Виховний захід-екологічний ранок «Прийди, прийди, весно!»

Екологічний ранок «Прийди, прийди, весно!»

 

Мета: Привити  любов до живої природи, до рослинного та тваринного світу; примножувати її багатства і навчити дітей любити та охороняти рослинний і тваринний світ. Розвивати у дітей почуття прекрасного. Виховувати відповідальність за долю рідної землі і її багатства.

 

Обладнання: Фонограми із записами голосів птахів; плакати «Правила поведінки в природі», «Рослини червоної книги», «Тварини Червоної книги».

 

Ведуча.

 Ось іде весна ланами,

Перелогами, лісами.

Де не ступить – з-під землі

Лізуть паростки малі.

 

На берізку гляне зблизька –

У сережках вся берізка,

До верби підійде – ба! –

В білих котиках верба.

 

Як опустить вниз правицю –

Зеленіє скрізь травиця.

Як лівицю підведе –

Всюди листя молоде.

 

А як здійме руку вгору

До блакитного простору –

З кожним помахом руки

Линуть з вирію пташки.

 

Розквітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти…

Все зелене молоде…

За весною радість йде.

 

Ведуча.

•                   Сьогодні, діти, у нас свято. Ми зустрічаємо весну. Так давайте ж             покличемо весну.

Веснянка « Ой минула вже зима ». ( Діти співають у хороводі ).

Дитина.

По всіх усюдах пісня лине,

Усе пробуджує від сну.

І всі комашки, всі рослини

Вітають чарівну весну.

Весна іде. Весна іде!

Весну вітайте, діти!

Вона пісні нам принесе,

Вінки, чудові квіти!

Сонячний промінчик.

Годі, квіточки, вам спати!

Час давно вже вам вставати!

Гляньте, сонечко сміється,

В небі жайворонок в ′ється!

В′ ється, радісно співає,

Про весну нам сповіщає!

 

Весна.

А ось і я – Весна-красна. 

Куди ступлю, там сонце сяє,

Усе навколо оживає.

Іду, пробуджую від сну

Всю землю чарівну.

Помандрую лугами, лісами,

Встелю землю килимами,

Заквітчаю різним зелом,

Щоб усім було весело.

 

Ведуча.

Весна-чарівниця,

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

Всі квіти весняні, веселі, кохані

З-під листя виходять, голівки підводять

Од сну зимового до сонця ясного.

 

Увага! Розпочинаємо бал весняних квітів.

(Діти в костюмах квітів вибігають на танок з весною.)

 

Конвалія.

Дзвіночки-перлинки на ніжці тонкій,

Такі запашні і тендітні такі.

В широкому листі, немов на гіллі,

Ховають від сонця голівки малі.

 

Пролісок.

Я – перша квіточка весни,

Я – пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

І листя наче голубі,

Такі, як неба синь.

Росту між кленів, між дубів,

Люблю і сонце, й тінь.

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Я полюбив ліси й гаї,

Живу я здавна тут.

І вірю: люблять всі мене,

Як весну золоту.

Бо знають, що зима мине,

Коли я розцвіту.

 

Мати-й-мачуха.

Трава ще під торішнім жовтолистом

Своє зелене полум′ я гамує.

А край доріг, неначе сонця зблиски,

Медово мами-й-мачуха квітує.

Спасибі, рідна земле, що умію

По-материнськи щедро світ любить.

Коли ж любов цю зрадити посмію,

Хай гнів твій моє серце спопелить!

 

Підсніжник.

У промінцях сонця ніжних,

Край веселого струмка,

Білий росяний підсніжник

Раптом блиснув з-під листка.

Отакий малий неначе,

Ледь прокинувся зі сну,

Тихий-тихий, а одначе

Він привів до нас весну.

 

Фіалка.

Ми фіалочки синенькі,

Наші квіти запашні,

Розцвітаємо ми раненько

Скрізь під лісом навесні.

Вітер пестить нас, гойдає.

Бджоли мед із нас беруть,

Соловейко нам співає,

На віночки діти рвуть.

 

Одна з лісових квіток.

Ми б завжди були щасливі,

І пахучі, і красиві.

Якби в полі, в лісі, в лузі

Бачили нас тільки друзі,

Ті, які б нас не топтали,

Без потреби не зривали.

 

Поштар.

Вам лист.

Прислала нам Земля листа.

О! Чим стурбована вона?

Швиденько лист ми прочитаєм,

Про що вона у нас питає?

Що хоче нам розповісти?

І чим ми зможем допомогти?

 

ЛИСТ  ЗВЕРТАННЯ

Моє звертання до людей,

Дорослих і малих дітей.

Погляньте, де ми живемо,

Що на землі ми творимо?!

 

Чом плаче матінка-природа?

Куди зникає її врода?

Чом ріки наші обміліли?

Ліси та звірі обідніли?

 

Будуємо все, руйнуємо защо?

Цього й самі не знаємо ми.

Невже ми всі такі ледачі,

Ніщо не здатні зберегти?

 

Давайте разом всі візьмемось

Сади вишневі відновлять,

Поки не пізно, схаменемось,

Щоби новим Чорнобилем не запалать.

 

Нехай політик і учений,

Школяр і навіть немовля

Билинку кожну зберігає,

Щоб цвітом вкрилася земля.

 

 

 

ЧАСТІВКИ

  - На Слобожанщині живем.

Край свій любим дуже,

Та у нас екопроблем

Не злічити, друже.

 

 - Залізниця у нас є

І проблеми нам дає:

Возить нафту і бензин,

А ми дихаєм оцим!

 

- І ще диво, ось так диво

Лісосмуги в нас красиві,

Та тепер поглянь – умреш:

«Ти куди сміття везеш?»

 

- Був ще парк – тепер смітник,

І народ до цього звик.

Всюди кидають сміття.

Отаке тепер життя!

 

- Ми частівки заспівали,

Любі наші друзі.

Ось, як дихаєм, їмо.

Як ми досі живемо?!!

 

Поштар.

•                   Який сумний лист та сумні частівки.
•                   Чи можемо ми заспокоїти нашу Землю?

.

. В полі, у лісі, над яром

Квіти, дерева і трави.

Цвіту не вирви задаром,

Оберігайте ж повсюду,

Шлях і стежиночку в гаї.

Все то окрасою буде

Нашого рідного краю.

 

Ведуча.

Діти, давайте повторимо правила поведінки в природі.

 

1.   В лісі, на лузі, біля річки ми – гості. Намагаймося найменше турбувати птахів, звірів, комах!
2.   Якщо зустрінете пташенят або маленьких звірят, залиш їх на місці, не забирай додому!
3.   Бережливо ставтеся до рослин: не ламайте гілок, не рубайте дерев, не рвіть багато квітів!
4.   В лісі дотримуйтесь тиші!
5.   Дотримуйтесь чистоти в лісі, на полі, біля річки!
6.   Будьте обережними з вогнем у лісі, у полі!
7.   Не руйнуйте мурашників!
8.   Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах.
9.   Не руйнуй пташині гнізда.

 

Весна.

Любі друзі, а хто знає вірші про охорону природи?

 

2 дівчинка.

Мій рідний край, моя земля,

Тебе шануймо ти і я .

Саджаєм яблуні в саду,

Рубаєм лунку у льоду,

Шпаківні вішаєм весною,

А годівниці – всі зимою.

За чисті води, чисті ріки,

Боротись будемо навіки.

Хай стане чистою земля,

Бо в ній господар – ти і я.

 

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі вірним другом.

Не столочу навіть і трави.

Я скажу їй: - Зеленій, живи!

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти.

Побажаю дереву і пташці,

Щоб вони жили у мирі й щасті.

 

Метелика ловити я не хочу,

Він квітка неба, хай живе собі.

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу.

Бо вдома їй джмеля не погойдати,

І не носити ранками росу.

І не стеблинку, гілку чи травичку,

Я не ображу, то страшенний гріх.

Бо в кожній з них живе тримка живинка,

Що світиться довірою до всіх.

В полі, у лісі, над яром

Квіти, дерева і трави.

Цвіту не вирви задаром,

Оберігайте ж повсюду,

Шлях і стежиночку в гаї.

Все то окрасою буде

Нашого рідного краю.

 

Ріки і гори, моря і поля –

Це наша рідна, хороша Земля.

Будь їй ти другом, люби, бережи,

Приклад у цьому усім покажи.

Тільки лиш для цього

Треба бути чемним,

Матінку-природу

Не псувать даремно.

Тільки лиш для цього

Будь природі другом,

Щоб світило завжди

Сонечко над лугом.

 

Світ навколо нас дуже привабливий і цікавий, і ми живемо у ньому, як у рідному домі, бо ми – теж частинка цієї природи. Треба допомагати природі відновлювати свої сили.

   І ми це можемо!

1.   Посадити деревце, щоб очищувало повітря.
2.   Посіяти квіточки, щоб радували наш зір.
3.   Розчистити джерельце, воно чекає нашої допомоги.
4.   Зробити з татусем шпаківню.
5.   Змайструвати самому годівничку для птахів на зиму.
6.   Люби цей світ, він чекає твоєї доброти, захисту, любові!

 

Весна.

- Я прийшла і з′явились перші весняні квіти. Такі тендітні, беззахисні. Як же вони потерпають від нерозумних людей! На жаль, погане ставлення до природи призводить до того, що деякі рослини і тварини знаходяться під загрозою зникнення і потребують охорони. Понад 20 років Міжнародна спілка охорони  природи працювала над створенням Червоної книги. В неї занесено всі види рослин і тварин, що охороняються. У нас в Україні також є Червона книга.

В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний та чудесний.

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

Невже в майбутньому на світі,

Не будуть квітнуть дивні квіти?

Конвалії й фіалки ніжні,

І вісник березня – підсніжник.

Невже ми більше не побачим,

Як сон-трава росою плаче.

Троянда степу, квітка мрій,

Жар-цвітом землю не зігріє.

 

•                   Давайте, друзі, згадаємо рослини, що занесено до Червоної книги  України.

        - Дорогі діти, як ви будете поводитися, якщо зустрінете в лісі таку рослину?

Дидактична гра « Пояснити дії».

1. Людина вийшла з лісу з букетом конвалій.

2.Людина  садить біля будинку дерева.

3. Людина кинула недопалок на землю.

4. Директор заводу поставив очисні фільтри на труби.

5. Водій миє машину на березі ріки.

6. Дівчинка кинула обгортку від морозива у сміттєвий кошик.

7. Діти вішають на дерева шпаківні.

8. Після відпочинку у лісі люди зібрали і закопали сміття.

9. Хлопчик б′є пляшки.

 

Діти.

В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний та чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

Невже в майбутньому на світі

Не будуть зеленіти віти –

Верби, берізки, горобини

І диво-дівчини калини.

Невже ми більше не побачим,

Як біля річки верби плачуть.

Як розцвітають на майданах

Високі красені каштани.

Ми всі господарі природи,

Тож збережемо її вроду.

 

Ведуча.

• Діти, ми з вами можемо не тільки зберегти природу, яка нас оточує, а й примножити її .Хоч ми  ще самі маленькі, але вже  зробили велику справу – посадили, доглянули, виростили дерева і квіти.

                Акція «Посади дерево».

1. Ранньою весною разом з вчителем  вибрали місце і дерева для посадки.

2. Перед тим, як викопати ямку для дерева, зняли ґрунтовий покрив на площадці трохи більший, ніж майбутня ямка, і склали у купу.

3. Окремо склали викопану з ями землю. Розмір ямки, її глибина залежать від виду деревної породи, розміру саджанця і форми коренів. При цьому коріння дерева повинно вільно розміститися у ямці.

4. Для підв′язування дерева у дно ямки треба вбити кілок завдовжки 1,5 – 2 метри.

5. На дно ями треба насипати родючий ґрунт і розправити на ньому коріння дерева. Частина дерева, де коріння переходить у стовбур, повинна бути трохи вищою за поверхню ґрунту.

6. Один учень тримає дерево, а другий обережно, за допомогою лопати, закопує яму. Спочатку розпушену родючу землю рівномірно насипають між корінцями, щоб не залишилася пустота. Родючу землю додають, поки саджанець буде міцно триматися в ямці. Землю, що залишилася, насипають поверх родючої землі і ущільнюють. 

7. Дерево, що посадили, потрібно одразу полити. Його підв′язують до кілка за допомогою шпагату, під який підкладають м′яку ганчірку.

 На пам′ять про добру справу разом з учнями і вчителем треба сфотографуватися біля посадженого дерева.

Треба не забувати провідувати і поливати дерево – за один раз йому буде потрібно до 10 літрів води.

Треба пам′ятати, що посадити дерево – це не просто практична справа,  це – диво. Диво народження нового життя. А ще – це велика відповідальність за деревце, яке одного дня повірило у нашу дружбу.

 

Діти.

Ми посадимо липи і клени –

Буде наше місто все зелене.

Ми посадимо в полі тополі,

Хай вони зростають поволі.

Ми обсадимо школу бузками,

Обсіємо площу квітками.

Хай ростуть дерева і квіти,

Мов здорові, радісні діти.

Дерева зростатимуть з нами,

Шумітимуть листом, гілками.

Хай росте при долині калина,

Хай цвіте, розцвіта Україна.

 

Ведуча.

Ось і завершується наше свято.

Дівчинка.

Наче в казці побували ми сьогодні,

І красива вся природа, і багата!

Будемо тебе ми всі любити,

Будемо завжди оберігати!

 

Квіти хай квітнуть, співають пташки,

Хай всіх привітно стрічають стежки.

Кожна стежина в майбутнє веде –

Там радість і щастя чекають тебе.

 

Пісня « Мир полям ».

Для всіх зоря зійшла ясна.

Для всіх – дитини сміх.

І наша пісня голосна

Для всіх, для всіх, для всіх!

         Приспів:

Мир лісам і гаям,

Де конвалій білий цвіт,

Мир траві і пташкам,

Мир тобі, великий світ.

Мир усім, хто співа,

Щоб у дружбі нам рости,

Мрія нас зігріва

Про планету доброти.