показати епізод комедії «Сто тисяч»

Зустріч Калитки з кумом Савкою (як гроші ділили)

Творча група „Психологи отримала завдання: скласти «Асоціативне гроно» - риси характеру Герасима Калитки та дібрати цитати  з тексту:

1) «Асоціативне гроно». Серед запропонованих вам на картках рис характеру слід вибрати і записати гроном тільки ті, які стосуються образу Г.Калитки. У вас на партах є картки, виготовлені членами творчої групи „Психологи”. Виберіть потрібні з них.

( під час роботи творчих груп  музичний супровід)

ШАХРАЙ

ЖОРСТОКИЙ ЗАЗДРІСНИЙ ХИТРИЙ

РИЗИКОВАНИЙ ЛИЦЕМІРНИЙ

ГРУБИЙ ГЕРАСИМ КАЛИТКА БРЕХЛИВИЙ

ЗУХВАЛИЙ НЕДОВІРЛИВИЙ

НЕВЧЕНИЙ СКНАРА

САМОВПЕВНЕНИЙ

- Які риси характеру ви не вибрали і залишили на партах? ( Працьовитий, турботливий, добрий, співчутливий)

2).Вибіркове читання (зачитування цитат з комедії до рис характеру, вибраних учнями):

ЗАЗДРІСНИЙ – „ І яким побитом Жолудь дістав таку силу грошей – не зрозумію.

Де ж воно набралося? Не іначе, як нечистим путьом!”

ЛИЦЕМІРНИЙ—„ Тут недоїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш, жінка з діжі

рук не виймає – і тільки всього-на-всього 200 десятин”.

НЕВЧЕНИЙ – „ Нащо та наука? Забавка дитяча. Я придивився: як тільки вчений, так

і голодранець: ні землі ні грошей – дурень дурнем.”

ЖОРСТОКИЙ – „ Я тобі покажу, я тебе уб”ю! Я тебе задавлю, коли будеш у вічі ліз

ти! Геть пішла!”

РИЗИКОВАНИЙ – „ Не надивуюся на ці гроші! Настоящі! Натуральні! Розпалилася

до них моя душа! Сто тисяч візьму!”

3) Вірш

Герасим Калитка – сільський буржуа,

Для наймитів хліба окраєць жаліє,

Тепла й милосердя у нього нема.

 І хазяйнувати він зовсім не вміє.

Дружину лупцює, на неї кричить,

 Шахрай він і скнара, невчений крутій.

І все-то він мріє: як забагатіть,

За гроші удавиться цей багатій.

Земельку прибрати у руки свої,

 Проте щастя гроші йому не дали,

Вдавились, щоб з заздрощів багатії.

 Фальшивими тисячі в нього були.

В гонитві за грошами все забува.

Герасим – не приклад для мого життя,

Він думає: гроші – всьому голова.

 Не в грошах я бачу своє майбуття.

VІІ. Підсумок уроку.

1. Чи отримали ви відповіді на поставлені питання? На проблемне питання?

Скажіть,

Гроші- руйнівна чи рушійна сила

2. Не все на світі можна купити за гроші. І підписатися під словами Герасима Калитки про те, що «гроші важливіші, ніж сім`я, друзі, навіть, власне життя», - абсурд. І.Карпенко-Карий серйозно попереджає про небезпеку грошей, а особливо брудних, які калічать душі, руйнують споконвічні уявлення про добро і зло. Пам`ятайте, що щасливий не той, у кого багато грошей, а той, кому їх вистачає. Немає нічого поганого в тому, що людина багата, якщо вона заробила це невтомною працею, талантом і не завдала шкоди оточуючим. Інша річ, коли  внаслідок чиєїсь діяльності люди страждають .Бажаю вам, щоб у майбутньому ви знайшли справу для душі і вам завжди вистачало грошей.

 

 

 

 

 

VІІІ. Оцінювання учнів.

ІХ. Домашнє завдання

написати твір за афоризмом:

Гроші для розумних людей є засобом, для дурнів - метою.

Адріан Декурсель

або намалювати ілюстрацію до твору