Навчально-методичний матеріал з теми "Явища природи. Град."

        Іноді, під час грози разом з краплями дощу з неба сиплеться град.

Град - це маленькі крижинки, холодні краплини дощу, які не встигли розтанути. Від граду треба також, як і від грози ховатися в надійному укритті з дахом над головою. 

1.Значення  слова

 Атмосферні опади у вигляді частин льоду різного розміру, переважно округлої форми

2.  Слово вживається в усіх мовних стилях

3. Омоніми: град (атмосферні опади), Град (урочисто: місто)

4. Споріднені слова: град, гради^'на, гради^'нка, гради^'ще, гра^'довий, градобі^'й, градоно^'сний, градопа^'д.

5. Загадки:

• Крапля, друга – як сльоза…  

А, можливо, то драже? (град)

• Вдарив грім, гримить гроза.  

Стало вітряно, імлисто.      

Біле па дає намисто    

Гуркоче грім у долині,

Метає блискавка вогні,

А потім рясно до землі

Дробинки котяться малі (град)

• Сидить дід за подушками  

І стріляє галушками. (град)

• Біг кінь білобокий через Дунай глибокий

Як упав – заіржав, увесь світ задрижав (грім, град)

• Коли ішла я, Гено, в сад

То з неба падав виноград.

• Ти помилилась, - каже брат,
• То, Галю, падав з неба… (град)

• Скачуть по доріжці

Білі горошинки. (Град)

• Розсипався горох

На сімдесят сім доріг;

Ніхто його не підбере:

Ні цар, ні цариця

Ні красна дівиця. (Град) 

• На дворі переполох:

З неба сиплеться горох.

З'їла шість горошин Іра -

У неї тепер ангіна. (Град) 

• Без рук, без ніг,

А вікно вибиває. (Град) 

• Я кажу братові:

- Ох, з неба сиплеться горох!

- От дивак, - сміється брат, -

Твій горох адже це... (Град)

Ольга Шнуренко

• Дощ періщить наугад,
  Барабанить в шибки… (Град)

*  *  *
Юрій Терен

• Ой летіли з неба
  Білі льодяники
  Несолодкі, несмачні
  Танули срібляники. (Град)

6. Прислів’я та приказки:

• Град не сипне – ледачий не здригне.
• Град аж стогне в хмарі 

7. Народні прикмети:

Вранці чути безперестанку грім – надвечір піде дощ з градом.

8. Поетичні  рядки
ГРАД  ГОРОДОМ  ПРОШУМІВ

- Град городом прошумів.

Гарбузи геть чисто збив.

Гримнув грім, і знову град —

Лопотить на виноград.

Я гукаю: «Годі! Годі! —

Нам гриміти над городом!»

Г. Чубач

9. Казка

Як Гаврило град товк

Українська народна казка Гуцульщини

Ішов дід лісом. Утомився і з утоми сказав: «Ох!» А перед него став чоловік. Та й питає: — Чого ти мене кличеш? Дід напудився.

— Та я, — каже, — шукаю роботи.

— Гай ходи зо мною, будеш робити в мене. І пішов дід з ним.

Завів його той чоловік у пивницю, дав йому великий молот, аби він товк лід. Та й питає він Оха.

— Нащо вам цього льоду? А Ох відповідає:

— Маю збити цим градом влітку ваше село. (А то мав бути град).

Питається Ох цього чоловіка:

— Ти як називаєшся?

— Гаврило, — каже чоловік.

Влітку град впаде, а Ох іде попереду і кричить:

— Ціле село бий, а на Гаврилове не пусти!

І град вибив усі поля, а Гаврилове поле осталося ціле, бо Гаврило град товк.

10. Байка

Град на виноград

Олександр Лук'яненко

Наливними гронами серед різьбленого листя пишався Виноград, вигойдував свій рясноплід у золотому промінні сонця. Коли раптом заступила небо лиховісна чорна хмара, згубою крижаною вдарив з неї Град. «Капець Винограду, сікачем посічу на січку!» – сичав люто, й падала долі збита ягода, облітав зітнутий зелен лист.

Геть обчухраний, позбавлений своєї краси та слави Виноград не зрадів навіть сонцю, що скоро знову запанувало у високості. Здавалось, усе втрачено, задля чого ще йому жити? І він би, напевне, всох, якби не почув тихого шепоту з підґрунтя: «Дивак, у тебе ж лишилося найголовніше. Нема-бо в світі такого Граду, що побив би коріння».