Навчальний проект "Мед - рідке золото"

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕД – РІДКЕ ЗОЛОТО

 

Навчальний проект

ЗМІСТ

 

 Вступ…………………………………………………………………………….3

 Розділ І. Бджола – свята комаха  …………………………………………….. 4

1.1. Загальна характеристика комах ……………………………………4

1.2. Життя і робота бджіл ……………………………………………… 5

Розділ ІІ. Мед – рідке золото …………………………………………………. 7

2.1. Види та властивості меду  ……………………………………….....7

2.2. Медотерапія ………………………………………………………. 10

 Висновки ……………………………………………………………………… 12

 Список використаної літератури ……………………………………………..13

ВСТУП

 

 На терені України бджоли водилися дуже давно. Славилася наша земля медом та воском. Для пращурів бджоли були чи не найголовнішим засобом існування.

 Українському народові завжди були притаманні працелюбство, миролюбність, доброта, щедрість. Це, безперечно, заслуга й бджіл, адже вони були для стародавніх народів взірцем чистоти, звичаїв, порядку, бережливості і працелюбності.

 Медоносні бджоли – істоти, справді, дивовижні. Ніякий інший живий організм не викликав до себе такої великої уваги людини, як бджола. В народних уявленнях бджола – «божа комаха». Вона – трудяща, роботяща, і недарма стала синонімом працездатності. І пасічник – «угодний богові чоловік».

 Українські пасічники мають своїх покровителів в образі святих Зосима і Савватія. Згідно з переказами, вони, мандруючи далекими країнами, принесли нам звідти в посоху бджіл. Весною, на Теплого Олекси, перш ніж виставляти бджіл із зимівників, на пасіці вивішували образи святих. Найулюбленішим заняттям церковних служителів було пасічництво, оскільки бджоли вважалися «божим створінням».

 Давно розгадані таємниці життя бджолиної сім’ї, пізнані складні взаємовідносини її особин, вироблені надійні прийоми керування ними. І все ж ще багато про бджіл, користь від них продовжує цікавити вчених, практиків і всіх, хто любить природу, вміє цінувати її красу і довершеність. У цьому й полягає актуальність теми нашого дослідження.

 Мета нашої роботи – дослідити, яке значення мають бджоли у народній та офіційній медицині та як впливає на організм людини мед.

 Наукова новизна роботи полягає у тому, що у ній зроблена спроба поглибленого дослідження значення меду у житті людини.

 Структура і зміст роботи визначені метою і завданнями.

РОЗДІЛ І. БДЖОЛА – СВЯТА КОМАХА

1.1. Загальна характеристика комах

 

 Бджоли – комахи. Вони мають довгий хоботок, яким користуються для висмоктування нектару рослин. У них також є вусики (або сяжки), кожен з яких складається з 13 сегментів у самців і 12 сегментів у самок. Усі бджоли мають дві пари крил, задня пара за розміром менша від передньої. Тільки у декількох видів крила дуже короткі, що робить політ бджоли важкою або неможливою справою. Розмір бджіл коливається від 2,1 мм у карликової бджоли до 39 мм у бджіл, що мешкають в Індонезії. Важить бджола до 100 мг.             

 

 

 

 

1.2. Життя і робота бджіл

 

Уся  діяльність робочих бджіл поділяється на два періоди – у вулику та поза вуликом. Раніше вважали, що різні роботи у вулику бджоли виконують послідовно, залежно від віку. Насправді це не  так. Бджоли після народження мляві і деякий час не виконують ніякої роботи,  одержуючи корм від інших бджіл. Коли ж зміцніють, починають виконувати усі домашні роботи, залежно від потреби.

Бджолам властивий суспільний спосіб життя. Де є одна матка, там приблизно 100 тисяч робочих бджіл і декілька сотень трутнів. Матка відкладає личинки (влітку до 2,5 тисяч на день). На 5–7 день, як вилізе з матушника, спарюється з трутнем. Живе матка до 5–8 років, пасічники їх міняють через 1–2 роки. У матки є жало, але людину вона не жалить, а тільки іншу матку. Робочі бджоли живуть 30–40 днів.

За літо бджолина сім’я виділяє 3 кг воску і більше 150 кг меду. 100 кг використовує собі на годування бджіл. Щоб мед не закис, бджоли вентилюють крильцями.

Засобом спілкування бджіл є, так звані, «танці». Повертаючись після розвідки у вулик, бджола виконує певні умовні рухи – «танцює». За цими рухами інші бджоли дізнаються про те, в якому напрямку і на якій приблизно відстані від вулика знаходиться медоносне місце. Ця мова «танців» відзначається високою вдосконалістю. Швидкість польоту бджіл 65 км/год.

Заводячи пасіку, пасічники вибирали місце, зручне для бджіл, поблизу дерев і кущів, щоб могли сідати рої; добре освітлене сонцем, щоб вулики були орієнтовані на південь. Непогано було, якщо неподалік квітнуло гречане поле. «Мед і гречка – брат і сестра» – говорили пасічники.

Щоб зібрати нектар для однієї ложки меду, бджола повинна зробити 2000 вильотів. За день вона робить приблизно 10. Ми підрахували, аби почастувати нас однією ложкою запашних ласощів, 200 бджіл повинні трудитися повний робочий день.

Щоб зібрати 100 г меду, бджола облітає майже 1 мільйон квіток, пролітає при цьому 36–46 тисяч кілометрів, що значно перевищує окружність земної кулі по екватору.

Бджоли, володіючи добрим інструментом для збирання нектару, мають змогу відвідувати багато квіток, які непідвладні багатьом іншим комахам. Коли б не було бджіл, наші плодові дерева, а також конюшина, гречка, бобові, огірки, смородина, лучні квіти та рослини зовсім не давали б урожаю.

Коли кажуть, що бджоли збирають мед, то це не зовсім так. Вони збирають нектар і перетворюють його на мед. Тільки що принесений нектар збиральниці роздають своїм багаточисельним подругам, а ті багаторазово відригують невеличку його крапельку і тримають її перед ротом. З нектару випаровується багато води, потім він згущується і через кілька днів з рідкого нектару утворюється мед.

 

РОЗДІЛ ІІ. МЕД – РІДКЕ ЗОЛОТО

2.1. Види та властивості меду

 

 До виникнення цукроваріння мед був єдиним солодким продуктом харчування і його дуже високо цінували. Встановлено, що серед довгожителів (старших 100 років) переважають пасічники і члени їх сімей, а також люди, які постійно вживають мед. Так що, якщо хочете довго жити в здоров’ї, споживайте мед. Великий лікар старовини Авіценна стверджував, що щоденне вживання меду уповільнює старість і продовжує молодість. Його заслужено ще називають «рідким золотом».

 Найбільшою популярністю користується натуральний квітковий мед, такі його сорти: гречаний, мед з різнотрав’я, акацієвий, липовий, соняшниковий, ріпаковий. Мед отримує назву в залежності від рослини, з якої бджоли збирають нектар.

Наведемо характеристику найпоширеніших сортів меду.

Гречаний мед за кольором може бути від темно-жовтого до темно-коричневого, з невеликим червонуватим відтінком, його відносять до високосортного з високими лікувальними властивостями. Гречаний мед має кровотворну функцію, підвищує рівень гемоглобіну в крові, нормалізує артеріальний тиск, роботу нирок і шлунку. Усі ці властивості меду пов’язані з тим, що продукт, вироблений бджолами з нектару квітучої гречки, який багатший, порівняно з іншими культурами, на залізо і білок. Гречаний мед має гострий і пряний аромат і смак. Спробувавши його раз, уже ні з яким іншим сортом не переплутаєш, від нього добре «дере» в горлі.

Мед з різнотрав’я – один із найкращих сортів. Колір меду від світло-жовтого до коричневого (залежно від трав, які відвідують бджоли). Мед з різнотрав’я – прекрасний загальнозміцнюючий засіб, який позитивно діє на печінку, серце, органи дихання. Є гарним антисептиком при захворюваннях нирок та зовнішніх шкірних захворюваннях.

Акацієвий мед – один із найцінніших сортів меду. Він збирається бджолами з двох видів акацій – білої і жовтої. Має тонкий квітковий запах і м’який смак, у нього немає медової гіркоти, властивої іншим сортам меду (наприклад, гречаного або каштанового). Акацієвий мед легко засвоюється організмом і підходить для діабетичного і дитячого харчування. Через цілий ряд властивостей його ще називають  «дитячим» медом – він не викликає алергії, містить велику кількість каротину і ферментів, що сприяють поліпшенню травлення.

Липовий мед – це один із найцінніших сортів меду. Цей мед прозорий, світло-жовтого, світло-бурштинового кольору, іноді з червонуватим відтінком, у нього чудовий незрівнянний аромат і прекрасний, сильний, інтенсивний  смак. Його використовують переважно при простудних захворюваннях, тому що мед має підвищену потогінну дію. Липовий мед незамінний при лікуванні ангіни, нежиті, ларингіту, бронхіту, трахеїту, бронхіальної астми.  Надає добрий місцевий ефект при гнійних ранах та опіках. Має відхаркувальний ефект і злегка послаблюючу дію. Гарний, як серцевозміцнюючий засіб. Липовий мед – найкращий для здоров’я і ніколи не приїдається.

Соняшниковий мед дуже приємний на смак у рідкому стані, але, на жаль, він швидко кристалізується. При кристалізації стає золотистим, яскраво-бурштиновим, іноді навіть із зеленуватим відтінком, характеризується не сильним ароматом і приємним, дещо терпким смаком. Рекомендується при лікуванні захворювань серця, дихальних шляхів і при шлунково-кишкових коліках. Також соняшниковий мед корисний при атеросклерозі, остеохондрозі. Він добре виводить шляки з організму і нерідко застосовується як сечогінний засіб. У країнах Євросоюзу соняшниковий мед – один із найдорожчих сортів.

Ріпаковий мед – білуватого кольору з жовтувато-зеленуватим відтінком, приємного аромату і на смак дуже солодкий. Смак ріпакового меду залишає легку приємну гіркоту, злегка віддає гірчинкою. Розчинений в молоці, він рятує від важких ознак запалення горла. Також ріпаковий мед швидко засвоюється в кишечнику, і завдяки здатності виводити важкі метали з організму, високо цінується деякими фахівцями. Позитивно впливає ріпаковий мед на печінку і жовчні шляхи при вживанні в теплому, рідкому вигляді. Як і всякий мед, ріпаковий мед сприяє регенерації шкіри і може використовуватися при опіках.

Отже, мед є не лише смачною їжею і джерелом вуглеводів, але й відмінними ліками.

2.2. Медотерапія

 

 За всіх часів люди віддавали належне достоїнствам бджолиного меду – його запашній насолоді, поживності і цілющості. Він був і є важливим лікувальним засобом народної медицини. Мед являє собою цінний препарат, який часто рекомендують багато лікарів – апітерапевтів.

 Апітерапія – лікування медом та продуктами бджільництва, означає детально: «апіс» – бджола, «терапія» – лікування.

 Мед, на думку апітерапевтів, є ефективним препаратом для лікування очей і подразнень шкіри, ран і захворювань слизової оболонки. За даними сучасної медицини, щоденне споживання меду покращує травлення, нормалізує кислотність шлункового соку. Мед має антимікробну і протизапальну дію, що робить його просто незамінним при запаленні дихальних шляхів. Чай з медом не просто божественний напій, а ще й відмінний засіб проти грипу та застуди.

 Доросла людина може з’їдати 100–150 г меду за день. Щоб він краще засвоївся, треба приймати за 1,5–2 години до їди, або через 3 години після прийому їжі.

 Дітям краще давати мед з іншою їжею. Наприклад, з кашею, фруктами або чаєм. Так він краще засвоюється. Дитині достатньо 1–2 чайні ложки на день.

 Наведемо декілька прикладів рецептів народної медицини при лікуванні медом.

 При нежиті 30% розчин меду в сокові сирого червоного буряка закапувати по 5–6 крапель в кожну ніздрю 4–5 разів на день.

 При грипі ефективна медово-часникова каша: очищений часник натерти на дрібну тертушку, змішати з медом (краще липовим) і приймати перед сном по 1 столовій ложці, запивати теплою водою.

 Для лікування наривів прикладають змішаний з борошном мед.

 Лимонний сік, змішаний з медом, є ефективними, приємними на смак ліками від кашлю.

 Апітерапія корисна як для хворих, так і для здорових людей. Однак, при лікуванні медом треба бути обережним, можуть виникнути небезпеки для здоров’я – алергія на мед, яка зустрічається у багатьох людей. Відмовитись від косметичної продукції на основі меду доведеться і тим, хто страждає розширенням судин на обличчі, а також при таких захворюваннях, як бронхіальна астма, цукровий діабет, сердечна недостатність.

 

 

 

 

 

     

ВИСНОВКИ

 

 Про життя і роботу бджіл, про унікальний продукт їхньої діяльності можна розповідати безкінечно. Дійсно, бджіл по праву називають «божими комахами», недарма для людей вони стали синонімом працездатності, відданості людям.

 Народна мудрість говорить: «Бджола працює не для себе, а для людей». Тому і люди повинні відповідати тим же. Ще Т.Г. Шевченко у «Близнюках» стверджував, «… що бджола потребує не лише удатної людини, а й лагідного та праведного мужа».

 Мед – дивний дарунок природи. Недаремно ж древні народи вважали, що бджоли не збирають мед із квітів, а приносять його прямо з неба, тому що мед – це краплі життєдайного сонячного світла, які проливаються дощами в небесному краї вічної весни.

 Любіть, шануйте і бережіть «божу комаху» – бджолу, а з нею нашу колиску – матінку Природу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Велика ілюстрована енциклопедія школяра. – К.: Махаон – Україна, 2003. – 488 с.
2. Великий довідник школярів: 5–11 класи. – Харків: ВД «Школа», 2003. –  720 с.
3. Все про тварин. Енциклопедія для дітей від А до Я. – К.: Махаон – Україна, 2007. – 160 с.
4. Газета «Розкажіть онуку», № 32/2001. – С. 34–38.
5. Іойриш Н.П. Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути. – К., 1956.
6. Колектив авторів під редакцією А.І.Черкасової. Календар пасічника. – К., 1986.
7. Корж В.Н. Мед бджолиний. – Х., 2010 – 236 с.
8. Приймак Г.М. Продукти бджільництва та лікарські рослини в народній медицині. – К., 2000.